МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ГЕОДЕЗІЇ, ЗЕМЛЕУСТРОЮ, БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ЗВІТ З ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

з дисципліни
«Безпека життєдіяльності та охорона праці»

Перевірив: Виконав:
к.т.н. доцент Портянко Т. М студент 2  курсу
« __» ______ 2022 р. групи ГРС-12
Коренюк Сергій
Анатолійович

Черкаси
2022
 Практична робота №1
Тема: Надання першої долікарської допомоги потерпілих при нещасних
випадках
Мета: Призначення першої долікарської допомоги
Завдання : освоїти загальні принципи першої долікарської допомоги
План

1. Не відкладна допомога при гострих порушеннях дихання і раптовій

зупинці серця
2. Перша допомога при кровотечах
3. Перша допомогах при переломах
4. Перша допомога при опіках
5. Перша допомога при ураженні електричним струмом

Виконав студент групи ГРС-12, Коренюк Сергій

1)Не відкладна допомога при гострих порушеннях

дихання і раптовій зупинці серця
При зупинці серця припиняється кровообіг в життєво важливих
центрах головного мозку, що викликає швидку втрату свідомості, зупинку
дихання. Короткий проміжок часу (не більше п'яти хвилин) після зупинки
кровообігу і дихання, в який ще можливе відновлення життєво важливих
функцій організму, відомий як період клінічної смерті. Почата в цей час
реанімація може привести до повного відновлення всіх функцій організму.
Навпаки, по закінченню цього періоду реанімаційні заходи можуть відновити
серцеву діяльність, дихання, але не відновити функцію клітин кори
головного мозку - свідомість. В цих випадках наступає "смерть мозку",
соціальна смерть. При стійкій втраті функцій організму може йти мова про
настання біологічної смерті.

Найважливішою умовою успішного оживлення організму є своєчасне

визначення ознак розладу кровообігу і клінічної смерті. Необхідно
запам'ятати основні ознаки зупинки серця, їх п'ять:

 відсутність пульсу на сонній артерії;

 втрата свідомості;
  розширення зіниць і відсутність їх реакції на світло;
 зупинка дихання;
 синюватий або сіро-попелястий колір обличчя.

При клінічній смерті всі дії по оживленню повинні починатися з

забезпечення проходження дихальних шляхів. Для цього потерпілого
укладають на спину на жорсткому і рівному місці (підлога, земля),
відгинають йому голову назад (для запобігання западання язика), звільняють
від сторонніх предметів і осушують ротову порожнину , потім накривають
рот хустинкою, швидко роблять 3-5 вдувань в легені і роблять короткий удар
ребром долоні або кулаком з відстані 20-30 см по грудині (кістка, що
розташована посередині грудної клітини спереду).

Той, хто надає допомогу, займає позицію збоку від хворого, визначає
місце кінця грудини, і на відстані двох поперечно розташованих пальців в
напрямі доверху по середній лінії накладає долоню однієї руки найбільш
широкою її частиною. Другу долоню кладуть хрестоподібно зверху. Не
згинаючи рук, виконує сильне надавлювання на грудину по направленню до
хребта на глибину 4-5 см і через невелику паузу відпускає, не відриваючи рук
від поверхні грудної клітини.

Необхідно повторювати ці рухи з частотою не менш як 60 в 1 хвилину

(одне надавлювання в одну секунду), бо більш рідкі дії не забезпечують
достатнього кровообігу. Стискувати грудну клітину необхідно енергійно з
дозованим тиском, щоб викликати пульсову хвилю в сонній артерії. При
проведенні масажу у дорослих необхідно застосовувати не тільки силу рук,
але і натискувати всім тілом. У дітей віком більш п'яти років зовнішній
масаж серця виконують однією рукою, у немовлят - кінчиками вказівного і
середнього пальців. Частота здавлювань від 100 до 110 в хвилину.

Про ефективність масажу судять по зміні кольору шкірного покрову

обличчя, появі пульсу на сонній артерії, звуженню зіниць. Припиняти
зовнішній масаж серця можна через кожні 2 хвилини лише на 3-5 с, щоб
впевнитись в відновленні серцевої діяльності. Якщо після припинення
масажу пульс не визначається, а зіниці знову розширюються, масаж
необхідно продовжити.

