ВИВИХ КОЛІННОГО

СУГЛОБА ТА
НАДКОЛІНКА
Підготувала студентка групи Мц.м-807
Стариченко Вероніка
Будова колінного суглобу
Кістки

Стегнова кістка
(дистальний епіфіз)

Надколінок

Великогомілкова кістка
(проксимальний епіфіз)
Будова колінного суглобу
М’язи

•передні, куди входять згиначі стегна (з їх допомогою

рухається стегно і гомілка):
• чотириголовий м'яз;
• кравецький м'яз;
•задні – розгиначі стегна (розгинання стегна, згинання та
обертання гомілки в різні боки):
• двоголовий м'яз;
• напівперетинчастий;
• напівсухожильний;
•внутрішні або медіальні - м'язи, що приводять стегно
(приведення кісток стегна і згинання гомілки):
• тонкий м'яз;
• м’яз, що приводить.
Будова колінного суглобу

Розгинають суглоб:
• Надколінок
• Зв’язка надколінка
• Сухожилля чотириголового м’яза
• Чотириголовий м’яз

Згинають суглоб:
Великі м’язи задньої поверхні
стегна:двоголовий, напівсухожильний,
напівперетинчастий, підколінний,
литковий, підошовний, кравецький і
тонкий м'язи
Будова колінного суглобу

Пронація - рух ноги всередину:

підколінний, напівсухожильний, тонкий,
кравецький, напівперетинчастий, а також
медіальною головкою литкового м'яза.

Супінація - рух назовні.

Виворіт гомілки назовні можливий завдяки
скороченню двоголового і латеральної
голівки литкового м'яза.
Будова колінного суглобу

Меніски латеральний
та медіальний

Зпереду меніски з’єднуються lig. transversum genus

 Будова колінного суглобу

Cуглобова капсула

Зовнішня мембрана – фіброзна (захист)

Внутрішня – синовіальна (продукує
синовіальну рідину
Будова колінного суглобу

Cуглобові сумки
Будова колінного суглобу
Cуглобові зв’язки

Позакапсулярні Внутрішньокапсулярні
Будова колінного суглобу

Латеральна та медіальна
підтримуюча зв’язки
надколінка
Будова колінного суглобу

Внутрішньокапсулярні
зв’язки
Будова колінного суглобу

Нерви

Великогомілковий
нерв забезпечує
чутливість задньої
поверхні коліна

Малогомілковий
нерв іннервує
передню частину
коліна, включаючи
надколінок
Будова колінного суглобу

Судини

Підколінна, стегнова,
великогомілкова артерії та вени

Лімфовідтік: nodi lymphatici poplitei

ВИВИХ КОЛІННОГО
СУГЛОБА
Вивих колінного суглоба - це патологічний стан, що
характеризується зміщенням суглобової поверхні
кісток (надколінника, стегнової або
великогомілкової кістки).

Причини: травми: як дорожньо-транспортна

пригода або виробнича аварія, так і сильний удар по
нозі, стрибок з великої висоти, падіння на коліно або
надмірне навантаження в спортзалі.
У рідкісних випадках вивих з'являється без видимої
причини на тлі прогресуючого артриту або артрозу
колінного суглоба.
Також виділяють вроджені вивихи коліна, які
розвиваються в результаті аномалій ембріонального
розвитку або недорозвиненості суглобів.
 Клініка

Симптоми вивиху можуть трохи відрізнятися в залежності

від типу зміщення та тяжкості травми. Зокрема, при
рухливості надколінка біль та інші ознаки менш виражені, а
при зрушуванні стегнової кістки відбувається деформація і
повне знерухомлення коліна.
Симптомами вивиху коліна є:
•різкий біль в момент травми;
•посилення болю при русі;
•часткове або повне обмеження рухливості коліна;
•деформація коліна;
•швидко наростаючий набряк;
•крововилив (гематома);
•втрата чутливості в нозі;
•зміна довжини ноги тощо.
До надання допомоги в умовах медичного закладу, перша
допомога хворому полягатиме в забезпеченні йому спокою. Так
хворий займає горизонтальне положення, трохи піднявши
уражену кінцівку та підклавши під коліно валик.
З метою зменшення набряку та відсутності ранової поверхні
доцільним буде прикласти холодовий компрес (15-20 хв).
Наявність рани потребує її очищення антисептичними засобами з
накладання стерильної пов'язки.
Ускладнення вивиху

Нелікований вивих коліна може ускладнитися:

утворенням гематом (обмеженого скупчення крові в
м’яких тканинах кінцівки).
Гемартрозом – заповненням кров’ю колінного
суглоба. Паралітичної деформацією стопи, при якій
вона звисає і погано рухається, що неминуче
призводить до порушення ходи.
Гонартроз – хронічним захворюванням, при якому
тканини колінного суглоба (кістки, меніски, зв’язки,
суглобова капсула і інші) руйнуються, слабшають і
втрачають свою функцію.
 Діагностика

В першу чергу ортопед-травматолог оглядає пошкоджену ногу і призначає рентген. Знімок показує
розташування кісток і дозволяє діагностувати вивихи та переломи. При легких травмах такого обстеження
достатньо, але, якщо є ймовірність пошкодження зв'язок, сухожиль або судин, лікар може призначити
комп'ютерну або магніторезонансну томографію. При підозрі на судинну патологію необхідна
консультація судинного хірурга.
При важких травмах також іноді застосовують артроскопію – ендоскопічне обстеження колінного суглоба.
 Лікування

При неповних вивихах або зміщенні одного надколінка

зазвичай проводять закрите вправлення, після чого
накладають гіпс і лангету.
У більш складних випадках може знадобитися операція.
При пошкодженні судин та нервів її проводять в
терміновому порядку. Якщо стан пацієнта стабільний,
хірургічне втручання можуть відкласти, щоб спав набряк.

