Відділи головного мозку

Відділ Анатомія Функції

Довгаcтий мозок
До нього відносять: ядра (регуляція дихання, серцево-судинної діяльності),
IV шлуночок, ретикулярну формацію, ядра VІII-XII пар чмн.

Піраміди Два Всередині кожної піраміди проходять

видовжених волокна кірково-спинномозкових
підвищення на (пірамідних) шляхів, які створюють
вентральній перехрест пірамд. Перехрещені
поверхні по волокна потім ідуть у бічні канатики
боках. спинного мозку протилежних сторін,
утворюючи бічний кірково-
спинномозковий шлях.
Неперехрещені волокна
продовжуються в передні канатики
спинного мозку по тій самій стороні,
утворюючи передній кірково-
спинномозковий шлях.
Олива Складається з Передають мозочку сенсорну
сірої речовини, інформацію про стан розтягу від
вкрита тонким м'язів та суглобів. Від ядер нижнього
шаром білої оливного комплексу до шийних
речовини. З сегментів спинного мозку йде
борозни між екстрапірамідний оливо-
пірамідою і спинномозковий шлях.
нею виходять
корінці ХІІ
 пари черепних
нервів.
Мозочкова ніжка Продовження  З’єднує довгастий мозок з мозочком.
бічного
канатика сп.м.
Дорсальна поверхня складається з нижнього (відкритого) та верхнього
відділів, який входить до складу ромбоподібної ямки, яка утворює дно ІV
шлуночка. Посередині нижнього відділу тягнеться задня серединна борозна,
яка розмежовує правий та лівий тонкі пучки. Обидва пучки закінчуються у
горбиках, відповідно: тонкий горбок та клиноподібний горбок. У товщі цих
горбків лежать однойменні ядра. Всі утворення є продовженням спинного
мозку.
Додаткове Від них Формують клиноподібно-мозочковий
клиноподібне ядро починаються шлях – провідник пропріоцептивних
задні зовнішні імпульсів від верхньої кінцівки .
дугоподібні
волокна, які
далі входять до
складу нижніх
мозочкових
ніжок.
Дугоподібні ядра Від них починаються передні зовнішні дугоподібні
волокна, які йдуть у білій речовині, а потім вступають
до нижніх мозочкових ніжок.
Міжоливний шар Утворений Тут проходить цибулинно-таламічний
внутрішніми шлях – пропріоцептивний шлях
дугоподібними кіркового напрямку.
волокнами –
відростками
клітин, що
утворюють
тонке і
клиноподібне
ядра.
Задній поздовжній Утворений З’єднує між собою гіпоталамус,
пучок головним верхні горбки покрівельної пластинки
чином та ядра V, VII, ІХ, Х, ХІ, ХII пар
серотонінергіч черепних нервів.
ними та
пептидергічни
ми волокнами.
Присередній Він  Волокна цього пучка з’єднують між
поздовжній пучок починається в собою в поздовжніх і поперечних
середньому напрямках рухові ядра III, ІV, VІ пар
 мозку від черепних нервів; та окорухові ядра з
екстрапірамідн вестибулярними ядрами VIII пари
их ядер – черепних нервів і з ядрами ХІ пари
проміжного черепних нервів, а також
ядра, або ядра мотонейронами передніх рогів
Кахаля i ядра спинного мозку, які іннервують м’язи
присереднього шиї.
поздовжнього
пучка, або ядра
Даркшевича.
З Варолієв міст
А Знизу міст межує з довгастим мозком, зверху з’єднується за допомогою
Д верхніх мозочкових ніжок із середнім мозком. Він вентрально з’єднує дві
Н півкулі мозочка, розташовані над четвертим шлуночком.
І
Й

М
О
З
О
К

С
К
Л
А Ядра V-VII пар Регуляція збудливості і тонусу ЦНС. Організовують
Д ЧМН рефлекси організму
А Трійчастоталамі Міститься збоку від ретикулярної формації. Трійчаста
Є чний шлях петля утворена волокнами, які йдуть від чутливих ядер
Т трійчастого нерва: спинномозкового ядра трійчастого
Ь нерва – ядра больової і температурної чутливості;
С головного ядра трійчастого нерва – ядра тактильної
Я чутливості; середньомозкового ядра трійчастого нерва
– ядра пропріоцептивної чутливості. Всі ці волокна
З прямують до таламуса.
Повздовжні Кірково-спинномозкові волокна; кірково-ядерні
М низхідні волокна моста; кірково-сітчасті волокна; кірково-
О волокна мостові волокна (зв’язують кору півкуль великого
З мозку з ядрами моста).
О Поперечні Мосто-мозочкові волокна, які йдуть від ядер моста
Ч волокна через середні мозочкові ніжки до кори півкуль мозочка.
К Мозочок
А Зверху до мозочка прилягають потиличні частки великого мозку, які
відокремлені від мозочка поперечною щілиною великого мозку. На
І нижній поверхні мозочка є широке заглиблення – долинка мозочка, до
В якої прилягає дорсальна поверхня довгастого мозку. Мозочок поділяють
А на тіло мозочка та клаптико-вузликову частку, межею між якими є
Р задньобічна щілина мозочка. Відповідає за координація рухів,
О регулювання рівновагу тіла і підтримання тонусу м'язів.
Л
І
Є
В
О
Г
О