Якщо допомогу надає одна людина, то співвідношення маніпуляцій

повинно бути 2: 15. На кожні 2 швидких вдувань повітря в легені повинно
бути 15 масажних стискувань грудини. Той, хто надає допомогу, повинен
зайняти зручну позицію по відношенню до хворого, яка дозволяє виконувати
той чи інший захід оживлення, не змінюючи свого положення. Під плечі
хворого необхідно підкласти валик з одежі, щоб голова була відкинута, а
дихальні шляхи відкриті.
 Якщо допомогу надають 2 людини , то співвідношення повинно бути 1:
5. Один виконує зовнішній масаж серця, другий - штучне дихання після
кожного 5-го стискування грудини, в мить розпростування грудної клітини.
Якщо серцева діяльність відновилась, пульс став чітким, обличчя
порожевіло, масаж серця припиняють, а штучне дихання продовжують у
тому ж ритмі до відновлення самостійного дихання. При появі у потерпілого
повноцінного дихання необхідно встановити за ним постійний нагляд (до
відновлення свідомості). Необхідно пам'ятати, що при відсутності свідомості
можуть бути повторні розлади дихання внаслідок западання язика або
нижньої щелепи.

2)Перша допомога при кровотечах

Кровотеча виникає при порушенні цілості кровоносних судин. Вона
може бути небезпечною для життя, бо зі зменшенням кількості циркулюючої
крові порушується постачання киснем життєво важливих органів - мозку,
серця, печінки, нирок.

В залежності від виду пошкоджених судин розрізняють артеріальну,

венозну, капілярну і паренхіматозну кровотечу.

Найбільш небезпечна артеріальна кровотеча. Вона виникає при

пошкодженні артеріальних судин, кров у цьому випадку яскраво-червоного
кольору і тече з рани сильним пульсуючим струмком (іноді фонтаном).

Існує декілька засобів зупинки артеріальної кровотечі. Для зупинки

кровотечі застосовують засіб притискування судин пальцем у відповідному
місці. Найкраще, якщо вдається притиснути цю судину до кістки.

При небезпечній для життя кровотечі, якщо неможливо застосувати

джгут, необхідно накрити рану стерильною серветкою та притиснути
пальцем судину, яка кровоточить. Але слід пам'ятати, що найбільш
безпечний засіб притискування судини не в самій рані, а за її межами.

При артеріальній кровотечі судину притискують вище місця її

пошкодження, а при кровотечі з вени - нижче. Для цього необхідно знати
схему магістральних артеріальних судин і місця притискувань їх пальцем .

При кровотечах з судин вискової частини голови, вискову артерію

притискують спереду мочки вуха до щелепної кістки . При сильній кровотечі
з ран голови, обличчя, язика притискують сонну артерію, зовнішню щелепну
і підключичну артерії, притискуючи ці артерії до щелепи або хребта. При
кровотечі з ран плеча або стегна притискують плечову , підпахвену ,або
стегнову артерії .
 Після того, як кровотеча зупинена притискуванням пальцем артерії, на
рану накладають щільну стерильну пов'язку. Поверх неї - туго звернуту
грудку вати, а потім щільно бинтують коловими рухами бинта. Замість вати
можна використати різний м'який матеріал, що є під руками - хустку, кусок
тканини.

Для того, щоб накласти кровозупиняючий джгут, використовують

наступні правила:

1. Джгут накладають при пошкодженні великих артеріальних судин

кінцівок.

2. При кровотечі з артерій верхніх кінцівок джгут найкраще

розташовувати на верхній третині плеча, при кровотечі з артерій нижніх
кінцівок - на середній третині стегна.

3. Джгут накладають на піднесену кінцівку: підводять його під місце

припущеного розташування, енергійно розтягують (якщо він гумовий) і
підклавши під нього м'яку підкладку (бинт, одяг та ін), закручують декілька
раз (до повної зупинки кровотечі) так, щоб витки лягли впритул один до
одного і щоб між ними не попадали складки шкіри. Кінці джгута надійно
зав'язують або з'єднують за допомогою ланцюжка і гачка .

4. Джгут повинен накладатися туго, але не слід надмірно стискувати

тканини кінцівок, так як можливі важкі ускладнення, до джгута обов'язково
прикріплюють аркуш паперу з поміткою часу його накладання.

