ЛЕКЦІЯ 2

МОРФОЛОГІЯ ОРГАНІВ
КРОВОТВОРЕННЯ,
ІМУННОГО ЗАХИСТУ ТА
ЕНДОКРИННОЇ
СИСТЕМИ
 План:
1.Органи кровотворення, імуногенезу та ендокринної
системи, їх функції і класифікація.
2.Центральні органи кровотворення, імуногенезу та
ендокринної системи, їх функції.
3.Будова та функції червоного кісткового мозку, тимуса,
клоакальної сумки, гіпоталамуса, гіпофіза та епіфіза.
4.Периферичні органи кровотворення, імуногенезу та
ендокринної системи, їх функції.
5.Будова і функції селезінки, лімфатичні вузли, лімфоїдні
утворення органів травлення (сліпокишкові мигдалики),
щитоподібної, прищитоподібної і надниркової залози.
 ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ ТА
ІМУННОГО ЗАХИСТУ

це система органів, яка забезпечує

постійне відновлення
та стабільність клітинного складу
периферичної крові, а також підтримку
імунного гомеостазу організму на
різноманітних рівнях його організації
ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ ТА ІМУНОГО ЗАХИСТУ

ЦЕНТРАЛЬНІ ПЕРИФЕРИЧНІ

 червоний кістковий  селезінка;

мозок;  лімфатичні вузли;
 тимус, або  лімфоїдні утворення
вилочкова залоза; органів травлення
 клоакальна сумка (мигдалики, пейєрові
(у птахів) бляшки), дихання,
сечостатевих шляхів і
шкіри
 ЕНДОКРИННА СИСТЕМА

об’єднує низку
органів і поодинокі клітини, які
продукують гормони, що впливають
на обмін речовин, ріст, розвиток і
репродукцію організмів (тобто
ендокринна система, паралельно з
нервовою, регулює і координує
діяльність організму)
 ЕНДОКРИННІ ОРГАНИ
(залози внутрішньої секреції)
мають структурно-функціональні особливості:
 не мають вивідних проток, тому що виділяють гормони в
кров;
 мають багате кровопостачання;
 мають капіляри фенестрованного або синусоїдного типу;
 є органами паренхіматозного типу, здебільшого утворені
епітеліальною тканиною, що формує тяжі й вузлики;
 в ендокринних органах переважає паренхіма, строма –
розвинена гірше;
 виробляють гормони – біологічно активні речовини, які є
білками (пептиди, олігопептиди, глікопептиди) та похідними
амінокислот, а решта – стероїдами (статеві гормони та гормони
кори надниркових залоз)
 ЕНДОКРИННІ ОРГАНИ

ЦЕНТРАЛЬНІ ПЕРИФЕРИЧНІ ЗМІШАНІ

 нейросекрето-  щитоподібна;  тимус;

рні ядра  прищитоподібна;  підшлункова
гіпоталамуса  надниркові залоза;
(гіпоталамус);  статеві
 гіпофіз; залози;
 епіфіз  передміхурова
залоза;
 нирки
 ФУНКЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНИХ
ОРГАНІВ КРОВОТВОРЕННЯ, ІМУНОГО ЗАХИСТУ ТА
ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ
У процесі ембріогенезу органи кровотворення та імуногенезу
заселяються стовбуровими кровотворними клітинами, з яких у:
•червоному кістковому мозку утворюються еритроцити,
гранулоцити, моноцити та кров’яні пластинки;
•тимусі – Т-лімфоцити;
•клоакальній сумці – В-лімфоцити.
Де утворюються В-лімфоцити у ссавців точно не відомо,
про те є дані, що вони можуть утворюватися в червоному
кістковому мозку або в лімфоїдних утвореннях, асоційованих із
слизовими оболонками органів травлення, дихання тощо.
Центральні ендокринні органи продукують гормони, які
регулюють не тільки обмін речовин, ріст, розвиток і
репродукцію організмів, а й діяльність інших ендокринних залоз.
 ЧЕРВОНИЙ КІСТКОВИЙ МОЗОК

