013 - ОРГАНІЗМОВИЙ РІВЕНЬ - ЛЮДИНА - 2

Увага!
Єдиним місцем де можна придбати ці конспекти є наша сторінка у Instagram @biology_zno_online

та сайт biozno.dp.ua. Купуючи конспекти у шахраїв ви позбавляєте себе можливості оновлення конспектів по пошті та участі
у різних акціях, вебінарах та онлайн-трансляціях. Поважайте чужу працю! Ми стараємось для Вас!
КРОВ І ЛІМФА
Внутрішнє середовище організму – сукупність рідин (крові, міжклітинної рідини
то лімфи), які забезпечують обмін речовин та гомеостаз в організмі.
За будь-яких змін у зовнішньому середовищі організм людини намагається
підтримати на сталому рівні показники внутрішнього середовища (температура тіла,
кров’яний тиск, осмотичний тиск, кислотно-лужна рівновага тощо). Сталість умов
життєдіяльності клітин у внутрішньому середовищі – гомеостаз. Він забезпечується
безперервною роботою органів дихання, кровообігом, травленням і регулюється
нервовою та ендокринними системами.
Кров – це сполучна тканина, що містить плазму як
міжклітинну речовину та клітини, якими є формені
елементи. Кров здорової людини складається з плазми
(55-60%) і фермових елементів (40-45%). Плазма
містить 90-92% води, 7-8% білків, 0,1% глюкози, 0,9%
розчинних солей, 0,8% жирів та в невеликій кількості
інші речовини. До формових елементів крові належать
еритроцити, лейкоцити та тромбоцити.
Водневий показник крові за нормальних умов
становить pH 7,35-7,45, тобто її реакція слабколужна.
Відхилення реакції крові за межі на 0,2-0,3 одиниці є
небезпечним для життя, тому pH крові підтримується на відносно сталому рівні за
допомогою буферних систем (білковою, фосфатною, гідрогенкарбонатною і
гемоглобін-оксигемоглобіновою системами). Відхилення реакції в кислий бік
називається ацидозом, а в лужний – алкалозом.
Кров безперервно циркулює по
кровоносних судинах та виконує важливі
функції:
1) транспортну – приносить поживні
речовини й кисень і відносить продукти
життєдіяльності клітин, переносить біологічно
активні речовини;
2) захисну – (перенесення антитіл,
лейкоцитів для захисту організму від бактерій,
вірусів та генетично чужорідних речовин);
3) терморегуляторну – (перенесення
тепла від м’язів, печінки по всьому організму
для підтримання постійної температури тіла);
4) гомеостатичну – підтримує відносно стале внутрішнє середовище організму.
Плазма крові
Концентрація солей, які в плазмі перебувають у вигляді йонів (Na+, K+, Ca2+, H2PO4,
HCO3- та ін.), становить 0,9% і підтримується на сталому рівні. Ця сталість має велике
значення для існування клітин крові. Недарма фізіологічні розчини, які
використовуються в медицині для поповнення об’єму крові при крововтратах, мають
саме цю концетрацію солей.
Підготовка до ЗНО з біології: biozno.dp.ua Instagram: @biology_zno_online Telegram: @biology_zno_online
Увага! Єдиним місцем де можна придбати ці конспекти є наша сторінка у Instagram @biology_zno_online
Основними білками плазми є:
 альбуміни – виконують транспортну (переносять тироксин, солі важких металів,
деякі ліки), осморегуляторну, резервну функції;
 глобуліни – виконують транспортну (альфа-глобуліни переносять глюкозу, мідь
крові; бета-глобуліни транспортують залізо, ліпіди), захисну функції;
 фібриноген – здійснює в процесі зсідання крові захисну функцію (переходить за
певних умов у нерозчинний білок фібрин).
Форменні елементи крові
Еритроцити Лейкоцити Тромбоцити
Ознаки
Без’ядерні двовгнуті Ядерні непостійної форми білі Без’ядерні, без-