Джгут накладають не більш як на 1-1,5 години, а взимку - не більше як

на 1 годину. Якщо по закінченню вказаного терміну потерпілого не вдалося
доставити в медичну установу, джгут на короткий час необхідно зняти.
Роблять це вдвох - один здійснює пальцевий тиск на артерію вище джгута,
другий повільно, щоб тиск крові не виштовхнув утворений в артерії тромб,
відпускає джгут на 3-5 хвилин. Трохи вище попереднього місця джгут
накладають знову.

Якщо нема гумового джгута, використовують підручні матеріали -

хустку, шматки тканини або одягу, шарфи. Мотузка і дріт не підходять, тому
що можуть пошкодити шкіру, м'язи і особливо нерви. Кінці джгута зв'язують
вище рани і накладають під нього невеликий валик з тканини. В утворену
петлю вставляють паличку, олівець або ручку і закручують джгут до нової
зупинки кровотечі. Паличку прибинтовують до кінцівки.

Для тимчасової зупинки кровотечі з судин кінцівок можна

використовувати метод максимального згинання кінцівок в суглобах. При
кровотечі з судин плеча руку заводять за спину і фіксують її пов'язкою .
Якщо кровотеча з судин передпліччя, руку згинають в ліктьовому суглобі .
При кровотечі з ран гомілки або ступні ногу згинають максимально в
колінному суглобі і, надавши кінцівці таке положення, її надійно
прибинтовують.

Для венозної кровотечі характерний темно-червоний колір і витікає

вона безперервним струмочком. Для зупинки кровотечі на рану накладають
стерильну серветку, а потім здавлюючу пов'язку.

При капілярній кровотечі кров виділяється по всій поверхні

пошкодженої тканини. У такому випадку накладають пов'язку, а поверх неї
на місце пошкодження - кульку з льодом.

Паренхіматозна кровотеча спостерігається при порушеннях внутрішніх

органів - печінки, нирок, селезінки і т. і. По суті це неначе змішана кровотеча
з артерій, вен та капілярів. При цьому, кров тече сильно і безперервно зі всієї
пораненої поверхні органу.

При кровотечі з легенів потерпілому надають зручне напівсидяче

положення, на грудину накладають кульку з льодом або холодною водою.
При внутрічеревній кровотечі потерпілого укладають на спину, прикладають
холод до живота, скоріше викликають лікаря.
 Практична робота №2

Тема: Формування домашньої аптечки першої допомоги

Мета:
 ознайомитися з основними лікарськими препаратами та засобами
медичного призначення необхідними у домашній аптечці першої
допомоги;
 скласти перелік необхідних лікарських препаратів та засобів медичного
призначення для домашньої аптечки першої допомоги та заповнити
таблицю 1.1;
 надати рекомендації щодо зберігання та використання аптечки першої
допомоги.

Виконав студент груп ГРС-12 Коренюк Сергій

Домашня аптечка – це найпростіші необхідні лікарські препарати та

засоби медичного призначення, завдяки яким можливо вчасно надати першу
медичну допомогу.
Таблиця 1.1. Перелік лікарських засобів та виробів мед. призначення
домашньої аптечки:
№ Назва лікарських Показання Спосіб застосування та
засобів (призначення) дозування
мед.призначення
1 Парацетамол Жарознижуючий засіб Разова пероральна доза пара
парацетамолу для дорослої
людини 500-1000 мг кожні 4-6
год години
Максимальна добова доза 4 гр.
2 Пантенол Лікування опіків і ран 2-3 рази на добу
3 Аллегра Проти симптомів алергії 180 мг 1 раз на добу
4 Активоване вугілля При отруєннях від 1 до 3 таблеток 3-4 рази на
добу
5 Лоперамід Від діареї 2 мг 2 рази на добу
 6 Дуфалак При закрепу 3-4 рази на добу(2-3 пакетики)
7 Корвалол Від болю в серці 2-3 рази на добу по 15 крапель з
водою або на цукрі
8 Антисептики(зеленка, Антисептичні засоби За необхідністю
перекис водню)
9 Бинти Для зупинки крові, вивихи, За необхідністю
розтягнення
10 Термометр Для вимірювання 5-10 хвилин
температури тіла
11 Аммагель Від печії 5-10 мг 3-4 рази на добу
12 Отривін Від нежиттю По 2-3 краплі в кожну ніздрю 3-4
рази на добу
13 Фарингосепт Від болю в горлі 3-5 табл.на добу 3-4 дні
14 АЦЦ Від болю в горлі і 400-600 мг на добу
кашлю
15 Фервекс Від застуди 1 пак 2-3 рази на добу
16 Таміфлю Від грипу По 1 капсулі 75 мг 2р. на добу,
протягом 5 днів

