232803

Тематичний план занять:
Заняття 1 «Пошкодження клітини.».
Заняття 2 «Місцеві розлади кровообігу.»
Заняття 4 «Запалення (судинні реакції).»
Заняття 5 «Запалення (ферменти гною).»
Заняття 6 «Порушення теплового гомеостазу. Гарячка».
Заняття 7 «Патологія тканинного росту. пухлини».
Заняття 8«Аліментарне голодування.»

(для самостійної позааудиторної роботи)
1
Тема: ПОШКОДЖЕННЯ КЛІТИНИ
Актуальність теми.
Порушення внутрішньоклітинного гомеостазу, які становлять суть
ушкодження клітини, можуть виникати як внаслідок безпосередньої дії на
клітину патогенного агента, так і опосередковано, внаслідок порушень сталості
внутрішнього середовища організму.
Ушкодження клітини – типовий патологічний процес, основу якого
становлять зміни внутрішньоклітинного гомеостазу, які призводять до
порушення структурної цілісності клітини і її функціональних особливостей.
Загальна мета заняття. Ознайомитися з причинами виникнення

основних форм пошкодження клітини та їх патогенетичним значенням.
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

Трактувати поняття: пошкодження клітини.
Аналізувати механізми, патоморфологічні(К.Ф.) прояви та наслідки
пошкодження клітин.
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання - уміння.

1. Будова клітини.
2. Функціональне значення різних субклітинних структур
(цитоплазматичної мембрани, лізосом, мітохондрій, ядра, ендоплазматичного
ретикулуму).
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих

питань, можна знайти в наступних підручниках:
Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Львів, 2002р., С. 22-23.
. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс",
2003р., С. 43;69-71.
Гістологія, цитологія і ембріологія під ред. Афанасьєва Ю.І., 2002 р.,
С.89-92.
Перевірка первинного рівня знань.
1. Причини, що призводять до пошкодження клітин
2. Специфічні прояви пошкодження клітин.
3. Неспецифічні прояви пошкодження клітин.
4. Патогенетичне значення пошкодження різних субклітинних структур.
Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових

видів діяльності.
1.Поняття про пошкодження клітин.
2.Екзо- і ендогенні причини пошкодження клітин.
3. Види пошкоджень.
4.Пряма і опосередкована дія пошкоджуючого агента на клітину.
2
5.Основні механізми пошкодження клітини: ліпідні, кальцієві,
електролітно-осмотичні, ацидотичні, протеїнові, нуклеїнові.
6.Роль вільних радикалів у розвитку пошкодження клітини.
7. Поняття про систему антиоксидантного захисту.
8.Прояви пошкодження клітини - структурні і функціональні.
9.Поняття про дистрофії (паренхіматозні, мезенхімальні, змішані).
10.Поняття про «некроз» і «апоптоз». Роль апоптозу в розвитку хвороб.
11.Морфологічна характеристика некрозу і апоптозу.
12.Принципи цитопротекторної терапії.
Література.
Основна:
Н.Н.Зайко – Патологическая физиология 1996г. – с.138-146

М.Н.Зайко – Патологічна фізіологія 1995р. – с.141-148
А.Д.Адо – Патологическая физиология 1973г. – с.31-41
1980г. – с.33-46
2000г. – с.16-48
О.В.Атаман - Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В."Нова
книга", 2007р., С. 88 -101
Додаткова:
Общая цитология М., Изд.МГУ, 1978 Ченцов Ю.С.
Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

Апоптоз.
3
Тема: МІСЦЕВІ РОЗЛАДИ КРОВООБІГУ.
Поширеність місцевих порушень кровообігу, таких як артеріальна та
венозна гіперемії, ішемія, стаз дуже велика. Їх розвиток зумовлений
порушенням нервово-гуморальної регуляції місцевого кровообігу. Розлади
місцевого кровообігу потребують детального вивчення, оскільки є головною
ланкою патогенезу багатьох патологічних процесів. Знання загальних
закономірностей їх розвитку необхідні для успішного лікування та
профілактики відповідних порушень.
Забезпечення необхідного кровотоку складний процес, який залежить від
адекватного функціонування серця, цілісності судинної стінки і балансу між
зсідальною і протизсідальною системами крові.
Місцеві розлади кровообігу, такі як тромбоз і емболія є одними з найбільш
частих причин смерті, зокрема тромбоемболія судин головного мозку,
легеневої артерії. Тому знання причин, механізмів розвитку та наслідків
тромбоемболії має для практичного лікаря велике значення.
Загальна мета заняття. Студенти повинні знати причини виникнення

артеріальної, венозної гіперемій, ішемії, стазу, тромбозу та емболії, механізми
їх розвитку, прояви, значення для організму.
Поняття порушення периферичного кровообігу.
Аналізувати особливості розладів периферичного кровообігу
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання - уміння.

1.Поділ судинного русла на функційні відділи (кафедра фізіології).
2.Структурна і функціональна організація системи кровообігу (кафедри фізіології
та гістології).
3.Уявлення про центральний і периферичний кровообіг (кафедра фізіології)
4.Поняття про судини мікроциркуляторного русла (кафедра фізіології людини).
5.Механізми регуляції кровообігу в артеріях, капілярах та венулах (кафедра
фізіології людини).
6.Будова та функції ендотеліальних клітин, базальної мембрани, перицитів
(кафедра гістології).
7.Поняття про систему гемостазу (кафедра фізіології)
8.Поняття про фібринолітичну систему (кафедра фізіології)
9.Функції тромбоцитів (кафедра фізіології)
1. М. Р. Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Книга
плюс", 2005р., С.268-283,С.314-323.
2. Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 487-500, С. 528-544.
4
3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс",
2003р., С.129-144, С. 241-258.
Перевірка первинного рівня знань:
Дайте відповідь на наступні питання:
1.Назвіть основні форми місцевих розладів кровообігу.
2.Дайте визначення поняття «артеріальна гіперемія».
3.Які причини виникнення артеріальної гіперемії?
4.Назвіть види артеріальної гіперемії.
5.Дайте визначення поняття «венозна гіперемія».
6.Перерахуйте основні причини виникнення венозної гіперемії.
7.Дайте визначення поняття «ішемія».
8.Дайте визначення поняття «стаз».
9.Назвіть основні типи ішемії?
10.Назвіть основні варіанти стазу?
11.Дайте визначення поняття «тромбоз».
12.Назвіть три основні фактори, що сприяють тромбоутворенню (тріада
Вірхова).
13.З яких фаз складається процес тромбоутворення?
14.Назвіть наслідки тромбоутворення? Від чого залежать?
15.Дайте визначення поняття «емболія».
16.Назвіть види емболій за походженням.
17.Назвіть види емболій за локалізацією.
18.Назвіть основні види емболій екзогенного походження?
19.Назвіть основні види емболій ендогенного походження?
Еталони відповідей на теоретичні питання початкового рівня знань:

1. Артеріальна і венозна гіперемії, ішемія, стаз, тромбоз, емболія.
2. Артеріальна гіперемія-це надмірне кровонаповнення органа або тканини
за рахунок надмірного надходження крові по розширених артеріолах.
3. Вплив фізичних, хімічних і біологічних факторів зовнішнього
середовища, збільшення навантаження на орган або ділянку тканини,
психогенні впливи.
4. 1. Фізіологічна (робоча)
2. Патологічна (нейрогенна, метаболічна)
5. Венозна гіперемія - це надмірне кровонаповнення органа або тканини за
рахунок зменшенного відтоку крові по венах.
6. Причини венозної гіперемії:
1. внутрішньосудинні (закупорка вен тромбом або емболом );
2. позасудинні [стиснення вен пухлиною, рубцем, джгутом, збільшеним
органом (наприклад, вагітною маткою) набряковою рідиною];
3.конституційна слабкість еластичного апарату вен, знижений тонус
гадком’язевих елементів їхніх стінок;
4.порушення загальної гемодинаміки (ослаблення функції сердця, зменшення
присмоктувальної дії грудної клітки).
5
7.Ішемія- це зменшення кровонаповнення органа або ділянки тканини в
результаті обмеження або повного припинення припливу артеріальної крові.
8.Стаз – це уповільнення й зупинка течії крові в капілярах, дрібних артеріях і
венах.
9. Компресійна. Обтураційна. Ангіоспастична.
10.Ішемічний, венозний та істинний (капілярний) стаз.
11. Тромбоз-це прижиттєве утворення на внутрішній стінці судини згустків
крові, що складаються з її елементів.
Ці згустки отримали назву тромбів.
12. а). Ушкодження судинної стінки.
б). Порушення в системі зсідання і протизсідання крові (підвищення
активності системи зсідання крові або зниження активності системи
протизсідання крові);
в). Уповільнення течії крові.
13. Клітинна і плазменна.
14.Некроз (інфаркт), асептичне та септичне розплавлення, тромбоемболія,
ДВЗ-синдром.
15.Емболія-це перенос током крові або лімфи сторонніх тіл, які в нормі там не
зустрічаються з наступною повною або частковою закупоркою.
16.Екзогенні та ендогенні.
17.За локалізацією виділяють: емболію великого, малого кіл кровообігу та
системи ворітної вени.
18.До екзогенних видів емболій відносять: повітряну, газову, бактеріальну,
паразитарну, емболію сторонніми тілами.
19.До ендогенних видів емболій відносять: тромбоемболію, жирову, тканинну,
емболію навколоплідними водами.
Тестовий контроль для перевірки первинного рівня знань:
1. Яка речовина з перерахованих викликає артеріальну гіперемію?

А. Норадреналін
B. Тироксин
C. Альдостерон
D. Соматотропін
E. Ацетилхолін
2. Які особливості не характерні для артеріальної гіперемії?
A. Прискорення кровотоку
B. Сповільнення кровотоку
C. Підвищення місцевої температури
D. Збільшення кількості функціонуючих капілярів
E. Почервоніння
3. Які характерні особливості венозної гіперемії?

