Топографія органів шиї

Гортань (larynx)
 Це трубка, що містить голосові зв’язки і з’єднує глотку з трахеєю.
 розташована на рівні V-VI шийного хребця. Надгортанник С3
 гортань рухома
Межі
 Спереду гортань вкривають надгортанні мʼязи,
 збоку прилягають частки щитоподібної залози,
 ззаду - глотка, слизова оболонка передньої стінки якої продовжується на задню стінку
гортані.
 Угорі надгортанник досягає кореня язика.
Гортань утворена девʼятьма хрящами:
 щитоподібним (cartilago thyroidea),
 перснеподібним (cartilago cricoidea),
 надгортанником (epiglottis),
 двома черпакуватими (cartilago arytenoidea),
 двома клиноподібними (cartilago cuneiformis)
 двома ріжкуватими (cartilago corniculata)
Перснеподібний хрящ, (на рівні С6) - персне-щитоподібної звʼязка (lig. cricothyroideum)-
шитоподібний хрящ,
Щитоподібний хрящ кріпиться до тіла підʼязикової кістки щито-підʼязиковою перетинкою
(membrana thyrohyoidea). Під час ковтання вона збирається в складку.
У бічних відділах щито-підʼязикової перетинки залягають зерноподібні хрящі (cartilago triticea), у
центрі, під груднинно-підʼязиковим мʼязом - синовіальна сумка (bursa synovialis).
* Запальні процеси пієї сумки можуть призводити до утворення кістоподібної пухлини, що рухається
разом з гортанню.
Передній відділ перснеподібного хряща та вирізка на верхньому краю шитоподібного хряща -
зовнішні орієнтири під час хірург втручань.
Якщо висунути язик, надгортанник набуває вертикального положення і відкриває вхід у гортань,
обмежений:
 спереду задньою поверхнею надгортанника,
 ззаду - верхівками черпакуватих хряшив,
 з боків - черпакувато-надгортанними складками. Між ними та внутрішньою поверхнею
щитоподібного хряща з обох боків утворюються грушоподібні закутки ( recessus panformis).
На фронтальному розрізі гортані – ф. пісковий годинни
 Верхній відділ - присінка гортані (vestibulum laryngis)
 нижній відділ - підголосникової порожнини (cavitas infraglottica)
 У середньому, звуженому, відділі на бічних стінках розташовані шлуночки гортані
(ventriculi Jaryngis), обмежені
o вгорі вестибулярними складками (plicae vestibulares),
o знизу -- голосовими (plicae vocales).
 продовжуються вгору у вигляді сліпих випинань - мішечків гортані (sacculus laryngis).
Між голосовими складками - голосова шлина (rima glottidis).
КРОВОПОСТАЧАННЯ
 верхня та нижня гортанні артерії (a. laryngea superior/inferior) відходять відловідно від
верхньої та нижньої щитоподібних артерій(зовн сон) Ці парні судини розталужуються та
зʼєднуються на внутрішній поверхні шитоподібного хряща.
ЛІМФЛВІДТІК
відбувається в:
 передгортанні,
 передтрахеальні
 навко-лотрахеальні лімфатичні вузли,
 глибокі лімфатичні вузли шиї.
ІННЕРВАЦІЯ
 верхній гортанний нерв (n. laryngeus superior), який відходить від блукаючого нерва, -
чутливий, , який іннервує
o слизову оболонку гортані вище голосової шілини
 нижній (n. laryngeus inferior) - кінцева гілка поворотного гортанного нерва. іннервує
o слизову оболонку нижче голосової щілини,
o голосових звʼязок і мʼязів гортані (крім перснещито-подібного мʼяза (m.
cricothyroideus), який іннервує верхній гортанний нерв).
Трахея (trachea, шийна частина)
складається з хрящових півкілець, відкритих ззаду.
Всі кільця зʼєднуються щільними звʼязками, а задні відділи їх замикаються щільною сполучною
перетинкою
У межах шиї розміщується 6-8 хрящових кілець ( 5-7 см). Перше кільце - на рівні С6 і С7 хребців.
 Початкові кільця трахеї розташовані більш поверхнево, на глибині 1,5-2 см від покриву шиї,
 наступні - під яремною вирізкою і залягають глибше (до 6 см).
Межі
 спереду покритий перешийком щитовидної залози.
 збоку до кілець трахеї прилягають - частки щитовидної залози,
 в нижніх відділах - загальні сонні артерії.
 Ззаду - стравохід, край якого зліва дещо виступає з-за трахеї.
В борозні між стравоходом і трахеєю:
 зліва розміщується n. laryngeus recurrens.
 Справа поворотний гортанний нерв проходить позаду трахеї, біля її правого краю.
КРОВОПОСТАЧАННЯ - трахейні гілки нижньої щитовидної артерії,
ІННЕРВАЦІЯ- n. trachealіs (трахейний нерв)- є гілкою поворотного гортанного нерва.
 ТРАХЕОТОМІЯ | ТРАХЕОСТОМІЯ
Трахеотомія - розрізання трахеї для забезпечення негайного доступу повітря в легені, а також
видалення сторонніх тіл.
Трахеостомія - накладання зовнішнього отвору (нориці) на трахею. Розрізняють верхню
трахеостомію, за якої для доступу до трахеї розріз проводять вище від перешийка щитоподібної
залози, і нижню трахеостомію - нижче від зазначеного анатомічного утворення. Верхню
трахеостомію виконують - у дорослих, нижню -- у дітей.
Конікотомія - накладання отвору (співустя) на гортань завдяки розрізанню щитоподібно-
перснеподібної мембрани гортані. — хірургічна операція, що являє собою невідкладну медичну
допомогу і представляється серединним розсіченням гортані між перстнеподібним і щитоподібним
хрящами в межах перстнещитоподібної зв'язки.
ПОКАЗАННЯ
 стеноз гортані, викликаний інфекційним або травматичним набряком,
 травма ділянки рота, глотки або гортані,
 пухлини верхніх відділів дихальних шляхів,
 параліч голосових зв’язок,
 для видалення сторонніх предметів гортані й тощо.
ПОЛОЖЕННЯ ХВОРОГО- на спині з валиком під лопатками; голова перебуває в строго
серединному положенні й закинута назад.
ІНСТРУМЕНТИ: гострий гачок, розширювач трахеї, трахеостомічна канюлю

