Тема 6.

Будова стовбуру головного мозку

Теоретичні питання.
Зовнішня будова стовбуру мозку. Організація ядер черепно-мозкових нервів в стовбурі
мозку. Внутрішня структура довгастого мозку. Внутрішня будова мосту. Внутрішня
будова середнього мозку. Черепні нерви та їх функціональне значення. Будова та функції
сітчастого утвору.

Мозковий стовбур складається з трьох частин: довгастого мозку, моста і середнього

мозку, від яких відходять 10 пар черепно-мозкових нервів (з 3 по 12). На поперечних
перерізах всіх структур стовбуру можна виділити три частини: дах (покрівля), покрив та
основу. Крізь стовбур мозку проходять порожнина 4-го мозкового шлуночка та сільвієв
водогін, що з’єднує його із порожниною 3-го мозкового шлуночка. В цих порожнинах
циркулює спинномозкова рідина, або ліквор. Структури, що лежать вище вказаних порожнин
відносяться до покрівлі, ті що лежать нижче, утворюють покрив і основу відповідної частини
стовбура.
Зовнішня будова стовбура мозку
На вентральному боці стовбура довгастий мозок відмежований від спинного
перехрестом пірамід, а від моста зверху цибулинно-мостовою борозною. Спереду вздовж
довгастого мозку тягнеться передня серединна щілина, що переривається перехрестом
пірамід. По обидва боки від пірамід залягають передньобічні борозни, за якими витупають
потовщення, що мають назву олив. В цілому зовнішній рельєф довгастого мозку подібний до
спинного, повторює всі його борозни і щілини, поступово розширюючись в краніальному
напрямку.
Міст розташований в центральній частині стовбура і знизу має вигляд широкого
дугоподібного валика з поперечно розташованими волокнами. Вверху він межує з ніжками
мозку, внизу - із довгастим мозком. Міст є релейною станцією, де низхідні волокна від різних
структур мозку перемикаються на нейрони, що посилають аксони до мозочка. Значна частина
моста представлена поперечними волокнами, що йдуть до мозочка, утворюючи його середні
ніжки.
Задня поверхня стовбура вкрита мозочком, який в процесі ембріонального розвитку
розвивається разом з мостом з 4-го мозкового пухиря і відноситься до заднього мозку. Після
видалення мозочка видно перерізані 3 пари мозочкових ніжок, в яких проходять провідні
шляхи, що з’єднують його із іншими відділами нервової системи. Це нижні мозочкові ніжки
(мотузкове тіло), середні та верхні мозочкові ніжки. Після видалення мозочку на
дорзальній поверхні відкривається 4-й мозковий шлуночок, наметоподібний дах якого
утворений верхнім та нижнім мозковими парусами. Дном 4-го шлуночка слугує
ромбоподібна ямка, яка утворена задніми поверхнями покрівель довгастого мозку та моста.
Задні канатики спинного мозку поступово потовщуються і на рівні довгастого мозку
утворюють тонкий та клиноподібний горбки, які відмежовані задньобічними борознами.
Між задніми канатиками розташована задньосерединна борозна.
Четвертий шлуночок формує на кожному боці бічні закутки, які відкриваються у під
павутинний простір бічними отворами. Непарний серединний отвір Мажанді лежить
нижче нижнього мозкового паруса. На дні 4-го шлуночка по обидва боки вздовж серединної
борозни розташовано ряд підвищень, що дістали назву від ядер черепно-мозкових нервів,
розташованих під ними: присереднє підвищення, лицевий бугорок, трикутник
під’язикового нерва, трикутник блукаючого нерва та присінкове поле. Верхньобічна
частина ромбовидної ямки має пігментовану ділянку – блакитна пляма. Ромбоподібну ямку
перетинають впоперек мозкові смуги 4-го шлуночка, які ніби розділяють її на два
трикутники. Структури, що лежать нижче мозкових смуг, відносяться до довгастого мозку, ті,
що знаходяться вище за них, належать до мосту.
Найбільш ростральна частина стовбура мозку представлена середнім мозком. Його
нижня поверхня утворена ніжками мозку, між якими розташована міжніжкова ямка. Дно
міжніжкової ямки пронизане численними судинами, завдяки чому ця ділянка дістала назву
задньої пронизаної речовини. На дорсальній поверхні середнього мозку розташована
пластинка покрівлі (чотиригорбкова пластинка), яка має чотири підвищення: два верхні
горбки та два нижні горбки, де знаходяться вставні нейрони зорової та слухової сенсорних
систем відповідно.
Організація ядер черепно-мозкових нервів в стовбурі мозку
 Розглядаючи поздовжню організацію мозкового стовбуру, можна легко впізнати риси
нервової трубки, хоча вона дещо змінилась внаслідок розширення центрального каналу у
четвертий мозковий шлуночок. Спино-черевний напрямок розташування пластинок у
спинному мозку (від черевного до спинного напрямку: моторна, вісцеромоторна,
вісцеросенсорна та сенсорна пластинки) змінився на присередньобічний напрямок після
розгортання нервової трубки, який чітко простежується при розгляді проекцій ядер черепно
мозкових нервів на дні ромбовидної ямки. В стовбурі мозку присередньо розташована
соматомоторна зона, обабіч від неї вісцеромоторна, далі за нею вісцеросенсорна, і найбільш
бічне положення займає соматосенсорна зона. Ядра черепно-мозкових нервів (ЧМН), що тут
розташовані, організовані у відповідності до цього плану.
Група соматомоторних ядер ЧМН, яка займає присереднє положення, включає 4 ядра,
що іннервують посмуговані м’язи язика і м’язи очного яблука (розташовані знизу догори): ∙
ядро під’язикового нерва (ХІІ);
∙ ядро відвідного нерва (VІ);