ФУНКЦІЇ РОЗМІЩЕННЯ БУДОВА

є кровотвор-  губчаста  напіврідка консистенція, темно-

вишневого кольору, яка містить
ною речовина 10% жирових клітин та кровоносні
частиною плоских кісток судини (синусоїдні гемокапіляри);
кісткового (ребер, кісток  сполучнотканинну строму утворює
черепа, таза і ендост та його перекладини, а
мозку
груднини); основу паренхіми – ретикулярна
тканина;
 губчасту  клітинний склад ретикулярної
речовину тканини: ретикулоцити, стовбурові
хребців; клітини крові, клітини
 епіфізи еритроцитопоезу, гранулоцитопоезу,
мегакаріоцитопоезу,
трубчастих моноцитопоезу, тромбоцитопоезу і
кісток кінцівок клітинипопередники
лімфоцитопоезу, макрофаги
 Схематичне
зображення
острівця
гематопоезу в
червоному
кістковому мозку
Світлова мікрофотографія червоного
кісткового мозку в нормі (А)
 Світлова
мікрофотографія
червоного
кісткового мозку
при апластичній
анемії (Б) і гострій
мієлоїдній
лейкемії (В)
 ТИМУС, АБО ВИЛОЧКОВА ЗАЛОЗА
ФУНКЦІЇ БУДОВА
 сполучнотканинна строма (пухкою волокнистою сполучною
центральний тканиною): сполучнотканинна капсула, від якої всередину
орган, в якому відходять перегородки (трабекули) і поділяють
утворюються  паренхіму тимуса на часточки різної форми (побудовані з
Т-лімфоцити; ретикулярної тканини, заповненої лімфоцитами).
синтезуються Основа часточок утворена епітеліальною тканиною, клітини якої мають
біологічно активні довгі відростки, вони з’єднуючись формують сітчасту структуру, у
петлях якої знаходяться лімфоцити на різних стадіях розвитку і
речовини
макрофаги.
(тимозини), які
У часточках розрізняють:
впливають на
 периферійно розташовану кіркову речовину (лімфоїдні
розвиток
клітини розташовані щільно, має темний колір).У ній із клітин-
Т-лімфоцитів і їх
попередниць, які мігрують з червоного кісткового мозку,
диференціацію в
утворюються Т-лімфоцити
ефекторні клітини
 центрально розташовану мозкову речовину (Т-лімфоцити не
щільно розташовані, більш світла ділянка з меншою кількістю
лімфоцитів). У ній знаходяться світлі тимусні тільця (тільця
Гассаля), які є скупченням концентрично нашарованих
епітеліальних клітин
Світлова мікрофотографія
часточки тимуса (А)
Світлова мікрофотографія
тільця Гассаля (Б)
 Електронна мікрофотографія тимуса:
клітинні елементи кікової речовини (А)
Електронна мікрофотографія тимуса:
тільце Гассаля (Б)
 КЛОАКАЛЬНА СУМКА
ФУНКЦІЇ БУДОВА

центральний Це порожнистий орган, який являє собою

орган птахів, у мішкоподібне випинання дорсальної стінки
якому заднього відділу клоаки.
відбувається Стінка складається з 3-х оболонок:
розвиток слизова:
В-лімфоцитів; •епітелій (простий багаторядний), місцями
може інфільтрований клітинами лімфоїдного ряду;
•власна пластинка (часточки, які за будовою
функціонувати
подібні часточкам тимуса, в них утворюються
як і
В-лімфоцити);
периферичний
•підслизова основа;
орган м’язова;
серозна
 Мікроскопічна будова клоакальної сумки курки:
а – інтерчасточковий епітелій; б – часточка; в – кіркова
речовина; г – мозковаречовина; д – міжчасточкова сполучна
тканина
Будова клітин ендокринної системи: епітеліальна ендокринна клітина (А),
нейросекретрні клітини (Б)
 ГІПОТАЛАМУС
ФУНКЦІЇ БУДОВА

центральний Гіпоталамус утворений білою і сірою речовинами;

нейроендо- основу становлять нервові й нейросекреторні клітини
кринний у сірій речовині.
орган, Ендокринна функція гіпоталамуса пов’язана з
діяльністю нейросекреторних ядер його зон:
вищий центр
передньої (2 пари ядер, нейросекреторні клітини
контролю за яких продукують гормон вазопресин і окситоцин);
діяльністю середньої (нейросекреторні клітини продукують 2
ендокринної групи гормонів: ліберини і статини);
системи задньої (нейроцити забезпечують нервову
регуляцію симпатичних і парасимпатичних нервових
волокон)
 ГІПОФІЗ
ФУНКЦІЇ БУДОВА

