1.

Перша допомога у разі кровотеч передбачає дуже швидку реакцію.

Кровотеча виникає через порушення цілісності кровоносних судин (капілярів,
вен, артерій).
Загальний обсяг циркуляційної крові у дорослої людини - близько п'ять літрів.
Водночас загрозою для життя є втрата понад 30% цього обсягу, особливо в
короткі терміни (при швидкій крововтраті).
Залежно від локалізації виділяють зовнішню і внутрішню кровотечу.
А за типом пошкодженої судини - капілярну, артеріальну і венозну.
Як визначити вид кровотечі:
1. Капілярний: незначне і рівномірне виділення крові з ушкодженої
поверхні.

2. Венозний: рівномірне і швидке витікання крові темно-червоного

відтінку без ознак був фонтануючий; можливе формування згустків.

3. Артеріальний: пульсуюча, іноді переривчаста струмінь крові яскраво-

червоного відтінку, що витікає з великою швидкістю.

Згідно з Правилами надання домедичної допомоги необхідно:

1. Переконатися у відсутності небезпеки.

2. Провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання.
3. Викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги.
4. Якщо кровотечі немає:
o одягнути рукавички;
o підняти кінцівку;
o накласти на рану чисту, стерильну серветку та бинтову пов’язку.
5. Якщо кровотеча артеріальна:
o накласти на рану чисту, стерильну серветку та натиснути безпосередньо на
рану;
o підняти кінцівку;
o якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при
можливості одночасно притиснути артерію на відстані;
o якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут.
6. Якщо кровотеча венозна:
o накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на
рану;
o підняти кінцівку;
o якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку.
7. Покласти постраждалого на спину з ногами, піднятими трохи вище рівня серця.

Перша допомога при кровотечі

До способів зупинки кровотечі належать такі:

1. підвищене положення кінцівки;

2. максимальне згинання кінцівки в суглобі;
3. пальцеве притискування великих судин до кістки;
4. накладання стискуючої пов'язки;
5. накладання джгута;
6. притискування судини в рані.