На що варто звернути увагу:

 Зберігайте в холодильнику тільки ті ліки, яким потрібен холод. Не

заморожуйте;
 Ліки потрібно тримати в темному місці;
 Після придбання ліки потрібно перевірити;
 Необхідно контролювати термін дії лікарських засобів;

Висновок : Сьогодні на практичній роботі ми дізналися, що має входити до

домашньої аптечки та як правильно зберігати ліки.
 Практична робота № 3

ТЕМА: Вплив харчування на життєдіяльність людини

Мета:
 з’ясувати вплив харчування на життєдіяльність людини;
 ознайомитися з принципами раціонального харчування;
 визначити індекс маси тіла, ідеальну вагу, швидкість метаболізму та
рівень фізичної активності;
 навчитися складати меню для раціонального харчування і корекції ваги.
Порядок виконання завдання
1.2.1 Визначте:
 індекс маси тіла та охарактеризуйте його показник;
 ідеальну вагу тіла та допустимий діапазон відхилень з поправкою на вік;
 базову швидкість метаболізму за годину, добу, хвилину;
 рівень фізичної активності і добову витрату енергії.
1.2.2 Складіть меню раціонального харчування на тиждень з урахуванням
необхідної корекції ваги (зменшення, збільшення або підтримання сталої
маси), враховуючи вікові та статеві особливості, вид та інтенсивність
фізичного навантаження.
1.2.3 Надайте рекомендації щодо фізичних навантажень.

Виконання завдань
Мій ІМТ становить 21.3. Мій показник означає що моя вага в нормі.

Ідеальна вага тіла

За методом Дивайна (Devine):
ІВТ = 79.52
За методом Робінсона (Robinson):
ІВТ = 76.39.

Базова швидкість метаболізму

Чоловік 19 років.
БШМ за годину: 39; Коефіцієнт ППТ: 2,0
Особиста БШМ за годину 39 х 2,0 = 78 ккал  
БШМ за добу 78 x 24 = 1889 ккал  
БШМ в хвилину 78 : 60 = 1,3 ккал 

1.2.4 Складіть меню раціонального харчування на тиждень з урахуванням

необхідної корекції ваги (зменшення, збільшення або підтримання сталої
маси), враховуючи вікові та статеві особливості, вид та інтенсивність
фізичного навантаження.

Меню харчування
День 1

Страви Вага Хімічний склад Енергетична

(гр)
цінність
білки жири вуглеводи ккал
сніданок Яєчня з 200 13 г 25 г 3г 290
овочами
Яблуко зелене 200 2г 0.9 г 19 г 84
Сир твердий 50 13 г 13 г 0.2 г 171
Голландський
545
обід Овочевий суп 276 14.35 17.39 40.57 372
Хліб чорний 50 2г 0.3 г 10 г 50
Пюре 200 3г 4г 19 г 148
Гуляш курячий 200 30 г 2г 12 196
766
вечеря Відварне філе 300 6г 2г 1г 414
куряче
Картопля 200 3г 0.3 г 37 г 169
відварна
Чай чорний без 200 0.00 0.00 0.80 4.00
сахару
587
Разом 1898
 День 2
Страви Вага Хімічний склад Енергетична
(гр)
цінність
білки жири вуглеводи ккал
снідано Каша рисова на 200 12 8 81 428
к молоці
Чай 30 2,24 3,56 16,8 103
531
обід Суп курячий з 300 16 5 14 169
овочами
Запечене мясо 200 16 21 2 268
Рисова каша 80 21,2 5,1 13 171
Компот 200 0,8 33,1 140
748
вечеря Каша гречана 100 13 3 62 335
Ковбаса варена 100 12 22 1,2 246
Чай 200 5,1 40
426,7
Разом 1950

День 3
Страви Вага Хімічний склад Енергетична
(гр)
цінність
білки жири вуглеводи ккал
сніданок Пластівці 210 26.00 14.00 90 648
вівсяні
Варення з 30 0.1 0.09 20 79
яблуком
Чай з медом 200 0 0 0 40
767
обід  Рибний суп 340 37 42 10 420
Відварна 300 6.00 6.30 9.60 145
телятина з
тушкованими
 овочами