округлі червоні клі- кров’яні тільця, здатні до барвні, округлі
самостійного пересування. За кров’яні плас-
морфологічними ознаками тинки.Мають здат-
лейкоцити поділяють на: ність прилипати до
гранулоцити і агранулоцити. чужорідних аген-
Співвідношення кількості тів, фагоцитувати
різних видів лейкоцитів у віруси і таким чи-
крові називається ном беруть участь
тини, які містять лейкоцитарною формулою. у підтриманні нес-
гемоглобін. Гранулоцити (зернисті пецифічного іму-
Гемоглобін – черво- лейкоцити): нітету.
ний дихальний залізо- 1. Нейтрофіли – фагоцитоз Захворювання, по-
вмісний пігмент. мікробів (рухливі мікрофаги). в’язане з пору-
Будова
Гемоглобін належить 2. Еозинофіли – знеш- шенням зсідання
до складних білків – коджують токсини; захист крові, називають
хромопротеїдів, при алергії. гемофілією.
складається з гема 3. Базофіли – виробляють
(містить атом Fe) і гепарин і гістамін.
білкової частини Агранулоцити (незернисті
(глобіну). лейкоцити):
Стан, при якому 1. Моноцити – фагоцитоз
кількість еритроцитів мікроорганізмів (нерухомі
і гемоглобіну в макрофаги).
одиниці об’єму 2. Лімфоцити – забезпечують
зменшена, клітинний (Т-лімфоцити) і
називається анемією, гуморальний (В-лімфоцити)
або недокрів’ям. імунітет.
Місце Червоний кістковий мозок,
Червоний кістковий Червоний
утворен- тимус, селезінка, лімфатичні
мозок кістковий мозок
ня вузли

Тривалі-
сть 100-120 днів Від 1-3 діб до десятків років 10-12 діб
життя
Вміст в
4,5-5 млн. 6-8 тис. 250-400 тис.
1 мм3
Транспортна (транс- Захисна (фагоцитоз Зсідання крові (ут-
портування кисню мікроорганізмів, знеш- ворюється кров’я-
здійснюється гемо- кодження токсинів, захист ний згусток –
глобіном, а вугле- при алергії, утворення тромб, який заку-
Функції кислого газу – антитіл). порює судину і
карбгемоглобіном. припиняє крово-
течу), фагоцитоз
мікроорганізмів і
вірусів.
Групи крові
У 1901 році К. Ландштейнером було встановлено, що в крові здорових людей є
природні антитіла, які викликають склеювання еритроцитів – аглютинацію. Групи
крові за системою АВ0 визначаються наявністю в еритроцитах людини алгютиногенів
А і В та речовин, які знаходяться у плазмі крові – аглютинінів α і β. Склеювання
еритроцитів відбудеться в тому випадку, якщо аглютиноген А зустрічається з
аглютиніном α, a аглютиноген В – з аглютиніном β.
Аглютиногени Аглютиніни
Група крові
в еритроцитах в плазмі
I немає αіβ
II А β
III В α
IV А, В немає
Переливання крові
В еритроцитах більшості людей (85%) є ще один фактор, виявлений вперше К.
Ландштейнером та Р. Вінером в 1940 році в крові мавп макак (Macacus rhesus) і тому
названий резус-фактором. Відсутність його виявлена у 15% людей. Це антиген, який
міститься в еритроцитах. Люди, які мають таку речовину, є резус-позитивними (Rh+), а
ті, що не мають – резус-негативними (Rh-). При переливанні несумісної за резус-
фактором крові виникає резус-конфлікт, утворюються антитіла, які руйнують
еритроцити при повторному переливанні. Якщо у вагітної Rh- жінки формується Rh+
плід, то його кров викликає утворення в крові матері аглютинінів. Імунізація
відбувається повільно, тому перша дитина може народитися нормальною. При
повторній вагітності аглютиніни проникають через плаценту і руйнують еритроцити

плоду, що приводить до його смерті або до народження дитини з гемолітичною
жовтяницею.
Люди з І групою крові є універсальними донорами. Людям з IV групою, можна
переливати кров усіх чотирьох груп. Такі люди є універсальними реципієнтами.
Може віддавати кров Може приймати кров у
Група крові
групам груп
I I, II, III, IV I
II II, IV I, II
III III, IV I, III

IV IV I, II, III, IV
Зсідання крові
Це захисна реакція організму, що попереджає втрату крові при пошкодженні судин.
Важливу роль у зсіданні крові відіграють тромбоцити, а також білки, вітамін К, солі
Кальцію. Механізм виникнення тромбу має три етапи:
I Етап зумовлюється
ушкодженням судин, що
призводить до руйнування
тромбоцитів з виділенням
складного білка –
тромбопластину. У
реакції з йонами Кальцію та іншими білками крові він перетворюється на спеціальний
фермент,
II Етап який каталізує розщеплення одного із синтезованих у печінці білків крові
– протромбіну – з утворенням тромбіну,
III Етап який перетворює розчинний білок фібріноген на нерозчинний білок
фібрин. Нитки фібрину густо перекривають рану, утворюючи сітку.
Імунітет
Імунітет – здатність організму розпізнавати проникнення в організм чужорідного
матеріалу і мобілізувати клітини та утворювані ними речовини на швидке і ефективне
видалення цього матеріалу. Антигени – це чужорідні для організму хімічні речовини,
живі організми, які при потраплянні в організм викликають утворення специфічних
антитіл. Антигени містяться в мембранах клітин. Антитіла – це білкові речовини,
синтезовані організмом у відповідь на присутність чужорідної речовини. Усі антитіла

