МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця

Кафедра оперативної хірургії та топографічної анатомії

ПРОТОКОЛ ОПЕРАЦІЇ

«Вагосимпатична блокада за О. В. Вишневським і М. Н. Бурденко»

(Курсова письмова робота з клінічної анатомії та оперативної хірургії)

Виконавець роботи Леонова Лілія Олексіївна

Викладач Первак Ігор Леонідович

Оцінка Класична оцінка Бали

«5» - 10 балів

«4» - 8 балів

«3» - 6 балів

Київ – 2021

1
 Зміст

1. Клінічна анатомія ділянки та органу, на яких буде виконуватись

операція...................................................................................................................3
2. Показання до операції:...................................................................................6
2а. Протипоказання до операції:.....................................................................6
3. Історія застосування цього оперативного втручання в світі та
Україні:....................................................................................................................7
4. Положення хворого на операційному столі...............................................7
4а. Обробка операційного поля.......................................................................7
5. Знеболення........................................................................................................7
6. Оперативний доступ.......................................................................................8
7. Оперативний прийом.....................................................................................8
8. Вихід з операції................................................................................................8
9. Можливі ускладнення під час виконання та після операції(ранні та
пізні).........................................................................................................................9
10. Список використаних джерел...................................................................9

2
 1. Клінічна анатомія ділянки та органу, на яких буде
виконуватись операція

Вагосимпатична блокада - хірургічна маніпуляція, при якій проводиться

введення новокаїну в область шиї, в місце близьке розташування блукаючого
нерва і симпатичного стовбура, між 4-ю і 5-ю фасціями у груднинно-
ключично-соскоподібній ділянці (regio sternocleidomastoidea), яка ще
називається переднім шийним трикутником (trigonum cervicale anterius). Вона
оточена угорі нижнім краєм нижньої щелепи (margo inferior mandibulae);
унизу – грудниною (sternum); з боків – передніми краями груднино-
ключично-соскоподібних м’язів (margines anteriores musculorum
sternocleidomastoideorum). Передньою серединною лінією шиї (linea mediana
colli anterior) передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior) поділяється на
правий передній шийний трикутник (trigonum cervicale anterius dextrum) та
лівий передній шийний трикутник (trigonum cervicale anterius sinistrum).
Під час виконаної блокади блокується шийна частина блукаючого нерва
(nervus vagus) та симпатичного стовбура (truncus sympathicus).

Десята пара черепних нервів – блукаючий нерв (n. vagus) – є змішаним

нервом, який іннервує похідні IV–V зябрових дуг. Має:

– чутливе ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii);

– рухове подвійне ядро (nucleus ambiguus);

– парасимпатичне заднє ядро блукаючого нерва (дорсальне ядро блукаючого

нерва), nucleus posterior nervi vagi (nucleus dorsalis nervi vagi).

Нерв виходить з речовини довгастого мозку в заоливній борозні 10–18

корінцями.

З порожнини черепа він виходить через яремний отвір разом з IХ та ХІ

парами черепних нервів. Блукаючий нерв має 2 чутливих вузли:

3
1) верхній вузол (ganglion superius) – розміщений у межах яремного
отвору;

2) нижній вузол (ganglion inferius) – розміщений на 1,0–1,5 см нижче.

Зона його іннервації сягає від ділянки голови до органів черевної порожнини
включно. На шиї нерв спускається вниз у складі судиннонервового пучка
шиї, розміщуючись між внутрішньою яремною веною і внутрішньою сонною
артерією, а потім між названою веною і загальною сонною артерією
(знаходиться дещо позаду, в глибині між судинами). При переході у грудну
порожнину правий блукаючий нерв проходить по передній поверхні правої
підключичної артерії, лівий – по передній поверхні дуги аорти.

За топографією виділяють 4 відділи блукаючого нерва: головний, шийний,

грудний та черевний.

Шийний відділ блукаючого нерва віддає: глоткові гілки, верхній гортанний

нерв, верхні та нижні шийні серцеві гілки.