А. Збільшення кровонаповнення органу
6
В. Цианоз
С. Сповільнення кровотоку
D. Гіпоксія
Е. Всі відповіді вірні
4. Назвіть можливі причини виникнення фізіологічної артеріальної
гіперемії?
А. Дія ангіотензину ІІ на судини мікроциркуляторного русла
В. Ушкодження ендотелію
С. Збільшене навантаження на орган
D. Здавлювання судин збільшеним органом або пухлиною
Е. Перекриття артерій атеросклеротичною бляшкою
5. Назвіть можливі причини виникнення венозної гіперемії?
А. Закупорка вен тромбом або емболом
В. Перекриття артерій атеросклеротичною бляшкою, тромбом, емболом
С. Спазм артеріол
D. Дія ангіотензину ІІ на судини мікроциркуляторного русла
Е. Збільшене навантаження на орган
6. Гіперпродукція ендотелієм яких речовин може бути причиною
виникнення артеріальної гіперемії?
А. Простагландинів
В. Оксиду азоту
С. Ендотелінів
D. Фактор Віллебранда
7. Які ймовірні наслідки венозної гіперемії?

А. Набряк тканини
В. Гіпоксія
С. Розростання сполучної тканини
D. Цироз печінки
8. Які можливі наслідки артеріальної гіперемії?

А. Гіпоксія
В. Крововилив у тканину
С. Розростання сполучної тканини
D.Атрофія органу
9. Які біологічно активні речовини, що діють на інтактну судинну стінку,
можуть бути причиною виникнення ішемії ангіоспастичного типу?
А. Ангіотензин - ІІ
В. Ацетилхолін
7
С. Передсердний натрійуретичний пептид
D.Простагландини
Е. Оксид азоту
10. Обтураційна ішемія є наслідком –
А. Спазму артеріол
В. Часткового або повного закриття просвіту вен
С. Зтиснення артерій ззовні
D. Часткового або повного закриття просвіту артерій
11. Компресійна ішемія є наслідком-
А. Часткового або повного закриття просвіту артерій
В. Часткового або повного закриття просвіту вен
С. Стиснення артерій ззовні
D. Збільшення навантаження на орган
12. Хворому на поперековий радикуліт зробили натирання маззю на основі
гадючої отрути. Після завершення процедури виникло виражене
почервоніння в місці натирання. Який вид порушення місцевого
кровообігу мав місце в даному випадку?
А. Тромбоз
В. Венозна гіперемія
С. Стаз
D. Ішемія
Е. Артеріальна гіперемія
13. У хворої на тромбофлебіт вен нижньої гомілки спостерігається цианоз
задньої поверхні гомілки в середній і верхніх третинах. Який вид
порушення місцевого кровообігу має місце в даному випадку?
А. Стаз;
В. Артеріальна гіперемія;
С. Ішемія;
D. Венозна гіперемія;
Е. Тромбоз.
14. У хворого на ендартерііт спостерігається блідість шкіри стопи і
гомілки. На дотик шкіра холодна. Який розлад місцевого кровообігу мав
місце в даному випадку?
А. Артеріальна гіперемія
В. Стаз
С. Ішемія
D. Венозна гіперемія
Е. Емболія.
8
15. Стінка судини утворена ендотелієм, базальною мембраною і
перицитами. Це:
А. Артеріола
В. Венула
С. Гемокапіляр
D. Лімфокапіляр
Е. Артерія середнього калібру
16.Вкажіть фактори, що сприяють розвитку тромбозу:

А. Зменшення кількості тромбоцитів в одиниці об'єму крові
В. Зменшення кількості еритроцитів в одиниці об'єму крові
С. Порушення кислотно - основного стану
D. Пошкодження ендотелію судинної стінки
Е. Гіпокальціємія
17.Яка із вказаних емболій може розвиватися при переході із зони

підвищеного барометричного тиску до нормального:
А. Жирова
В. Тромбоемболія
С. Газова
D. Ретроградна
Е. Тканинна
18.Вкажіть судини, при пошкодженні яких найбільш вірогідно виникнення

повітряної емболії:
А. Стегнова вена
В. Яремна вена
С. Кубітальна вена
D. Печінкова вена
Е. Ворітна вена
19.Яка кількість тромбоцитів в нормі у здорової людини?

А. 60 - 80· 109/л
В. 200 - 400 109/л
С. 450 - 500·109/л
D. 30 - 40·109/л
Е. 1 - 5 109/л
20.Назвіть основні фактори тромбоутворення (Тріада Вірхова) (3):

А. Пошкодження тромбоцитів
В. Порушення в системі зсідання та протизсідання крові
С. Сповільнення кровотоку
D. Збільшення швидкості кровотоку
Е. Пошкодження ендотелію судинної стінки
9
21.В чому полягає фізико-хімічна сутність клітинної фази
тромбоутворення:
А. Зміна електричного заряду судинної стінки
В. Зміна електричного заряду тромбоцитів
С. Електричний потенціал судинної стінки не змінюється
D. Електричний потенціал тромбоцитів не змінюється
Е. Всі відповіді вірні.
22.Назвіть основні наслідки тромбоутворення:

А. Некроз (інфаркт)
В. Гангрена (кінцівки)
С. Асептичне або септичне розплавлення
D. Ішемія
23.У чоловіка, внаслідок нещасного випадку поранено шию. Який
найбільш ймовірний вид емболії слід очікувати:
А. Жирову
В. Газову
С. Повітряну
D. Тканинну
Е. Тромбоемболію
24.Жінка під час ДТП отримала відкритий перелом правої стегнової
кістки. Який ймовірний вид емболії можливий у хворої?
А. Бактеріальна
В. Газова
С. Повітряна
D. Жирова
25.У хворого внаслідок травми голови діагностували пошкодження синусів
твердої мозкової оболонки. Який вид емболії найбільш ймовірний?
А. Газова
В. Жирова
С. Повітряна
D. Бактеріальна
Е. Тканинна
26.Який вид емболії може виникнути у хворого внаслідок травми легені?
А. Газова
В. Повітряна
С. Бактеріальна
D. Жирова
Е. Паразитарна
10
27.Який вид емболії може виникнути у водолаза, якого швидко підняли з
глибини?
А. Газова
С. Тканинна
D. Жирова
Е. Бактеріальна
28.Який вид емболії може виникнути у пілота внаслідок розгерметизації
літака?
А. Паразитарна
С. Жирова
D. Тканинна
Е. Газова
Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів

діяльності.
1.Основні форми порушень периферійного кровообігу.
2.Поняття про артеріальну і венозну гіперемію, ішемію, стаз, їх різновиди,
причини і механізм розвитку, наслідки.
3. Основні патоморфологічні еквіваленти розладів кровообігу (геморагії,
інфаркт, бура індурація легень).К.Ф.
4.Тромбоз, причини і механізми тромбоутворення, різновиди тромбів.
5.Наслідки тромбозу (лізис, організація, тромбоемболія).
6.Емболія, причини, різновиди і наслідки емболії.
7.Принципи профілактики і лікування тромбозу і тромбоемболічних станів.
Основна:
1. М.Н.Зайко, Ю. В. Биць – Патологічна фізіологія. К: " Вища школа ", 1995р.,
С. 181-211.
2. О.В.Атаман - Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В."Нова
книга", 2007р., С. 105-115.
Додаткова:
1.А.М.Чернух, П.Н.Александров, О.В.Алексеев. «Микроциркуляция». М.,
1994г.
2. В.В. Руксин. Тромбозы в кардиологической практике, М.: "Бином",
2001. - 125 с.
3. Е.М. Шифман Жировая эмболия: клиническая физиология,
диагностика, интенсивная терапия.С-П., 2003г. – 32с.
4. В.В. Никонов Тромбозы, эмболии в практике врача догоспитального этапа.
Х., 2004г. – 101с.
11
1. Інсульт. Види. Причини, механізми розвитку. Наслідки.
2.Ангіоспастична ішемія. Причини, механізми розвитку. Наслідки.
Патогенетична терапія.
3.Емболія навколоплідними водами. Механізми розвитку. Значення в
акушерській практиці.
4.Тромбоемболія. Причини, механізми розвитку. Наслідки. Сучасні методи
лікування.
Література для підготовки рефератів:

1. С.В Котов, Е.В Исакова. Инсульт: диагностика, лечение // «Альманах
клинической медицины».- Т. VII, Общая врачебная практика (семейная
медицина).- М, 2004г.- с.275-294
2. Причини і наслідки лакунарних інсультів головного мозку О.Є. Дубенко,
Г.Є.Костюковська, С.Л. Костюковський - Український неврологічний журнал
- 2007 - №1
3. И.Д.Стулин. Инсульт с точки зрения доказательной медицины //
Качественная клиническая практика. – 2003г.- №4. –С.10-18.
4. В.Н. Захаров Патофизиологическая эволюция коронарной (ишемической)
болезни сердца: ишемия, дистрофия, некрозы, склероз//Клиническая
медицина: Научно-практический журнал. - 2004. - N5. - C. 25-27
5. Ишемическая болезнь сердца: патофизиология ишемии миокарда,
функциональное исследование, хирургическое лечение/ В.С. Клименко, Н.Л.
Черепенина, Г.В. Ревуненков, Саркулов С.И. //Клиническая геронтология:
научно-практический журнал. - 2006. - Том12, N10. - C. 62-76
6.Тромбоэмболия легочной артерии. Современная концепция, базовые
принципы терапии: Методические рекомендации. – Одесса, 2003. – 32 с.2.
7.Ю.М.Мостовой, Т.П.Константинович Тромбоэмболия легочной артерии:
диагностика и лечебная тактика. Взгляд терапевта // Острые и неотложные
состояния в практике врача. – 2006. – № 2. – С. 31-41.3.
8.Соколов Н.Ф., Ганджа Т.И. Тромбоэмболия легочной артерии: современные
принципы диагностики и лечения // Острые и неотложные состояния в
практике врача. – 2007. – № 1. – С. 28-30.
9.Мишалов В.Г., Амосова Е.Н. Тромбоэмболия ветвей легочной артерии:
современное состояние вопроса // Серце і судини. – 2004. – № 1. – С. 6-11.
Самостійна робота студентів.
Мета заняття : показати розвиток венозної і артеріальної гіперемій та ішемії у

