Тема: Черепні (черепномозкові ) нерви

План:
1. Загальна характеристика черепних нервів(ЧМН).
2. Топографія ядер, місце виходу з черепа, ділянки іннервації черепних
нервів.
 Місця виходу ЧМН із мозку

Черепномозкові нерви (ЧМН) (nervі craniales) відходять від головного

мозку. Їх 12 пар.
Черепномозкові нерви виходять із порожнини черепа через відповідні
отвори і розгалужуються в ділянці голови і шиї, а блукаючий нерв (Х пара)
— також в грудній і черевній порожнинах.
Кожна пара має власну назву та порядковий номер, який позначають
римською цифрою.
На відміну від спинномозкових нервів, які всі є змішаними, серед черепних
нервів є:
- Чутливі - І, ІІ, VІІІ пари.
Проводять нервові збудження від рецепторів до головного мозку
- Рухові - ІІІ, ІV, VІ, ХІ, ХІІ пари. Проводять нервові збудження,
навпаки, від ядер головного мозку до периферії.
- Змішані - V, VІІ, ІХ, Х пари.
- ІІІ, VІІ, ІХ, Х пари містять парасимпатичні волокна для
непосмугованих м’язів і залоз.
Черепномозкові нерви
І пара – нюховий нерв (n.olfactorius)
ІІ пара – зоровий нерв (n. opticus)
ІІІ пара – окоруховий нерв (n.oculomotorius)
ІV пара – блоковий нерв (n.trochlearis)
V пара – трійчастий нерв (n.trigeminus)
VІ пара - відвідний нерв (n. abducens)
VІІ пара – лицевий нерв (n.facialis)
VІІІ пара – присінково - завитковий нерв, або нерв слуху і рівноваги
ІХ пара – язикоглотковий нерв (n.glossopharingeus)
Х пара – блукаючий нерв (n.vagus)
ХІ пара – додатковий нерв (n.accessorius)
ХІІ пара – під’язиковий нерв (n.hypoglossus)

І пара – нюховий нерв (n.olfactorius) - чутливий.

Починається 15-20 нюховими нитками, які виходять з слизової оболонки
носової порожнини в області верхньої носової раковини і через решітчасту
пластинку входить у порожнину черепа та направляється до нюхової
цибулини, що переходить в нюховий тракт до кори головного мозку.
При його враженні відбувається порушення нюху або навіть втрата.
 ІІ пара – зоровий нерв (n. opticus) - чутливий.
Починається від клітин сітківки ока, з орбіти через зоровий канал входить у
порожнину черепа, де попереду від турецького сідла утворює часткове
перехрестя з нервом протилежного боку (зорове перехрестя) та переходить у
зоровий тракт, який підходить до таламусу, де знаходиться підкорковий
зоровий центр.
Зоровий нерв проводить зорові імпульси від сітківки ока до кори головного
мозку.
При його враженні відбувається зниження зору або сліпота.

ІІІ пара – окоруховий нерв (n.oculomotorius) - руховий.

Починається від ядер, розташованих у ніжках середньому мозку, в орбіту
входить через верхню орбітальну щілину.
Складається із
- рухових соматичних нервових волокон, що іннервують більшу частину
м’язів очного яблука та м’яз, що піднімає верхню повіку.
- рухових парасимпатичних нервових волокон, що іннервують м’яз, що
звужує зіницю ока та війковий м’яз.
ІV пара – блоковий нерв (n.trochlearis) - руховий.
Починається від ядра, розташованого у ніжках середньому мозку, в орбіту
входить через верхню орбітальну щілину.
Іннервує верхній косий м’яз ока.

V пара – трійчастий нерв (n.trigeminus) - змішаний.

Містить чутливі та рухові волокна.
Його ядра розташовані у покришці мосту, з мозку виходить двома
корінцями: руховим і чутливим.
Чутлива частина. Вузол трійчастого нерву розташований на піраміді
скроневої кістки. З нього виходить один центральний відросток до чутливих
ядер моста і три периферичних гілки, які утворюють 3 нерви:
очний, верхньощелепний, нижньощелепний.
Перша гілка - очний нерв: чутливий, входить в орбіту через верхню
орбітальну щілину.
Іннервує:
- шкіру лоба
- шкіру і кон’юнктиву верхнього повіка
- оболонки очного яблука
- слизові оболонки повітроносних пазух
- частину твердої оболонки головного мозку
Друга гілка - верхньощелепний нерв: чутливий, покидає череп через
круглий отвір.
Іннервує:
- шкіру лиця від розрізу ока до розрізу рота
- слизові оболонки області верхньої щелепи
- зуби верхньої щелепи
- частину твердої оболонки головного мозку
Третя гілка - нижньощелепний нерв: змішаний, покидає череп через
овальний отвір в підскроневу ямку і ділиться на рухову і чутливі волокна.
Чутливі волокна іннервують:
- шкіру скроневої області
- шкіру, слизові оболонки області нижньої щелепи
- зуби нижньої щелепи
- слизові оболонки передніх 2/3 язика
Рухові волокна іннервують всі жувальні м’язи.
VІ пара- відвідний нерв (n. abducens)
Починається від ядра, розташованого у моcту, через верхню орбітальну
щілину входить в орбіту.
Іннервує латеральний прямий м’яз ока.
ІV пара – блоковий нерв
Іннервує верхній косий
м’яз ока(2).
VІ пара – відвідний нерв
Іннервує латеральний
прямий м’яз ока(6).
ІІІ пара – окоруховий нерв
Іннервує решту м’язів
(1,3,4,5,).