Глоткові гілки (rr. pharyngei) складаються із чутливих, рухових і

парасимпатичних волокон. Глоткові гілки відходять від нижнього вузла і
утворюють глоткове сплетення (разом з однойменними гілками ІХ пари
черепних нервів). Глоткові гілки блукаючого нерва іннервують m. constrictor
paryngis superior, m.constrictor pharyngis medius, м’язи м’якого піднебіння
(крім m. tensor veli palatini), слизову оболонку нижньої половини глотки.

Верхній гортанний нерв (n. laryngeus superior) відходить від нижнього вузла,
складається з чутливих, рухових і парасимпатичних волокон. Іде за
внутрішньою сонною артерією, направляється вперед до гортані,
розділяючись на дві гілки – зовнішню та внутрішню. Зовнішня гілка (r.
externus) – рухова, іннервує m. cricothyroideus et m. constrictor paryngis
superior. Внутрішня гілка (r. internus) складається з чутливих і
парасимпатичних волокон; вона пронизує щитопід’язикову перетинку,

4
іннервує слизову оболонку гортані вище голосової щілини, слизову оболонку
надгортанника і кореня язика.

Верхні та нижні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores et

inferiores) відходять від стовбура блукаючого нерва і від верхнього
гортанного нерва. Вони містять чутливі та парасимпатичні волокна; ідуть
уздовж загальної сонної артерії до серця, де входять до складу серцевого
сплетення.

Симпатичний стовбур (truncus sympathicus) являє собою ланцюжок

паравертебральних вузлів, які з’єднані між собою міжвузловими волокнами.
Правий та лівий стовбури розташовані по боках уздовж хребта. До вузлів
симпатичного стовбура підходять білі з’єднувальні гілки (прегангліонарні во-
локна) від спинномозкових нервів. Від усіх вузлів симпатичного стовбура
до периферичних спинномозкових нервів йдуть сірі з’єднувальні гілки
(постгангліонарні волокна). В симпатичному стовбурі розрізняють шийну,
грудну, поперекову, крижову та куприкову частини.
Шийна частина (pars cervicalis) представлена верхнім, середнім та
нижнім вузлами (ganglion superior, medius et inferior). Найбільшим є верхній
шийний вузол, а нижній часто зливається з першим грудним, утворюючи
зірчастий вузол. Від верхнього шийного вузла відходять гілки, що
іннервують органи голови та шиї. Ці гілки утворюють сплетення на
внутрішній і зовнішній сонних артеріях і разом з їхніми гілками досягають
слізної залози, слинних залоз, залоз слизової оболонки глотки, гортані, язика
та м’яза-розширювача зіниці. Від усіх трьох вузлів відходять серцеві нерви,
вони в грудній порожнині разом з блукаючим нервом утворюють поверхневе
та глибоке серцеве сплетення (plexus cardiacus), від яких йдуть нерви до
стінки серця.

5
 2. Показання до операції:
 Запобігання плевропульмональному шоку в разі поранень грудної
клітки і під час складних операцій на органах грудної порожнини;
 При інтенсивних болях у випадку панкреатиту з переважним
ураженням хвоста залози;
 Післяопераційна пневмонія;
 Напад бронхіальної астми;
 Пневмоторакс;
 Множинні переломи грудної клітки;
 Опіки дихальних шляхів;
 Травматична асфіксія.

2а. Протипоказання до операції:

 Одночасне виконання блокади пораненому з обох боків
недопустиме через пригнічення дихання за рахунок блокади обох
діафрагмальних нервів (nn.phrenici) і параліча діафрагми;
 Критичний стан хворого через непоправну гостру крововтрату-АТ
менше 70 мм рт.ст., блідо-сірий колір шкірних покривів, ОДН
тяжкої ступені, позитивний симптом «білої плями» ( при натисненні
на шкіру чола зберігається пляма білого кольору не менше 10
секунд), анурія;
 Ознаки ранової інфекції в зоні передбачуваної маніпуляції;
 Генералізований фібриноліз з повним незгортанням крові.