Показаннями до операції є:
•перелом великогомілкової кістки;
•перелом стегнової кістки;
•внутрішньосуглобовий перелом;
•пошкодження суглобової сумки;
•розрив зв'язок та сухожиль;
•пошкодження судин та нервів.
 Оперативні втручання

малоінвазивний метод (артроскопія) класичний відкритий

Артроскопія є менш травматичною процедурою. Її виконують за

допомогою спеціального ендоскопічного обладнання. На коліні
роблять невеликі проколи, через які в суглоб вводять оптичні та
хірургічні прилади. Вони дозволяють оглянути тканини та
провести необхідні маніпуляції.
При відкритій операції роблять поздовжні розрізи, які
забезпечують доступ до ушкоджених тканин. Така методика
необхідна при вивихах великих кісток, складних переломах та
інших пошкодженнях.
Після вправлення суглоба та/або хірургічного втручання суглоб
фіксують за допомогою гіпсу або інших ортопедичних
конструкцій. Іммобілізацію зберігають протягом декількох
тижнів або місяців. Для ходьби в цей час рекомендують
використовувати милиці, оскільки на пошкоджену ногу не можна
спиратися.
 Реабілітація
Період реабілітації починається після зняття гіпсу або фіксуючої
пов'язки. Залежно від складності травми він може тривати кілька
місяців та більше.
Для відновлення рухливості суглоба, а також зміцнення зв'язкового та
м'язового апарату застосовують:
•фізіотерапевтичні процедури;
•масаж;
•лікувальну фізкультуру (суглоб потрібно дбайливо розробляти,
поступово збільшуючи навантаження)
Профілактика вивиху колінного суглоба

Група ризику: професійні спортсмени, люди похилого

віку та люди з захворюваннями опорно-рухового
апарату.
Щоб знизити ризик травматизації коліна,
рекомендують:
•регулярно займатися фізичною активністю та
зміцнювати м'язи;
•збалансовано харчуватися та не допускати дефіциту
корисних речовин;
•носити комфортне ортопедичне взуття з жорсткою
фіксацією навколо гомілковостопного суглоба;
•використовувати наколінники, еластичні бинти або
інші ортопедичні пристосування при великих
навантаженнях на коліна під час занять спортом.
ВИВИХ НАДКОЛІНКА
• Виникає рідко
• Механізм: переважно пряма травма
• Зміщення при розриві власної зв’язки надколінка - догори;
сухожилка чотириголового м’яза біля надколінка - донизу;
бокового апоневрозу – набік
• Сприятливим фактором для бокового вивиху є дисплазія одного з виростків стегнової
кістки, вальгусна або варусна деформація колінного суглоба
Класифікація

Залежно від напрямку зміщеною кістки виділяють:

•передній вивих;
•задній;
•зовнішній;
•внутрішній.

Залежно від виду травми вивих буває:

•закритий – зберігається цілісність шкірного
покриву;
•відкритий – відповідно з відкритою раною.

Також він може бути:

•повним;
•неповним (підвивих).
 Діагностика

• Анамнез захворюввання
• Скарги на локальний біль, вимушене
напівзігнуте положення кінцівки та
порушення функції
• Візуальний огляд
• Пальпаторно
• Рентген, КТ, МРТ

У випадку, коли надколінок при

боковому вивиху вправився самостійно,
вивих переважно не діагностують, а
лікують хворого з діагнозом ушибу або
гемартрозу колінного суглобу, що
призводить до звичного вивиху
надколінка
 Лікування

Медикаментозне лікування вивиху колінної

чашечки у людини передбачає застосування
місцевих і системних препаратів з групи НПЗЗ для
полегшення симптомів. Це Ібупрофен, Найз,
Кеторол, Вольтарен, Диклофенак.

Додатково може знадобитися застосування таких

засобів:
хондропротектори – Хондроїтину сульфат,
Глюкозамин, Терафлекс Адванс;
вітамінні препарати, що містять вітаміни В і С –
Компливит, Супрадин.

Після закінчення гострої симптоматики

призначаються фізіотерапевтичні процедури –
електрофорез, голковколювання, грязьові ванни.
 Лікування

Під наркозом надколінок легко вправляється натискуванням

пальцями і переводиться у нормальне положення.
Потім на розігнуту ногу накладають на 3 тижні гіпсову пов’язку.
Навантаження ноги дозволяють через місяць після травми.
Хворі з вертикальними і звичайними вивихами надколінка підлягають
оперативному лікуванню – пришивають зв’язку чи сухожилок до
надколінка
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!