565
вечеря Куряча 200 15 4 98 300
грудинка
Рисова каша 110 17 15.00 0.00 180
Чай 200 0 0 0,4 0
480
Разом 1812

День 4
Страви Вага Хімічний склад Енергетична
(гр)
цінність
білки жири вуглеводи ккал
сніданок Гречка 200 10 6 35 241
Капучино 230 5 3 5 77
Банан 120 1.80 0.24 26.16 120
Сир твердий 50 13 13 0.2 171
Голландський
609
обід Плов зі 276 14 17 40 372
свининою
Хліб чорний 30 2 0.3 10 50
Чай каркаде 80 0.60 0.00 1 25
Салат цезарь з 150 24.90 11.55 7.05 260
куркою
707
вечеря Бульйон 300 6.00 1.50 0.90 100
курячий
Філе куряче 200 47.20 3.80 0.80 226
Торт Наполеон 50 2.95 16.35 11.90 210
Чай 200 0.00 0.00 0.40 10
ромашковий
 546
Разом 1862

День 5
Страви Вага Хімічний склад Енергетична
(гр)
цінність
білки жири вуглеводи ккал
снідано Сирна запіканка 300 8 15 52 361
к з медом
Хліб з маслом 30 3 4 16,9 120
Кава з цукром 150 6 35
516
обід Борщ з свининою 250 17 27 21 382
Пюре 200 3 4 29 221
Риба смажена 100 21 5 13 170
Хліб чорний 50 3 1 32 110
Компот 200 0,8 33 138
1021
вечеря Рисова каша 120 11 4 27 101
Курка відварна 100 18 4 2 151
Хліб житній 30 1,68 0,51 15,6 55
Чай з цукром 200 5,1 30
337
Разом 1874
 День 6
Страви Вага Хімічний склад Енергетична
(гр)
цінність
білки жири вуглеводи ккал
сніданок Апельсиновий 200 10 0 25 139
сік
Цезарь з куркою 200 53 34 12 576
Чай зелений 200 0 0 0 10
725
обід Сосиски варені 100 11 23 1 255
Кава лате 300 6 6 9 120
Макарони з 200 7 1 46 223
твердих сортів
598
вечеря Пластівці 300 12 10 61 380
кукурудзяні
Банан 200 1 0.1 22 188
Чай зелений 200 0 0 0 10
578
Разом 1901
 День 7
Страви Вага Хімічний склад Енергетична
(гр)
цінність
білки жири вуглеводи ккал
сніданок Вівсяні 200 12 7 62 382
пластівці
Кава американо 200 3 5 5 72
Яблуко 120 2 0,4 26 140
594
обід Борщ 300 14 17 40 372
Борщ на 30 2 1 15 85
м'ясному
бульйоні
Компот 150 25 12 7 237
694
вечеря Яйце куряче 150 21 18 2 251
Овочевий салат 200 40 4 1 226
Сир твердий 50 5 17 12 210
Чай 200 0.00 0.00 0.40 10
ромашковий
697
Разом 1985

1.2.1 Надайте рекомендації щодо фізичних навантажень.

Рекомендації щодо фізичних навантажень

Для росту організму необхідні білки – природні речовини з яких будуються

клітини. Їжа повинна включати есенціальні, мікро- і макронутрієнти, але і в
необхідному обсязі баластні та мінорні нехарчові біологічно активні
компоненти.

Висновок: Під час даної практичної роботи я дізнався багато цікавої і

корисної інформації, та навчився складати правильний раціон харчування.
 ПРАКТИЧНА РОБОТА №4
 
ТЕМА: Розрахунок необхідної потужності системи опалення 
 та зволожувача повітря 
 
Мета завдання:  
 Ознайомитися з основними системами опалення та розрахувати
необхідну потужність системи опалення; 
 Ознайомитися з основними видами зволожувачів повітря та
розрахувати необхідну потужність зволожувача повітря.

Приймальна
6 начальника 27 35 60 5 4 2,8
управління

Розрахунки необхідної потужністі системи опалення:

K=S ∙ 100/ P (3.1)

де
K – кількість секцій;
S – площа приміщення;
P – потужність 1 секції радіатора.
K=(5 ∙ 4) ∙100 /180
K=11
Отже, щоб отопити середньостатистичну аудиторію площею 20 м²
потрібно 11 секцій чавунного радіатора

K=(5 ∙ 4) ∙100 /190

K=11
Отже, щоб отопити середньостатистичну аудиторі. Площею 20 м² потрібно
11 секцій алюмінєвого радіатора.

