Тема 18.

Плечове сплетення: утворення, топографія, короткі та довгі гілки, ділянки

іннервації.

Плечове сплетення (plexusbrachialis), за В. М. Шовкуненком, існує два основних

типи плечового сплетення: магістральний, з малою кількістю нервових зв'язків між
головними нервовими стовбурами (найчастіше у гіперстеніків), і розсипний, що має
схильність до численного розщеплення основних нервових стовбурів (частіше в
астеніків). У дитячому віці плечове сплетення займає порівняно велику площу, а його
основні стовбури більш нахилені. М. І. Пирогов вважав, що головним орієнтиром для
знаходження великих артеріальних стовбурів кінцівок є топографія фасціальної піхви судинно-
нервового пучка.
Для проекції судинно-нервового пучка в пахвовій ямці орієнтуються на лінію, що
з'єднує середину ключиці з початком sulcusbicipitalismedialis. Тут найбільш поверхнево
залягає пахвова вена, глибше — пахвова артерія, а ще глибше — променевий нерв.
Всередину від артерії розташований ліктьовий нерв, а назовні — серединний нерв.

Нерви, які відходять від плечового сплетення, поділяють на надключичну та

підключичну частини.
Надключична частина. Дорсальний нерв лопатки (п. dorsalisscapulae) (С5) йде назад
і донизу вздовж присереднього краю лопатки, іннервує м'яз — підіймач лопатки і
ромбоподібні м'язи. Довгий грудний нерв (п. thoracicuslon-gus) (Co —C8) тягнеться по
зовнішній поверхні переднього зубчастого м'яза, який і іннервує. Надлопатковий нерв
(я. suprascapular) (С5 — С7) прямує дорсально в супроводі однойменних артерії і вени.
Далі проходить через incisurascapulae й іннервує над- і підостьові м'язи. Підключичний
нерв (и. subclavius) (C5) тягнеться до однойменного м'яза. Підлопатковий нерв (п.
subscapularis) (С5 —С7) проходить дорсально кількома гілками, іннервує однойменний і
великий круглий м'язи і найширший м'яз спини.
Присередній і бічний грудні нерви (пп. pectoralismedialisetlateralis) іннер-вують
великий і малий грудні м'язи.

Плечове сплетення (plexusbrachialis) утворене передніми гілками чотирьох нижніх

шийних нервів і більшою частиною передньої гілки І грудного нерва і лежить на глибоких
м’язах шиї.

Плечове сплетення (plexusbrachialis) має:

- корінці (radices);
- стовбури (trunci);
1
 - передніта задні розгалуження(divisionesanterioresetposteriores);
- пучки(fasciculi).
Плечове сплетення складається з:
- надключичної частини(parssupraclavicularis);
- підключичної частини (parsinfraclavicularis).

Надключична частина плечового сплетення (parssupraclavicularisplexuscervicalis)

розміщена у міждрабинчастому просторі шиї і в глибині великої надключичної ямки
(fossasupraclavicularismajor).До її складу входять:
- верхній стовбур (truncussuperior), який утворений передніми гілками IV-VI
шийних нервів;
- середній стовбур (truncusmedius), який утворений передньою гілкою VII
шийного нерва;
- нижній стовбур (truncusinferior), який утворений передніми гілками VIII
шийного нерва та I грудного нерва.
Від стовбурів відходять:
- передні розгалуженнянервових волокон (divisionesanterioresneurofibrarum), які входять до
тих гілок плечового сплетення, що іннервують:
- м’язи–згиначі верхньої кінцівки (musculiflexoresmembrisuperioris);
- задні розгалуження(divisionesposterioresneurofibrarum), що іннервують:
- м’язи–розгиначі верхньої кінцівки (mm. extensoresmembrisuperioris).
Надключична частина плечового сплетення (parssupraclavicularisplexuscervicalis) має
такікороткі гілки, які йдуть:
1) до м’язів спини:
- дорсальний нерв лопатки (n. dorsalisscapulae), що іннервує:
- м’яз–підіймач лопатки (m. levatorscapulae);
- ромбоподібні м’язи (mm. rhomboidei);
- грудо–спинний нерв (n. thoracodorsalis), що іннервує:
- найширший м’яз спини (m. latissimusdorsi).
2) до м’язів грудної клітки:
- підключичний нерв (n. subclavius), що іннервує:
- однойменний м’яз (m. subclavius);