∙ ядро блокового нерва (ІV);

∙ ядро окорухового нерва (ІІІ).

Збоку від них лежать ядра вісцеромоторної групи, куди належать ядра довузлових
нейронів парасимпатичної нервової системи та ядра нейронів, які у філогенезі походять від
тих, що іннервували м’язи зябрових дуг у риб. Парасимпатична вісцеромоторна група
включає наступні ядра:
∙ дорсальне ядро блукаючого нерва (Х);

∙ нижнє слиновидільне ядро (ІХ);

∙ верхнє слиновидільне ядро (VІІ);

∙ додаткове ядро окорухового (ІІІ) нерва (ядро Едінгера-Вестфаля)

Бранхіогенні ядра ЧМН походять від мотонейронів зябрових дуг та включають наступні
(знизу вгору):
∙ спинномозкове ядро додаткового нерва (ХІ) забезпечує іннервацію м’язів плеча; ∙
подвійне ядро, в якому знаходяться рухові нейрони блукаючого (Х) та язикоглоткового
(ІХ) нерва – іннервація м’язів глотки та гортані;
∙ рухове ядро лицевого (VІІ) нерва - іннервація мімічних м’язів обличчя; ∙
рухове ядро трійчастого (V) нерва - іннервація жувальних м’язів.

Сенсорні ядра розташовані найбільш латерально відносно серединної лінії ромбоподібної

ямки. Найбільш внутрішньо розташоване вісцеросенсорне ядро одинокого шляху, куди
надходять чутливі волокна блукаючого (Х), язикоглоткового (ІХ) та лицевого (VІІ) нервів.
Латеральна група ядер відноситься до соматосенсорних і включає:
∙ спинномозкове, мостове, середньомозкове ядра трійчастого нерва, що забезпечують

всю екстероцептивну чутливість від обличчя, рота та жувальних м’язів; ∙ присінкові та

