Professional Documents
Culture Documents
Тема 5 ревматологія Березовський О. М.
Тема 5 ревматологія Березовський О. М.
Вторинний остеопороз виникає внаслідок захворювань інших систем чи органів (травного тракту,
опорно-рухового апарату, сечовидільної системи, в ендокринологічних, гематологічних хворих
тощо), малігнізації, ранньої оваріоектомії, гіпогонадизму в чоловіків, геміплегії, тривалої
іммобілізації, впливу остеотропних агентів медикаментозних препаратів, токсичних речовин,
радіонуклідів. Існує низка інших подібних класифікацій остеопорозу.
До групи ризику розвитку остеопорозу та переломів належать пацієнти будьякого віку та статі, які
тривалий час (>3 міс) приймають ГК; ризик виникнення переломів підвищується і за частих коротких
курсів терапії ГК. Лікувальних та профілактичних заходів необхідно вживати одночасно з тривалістю
терапії ГК,якщо її тривалість перевищує 3 міс.
Для хворих на остеопороз, на відміну від інших пацієнтів з патологією опорнорухового апарату,
притаманне переважання суб’єктивних скарг над об’єктивною симптоматикою.
3. Деформації хребта, грудної клітки і осанки. Внаслiдок хребцевої компресiї та повзучої деформацiї
зменшується рiст, приблизно на 2-4 см пiсля кожної гострої больової атаки, яка може тривати 3-4
мiсяцi з наступною ремiсiєю до року. Пiд час такої атаки можуть змiнювати свою форму 1-4 хребці.
Для постменопаузальної форми остеопорозу характерна, насамперед, клиновидна деформацiя
хребцiв, для стероїдного остеопорозу ластиспондилiя, з деформацiєю за типом «риб’ячих» хребцiв.
У процесі хвороби рiст пацiєнтiв може зменшитися на 10-15 см, в той час як при нормальному темпi
старiння на 2-5 см.
1. Денситометричні
Норма — зміни мінеральної щільності кісткової тканини в межах одного стандартного відхилення
(SD) від референтного значення, отриманого внаслідок вимірювання мінеральної щільності кісток у
осіб молодого віку.
Остеопенія (зменшення кісткової маси) — зниження мінеральної щільності кістки >1 SD і <2,5 SD від
референтного значення.
2. Рентгенологічні
3. Лабораторні і інструментальні
Диференціальна діагностика.
-препарати кальцію, вітамін D і його активні метаболіти повинні застосовуватися у всіх хворих групи
ризику;
-комбінований препарат, що містить кальцію цитрат + кальцію карбонат + вітамін D3 + мідь + цинк +
марганець + бор, по 1 таблетці 2 рази на добу.
Крок 4. Замісна гормональна терапія при доведеному дефіциті естрогенів. Замісна гормональна
терапія при доведеному дефіциті естрогенів посилює утворення кісткової тканини упродовж 5–7
років. Застосовують натуральні естрогени та їх аналоги в комбінації з прогестагенами або (зрідка) з
андрогенами за погодженням з гінекологом.
У РКД RECORD показано, що монотерапія препаратом кальцію та вітаміном D (800 МО) суттєво не
впливала на переломи кісток, однак у результаті метааналізу вчені дійшли висновку, що прийом
вітаміну D пацієнтами, у яких
спостерігався його дефіцит, призводило до дозозалежного зниження ризику переломів стегна на
26% і переломів будь-якої локалізації — на 23%.
РКД WHI дозволило встановити, що монотерапія препаратами кальцію або в комбінації з вітаміном
D призводить до помірного запобігання переломам кісток у осіб з дефіцитом вітаміну D, однак при
комбінації вітаміну D з терапією естрогенами ефект у профілактиці переломів кісток був незначним.
Поряд із цим комбінована тривала монотерапія естрогенами та прогестагенами у жінок з
постменопаузальним остеопорозом зумовлювала суттєве зменшення переломів кісток, проте у
таких пацієнток підвищувався ризик виникнення інсультів і кардіоваскулярних ускладнень при
застосуванні комбінованої гормональної терапії.
Ралоксифен у дозі 60 мг/добу теж може значно знижувати частоту переломів кісток при
остеопорозі.
Наразі для лікування остеопорозу найчастіше застосовують препарати, які мають один із трьох
механізмів дії:
За даними ВООЗ, остеопороз — одна з найбільш небезпечних патологій суглобів, яку відзначають у
22,8–46,5% жінок і чоловіків. За прогнозами, серед осіб європеоїдної раси приблизно 50% жінок і
20% чоловіків віком понад 50 років будуть мати переломи кісток через їх крихкість. На півдні
Європи переломи кісток відзначають у 7 разів рідше, ніж у Північній Європі та Латинській Америці.