2
 - довгий грудний нерв (n. thoracicuslongus), що іннервує:
- передній зубчастий м’яз (m. serratusanterior);
- бічний грудний нерв (n. pectoralislateralis) та присередній грудний нерв (n.
pectoralismedialis) іннервують:
- великий та малий грудні м’язи (mm. pectoralesmajoretminor);

3) до м’язів грудного поясу:

- надлопатковий нерв (n. suprascapularis), що іннервує:
- надостьовий та підостьовий м’язи (mm. supraspinatusetinfraspinatus);
- підлопаткові нерви (nn. subscapulares), що іннервують:
- підлопатковий м’яз (m. subscapularis);
- великий круглий м’яз (m. teresmajor);
- пахвовий нерв(n. axillaris), який відходить від заднього пучка
підключичної частини та розгалужується на:
- м’язові гілки(rr. musculares), які іннервують:
- дельтоподібний м’яз (m. deltoideus);
- малий круглий м’яз (m. teresminor);
- верхній бічний шкірний нерв плеча(n. cutaneusbrachiilateralissuperior),
який є чутливий та іннервує:
- шкіру дельтоподібної ділянки (cutisregionisdeltoideae).

Знання топографії судин, а також співвідношення їх з нервами має велике практичне

значення в судинній хірургії та ангіоневрології.

3
 Пахвова артерія(a. axillaris) є безпосереднім продовженням підключичної артерії і,
простягнувшись від верхнього краю І ребра до нижнього краю великого грудного м'яза,
проходить у глибині пахвової ямки.
Пахвова артерія(a. axillaris) міститься в складі судинно-нервового пучка пахвової
порожнини і розташована позаду пахвової вени і попереду променевого нерва. Численні
бічні гілки артерії можна розподілити відповідно до ділянок трикутників передньої стінки
пахвової порожнини.
У межах ключнчно-грудного трикутника відходять дві артерії: верхня грудна (a.
thoracicasuperior), що постачає кров'ю передні відділи двох верхніх міжребрових
проміжків і ребер, і грудо-надплечова(a. thoracoacromial), яка дає гілки до плечового
суглоба, надплечового відростка, ключиці, грудних і дельтоподібного м'язів. У ділянці
грудного трикутника відгалужується бічна грудна артерія (a. thoracicalateralis), що
живить кров'ю передній зубчастий м'яз, молочну залозу (rr. mammariilateralcs) і
клітковину fossaeaxillaris.
У ділянці підгрудного трикутника починається підлопаткова артерія та дві (передня й
задня) артерії, які огинають плече.
Пахвовий нерв (n. axillaris) виходить через чотиристоронній отвір
(foramenquadrilaterum) разом з задньою артерією, що огинає плече (a.
circumflexahumeriposterior),на тильну поверхню лопатки.

Тема 2.Довгі гілки плечового сплетення, їх хід, топографія і розподіл на плечі,

передпліччі і кисті.
Підключична частина (parsinfraclavicularis) плечового сплетення, його стовбури
розташовані нижче рівня ключиці і охоплюють з трьохсторін пахвову артерію та

4
поділяється на:
- присередній пучок(fasciculusmedialis);
- бічний пучок (fasciculuslateralis);
- задній пучок(fasciculusposterior).

5
 Від присереднього пучка (fasciculusmedialis) відходять такі довгі гілки:
- присередній шкірний нерв плеча(n. cutaneusbrachiimedialis), що іннервує:
- шкіру передньоприсередньої поверхні плеча
(cutisfacieianteriomedialisbrachii);
- присередній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneusantebrachiimedialis), що іде
на передпліччя, де іннервує:
- шкіру передньої та присередньої поверхні передпліччя
(cutisfacieibrachiianteriorisetmedialis ) і має:
- передню гілку (r. anterior);
- задню гілку (r. posterior);
- ліктьовий нерв(n. ulnaris), що проходить у присередній двоголовій борозні
(sulcusbicipitalismedialis), пронизує присереднюміжм’язову перегородку плеча
(septumintermuscularebrachiimediale), огинає ззаду присереднійнадвиросток плеча
(epicondylusmedialis), залягає поверхнево під шкірою і на плечі (brachium) не
розгалужується, потім прямує на передпліччя (antebrachium), де лягає в ліктьову борозну
(sulcusulnaris).