6
 3. Історія застосування цього оперативного втручання
в світі та Україні:
Запропонована 1929 радянським хірургом О. В. Вишневським. Новокаїнова
блокада ґрунтується на використанні регулювального впливу нервової
системи на перебіг фізіологічних та патологічних процесів. Дія її полягає у
виключенні і одночасному слабкому подразненні елементів периферичної
нервової системи, що створює сприятливі умови для запобігання розвиткові
захворювання або легкого його перебігу (поліпшення умов живлення
пошкодженого органу та організму в цілому, припинення надходження
больових імпульсів від місця травми або запалення до центральної нервової
системи та ін.). Нові методи знеболювання і лікування ран, запропоновані
Вишневським, зіграли величезну роль під час Великої Вітчизняної війни,
врятували тисячі радянських солдатів. За кордоном блокаду ураженого
нервового стовбура запропонував і справив Леріш.

4. Положення хворого на операційному столі

Лежачому на спині під лопатки кладуть валик, а голову повертають в
протилежний бік від місця передбачуваного введення новокаїну, а руку на
оперованому боці відтягують донизу. В такому положенні повинні добре
візуалізуватися анатомічні структури і контури шиї.

4а. Обробка операційного поля

Обробляють шкіру антисептичними засобами (спирт або розчин йоду).

5. Знеболення

По задньому краю правого груднинно-ключично-соскоподібного м'яза,

вище його центру приблизно на 1-1,5 см під шкіру вколюють 1-2 мл 0,25-
5% анестетику (новокаїну). Якщо обрис яремної вени не видно, то місце

7
 введення голки визначають за рівнем знаходження верхнього краю
надгортанника.

6. Оперативний доступ

Інструментарій операції складається зі шприца з голкою завдовжки 10-12 см

та 0,25 % розчину новокаїну, рукавички стерильні, антисептичні розчини
йоду, спирт, стерильні халат, маска, шапочка та бахіли. Ватні тампони,
пінцет. Рушник, серветки. Вказівний палець лівої руки встановлюють на
середині заднього краю груднинно-ключично-соскподібного м’яза і під час
натискання фіксують його на поперечному відростку Сvi.

7. Оперативний прийом

У кінця пальця лівої руки вводять велику голку і рухають її всередину, в

сторону початкової поверхні хребців. У процесі введення голки невеликим
об'ємом, по 2-3 мл, додатково вводять анестетичний розчин для
знеболювання процедури. Після того як кінець голки торкнувся хребців,
роблять аспіраційну пробу-лікар відводить голку назад на 1-2 мм
(проводиться з метою уникнення внутрішньо судинного введення
анестетика). Переконавшись, що кров не набирається в шприц, повільно
вводять 40-50 мл 0,25% розчину новокаїну. Введений розчин розтікається
вздовж передхребтової фасції і блокує блукаючий і симпатичний нерви.

8. Вихід з операції

Голку витягують, а місце уколу притискають стерилізаційним марлевим

тампоном на 1-2 хвилини. При видаленні шприца з голки не повинні
виступати кров та рідина. Ознаками правильно виконаної блокади є
гіперемія лиця і білкової оболонки ока, а також синдром Клода-Бернара-
Горнера (звуження зіниці, очної щілини і западання очного яблука).
8
 9. Можливі ускладнення під час виконання та після
операції(ранні та пізні)

Як правило, більшість ускладнень вагосимпатичної блокади обумовлено

технічними порушеннями проведення маніпуляції та передозуванням
новокаїну. До них належать :

 Травматизація судин (сонної артерії та яремної вени) з подальшим

формуванням гематом;
 Некроз тканин через надлишок їх інфільтрації новокаїном;
 Пошкодження стравоходу;
 Паралічі та парези через пошкодження або здавлення нерва;
 Артеріальна гіпотензія;
 Атонія кишечника;
 Галюцинації;
 Судоми;
 Аритмія;
 Порушення дихання.

Окрім цього можлива початкова непереносимість новокаїну, тому перед

проведенням процедури необхідно зробити алерго-проби.

10. Список використаних джерел

1) «Оперативна хірургія і топографічна анатомія» К.І. Кульчицький
2) https://ppt-online.org/650167
3) gamgam.boom.ru Медицинская библиотека
4) www.rusmedserv.com Русский медицинский сервер
5) www.anatomia.org.ua
6) www.i-medic.com.ua