тварин (дослід на жабах і кролях).
12
Зміст заняття : групі демонструється артеріальна постанемічна гіперемія у
кроля після затиснення центральної артерії вуха і венозна гіперемія після
затиснення крайової вени вуха.
ДОСЛІД 1. Кожна бригада студентів (2-3 чол.) наркотизує жабу, фіксує її на

дощечці, витягує язик, розправляє його над отвором і приколює краї
шпильками. Розглядають судини язика під мікроскопом. Потім накладають
лігатури на обидві кінцеві вени язика і відмічають під мікроскопом
сповільнення кровотоку, маятникоподібний рух крові та стаз.
Нормальний кровообіг Венозна гіперемія
ДОСЛІД 2. Знаходять місце на язиці жаби з невеликою кількістю капілярів,

вен, артерій і замальовують його. Після цього наносять на це місце краплю
підігрітого фізіологічного розчину. Спостерігають прискорення кровотоку у
всіх судинах, розширення судин, збільшення кількості капілярів.
Нормальний кровообіг Артеріальна гіперемія
ДОСЛІД 3. У знерухомленої шляхом руйнування спинного мозку жаби

фіксують над отвором дощечки язик. Розглядають під мікроскопом нормальну
судинну сітку.
Потім пастерівською піпеткою наносять на поверхню язика краплю розчину
адреналіну (1:1000).
Спостерігають за змінами просвіту судин, кількістю функціонуючих капілярів і
швидкістю кровотоку, зблідненням язика.
13
Нормальний кровообіг Ішемія
Висновок: _______________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
Мета заняття : показати наявність емболів в кровоносному руслі тварин.
ДОСЛІД 1. Жабі голкою-зондом зруйнувати спинний мозок, вскрити грудну та

черевну порожнину, звільнити серце від перикарду, обережно ввести шприцем
в шлуночок 0,2 мл зависі лікоподію в 1% розчині метиленової синьки.
Розтягнути брижу жаби.
Спостерігати за кровотоком у судинах: відмітити уповільнення руху крові, рух
по судинах емболів і закупорку судин емболами з лікоподію, розвиток
маятникоподібного руху крові.
ДОСЛІД 2. Другій жабі ввести в порожнину серця 0,2 мл жирової емульсії і
повітря.
Розтягнути брижу жаби, а потім легені над отвором у дощечці.
Спостерігати за кровотоком у судинах : відмітити уповільнення руху крові, рух
по судинах емболів і закупорку судин емболами з лікоподію, розвиток
маятникоподібного руху крові.
14
1 – зерна лікоподію 1 – пухирці повітря
2 – краплі жиру
Висновок: _______________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
Тести з банку даних „Крок-1”

ТЕСТИ З ВІДКРИТОЇ БАЗИ ДАНИХ (2010р)
1. У хворого виявлено порушення периферичного кровообігу, основою
якого є обмеження припливу артеріальної крові. При цьому має місце
збліднення даної ділянки, зниження місцевої температури. Як воно
називається?
AІшемія
B Артеріальна гіперемія
C Венозна гіперемія
D Сладж
E Лімфостаз
2. При змащуванні скипидаром язик у кроля червоніє, його

кровонаповнення збільшується. Артеріальна гіперемія якого типу виникає
в цьому випадку?
AНейротонична
B Нейропаралітична
C Метаболічна
D Реактивна
E Робоча
15
3.У хворого 40-ка років з ішемічною хворобою серця і хворобою судин ніг
(облітерірующий ендартерііт) при огляді нижніх кінцівок спостерігалася
блідість шкіри і дистрофічні зміни, зниження загальної температури,
порушення чутливості, біль. Яке порушення периферичного кровообігу
притаманне хворому?
AОбтураційна ішемія
B Компресіна ішемія
C Ангіоспастична ішемія
D Венозна гіперемія
E Артеріальна гіперемія
4. Людині в око потрапив тополиний пух, який спричинив подразнення

та почервоніння ока. Який вид розладу місцевого кровообігу
спостерігається?
A Артеріальна гіперемія
B Ішемія
C Емболія
D Венозна гіперемія
E Тромбоз
5. У стані переляку відзначається різке збліднення особи, тремтіння в

кінцівках. Який вид ішемії спостерігається в даному випадку?
A Ангіоспастична
B Компресійна
C Обтураційна (тромбоутворенням)
D Метаболічна
E Обтураційна (потовщенням судинної стінки)
6. Жінка звернулася до лікаря зі скаргами на болі в ногах, які з'являються

у вечері, набряклість стоп та гомілок. Об'єктивно: шкіра на ногах
синюшного кольору, холодна на дотик. Який тип порушення
периферичного кровообігу є у даної хворої?
A венозна гіперемія
B артеріальна гіперемія
C ішемія
D стаз
E тромбоз
7. У дитини внаслідок попадання гарячої води на руку виник опік.

Шкіра на місці опіку яскраво-червона. Яке порушення місцевого
кровообігу на місці опіку?
AАртеріальна гіперемія.
B Венозна гіперемія.
C Стаз.
16
D Тромбоз.
E Емболія.
8. Пацієнт 54 років після значного психоемоційного напруження

раптово відчув сильний біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку, лівий
бік шиї, страх смерті, він вкрився холодним потом. Прийом нітрогліцерину
вгамував біль. Назвіть розлад місцевого кровообігу у серці, який найбільш
вірогідно розвинувся в даному випадку:
AІшемія
B Тромбоз
C Емболія
D Артеріальна гіперемія
E Венозна гіперемія
9. У пасажирському літаку на висоті 10000 м. сталася розгерметизація

салону. Який вид емболії буде мати місце?
A Газова
B Повітряна
C Жирова
D Тромбоемболія
E Емболія стороннім тілом
2006-2009рр.
1. Під час гри у волейбол спортсмен після стрибка приземлився на

зовнішній край стопи. Виник гострий біль у гомілковостопному суглобі,
активні рухи в ньому обмежені, пасивні – в повному об’ємі, але болісні.
Потім розвинулася припухлість, шкіра почервоніла, стала більш теплою
на дотик. Який вид розладу периферичного кровообігу розвинувся в
даному випадку?
A. Тромбоз
B. Ішемія
C. Артеріальна гіперемія
E. Жирова емболія
2. Для якого розладу місцевого кровообігу є характерними блідість,

зниження місцевої температури, біль, локальне порушення чутливості,
зменшення органу в об’ємі?
A. Тромбоз
B. Ішемія
C. Емболія
E. Артеріальна гіперем
17
3. У дитини внаслідок попадання гарячої води на руку виник опік. Шкіра
на масці опіку яскраво-червона. Яке порушення місцевого кровообігу
виникло на місці опіку?
A. Тромбоз
B. Венозна гіперемія
C. Артеріальна гіперемія
D. Емболія
E. Стаз
4 .Жінка звернулася до лікаря зі скаргами на біль в ногах, який

з'являється ввечері, набряклість стоп та гомілок. Об'єктивно: шкіра на
ногах синюшного кольору, холодна на дотик. Який тип порушення
периферичного кровообігу має місце у хворої?
A. Артеріальна гіперемія
B. Венозна гіперемія
C. Ішемія
D. Стаз
E. Тромбоз
5. У хворого похилого віку перелом правої стегнової кістки. Під час

транспортування стан хворого погіршився, різко знизився кров’яний тиск,
виникли ознаки емболії легеневої артерії. Виберіть найбільш вірогідну
причину даного ускладнення:
A. Газова емболія
B. Жирова емболія
C. Тканинна емболія
D. Тромбоемболія
E. Повітряна емболія
6. У хворого 40 років на ішемічну хворобу серця та захворювання судин ніг

(облітеруючий ендартеріїт), під час огляду нижніх кінцівок виявлено
блідість та дистрофічні зміни шкіри, пониження місцевої температури,
порушення чутливості, біль. Яке порушення периферичного кровообігу
має місце у хворого?
A. Артеріальна гіперемія
B. Обтураційна ішемія
C. Венозна гіперемія
D. Компресійна ішемія
E. Ангіспастична ішемія
18
Ситуаційні задачі:
1. Хвора скаржиться на біль у кінцівках, оніміння пальців рук, яке

найчастіше виникає на холоді. При цьому спостерігається різке збліднення
шкіри пальців і кисті, зниження температури шкіри і порушення
чутливості.
1. Яке порушення місцевого кровообігу є причиною виявлених клінічних
симптомів?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2. Поясніть його патогенез.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
3.Пояснити основні принципи патогенетичного лікування
_______________________________________________________________
2. У хворого на стеноз лівого передсердно-шлуночкового отвору під час

обстеження виявлені цианоз, набряки нижніх кінцівок, зниження
температури шкіри кінцівок.
1. Про яке порушення периферичного кровообігу йдеться?
____________________________________________________________________
2. Поясніть його етіологію і патогенез.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. У кроля видалено шийний вузол симпатичного стовбура справа. Після
цього виникло почервоніння і підвищення температури шкіри голови і
вуха кроля справа.
1. Поясніть, яке порушення місцевого кровообігу розвинулось у кроля?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2. Причини, механізм розвитку цього порушення.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
4. Дівчинка, 5 років, доставлена в клініку з опіком правої верхньої

кінцівки. Об’єктивно: шкіра руки у місці опіку червоного кольору,
відмічається місцеве підвищення температури, болючість.
1. Яке порушення кровообігу виникло у хворої?_____________________
________________________________________________________________
19
2. Поясніть механізм підвищення місцевої температури ?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Чим обумовлено почервоніння шкіри?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
5. Хворому з переломом правої плечової кістки була накладена гіпсова

