ГІЛКИ ГРУДНОЇ ЧАСТИНИ АОРТИ;

ГРУДНОЇ АОРТИ
(rami partis thoracicae aortae; rami aortae)
У грудній частині аорти розрізняють:
- пристінкові гілки грудної частини аорти (rr. parietales partis thoracicae aortae);
- нутрощеві гілки грудної частини аорти (rr. viscerales partis thoracicae aortae).
До пристінкових гілок грудної частини аорти (rr. parietales partis thoracicae aortae)
належать:
- верхні діафрагмові артерії (aa. phrenicae superiores) – парні, кровопостачають:
- поперекову частину діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis);
- задні міжреброві артерії (aa. intercostales posteriores) – 10 пар, які проходять в
ІІІ–XІI міжребрових проміжках і кровопостачають:
- міжреброві м’язи (mm. intercostales);
- ребра (costae);
- шкіру грудей (cutis pectoris);
- м’язи і шкіру передньої стінки черевної порожнини (musculi et cutis
parietis anterioris cavitatis abdominis).

XII задня міжреброва артерія (a. intercostalis posterior duodecima [XII]) розташована
під заднім краєм XІІ ребра (costa) і називається підребровою артерією (a. subcostalis), яка
розгалужується на:
- спинні гілки (rami dorsales), які кровопостачають м’язи і шкіру спини (musculi
et cutis dorsi);

- спинномозковi гілки (rami spinales), які кровопостачають спинний мозок і його

оболони.
Від кожної задньої міжребрової артерії (a.intercostalis posterior) відходять:
- присередня шкірна гілка (r. cutaneus medialis) та бічна шкірна гілка (r. cutaneus
lateralis), які кровопостачають:
- шкіру грудей і живота (cutis pectoris et abdominis);

- бічні гілки груді (rr. mammarii laterales) кровопостачають:

- грудні залози (glandulae mammariae).

До нутрощевих гілок грудної частини аорти (rr. viscerales partis thoracicae aortae)
належать:
- бронхові гілки (rr. bronchiales), що кровопостачають:
–трахею (trachea);
- бронхи (bronchi);
- легені (pulmones);
- стравохідні гілки (rr. oesophageales), що кровопостачають: стравохід
(oesophagus);
- осердні гілки (rr. pericardiaci), що кровопостачають задній відділ осердя
(pericardium);
- середостінні гілки (rr. mediastinales) кровопостачають:
- сполучну тканину заднього середостіння (tela connectiva mediastini
posterioris);
- лімфатичні вузли заднього середостіння (nodi lymphoidei mediastini
posterioris).

ГІЛКИ ЧЕРЕВНОЇ ЧАСТИНИ АОРТИ

ЧЕРЕВНА АОРТА
 (rami partis abdominalis aortae; rami aortae abdominalis)

Гілки черевної частини аорти поділяються на:

- пристінкові гілки (rr. parietales) та
- нутрощеві гілки (rr. viscerales), що поділяються на:
- парні гілки;
- непарні гілки.

До пристінкових гілок черевної частини аорти (rr. parietales partis abdominalis

aortae) належать:
- нижня діафрагмова артерія (a. phrenica inferior) – парна, розгалужується на
верхні надниркові артерії (aa. suprarenales superiores) і кровопостачає:
- нижню поверхню діафрагми (facies inferior diaphragmatis) та очеревину
(peritoneum), що її вкриває;
- поперекові артерії (aa. lumbales) – чотири пари, відходять від задньої поверхні
аорти (facies posterior aortae) і кровопостачають:
- задню групу м’язів живота (m. quadratus lumborum – квадратний м’яз
попереку);
- поперекові м’язи (mm.psoates major et minor);
- шкіру задньої стінки черевної порожнини (cutis parietis posterioris cavitatis
abdominis);
- шкіру спини (cutis dorsi);
- шкіру попереку (cutis lumbalis);
- оболони спинного мозку (matres spinales).