завиткові ядра присінково-завиткового (VІІІ) нерва, куди надходять чутливі волокна від
вестибулярних та слухових рецепторів відповідно.
 Внутрішня структура довгастого мозку.
Довгастий мозок як і інші структури стовбура розділяється порожниною 4-го
шлуночка на три частини: покрівлю, покрив та основу.
Покрівля довгастого мозку лежить вище центрального каналу, прикриваючи нижню
частину 4-го шлуночка. Вона утворена тонкою пластинкою нервових клітин, що має назву
нижнього мозкового паруса, і являє собою залишок первинного мозкового пухиря.
Покрив довгастого мозку – найбільш об’ємна його частина, яка безпосередньо
утворює дно 4-го шлуночка. В товщі покриву дорсально розташовані ядра ЧМН (див. табл.),
задньобічне положення займають тонке і клиноподібне ядра, найбільш вентрально
розташовані нижні оливарні ядра. Якщо розглядати переріз довгастого мозку вище, на рівні
виходу блукаючого нерва, де порожнина 4-го шлуночка значно розширюється, в центральній
частині покриву волокна, що перехрещуються, утворюють шов, по обидва боки від якого
лежить група ядер, що дістали назву ядер шва. Тут містяться серотонінергічні нейрони, що
надсилають свої аксони до гіпоталамуса та структур лімбічної системи, забезпечуючи
регуляції циклів сну та деяких інших функцій. Центральна частина покриву, назовні від ядер
шва представлена ділянкою сітчастого утвору, що простягається через весь стовбур
(див.нижче). Тут розташовані важливі регуляторні центри серцево-судинної та дихальної
систем.
Біла речовина покриву представлена висхідними та низхідними екстрапірамідними
шляхами. Частина висхідних шляхів, що йдуть через довгастий мозок, утворюють
присередню петлю, що починається від тонкого і клиноподібного ядер. Тут перемикаються
на 2-й нейрони висхідні шляхи тактильної та пропріоцептивної чутливості заднього канатика
спинного мозку (тонкий і клиноподібний пучки), після чого нервові волокна переходять на
протилежний бік довгастого мозку, утворюючи праву та ліву присередні петлі, по яких
інформація прямує до таламуса. На рівні довгастого мозку до волокон присередньої петлі
також приєднуються висхідні шляхи спинномозкової петлі, по якій передається
температурна і больова чутливість (див. спинномозково-таламічні шляхи). Таким чином,
волокнами присередньої та спинномозкової петлі передається загальна, больова і
температурна чутливість від тіла до вище розташованих центрів в мозку. В покриві
довгастого мозку формується висхідний шлях, що забезпечує тактильну і м’язову чутливість
голови – спинномозковий тракт трійчастого нерву. Він розташований дорсолатерально,
нижче від клиноподібного ядра. Від нижніх оливних ядер нервові волокна прямують через
нижні мозочкові ніжки до мозочка, утворюючи оливо-мозочковий шлях. В покриві
довгастого мозку також проходять низхідні шляхи, що відносяться до екстрапірамідної
системи. Зокрема, центральний покрівельний тракт, бере початок від покрівлі середнього
мозку ізакінчується на ядрах оливи.
Основа довгастого мозку містить переважно білу речовину – тут проходять низхідні
пірамідні шляхи, що йдуть від пірамідних клітин передцентральної звивини кори великих
півкуль до бічних та передніх канатиків спинного мозку.

Внутрішня структура мосту.

