ПРОВІДНІ ШЛЯХИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Це ланки нейронів, які формують пучки нервових волокон, що проводять певні імпульси від рцепторів в ЦНС
або навпаки. Місця, де переключаються імпульси з одного нейрона на другий (ядра), є пунктами переробки
інформації.

Є аферентні, чутливі (висхідні) і еферентні, рухові (нисхідні) провідні шляхи.

АФЕРЕНТНІ ПРОВІДНІ ШЛЯХИ

Рецептор → тіло 1го нейрону (псевдоуніполярний, найчастіше це вузол
ganglion spinale) → тіло 2го нейрона (або чутливе ядро спинного мозку – задні
роги, або інші ядра) утворює петлю і переходить на інший бік → тіло 3го
нейрона (в таламусі) → аксон йде до внутрішня капсула Capsula interna через tr.
Thalamoparietalis → тіло 4го нейрона (постцентральна звивина)
Провідні шляхи пропріоцептивної (глибокої) чутливості проводять подразнення від
м'язів, фасцій, суглобів, окістя (від органів рухового апарату). Ми відчуваємо
положення свого тіла в просторі (поставу, стан тонусу м'язів). Без пропріоцептивної
чутливості неможливі координовані рухи.
Пропріоцептивні шляхи:
шляхи, які йдуть в кору великого мозку (свідомі)
шляхи, які йдуть в мозочок (підсвідомі).

1) які йдуть в кору великого мозку (свідомі)

1й нейрон (и містяться в спинномозкових та черепних вузлах) дендрити досягають
м'язів, сухожилків, кісток, суглобів, де закінчуються рецепторами, аксони йдуть в спинний мозок та в
стовбур головного мозку. У спинному мозку аксони утворюють тонкий та клиноподібний пучки.
Тонкий пучок (Голля) несе імпульси від нижніх кінцівок і нижньої частини тулуба; Клиноподібний
пучок (Бурдаха) від верхн частини тулуба, верхн кінцівок і шиї, він помітний, починаючи з IV
грудного сегмента спинного мозку. Ці 2 пучки досягають довгастого мозку, де закінчуються
синапсами на клітинах nucl. gracilis et nucl, cuneatus, які є другими нейронами цього шляху.
↓

2й нейрон в тонкому та клинопод. ядрах nucl. gracilis et nucl, cuneatus. Аксони клітин
цих ядер утворюють медіальну петлю, lemniscus medialis Її волокна після перехрестя проходять
через дорсальні відділи довгастого мозку, моста і ніжки мозку, досягаючи вентролалерального ядра
дорсального таламуса.
↓

3й нейрон у Nucleus ventrolateralis дорсального таламуса. Аксон проходять через задню

ніжку Crus posterius внутрішньої капсули і закінчуються в корі зацентральної звивини. Внаслідок
перехрестя волокон права половина тіла зв'язана з корою лівої зацентральної звивини і навпаки.

2) Пропріоцептивні провідні шляхи, які йдуть до мозочка

Утворюють в спинному мозку 2 пучки — передній і задній шляхи Tr. spinocerebellaris,
які розташовуються в бічному канатику

1. Передній спинномозково-мозочковий шлях, tr. spinocerebellaris

ant. (Говерса)
1й нейрон в ganglion spinale. Через сіру реч йдуть і закінч. на клітинах nucl.
Intermediomedialis
↓

2й нейрон лежить у проміжний зоні заднього рога Cornu posterius. Аксони, частково
перехрещуючись, йдуть в бічний канатик Funiculus lateralis і утворюють передній спинномозково-
мозочковий шлях Tractus spinocerebellaris anterior, який проходить через довгастий мозок
Myelencephalonі міст Pons до верхнього мозкового паруса Velum medullare superius, в якому
робить ще одне перехрестя. Потім через верхню ніжку мозочка входить в мозочок CEREBELLUM, де
закінчується в корі черв'яка vermis

2. Задній спинномозково-мозочковий шлях, tractus

spinocerebellaris posterior (Флексига)
1й нейрон в ganglion spinale. Через задні корінці у сіру речов спинного
мозку і закінчуються на клітинах nucl. Thoracicus (у шийці заднього рога).
↓

2й нейрон nucl. thoracicus - аксони проходять в бічний канатик не

перехрещуючись, і утворюють задній спинномозково-мозочковий шлях, який
іде вгору до довгастого мозку, входить в мозочок через його нижні ніжки і закінчується в корі
черв'яка (paleocerebellum).