пов’язка. На наступний день з’явилась припухлість, кінцівка стала
синюшною, знизилась температура кисті травмованої руки.
1. Яке порушення кровообігу виникло у хворого?
____________________________________________________________________
2. Поясніть механізми розвитку припухлості.
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Чим обумовлена синюшність шкіри?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
4. Поясніть механізм зниження температури кисті травмованої руки?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
6. У хворого К., 60 років, на фоні атеросклеротичного ураження судин

нижніх кінцівок відмічається місцеве зниження температури шкіри та її
блідість, ослаблення пульсації артерії на дорзальній поверхні стопи, болі
під час ходи.
____________________________________________________________________
2. Чим обумовлена блідість шкіри?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Поясніть механізм зниження температури ?
____________________________________________________________________

_________________________________________________________________
7. Під час роботи на току колгоспник раптово відчув біль в правому оці.
З’явилась сльозотеча. При огляді фельдшером виявлено стороннє тіло в
кутку ока. Кон'юнктива вираженого червоного кольору, судини
розширені. Кон'юнктива другого ока також вражена, але в меншому
ступені.
1. Який тип порушення місцевого кровообігу має місце у хворого?
____________________________________________________________________
2. Як пояснити виражений червоний колір кон’юнктиви?
20
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Поясніть механізм судинних змін в кон’юнктиві лівого та правого ока?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
8. Група студентів 2 курсу одразу після осіннього кросу була обстежена

лікарем. Під час огляду на себе звернула увагу гіперемія шкіри обличчя у
всіх обстежуваних. Шкіра мала яскраво-червоний колір, була вологою та
гарячою на дотик. Частота пульсу у всіх студентів - 110-150ударів за
хвилину. Частота дихання -40-60/хв.
1. Яке порушення кровообігу виникло у хворих?
____________________________________________________________________
2. Поясніть механізми розвитку цього порушення.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
9. У кроля видалено шийний вузол симпатичного стовбура справа. Після

цього виникло почервоніння і підвищення температури шкіри голови і
вуха кроля справа.
1. Поясніть, яке порушення місцевого кровообігу розвинулось у кроля?
____________________________________________________________________
2. Хто вперше відтворив даний вид місцевого порушення кровообігу?
________________________________________________________________
3. Поясніть механізми розвитку основних ознак.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
10. Хворий К., 28 років, доставлений в хірургічне відділення з приводу

пошкодження плечової артерії. Кровотечу, яка виникла, зупинили
накладанням джгута на верхню третину лівої руки. Об’єктивно: шкіра на
лівій кінцівці бліда, холодна на дотик, чутливість її знижена.
1. Визначіть, який вид порушення місцевого кровообігу виник у хворого?
____________________________________________________________________
2. Розкрийте причини та механізми розвитку цього порушення.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
21
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
11. Хвора, 55 років, поступила в хірургічне відділення з приводу тромбозу
лівої гомілкової вени. Об’єктивно: ліва кінцівка збільшена в об’ємі,
ціанотична, холодна на дотик.
____________________________________________________________________
2. Поясніть механізми його розвитку.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
4.Як можна пояснити збільшення в об’ємі кінцівки?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
12. Для виконання кесонних робіт водолаза занурили на глибину 20 м, де

він знаходився годину, а потім його швидко підняли вгору. Через
півгодини в нього відмічається біль в м’язах, суглобах, який підсилювався,
головний біль, запаморочення, оніміння пальців рук, ніг, почав погано
чути.
1. Що трапилось з водолазом?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2. Які механізми розвитку описаних порушень?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. В чому повинні полягати дії оточуючих в даному випадку?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
22
13. Альпіністи повільно піднімалися по схилу гори протягом 6 годин. З
кожним кроком підйом давався все тяжче. Відмічались загальна слабкість,
серцебиття, задишка, запаморочення, головний біль, зниження апетиту,
метеоризм.
1. Що явилось безпосередньою причиною даних розладів у альпіністів?
____________________________________________________________________
2. Як називається цей симптомокомплекс?
____________________________________________________________________
3. Поясніть механізм розвитку порушень.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
4. На якій приблизно висоті знаходились альпіністи?
____________________________________________________________________
5. Яке значення в даній ситуації мають тахікардія та тахіпноє, які механізми їх
розвитку?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
14. Хворий В. знаходився в хірургічній клініці з приводу тромбофлебіту

правої нижньої кінцівки. Після необережного різкого руху у нього раптово
виникли виражена задишка, біль в грудній клітці, цианоз.
1. Чи пов'язані ці порушення з тромбофлебітом нижньої кінцівки?
____________________________________________________________________
2. В яких випадках можливі такі наслідки тромбофлебіту?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Чи є випадковою локалізація ускладнень у даного хворого? Поясніть.
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
4. Чи можливий розвиток ускладнень тромбофлебіту з боку інших органів –
мозку, нирок, селезінки?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
15. Хворий Д., 50 років, доставлений в клініку зі скаргами на сильні болі за

грудиною з ірадіацією в ліву руку. З анамнезу встановлено, що раніше
подібні напади знімалися нітрогліцерином. Об'єктивно: хворий блідий,
тони серця приглушені, пульс – 140/хв, слабкого наповнення. З часом стан
23
хворого погіршився і через 10 годин після надходження він помер. На
розтині виявлений інфаркт міокарда.
1. Який вид порушення кровообігу сприяв смерті?
____________________________________________________________________
2. Поясніть механізм розвитку порушення коронарного кровообігу.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
16. Одразу ж після підняття чоловіка з глибини, що працював в кесоні, він

відчув свербіж в різних ділянках тіла, пульсуючі болі в м'язах гомілок,
з'явилися сильні головні болі, розвинулася різка задишка, набухли шийні
вени, шкірні покриви стали синюшними, хворий покрився липким потом.
Артеріальний тиск визначити не вдалося. Через декілька хвилин
наступила смерть.
1. Чим обумовлена смерть робочого?
____________________________________________________________________
2. Розкрийте причину і механізми гемодинамічних порушень.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
17. Хворому М., 57 років, з тромбофлебітом правої стегнової вени, був

призначений суворий ліжковий режим. Хворий порушив розпорядження
лікаря і під час ходи раптово наступила смерть.
1. Який вид порушення кровообігу виник у хворого?
____________________________________________________________________
2. Яка причина і механізми гемодинамічних порушень, що зумовили раптову
смерть хворого?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
18. У хворого Д., 60 років, з варикозним розширенням вен нижніх кінцівок
виникають болі в нижній кінцівці під час ходи. Спостерігаються цианоз та
набряк лівої гомілки, кінцівка холодна на дотик. Після комплексу
фізіотерапевтичних процедур вираженість вказаних розладів стала
зменшуватися і через деякий час вони зникли.
1. Яке порушення місцевого кровообігу мало місце у хворого?
____________________________________________________________________
2. Поясніть механізми розвитку клінічних проявів.
24
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
19. Хворий З., 25 років, скаржиться на те, що зазвичай в холодну погоду
виникають напади болю і відчуття оніміння в пальцях рук. Під час нападів
об'єктивно спостерігається різке збліднення шкіри пальців і кистей,
зниження місцевої температури, порушення шкірної чутливості.
1. Яке порушення регіонарного кровообігу у хворого?
____________________________________________________________________
2. Розкрийте механізми розвитку клінічних проявів.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_______________________________________________________________
20. У хворого Н., 63 років, стеноз правого передсердно-шлуночкового

отвору. При огляді – акроцианоз (синюшність губ, кінчика носа, мочки
вух, пальців рук і ніг), незначний набряк кінцівок. При дослідженні
мікроциркуляції в судинах нігтьового ложа встановлено розширення
венозних мікросудин. Спостерігається діапедез еритроцитів.
1. Яке порушення регіонарного кровообігу у хворого?
____________________________________________________________________
2. Розкрийте механізми розвитку наявних клінічних проявів.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
21. У хворого з тяжким переломом кісток таза розвинулась гостра
недостатність мозкового кровообігу внаслідок емболії в басейні середньої
мозкової артерії.
1.Який тип емболії виник у хворого?
____________________________________________________________________
2. Поясніть причини та механізми розвитку емболії.
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
25
Тема: ЗАПАЛЕННЯ (судинні реакції).
Запалення (infammatio) – це вироблена в процесі еволюції органо-тканинна
реакція на пошкодження, що характеризується трьома компонентами:
альтерацією, ексудацією і проліферацією.
Запальна реакція, як типовий патологічний процес, лежить в основі
багатьох захворювань людини інфекційної і неінфекційної природи.
Знання основних причин виникнення, механізмів розвитку, наслідків та
зовнішніх проявів запальної реакції необхідні для своєчасної і правильної
діагностики захворювань запального характеру, проведення раціональної
патогенетичної терапії на будь-якому етапі розвитку запального процесу.
Вивчення в експерименті стану мікроциркуляції у вогнищі запалення дозволяє
більш глибоко розкрити внутрішню сутність як зовнішніх проявів запалення,
так і багатьох закономірностей розвитку і перебігу власне патологічних і
захисно-пристосувальних явищ, що лежать в основі запалення.
Загальна мета заняття. Мати чітке уявлення про етіологію і патогенез

запалення. Визначити роль медіаторів у розвитку запальної реакції.
1.Трактувати поняття запалення.
2.Розрізняти патологічні і пристосувально-компенсаторні явища в розвитку
типових патологічних процесів.
3.Інтерпретувати патогенез місцевих і загальних проявів у розвитку типових
патологічних процесів.
4.Аналізувати патоморфологічні(К.Ф.) особливості запалення.
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.

1.Поділ судинного русла на функційні відділи (кафедра фізіології).
2.Поняття про судини мікроциркуляторного русла (кафедра фізіології).
3.Механізми регуляції кровообігу в капілярах та венулах (кафедра фізіології)
4. Поняття про роль клітин сполучної тканини, їх будову, головні функції
(кафедра гістології).
5. Поняття про продукти каскаду арахідонової кислоти, калікреін-кінінову
систему плазми крові, систему комплементу (кафедра біохімії).

