Національний медичний університет імені О.О.

Богомольця
Кафедра ортопедичної стоматології

ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВЕ ПРОТЕЗУВАННЯ
ХВОРИХ З УШКОДЖЕННЯМИ
ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ.
КОНТРАКТУРИ. МІКРОСТОМІЯ.
ДЕФЕКТИ ТВЕРДОГО І М’ЯКОГО
ПІДНЕБІННЯ. ЕТІОЛОГІЯ, КЛІНІКА,
ОСОБЛИВОСТІ ОРТОПЕДИЧНОГО
ЛІКУВАННЯ.

Доцент кафедри ортопедичної стоматології НМУ імені О.О. Богомольця

Тишко Дмитро Федорович
Переломи, що неправильно зрослися
У разі переломів верхньої щелепи, що
неправильно зрослися, спостерігається
подовження обличчя та напруженість м'яких
тканин. Зміщення уламків нижньої щелепи
призводить до зміни положення суглобових
головок, що спричиняє порушення
функціонування СНЩС, дисфункцію
жувальних мязів, порушення мови.
Клінічна картина переломів, що неправильно зрослися
характеризується ступенем оклюзійних порушень в
горизонтальній площині, що призводить до появи трьох
груп пацієнтів.

1. Наявний горбковий вид оклюзійних контактів.

2. Зуби контактують тільки бічними поверхнями.
3. Змикання зубів повністю відсутнє.
Ортопедичний метод.

Використовують:
 пластмасові капи – коронки,

 суцільнолиті коронки,

 капи,

 суцільнолиті дугові протези,

 розбірні протези.
Лікування переломів, які неправильно зрослися

в – знімний
а - до протез з
лікування подвійним
зубним рядом

б – після
лікування
мостоподібним
протезом
Контрактури щелеп

Контрактура характеризуються обмеженням або

неможливістю відкривання рота внаслідок
патологічних змін м'яких тканин, функціонально
пов'язаних з СНЩС.
Причини:
Тонічне скорочення жувальних м'язів за умови різних
патологічних станів (правець, запальні процеси,
анкілоз СНЩС, рубцеві зміни прищелепних м'яких
тканин).
Неправильна первинна обробка рани.
Довга міжщелепна фіксація уламків без своєчасної
міогімнастики
Контрактура (зведення) щелеп — це обмеження чи неможливість відкривання рота.

Види контрактур

Суглобові Позасуглобові

Наслідок патологічних Рефлекторно-м'язові Рубцеві

змін у суглобі, які контрактури
призволять до повної
втрати рухомості в
скронсво- Виникають від
иижньощелепному подразнення рецепторів
суглобі — анкілозу шкіри, м’язів при
правцеві, запальних
процесах у щелепно-
лицевій ділянці, тривалій
міжщслсшіій фіксації
(більше ніж 3—4 тиж.)
при переломах щелеп
контрактури
Вимикають при
загоєнні ран, дефектів
тканин щелепно-
лицевої ділянки та при
їх відторгненні. Рубці
з’єднують кістку з
м’якими тканинами,
обмежують рух
нижньої шелепи

Профілактика

Обмеження рухів на ділянці Своєчасне хірургічне оброблення

рани, своєчасне (раннє) ран, застосування однощелепної
зіставлення і фіксація уламків апаратури, лікувальна гімнастика
 Етіологічні чинники
Чинники, які сприяють розвитку контрактур

Міогенні і Ішемічні Артрогснні Після-травматичні

ендогенні

Як наслідок Як наслідок Як наслідок Особливо після

запальних та Тривалого болю і перенесених Переломів нижньої
дистрофічних рефлекторно- артриту і артрозу щелепи в ділянці
процесів го м’язового скронсво- шийки і кута
напруження в нижньо щелепного нижньої щелепи і
щелепно-лицевій суглоба після двощелепної
ділянці іммобілізації
уламків
 За ступенем відкривання рота

Позасуглобові контрактури за ступенем відкривання рота

Важкі (розкривання рота до 1 см ) Легкі (розкривання рота на 2—3 см) Середні (розкривання рота до 2 см)

При виникненні позасуглобових контрактур проводять активну лікувальну

гімнастику — розтягування змінених тканин (скорочених м’язів) пальцями,
спеціальними пристроями і апаратами для механотерапії; фізіотерапевтичні
процедури — масаж, електролікування, ультрафіолетове опромінювання, теплові
процедури.
Методи лікування контрактур

 консервативне:
медикаментозне,
фізіотерапевтичне,
лікувальна гімнастика,
механотерапія.
 хірургічне,
 комбіноване.
 Аппарат К.С. Ядрової
а — з дугоподібними кінцями;
б — з прямими стоншеними
кінцями
Апарат Матесіса
Лікування контрактур. Апарати для
механотерапії.

б – Дарсисака-
а - Лімберга Оксмана
Лікування контрактур. Апарати для
механотерапії. в, г- Петросова
Лікування несправжніх суглобів

а – апарат Гаврилова б – апарат Вайнштейна

Знімний шарнірний протез за
І.М. Оксманом
Протез по Курляндскому
Розбірний протез
 Дефекти твердого та м'якого піднебіння

Можуть бути вроджені та набуті.