VІІ пара – лицевий нерв (n.facialis) - змішаний.

Ядра розташовані у мосту.
Нерв відходить від моста, через внутрішній слуховий отвір входить в канал
лицевого нерва, що розміщений в пірамідці скроневої кістки, а із нього через
шилососкоподібний отвір виходить на обличчя.
Лицевий нерв складається з 2 нервів:
1. Власно лицевий нерв має:
- рухові соматичні волокна, що іннервують всі мімічні м’язи обличчя,
підшкірний м’яз шиї.
2. Проміжний нерв має:
- чутливі волокна, що іннервують смакові сосочки передньої частини
язика.
- парасимпатичні (секреторні) волокна іннервують під’язикову і
піднижньощелепну слинні залози, слізну залозу.
Лицевий нерв

VІІІ пара – присінково - завитковий нерв, або нерв слуху і рівноваги

(n.vestibulocochlearis) - чутливий.
Складається з двох частин: завиткового та присінкового нервів.
- Нерв завитки проводить імпульси від органу слуху.
- Нерв присінковий є провідником імпульсів, що пов’язані з рівновагою
тіла.
Нерв присінковий і нерв завитки сполучаються у внутрішньому слуховому
проході в загальний присінково -завитковий нерв.
Із пірамідки скроневої кістки, де міститься внутрішнє вухо, нерв виходить
через внутрішній слуховий отвір та направляються до ядер, розташованим у
мосту і проводить імпульси до відповідних ділянок кори великих півкуль.

Присінково-завитковий нерв

ІХ пара – язикоглотковий нерв (n.glossopharingeus) - змішаний.

Ядра розташовані у довгастому мозку, з мозку виходить через яремний
отвір.
Містить рухові, чутливі та парасимпатичні волокна.
- Рухові соматичні волокна іннервують м’язи глотки.
- Чутливі волокна іннервують слизову оболонку задньої третини язика,
глотки та барабанної порожнини.
 - Парасимпатичні (секреторні) волокна іннервують привушну
слинну залозу.

Язикоглотковий нерв

Х пара – блукаючий нерв (n.vagus) – змішаний.

Його ядра розташовані у довгастому мозку, з черепа виходить через
яремний отвір, де є 2 вузла. На шиї він розташовується поряд з загальною
сонною артерією та внутрішньою яремною веною, у грудній порожнині
підходить до стравоходу і разом з ним через діафрагму входить у черевну
порожнину.
Блукаючий нерв - це найдовший з черепних нервів, головний нерв
парасимпатичної нервової системи.
Містить рухові,чутливі та парасимпатичні волокна.
- Рухові волокна блукаючого нерва іннервують м’язи глотки, гортані і
м’якого піднебіння.
- Чутливі — слизову оболонку глотки, гортані, кореня язика, а також
тверду оболонку головного мозку.
- Парасимпатичні волокна іннервують — органи шиї, внутрішні органи
грудної і більшу частину органів черевної порожнин, а саме:
органи дихання: гортань, трахею, бронхи, легені;
органи травлення: глотку, стравохід, шлунок, тонку кишку, товсту кишку до
сигмоподібної, печінку, підшлункову залозу;
нирки, селезінку, серце…

Таким чином, блукаючий нерв має 4 відділи: головний, шийний, грудний,

черевний.
Нерви головного відділу:
- Менінгіальні гілки
- Вушна гілка
Нерви шийного відділу:
- Глоткові гілки
- Верхній гортанний нерв
 - Шийні серцеві нерви (верхні та нижні)
- Зворотний гортанний нерв
Нерви грудного відділу:
- Грудні серцеві гілки
- Бронхіальні гілки
- Легеневі сплетіння
- Стравохідні сплетіння
Нерви черевного відділу
Представлений переднім та заднім блукаючими стовбурами, що іннервують
всі органи, крім органів малого тазу.
 ХІ пара – додатковий нерв (n.accessorius) - руховий.
Ядра розташовані у довгастому мозку та у І шийному сегменті спинного
мозку, з черепа виходить через яремний отвір.
Іннервує грудино-ключично-соскоподібний та трапецієподібний м’язи.

ХІІ пара – під’язиковий нерв (n.hypoglossus) - руховий.

Ядра розташовані у довгастому мозку, з черепа виходить через канал
під’язикового нерва.
Іннервує всі м’язи язика та частину м’язів під’язикової кістки.

Під’язиковий нерв