Підвищене положення кінцівки веде до зменшення кровонаповнення в ній, що

сприяє зменшенню кровотечі. Воно поєднується звичайно з накладанням
пов'язки.
Максимальне згинання кінцівки в суглобах, розміщених поблизу ушкоджених
судин, може дати тимчасовий ефект, поки хворий не буде доставлений у
лікувальний заклад. Цей метод зупинення кровотечі можна застосовувати при
пораненні підколінної, стегнової, плечової і підключичної артерій. Відповідно
проводиться згинання кінцівки в колінному, кульшовому, ліктьовому суглобах.
Кінцівки в зігнутому положенні прибинтовуються. При пораненні
підключичної артерії обидва лікті із зігнутими передпліччями відводяться назад
і фіксуються пов'язкою.
Стискуюча пов'язка накладається при венозних і капілярних кровотечах. Дрібні
судини притискуються до м'яких тканин і швидко тромбуються. На місце, яке
кровить, накладають кілька шарів стерильної марлі з ватою або пропрасованого
полотна. Потім цю пов'язку туго закріплюють бинтом.
При кровотечі з глибокої рани для тимчасової її зупинки можна зробити
тампонаду рани марлею, яка утримується також тугою пов'язкою. При
кровотечах із крупних артерій для термінової зупинки кровотечі можна
користуватися притискуванням артерії вище від місця її ушкодження до
найближче розташованої кістки. Так, при ушкодженнях сонної артерії або
крупних її відгалужень вона може бути притиснута по внутрішньому краю
грудинно-ключично-соскового м'яза до поперечних паростків шийних хребців
на рівні шостого шийного хребця. Черевна аорта може бути притиснута
кулаком до хребтового стовпа, пахова артерія - до головки плечової кістки по
передній границі волосся пахвової ямки при відведеній руці, підключична - до
1 ребра в надключичній ділянці зовні від прикріплення грудинно-ключично-
соскового м'яза; стегнову - до горизонтальної гілки лобкової кістки під
пахвиною зв'язкою на середині її протягу; плечову артерію притискують до
плечової кістки по внутрішньому боку біцепса.
Серед усіх способів тимчасової зупинки кровотечі з великих артеріальних
судин кінцівок найбільш надійним є накладання джгута. Його накладають
поверх м'якої прокладки на стегно, плече, іноді на гомілку і передпліччя. Якщо
джгут накладений правильно, кровотеча зупиняється і периферійний пульс
зникає. Якщо кінцівка синякова, це говорить про те, що передавлені тільки
вени. При цьому порушується відтік крові - кровотеча посилюється.
Негативною стороною накладання джгута є те, що при цьому стискуються не
тільки судини, але і всі м'язи, нерви, інші тканини. Для того, щоб запобігти
ушкодженню джгутом, при його накладанні потрібно виконувати такі правила:
не можна накладати джгут на оголену шкіру; на плече джгут треба накладати в
верхній його третині, де можливість стиснення нервів найменша.
При накладанні джгута можуть мати місце такі помилки: неповне стиснення
артерії, надмірне стиснення нервів з розвитком парезів і паралічів. Щоб
запобігти гангрені нижнього відділу кінцівки, не слід тримати джгут на ній
більше як дві години в літній період, а в зимовий період не більше як одну
годину. Протягом цього часу для нормалізації кровообігу в кінцівці джгут
рекомендується періодично розпускати на кілька секунд до відновлення
природного кольору шкіри, що пов'язане з додатковою втратою крові.
Капілярна кровотеча, коли кров повільно сочиться з пошкоджених судин,
зупиняється накладанням тиснучої пов’язки.
Венозна кровотеча, коли із рани витікає безперервно струмінь темно-червоної
крові. Зупиняють його шляхом придання підвищеного положення пошкодженій
частині тіла і накладенням тугої тиснучої пов’язки. При пошкодженні великих
вен кровотечу зупиняють накладанням джгута.
Артеріальна кровотеча, коли з рани витікає яскраво-червона кров. Зупиняють
її пальцевим притискуванням артерії до прилягаючої кістки накладанням
давлючої пов’язки, джгута або закрутки. Кровотеча із малих артерій може бути
зупинена накладанням тиснучої пов’язки: на рану накладають декілька шарів
стерильної марлі або бинта, потім шар вати, і все це щільно перебинтовують.
Найшвидше зупинити кровотечу можна за допомогою пальцевого
притискування артерії до прилягаючої кістки. Особливо цей спосіб придатний
при ранах голови, обличчя чи шиї. При кровотечах із ран голови притискують
скроневу артерію попереду вуха, на рівні брови. Кровотечу із плечової артерії
можна зупинити вдавлюванням тугого валика із вати у підпахову впадину.
Кровотечу із ран на нозі зупиняють шляхом притискування стегнової артерії
всередині пахового згину. Сильну артеріальну кровотечу із ран на кінцівках
зупиняють також накладанням вище рани джгута або закрутки. Пальцеве
притискування при цьому використовується тільки як допоміжний спосіб при
 накладанні джгута (закрутки) або при його перекладанні Найбільш надійним
способом зупинки артеріальної і сильної венозної кровотечі є накладання
джгута або закрутки. Матеріалом для джгута може бути гумова трубка,
косинка, носова хустинка галстук та ін. Джгут чи закрутку накладають на
кінцівки, а також стегно чи плече вище місця поранення. Під нього підкладають
якусь тканину – одяг, рушник та ін. Необхідно особливо підкреслити, що джгут
або закрутка накладається не більше, ніж на 1,5-2 год., а у холодний час і при
променевих ураженнях не більше, як на 1 год., інакше може виникнути
омертвіння кінцівки. Час накладання джгута або закрутки обов'язково повинен
бути відмічений на папірці, який підкладають під джгут, або на самій пов'язці.
Якщо з моменту накладання джгута або закрутки пройшло більше 1-2 год., то
необхідно послабити джгут – до появи рожевого кольору кінцівки і відновлення
чутливості. Роблять це повільно, з тим, щоб у випадку відновлення кровотечі
потік крові не виштовхнув кров’яний згусток, який утворився у рані. Зупинення
кровотечі із ран кінцівок їх згинанням у суглобах з наступною фіксацією є
другим надійним способом. В область суглобного згинання попередньо кладуть
валик із марлі або вати. Транспортувати хворих із зупиненою кровотечею
необхідно обережно, без поштовхів і різких рухів, щоб не викликати повторну
кровотечу. Для захисту рани від можливого ураження бактеріями, отруйними
або радіоактивними речовинами на неї накладають пов’язку. Пов’язка також
сприяє зупинці кровотечі і утримує пошкоджений орган у зручному спокійному
стані. При ударах, здавлюванні, падінні можуть виникнути внутрішні
кровотечі, ознаками яких є: головокружіння, слабкість, блідість шкіри, іноді
втрата свідомості. До прибуття медичного працівника рекомендується підняти
кінцівки потерпілого, щоб збільшити приплив крові до мозку і створити
абсолютний спокій, на забите місце накладають пов’язку, змочену в холодній
воді, або лід.
2.
Часто несвоєчасне виявлення внутрішньої кровотечі може призводити до
небезпечних і навіть трагічних наслідків. Крім того таке кровотеча стає
помітною не відразу, тому вкрай важливо знати основні ознаки, що
сигналізують про негайне звернення за лікарською допомогою: почастішання
пульсу і зниження артеріального тиску - вже за цими ознаками можна оцінити
ступінь серйозності ситуації і діагностувати внутрішню кровотечу на ранній
стадії; втома, сонливість, слабкість; холодний піт, блювота, стілець з кров'ю;
біль в животі, його набрякання, можливо в поєднанні зі спазмами м'язів живота.
Послідовність надання першої допомоги в разі внутрішньої кровотечі:
1. Викликати спеціалістів (швидку допомогу);
2. Допомогти зайняти зручне положення;
3. За можливості прикласти холод до місця ймовірної внутрішньої кровотечі;
4. У разі ймовірних кровотеч у черевній порожнині не можна вживати їжу та
варто обмежити пиття.
Послідовність надання першої допомоги в разі внутрішньої кровотечі:

Причини внутрішньої кровотечі: удари, травми, захворювання.

Ознаки:

• біль у зоні пошкодження;

• слабкість, сонливість;

• зміна кольору шкіри;

• нудота/блювота;

• напруга м’язів живота («дошкоподібний живіт»);

• спрага;

• непритомність.

Перша допомога:

1. Викликати спеціалістів (швидку допомогу);

2. Допомогти зайняти зручне положення;

3. За можливості прикласти холод до місця ймовірної внутрішньої кровотечі;

4. У разі ймовірних кровотеч у черевній порожнині не можна вживати їжу та

варто обмежити пиття.

Важливо: холод накладається на ймовірне місце кровотечі (травми) на 10—15

хвилин. Холодний предмет  попередньо треба огорнути тканиною. Якщо
доступ фахівців ускладнений тривалий час, холод можна повернути на місце
травми за годину.

3.

Методи для контролю критичної кровотечі

Прямий тиск на рану

Для тимчасової зупинки крові, коли нічого нема під рукою. Це дасть вам час,
щоб покликати когось іншого на допомогу або знайти необхідні речі для більш
тривалого та якісного контролю кровотечі. Тиснути потрібно максимально
сильно всією масою тіла. 

Джгут (турнікет)
Дає можливість перетиснути судину і обмежити по ній кровотік. Джгут
потрібно використовувати лише під час масивних кровотеч з кінцівок або при
будь-якій ампутації вище кисті та ступні. 

Джгут потрібно накладати поверх одягу, якоїсь тканини. Якщо ви не бачите

місця, звідки тече кров, накладайте його максимально високо ураженої
кінцівки. Якщо бачите місце кровотечі, накладайте його на 5-8 см вище рани. 

Якщо кровотеча не зупиняється, потрібно дозупинити кровотечу ще одним

джгутом. Він накладається вище або впритул до першого. Накладати його
потрібно також дуже швидко. Пам’ятайте, що кров ви маєте зупинити
впродовж першої хвилини. 

Важливо запам’ятати або зафіксувати на папері час накладання джгута. Надалі

це допоможе медикам працювати з постраждалим. Джгут на кінцівці безпечно
може знаходитися до двох годин. Рішення про послаблення, переміщення або
знімання джгута може приймати лише медичний працівник. Джгут не
накладається у ділянки ліктьових та колінних суглобів. 

Тампонування

Використовують при глибоких ранах. Найкраще використовувати

гемостатичний бинт, але такий у вас знайдеться навряд. Тому використовуйте
звичайний бинт, марлю або будь-яку іншу тканину, яка є в наявності. Не
тампонуйте рани на грудній клітці чи передній черевній стінці. Тампонувати
потрібно в тих ділянках тіла, де не можна накласти джгут — вузлові кровотечі. 

Перш за все потрібно знайти місце кровотечі: розірвіть/розріжте/зніміть чи

підніміть одяг. Ви маєте чітко побачити краї рани. Після цього переконайтеся,
що в рані немає сторонніх предметів. Якщо є і він вільно рухається, вийміть
його. Знайдіть судину, яка кровить. Якщо немає, то починайте виповнювати
бинтом чи марлею всю раневу порожнину. Перші 90 секунд старайтеся
підтримувати постійний тиск на джерело кровотечі, якщо його вдалося
виявити. 