1. М. Р. Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Книга плюс",
2005р., С. 314-323, 343-344.
2. Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 528-544, 545-549.
3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс", 2003р.,
С. 241-258, 161-174.
4. Ю.І. Губський Біологічна хімія, Київ-Тернопіль, 2000р,С.209-210, 381-385.
26
1. Визначення поняття «запалення».
2. З яких компонентів складається процес запалення?
3. Що таке альтерація?
4. Які є види альтерації?
5. Що таке медіатори запалення?
6. Які розрізняють медіатори?
а). перерахуйте клітинні медіатори;
б). перерахуйте плазменні медіатори;
в). що відноситься до цитокінів?
г). що відноситься до продуктів каскаду арахідонової кислоти?
7. Назвіть судинні реакції, що мають місце у вогнищі запалення. Хто їх вперше
описав?
Тестовий контрольдля перевірки первинногорівня знань:
1. Запалення-це органо-тканинна реакція на .......?

А. дію БАР
В. дію пірогенів
С. дію алергенів
D. пошкодження
Е. всі відповіді вірні
2. З яких компонентів складається процес запалення?
А. ексудація, проліферація
В. пошкодження, відновлення
С. альтерація, проліферація
D. альтерація, ексудація, проліферація
Е. альтерація, ексудація, некроз
3. Альтерація-це:
А. вихід лейкоцитів із судин в тканини
В. вихід рідини із судин в тканини
С. регенерація
D. фіброплазія
Е. пошкодження
4. Види альтерації:
А. початкова, кінцева
В. первинна, вторинна
С. екзогенна, ендогенна
D. вроджена, набута
Е. спадкова, набута
27
5. Ексудація-це:
А. пошкодження
В. вихід рідини, білків та форменних елементів крові з судин в
тканини
С. розмноження клітин
D.фіброплазія
Е. вихід біологічно активних речовин
6. Який з наведених медіаторів є найсильнішим медіатором болю?

А. інтерлейкін-6
В. серотонін
С. простагландин Е
D. інтерлейкін- 1
Е. брадикінін
7. Проліферація це- процес:

А. розмноження клітин
В. пошкодження клітин
С. вихід клітин в осередок запалення
D. змінення клітин
8. Які з наведених БАР відносяться до біогенних амінів:

А. брадикінін, калідин
В. гістамін, серотонін
С. простагландини, лейкотрієни
D.катіонні білки
Е. інтерлейкіни
9. У чоловіка після переохолодження виникли загальна слабкість,
пітливість, підвищення загальної температури. В аналізі крові:
лейкоцитоз, ШЗЕ; в сироватці крові: підвищення рівня аланін-
амінотрансферази (АЛТ) і аспартатамінотрансферази (АСТ). Який
патологічний процес у хворого?
А. гіпертермічний синдром
В. переохолодження
С. гарячка
D. алергія
Е. запалення
10. Під час другого компоненту запалення відбувається:
А. еміграція лейкоцитів
С. вихід БАР
D. розмноження клітин
Е. вихід води, білка і формених елементів в осередок запалення
28
11. Які з перерахованих речовин відносяться до медіаторів запалення?
А. кейлони
В. нуклеїнові кислоти
С. К+,Н+
D. простагландини, кініни
Е. глюкокортикоіди, соматомедини
12. Хворий, 16 років, поступив в хірургічне відділення з діагнозом:

«гострий апендицит». Який типовий патологічний процес є основним при
цьому захворюванні?
А. Лихоманка
В. Гіпоксія
С. Запалення
D. Пухлина
Е. Алергія
13. У хворого з екземою чітко проявлялися характерні 5 ознак запалення,

що одержали назву пентади Цельса-Галена. Вкажіть, яка з перерахованих
ознак відноситься до них:
А. Почервоніння
В. Цианоз
С. Жовтяниця
D. Пігментація
Е. Альбінізм

1.Запалення: визначення, класифікація.
2.Етіологія запалення.
3.Стадії запалення.
4.Первинна і вторинна альтерація.
5.Біохімічні та фізико-хімічні порушення у вогнищі запалення.
6. Медіатори запалення, їх класифікація.
7.Роль медіаторів у розвитку запального процесу.
Основна:
С. 211-221.
книга", 2007р., С. 116-125.
3. Лекція «Запалення».
Додаткова:
29
1. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др.
– М: Медицинское информационное агентство, 2003. – С. 36-43.
2. А.М.Чернух, П.Н.Александров, О.В.Алексеев. Микроциркуляция. М., 1994г.
3. Регеда М.С. Запалення — типовий патологічний процес. Львів; 2005.
4. В.В.Серов, В.С.Пауков. Воспаление. Руководство для врачей. М. Медицина,
1995г.
5. Д.Н.Маянский. Хроническое воспаление. М.:Медицина, 1991г.

1. Роль похідних арахідонової кислоти в процесі запалення.
2. Сучасні уявлення про механізми еміграції лейкоцитів.
3. Механізми збільшення проникності судин у вогнищі запалення.

1. Медвецкий Е.Б. Маркеры воспаления и их клиническое значение//Клінічна
хірургія. – 2005. - №11/12. – С. 42-43.
2. Медиаторы воспалительной реакции при хирургическом лечении сложных
врожденных пороков сердца в условиях искусственного кровообращения у
новорожденных и грудных детей/Л.А. Бокерия Д.Ш. Самуилова, Т.Б.
Аверина др.//Анестезиология и реаниматология. – 2006. - №3. – С. 34-38.
3. В.С.Пауков. Роль макрофагов в патогенезе ограниченного воспаления //
Архив патологи. – М. – 2005. - №4. – С.3-10.
4. Регеда М.С. Запалення — типовий патологічний процес. Львів; 2005. - 53 с.
5. Цурко В.В. Медиаторы и тканевые рецепторы в патогенезе суставного
синдрома.//Клиническая геронтология – 2007. – Том13 №2. – С.3-6.
6. Ю.Є. Роговий Цитокінова регуляція запалення при туберкульозі
легень//Одеський медичний журнал. – 2004. - №3. – С. 11-114.
Самостійна робота студентів
Мета заняття : показати розвиток окремих фаз судинної реакції при запаленні.
ДОСЛІД 1. Дослід Конгейма.

Жабі зруйнувати спинний мозок і зафіксувати її на корковій дощечці.
Зробити невеликий боковий розріз шкіри черева жаби, витягнути петлю тонкої
кишки, розправити брижу над отвором дощечки і зафіксувати кишку
шпильками.
Факторами, які викликають запалення, є: розтягнення і висихання
брижі. Для посилення запалення на брижу наносять кришталик хлористого
натрію /NaCl/.Спостерігають під мікроскопом за розвитком основних судинних
реакцій при запаленні.
30
1 – крайове стояння лейкоцитів;
2 – проходження лейкоцитів крізь судинну стінку (еміграція лейкоцитів);
3 – накопичення лейкоцитів у вогнищі запалення.
Висновок: ___________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
____________________________________________________________
ДОСЛІД 2. Жабі зруйнувати спинний мозок, зафіксувати її на дощечці

черевцем донизу. Розтягнути язик, доторкнутися кришталиком азотнокислого
срібла до нього. Препарат розглянути під мікроскопом.
31
1 – коагуляцій ний некроз;
2 – рефлекторний спазм
артеріол;
3 – венозна гіперемія;
4 – артеріальна гіперемія;
5 – нормальний кровообіг.
Азотнокисле срібло викликає розвиток коагуляційного некрозу. Навкруги нього

відмічають поле судин з повним стазом і місцями з діапедезом еритроцитів. На
периферії від некротичного вогнища спостерігається поле розширених судин з
уповільненим кровообігом, крайовим стоянням і еміграцією лейкоцитів. Ще
далі до периферії від некротичної ділянки відмічають пояс судин в стані
активної гіперемії і нормального кровообігу.
Висновок: __________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________

1.Ділянка шкіри, яка піддалася дії високої температури, почервоніла.
Назвіть тип розладу місцевого кровообігу у вогнищі гострого запалення,
що обумовлює такий його симптом, як “rubor”.
AАртеріальна гіперемія
B Венозна гіперемія
C Ішемія
D Стаз
E Тромбоз
2.При роботі на присадибній ділянці чоловік поранив руку. Згодом на

місці поранення розвилось запалення. Що є пусковим механізмом
запалення?
AПервинна альтерація.
B Вторинна альтерація.
C Місцеве порушення кровообігу.
D Ексудація.
E Еміграція лейкоцитів.
32
2006-2009р.
1 Першими лейкоцитами, що з’являються у вогнищі запалення, є:
A. Еозинофіли
B. Лімфоцити
C. Нейтрофіли
D. Базофіли
E. Моноцити
2.Протизапальна дія ряду препаратів зумовлена гальмуванням

вивільнення арахідонової кислоти. Ця кислота є попередником:
А. Сечовини
В. Гему
С. Простагландинів
D. Сечової кислоти
E. Холестерину
1. Хворому з переломом правої плечової кістки була накладена гіпсова

пов’язка. На наступний день з’явилась припухлість, кінцівка стала
синюшною, знизилась температура кисті травмованої руки.
____________________________________________________________________
2. Поясніть механізми припухлості.
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Чому знизилася температура кисті травмованої руки?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
2. У жінки внаслідок опіку верхньої кінцівки з’явились почервоніння

ураженої ділянки, місцеве порушення температури, больові відчуття.
1. Яке порушення кровообігу виникло у хворої?
____________________________________________________________________
2. Поясніть механізм почервоніння кінцівки.
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Чому підвищилась температура ураженої ділянки?
33
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Через декілька годин після опіку в ділянці гіперемії і набряку шкіри у