Покрівля (дах) мосту, подібно до покрівлі довгастого мозку, представлена тонкою
нейроепітеліальною пластинкою, що має назву верхнього мозкового паруса, який вкриває
верхню частину 4-го мозкового шлуночка.
Покрив моста займає простір між поверхнею ромбовидної ямки до нижньої межі
трапецієподібного тіла, утвореного поперечними пучками волокон слухового аналізатора в
товщі моста.
Сіра речовина покриву представлена ядрами V-VІІІ ЧМН. Так, тут розташовані ядра,
в яких відбувається поетапна обробка слухової інформації: завиткові ядра, верхні оливні
ядра, ядра трапецієподібного тіла, ядра бічної петлі. В покриві містяться переднє і заднє
покривні ядра, блакитне ядро, приручкові ядра, ядра сітчастого утвору (хвостове,
дзьобове, припетельне, присерединне та надпетльове ядро), а також група ядер шва.
Біла речовина покриву складається з висхідних шляхів: загальна чутливість тіла та
голови представлена волокнами присередньої і спинномозкової петель, а також бічною
петлею, якою до вище розташованих відділів мозку передається слухова інформація. До
присередньої петлі на рівні моста входять волокна трійчастої петлі, що несуть
соматосенсорну інформацію від голови. Бічна петля формується на рівні моста за рахунок
чутливих волокон присінково-завиткового нерва, які переходять на протилежний бік у складі
трапецієподібного тіла та мозкових смужок, що йдуть по дну 4-го шлуночка. Після
перехресту слухові волокна дугоподібно згинаються, піднімаючись у вище розташовані
відділи збоку від присередньої петлі, за що вони і отримали назву бічної петлі. Низхідні
шляхи покриву моста належать до екстрапірамідної системи, і представлені, зокрема,
центральним покрівельним шляхом, що спускається до нижніх олив довгастого мозку.
В основі моста розташована як сіра, так і біла речовина. Сіра речовина представлена
власними ядрами моста, які є перемикальними ядрами на шляху волокон, що йдуть від
кінцевого мозку до мозочка. Від цих ядер починаються поперечні мосто-мозочкові шляхи, що
прямують до контралатеральної частини мозочка через його середні ніжки. Решта шляхів
основи мосту мають поздовжній напрямок, сюди відносять кірково-спинномозкові, кірково
ядерні, кірково-сітчасті та кірково-мостові волокна. Найбільш вентральне положення в основі
займають низхідні пірамідні шляхи.

Внутрішня структура середнього мозку.

Як і інші структури стовбура мозку, середній мозок має покрівлю, покрив та основу,
представлену ніжками мозку. Порожниною середнього мозку є сільвіїв водогін, що сполучає
між собою порожнини 4-го і 3-го мозкових шлуночків. Покрівля (дах) середнього мозку являє
собою 4-горбкове тіло, де два верхні горбки (складаються з 5 пластинок) містять підкіркові
ядра зорового, а два нижні горбки – підкіркові ядра слухового аналізаторів, тобто в покрівлі
відбувається обробка спеціальної сенсорної інформації. Кожен з горбків за допомогою ручок
пов’язаний із колінчастими тілами – структурами проміжного мозку.
Сіра речовина. В покриві середнього мозку розташовані моторні ядра ІІІ і ІV пар
ЧМН, волокна яких забезпечують скорочення зовнішніх м’язів очей. Більш центрально
одразу під водогоном знаходиться додаткове ядро окорухового нерва (ядро Едінгера-
Вестфаля), волокна якого іннервують війчастий м’яз кришталика та сфінктер зіниці. Навколо
водогону знаходиться центральна сіра речовина, що містить опіатні нейрони
(протибольова система мозку). Сіра речовина покриву представлена задньобічним
покришковим ядром, передніми покришковими ядрами, підручковими ядрами,
навколо-мостовим покришковим ядром та міжніжковими ядрами.
Окремо слід відзначити велике червоне ядро, яке є важливим підкірковим центром
регуляції м’язового тонусу, пози та підтримки рівноваги. До червоного ядра надходить
інформація від верхніх горбків покрівлі (покрівельно-червоноядерний шлях), зубчастого ядра
мозочка (у складі верхніх мозочкових ніжок), блідої кулі (палідо-червоноядерний шлях) та
лобної і передцентральної кори (кірково-червоноядерний). Еферентні волокна від червоного
ядра утворюють низхідний червоноядерно-спинномозковий шлях, що прямує до
мотонейронів контралатеральної частини спинного мозку.
Біла речовина покриву середнього мозку складається як із висхідних, так і з
низхідних шляхів. Висхідні шляхи, що прямують до таламусу та кори, розташовані
наступним чином: бічна петля на рівні середнього мозку зсувається у вентральному
напрямку до нижніх горбків покрівлі, де знаходяться центри обробки слухової інформації. В
середній частині покриву йдуть присередні поздовжні пучки та перехрестя верхніх
мозочкових ніжок. Волокна
присередньої петлі йдуть збоку від вказаних вище трактів і включають спинномозкову та
трійчасту петлі. Присередній поздовжній пучок складається з волокон різного походження,
але основними його частинами є: вестибулярні волокна, що пов’язують вестибулярні ядра
моста із ядрами ЧМН, які іннервують зовнішні м’язи очей (ІІІ, ІV, VІ), та спинномозковими
нейронами; екстрапірамідні та між’ядерні волокна, які забезпечують зв’язок між ядрами
ЧМН, координуючи рухи очей під час поворотів голови і тулуба, скорочення м’язів при
жуванні, ковтанні, тощо.
Низхідні шляхи покриву представлені волокнами, що прямують від покрівлі до інших
мозкових структур, забезпечуючи інтеграцію рухів очей у поточну рухову діяльність. Сюди
відносяться покрівельно-мостовий, покрівельно-цибулинний, покрівельно-оливний та
покрівельно-спинномозковий шляхи. Останній утворює на рівні середнього мозку так звані
покришкові перехрестя. Від червоних ядер йдуть низхідні червоноядерно-оливний та
червоноядерно-спинномозкові шляхи. Транзитом проходять через покрив гіпоталамо
спинномозкові та кірковоядерні волокна середнього мозку.
Основа середнього мозку відмежована від покриву ядрами чорної речовини, що
містить пігментовані нейрони. Чорна речовина складається з сітчастої (розташована
латерально, містить залізо) та щільної (займає медіальне положення, містить меланін)
частин, що мають зв’язки із підкірковими (базальними) ядрами та моторною корою,
забезпечуючи тонку регуляцію рухів.
Ніжки мозку (основа) містять виключно білу речовину, а саме низхідні тракти.
Перерахуємо ці шляхи, починаючи від розташованих ззовні кожної ніжки до середини:
потилично-скронево-тім’яний-мостовий шлях; пірамідні шляхи (кірково-спинномозкові
волокна, кірково-ядерні волокна); кірково-сітчасті волокна, лобно-мостові волокна.