3. Провідні шляхи екстероцептивної чутливості

проводять подразнення від шкіри (шкіра чутливість), сітківки ока (зорова чутливість),
внутрішнього вуха (слухова чутливість) і сосочків язика (смакова чутливість).
А) Провідні шляхи больової і температурної чутливості
від шкіри тулуба, шиї, частково від голови і обох кінцівок ідуть через спинний мозок в
складі бічного спинномозково-таламічного шляху, tractus spinothalamicus lateralis.
1й нейрон розташ в ganglion spinale. Периферічні відростки (женжрити) ідуть до шкіри, де закінч.
рецепторами. Аксони входять у спинний мозок через задні корінці і закінч. в задньому розі.
↓

2й нейрон розташ. в ядрах головки і у власному ядрі (nucl. proprius). Аксони переходять на
протилежну сторону, утворюючи перехрестя, йдуть угору у вигляді бічного спинномозково-
таламічного шляху, tractus spinothalamicus lateralis.
Він проходить медіально від переднього спинномозково-мозочкового шляху → довгастий мозок →
міст → середній мозок в складі медіальної петлі → Nucl. Ventrolateralis дорсального таламуса.
 ↓

3й нейрон у Nucleus ventrolateralis дорсального таламуса. Аксони в складі таламо-кіркових

пучків → задня ніжку внутрішньої капсули → зацентральна звивина.

Б) Провідні шляхи больової і температурної чутливості від шкіри обличчя, слизових

оболонок носової та ротової порожнин, зубів і язика. Йдуть у складі трійчастого нерва.
1й нейрон в чутливому трійчастому вузлі (ganglion trigeminale).
↓
2й нейрон в nucl. tractus spinalis n. trigemini. При виході волокна переходять на
протилежний бік, приєднуються до бічного Fasciculus spinothalamicus →таламус
(III нейрон).
↓
3й нейрон в таламусі.
↓
4й нейрон зацентральна звивина і закінчуються в її нижніх відділах.
В) Провідні шляхи тактильної чутливості

(відчуття дотику і тиску) від шкіри тулуба, шиї, частково від голови і обох кінцівок.
Проводяться через спинний мозок по задніх канатиках (пучки Голля і Бурдаха) →
передній спинномозково-таламічний шлях, tractus spinothalamicus anterior.
Передній спинномозковоталамічний шлях, tractus spinothalamicus anterior
1й нейрон розташ. в ganglion spinale і представлені чутливими псевдоуніполярними
клітинами.
Аксони через задній корінець → спинний мозок, частина волокон входить у задні канатики і разом із
шляхами пропріоцептивної чутливості утворює пучки Голля і Бурдаха. Друга частина волокон → в
задній ріг → закінчується і передає імпульси другим нейронам.

