Клітинна терапія у реабілітації захворювань опорно-рухового апарату

You might also like

You are on page 1of 7

КЛІТИННА ТЕРАПІЯ У

РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ІЗ
ЗАХВОРЮВАННЯМИ ОПОРJНО-
РУХОВОГО АПАРАТУ
ВИКОНАВ САМОТІЙ МАКСИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ
СЛУХАЧ КУРСУ СЕЦІАЛІЗАЦІЇ З ФІЗИЧНОЇ ТА РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ
ХНУ «ХПІ»
ЛІКАР ПСИХІАТР, САНОЛОГ
ПРОБЛЕМАТИКА
• За даними ВООЗ, дегенеративно-дистрофічними дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів
захворюваннями суглобів страждають від 7 до 22 поділяють на:
% населення планети. Серед цих пацієнтів
деформуючий остеоартроз,
приблизно в 9 % випадків уражується колінний
суглоб, а в 15 % – кульшовий суглоб. кістоподібну перебудову
Дегенеративно-дистрофічні захворювання
аваскулярний некроз
виникають внаслідок порушення трофіки хряща
суглоба та кісткової структури епіфіза. За даними .
деяких авторів, дегенеративно-дистрофічні
.
захворювання суглобів поділяють на:
деформуючий остеоартроз, кістоподібну .
перебудову та аваскулярний некроз. Не
.
дивлячись на високу розповсюдженість
остеоартрозу, його ліку .
ПОНЯТТЯ, ЕТІОЛОГІЯ
• Етіологія[
• Розрізняють первинний та вторинний
остеоартроз. У
• Остеоартро́з (новолат. osteoarthrosis, від  виникненні первинного остеоартрозу грає
грец. το οστεον — кістка, το αρθρον — роль пошкодження суглобового хряща при
суглоб; синоніми: деформуючий травмах, статичних перевантаженнях (зайва
остеоартроз (ДОА), артроз, деформаці вага), тривалих нерівномірних навантаженнях
йний артроз) — дистрофічне (сколіоз хребта, плоска стопа), генетична
 захворювання суглобів, яке розвивається схильність. Вторинний остеоартроз
через дегенерацію суглобового хряща. внаслідок передуючих захворювань суглобів:
хронічні артрити, остеохондропатії, вроджені 
дисплазії, повторні гемартрози (при гемофілії
) та ін.
КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ

• Захворювання проявляється болем у суглобах під час • больові точки навколо суглоба
руху, навантаженнях та зміні погоди, скутістю після • збільшення обсягу ураженого суглоба
відпочинку. Іноді виявляється деформація уражених • крепітація при русі, а деколи розвитку блокади суглоба — малорухомість
суглобів. Зона ураження: • Біль і порушення рухливості — головні ознаки остеоартрозу. Протягом
деформівного артрозу розрізняють 3 стадії:
• колінні і тазостегнові суглоби;
• I стадія характеризується стомлюваністю кінцівки, помірним обмеженням рухів
• плеснофаланговий суглоб перших пальців стоп; в суглобі, можливий невеликий хрускіт. В спокої і невеликому навантаженні
болі відсутні. Зазвичай виникають болі на початку ходи — «стартові болі» або
після тривалого навантаження. Рентгенологічно виявляється звуження
• міжфалангові суглоби кистей рук. суглобової щілини (відстань між суглобними поверхнями стегнової і великої
гомілкової кістки) за рахунок субхондрального склерозу.
• Клінічна картина остеоартрозу:
• II стадія характеризується наростанням обмеження рухів, які супроводжуються
• болі в уражених суглобах хрускотом. Виражений больовий синдром, зменшується тільки після тривалого
відпочинку. З'являється деформація суглоба, зменшується маса м'язів,
• скутість в ураженому суглобі після спокою, не обмеження нормальної рухливості в суглобі, кульгавість. Рентгенологічно
виявляється звуження суглобової щілини в 2-3 рази порівняно з нормою,
перевищує 30 хвилин виражений субхондральний склероз, остеофіти в місцях найменшого
навантаження.
• різний ступінь порушення рухливості суглоба при
• III стадія характеризується майже повною втратою рухливості в суглобі,
виконанні окремих рухів зберігаються тільки пасивні колихальні рухи, виражене порушення згинальної
рухливості. Болі зберігаються і в спокої, не проходять після відпочинку.
• відчуття нестабільності в ураженому суглобі Можлива нестабільність суглоба. Рентгенологічно — суглобова щілина майже
повністю відсутня. Суглобова поверхня деформована, виражені крайові
• функціональні обмеження, аж до зниження розростання. Виявляються множинні кісти в субхондральних зонах суглобових
працездатності у просунутих випадках поверхонь.
ЛІКУВАННЯ
• Зменшення навантаження на уражені суглоби, •Немедикаментозне лікування.
•Суглобова гімнастика, ЛФК, інтегративна кінезітерапія, зниження
застосування засобів, що покращують кровообіг та 
•маси тіла при ожирінні. Короткочасний відпочинок і додаткова опора при
метаболізм у суглобових тканинах, зменшують прояви ходьбі
реактивного синовіту. Призначають біостимулятори • у разі коксартрозу і гонартрозу. Уникати переохолодження.
 (алое, склоподібне тіло, румалон) в/м по 1 мл щоденно •Фізіотерапія: магнітотерапія; електро-, фонофорез гідрокортизону/
або через день упродовж 25 днів. Курс лікування бішофіту;
•озокерит/парафін при відсутності синовіту.
проводять 2 рази на рік: 1 раз румалон та 1 раз Медикаментозне лікування.
склоподібне тіло або алое. Біостимулятори •Базисна терапія.
протипоказані при алергічних реакціях та пухлинах. Для •Нестероїдні анальгетики.
покращення загального та місцевого кровообігу •Лікування синовіту.
•Хірургічне лікування включає:
застосовують періодично но-шпу та нікошпан. Для • артроскопічну операцію у молодих пацієнтів,
купування спазму м'язів рекомендують центральні • коригувальну остеотомію кістки,
міорелаксанти. • ендопротезування суглоба при 3-4 стадії артрозу.
Лікування хворого з остеоартрозом має бути комплексним.
• Методи лікування деформуючих остеоартрозу можна Подальша лікувальна тактика:
розбити на три великі групи: •механічне розвантаження уражених суглобів
•зменшення запалення
• Немедикаментозне лікування. •запобігання прогресуванню захворювання
ПРОФІЛАКТИКА
• Неправильна постава, незручне положення за столом (партою), тривале нерухоме
положення під час виконання письмових робіт призводить до викривлення хребта. Це у
дівчаток трапляється значно частіше, ніж у хлопчиків. Хребет безпосередньо зчленований
із тазом і незабаром його викривлення призводить до порушення рівномірного
навантаження на таз. Внаслідок цього він компенсує нерівномірне навантаження зміною
свого положення: таз нахиляється в той чи інший бік. Оскільки формування тазу
закінчується у період статевої зрілості, і до 15-16-річного віку кістки його ще дуже
пластичні й податливі, то викривлення хребта зрештою може призвести до стійкої
асиметрії тазу. Зміна форми тазу, кутів нахилу його кісток (крижів, лобкових дуг),
характеру зчленування між хребтом і крижами змінює розподіл навантаження на ноги та,
окрім того, у майбутньому у дівчаток, може призвести до ускладнень під час пологів.
• У дорослих в рамках профілактичних заходів
ТАРГЕТНЕ ЛІКУВАННЯ

You might also like