людини – це імуноглобуліни, які містяться в плазмі крові, лімфі, слині, секретах
травного тракту і забезпечують захист, зв’язуючи антигени.
Організм людини має внутрішню специфічну систему самозахисту – імунну
систему. До центральних органів імунної системи відносять червоний кістковий мозок,
тимус, а до периферичних – лімфатичні вузли, селезінку, мигдалики, апендикс.
Основними формами імунної відповіді організму людини на чужорідний для
нього матеріал є:
 Клітинний імунітет – здійснюється за участі Т-лімфоцитів (Т-кілерів) та
фагоцитів.
 Гуморальний імунітет – здійснюється за участі специфічних білків в організмі:
інтерферонів (запобігають зараженню клітин вірусами) та антитіл
(знешкоджують певний вид мікроорганізмів).
Розрізняють природний і штучний імунітет
Природний Передається дитині від матері у вигляді антитіл і тому
вроджений проявляється одразу ж після народження
Природний Виникає після перенесеного захворювання; є найбільш
набутий ефективним і зберігається, як правило, протягом усього життя
Штучний Створюється після введення в організм готових антитіл у
пасивний вигляді сироваток і зберігається кілька місяців
Створюється при введенні в організм антигенів у вигляді
Штучний
вакцин; виникає через певний період і забезпечує
активний
несприйнятність протягом тривалого часу
Для формування штучного імунітету використовують:
 Вакцини – препарати, виготовлені з ослаблених або вбитих збудників інфекції, які
використовуються для формування штучного активного імунітету. Застосовують
вакцини для запобігання інфекційним хворобам та лікування їх (проти коклюшу,
поліомієліту, дифтерії, туберкульозу). На дію вакцини виробляються антитіла, а
імунітет, який формується, діє багато років.
 Сироватки – препарати, які містять готові антитіла проти збудників хвороб і
використовуються для формування штучного пасивного імунітету. Застосовують для
запобігання інфекційним хворобам (проти правця). При введенні сироваток антитіла
не виробляються, а імунітет, який формується, діє недовго.
Алергія
Стан підвищеної чутливості організму у відповідь на дію алергенів, який є
передумовою виникнення патологічних імунних реакцій. Зовнішніми (екзоалергени)
алергенами є деякі харчові продукти (шоколад, цитрусові), запахи (квітів, парфумів),
лікарські препарати та ін., внутрішніми (ендоалергени) – власні тканини організму
переважно з видозміненими природними властивостями (при опіках омертвілі тканини
стають чужорідними для організму). Проявляється алергія висипами на шкірі
(кропивниця), звуженням дихальних шляхів унаслідок розбухання їх слизових
оболонок, набряками, нежиттю, запаленням слизової оболонки ока тощо.
Аутоімунні розлади – утворення організмом антитіл проти власних тканин:
хвороба Аддісона (ураження кори надниркових залоз), цукровий діабет (ураження

острівців Лангерганса в підшлунковій залозі), хвороба Грейвза (активація щитовидної
залози, яка формує зоб), розсіяний склероз (ушкодження мієлінової оболонки нервових
волокон), червоний вовчак (комплексне ураження нирок, легень та суглобів).
Кровотворення
Кровотворення (гемопоез) – процес утворення, розвитку й дозрівання клітин
крові. У людини цей процес відбувається в кровотворних органах, якими є червоний
кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли і вилочкова залоза. Майже всі клітини
крові розвиваються з одного виду недиференційованих, так званих стовбурових клітин
крові. У кровотворенні розрізняють еритропоез (утворення еритроцитів), лейкопоез
(утворення лейкоцитів) і тромбоцитопоез (утворення тромбоцитів). Регуляцію
кровотворення здійснюють гемопоетини (еритропоетини, лімфопоетини та
тромбопоетини), які утворюються в нирках та печінці, нервова й ендокринна системи.
КРОВОНОСНА СИСТЕМА
Кровоносна система
складається з серця та
кровоносних судин.
Серце – порожнистий
м’язовий орган, який забезпечує
кровообіг. Розміщується в
грудній порожнині між легенями
за грудиною (дещо зліва). Маса
серця – 220-300 г.
Серце людини складається з
4 камер: двох передсердь (лівого
та правого) і двох шлуночків
(лівого та правого). Ліва і права
частини розділені серцевою
перегородкою. Між
передсердями і шлуночками є
отвори, які закриваються
двостулковим клапаном (мітральним) – у лівій половині, і тристулковим – у правій.
Розрізняють ще півмісяцеві клапани (в аорті і в легеневому стовбурі).
При скороченні передсердь клапани