↓
2й нейрон в головці заднього рога (substantia gelatinosa). Аксони переходять на
протилежний бік → вгору утворюють tractus spinothalamicus anterior, який розташ. у
передньому канатику спинного мозку → довгастий мозок→ медіальна петля →
таламус.
↓
3й нейрон у Nucleus ventrolateralis дорсального таламуса → через таламо-кіркові
волокна → зацентральна звивина.
Г) Тактильна чутливість від шкіри обличчя і слизових оболонок голови, зубів і язика
проводиться через гілки трійчастого нерва до його головного ядра (nucl. principalis).
Аксони перехрещуються, входять до складу медіальної петлі і разом з нею досягають
таламуса → нижня частина зацентральної звивини.
Сітчаста формація, formatio reticularis
сукупність невеликих, але численних ядер, які розташовані і центральних відділах
стовбура мозку.
Ядра складаються з великої кількості дрібних та великих нейронів, які мають добре
розгалужені відростки і утворюють сіткоподібні структури.
Ядра сітчастої формації - пункти переключення імпульсів, котрі йдуть із гіпоталамуса,
смугастого тіла і лімбічної системи. Вона стримує чутливі імпульси, і є неспецифічною
аферентною системою головного мозку.
Імпульсація із сітчастої формації забезпечує фон загальної активації нейронів усієї
центральної нервової системи.
У латеральних ділянках formatio reticularis розміщені сприймаючи зони, а в
центральних відділах — еферентні поля, звідки йдуть волокна до мозочка, спинного
мозку (tractus reticulo-spinalis), смугастого тіла, таламуса і кори великого мозку.
Імпульси із сітчастої формації поширюються дифузно по всій корі, активізуючи її
клітини і забезпечуючи нормальне сприйняття специфічних аферентних імпульсів.

ЕФЕРЕНТНІ ПРОВІДНІ ШЛЯХИ

Рухові шляхи складаються з двох систем низхідних волокон:
1) пірамідної, яка проводить свідомі рухові імпульси від кори великого мозку
2) екстрапірамідної, що проводить рухові імпульси від підкіркових ядер.
Обидві системи взаємозв'язані і функціонують разом.
1. Пірамідна система
Волокна проводять точно координовані, цілеспрямовані, вольові імпульси
довільних рухів. Вона представлена пірамідним пучком, fasciculus piramidalis, який
поділяється на fibrae corticonuclearis і fibrae corticospinales.
Tractus corticonuclearis – іннервація м’язи голови та шиї

1й нейрон gyrus precentralis нижн відд(гігантські пірамідні клітини Беца).

Пірамідний пучок → коліно і передній відділ задньої ніжки внутрішньої капсули →
спускається в стовбур головного мозку і спинний мозок.
Частина пірамідних волокон (= fibrae corticonucleares)перехрещується і закінчується на
рухових ядрах в середньому мозку (III пара – nucl. oculomotorius , IV – n, troclearis), мості (V –
n. trigeminus, VI – n. abducens, VII – n. facialis) та довгастому мозку (IX – nucl.
glossophsryndeus, X – n, vagus, XI - accessorius, XII – n. hypoglossus).
2й нейрон ядра черепних нервів → синапси→ аксони виходять із стовбура мозку в
складі нервів → м'язи голови і шиї.
Tractus corticospinalis – іннерв кінцівок + тулуба
Верхні відділи gyrus precentralis
↓
Внутрішня капсула (трохи позаду від tr. corticonucleares) → середній мозок
( латеральніше від tr. corticonucleares)
↓
піраміди довгастого мозку. 80% усіх волокон утворюють перехрестя і прямують до
бічних канатиків спинного мозку (tractus cortieospinalis lateralis). Менша частина
волокон не перехрещується і проходить в передньому канатику спинного мозку
(tractus corticospinalis anterior).
На рівні спинного мозку обидва шляхи tractus cortieospinalis lateralis/anterior
опиняються на протилежній половині спинного мозку.
2. Екстрапірамідна система
(корегує свідомі рухи) забезпечує необхідний тонус м'язів, налаштування рухового
апарата. Автоматично створює фон готовності м'язів до дії, на якому відбуваються
швидкі, диференційовані рухи, обумовлені кірковою пірамідною системою.
Вона функціонує в нерозривному зв'язку з пірамідною системою як єдине ціле.
Ядра екстрапірамідної системи
1) Nucl. ruber, червоне ядро, міститься в покриві середнього мозку; є головним,
бо через нього передають свої імпульси ядра смугастого тіла і мозочок, а вже
потім від нього до спинного мозку йде tr. Rubrospinalis. тонус м'язів
tractus rubrospinalis,
червоноядерно-спинномозковий
шлях, від червоного ядра
переходить на протилежну
сторону (перехрестя –
decussatio tegmenti venntralis)
→ бічний канатик спинного
мозку→ передні ядра.
2) corpus striatum, смугасте
тіло, складається з
хвостатого і
сочевицеподібного ядер
(стріопалідарна система),
які є вищими центрами
екстрапірамідної системи;
3) nucl. subthalamicus,
субталамічне ядро
(люісове тіло),
розташоване у
вентральному таламусі;
4) substantia nigra, чорна
речовина, розміщена в
середньому мозку, на
межі між покривом і
основою ніжки мозку.
Ядра екстрапірамідної
системи широко зв'язані між
собою, з корою великого
мозку, мозочком. Останній,
забезпечуючи координацію
рухів, є складовою частиною
цієї системи, як і ядра горбків чотири - горбикової пластинки середнього мозку
(lamina quadrigemina), присінкові ядра, олива і сітчаста формація.
Шляхи
• tractus tectospinalis, покрівельно-спинномозковий шлях, йде від покрівлі
середнього мозку (від ядер горбків); забезпечує «старт-рефлекс» — миттєву
рефлекторну від-повідь на раптові звукові сигнали.
• tractus vestibulospinalis (lateralis), присінкові-спинномозковий шлях, йде від
пристінкових ядер моста; йде від бічного присінкового ядра. здійснює координацію рухів
м’язів при розгинанні у суглобах і забезпечує тонус м’язів-розгиначів, достатній для підтримки
рівноваги.
 • tractus olivospinalis, оливо-спинномозковий шлях, йде від зубчастого ядра
Nucl. dentatus оливи довгастого мозку; Олива виконує функції регуляції рівноваги тіла.
• tractus reticulospinalis, сітчатоспинномозковий шлях, йде від сітчастої формації
стовбура мозку. Аксони клітин смугастого тіла не мають прямих зв'язків із
спинним мозком, вони переключаються не лише в підкіркових ядрах, але й у
сітчастій формації. Отже, сітчасто-спинномозковий шлях є важливим провідним
шляхом екстрапірамідної системи. шлях дихального центру, які йдуть через довгастий
мозок

