Кровотечі: поняття,

види, способи
зупинки
 Визначення:

Кровотеча – витік крові із

кровоносних судин при порушенні
цілісності їхніх стінок.
 Класифікація кровотеч

 За видами ушкоджених судин

 За напрямком
 За термінами
 За походженням
За видами пошкоджених судин

Артеріальна

Венозна

Капілярна

Змішана
 За напрямком

Внутрішня Зовнішня
 За часом

Первинні Вторинні

Виникають відразу Повторна кровотеча

після з тієї ж судини через
пошкодження судини декілька годин чи днів
 Ознаки великої крововтрати:

 Блідість обличчя і слизових оболонок

губ;
 Швидке прискорення дихання;
 Слабкий частий пульс;
 Похолодіння кінцівок;
 Запаморочення;
 Слабкість;
 Короткочасна непритомність.
 За походженням
 Травматична

 Нетравматична
 Порівняльна характеристика
кровотеч

Артеріальна кровотеча Венозна кровотеча

Кров яскраво-червоного Кров темно-вишневого

кольору кольору
Кров б‘є сильним
Кров витікає рівномірно
струменем
При пошкодженні великих
Кров витікає вен може спостерігатися
поштовхами відповідно пульсація струмені, але
до пульсу відповідно диханню, а не
пульсу
Артеріальна кровотеча
Венозна кровотеча
Капілярна кровотеча
 Способи зупинки
кровотеч

Тимчасові Остаточні

Пальцеве притисненння судини;

Максимальне згинання кінцівки; Хірургічні операції
Накладання джгута; (фізична та хімічна дія)
Накладання тиснучої пов’язки.
Накладання джгута
 Правила накладання джгута
• Кінцівку піднімають дещо вверх для відтоку венозної крові.
• Під джгут підкладають підкладку з тканини.
• Джгут накладають проксимальніше і ближче до рани, без надмірного
затягування (до зупинки кровотечі, поблідніння дистального відділу
кінцівки і зникнення пульсу там же).
• Не можна накладати джгут в нижній частині с/3 плеча і в/з гомілки, щоб не
травмувати променевий та малогомілковий нерви.
• Влітку сумарна тривалість перебування його на кінцівці не повинна
перевищувати 1,5 - 2год., взимку — до 1 год.
• Про час з точністю до хвилини про накладання джгута на кінцівку роблять
помітку на твердому папері і виставляють її на видимому місці, так само як
і сам джгут.
• При тривалому транспортуванні через 20-30 хв. його на кілька хвилин
послаблюють для тимчасового відновлення кровообігу по коллатералях
при одночасному притисканні кровоточивої судини до кістки, після чого
джгут затягують повторно.
 Помилки при накладанні джгута
- накладання джгута без підкладки може супроводжуватись
пошкодженням шкіри;
- слабо накладений джгут перетискує лише вени, що призводить
до застою крові в кінцівці й посиленню кровотечі;
- при надмірно тугому накладанні джгута травмуються нервові
стовбури, що може призвести до травматичного невриту,
парезу або паралічу кінцівки;
- стиснення кінцівки джгутом упродовж більше 2 годин може
призвести до її гангрени.
На шию джгут накладають через контршину, котрою може
слугувати верхня кінцівка неушкодженої сторони.
У випадку відсутності джгута Есмарха, можна використати
джгут-закрутку, імпровізований джгут – шнур, хустку, гумову
трубку.
 Переломи:
особливості,
домедична допомога
 Види переломів
Переломи кісток

Закриті Відкриті Зі зміщенням Без зміщенням

(Утворюєть кісткових відламків кісткових відламків
(Шкірний
ся рана)
покрив не
розривається)

Одиничні Множинні

(Утворюється лише два (Утворюється три і більше

відламки чи осколки
відламки)
кісток)
 Загальні ознаки:
- різкий біль,
- припухлість,
- кровопідтік,
- порушення руху в пошкодженій області,
- викривлення і вкорочення кінцівки,
- рухомість кінцівки поза суглобом.
При прощупуванні місця перелому біль
посулиться, і в цьому місці чується хруст
(крепітація). У випадку відкритого перелому з
рани можуть стирчати відламки кістки.
Часткові симптоми переломів:
При переломах кісток кінцівок відбуваються їх
вкорочення та викривлення.
Пошкодження ребер часом утруднює дихання.
Переломи кісток таза та хребта часто
спричинюють розлади сечовиділення і порушення
функцій нижніх кінцівок.
Переломи кісток черепа супроводжуються
кровотечею з вух.
Під час тяжких переломів нерідко настає шоковий
стан, особливо у випадках відкритих переломів, що
супроводжуються артеріальною кровотечею.

Переломи не завжди легко розпізнати, тому в

сумнівних випадках допомогу слід подавати як при
переломах, з метою уникнення можливих ускладнень.
 Домедична допомога
Найголовніше при при вивихах і
переломах – забезпечити нерухомість
пошкоджених ділянок!