Верхня трахеостомія
1. Розріз довжиною 4-6 см по середній лінії шиї від кадика вниз Розсікають
 шкіру,
 підшкірну клітковину,
 поверхневу фасцію.
2. v. mеdiana colli (біля середньої лінії) зміщають убік або перерізають
3. Шийний апоневроз розсікають по жолобуватому зонду,
4. тупо розсовують mm. sternohyoidei, sternothyreoidei і розводять гачками в сторони.
5. У поперечному напрямку перетинають фасцію, що фіксує перешийок щитоподібної залози до
перснеподібного хряща.
6. Перешийок залози відводять униз тупим гачком і оголюють кільця трахеї.
7. вколюють у трахею два однозубі гачки з боків від середньої лінії або одним гачком
підхоплюють перснеподібний хрящ.
8. Хірург бере в праву руку скальпель, укладаючи на бічну поверхню леза вказівний палець,
щоб вільним від пальця був лише кінчик ножа (не більше 1 см). Для того, щоб випадково не
розсікти задню стінку трахеї. Вістря ножа повинне бути спрямоване у бік перснеподібного
хряща, інакше можливе поранення перешийка залози.
9. розсікають 2-3 кільця трахеї.
10. У розкриту рану трахеї вводять трахеостомічну канюлю. (щиток її спочатку повинен
перебувати в сагітальному напрямку, після того як кінець канюлі ввійде в трахею, щиток
переводять у фронтальну площину й канюлю вільно проводять назад і вниз, досягаючи
щитком рівня шкіри)
11. При правильному положенні канюлі дихання набуває характерного свистячого відтінку, стає
рівним, асфіксія зникає.
12. Провівши гемостаз, рану зашивають 2-3 швами.
 13. Канюлю фіксують смужками марлі, підв’язаними до вушок її щитка й обведеними навколо
шиї.
Переваги: добра доступність трахеї завдяки її поверхневому розташуванню і відсутності в цій
ділянці великих судин.
Недоліки: близьке щодо перснеподібного хряща та голосового апарату розташування місця розрізу
трахеї і канюлі.

Нижня трахеостомія
1. Розріз довжиною 6-8 см роблять по середній лінії від груднинної вирізки догори. Розсікають
 шкіру,
 підшкірну клітковину,
 поверхневу фасцію
 власну фасцію шиї.
2. У надгруднинному клітковинному просторі тупим шляхом зміщають униз arcus venosus juguli.
захищаючи її гачком.
3. По зонду розсікають наступну фасцію шиї й краї її розрізу разом з довгими м'язами гортані
гачками розводять у сторони.
4. Клітковину перед трахеєю проходять тупим шляхом, зміщаючи убік а. і V. thyreoidea іmа.
5. До нижнього кута рани може прилягати tr. brachiocephalicus, ушкодження якого буває
смертельним.
6. Подальша тактика хірурга нічим не відрізняється від верх трахеос.
Переваги: не супроводжується травмами голосового апарату гортані, рідко виникає стеноз
дихального горла.
Недоліки: ризик ушкодження плечо-голо-вного стовбура, непарних судин шитоподібної залози.
Технічно складніша.
ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ
 Канюлю залишають у трахеї, поки не ліквідуються явища, що викликають утруднення
дихання.
 При закупорці канюлі слизом її очищають, витягаючи лише внутрішню трубку.
 Після витягування канюлі рану зазвичай не зашивають, вона закривається самостійно.
УСКЛАДНЕННЯ
 поранення кровоносних судин;
 втрата орієнтування в рані, відхилення убік від трахеї;
 поранення судин основного пучка шиї;
 виникнення внутрішньотканинної емфіземи при створенні в трахеї отвору, більшого від
поперечника трубки;
 перегин кільця трахеї й надалі некроз його ділянки при створенні отвору в трахеї, тісного для
трубки;
 удушення або аспіраційна пневмонія в результаті затікання крові в дихальну трубку при
поганому гемостазі;
 введення трубки під відшаровану дифтерійну плівку або під слизову оболонку трахеї.
Для профілактики рубцевого звуження трахеї - трахеостомію за Бʼюрком - на передній стінці
другого та третього кілець трахеї викроюють клапоть, обернений основою вниз. Верхівку клаптя
кетгутовим швом фіксують до поверхневої фасції. Після видалекня канюлі клапоть трахеї вкладають
на місце.