На передпліччі (antebrachium) ліктьовий нерв (n. ulnaris) іннервує:

- ліктьовий м’яз–згинач зап’ястка (m. flexorcarpiulnaris);
- присередню частину глибокого м’яза–згинача пальців
(parsmedialismusculiflexorisdigitorumprofundi) і поділяється на:
- тильну гілкуліктьового нерва (r. Dorsalisnerviulnaris);
- долонну гілку ліктьового нерва (r. Palmarisnerviulnaris).

6
 Долонна гілка ліктьового нерва (r. palmarisnerviulnaris) іннервує:
- всі м’язи підвищення V пальця (musculieminentiaehypothenaris);
- всі міжкісткові м’язи (musculiinterossei);
- ІІІ–ІV червоподібні м’язи (musculilumbricales [ІІІ–ІV]);
- привідний м’яз великого пальця (m. adductorpollicis);
- глибоку головку короткого м’яза–згинача великого пальця
(caputprofundummusculiflexorispollicisbrevis);
- шкіру підвищення мізинця (cutiseminentiaehypothenaris);
- долонну поверхню V пальця (faciespalmarisdigitiquinti [V]);
- присередню поверхню ІV пальця (faciesmedialisdigitiquarti [ІV]).
Долонна гілка ліктьового нерва (r. palmarisnerviulnaris) поділяється на:
- поверхневу гілку (ramussuperficialis);
- глибоку гілку (ramusprofundus).
Поверхнева гілкаліктьового нерва (ramussuperficialisnerviulnaris) переходить у
спільні долонні пальцеві нерви (nn. digitalespalmarescommunes), які поділяються в свою
чергу на два власні долонні пальцеві нерви (nn. digitalespalmaresproprii).
7
 Глибока гілкаліктьового нерва (ramusprofundusnerviulnaris) іннервує:
- більшість м’язів гіпотенара (musculihypothenaris);
- середню групу м’язів кисті (musculimanusmedii);
- деякі м’язи тенара (musculithenaris).
Тильна гілка ліктьового нерва (r. dorsalisnerviulnaris) поділяється на тильні
пальцеві нерви(nn. digitalesdorsales), які іннервують шкіру:
- мізинця (digitusminimus);
- перстневого пальця; безіменного пальця (digitusanularis);
- ліктьової сторони середнього пальця (parsulnarisdigitimedii).

Від присереднього пучка та бічного пучка (fasciculusmedialisetfasciculuslateralis)

відходить cерединний нерв(n. medianus), який починається:
- присереднім корінцем серединного нерва (radixmedialisnervimediani);
- і бічним корінцем серединного нерва (radixlateralisnervimediani).

8
 Ці корінці, з’єднуючись в один стовбур нижче пахвової артерії, у складі судинно–
нервового пучка плеча, проходять в присередній двоголовій борозні
(sulcusbicipitalismedialis) та проходять через середину ліктьової ямки (fossacubitalis),
пронизують круглий м’яз–привертач (m. pronatorteres) і лягають в серединну борозну
передпліччя (sulcusmedianusantebrachii).

На плечі серединний нерв (n. medianus) не розгалужується.

9
 На передпліччі від cерединного нерва(n. medianus) відходятьпередній міжкістковий
нерв передпліччя(n. interosseusantebrachiianterior), який іннервує:
- глибокі м’язи переднього відділу передпліччя
(musculiprofundicompartimentіantebrachiianterioris).
Крім того, від серединного нерва (n. medianus) відходять:
- м’язові гілки (ramimusculares) до всіх м’язів переднього відділу передпліччя
(musculiprofundicompartimentiantebrachiianterioris), крім тих, що іннервуються ліктьовим
нервом (n. ulnaris);
- долонна гілка (r. Palmaris), яка іннервує шкіру долонної поверхні кисті з
променевого боку.
Кінцевим розгалуженням серединного нерва на рівні дистального краю тримача
м’язів–згиначів є спільні долонні пальцеві нерви (nn. digitalespalmarescommunes), які
розгалужуються на власні долонні пальцеві нерви(nn. digitalespalmaresproprii), що
іннервують:
- шкіру середини долоні;
- шкіру підвищення великого пальця;
- шкіру долонної поверхні І–ІІІ і бічної поверхні ІV пальців кисті.
Серединний нерв (n. medianus) іннервує:
- м’язи підвищення великого пальця (крім привідного м’яза великого пальця і
глибокої головки короткого м’яза–згинача великого пальця);
- І–ІІ червоподібні м’язи (mm. lumbricales [І–ІІ]).