Сітчастий утвір стовбура мозку.

Сітчастий утвір (СУ) або ретикулярна формація являє собою філогенетично давню
мережу нейронів, що мають численні відростки, які, контактуючи, утворюють мережу, що
нагадує "сітку". Особливості будови СУ полягають в тому, що її ядра розташовані глибоко і
дифузно в стовбурі; при проведенні збудження через СУ відбувається багато перемикань з
нейрона на нейрон; СУ обслуговує як соматичні, так і вісцеральні функції, передаючи
імпульси в обох напрямках; ядра СУ спеціалізовані за типом нейромедіатора, що виділяють
нейрони (серотонінергічні, адренергічні, пептидергічні, холінергічні нейрони).
СУ простягається вздовж усього стовбуру мозку, її ядра об’єднані у 3 білатерально
симетричні поздовжні стовпи: 1) серединний стовп утворює ядра шва; 2) присередній
«великолітинний» стовп містить ядра із великими нейронами, 3) бічний «дрібноклітинний»
стовп СУ складається з дрібних та середніх за розмірами нейронів.
Множинність та різноманітність груп ядер СУ дозволяють виділити їх у неспецифічну
полісинаптичну систему. Так, тонізуючі впливи СУ поширюються на всі без винятку зони
кори великих півкуль через сітчасто-таламо-кортикальні шляхи (неспецифічні аферентні
кіркові волокна), утворюючи висхідну активуючу систему. Неройни СУ отримують
інформацію від усіх сенсорних систем завдяки колатералям від висхідних шляхів.
Спиномозково-ретикулярні шляхи закінчуються в присередній частині СУ.
В межах СУ стовбура розташовані життєво важливі регуляторні центри: судинно
руховий центр довгастого мозку (регуляція артеріального тиску і частоти серцевих
скорочень) та дихальний центр (регуляція частоти і глибини дихання) з осередками в
довгастому мозку та мості (блакитне місце).
Усі рухові ядра ЧМН пов’язані з ядрами СУ через волокна, що йдуть у складі висхідних та
двох низхідних сітчасто-спиномозкових шляхів: бічного мостово-сітчасто-спиномозковго та
присереднього цибулинно-сітчасто-спиномозковго (від СУ довгастого мозку). Їх волокна
закінчуються на мотонейронах спинного мозку та довузлових нейронах симпатичного відділу
шийних сегментів, впливаючи стан спинномозкових мотонейронів та больову чутливість на
рівні сегментарних зв’язків.
Завдання 6.1: ознайомитись із відділами стовбура. Зробити підписи до рисунків 6.1 та
 6.2.