відкриваються і пропускають кров у шлуночки. При
скороченні шлуночків клапани закриваються, не
пропускаючи кров назад до передсердя. Таким чином,
кров у серці рухається тільки в одному напрямі – від
предсердь до шлуночків.

Стінка серця утворена 3 шарами: зовнішній –

ендокард, середній – міокард, внутрішній – епікард.
Зовні серце вкрите навколосерцевою сумкою –
перикардом, який виділяє рідину для зменшення
тертя під час скорочення серця.
Основні властивості серцевого м’яза

 автоматія – здатність серця скорочуватися під впливом нервових імпульсів, які
виникають у самому серці. Клітини містяться в серцевому м’язі, і в них автоматично
виникають ритмічні імпульси, які поширюються по серцевому м’язу і задають ритм
його скороченню: 1) синусно-передсердний вузол (водій серцевого ритму); 2)
передсердно-шлуночковий вузол; 3) пучок Гіса; 4) волокна Пуркіньє.
 збудливість – здатність серця переходити зі стану спокою до робочого стану під
впливом різних подразників;
 скоротливість – здатність серцевого м’яза реагувати скороченням у відповідь на
збудження;
 провідність – здатність серцевого м’яза поширювати збудження з будь-якої
ділянки по всьому серцю.
Серцевий цикл
У стані спокою серце здорової людини скорочується ритмічно: приблизно 70-75
раз за хвилину. При роботі серця відбувається ритмічна зміна трьох фаз серцевого ци-
клу: скорочення передсердь, у результаті чого кров переходить у шлуночки (тривалість
0,1 с); скорочення шлуночків, у результаті чого кров із шлуночків викидається в аорту
й легеневу артерію (0,3 с); фаза загального розслаблення, в якій серцевий м’яз перебу-
ває в стані спокою (0,4 с). Відпочинок між скороченнями передсердь і шлуночків доста-
тній для повного відновлення працездатності серцевого м’яза. Тривалість серцевого ци-
клу при частоті серцевих скорочень 72 уд/хв становить 0,8 с.
Робота серця та її регуляція
Основними показниками роботи серця, його функціонального стану є:
 об’єм крові, що викидає шлуночок серця за одне скорочення, називається систо-
лічним – СОК (це близько 70 мл крові);
 кількість крові, яку викидає шлуночок за 1 хв, називається хвилинним об’ємом
крові – ХОК. При частоті серцевих скорочень 72 уд/хв ХОК становить 5000 мл/хв, або
5 л/хв.
У нормі в стані спокою частота серцевих скорочень (ЧСС) коливається від 60 до
80 уд/хв. При більш повільному ритмі – брадикардії – частота серцевих скорочень до-
рівнює 40-50 уд/хв, при частішому – тахікардії – перевищує 90-100 уд/хв. Порушення
правильного ритму серцевих скорочень називається аритмією.