М
О
С Тіло Складається з двох півкуль та черв’яка, розташованого
Т між ними. Три пари мозочкових ніжок (які належать
А довгастому мозку і мосту) зв’язують мозочок з іншими
відділами головного мозку.
Кора, древо Шар сірої речовини. Утворює вузькі звивини – листки
життя мозочка, відокремлені одна від одної щілинами
мозочка. Глибокі щілини поділяють мозочок на
часточки. Серед них слід виділити найбільш ізольовану
маленьку часточку – клаптик, а також зв’язану з
клаптиком частину – вузлик. Щілини тіла мозочка
йдуть не перериваючись через півкулі і черв’як, тому
кожній часточці черв’яка відповідає пара часточок
півкуль.
Передня Часточки черв’яка – язичок мозочка, центральна
часточка часточка, вершина; часточки півкуль – крило
центральної часточки, передня чотирикутна часточка.
Задня часточка Часточки черв’яка – схил, листок черв’яка, горб,
піраміда, язичок; часточки півкуль – задня чотирикутна
або проста  часточка, верхня півмісяцева часточка,
нижня півмісяцева часточка, присередня або тонка
часточка, двочеревцева часточка, мигдалик мозочка.
Стародавній Передня частка Забезпечує рівновагу тіла, тонус
мозок мозочка м’язів, враховує сили гравітації та
інерції.
Новий мозок Задня частка Забезпечує тонку синхронізацію
мозочка, до м’язового тонусу при вольових рухах.
якої йдуть
мостомозочков
і волокна від
ядер моста.
Верхня Ця ніжка З’єднує мозочок з середнім мозком
мозочкова містить
ніжка волокна: що
йдуть до
середнього
мозку 
(зубчасто-
червоноядерні)
; що йдуть до
проміжного
мозку
(зубчасто-
таламічний
шлях); що
йдуть від
спинного
мозку
(передній
спинномозково
-мозочковий
шлях).
Середня Містить Сполучає кору півкуль великого
мозочкова кірково-мосто- мозку через міст з мозочком.
ніжка мозочкові
шляхи
Нижня  Ця ніжка Зв’язує мозочок з довгастим мозком.
мозочкова містить Мотузкове тіло розташоване на
ніжка волокна: що дорсолатеральній частині довгастого
йдуть від мозку і містить різноманітні
довгастого мозочкові аферентні волокна.
мозку (оливо- Білямотузкове тіло з’єднується з
мозочковий мотузистим на вході до мозочка і
шлях та містить тільки сполучні ланки між
передні і задні присінковими ядрами, корою мозочка
зовнішні і ядром вершини.
дугоподібні
волокна); що
йдуть від
спинного і
довгастого
мозку (задній
спинномозково
-мозочковий
шлях і клино-
мозочкові
 волокна від
довгастого
мозку, які
приєднуються
до нього); що
йдуть від
вестибулярних
ядер і
закінчуються в
клаптико-
вузликовій
частці; що
йдуть від
ретикулярної
формації
стовбура
мозку.
складається з
двох
функціонально
і структурно
окремих
частин –
мотузкового
тіла та
білямотузковог
о тіла.