Рис. 6.1. Стовбур головного мозку (вигляд збоку).

1. 2.
3. 4.
5. 6.
7. 8.
9. 10.
11. 12.
13. 14.
15. 16.
17. 18.
19. 20.
21. 22.
 Рис.6.3. Проекція ядер черепно мозкових нервів на

ромбовидну ямку (ліворуч:рухові ядра, праворуч чутливі)

Завдання 6.3: підпишіть ядра, позначені цифрами, зазначте їх основні аферентні і еферентні зв’язки.
Користуючись таблицею 6.1. зазначте, з якими черепними нервами вони пов’язані (Н).
№ Н Назва Аференти

10

11

12

13

14

15

16

17
 18

Таблиця 6.1.
Черепно-мозкові нерви
№ Назва Тип Назва ядра в Відділ мозку, Місце виходу Зона іннер
волокон стовбурі мозку де
розташовані
ядра

1 Нюховий нерв Чутливі -- Верхній Решітчаста Слизова об

носовий пластинка носового х
хід решітчастої кістки частини пе

2 Зоровий нерв Чутливі -- Гангліозні Канал зорового нерва Сітківка оч

клітини сітківки

3 Окоруховий нерв Змішані Ядро Середній мозок Верхня очна щілина Три прям
окорухового яблука, ни
нерва (Р) м’яз-підійм
Додаткове ядро повіки, вій
окорухового
нерва
(ПС)

4 Блоковий нерв Рухові блокового Середній мозок Верхня очна щілина к

Ядро Верхній
нерва яблука

5 Трійчастий нерв Змішані Рухове ядро Міст Верхня очна щілина Слізна зало
трійчастого нерва (очний нерв), кон’юнкти
круглий отвір яблуко,
Середньомозко Міст і (верхньощелепн слизова об
ве ядро (Ч) середній ий нерв), порожнин
мозок овальний отвір зуби, ясна,
(нижньощелепн передні 2/3
Мостове ядро (Ч) Міст ий нерв) привушна
обличчя,
Спинномозкове Міст, довгастий жувальні м
ядро (Ч) мозок, шийні
сегменти
спинного мозку

6 Відвідний нерв Рухові Ядро Міст Верхня очна щілина Бічний пря
відвідного яблука
нерва

Таблиця 6.1.(продовження)
№ Назва Тип Назва ядра в Відділ мозку, Місце виходу Зона іннер
волокон стовбурі мозку де
розташовані
ядра

7 Лицевий нерв Змішані Ядро Міст Внутрішній Мімічні м’

лицьового слуховий прохід, слизова об
нерва (Р)
 Ядро Довгастий мозок канал 2/3 язика і
одинокого лицевого нерва; піднебіння
шляху (Ч) шилососкоподібн підщелепна
ий отвір слізна зало
Верхнє слино Міст порожнин
видільне ядро (ПС)

8 Присінково Чутливі Присінкові Міст Внутрішній Вестибуляр

завитковий нерв Завиткові слуховий прохід спіральний
орган внут
вуха

9 Язикоглотков Змішані Подвійне ядро (Р) Довгастий мозок Яремний отвір Слизова об
ий нерв глотки, зад
Ядро Довгастий мозок язика,
одинокого барабанної
шляху (Ч) слухової тр
привушна
Нижнє слино Довгастий мозок
видільне ядро (ПС)

10 Блукаючий нерв Змішані Подвійне ядро (Р) Довгастий мозок Яремний отвір Серце, орга
травлення,
Ядро одинокого Довгастий мозок підшлунко
шляху (Ч) нирки, зов
слуховий п
Заднє ядро Довгастий мозок посмугован
блукаючого м’якого під
нерва (ПС) гортані