- серединна крижова артерія (a. sacralis mediana) – непарна, відходить від місця
роздвоєння аорти (bifurcatio aortae) і заходить в малий таз (pelvis minor), закінчуючись
сліпо.
До парних нутрощевих гілок черевної частини аорти (rr.viscerales partis abdominalis
aortae) належать:
- середня надниркова артерія (a. suprarenalis media), яка відходить на рівні ІІ
поперекового хребця (vertebra lumbalis) і, анастомозуючи з верхніми наднирковими
артеріями (aa.suprarenales superiores) та нижніми наднирковими артеріями (aa.suprarenales
inferiores), кровопостачає:
- надниркову залозу (glandula suprarenalis);
- ниркова артерія (a. renalis), що відходить від аорти (aorta) на рівні ІІ
поперекового хребця (vertebra lumbalis) і заходить у ниркові ворота (hilum renale).

У паренхімі нирки (parenchyma renis) ниркова артерія (a. renalis) розходиться

відповідно:
- до ниркових сегментів (segmenta renalia);
- і ниркових часток (lobi renales).

На своєму шляху ниркова артерія (a. renalis) віддає нижню надниркову артерію (a.
suprarenalis inferior);
- парні яєчкова артерія (a. testicularis) у чоловіків та яєчникова артерія (a.
ovarica) у жінок відходять від аорти (aorta) нижче ниркової артерії (a. renalis) і проходять:
- у чоловіків у складі сім’яного канатика (funiculus spermaticus) до яєчка
(testis);
- у жінок йде у товщі підвішувальної зв’язки яєчника (lig. suspensorium
ovarii) до яєчника (ovarium).

До непарних нутрощевих гілок черевної частини аорти (rr. viscerales partis

abdominis aortae) належать:
- черевний стовбур (truncus coeliacus);
- верхня брижова артерія (arteria mesenterica superior);
- нижня брижова артерія (arteria mesenterica inferior).
Ці артерії відходять від передньої поверхні черевної аорти.

Черевний стовбур
(truncus coeliacus)

Черевний стовбур має довжину 1,5–2 см, починається від черевної частини аорти (pars
abdominis aortae) на рівні грудного хребця (vertebra thoracica duodecima [XII]) і
розгалужується на три артерії:
- ліву шлункову артерію (a. gastrica sinistra);
- загальну печінкову артерію (a. hepatica communis);
- селезінкову артерію (a. splenica).

Ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra) лягає уздовж малої кривини шлунка
(curvatura minor gastris), кровопостачає:
- шлунок (gaster);
- малий чепець (omentum minus);
- черевну частину стравоходу (pars abdominalis oesophagi).

Ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra) анастомозує з правою шлунковою

артерією (a. gastrica dextra).

Загальна печінкова артерія (a. hepatica communis) відходить від черевного стовбура
(truncus coeliacus), повертає направо і розгалужується на дві артерії:
- власну печінкову артерію (a. hepatica propria);

- шлунково–дванадцятипалокишкову артерію (a. gastroduodenalis).

Власна печінкова артерія (a. hepatica propria) іде в товщі печінково–

дванадцятипалокишкової зв’язки (lig. hepatoduodenale) до печінки (hepar) і в ділянці її
воріт (porta hepatis) роздвоюється на:
- праву гілку (r. dexter);
- ліву гілку (r. sinister).

Від правої гілки власної печінкової артерії (r. dexter arteriae hepaticae propriae)
відходить жовчноміхурова артерія (a. cystica) до:
- жовчного міхура (vesica biliaris).

Від власної печінкової артерії (a. hepatica propria) відходить права шлункова артерія
(a. gastrica dextra), яка, анастомозуючи по малій кривині (curvatura minor) з лівою
шлунковою артерією (a. gastrica sinistra), кровопостачає:
- шлунок (gaster);
- малий чепець (omentum minus).
 Шлунково–дванадцятипалокишкова артерія (a. gastroduodenalis) проходить позаду
воротарної частини шлунка (pars pylorica gastris) і розгалужується на:
- праву шлунково–чепцеву артерію (a. gastroomentalis dextra);

- задню верхню підшлунково–дванадцятипалокишкову артерію (a.

pancreaticoduodenalis superior posterior);