хворого з’вилось вогнище некрозу.
1. Який провідний механізм забезпечує посилення руйнівних явищ у вогнищі
запалення?
____________________________________________________________________
2. Поясніть механізми виникнення некрозу.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Поясніть механізми набряку.
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
4. Хвора Л., 16 років відмічає біль в горлі під час ковтання, підвищення
температури до 38,00С, загальну слабкість. Об’єктивно: слизова оболонка
зіву гіперемована і набрякла.
1. Який патологічний процес виник у хворої?
____________________________________________________________________
2. Які механізми розвитку гіперемії зіву?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Які механізми розвитку набряку слизової оболонки?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
5. У хворої, 26 років, внаслідок підшкірної ін’єкції на третю добу в місці

ін'єкції з’явились біль, почервоніння шкіри, підвищилась температура
тіла до 37,20С.
1. Який патологічний процес має місце у хворої?
____________________________________________________________________
2. Чим обумовлені місцеві прояви патологічного процесу? Поясніть механізми
їх виникнення.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
34
6. Група студентів відтворювала модель патологічного процесу шляхом
розтину черевної порожнини жаби з наступним вивільненням петлі тонкої
кишки. Підготували препарат брижі. Розглядали препарат під
мікроскопом.
1. Модель якого патологічного процесу було відтворено?
____________________________________________________________________
2. Хто вперше запропонував вивчати зміни з боку судин на брижі жаби при
цьому патологічному процесі?
____________________________________________________________________
3. Які зміни з боку судин побачили студенти? Поясніть механізми їх
виникнення.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
7. Лікар-хірург під час операції внаслідок необережного руху поранив ліву

кінцівку скальпелем. Через 10 хвилин на місці поранення з”явилися
почервоніння, біль, підвищення місцевої температури, набряк.
1. З яким компонентом запалення це можна пов´язати?
____________________________________________________________________
2. Дайте характеристику даного компоненту запалення.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
8. Лікар-хірург під час операції внаслідок необережного руху поранив ліву

кінцівку скальпелем. Через 10 хвилин на місці поранення з”явилися
почервоніння, біль, підвищення місцевої температури, набряк.
1. Поясніть причини та механізми розвитку виявлених порушень?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
9. Хлопчик, 10 років, який грав на подвір”ї в футбол, впав та поранив

праве коліно. Одразу виник біль та порушення функції правої нижньої
кінцівки. Об”активно: шкіра на пошкодженій ділянці червоного кольору,
гаряча на дотик.
1. Який патологічний процес виник у хлопчика?
____________________________________________________________________
2. Які механізми почервоніння та місцевого підвищення температури?
35
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Які біологічно активні речовини накопичуються в осередку запалення? Дайте
їх характеристику.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Тема: ЗАПАЛЕННЯ (ФЕРМЕНТИ ГНОЮ).
Процеси ексудації та еміграції лейкоцитів, фагоцитарна функція
лейкоцитів є ключовими моментами в розвитку запальної реакції, що
визначають її біологічний зміст і значення як еволюційно виробленої
стандартної реакції організму на пошкодження.
Уміння оцінити характер ексудату, його клітинний склад, фізико-хімічні
та біологічні властивості допомагає лікарю не тільки вирішувати питання про
етіологію даного процесу, але й правильно призначати лікування, прогнозувати
можливі наслідки. Вивчення ферментативної активності ексудату дає
можливість судити про стан неспецифічних механізмів реактивності організму,
зокрема, клітинного імунітету.
Загальна мета заняття:

Мати чітке уявлення про механізми ексудації, проліферації - компонентів
запалення.

1.Трактувати поняття запалення.
3.Інтерпретувати патогенез місцевих і загальних проявів у розвитку типових
патологічних процесів.
4.Аналізувати патоморфологічні (К.Ф.) особливості розладів
запалення.
36
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання- уміння.
1. Будова капілярної стінки (кафедра гістології).
2. Фагоцити. Види (кафедра гістології).
3. Механізми фагоцитозу (кафедра біології).
4. Клітини сполучної тканини, їх основні функції (кафедра гістології).

плюс", 2005р., С. 61-65, 264-268.
2. Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 25-42, 474-478.
3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс",
2003р., С. 241-252, 165-168

1. Дайте визначення поняття «ексудація».
2. Які з клітин першими емігрують в осередок запалення?
3. Що таке ексудат?
4.Що таке транссудат?
5. Що таке еміграція лейкоцитів?
6. Які види ексудату ви знаєте?
7. Проліферація, визначення поняття.
8. Назвіть місцеві прояви запалення.
9. Назвіть загальні прояви запалення:
10. У судинах мікроциркуляторного русла підвищений гідростатичний тиск.
Еталони відповідей на теоретичні питання початкового рівня:

1. Ексудація- це вихід рідини й розчинених у ній компонентів плазми крові із
кровоносних судин у вогнище запалення.
2. Нейтрофіли
3. Ексудат-це запальний випіт.
4. Трансудат-це незапальний випіт.
5. Еміграція- це вихід лейкоцитів із кровоносних судин в осередок запалення.
6. Серозний, катаральний, фібринозний, який поділяється на крупозний і
дифтеретичний, гнійний, геморагічний, гнильний.
7. Проліферація- це розмноження клітин.
8. Почервоніння (rubor), підвищення температури(calor), набряк (tumor), біль
(dolor), порушення функції (functio laesa).
9. Гарячка, лейкоцитоз, зміни в лейкоцитарній формулі в залежності від
причини, що викликала запалення, підвищення в крові «білків гострої фази
запалення», прискорення ШЗЕ, інтоксикація.
37
Тестовий контроль для перевірки первинного рівня знань:
1. Які ознаки свідчать про наявність запального процесу в організмі?

А. гіперпротеїнемія
В. тромбоз, ШЗЕ, лихоманка
С. еритроцитоз, ШЗЕ
D. лихоманка, лейкопенія, ШЗЕ
Е. лейкоцитоз, ШЗЕ, лихоманка
2. Ексудація-це:
А. пошкодження клітин
В. вихід рідини й розчинених у ній компонентів плазми крові з судин в
осередок запалення
С. відновлення клітин
D. перехід рідини з тканин в судини
Е. розмноження клітин
3. До молекул міжклітинної адгезії відносяться:

А. лейкотрієни
В. інтерлейкін-1, 6, ФНП
С. селектини, інтегрини
D. Ig А, Ig Е, Ig М
Е. лізосомальні ферменти
4. Проліферація це- процес:

А. руйнування клітин
С. вихід клітин в осередок запалення
Е. накопичення запального випоту
5. Вкажіть, в якій послідовності відбувається еміграція лейкоцитів в

осередок запалення:
А. моноцити, нейтрофіли, лімфоцити
В. лімфоцити, моноцити, нейтрофіли
С. нейтрофіли, моноцити, лімфоцити
D. нейтрофіли, еозинофіли, лімфоцити
Е. –
6. Під час другого компонента запалення відбувається:

А. вихід води, білків і формених елементів в осередок запалення
С. вихід БАР
38
Е. еміграція лейкоцитів
7. До загальних проявів запалення відносяться:

А. загальна слабкість, втомлюваність
В. tumor, rubor, calor, dolor, functio laesa.
С. цианоз, припухлість, набряк
D. лейкоцитоз, гарячка, С-реактивного білка в сироватці крові
8. Що обумовлює місцевий прояв запалення – rubor?

А. альтерація
В. ексудація
С. проліферація
D. артеріальна гіперемія
Е. венозна гіперемія
9. Що обумовлює місцевий прояв запалення – tumor?

А. альтерація
В. ексудація
С. проліферація
D. утворення пухлини
Е. всі відповіді вірні
10. Що обумовлює місцевий прояв запалення – dolor?

А. зниження інтенсивності катаболічних процесів
В. підвищення інтенсивності катаболічних процесів
С. підвищення інтенсивності анаболічних процесів
D. подразнення рецепторів гістаміном, кінінами
Е. венозна гіперемія
11. У хворого з плевральної порожнини одержали ексудат такого складу:

білок 4%(в нормі до 1,5%), багато клітин, переважають нейтрофіли.
Визначіть вид ексудату.
А. гнійний
В. геморагічний
С. серозний
D. фібринозний
Е. катаральний

Основні питання, що підлягають вивченню.

1.Розлади кровообігу в осередку запалення.
2.Ексудація і еміграція лейкоцитів, їх механізми.
39
3.Види ексудатів. Морфологічна характеристика різновидів ексудативного
запалення.
4.Механізми проліферації.
5.Поняття про запалення інтерстиційне, гранульоматозне, з утворенням
поліпів.
6.Морфологічні особливості та наслідки проліферативного запалення.
7.Місцеві ознаки запального процесу, механізми їх розвитку.
8.Зв'язок місцевих і загальних порушень при запаленні.
9.Принципи протизапальної терапії.
Основна:
С. 211-237.
книга", 2007р., С. 116-130.
3. Лекція «Запалення».
Додаткова:
1.А.М.Чернух, П.Н.Александров, О.В.Алексеев. Микроциркуляция. М., 1994г.
2. Регеда М.С. Запалення — типовий патологічний процес. Львів; 2005. - 53с.
3. В.В.Серов, В.С.Пауков. Воспаление. Руководство для врачей. М. Медицина,
1995г.
4. Д.Н.Маянский. Хроническое воспаление. М.:Медицина, 1991г.

1. Роль лізосомальних ферментів у патогенезі запалення.
2. Медіатори запалення. Механізм дії. Значення для організму.
3. Вплив нервових та гормональних факторів на розвиток запалення.