Від бічного пучка (fasciculuslateralis) відходить:

- м’язово–шкірний нерв(n. musculocutaneus), який пронизує дзьобо–плечовий м’яз
(m. coracobrachialis) та іннервує:
10
 - дзьобо–плечовий м’яз (m. coracobrachialis);
- двоголовий м’яз плеча (m. bicepsbrachii);
- плечовий м’яз (m. brachialis).
М’язово–шкірний нерв(n. musculocutaneus) виходить з–під нижньо–бічного краю
двоголового м’яза плеча у вигляді бічного шкірного нерва передпліччя(n.
cutaneusantebrachiilateralis), який іннервує:
- шкіру бічної поверхні передпліччя.
Із заднього пучка(fasciculusposterior) відходить:
- довга гілка – променевий нерв(n. radialis);
- коротка гілка – пахвовий нерв(n. axillaris).
Променевий нерв (n. radialis) проходить в каналі променевого нерва
(canalisnerviradialis) та іннервує усі м’язи задньої групи плеча і шкіру над ними.
Виходячи на передпліччя, променевий нерв (n. radialis) іннервує:
- усі глибокі та поверхневі м’язи задньої групи передпліччя і шкіру над ними;

- м’язи бічної частини (parslateralis) заднього відділу передпліччя

(compartimentumantebrachiiposterius) – плечо–променевий м’яз (m. brachioradialis) та
довгий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (m. extensorcarpiradialislongus).

11
 Променевий нерв віддає такі гілки:
- м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують усі задні м’язи плеча;
- задній шкірний нерв плеча (n. cutaneusbrachiiposterior), який іннервує шкіру
задньої поверхні плеча;

- нижній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneusbrachiilateralisinferior), який

іннервує шкіру бічної поверхні плеча нижче дельтоподібної ділянки;
- задній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneusantebrachiiposterior), який іннервує
шкіру задньої поверхні передпліччя;
- глибоку гілку (r. profundus), що розгалужується на м’язові гілки, які іннервують
усі задні м’язи передпліччя, та короткий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (m.
extensorcarpiradialisbrevis).
Від глибокої гілки променевого нерва (r. Profundusnerviradialis) відходить задній
міжкістковий нерв передпліччя (n. interosseusantebrachiiposterior), який іннервує:
- міжкісткову перетинку передпліччя (membranainterosseaantebrachii);
- кістки передпліччя (ossaantebrachii);
- міжзап’ясткові суглоби кисті (articulationesintercarpales); зап’ясткові
суглоби кисті (articulationescarpi);
- п’ястково–фалангові суглоби кисті (articulationesmetacarpophalangeae);
- поверхневу гілку (r. superficialis), що на тилі кисті поділяється на п’ять тильних
пальцевих нервів (nn. digitalesdorsales), які іннервують шкіру тильних поверхонь
проксимальних фаланг перших двох пальців з обох боків та середнього пальця з
променевого боку. Від поверхневої гілки також відходить ліктьова сполучна гілка (r.
communicansulnaris).

12
Оскільки плечове сплетення утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних С V–
CVIII і грудним Th, спинномозковими нервами і вони містять чутливі, рухові і трофічні
(вазомоторні) волокна, тому ураження їх викликає розлади чутливості, яке приводить до
парезів, паралічів окремих м’язів. Так, при ураженні променевого нерва, який ще
називають “заднім нервом верхньої кінцівки” спостерігається звисаюча кисть,
неможливість розгинання у ліктьовому, променево-зап’ястковому суглобі, порушення
чутливості на тильній поверхні І, ІІ, ІІІ пальців.

При ураженніліктьового нерва втрачаєтьсядолоннезгинаннякистіIV і Vпальців,

проведення великого пальця. Кисть маєвигляд “кігтистоїлапи”. На
ліктьовійповерхнікистіспостерігаютьсячутливірозлади. Ушкодження серединного нерва
супроводжуєтьсявтратоючутливостішкіри І, ІІ, ІІІ і частиниIVпальців.
Ураженням’язовошкірного нерва супроводжуєтьсярозладомчутливості на передпліччі з
латеральноїсторони.