11 Додатковий нерв Рухові Спинномозкове Довгастий Яремний отвір Трапецієпо

ядро мозок, 1-4 грудинно-к
додаткового шийні сегменти соскоподіб
нерва спинного мозку

12 Під’язиковий Рухові Рухове ядро Довгастий Канал під’язикового М’язи язик

нерв під’язикового мозок, 1-2 нерва
нерва шийні
сегменти
спинного мозку

Основні анатомічні терміни до теми 6:

Латинська назва Українська назва
Truncus encephalicus Мозковий стовбур

Rhombencephalon Ромбоподібний мозок

Medulla oblongata, bulbus Довгастий мозок, цибулина

Morphologia externa Зовнішня будова

Fissura mediana ventralis Передня серединна щілина

Pyramis Піраміда

Decussatio pyramidum Перехрестя пірамід

Oliva Олива
Tuberculum cuneatum Клиноподібний горбок

Tuberculum gracile Тонкий горбок

Sulcus anterolateralis Передньобічна борозна

Sulcus preolivaris Передоливна борозна

Sulcus medianus dorsalis [posterior] Задня серединна борозна

Pedunculus cerebellaris caudalis Нижня мозочкова ніжка

[inferior]

Substantia grisea Сіра речовина

Nucl. gracilis Тонке ядро

Nucl. cuneatus Клиноподібне ядро

Nucl. spinalis [inferior] nervi trigemini Спинномозкове ядро трійчастного

нерва (V)

Nucl. olivaris caudalis [inferior] Нижні оливні ядра

Nucl. nervi hypoglossi Ядро під’язиковго нерва (ХІІ)

Nucl. nervi accessorii Ядро додаткового нерва (ХІ)

Nucl. dorsalis nervi vagi Заднє ядро блукаючого нерва (Х)

Nucl. solitarius Ядро одинокого шляху (VII, IX, X)

Nucl. vestibulares Присінкові ядра (VIII)

Nucl. cochleares Завиткові ядра (VIII)

Nucl. ambiguus Подвійне ядро (IX,X)

Nucl. salivatorius inferior Нижнє слиновидільне ядро (IX)

Nucl. arcuatus Дугоподібне ядро

Nucl. raphe Ядра шва

Nucl. reticularis Сітчасті ядра

Substantia alba Біла речовина

Tr. pyramidalis Пірамідний шлях

Fasciculus (fasc.) gracilis Тонкий пучок

Fasc. cuneatus Клиноподібний пучок

Fibrae arcuatae internae Внутрішні дугоподібні волокна

Lemniscus medialis Присередня петля (медіальний лемніск)

Lemniscus spinalis (tr.anterolateralis) Спиномозкова петля

(передньобічний шлях)

Tr. solitarius Одинокий шлях

Tr. olivocerebellaris Оливомозочковий шлях

Tr. spino-olivaris Спиномозково-оливний шлях

Tr. spinalis nervi trigemini Шлях трійчастого нерва

Fasc. medialis longitudinalis Присередній поздовжній пучок

Сorpus restiforme Мотузкове тіло

Pons Міст

Morphologia externa Зовнішня будова

Pars dorsalis (tegmentum) pontis Покрівля моста (задня частина)

Латинська назва Українська назва

Pars ventralis (basilatis) pontis Основа моста (передня частина)

Sulcus basilaris Основна (базилярна) борозна

Sulcus bulbopontinus Цибулинно-мостова борозна

Velum medullare superior Верхній мозковий парус

Frenulum veli Вуздечка паруса

Substantia grisea Сіра речовина

Locus coeruleus Блакитне місце

Nucl. raphe Ядра шва

Nucl. reticularis Сітчасті ядра

Nucl. spinalis nervi trigemini Спинномозкове ядро трійчастого нерва (V)

Nucl.motorius nervi trigemini Рухове ядро трійчастого нерва (V)

Nucl. nervi abducentis Ядро відвідного нерва (VI)

Nucl. nervi facialis Ядро лицьового нерва (VII)