Під час надання допомоги

використовують прийоми, спрямовані на
збереження життя (зупинка кровотечі,
попередження травматичного шоку), а
потім накладають пов'язки і проводять
іммобілізацію.
Транспортна іммобілізація — заходи щодо
забезпечення нерухомості кісток у місці перелому.

Здійснюється накладанням відповідних шин,

виготовлених з табельних чи підручних матеріалів,
фіксацією двох розміщених поряд суглобів тощо. Такі
заходи зменшують біль, що попереджає розвиток шоку.
Промисловість випускає кілька видів табельних
шин.
Драбинчаста шина Крамера
Виготовляється з гнучких
металевих дротів і використовується
для іммобілізації верхніх кінцівок
 Сітчаста металева шина
Застосовується для іммобілізації
верхніх кінцівок, під час переломів у
ділянці гомілкового суглоба, їй легко
надати необхідну форму.
 Фанерна шина
Виготовляється різної довжини, не
піддається моделюванню, у випадку
використання обгортається ватно -
марлевими серветками.
Транспортна шина Дитеріхса
Виготовляється з деревини;
складається з двох розсувних
планок різної довжини, рухомої
підошви і палички-закрутки для
витягування кінцівки.
Використовується для
іммобілізації нижніх кінцівок.
Способи та черговість застосування окремих прийомів
надання допомоги визначаються тяжкістю та місцем
перелому, наявністю кровотеч, супутніх ушкоджень,
загальним станом організму.
Накладання шини потрібно проводити безпосередньо
на місці травмування, виявляти обережність, щоб не
допустити зміщення відламків. Вправляти відламки
кісток категорично забороняється, оскільки це може,
наприклад, закритий перелом перетворити на відкритий,
збільшити біль і створити умови для розвитку шоку.
 Під час іммобілізації кінцівок пошкодженій
частині тіла намагаються надати шинами чи
підручними засобами, якщо це можливо, найбільш
природного положення. Якщо ж ні, то зайві
маніпуляції забороняються. Також не
дозволяється формувати та моделювати шини
безпосередньо на потерпілому.
За наявності рани в місці перелому,
обережно розрізають одяг, обробляють рану та
накладають асептичну пов'язку. Стежать за тим,
щоб пов'язка не давила на місце перелому. Потім
накладають шину. В разі відсутності рани шину
накладають поверх одягу.
 Переломи кісток черепа
Переломи кісток черепа поділяються на переломи
зводу та основи черепа. Особливу небезпеку становлять
відкриті переломи, які можуть супроводжуватися витіканням
мозкової речовини, і, що вкрай небезпечно, інфікуванням
мозку. Допомога у такому випадку полягає у створенні
повного спокою потерпілому. Хворого кладуть
горизонтально. Іммобілізацію проводять підкладанням ватно-
марлевого кільця чи кільця, зробленого з одягу. За
допомогою пращоподібної пов'язки, яку проводять під
підборіддям, голову фіксують до нош чи широкої дошки.
Якщо травмовано потиличну частину, потерпілого вкладають
обличчям донизу, так само підкладаючи ватно-марлеве
кільце. Припускається транспортування хворого на боці. У
потерпілих часто спостерігається блювання, тому необхідний
постійний нагляд для попередження асфіксії.
 У разі переломів щелеп використовують
звичайну пращоподібну пов'язку. Перед цим
потрібно звільнити рот від крові та зламаних
зубів. Голову повертають набік для
попередження западання язика і затікання крові у
гортань.
Часто виникають переломи перенісся, що
супроводжується болем, деформацією перенісся,
сильною кровотечею з носа. Допомога полягає у
накладанні холодного компресу для зупинки чи
зменшення кровотечі, пращоподібної пов'язки та
доставці потерпілого у лікарню
 Переломи нижньої кінцівки

Типовіі зміщення Накладання шини Транспортування

при переломах Крамера при хворого з
стегнової кістки переломі гомілкової ушкодженням
(а) і стегнової (b) стегнової кістки:
кісток
а – неправильне,
b – правильне.
Іммобілізація планками

Іммобілізація при
Іммобілізація до здорової ноги множинному переломі
Перелом однієї Перелом гомілково-
гомілкової кістки ступневого суглобу

Перелом обох кісток гомілки

 Перелом хребта

1. 8-12 см
2. 2 довгі планки,
на 10-15 см
довші, ніж
постраждалий
3. 12 смужок
тканини,
Перелом шийного джгутів, поясів
відділу 4. 3 короткі
планки

Перелом інших відділів

хребта
Верхні кінцівки

Множинні
переломи
Пов'язка
Дезо
 Фіксація косинкою Фіксація смужкою тканини

Фіксація бортом піджака Перелом ключиці