13
14
 Контрольні питання
1. За рахунок чого утворюється плечове сплетення? Де воно розташоване?
2. Які частини виділяють у плечовому сплетенні?
3. Назвіть короткі нерви плечового сплетення.
4. Покажіть на препараті нерви , які йдуть до м'язів , розташованих на лопатці.
5. Назвіть нерви плечового сплетення , що йдуть до м'язів грудної клітки. Що вони
іннервують?
6. З чого складається підключична частина плечового сплетення?
7. Які нерви виходять з присереднього , бічного і заднього пучків плечового сплетення?
8. Назвіть ділянки іннервації присереднього шкірного нерва плеча та присереднього
шкірного нерва передпліччя.
9. Покажіть на препараті ліктьовий нерв , схарактеризуйте його топографію.
10. Покажіть на препараті гілки , які відходять від ліктьового нерва в ділянці передпліччя
та кисті.
11. Які м'язи іннервує ліктьовий нерв на передпліччі , кисті?
12. Покажіть,яку частину шкіри кисті іннервує ліктьовий нерв.
13. Покажіть м’язово-шкірний нерв , назвіть м'язи , які він іннервує.
14.Покажіть на препараті серединний нерв , поясніть особливості його утворення.
15. Схарактеризуйте топографію серединного нерва.
16. Назвіть і покажіть гілки серединного нерва на препараті.
17. Назвіть м'язи , іннервовані серединним нервом на передпліччі та кисті , покажіть їх на
препараті.
18. Яку частину шкіри кисті іннервує серединний нерв?
19.Покажіть на препараті променевий і пахвовий нерви.
20. Схарактеризуйте топографію променевого нерва.
21. Назвіть нерви , які відходять від стовбура променевого нерва на плечі , передпліччі та
кисті.
22. Назвіть і покажіть на препараті м'язи , іннервовані променевим нервом у ділянці плеча
та передпліччя.
23. Які ділянки шкіри верхньої кінцівки іннервує променевий нерв на плечі , передпліччі
та кисті?
24. Покажіть на препараті пахвовий нерв , схарактеризуйте його топографію. Що він
іннервує?
25. Назвіть нерви , які іннервують шкіру плеча , передпліччя й кисті.
26. Які нерви іннервують суглоби верхньої кінцівки?

Тестовий контроль

1. Постраждалого в аварії водія доставлено у стаціонар з ушкодженням медіального

надвиростка плечової кістки. Який нерв при цьому може бути ушкоджений?
A * n. ulnaris
B n. radialis
C n. axillaries
D n. muscolocutaneus
E n. medianus

2. Чоловік з колотою раною в ділянці чотирибічного отвору звернувся до лікаря. При

обстеженні виявлено, що потерпілий не може відвести руку від тулуба. Який нерв
вірогідно ушкоджений?
A * n. аxillaris
B n. medianus
15
C n. radialis
D n. ulnaris
E n. subclavius

3. Хворий не відчуває дотику до шкіри в ділянці присередньої поверхні плеча до

ліктьового суглобу після травми. Запалення якого нерва спостерігається у хворого?
A *Шкірного присереднього нерва плеча
B Шкірного присереднього нерва передпліччя
C Променевого нерва
D Ліктьового нерва
E Пахвового нерва

4. Після травми у хворого спостерігається втрата чутливості задніх ділянок шкіри

плеча та передпліччя. Від якого з нервів плечового сплетіння відходять в нормі
шкірні гілки, що іннервують ці ділянки?
A *N. radialis
B N. ulnaris
C N. medianus
D N. axillaries
E N. musculocutaneus

5. В травмотологічне відділення поступив постраждалий 48 років з відкритим

переломом плечової кістки, сильною кровотечею та клінікою пошкодження нерва,
що проходить разом з глибокою артерією плеча в одному з каналів верхньої
кінцівки. Який це нерв?
A *N. radialis
B N. ulnaris
C N. medianus
D N. axillaris
E N. musculocutaneus

6. До лікаря звернувся потерпілий із скаргами на значне обмеження рухів при

розгинанні кисті та пальців првої руки піся травми середньої третини плеча. Який
нерв ймовірніше всього пошкоджено?
A * n. radialis
B n. Ulnari
C n. Medianus
D n. Muscuocutaneus
E n. Axillaris

7. У жінки з різаною раною лівої пахвової ділянки при обстеженні виявлена

неможливість пронування кисті. Сухожилки і волокна м’язів передпліччя
неушкоджені. Який нерв пошкоджено у постраждалої?
A * N.medianus.
B N. ulnaris.
C N.radialis.
D N. cutaneus brachii medialis.
E N. cutaneus antebrachii medialis.

