1

V пара черепних нервів (з ІІ тому)

П'ята пара черепних нервів - трійчастий нерв, n.trigeminus.
Він є мішаним нервом. Тому що складається з чутливих та рухових волокон.
За рахунок чутливих волокон він сприймає подразнення з шкіри лиця, твердої мозкової оболони
головного мозку, очного яблука, кон'юнктиви, зубів, язика, сльозової та слинних залоз, слизових
оболонок носа, рота та середнього вуха.
За рахунок рухових волокон n.trigeminus іннервує всі м'язи, які є похідними І зябрової дуги (всі
жувальні м'язи та m.mylohyoideus, переднє черевце m.digastricus, m.tensor velli palatini, m.tensor tympani).
Трійчастий нерв має 4 ядра:
І) nucleus principalis nervi trigemini. Чутливе.
2) nucleus spinalis nervi trigemini. Чутливе.
3) nucleus mesencephalicus nervi trigemini. Чутливе.
4) nucleus motorius nervi trigemini. Рухове.
Трійчастий нерв виходить із стовбура мозку на межі між мостом і середньою ніжкою мозочка.
Трійчастий нерв має два корінця:
І) чутливий корінець, radix sensoria;
2) руховий корінець, radix motoria.
Трійчастий нерв має чутливий вузол, ganglion trigeminale.
Трійчастий вузол утворений тілами псевдоуніполярних чутливих нейронів.
Аксони цих нейронів формують чутливий корінець трійчастого нерва і досягають його чутливих ядер
– nucleus spinalis nervi trigemini et nucleus principalis nervi trigemini.
Nucleus mesencephalicus nervi trigemini побудоване з псевдоуніполярних нейронів, дендрити яких
проходять через ganglion trigeminale без перерви, транзитом. Таким чином, середньомозкове ядро
трійчастого нерва можна розглядати як частину ganglion trigeminale, що "перемістилася" у стовбур мозку.
Руховий корінець трійчастого нерва утворений аксонами нейронів рухового ядра - nucleus motorius nervi
trigemini.
N.trigeminus має три гілки:
1) очний нерв, n.ophthalmicus (1 гілка трійчастого нерва);
2) верхньощелепний нерв, n.maxillaris (2 гілка трійчастого нерва);
3) нижньощелепний нерв, n.mandibularis (3 гілка трійчастого нерва).
Дендрити псевдоуніполярних нейронів g.trigeminale et nucleus mesencephalicus nervi trigemini
формують:
- повністю весь n.ophthalmicus і весь n.maxillaris (1 і 2 гілки трійчастого нерва);
- тільки чутливу частину n.mandibularis (3 гілка трійчастого нерва).
Руховий корінець формує всю рухову частину n.mandibularis.
Таким чином, трійчастий нерв має дві чутливі (п.ophthalmicus et n.maxillaris) і одну мішану
(n.mandibularis) гілки.
 2
1 гілка V пари черепних нервів - очний нерв,
n.ophthalmicus
Він за функцією – чутливий.
Він йде в очну ямку через fissura orbitalis superior.
Гілки:
- r.meningeus recurrens (r.tentorius). Вона іннервує тверду мозкову оболону головного мозку.
- n.frontalis. Він іннервує шкіру верхньої повіки, кореня носа, шкіру лоба, шкіру і кон'юнктиву в
ділянці внутрішнього очного кута, шкіру верхньої повіки, її кон'юнктиву та слизову
оболонку.
- n.lacrimalis. Він іннервує сльозову залозу, шкіру та кон'юнктиву бічної частини верхньої повіки.
- n.nasociliaris. Він віддає такі гілки:
-- r.communicans cum ganglio ciliari (radix sensoria ganglii ciliaris). Це чутливий корінець
війкового вузла. Складається з аферентних волокон, які йдуть від очного яблука,
проходять транзитом через війковий вузол і приєднуються до n.nasociliaris.
-- n.ethmoidalis anterior. Іннервує слизову оболонку носової порожнини, шкіру верхівки та
крил носа.
-- n.ethmoidalis posterior. Іннервує слизову оболонку задніх решітчастих комірок і
клиноподібної пазухи.
-- n.infratrochlearis. Іннервує кон'юнктиву присереднього кута ока, сльозове м'ясце та
сльозовий мішок, присередні відділи верхньої та нижньої повік.
-- nn.ciliares longi. Здійснюють чутливу іннервацію очного яблука.