Fasciculus Йде до За допомогою цього еферентного

fastigiovestibular присінкових шляху мозочок впливає на рухову
is ядер і утворює активність спинного мозку через
еферентну присінково-спинномозкові шляхи та
ланку присередній поздовжній пучок.
присінково-
мозочкового
модулюючого
кільця
зворотного
зв’язку.
Черв’як Черв'як мозочка керує позою,
тонусом, підтримуючими рухами і
рівновагою тіла.
Зубчасте ядро залягає в Зубчасте ядро схоже на ядро оливи,
присередньо- обидва ядра з'єднані провідними
нижніх шляхами, оливо-мозочковими
 ділянках білої волокнами, і кожна закрутка оливного
речовини. Це ядра є аналогічною закрутці іншого.
ядро являє відповідає за планування, ініціацію та
собою контроль довільних рухів. Дорсальна
хвилеподібно область зубчастого ядра містить
зігнену вихідні канали, залучені в моторну
пластинку сірої функцію, яка є рухом скелетних
речовини з м’язів, тоді як вентральна область
невеликою містить вихідні канали, залучені в
перервою в немоторну функцію.
присередній
ділянці, яка
називається
воротами
зубчастого
ядра
Коркоподібне розташоване Отримує аференти від аксонів клітин
ядро присередньо і проміжної і вермальної зон
паралельно спино - мозочкового і мосто-
зубчастому мозочкового мозку . Його еференти пр
ядру. оходять через верхню мозочкову
ніжку до червоного ядра на
протилежній стороні. Координація ніг
Кулеподібне залягає дещо Він отримує аференти від передньої
ядро присередніше частки мозочка і посилає
коркоподібног свої еференти до
о ядра і на червоного ядра через верхню ніжку
розрізі може мозочка . Координація рук.
бути
представлене у
вигляді
декількох
невеликих
кульок.
Ядро шатра  локалізується Отримує аференти від аксонів клітин 
в білій Пуркіньє та від пірамідного
речовині тракту . Деякі еференти піднімаються
черв'яка, по від
обидва боки нього до середнього та проміжного мо
від його зку , інші прямують до спинного
серединної мозку . Більшість нервових волокон ,
площини, під однак, проходить до вестибулярних
часточкою ядер у вигляді пучка . Координація
язичка і туловища.
центральною
 часточкою, у
даху IV
шлуночка.
Четвертий шлуночок
 є непарною порожниною; він містить спинномозкову рідину і
сполучається вгорі через водопровід середнього мозку з третім
шлуночком, внизу з центральним каналом спинного мозку і через отвори
в судинному прошарку – з підпавутинним простором головного мозку.

СЕРЕДНІЙ МОЗОК
Середній мозок (mesencephalon) складається з ніжок великого мозку і
чотиригорбикового тіла. Порожнина середнього мозку представлена вузьким
каналом - сільвієвим водопроводом, що з'єднує порожнини 4-го і 3-го
мозкових шлуночків. Через середній мозок проходять всі висхідні шляхи до
кори великого мозку і мозочка та низхідні, які несуть імпульси до довгастого
і спинного мозку.

У середньому мозку розташовані скупчення сірої речовини у вигляді ядер

чотиригорбикового тіла, ядер окорухового і блокового нервів, червоне ядро і
чорна речовина. Передні бугри чотиригорбикового тіла є первинними
зоровими центрами, а задні бугри - первинними слуховими центрами. За їх
участю здійснюються рефлекси на світло і звук, рухи очей, поворот голови.

Середній мозок виконує також складні рефлекторні функції (синхронні рухи

очей, голови, тулуба у відповідь на звукові сигнали й світлові подразнення) і
бере участь в автоматизації рухів.

У центральній сірій речовині локалізується антиноцицептивний

(протибольовий) центр, збудження якого пригнічує больові відчуття. У
ділянці покриву середнього мозку розміщені парні ядра окорухового і
блокового нервів, аксони яких іннервують зовнішні м'язи очного яблука, і
одне непарне ядро (Едінгера) окорухового нерва парасимпатичні нейрони
якого регулюють діаметр зіниці і здійснюють акомодацію ока.

Чорна речовина (substantia nigra) складається з нервових клітин, тіла яких

містять чорний пігмент. Вона зв'язана з координуванням складних актів
ковтання і жування, регуляцією рухів пальців рук. Чорна речовина
складається з нервових клітин, тіла яких містять чорний пігмент. Чорна
речовина взаємодіє з блідою кулею, хвостатим ядром, таламусом, червоним
ядром, чотиригорбиковою пластинкою, сітчастим утвором, корою великого
мозку. Руйнування чорної речовини викликає значне зниження вмісту
дофаміну у хвостатому ядрі і є причиною порушень співдружних рухів під
час жування і ковтання, роботи мімічної мускулатури і появи мимовільних
м'язових рухів (тремору).

Функції середнього мозку:

1. Рухові функції.

2. Сенсорні функції (наприклад зір).

3. Регулювання актів жування та ковтання (тривалості)

 4. Забезпечення точних рухів рук (наприклад, при письмі).

В середньому мозку розташовані наступні важливі структури:

 Ядро окорухового нерва (лат. nucleus nervi oculomotorii)

 Ядро блокового нерва (лат. nucleus nervi trochlearis, 4 ЧМН)
 Додаткове ядро окорухового нерву (лат. nucleus accessorius nervi
oculomotorii)
 Мезенцефальне ядро трійчастого нерва (лат. nucleus mesencephalicus
nervi trigemini, 5 ЧМН)
 Червоне ядро (лат. nucleus ruber)
парна структура, розташована рострально в середньому мозку, яка бере
участь у координації рухів.
 Ретикулярна формація (лат. formatio reticularis)
 Чорна субстанція (лат. substancia nigra)

Важливі провідні шляхи середнього мозку:

 Кортико-спинномозкові шляхи (tractus corticospinalis)

проводить імпульси з головного до спинного мозку. Частина
пірамідного тракту.
 Спино-таламічний шлях (лат. tractus spinothalamicus)
Передає інф до головного мозку.