1. Медиаторы воспалительной реакции при хирургическом лечении сложных
врожденных пороков сердца в условиях искусственного кровообращения у
новорожденных и грудных детей/ Л.А. Бокерия, Д.Ш. Самуилова, Т.Б.
Аверина и др //Анестезиология и реаниматология. - 2006. - N3. - C. 34-38
2. Роговий Ю.Є. Цитокінова регуляція запалення при туберкульозі
легень//Одеський медичний журнал. - 2004. - N3. - C. 111-114
3. Цурко В.В. Медиаторы и тканевые рецепторы в патогенезе суставного
синдрома//Клиническая геронтология - 2007. - Том13, N2. - C. 3-6.
Мета заняття : ознайомити студентів з методикою визначення титру

амілолітичних ферментів гною.
40
Зміст заняття : для визначення ферментативних властивостей гною
приготовити сироватку гною. Для цього гнійний ексудат відцентрифугувати,
верхній шар відсмоктати і розвести фізіологічним розчином в 10 разів.
Амілолітична здатність гною визначається наступним чином. З основного
розчину сироватки гною приготовити ряд пробірок (8). В кожну пробірку, крім
першої, налити по 1 мл фізіологічного розчину. В 1 пробірку налити 1 мл
сироватки гною. В 2 пробірку налити 1 мл сироватки гною і змішати з 1 мл
фізіологічного розчину; 1 мл суміші з другої пробірки перенести в третю, з
третьої в четверту і так далі до кінця. З 8 пробірки 1 мл суміші вилити.
Таким чином, одержують ряд розведень сироватки гною: 1:10, 1:20, 1:40 і
т. ін.
Потім до кожного розведення додати по 5 мл крохмалю в розведенні
1:1000 і штатив з пробірками поставити в термостат на 30 хв.
Під впливом амілолітичних ферментів крохмаль розщеплюється,
проходячи стадії утворення еритро- і ахродекстринів.
Індикатором розщеплення крохмалю є розчин Люголя. Останній дає з
нерозщепленим крохмалем синє, з еритродекстрином- червоне і з
ахродекстрином- жовте забарвлення.
Титр амілолітичних ферментів визначається по пробірці з рідиною
червоного кольору.
1:10 1:20 1:40 1:80 1:160 1:320 1:640 1:1280
Наприклад, якщо червоне забарвлення одержали в шостій пробірці, то це

означає, що титр ферменту дорівнює 1:320, так як 1 мл сироватки в розведенні
1:320 розщеплює 5 мл крохмалю в розведенні 1:1000 протягом 30 хвилин до
еритродекстринів.
Висновок: _______________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
41
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
1.З плевральної порожнини хворого отримано ексудат наступного складу:

Білка - 34 г/л, клітин 3600 в мкл, переважають нейтрофіли, рН- 6,8. Який
вид ексудату у хворого?
AГнійний
B Фібринозний
C Геморагічний
D Серозний
E Змішаний
2.І.І.Мечников, вивчаючи запальний процес, описав певну закономірність

еміграції лейкоцитів в осередок запалення. Клітини емігрують у такій
послідовності:
A Нейтрофільні гранулоцити, моноцити, лімфоцити
B Моноцити, лімфоцити, нейтрофільні гранулоцити
C Нейтрофільні гранулоцити, лімфоцити, моноцити
D Моноцити, нейтрофільні гранулоцити, лімфоцити
E Лімфоцити, моноцити, нейтрофільні гранулоцити
3.При розкритті абсцесу в ротовій порожнині з'явилися виділення жовто-

зеленого кольору. Які клітини завжди представлені і переважають в
гнійному ексудаті?
AНейтрофіли
B Еозинофіли
C Базофіли
D Лімфоцити
E Еритроцити
4.У хворого на плеврит під час плевральної пункції отримано прозору

рідину без запаху. Який тип ексудату отримано під час пункції?
A Серозний
B Геморагічний
C Гнійний
D Фібринозний
E Гнилісний
42
5.У хворого з гоcтрою пневмонією є набряк і ущільнення легеневої
тканини. Які клітини першими інфільтрують зону запалення і забезпечуть
ефективний захист від бактеріальної інфекції?
A нейтрофіли
B моноцити
C тромбоцити
D еозинофіли
E базофіли
6.У дитини в ділянці опіку спостерігається гіперемія шкіри, невеличкі

пухирці, заповнені прозорою рідиною. Якого характеру рідина в пухирцях?
A Серозний ексудат
B Геморагічний ексудат
C Гнійний ексудат
D Транссудат
E Гнилісний ексудат
7.Одним із місцевих ознак запалення є почервоніння (rubor). Чим

обумовлена ця ознака?
A.Розширенням судин.
B.Збільшенням проникливості мікросудин.
C Посиленням еміграції лейкоцитів.
D Гіперосмією.
8.При роботі на присадибній ділянці чоловік поранив руку. Рану не

обробив. Згодом на місці поранення розвилось запалення з накопиченням
ексудату, що містив велику кількість життєздатних та зруйнованих
нейтрофілів. Який вид ексудату виник?
AГнійний.
B Серозний.
C Фібринозний.
D Геморагічний.
E Катаральний.
2006-2009р.
1.Яка місцева ознака запалення обумовлена подразненням і сдавлюванням

нервових закінчень?
A. Біль
B.Набряк
C.Почервоніння
D.Підвищення температури
E. Порушення функції
43
2. У хворого на 2-у добу після розвитку гострого запаленя колінного
суглобу було відмічено збільшення суглобу в розмірах. З яким із
механізмів, який має місце при запаленні, пов'язаний цей симптом.
A.Регенерація
B.Альтерація
C.Проліферація
D.Ексудація
E.Склероз
3. У хворого 72-х років з діагнозом «перитоніт» під час лапаротомії

(розтину) черевної порожнини отримана рідина мутно-жовтого кольору із
зеленуватим відтінком, неприємного запаху; вміст білка – 0,39 г/л, в осаді
значна кількість дегенеративних форм нейтрофілів, гнійні тільця.
Визначте характер рідини, яка отримана під час пункції:
A. Гнильний ексудат
B. Серозний ексудат
C. Гнійний ексудат
D. Транссудат
E. Геморагічний ексудат
4. У хворого на плеврит під час плевральної пункції отримано прозору

рідину без запаху. Який тип ексудату отримано під час пункції?
А. Фібринозний
В. Гнійний
С. Гнилісний
D. Геморагічний
E. Серозний
1. Хворому зробили пункцію плевральної порожнини. Отримали ексудат

наступного складу: білок – 4,8 %, лейкоцити – 6200/мкл, переважно
нейтрофіли, багато пошкоджених і непошкоджених клітин, рН – 5,4.
1. Як називається такий вид ексудату?
____________________________________________________________________
2. Поясніть механізми його утворення в плевральній порожнині.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Розкрийте позитивне і негативне значення ексудату.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
44
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
4.Чим відрізняється ексудат від трансудату?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2. Двом хворим з асцитом проведена діагностична пункція черевної
порожнини. В одного з них отримана рідина мала такі властивості:
щільність – 1,024, білок – 3,6 %, лейкоцити – 4800/мкл, рН – 6,9. Рідина
іншого хворого: щільність – 1011, лейкоцити – 86/мкл, рН – 7,4.
1. Як називається рідина в першому та другому випадках?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2. Яке значення має дослідження її складу?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Перерахувати, за якими ознаками відрізняються ці дві рідини.
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Хворий І., 36 років, більше року страждає на запалення слизових
оболонок гайморових пазух. За останні два тижні загальний стан
погіршився: температура тіла коливалася в межах 37,5 – 38,50С,
посилилися головні болі, дихання через ніс стало утрудненим. Слизова
оболонка носових ходів різко гіперемована і набрякла. З боку крові:
нейтрофільний лейкоцитоз і прискорення ШЗЕ.
1. Який вид запалення розвинувся у хворого?
____________________________________________________________________
2. Які механізми розвитку загальних проявів запалення?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________

____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Хлопчик Ю.,13 років, звернувся до лікаря з приводу фурункула на

правій щоці. Скаржиться на біль при жуванні, головний біль, підвищення
температури. В центрі щоки пальпується щільний інфільтрат розміром з
лісовий горіх. Шкіра над інфільтратом яскраво-червона по периферії і
багрово-синюшна в центрі.
1. Який вид запалення розвинувся у хворого?
____________________________________________________________________
2. Як пояснити неоднакове забарвлення шкіри в ураженій ділянці?
45
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________

____________________________________________________________________
___________________________________________________________________
5. Хворий М., 36 років, пред'являє скарги на біль при ковтанні, слабкість,

пітливість, головний біль. Температура тіла - 38,8О С. Слизова оболонка
зіву гіперемована, набрякла, покрита сіруватим нальотом. Лейкоцитів в
крові - 15 х109/л, ШЗЕ - 20мм/год, пульс - 98/хв., частота дихання -26/хв.
1. Який патологічний процес має місце у хворого?
____________________________________________________________________
2.Які механізми розвитку місцевих ознак при запаленні?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3.Вкажіть загальні ознаки запалення у хворого і поясніть механізми їх розвитку.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________

____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
6. Хворий Е., 38 років, звернувся до лікаря з приводу опіку правої стопи

окропом. При огляді стопи: різке почервоніння, припухлість шкіри.
Пальпація стопи болюча. Пошкоджена шкіра має підвищену температуру.
Рухова функція стопи порушена. Температура тіла - 37,1 0С. В аналізі крові:
нейтрофільний лейкоцитоз.
1. Які механізми розвитку описаних місцевих симптомів?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2.Як пояснити загальні зміни при запаленні?
46
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________

____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
7. У хворого з черевної порожнини отримано 200 мл непрозорої рідини,

аналіз якої дав наступний результат: питома вага — 1025, альбуміни —
0,5%, глобуліни — 1,5%, фібриноген — 0,2%, еритроцити — 4-5 у полі
зору, лейкоцити (нейтрофіли) — до 10—15 у полі зору.
1. Як називається отримана рідина?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Які механізми виходу рідини із судин в черевну порожнину?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
4. Перерахувати, за якими ознаками відрізняються ексудат від трансудату.
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________

____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
8. Під час пункції черевної порожнини була отримана рідина жовтого

кольору. Питома вага її— 1012, кількість альбумінів — 1%, глобулінів —
1%, фібриноген відсутній, лейкоцити від 1 до 3 у полі зору.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
4. Перерахувати, за якими ознаками відрізняються ексудат від трнсудату.
47
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
9. У хворого, що страждає на рак легені, при пункції плевральної