K=(5 ∙ 4) ∙100 /185

 K=11
Отже, щоб отопити середньостатистичну аудиторі. Площею 20 м² потрібно
11 секцій сталевого радіатора.

K=(5 ∙ 4)∙100 /200

K=10
Отже, щоб отопити середньостатистичну аудиторі. Площею 20 м² потрібно
10 секцій біометалевого радіатора.

K=(5 ∙ 4)∙100 /210

K=10
Отже, щоб отопити середньостатистичну аудиторі. Площею 20 м² потрібно
10 секцій мідного радіатора.

Розрахунки необхідної потужністі зволожувача повітря:

Вихідні умови: 

Розміри приміщення: довжина – 5 м, ширина – 4 м, загальна площа – 20

м2, висота – 2.8 м, об’єм – 180 м 3. Температура повітря в холодний період
року: 27°С. Вологість повітря в приміщенні: 35%. 

Потрібно: 

Обчислити продуктивність зволожувача повітря, що може збільшити

вологість повітря в приміщенні до 60%. 

«Вміст водяної пари в повітрі» знаходимо скільки водяної пари

міститься в одному кубометрі повітря при заданій температурі повітря в
приміщенні 27°С та вологості повітря 35%: – 0.91кг. 
 «Вміст водяної пари в повітрі» знаходимо скільки води повинно бути
в  100 м3  повітря при потрібній вологості повітря 60%: – 1.55 кг. Тобто на
0,64 кг/ 100 м3  більше, ніж зараз є в приміщенні. Для об’єму 180 м3 це буде: 

0,64 кг х 1.8  = 1.15 кг. 

1.15 кг води повинно випаруватись, щоб при початковій відносній вологості

повітря 35%, при температурі 31°С у приміщенні об’ємом 2430 м 3 щоб
досягти вологості 35%. У такий спосіб за годину із цим завданням упорається
зволожувач з продуктивністю не менш 1.15 кг/година.

Висновок: На даній практичній роботі я ознайомився з основними видами

зволожувачів повітря та розрахувати необхідну потужність зволожувача
повітря для бібліотеки.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №5

Тема: Провести атестацію умов праці робітника, який виконує роботу в

заданому приміщенні
 Мета: Провести атестацію умов праці робітника, який виконує роботу
в заданому приміщенні.
Завдання:
 Ознайомитися з головними відомостями про атестацію робочих місць;
 Ознайомитись з основними поняттями, що застосовуються в гігієнічній
класифікації;
 Ознайомитися з класами умов праці за ступенями шкідливості та
небезпечності;
 Заповнити карту умов праці.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником

або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на
здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та
компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Правовою основою для проведення атестації є чинні законодавчі й
нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, списки виробництв, робіт,
професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та інші
пільги і компенсації залежно від умов праці.
Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес,
обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути
потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Для
виробництв, робіт, професій та посад передбачені показники умов праці,
атестацію проводять тільки за цими показниками.
Умови праці - сукупність факторів трудового процесу і виробничого
середовища, у якому здійснюється діяльність людини.
Шкідливий виробничий фактор - фактор середовища і трудового
процесу, вплив якого на працюючого за певних умов (інтенсивність,
тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або
стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і
інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров´я нащадків.
 Небезпечний виробничий фактор - фактор середовища і трудово-го
процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого
погіршення здоров’я або смерті.

бібліотекар на
6 Бібліотека
абонементі

КАРТА УМОВ ПРАЦІ

Бібліотека Бібліотекар
Варіант № 6
III клас – Небез-

фактора % за зміну
шкідиві і печни Прим

Тривалість дії
Нормативне
небезпечні й .

Фактичне
значення
значення
№ Фактори виробничого середовища і умови і (екстр
п/п трудового процесу характер е-
праці мальн
Ступені ий)
1 2 3 4 IV
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Шкідливі хімічні речовини

Клас небезпеки IІ
0,5 0,8 15% - + - - - Шкід
Назва
.
Формальдегід (Г, А)
Клас небезпеки IІ
8 2 15% + - - - -
Назва
Шкід
1 Целюлоза
.
Клас небезпеки IV
8 2 15% - - - - -
Назва
Древесний пил
Опт.
Клас небезпеки III
5 4 10% - - - - -
Назва
Синтетичні миючі речовини
Доп.
2 Вібрація / загальна і локальна /, м/с 2

3 Шум (еквівалентний), дБА 40 35 15% - - - - - Доп.

