Лікар-стоматолог та викладач колоджу: Гостюк А.В.

Штамповані
коронки
 Одним із перших технологій виготовлення коронок
являється технологія штампування.

Технологія штамповання представляє собою пластичну

деформацію штампувального матеріалу між штампом і
контрштампом.
 Принцип процесу штампування

Штамп

а) Початкове
положення штампу

Штампувальний
матеріал

Контрштамп
 Принцип процесу штампування

б) Початкова
пластична
деформація
пластини
 Принцип процесу штампування

в) Кінцева
пластична
деформація
пластини
 Особливості препарування зубів
під штамповану коронку (ШК)

1. Післе препарування, зуб повинен мати форму

циліндра або слабовираженого конуса;

2. Всі поверхні відпрепарованого зуба повинні

бути паралельними між собою;

3. Периметр зуба в області екватора повинен бути

рівний його периметру в області шийки.
 Товщина штампованої коронки 0,2 - 0,25- 0,3 мм
 0,2 мм- штампована коронка із нержавіючої сталі;
0,28-0,3 мм- штампована коронка з золота.

Поверхні зуба препарують на товщину коронки

Відпрепарована жувальна поверхня повинна зберегти анатомічну

форму зуба.
 Якщо стінки відпрепарованого зуба не будуть паралельними й
оклюзійна частина буде ширшою, то штамповану коронку не вийде
припасувати

Премоляр, відпрепарований під

штамповану коронку

  неправильно правильно

Коронка
штампована
 Клінічні етапи Лабораторні етапи
1. (1). При необхідності анестезія;

2. (2). Препарування;

3. (3). Зняття відбитка (наприклад

альгінатною масою);
4. (1). Отримання гіпсової моделі;

5. (2). Виготовлення штучної

коронки методом штампування;

6. (4) Припасування в порожнині

рота на зубі;
7. (3). Кінцева обробка (шліфовка,
поліровка) коронки;
8. (5). Фіксація коронки .
 * Клінічні вимоги , для
використання штучних коронок

1. ШК повинні відновлювати анатомічну форму зуба, обєм та властивості в

даному віці;

2. Край ШК повинен міцно охоплювати шийку зуба;

3. Край ШК повинен заходити за зубоясенну борозну мінімально (0,1 – 0,2

мм для людей молодого віку ; 0,3- 0,5 для людей старечого віку), щоб
не пошкодити кругову звязку зуба;

4. Край ШК повинен повторювати рельєф ясни навколо зуба;

5. ШК повиння відновлювати міжоклюзійні контакти з зубами

антагоністами й міжальвеолярну висоту (в центральній и боковій
оклюзії).
 Етапи припасування ШК
на зуб:
1. Оцінка якості виготовлення ШК;

2. Постановка ШК на зуб;

3. Перевірка міжоклюзійних контактів

 Перевірка ШК в порожнині рота.
• ШК знімається з штампіка , протирається спиртом й накладається на
оброблений зуб без особливого опору .
• Якщо край ШК міцно охоплює шийку зуба й прилягає до ясни,
просовуючи в зубоясенну кишеню. Зондом провіряють глибину
прилягання країв ШК. Край ШК повинен занурюватись в зубоясенну
борозну не більше, чим на 0,3 мм.

• При побілінні ясни край ШК укорочують карболрундовими головками.

• Після корекції довжини ШК оцінюють її контакти з сусідніми зубами.
Необхідно створити щільний площинний контакт з боковими зубами й
точковий контакт на рівні ріжучого краю у фронтальній групі зубів .При
змиканні зубів в ЦО ШК не повинна завищувати міжоклюзійну висоту
й забезпечувати попереднє оклюзійне взаємовідношення з антагоністами
 Переваги :

1. Потрібне мінімальне препарування зуба(0,2 – 0,3 мм),

тому не завжди потребують депульпування зуба;

2. Можуть використовуватись в тих випадках, коли інші

методи протезування противопоказані;

3. Низька вартість.
 Недоліки :
1. Штампована коронка швидко стирається;

2. Не естетична ;

3. Край штампованої коронки не так щільно прилягає до

шийки зуба як суцільнолита ;

4. Важко надати коронці естетичної форми зуба , практично

не виражені горбики й фісури;
Майбутня штампована коронка

Гипсови й ШТАМП
з коронкою
Наковальня
Молоточок
 Лабораторна техніка виготовлення
металевих штампованих коронок
1.Відливання моделі з гіпсу й підготовка її до роботи.
2.Моделювання зуба й вирізання гіпсового штампу з моделі.
3.Відливання двох штампів з легкоплавного сплаву їх обробка
4.Підбіп гільзи й його обжигання, попередньо обрізаєм
5.Попередня штамповка на пуасонах наковальні, штампі на свинцевій
подушці.
6.Кінцева штамповка на другому штампі й в апараті Пакерсона або
його аналогу.
7.Кінцева обробка , шліфування й полірування коронок.
 Лабораторна техніка виготовлення
металевої штампованої коронки
Відливання гіпсових моделей (2 клас гіпсу) по відбитку гравіровка
шийки накреслити границі шийки моделювання з воску
коронкової частини, відновлюєм анатомічну форму випилюєм з
гіпсової моделі штампік гіпсовий штампік готується до гіпсування
в блок.