Нервова регуляція – шляхом вегетативної нервової системи: симпатичні нерви
збільшують частоту і силу скорочень серця; парасимпатичні нерви сповільнюють ча-
стоту і силу скорочень серця. Центр серцевої діяльності розташований у довгастому
мозку.
Гуморальну регуляцію серця здійснюють гормони адреналін і норадреналін, які
посилюють і прискорюють скорочення серця; медіатор ацетилхолін – зменшує час-
тоту і силу скорочень серця; електроліти (йони Калію сповільнюють частоту і силу
скорочень серця, йони Кальцію збільшують частоту і силу скорочень серця).
Кровоносні судини
Кровоносні судини – еластичні трубки, якими кров транспортується до всіх органів
і тканин, а потім знову збирається до серця.
Будова кровоносних судин: зовнішня оболонка (утворена сполучною тканиною,
містить нерви, що регулюють розширення і звуження судин); середня оболонка склада-
ється з гладком’язової мускулатури (завдяки скороченню чи розслабленню м’язів може
змінюватися просвіт судин); еластичний шар (надає судинам пружності); ендотелій
(внутрішній шар).
 Артерії – кровоносні судини, якими кров рухається від серця до органів і тканин.
Мають товсті стінки з 3 шарів, клапани відсутні.
 Капіляри – найдрібніші кровоносні судини, які з’єднують між собою артерії і вени
та забезпечують обмін речовин між кров’ю і тканинною рідиною. Стінки складаються з
одного шару плоских клітин.
 Вени – кровоносні судини, якими кров рухається від органів і тканин до серця.
Вони мають таку саму будову стінок, як і артерії, але тонші і менш еластичні. Є клапани.
Рух крові по судинах
Рух крові судинами зумовлений ритмічною роботою серця. Причиною руху крові
по кровоносних судинах є різниця тисків на початку і в кінці великого і малого кіл кро-
вообігу. На початку (в аорті) – 120-150 мм рт. ст., при завершенні (у порожнистих венах)
– 3-8 мм рт. ст.
 Рух крові артеріями. Тиск крові найбільший і найбільша швидкість її руху.
 Рух крові капілярами. Тиск крові менший за середній рівень і найменша швид-
кість її руху.
 Рух крові венами. Тиск крові найменший, але швидкість її руху по венах збільшу-
ється.

Мале коло кровообігу – шлях крові від правого шлуночка до лівого передсердя.
Правий шлуночок → легеневий стовбур → легеневі артерії (права і ліва) →
легеневі капіляри → легеневі вени (4) → ліве передсердя. Завдяки малому колу
здійснюється обмін газів: кисень переходить до крові, а вуглекислий газ – до легені, і
відбувається перетворення венозної крові в артеріальну. По всіх артеріях малого кола
кровообігу тече венозна кров, а по венах – артеріальна.
Велике коло кровообігу – шлях крові від лівого шлуночка до правого передсердя.
Лівий шлуночок → аорта → артерії до органів → капіляри органів і тканин усього
тіла → верхня та нижня порожнисті вени → праве передсердя. Рухаючись великим
колом, кров розносить кисень і поживні речовини до клітин і забирає від них
вуглекислий газ і продукти обміну, при цьому відбувається перетворення артеріальної
крові у венозну. По всіх артеріях великого кола кровообігу тече артеріальна кров, а по
венах – венозна.
Артеріальний тиск та тонус судин
Тиск у судинах, який зумовлений ритмічною роботою серця, називається
артеріальним тиском (АТ). Розрізняють систолічний (максимальний) і діастолічний
(мінімальний) кров’яний тиск. У здорових людей нормальний АТ: 120±10 мм. рт. ст. на
70±10 мм. рт. ст. У нормі судини перебувають у певному напруженні – тонусі. Під час
деяких захворювань тонус судин порушується:
 Підвищений тонус м’язів кровоносних судин → звужені судини → підвищений
АТ → хвороба гіпертонія.
 Понижений тонус м’язів кровоносних судин → розширені судини → понижений
АТ → хвороба гіпотонія.
ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА
Лімфатична система – це незамкнена система судин, якими
циркулює лімфа. Основні функції лімфатичної системи:
забезпечення повернення рідини в систему кровообігу, утворення
лейкоцитів, затримування і знищення мікроорганізмів та інших
сторонніх тіл, транспортування жирів від ворсинок кишечнику.
Лімфатична система починається з лімфатичних капілярів,
розташованих між клітинами. До них надходить надлишок
тканинної рідини, яка фільтрується крізь стінки лімфатичних
капілярів і перетворюється на лімфу.
Лімфа – прозора жовтувата рідина, за хімічним складом
подібна до плазми крові.
По ходу лімфатичних судин розташовані розширення –
лімфатичні вузли (у паховій ямці, підколінних і ліктьових
згинах, у грудній і черевній порожнинах, на шиї), в яких
утворюються лімфоцити. Лімфатичні вузли відіграють роль
біологічних фільтрів – у них затримуються і знищуються
мікроорганізми та інші сторонні тіла, які надійшли в лімфу з
тканин. При захворюваннях вузли можуть збільшуватися.