центральний Складається із 2-х частин:

ендокринний орган,
який регулює діяльність аденогіпофіз:
частини периферичних і •дистальна (передня);
змішаних органів
ендокринної системи – •проміжна;
гіпофіззалежних органів •туберальна;
(щитоподібна залоза,
кіркова речовина
нейрогіпофіз
надниркових залоз,
статеві залози)
 БУДОВА ГІПОФІЗА
АДЕНОГІПОФІЗ НЕЙРОГІПОФІЗ

 дистальна (передня):  утворена клітинами

• розгалуженими епітеліальними тяжами – нейроглії, які називають
трабекулами, між якими є пухка сполучна тканина пітуїцитами (за формою
з синусоїдними капілярами; вони веретеноподібні або
• трабекули утворені залозистими клітинами – зірчасті, мають численні
аденоцитами, які поділяють на 2 групи: тонкі відростки);
хромофільні (ацидофільні та базофільні) і  містить накопичувальні
хромофобні; нейросекреторні тільця
 проміжна: (Геррінга), які прилягають
• вигляд смужки, що прилягає до задньої частки до синусоїдних капілярів;
гіпофіза;  акумулює гормони
• складається зі скупчень епітеліальних клітин, які вазопресин та окситоцин,
часто формують фолікули; які продукуються
 туберальна: нейросекреторними
• утворена тяжами кубічних клітин з помірно клітинами ядер
базофільною цитоплазмою гіпоталамуса
Світлова мікрофотографія гіпофіза: дистальна та
проміжна частини аденогіпофіза (верх),
нейрогіпофіз (низ) (А); ацидофіли, базофіли та
хромофоби дистальної частини аденогіпофіза (Б)
 Світлова мікрофотографія гіпофіза:
імуногістохімічна реакція на пролактин (В),
псевдофолікулярні структури проміжної частини
аденогіпофіза (Г)
Світлова мікрофотографія гіпофіза:
нейрогіпофіз (Д), тільця Геррінга (ТГ)
нейрогіпофіза
 ЕПІФІЗ, ШИШКОПОДІБНЕ ТІЛО

ФУНКЦІЇ БУДОВА

центральний  зовні він оточений м’якою мозковою

орган, оболонкою;
який  під мозковою оболонкою знаходиться
знаходиться між сполучнотканинна капсула, від якої всередину
півкулями органа відходять перегородки, які поділяють
великого паренхіму на часточки;
мозку та  паренхіма часточок представлена:
мозочком • пінеалоцитами (синтезують близько 40
регуляторних пептидів, біологічно активні аміни –
серотонін і мелатонін);
• гліоцитами (астроцитами);
• поодинокими лімфоцитами;
• тканинними базофілами;
• пігментними клітинами
 Епіфіз: оглядовий препарат (А),
пінеалоцити та інтертстиційні клітини (Б)
 ФУНКЦІЇ ПЕРИФЕРІЙНИХ
ОРГАНІВ КРОВОТВОРЕННЯ, ІМУНОГО ЗАХИСТУ ТА
ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ
У периферичних органах кровотворення та
імуногенезу відбувається:
•антигензалежний процес диференціації Т- і В-
лімфоцитів;
•перетворення Т- і В-лімфоцитів на ефекторні клітини,
які зумовлюють специфічний клітинний та гуморальний
імунітет;
•елімінація клітин крові, які завершили життєвий цикл.
Гормони периферійних ендокринних органів не
впливають на діяльність інших ендокринних структур.
 СЕЛЕЗІНКА
ФУНКЦІЇ
периферичний,
кровотворний і захисний орган,
який бере
участь як в елімінації віджилих
або ушкоджених еритроцитів і
тромбоцитів, в організації
захисних реакцій від екзогенних
антигенів, що не були затримані
лімфатичними вузлами і
проникли до
кровотоку;
виробляються біологічно
активні речовини (спленін,
фактор пригнічення
еритроцитопоезу), органом
депонування крові
БУДОВА
 сполучнотканинна строма:
• капсула;
• трабекули.
Побудовані із щільної волокнистої
сполучної тканини, в якій крім
колагенових
і еластичних волокон, є пучки гладких
м’язових клітин.
 паренхіма (або пульпа), основа якої
утворена лімфоїдною тканиною з
численні кровоносними судинами
 БУДОВА СЕЛЕЗІНКА
СПОЛУЧНОТКАНИННА ПАРЕНХІМА
СТРОМА (АБО ПУЛЬПА)