Блок наповнюєм гіпсом й строго перпендикулярно в нього опускаем

штампік коронковою частиною вниз Після затвердіння гіпсу із блоку
забираєм гіпсовий штампік. Для цього робляться 2 поздовжних розпила на
блоці і витягнути штампік,
 Лабораторна технологія виготовлення
металевих штампованих коронок
Співставляєм дві половинки гіпсового блоку
Розігріваєм легкоплавний сплав й заливаєм в гіпсовий блок Після
застигання забераєм штамп із легкоплавкого сплаву й повторюєм.
 Лабораторна технологія виготовлення
металевої штампованої коронки
Підбір гільзи . Якщо вона ширша , то проводим протягування ,
зменшення діаметру гільзи в апараті Самсона. Окружність гільзи
повинна бути рівна окружності штампіка в області екватора

Проводиться обжиг гільзи при

максимальній температурі, близькій до
температури плавлення металу, з якого
виготовляється гільза.

Якщо недостатньо прогріти гільзу, то

складно буде штампувати , так як метал
не стане мягким й піддатливим.

Якщо перегріти гільзу, то вона згорить гільза до припасовки

або сплавиться. Післе обжигу, гільзу
гільза післе припасування
зразу не знімають, а чикаєм поки вона
сама поступово остине.
 Лабораторна технологія виготовлення
металевих штампованих коронок
Післе застигання гільзи приблизно відмічаєм границі майбутньої
коронки, порівнюєм гільзу з легкоплавним штампом.. Обрізаєм гільзу
по відміченим границям. 

Попереднє штампування
складається з ковки й
штамповки.

Суть процесу ковки

заключається в тому , щоб всі
випуклі частини вколотити й
максимально уподобати форму
штампа
 Лабораторна техніка виготовлення
металевих штампованих коронок
Далі легкоплавним штампом на свинцевій подушці вибиваєм
заглиблення рівне  1/3-1/4 висоті коронкової части, тим самим
створюєм контрштамп. Одягаєм гільзу на легкоплавний штамп,
установлюєм гільзу з штампом в контрштамп й вбиваем штамп.

Гільза з
штампом

Формування контрштампу
свинцевий
контрштамп
 Лабораторна технологія виготовлення
штампованої коронки
Гільза, стискається між штампом і контрштампом (свинцева подушка),
набуває форму першого . Обстукуєм гільзу в області шийки, для
ліпшого прилягання.

Так як обично штамп має екватор, після всіх цих маніпуляцій

неможливо вибрати штамп із гільзи, по цьому розігрівається гільза,
легкоплавний штамп плавиться й виходить з неї.

Другий легкоплавний штамп також вбиваєм в подушку на ¼-1/3

висоти коронки, одягаєм гільзу на штамп, установлюєм в заглиблення,
зроблене в свинцевій подушці , й вбиваєм штамп до упора.

Кінцеве штампування в апараті штамповка в специальном аппарате

(Пакерсона або ін.) Обробка.
 Визначення глибини занурення в ясенну
борозну штампованої коронки
Край коронки повинен мінімально занурюватись в зубоясенну борозну.

1. Глибину занурення обично провіряють угловим зондом, проводим

по краю коронки біля ясни по всьому периметрі шийки зуба.
Особливо уважно треба перевірити положення края коронки в
області міжзубних ясенних сосочків.

2. Глибину занурення края коронки під ясною можно провірити на

відбитку, який знімають, наприклад, для виготовлення
мостоподібного протезу. Вставивши коронку у відбиток, можна
опреділити ступінь занурення її краю в ясенну кишеню по всьому
периметрі шийки зуба. Вона буде відповідати ширені пришийкової
частини коронки, виступаючої над відбитком ясни . 
Шільне прилягання до шийки зуба.
Широка коронка буде погано фіксуватися, а чуть звужена може повністю не
прилягати. Останні проявляються у винекненні передчасних оклюзійних
контактів , перешкоджаючи змикання зубних рядів . При не шільному приляганні
краю коронки до шийки зуба ротова рідина постійно контактує з цементом й
порушує герметичність в наслідок цього коронка розцементовується.
Контактні пункти, точки.
Збереження непереривчастої зубної дуги за рахунок відновлення міжзубних
контактних пунктів. Штучна коронка, яка немає шільних контактів з сусідніми
зубами , вважається неповноцінним. Так як, контактні пункти рівноцінно
розподіляють жувальну нагрузку на зубний ряд й перешкоджають травмування
міжзубних сосочків.
Визначення контакту з антагоністами
ШК повинна відновлювати оклюзійні контакти з антагоністами у всіх оклюзіях
(центральної, бокової – правої, лівої - задньої). Провіряють за допомогою
оклюзійного паперу . Коронка не повинна завищувати , щоб уникнути травмування
періодонта зуба (травматичний періодонтит).
 Помилки під час лабораторних етапів:

1. При відливанні моделей

2. При виготовленні коронки:

 Не відповідає формі зуба

 Не виражений екватор
 Широкий
 Вузький
 Довгий
 Короткий.

3. Зміщення коронок.
 Оцінка якості полірування коронки

Вона не повинна мати полосок , не

прополірованих поверхонь.

Поверхня повинна бути гладенькою й

блискучою.

Колір- однорідний, без плям.

 Фіксація штампованої коронки (ШК) на
цемент
1. Готову ШК дезинфікуєм спиртом й висушуєм.

2. Цемент замішуєм на скельці шпателем відповідно до інструкції.

3. В ШК вносять цемент до половини або на 1/3 і розприділяють по

стінкам.

4. Порожнину рота ізолюєм від слини . Відпрепарований зуб промиваєм і

висушуєм.

5. ШК накладаєм на зуб , забираєм залишки цементу . Пацієнту необхідно

зімкнути зуби в ЦО , для контролю постановки
6. Залишки цементу видаляють через 7 - 10 хв. після фіксації.