ДИХАЛЬНА СИСТЕМА
Дихання людини забезпечує дихальна система, що складається з повітроносних
верхніх (носова порожнина, носоглотка, ротоглотка) і нижніх (гортань, трахея і бронхи)
шляхів та легень.
Носова порожнина – тут відбувається зігрівання,
очищення, зволоження, знезаражування повітря.
Гортань – відділ дихальної системи у вигляді
неправильної лійки. Каркас гортані побудований з
хрящів, які з’єднані рухомо зв’язками. Особливе
значення серед цих хрящів має надгортанник, який
прикриває вхід до гортані під час проходження їжі
через глотку. Гортань є основним інструментом
звукоутворення, оскільки має голосовий апарат.
Голосовий апарат – утворений голосовими зв’язками, які натягнуті поперек гортані.
Трахея – має вигляд трубки, яка розташована попереду стравоходу. Утворена 16-
20 хрящовими напівкільцями, які з’єднані зв’язками.
Бронхи – правий і лівий, багаторазово розгалужуються, утворюючи бронхіальне
дерево. Утворені хрящовими напівкільцями. Найтонші бронхи називають бронхіолами
і вони закінчуються альвеолярними мішечками, стінки яких утворені альвеолами.
Легені – парні органи: права легеня – складається з 3 часток, ліва – з 2. Зовні є
легенева плевра із 2 листків: внутрішній листок зрощений з легенями, а зовнішній – зі
стінками грудної порожнини. Між листками знаходиться порожнина плеври з
серозною рідиною (полегшує ковзання листків плеври під час дихальних рухів).
Легені у людини, як і у всіх ссавців, мають
альвеолярну будову. Альвеоли – це легеневі
пухирці, які є випинаннями альвеолярних
мішечків. Стінки альвеол складаються з
одношарового плоского епітелію і тонкого
шару еластичних волокон та вкриті сіткою
кровоносних капілярів. Внутрішня поверхня
альвеол вистилається плівкою особливої
речовини – сурфактанту. Це комплекс
поверхнево активних речовин переважно ліпопротеїдної природи, який утворюється
секреторними епітеліоцитами, і полегшує дифузію газів і перешкоджає їх злипанню.
Вдих повітря – активний процес, відбувається за допопомогою скорочення
міжреберних м’язів та опускання діафрагми, а видих – пасивний процес, відбувається
після розслаблення міжреберних м’язів (ребра опускаються донизу) та діафрагми.
Газообмін. У легенях венозна кров віддає частину СО2 та збагачується О2,
перетворюючись на артеріальну. У тканинах артеріальна кров віддає О2 та забирає з
тканин СО2 і перетворюється на венозну.
Нервова і гуморальна регуляція дихання
Нервова регуляція здійснюється за допомогою дихального центру, який
розміщений в довгастому мозку. Гуморальна регуляція залежить, в основному, від СO2:
якщо в крові, котра омиває дихальний центр, є надлишок СO2, збудливість дихального
центру зростає і дихання стає частішим і глибшим; якщо СO2 в крові мало, то це,
навпаки, викликає гальмування дихання. Центри чхання і кашлю знаходяться в
довгастому мозку.

013 - ОРГАНІЗМОВИЙ РІВЕНЬ - ЛЮДИНА - 2

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

013 - ОРГАНІЗМОВИЙ РІВЕНЬ - ЛЮДИНА - 2

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Увага!

Єдиним місцем де можна придбати ці конспекти є наша сторінка у Instagram @biology_zno_online

Без’ядерні двовгнуті Ядерні непостійної форми білі Без’ядерні, без-

Підготовка до ЗНО з біології: biozno.dp.ua Instagram: @biology_zno_online Telegram: @biology_zno_online

Підготовка до ЗНО з біології: biozno.dp.ua Instagram: @biology_zno_online Telegram: @biology_zno_online

III III, IV I, III

Підготовка до ЗНО з біології: biozno.dp.ua Instagram: @biology_zno_online Telegram: @biology_zno_online

Підготовка до ЗНО з біології: biozno.dp.ua Instagram: @biology_zno_online Telegram: @biology_zno_online

При скороченні передсердь клапани

Підготовка до ЗНО з біології: biozno.dp.ua Instagram: @biology_zno_online Telegram: @biology_zno_online

Стінка серця утворена 3 шарами: зовнішній –

Основні властивості серцевого м’яза

Підготовка до ЗНО з біології: biozno.dp.ua Instagram: @biology_zno_online Telegram: @biology_zno_online

Підготовка до ЗНО з біології: biozno.dp.ua Instagram: @biology_zno_online Telegram: @biology_zno_online

Підготовка до ЗНО з біології: biozno.dp.ua Instagram: @biology_zno_online Telegram: @biology_zno_online

Підготовка до ЗНО з біології: biozno.dp.ua Instagram: @biology_zno_online Telegram: @biology_zno_online

You might also like