 біла пульпа (20 %):

 капсула, яка • представлена лімфоїдними вузликами або
вкриває зовні фолікулами (мальпінієві тільця), у центрі яких
селезінку та реактивні центри з ексцентричною центральною
зрощена з артерією;
серозною • утворена лімфоцити, їх ефекторні клітини,
оболонкою імунобласти (Т і В), типові дендритні та
інтердигітальні макрофаги;
(очеревиною);
• в ній відбувається диференціація лімфоцитів у
 трабекули, які
ефекторні клітини. Її утворюють;
відходять в  червона пульпа (80 %):
середину; в них • скупчення формених елементів крові (еритроцити
зустрічаються зумовлюють її червоне забарвлення);
кровоносні судини і • артеріоли, капіляри і своєрідні венозні синуси, в
нерви порожнинах яких депонуються клітини крові
Схематичне відтворення селезінки (А)
Схема кровообігу селезінки: замкнена і відкрита системи циркуляції (Б)
Світлова мікрофотографія селезінки: фрагменти червоної та білої пульпи
(А)
Світлова мікрофотографія селезінки: лімфоїдний фолікул з центральною
артерією (Б)
 ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ

ФУНКЦІЇ БУДОВА

периферичний орган, і  сполучнотканинна строма:

якому відбувається • капсула;
антигензалежна • трабекули.
диференціація  паренхіма (основа сформована
лімфоцитів у ефекторні лімфоїдною тканиною, в якій є
клітини, відтікає від органів багато макрофагів, лімфоцитів,
лімфа, яка очищується від імунобластів та ефекторних
сторонніх частинок і клітин лімфоцитів);
антигенів (біологічні  система синусів:
фільтри), депонується і • підкапсулярний (крайовий);
збагачується антитілами і • проміжні кіркові та мозкові;
лімфоцитами • ворітний
 БУДОВА ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ
СТРОМА ПАРЕНХІМА

 капсула, яка вкриває  кіркова речовина:

зовні лімфатичні • скупчення лімфоцитів, так звані «первинні або
вузли утворює вторинні фолікули (лімфоїдні вузлики), мають світлі
потовщення в реактивні центри;
ділянці воріт; • у вузликах під впливом антигенів відбувається
 трабекули диференціація В-лімфоцитів у ефекторні клітини –
плазмоцити, які забезпечують гуморальний імунітет;
(перегородки)
 мозкова речовина:
відходять від
• мозковимі (м՚якушеві) тяжі – це стрічкоподібні
внутрішньої поверхні скупчення лімфоїдної тканини, що розміщені по
капсули в глибину напрямку дрібних кровоносних судин;
вузла  паракортикальна зона:
• розміщена на межі між кірковою і мозковою
речовинами;
• містить Т-лімфоцити, макрофаги з численними
пальцеподібними відростками
Схема будови лімфатичного вузла
Світлова мікрофотографія лімфатичного вузла: сегмент кіркової і мозкової
речовини (А)
Світлова мікрофотографія лімфатичного вузла: ретикулярна строма
мозкової речовини (Б)
 СЛІПОКИШКОВІ МИГДАЛИКИ

ФУНКЦІЇ,
БУДОВА
РОЗМІЩЕННЯ

периферійний орган, Представлені 2 типами лімфоїдної

2 великих лімфоїдних тканини:
агрегати, розміщених на
стику сліпої і прямої
дифузна (міжвузликова): представлена
кишок. дифузною лімфоїдною тканиною
Імунні утворення вузлова: представлена лімфоїдними
сліпих кишок птахів вузликами з центрами розмноження.
представлені Лімфоїдні вузлики сліпокишкових
сліпокишковими
мигдаликами (по мигдаликів мають морфологічну
одному в кожній кишці) і характеристику лімфоїдних вузликів
численними плямками селезінки і такі клітини мають морфологічну
Пейєра характеристику В-лімфоцитів.
 Мікроскопічна будова сліпокишкових мигдаликів курки:
а – м’язова оболонка; б – лімфоїдний вузлик; в – колагенові волокна навколо лімфатичних вузликів
 ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА

ФУНКЦІЇ БУДОВА

периферичний сполучнотканинна строма:

орган, який • капсула;
• трабекули.
регулює основний
Утворена пухкою сполучною
обмін і забезпечує тканиною, в якій багато
кальцієвий кровоносних і лімфатичних
гомеостаз крові судин
паренхіма (представлена
епітеліальною тканиною)
 БУДОВА ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

СТРОМА ПАРЕНХІМА

 капсула вкриває  епітеліоцити утворюють пухирці – фолікули та

зовні щитовидну міжфолікулярні острівці, навколо фолікулів
розташовані прошарки пухкої волокнистої сполучної
залозу; тканини з кровоносними і лімфатичними судинами та
 трабекули нервами;
відходять від  фолікул (є структурно-функціональною одиницею
капсули та щитоподібної залози) – це овальний пухирець, який
має:
поділяють залозу • стінку: утворена шаром ендокриноцитів – тироцитів
на часточки (синтезують гормони: тироксин, трийодтиронін), між
якими містяться парафолікулярні клітини
(кальцитоніноцити) (синтезують гормони:
кальцитонін, соматостатин)
• порожнину: заповнена колоїдом (драглиста речовина,
яка представлена білком тироглобуліном)
Щитоподібна залоза: схема будови фолікулів
(А), світлова мікрофотографія (Б)
 ПРИЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА

ФУНКЦІЇ, БУДОВА
РОЗМІЩЕННЯ
парний, сполучнотканинна строма:
периферичний орган, • капсула;
кожна залоза ділиться
• трабекули;
на зовнішню (лежить на
частці щитоподібної
паренхіма
залози або
поряд з нею) і
внутрішню (всередині
частки або на її
медіальній
поверхні)
 БУДОВА ПРИЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

СТРОМА ПАРЕНХІМА

 капсула вкриває  представлена тяжами або скупченнями

зовні ендокриноцитів – паратироцитів, які
прищитовидну розмежовані тонкими прошарками
залозу; пухкої волокнистої сполучної тканини з
 трабекули
численними кровоносними капілярами;
(перегородки)
 паратироцити синтезують паратгормон
відходять від
капсули в товщу (паратирин);
органа, але не  серед паратироцитів виділяють:
ділять на • головні;
часточки • оксифільні;
• проміжні
Світлова мікрофотографія
прищитоподібної залози
Світлові мікрофотографії щитоподібної та
прищитоподібних залоз
 НАДНИРКОВА ЗАЛОЗА

ФУНКЦІЇ, БУДОВА
РОЗМІЩЕННЯ
периферичний орган, сполучнотканинна строма:
парна, розміщена • капсула;
попереду нирок у поза
• трабекули;
очеревинному просторі
й вкрита жировою
паренхіма
капсулою (спільною і
для нирок)
 БУДОВА НАДНИРКОВОЇ ЗАЛОЗИ

СТРОМА ПАРЕНХІМА
 капсула  кіркова речовина (на периферії), ендокриноцити якої формують
вкриває зовні тяжі, які утворюють 3 зони:
наднирникову • клубочкову (дугову): ендокриноцити стовпчастої форми, які
залозу; утворюють тяжі у вигляді дуг або клубочків. Синтезують
 трабекули мінералкортикостероїдні гормони (в тому числі альдостерон);
(перегородки • пучкову: ендокриноцити кубічної або стовпчастої форми,
)з більші за попередні, формують паралельно розміщені тяжі.
Синтезують глюкокортикостероїдні гормони (кортизон,
численними
гідрокортизон, кортикостерон);
гемокапіляра • сітчасту: ендокриноцитами кубічної, багатокутної або
ми відходять овальної форми, які утворюють розгалужені тяжі. Синтезують
від капсули в андрогенстероїдний гормон, частково – естрогени, прогестерон;
паренхіму  мозкова речовина (у центрі), утворена хромафінними
залози клітинами: світлі (синтезують адреналін) та темні (синтезують
норадреналін); нейронами симпатичної нервової системи,
нервовими волокнами та синусоїдними гемокапілярами
 Схема будови,
клітинний склад і
гормони
надниркової залози
 Світлова
мікрофотографія
надниркової
залози
Порівняльна мікроморфологія різних ділянок
надниркової залози, світлові мікрофотографії:
клубочкова зона з прилеглою ділянкою пучкої
зони (А), пучкова зона (Б)
Порівняльна мікроморфологія різних ділянок
надниркової залози, світлові мікрофотографії:
сітчаста зона (В), хромафіноцити мозкової
речовини (Г)