- передню верхню підшлунково–дванадцятипалокишкову артерію (a.

pancreaticoduodenalis superior anterior).
Права шлунково–чепцева артерія (a. gastroomentalis dextra) іде по великій кривині
шлунка (curvatura major gastris) і, анастомозуючи з лівою шлунково–чепцевою артерією (a.
gastroomentalis sinistra), кровопостачає:
- шлунок (gaster);
- великий чепець (omentum majus).
Від задньої верхньої підшлунково–дванадцятипалокишкової артерії (a.
pancreatoduodenalis superior posterior) та передньої верхньої підшлунково–
дванадцятипалокишкової артерії (a. pancreaticoduodenalis superior anterior) відходять
гілки до підшлункової залози (pancreas) і дванадцятипалої кишки (duodenum).

Селезінкова артерія (a.splenica; a.lienalis) – найдовша артерія черевного стовбура

(truncus coeliacus), проходить вздовж верхнього краю підшлункової залози (margo superior
pancreatis) до селезінки (splen), розгалужується на:
- короткі шлункові артерії (aa. gastricae breves) до дна шлунка (fundus gastricus);
- гілки підшлункової залози (rr. pancreatici) до підшлункової залози (pancreas).

Біля селезінкових воріт (hilum splenicum) від селезінкової артерії (a. splenica)
відходить ліва шлунково–чепцева артерія (a. gastroomentalis sinistra), яка йде вздовж
великої кривини шлунка (curvatura major gastris) і, анастомозуючи з правою шлунково–
чепцевою артерією (a. gastroomentalis dextra), кровопостачає:
- шлунок (gaster);
- великий чепець (omentum majus).

Верхня брижова артерія

(arteria mesenterica superior

Верхня брижова артерія відходить від черевної частини аорти (pars abdominalis
aortae), дещо нижче від черевного стовбура, на рівні І поперекового хребця (vertebra
lumbalis [І]) і йде донизу між головкою підшлункової залози (caput pancreatis) і
горизонтальною частиною дванадцятипалої кишки (pars horisontalis duodeni).

Від верхньої брижової артерії (arteria mesenterica superior) відходять:

- нижня підшлунково–дванадцятипалокишкова артерія (a. pancreaticoduodenalis
inferior), що кровопостачає:
- підшлункову залозу (pancreas);
- дванадцятипалу кишку (duodenum);

- порожньокишкові артерії (aa. jejunales) і клубовокишкові артерії (aa. ileales) – в

кількості 12–18, які кровопостачають:
- брижову частину тонкої кишки (pars mesenterica intestini tenis);
- клубово–ободовокишкова артерія (a. ileocolica), що кровопостачає:
 - клубово–сліпокишковий кут і від неї відходить артерію червоподібного
відростка (a. appendicularis);

- права ободовокишкова артерія (a. colica dextra), що кровопостачає:

- висхідну ободову кишку (colon ascendens );

- середня ободовокишкова артерія (a. colica media), що кровопостачає:

- поперечну ободову кишку (colon transversum).

Нижня брижова артерія

(arteria mesenterica inferior)
Вона починається від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae) на рівні ІІІ
поперекового хребця (vertebra lumbalis) і розгалужується на такі артерії:
- ліву ободовокишкову артерію (a. colica sinistra), що кровопостачає :
- низхідну ободову кишку (colon descendens);
- сигмоподібні артерії (aa. sigmoideae), що кровопостачають:
- сигмоподібну ободову кишку (colon sigmoideum);
- верхню прямокишкову артерію (a. rectalis superior), що кровопостачає:
- верхній відділ прямої кишки (rectum).

Анастомоз між середньою ободовокишковою артерією (a.colica media) і лівою

ободовокишковою артерією (a. colica sinistra) називається дугою Ріолана (arcus Riolani).

На рівні ІV поперекового хребця (vertebra lumbalis [ІV]) є роздвоєння аорти (bifurcatio

aortae). Це місце, де черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) розгалужується на
дві спільні клубові артерії (arteriae iliacae communes) – праву та ліву.