Далі перев’язка. Перев’язувальним матеріалом потрібно зробити міцне

притискання рани. Якщо це звичайний бинт чи марля, то необхідно тиснути на
рану 10 хвилин, щоб згорнулася кров та утворився згусток. Якщо не буде
просякання зверху, то накладіть міцну пов'язку.

Усі тампонади мають завершуватися саме такими пов’язками. Для накладання

пов’язки можна використати бандажі, еластичний бинт та інші елементи, які
будуть тиснути на ділянку рани. 

4.

Турнікет в медицині — пристосування для тимчасової зупинки кровотечі.

Сучасний турнікет випускається в промислових умовах й активно
застосовується для надання першої медичної допомоги в бойових умовах, та
умовах масових ушкоджень.
Перевагою цього виду джгута є краща стійкість до шкідливих та руйнівних
факторів зовнішнього середовища, можливість накладання зверху на одяг,
контрольоване стискання та послаблення, використання однією рукою.
Важливим недоліком є наявність різноманітних модифікацій,
необхідність навчитись його накладати та відповідно висока вартість у
порівнянні із артеріальним джгутом.
Турнікети випускаються в кількох забарвленнях, чорний (та його темні
відтінки), брудно-зелені (олива), пісковий (койот) — для військовиків,- сині,
оранжеві і рідше сірі та жовті для мирного часу.
До турнікету є ряд вимог:

 основні:
o Ефективність (наприклад, стабільність кровозупинного ефекту при
довготривалому застосування турнікету, відсутність критичних
травмувальних впливів)
o Збереження функціональності при довготривалій (і/чи короткотривалій)
зміні умов зовнішнього середовища (холод, спека, дощ, забруднення)
o Зручність та швидкість застосування (наприклад, як легко взяти кінець
турнікету у рукавицях, можливість застосувати ефективно турнікет
наклавши його поверх одягу, середній час досягнення кровозупинного
ефекту, можливість застосування лише однією рукою)
 додаткові
o Ступінь больового відчуття при досягненні кровозупинного ефекту
o Розмір та вага
o Вартість
o Забарвлення
Призначення і спосіб використання джгута Есмарха
Необхідність зупинити кровотечу викликана низкою чинників від отриманої
травми до необхідності зробити внутрішньовенний укол, в будь-якому їх
випадків на допомогу прийде джгут Есмарха. Особливо важливо вчасно
провести накладення джгута Есмарха в надзвичайних ситуаціях, що становлять
загрозу здоров'ю і життю людини - при сильних травмах, відкритих переломах з
рясним артеріальною кровотечею. Рахунок йде на хвилини, людина може
втратити найцінніше - життя. Важливо купити джгут Есмарха важливо та мати
в складі аптечки та знати, як ним користуватися.
Кровоспинний джгут медичний доступний до застосування не завжди. Його не
можна використовувати:

 дітям до 3-х років;

 при наявності на місці травми гнійного зараження;
 при наявності анаеробної інфекції;
 при атеросклерозі артерій.
В інших випадках джгута Есмарха накладення - найефективніший метод
зупинити кров.
Ви повинні знати, як накладати джгут кровоспинний гумовий типу Есмарха
правильно, щоб не заподіяти потерпілому шкоди. Процес відповідальний,
підходити до нього потрібно з серйозністю, керуючись конкретними
правилами:

 забезпечте постраждалої кінцівки місце вище рівня решти тіла, щоб

зменшити надходження в неї крові, потрібен спеціальний валик (якщо
процедура здійснюється в медичній установі) або будь-який одяг,
скручений зразок валика;
 використовуйте м'яку тканину під джгут, інакше є ризик пошкодити
шкіру, завдавши тим самим потерпілому додаткову біль;
 має значення місце накладання джгута типу Есмарха, на нозі - стегно, на
руці - плече;
 джгут кровоспинний Есмарха має дві сторони, увігнута при накладанні
йде всередину;
 просмикуючи медичний виріб під рукою або ногою, стежте, щоб права
його частина була довшою лівої;
 при затягуванні слід робити з силою, стежте, щоб кожен новий виток
бути трохи слабкіше попереднього і перекривав його;
 в кінці надійно закріпіть джгут гачками, ланцюжком.

Після процедури обов'язково переконайтеся, чи всі ви зробили правильно, чи

допоміг джгут зупинити кров.