8. Після травми у хворого спостерігається втрата чутливості задніх ділянок шкіри

плеча та передпліччя. Від якого з нервів плечового сплетіння відходять в нормі
шкірні гілки, що іннервують ці ділянки?
16
A *N. radialis
B N. ulnaris
C N. medianus
D N. axillaries
E N. musculocutaneus

9. В травмотологічне відділення поступив постраждалий 48 років з відкритим

переломом плечової кістки, сильною кровотечею та клінікою пошкодження нерва,
що проходить разом з глибокою артерією плеча в одному з каналів верхньої
кінцівки. Який це нерв?
A *N. radialis
B N. ulnaris
C N. medianus
D N. axillaris
E N. musculocutaneus

10. У хворого “мавп’яча кисть”.Який нерв уражений?

A *Серединний
B М’язово- шкірний
C Променевий
D Пахвовий
E Ліктьовий

11. При обстеженні хворого невропатолог виявив неможливість розгинання в

ліктьовому і променево-зап’ястковому суглобах (“висяча кисть”), порушення
шкірної чутливості задньої поверхні плеча і передпліччя. Який нерв запалений?
A * Променевий
B Ліктьовий
C Серединний
D М'язово-шкірний
E Пахвовий

12. Хворий пред’являє скарги на неможливість привертання кисті. Який нерв

пошкоджено?
A *N. medianus
B N. radialis
C N. axillaris
D N. ulnaris
E N. musculocutaneus

13. В пацієнта обмежене згинання ліктьового суглобу, знижений тонус двоголового

м’язу плеча та порушена чутливість шкіри передньо-латеральної поверхні
передпліччя. Функція якого нерва порушена?
A * М’язево-шкірного
B Пахвового
C Променевого
D Ліктьового
E Серединного

14. У прооперованого з приводу нагноєння глибокого пахвового лімфовузла,

неможливе згинання передпліччя в ліктьовому суглобі, порушилася шкірна
чутливість передньо-латеральной поверхні передпліччя. Якого нерва ушкоджено
17
при оперативному втручанні?
A * n musculocutaneus
B n medianus
C n subclavius
D n ulnaris
E n axillaries

15. У хворого після травми втрачена чутливість шкіри на долонній поверхні 5-го
пальця лівої кисті. Який нерв пошкоджений?
A* n. ulnaris
B n. axillaris
C n. radialis
D n. medianus
E n. musculo-cutaneus

Джерела інформації:
а) основні:
1. Анатомиячеловека /под ред. М.Р.Сапина. - М.: Медицина, 1986. - т. 2.
2. Синельников Р.Д. Атлас анатомиичеловека. В 4-х томах. - М.: Медицина, 1991.
3. Конспект лекції.
б)додаткові:
1. Кефелі І.Є. Атлас схем з анатомії людини. - К.: Держ. медвидав, 1963. - 202 с.
2. Крылова Н.В., Искренко М.А. Анатомия в схемах и рисунках. - М.: Изд-во УДН,
1986. - 168 с.
3. Матешук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія: Навч.-метод. посібник. - Львів: Поклик
сумління, 1997. - 269 с.
4. Нетлюх М.А. Латинсько-український анатомічний словник. - К.: Наукова думка,
1972. - 228 с.
5. Стебельский С.Е., Маковецкий В.Д., Степановская Т.П. Анатомиясосудистой и
периферическойнервной систем человека: Атлас схем. - К.: Вища школа, 1984. - 167 с.
6. Тонков В.Н. Учебникнормальнойанатомиичеловека / Под ред. Б.А.Долго-Сабурова.
- Л.: Медгиз, 1962. - 761 с.
7. Фениш Х. Карманный атлас анатомиичеловека / Под ред. С.Д.Денисова. - Минск:
Вышейшая школа, 1996. - 464 с.

18