Nucl. salivatorius cranialis (superior) Верхнє слиновидільне ядро (VII)

Nucl. vestibularis Присінкові ядра

Nucl. olivaris superior Верхнє оливне ядро

Nucl.corporis trapezoidei Ядра трапецієподібного тіла

Nucl.pontis Ядра мосту

Nucl. lemnisci lateralis Ядра бічної петлі

Nucl. reticularis Сітчасті ядра

Nucl. parabrachiales Приручкові ядра

 Substantia alba Біла речовина

Fibrae pontis longitudinales Поздовжні волокна мосту

Fibrae pontis transversae Поперечні волокна мосту

Lemniscus medialis Присередня петля (медіальний лемніск)

Lemniscus lateralis Бічна петля

Lemniscus spinalis Спинномозкова петля

(передньобічний шлях)

Сorpus trapezoideum Трапецієподібне тіло

Fasciculus longitudinales dorsales Задній поздовжній пучок мосту

Fasc. medialis longitudinalis Присередній поздовжній пучок

Tr. tegmentalis centralis Центральний покрівельний шлях

Pedunculus cerebellaris medius Мозочкові ніжки: середня і верхня

[pontinus] et superior

Mesencephalon Середній мозок

Morphologia externa Зовнішня будова

Tectum mesenсephali Покрівля (дах) середнього мозку

Tegmentum mesencephali Покрив середнього мозку

Lam. tecti [tectalis] Пластинка покрівлі

Colliculus caudalis [inferior] Нижній горбок

Colliculus сranialis [superior] Верхній горбок

Brachium colliculi inferior Ручка нижнього горбка

Brachium colliculi superior Ручка верхнього горбка

Pedunculus cerebri Ніжки мозку

Basis pedunculi cerebralis Основа ніжок мозку

Латинська назва Українська назва

Fossa interpeduncularis Міжніжкова ямка

Substantia perfotata posterior Задня пронизана речовина

Frenulum veli medullaris superioris Вуздечка верхнього мозкового парусу

Aqueductus mesenсephali Водопровід середнього мозку

Substantia grisea Сіра речовина

Substantia grisea centralis Центральна сіра речовина

Nucl. ruber Червоне ядро

Substantia nigra Чорна речовина

Nucl. raphe Ядра шва

Locus coeruleus Блакитне місце

Nucl. n. oculomotorii Ядро окорухового нерва (III)

Nucl. oculomotorius accessorius Додаткове ядро окорухового нерва (III)

Nul. n. trochlearis Ядро блокового нерва (IV)

Nucl. mesencephalicus trigeminalis Середньомозкове ядро трійчастого

нерва (V)

Substantia alba Біла речовина

Tr. rubrospinalis Червоноядерно-спинномозковий шлях

Tr. rubroolivaris Червоноядерно-оливний шлях

Tr. tectospinalis Покрівельно-спинномозковий шлях

Tr. tectobulbaris Покрівельно-бульбарний шлях

Tr. tectoponyinus Покрівельно-мостовий шлях

Tr. tegmeutalis centralis Центральний покрівельний шлях

Fasc. medialis longitudinalis Присередній поздовжній пучок

Pedunculus cerebellari superior Верхня мозочкова ніжка

Ventriculus quartus Четвертий шлуночок

Fossa rhomboidea Ромбоподібна ямка

Sulcus medianus Серединна борозна

Eminentia medialis Присереднє підвищення

Colliculus facialis Лицевий горбок

Locus caureleus Блакитне місце

Striae medullaris ventriculi quarti Мозкові смуги четвертого шлуночка

Trigonum nervi gypoglossum Трикутник під‘язикового нерва

Trigonum nervi vagi Трикутник блукаючого нерва

Area vestibularis Присінкове поле

Tegmen ventriculi quarti Покрив четвертого шлуночка

Fastigium Вершина

Plexus choroidea Судинне сплетення

Velum medullare superius Верхній мозковий парус

Frenulum veli medullaris superioris Вуздечка верхнього мозкового парусу

Velum medullare inferius Нижній мозковий парус

Obex Засувка