2 гілка V пари черепних нервів - верхньощелепний нерв,

n.maxillaris
Він за функцією – чутливий.
Він виходить з порожнини черепа через круглий отвір в крилопіднебінну ямку
Гілки:
- r.meningeus. Іннервує тверду мозкову оболону головного мозку.
- n.infraorbitalis. Віддає такі гілки :
-- кінцеві гілки (утворють так звану "малу гусячу лапку"):
1) rr.palpebrales inferiores (іннервують шкіру нижньої повіки);
2) rr.nasales extemi (іннервують шкіру зовнішньої поверхні крила носа);
3) rr. nasales interni (іннервують шкіру та слизову оболонку присінка носа);
4) rr.labiales superiores (іннервують шкіру та слизову оболонку верхньої губи).
-- rr.alveolares superiores posteriores. Утворюють plexus dentalis superior разом з волокнами
середньої верхньої коміркової гілки та передніх верхніх коміркових гілок. Від цього
сплетення відходять верхні зубні гілки, rr.dentales superiores (які проходять в
пульпу зуба через отвір верхівки його кореня) та верхні ясенні гілки,
rr.gingivales superiores. Волокна rr.alveolares superiores posteriores, що йдуть у складі
rr.dentales superiores і rr.gingivales superiores, іннервують три верхні великі кутні зуби і
ясна.
-- r.alveolaris superior medius. Приймає участь в утворенні plexus alveolaris superior і
забезпечує своїми волокнами іннервацію малих кутніх зубів і ясен.
-- rr.alveolares superiores anteriores. Приймає участь в утворенні plexus alveolaris superior і
забезпечує своїми волокнами іннервацію передніх зубів, ясен і слизової оболонки
верхньощелепної пазухи.
- n.zygomaticus. Ділиться на такі гілки :
-- r.zygomaticofacialis. Іннервує шкіру виличної ділянки.
-- r.zygomaticotemporale. Іннервує шкіру скроневої ділянки.
- rr. ganglionares ad ganglion pterygopalatinum. Це гілки до крило-піднебінного вузла. Це чутливий
корінець цього вузла.
 3
3 гілка V пари черепних нервів - нижньощелепний нерв, n.
mandibularis
Він за функцією – мішаний. Тому що містить чутливі і соматично-рухові волокна. Утворюється
злиттям чутливих волокон від трійчастого вузла з руховим корінцем трійчастого нерва.
Він виходить з порожнини черепа через овальний отвір в підскроневу ямку.
Гілки:
- r.meningeus. Іннервує тверду мозкову оболону головного мозку.
- rr. ganglionares ad ganglion oticum (radix sensoria ganglii otici). Це гілки до вушного вузла. Це чутливий
корінець цього вузла.
- n.auriculotemporalis. Чутливий. Іннервує шкіру скроневої ділянки, шкіру зовнішнього слухового
проходу, шкіру вушної раковини, скронево-нижньощелепний суглоб, барабанну
перетинку, привушну залозу.
- n.buccalis. Чутливий. Іннервує шкіру і слизову оболонку щоки.
- n.lingualis. Чутливий. Іннервує передні 2/3 язика, слизову оболонку дна ротової порожнини,
піднижньощелепну і підязикову залози.
До n.lingualis приєднується chorda tympani (гілка VII пари черепних нервів).
N.lingualis віддає гілки до піднижньощелепного вузла - rr.ganglionares ad ganglion
submandibulare.
N.lingualis віддає гілки також до непостійного підязикового вузла - rr.ganglionares ad ganglion
sublinguale.
- n.alveolaris inferior. Мішаний. Так як містить чутливі і соматично-рухові волокна. Віддає таки гілки:
-- n.mylohyoideus. Містить всі рухові волокна від n.alveolaris inferior. Іннервує
m.mylohyoideus і переднє черевце m.digastricus.
-- гілки в нижньощелепному каналі. Вони з'єднуються між собою і формують нижнє
зубне сплетення, plexus dentalis inferior. Від цього сплетення відходять rr. dentales
inferiores (іннервують зуби) та rr.gingivales inferiores (іннервують ясна).
-- n.mentalis. Виходить через foramen mentale mandibulae в ділянці підборіддя. Іннервує
шкіру підборіддя, шкіру та слизову оболонку нижньої губи.
- нерви до жувальних м'язів і всіх м’язів-тензорів голови:
-- n.masseter. Іннервує m.masseter.
-- nn.temporales profundi. Іннервують m. temporalis
-- n.pterygoideus lateralis. Іннервує m. pterygoideus lateralis
-- n.pterygoideus medialis. Іннервує m. pterygoideus medialis, m. tensor veli palatini,
m. tensor tympani.
4