4 Інфразвук, Гц/дБ 2/105 2/50 10% - - - - - Опт.
5 Ультразвук, кГц/дБ
Електромагнітне випромінювання, 30-
6 50/10 35/30 15% - + - - - Шкід
МГц - В/м
7 Електростатичне поле, кВ/м 21 7 10% - - - - - Доп.
8 Постійне магнітне поле, кА/м
 Доп.
Мікроклімат у приміщенні:
25 +/ (Шкі
- температура повітря 24/17 -/- -/- -/-
18 100 - -/- д.)/
(теплий/холодний), С
% Опт.
9
- швидкість руху повітря 85%
0,3
(теплий/холодний), м/с
- відносна вологість повітря 100 Опт.
60 60 - - - -
(теплий/холодний), % % -
Освітлення 1,5 80% Доп.
10 1,1
- природнє, % - - - - - Норм
500 400
- штучне, Лк а
11 Іонізуюче випромінювання, мЗв Е<1,00,1 5% - - - - - Опт
12 Важкість праці:
12.1 Фізичне динамічне навантаження, кгм
При регіональному навантаженні
(з переважаючою участю м’язів рук до
12.1.1 та плечового поясу) при 2500 1000 10% - - - - - Опт.
переміщенні
вантажу на відстань до 1 м

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
При загальному навантаженні (за
участю м’язів рук, ніг, корпуса) при До 10% - - - - - Доп.
12.1.2 3000
переміщенні вантажу на відстань від 14000
1 до 5 м
12.2 Маса вантажу, що підіймається та переміщується, кг
Підіймання та переміщення (разове)
12.2.1 вантажів при чергуванні з іншою До 15 4 5% - - - - - Доп.
роботою (до 2 разів на годину)
Підіймання та переміщення вантажів До 5 5% - - - - - Опт.
12.2.2 2
постійно протягом робочої зміни
Сумарна маса вантажів, що >870 890 20% - - - - - Доп.
переміщуються протягом зміни:
12.2.3  з робочої поверхні
 з підлоги 435 450
12.3 Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну)
При локальному навантаженні до 1500 50% - - - - - Опт
12.3.1 20000 0
При регіональному навантаженні до 5000 30% - - - - - Опт
12.3.2 10000
12.4 до 40% - - - - - Доп
18000 1200
Статичне навантаження до 0
 однією рукою 36000
до 2800
 двома руками
43000 0
 за участю м’язів корпуса та ніг 2150
0
12.5 Робоча поза
12.6 до 50 40 40% - - - - - Опт
Нахили тулуба разів
12.7 Переміщення в просторі (переходи, до 10 8 80% - - - - - Доп
обумовлені технологічним
процесом), км
Загальна оцінка важкості праці
13 Напруженість праці:
13.1 Інтелектуальні навантаження
13.1.1 Рішення простих Доп
альтернативних - - - -
Зміст роботи -
завдань згідно з
інструкцією
13.1.2 Сприймання Доп
сигналів з
наступною - - - -
Сприймання сигналів та їх оцінка -
корекцією дій
та операцій

13.1.3 Контроль та Шкід

попередня
робота з + - - -
Ступінь складності завдання -
розподілу
завдань іншим
особам
13.1.4 Робота за Доп
встановленим
графіком з - - - - -
Характер виконуваної роботи можливим його
коригуванням по
ходу діяльності

13.2 Сенсорні навантаження

13.2.1 Тривалість зосередженого 26-50 70% Доп
40 -
спостереження, % - - - -
13.2.2 До 75 75% Доп
Щільність сигналів за 1 год 50 -
. - - - -
13.2.3 Кількість виробничих об’єктів 6-10 80% Опт
8 -
одночасного спостереження - - - -
13.2.4 Навантаження на зоровий аналізатор
2.4.1 Розмір об’єкта розрізнення, мм >5 8 50% - - - - - Опт
2.4.2 Робота з оптичними приладами 15 5 10% - - - - - Опт
2.4.3 Спостереження за екранами відео 2-3 30% - - - - Доп
2 -
терміналів, год
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
13.2.5 Розбір
ливіст
ь
слів та
Навантаження на слуховий сигнал
аналізатор, % ів від 100 - - - - - Опт
100% 70%
до
90%