За даними М. Д. Дубова вроджені
аномалії верхньої щелепи
складають 12-30% від усіх вад
розвитку та 77% - від усіх
розщелин лиця.
 Вроджені дефекти належать до вад розвитку
щелепно-лицевої ділянки, мають різну
локалізацію , бувають різної форми та розмірів.

 Спостерігаються ізольовані незарощення

твердого піднебіння та в поєднанні з
незарощенням м'якого піднебіння та губи.
Обтуратори

Обтураторы твердого и мягкого неба.

а — с неподвижным соединением; б - с подвижным соединением; в — обтуратор Ильиной-
Марюсян; г — обтуратор Кеза
Формуючі апарати Бетельмана при пластиці
нижньої губи
Формуючий щелепний апарат Шура
Формуючий апарат Курляндського з важелями та
формуючою частиною
Мри дефектах щелеп вроджених, набутих унаслідок травми чи операційного

втручання (резекції) застосовують заміщувальні протези. Їх призначення —

замістити втрачені тканини, органи, відновити порушені функції (жування,

ковтання, мовлення), підготувати протезне ложе для постійного протеза.

Протези, виготовлені при резекції щелеп, називають післярезекційними.

Розрізняють безпосереднє після резекційне протезування — заміщувальний

протез готують до операції і надівають одразу після операції (на операційному

столі), відстрочене (подальше) протезування — протез готують через певний

проміжок часу після епітелізації рани (раннє протезування) чи після її повного

 Ортопедичне лікування хворих після резекції
щелепи повинно бути етапним.

 Етапність лікування заключается в проведенні:

- безпосереднього;
- віддаленого протезування.
Мета безпосереднього протезування

 формування майбутнього протезного ложа;

 попередження виникнення рубців;
 фіксація фрагментів нижньої щелепи;
 попередження порушення мови та жування;
 попередження тяжких деформацій обличчя та
зміни зовнішнього вигляду;
 створення лікувально-охоронного режиму.
Протезування після резекції
альвеолярного відростку верхньої щелепи

Безпосередне
протезування
здійснюється знімним
пластиночним
протезом з кламерною
фіксацією за
методикою
І.М.Оксмана.
Етапи виготовлення безпосереднього протезу за
Оксманом при резекції верхньої щелепи

фіксуюча зняття відбитку разом з

пластинка фіксуючою пластинкою
Етапи виготовлення безпосереднього протезу
за Оксманом при резекції верхньої щелепи

в – загіпсовка моделей в г, д – межа видалення зубів та

оклюдатор піднебіння на моделі
Етапи виготовлення безпосереднього протезу
за Оксманом при резекції верхньої щелепи

е – тимчасовий протез ж – протез з обтуруючою частиною

по краям післяопераційного дефекту
Методи фіксації протезу після резекції
верхньої щелепи

Дентоальвеолярний кламер (за Варесом)

Методи фіксації протезу після реекції верхньої
щелепи

Напівлабільне з’єднання кламерів з базисом протезу

Методика отримання відбитку за Варесом
після резекції верхньої щелепи

а - стандартна ложка
б - термопластична маса
в - шар марлі
г - сієласт
 Протезування хворих після резекції нижньої
щелепи
Задачі протезування при резекції нижньої щелепи з втратою її
безперервности

 Утримання кісткових фрагментів в правильному

положенні та попередження їх зміщення в міцну позицію;
 Відновлення зовнішнього вигляду хворого, мови, жування;
 Заміщення післяопераційного кісткового дефекту;
 Формування протезного ложа;
 Збереження зубів, які залишились.
 Протезування після резекції нижньої щелепи

Задачі протезування при резекції нижньої щелепи з

збереженням безперервності її тіла або з одномоментною
кістковою пластикою
 заміщення кісткового дефекту;

 відновлення зовнішнього вигляду хворого,мови,

жування;
 збереження зубів, які залишились;

 збереження життєздатності кісткового трансплантату.

 Протезування хворих після резекції
підборідного відділу нижньої щелепи

Застосовують шину Ванкевич або накостні позаротові

апарати В.Ф.Рудько, В.П.Панчохи.
Показаня до застосування шин
 Великий дефект нижньої щелепи;
 Відсутність або мала кількість на фрагментах;
 Розлите захворювання пародонту зубів.
Методика безпосереднього протезування при резекції
підборідного відділу нижньої щелепи
(за Оксманом)
Протезування хворих після резекції
половини нижньої щелепи
Безпосередне протезування при резекції
половини нижньої щелепи

а – опорний зуб вкритий б – фіксуюча пластинка

коронкою з пайкою, до неї зі знімною похилою
прилягає кламер площиною
Безпосередне протезування при резекції половини нижньої щелепи

в – фіксуюча пластинка
г – резекційний протез
переведена на модель,
пунктирною лінією позначена нижньої щелепи
межа фантомної резекції
Протезування хворих піся видалення всієї
нижньо щелепи

Протез нижньої щелепи після її резекції

Щелепно-лицеві ектопротези