міститься між корою і ядрами основи. Складається з нервових волокон, які поділяють на
три системи — асоціативні, комісуральні і проекційні волокна.
Асоціативні волокна з'єднують окремі ділянки кори однієї і тієї ж півкулі і не виходять
за її межі. Серед них розрізняють короткі та довгі волокна:
1) короткі з'єднують кору тих звивин, що лежать одна біля одної, і представлені
дугоподібними волокнами, fibrae arcuatae cerebri; з’єдн сусідні закрутки (прикл gyrus
postcentralic + precentralis) йдуть з чутливих до рухових (мб звивин).
2) довгі з'єднують кору різних часток півкуль. Найбільші з них такі:
• fasciculus longitudinalis superior, верхній поздовжній пучок, проходить над
мозолістим тілом, з'єднує кору лобової частки з корою тім'яної та потиличної
часток;
• fasciculus longitudinalis inferior, нижній поздовжній пучок, з'єднує кору скроневої
та потиличної часток;
• cingulum, пояс, проходить в обідковій звивині (gyrus limbicus), з'єднує кору
лобової, тім'яної та скроневої часток;
• fasciculus uncinatus, гачкуватий пучок, починається у скроневій і тім'яній частках,
огинає латеральну борозну і закінчується в корі нижньої лобової звивини.
Комісуральні волокна з'єднують кору правої та лівої півкуль. Основна маса проходить
через мозолисте тіло + вони є в передній спайці Commissura anterior і спайці склепіння.
Проекційні волокна зв'язують кору великого мозку з ядрами головного і спинного
мозку, які лежать нижче. Починаються або закінчуються в певних ділянках кори
півкулі, ніби проектуючись на кору. Сконцентровані у внутрішній капсулі ( між nucl.
caudatus, nucl. Lentiformis (сочевицепод), thalamus), звідки розходяться радіально, утворючи в
півкулях променистий вінец corona radiata. Він досягає кори різних часток великого
мозку.

В задніх канатиках тактильна + пропріоцептивна чутливість.