13. 3 Емоційне навантаження

13.3.1 Несе відпові- Доп
дальність за
виконання
окремих
елементів
Ступінь відповідальності 80 - - - -
завдання.
%
Вимагає
додаткових
зусиль у роботі з
боку працівника
13.3.2 Можливий 5 + - - - Шкід
Ступінь ризику для власного життя
%
13.3.3 Можливий 5 + - - - Шкід
Ступінь ризику за безпеку інших осіб
%
13.4 Монотонність навантажень
13.4.1 Кількість елементів у багаторазово >10 50 - - - - Опт
20
повторюваних операціях %
13.4.2 Тривалість виконання операцій, що 100-25 60 - - - - Доп
90
повторюються %
13.5 Режим праці
13.5.1 Однозмінна 90 - - - - Опт
Змінність роботи робота (без %
нічної зміни)
Загальна оцінка напруженості допу
праці стим
ий
Загальна оцінка умов праці 1
ступі
нь

Гігієнічна оцінка умов праці - ступінь 2 шкідливості.

Ступінь складності завдання – ступінь шкідливості 2.Бібліотекарі

виконують складну роботу, а саме: контролюють процес та дотримання
правил поведінки в Бібліотеках та поводження з книгами і тд.
 Ступінь ризику для власного життя - ступінь шкідливості 1.
Життя бібліотекаря, відвідувачів може мати незначний ризик.
Рекомендації щодо покращення умов праці.

 Назначити 2 бібліотекарів, які б ділили між собою обов’язки.

 Проводити інструктажі, щодо дій, які потрібно робити в певних
ситуаціях.

Варіант
Фактори виробничого середовища
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Тем-ра повітря в теплий період року, С 26 27 28 27 28 25 26 27 26 25 28 26
Тем-ра повітря в холодний період року, С 21 17 14 22 20 18 17 21 18 20 19 20
Вологість повітря, % 65 55 80 60 65 70 55 65 67 70 75 60
Швидкість руху повітря, м/с 0 0,2 0,4 0,5 0 0 0,1 0,2 0,2 0,3 0,5 0,3
Природне освітлення, КПО, % 1,1 0,9 0 0,8 1,2 2,8 2,2 1,9 1,6 1,5 1,4 0,8
Загальне штучне освітлення, Лк 200 300 70 150 400 700 600 200 400 450 200 250
Рівень шуму, дБА 40 45 30 48 50 45 30 50 60 35 60 55
Частота, кГц 16 20 16 20 20 16
Ультразвук
Рівень, дБ 30 10 45 15 60 50
Частота, Гц 4 2 8 4 8 4
Інфразвук
Рівень, дБ 30 35 10 50 60 50
Електромагнітне Частота, МГц 250 1,8 20 45 35 200 15 40 45 15 10 45
випромінювання Напруженість В/м 20 55 15 8 15 8 12 20 30 14 25 40
Електростатичне поле, кВ/м 15 12 17 15 16 17 14 17 15 11
Постійне магнітне поле, кА/м 4 1
Іонізуюче випромінювання, мЗв 0,3 0,5 2,5 0,6 1 1,5 2 0,7 0,4 0,8 0,5 0,1
Шкідливі хімічні речовини, мг/м3
Формальдегід 0,8 0,3 0,1 0,7 0,3 0,1 0,2 0,8
Хлор 2,5 2
Озон 2 1,3 0,5 0,4 0,6 0,3 0,5 0,2
Целюлоза 4 6 3 8 1 4,5 7 6 3
Сірковуглець 0,1
Ацетон 250
Пил рослинного та тваринного
походження:
а) древесна; 2 3 8 4 3 6 2
б) з домішками діоксиду кремнію; 2
Силікатомісткий пил (азбестоцемент) 2 4 2 4
Летучі продукти епоксидних смол 0,6 0,2 0,8 0,4
Пропілен 120
Ртуть
Вуглецю сіроокис 15
Розчинник №646 160
Смола епоксидна ЭД-5 0,2
Смола епоксидна Э-181 0,8
Кислота нікотинова 0,5
Барвник антрохіноновий 8
Кремнію діоксид кристалічний 0,1
Синтетичні миючі засоби 15 4