порожнини отримано 500 мл прозорої рідини рожевого кольору. Питома
вага— 1018, загальний вміст білка — 3,3%, кількість альбуміниів— 2,3%.
глобулінів— 1%, фібриноген відсутній. Лейкоцити — 0—3, еритроцити 10
—15 у полі зору.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2. Перерахувати, за якими ознаками відрізняються ексудат від трнсудату.
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
10. У хворого, що страждає на туберкульоз легень, при пункції плевральної

порожнини отримано 1,5 л рідини жовтого кольору. Питома вага — 1020,
загальний вміст білка — 3%, кількість альбумінів - 2%, глобулінів - 0,9%,
фібриноген — 0,1%, лейкоцити — 0—5 у полі зору, еритроцитів немає.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
4. Перерахувати, за якими ознаками відрізняються ексудат від трансудату.
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
48
Тема: «ПОРУШЕННЯ ТЕПЛОВОГО ГОМЕОСТАЗУ. ГАРЯЧКА».
Актуальність теми. Порушення теплового гомеостазу досить часто

зустрічаються у повсякденному житті людини. Так, наприклад, гарячка
супроводжує різні захворювання як інфекційної, так і неінфекційної природи.
Вивчення етіології та патогенезу цього типового патологічного процесу є
необхідним і важливим для лікаря будь-якого фаху.
Знання причин і механізмів розвитку гарячки дозволить розробляти
раціональні підходи до патогенетичного лікування гарячки. Надзвичайно
важливим в практичній діяльності лікаря є також застосування піротерапії.
Вивчення в експерименті на холоднокровних та теплокровних тваринах
порушень теплового гомеостазу дозволяє зрозуміти відмінність у них теплового
обміну, а також механізм розвитку гарячки у теплокровних тварин та людини.
Окрім гарячки, мають місце і інші порушення теплового гомеостазу, такі
як перегрівання (фізична гіпертермія), гіпертермічний синдром. Знання причин
та механізмів їх розвитку дозволить правильно проводити диференційну
діагностику між різними видами порушень теплового гомеостазу, що дозволить
вибрати вірну лікувальну тактику.
Загальна мета заняття. Студенти повинні знати етіологію, механізми

розвитку таких порушень теплообміну як гарячка, перегрівання, гіпертермічний
синдром.

1.Трактувати поняття гарячка.
3. Аналізувати патоморфологічні(К.Ф.) особливості розладів порушення
теплового гомеостазу,гарячки.
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння. Уміти:

1. Знати будову центру терморегуляції та його функціонування (кафедра
нормальної фізіології);
2. Розкрити механізми теплообміну в нормі (кафедра нормальної фізіології);
3. Пояснити механізми теплопродукції та шляхи тепловіддачі (кафедра
нормальної фізіології).
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна

знайти в наступних підручниках:
1. Нормальна фізіологія за ред. B.I. Філімонова, К. "Здоров'я", 1994. - С. 428-
440.
49
2. В. Ганонг - Фізіологія людини. – Львів, 2002. – С.231-236.
3. М.Р. Гжегоцький. Фізіологія людини. - Київ: Книга плюс, 2005. – С.402-407.

1. Локалізація центру терморегуляції.
2. Які групи нейронів є у центрі терморегуляції?
3. Назвіть основні види порушень теплового гомеостазу.
4. Назвіть чинники, що викликають гарячку.
5. Назвіть види пірогенів за походженням.
6. Назвіть види пірогенів за механізмом розвитку.
7. Вкажіть, що відноситься до первинних пірогенів.
8. Вкажіть, що відноситься до вторинних пірогенів.
9. Назвіть стадії гарячки.
10. Яке співвідношення процесів теплопродукції і тепловіддачі в 1-ій стадії
гарячки:
А) Теплопродукція перевищує тепловіддачу
Б) Тепловіддача вища за теплопродукцію
В) Тепловіддача дорівнює теплопродукції
гарячки:
А) Теплопродукція перевищує тепловіддачу
В) Тепловіддача дорівнює теплопродукції
гарячки:
А) Тепловіддача дорівнює теплопродукції
В) Тепловіддача нижча за теплопродукцію
13. Як називається швидке зниження температури в 3 стадію гарячки?
14. Як називається повільне зниження температури в 3 стадію гарячки?
15. Як називається графічне зображення добових коливань температури в 2
стадію гарячки?
16. Що покладено в основу температурної кривої?
17. Перерахуйте усі відомі Вам види температурних кривих.
18. Органом у людини, що виробляє найбільше тепла є:
A. Мозок В.Серце С.Нирки D.Печінка Е.Селезінка
Еталони відповідей для перевірки первинного рівня знань.

1. довгастий мозок;
2. центральні, периферичні, еталонні нейрони;
3. а)гарячка;
б) перегрівання (фізична гіпертермія);
в) гіпертермічний синдром;
50
г) переохолодження;
4. пірогени;
5. а) екзогенні б) ендогенні
6. а) первинні б) вторинні
7. екзо- та ендогенні пірогени за походженням
8. а) інтерлейкіни-1, 6; б) ФНП; в) γ-інтерферон;
9 а) підвищення температури;
б) стояння температури на одному рівні;
в) зниження температури;
10-А 11-В 12-Б
13. критичне;
14. літичне (лізис);
15. температурна крива;
16. графічне зображення добових коливань температури;
17. febris continua, febris remittens, febris intermittens, febris recurrens, febris
hectica, febris undulans, febris atypica, febris inversa, febris ephemera;
18. D.

1.Визначення поняття.
2.Етіологія гарячки. Пірогени. Класифікація пірогенів.
3.Стадії гарячки, їх характеристика.
4.Класичні типи гарячкових реакцій.
5.Відмінності між гарячкою і перегріванням (гіпертермією).
6.Зміни в організмі, зумовлені гарячкою.
7. Захисне значення і негативні ефекти гарячки.
8.Принципи жарознижуючої терапії.
9.Поняття про піротерапію.
Основна:
С. 337-352
2. О.В. Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Вінниця:
Нова книга, 2007. – С.130-138
3. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и
др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – С.57-65
7. П. Ф. Литвицкий – Патофизиология, 1995. - С.135-147
8. Методичні розробки кафедри на тему „Порушення теплового обміну.
Гарячка”
9. Лекційний матеріал.
Додаткова:
51
1. Крамарев С.А. Диалог педиатра и семейного врача по вопросам лечения
гипертермии у детей // Перинатологія та педіатрія. – 2006. - №1. – С.142-144;
2. Блохин Б. и др. Лихорадка у детей // Врач. – 2003. - №12. – С.142-144;
3. Ященко О.С. Синдром лихоманки в загальній лікарській практиці // Ліки
України. – 2005. - №6. – С.22-32;
4. Павлюк І.В. Функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної
системи у підлітків, які страждають на неінфекційну лихоманку // ПАГ. – 2004.
- №3. – С.16-18;
5. Марьянович А.Т. «Врачу о лихорадке». С.-П., 1999г.
6. И.И. Гончарик. «Лихорадка». Минск: Высшая школа. 1999г.
7. М.И. Лоурин. «Лихорадка у детей». 1985г.
8. Н.Б. Козлов. «Гипертермия – биохимические основы патогенеза,
профилактики и лечения». Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1990г.
9. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. – Санкт-Петербург:
ЭЛБИ-СПб, 1999; С. 367-395.
10.Граф логічної структури теми "Гарячка".
Мета заняття : спостереження за теплорегуляцією і загальною реакцією

холоднокровних та теплокровних тварин при перегріванні.
ДОСЛІД 1. Вимірюють температуру води в банці, частоту дихання та

температуру в ротовій порожнині жаби до перегрівання.
Поміщають жабу в скляну банку, яку ставлять на водяну баню поступово
підвищують температуру води до 40С.
Виймають жабу , знову вимірюють температуру в ротовій порожнині,
спостерігають за загальною поведінкою тварини.
Відмічають стадію збудження, звертають увагу на позу при тепловому
задубінні. Виймають жабу з банки, поступово жабу охолоджують.
Температура повітря 210С
№ п/п Температура води, Температура жаби, Поведінка тварини

0 0
С С
Висновок: _______________________________________________________
52
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
ДОСЛІД 2. Вимірюють температуру у вушній раковині кроля. Поміщують його

в термостат і підвищують температуру до 42.
Спостерігають за зміною температури тіла кроля і його загальною
реакцією при перегріванні.
Температура кроля вихідна - ________0С,
частота дихання вихідна - ________ за хв.
Температура кроля після нагрівання - ________ 0С,
частота дихання після нагрівання - ________ за хв.
Висновок: _______________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
ДОСЛІД 3. Жабі руйнують спинний мозок, фіксують її на дощечці, розтинають

грудну клітку. Верхівку серця захоплюють серфіном, зєднаним з кімографом.
На кімографі записують криву серцевих скорочень при дії розчину Рінгера
різної температури: 250С, 300С, 400С, 500С, 600С, 700С, 800С і т.д. до зупинки серця.
Температура розчину Частота серцевих
0
Рінгера, C скорочень, уд./хв.
Висновок: ________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
_______________________________________________________________
ДОСЛІД 4. Студенти розбирають готові записи дихання при перегріванні

різних тварин: морських свинок, кролів, котів.
Перегрівання морської свинки Перегрівання кроля

53
1.У хворого із гарячкою (t =39,9оС) після вживання жарознижуючих

середників температура тіла швидко знизилась до 36,1 оС. При цьому у
хворого виникли виражена загальна слабість, блідість шкірних покривів,
серцебиття, запаморочення. Чим обумовлений такий стан хворого?
A Зниженням артеріального тиску
B Зниженням глюкози в крові
C Набряком мозку
D Підвищенням глюкози в крові
E Низькою температурою тіла
2.У дитини 9-ти років після тижневого підвищення температури тіла до

38,5 ºС в зв'язку з гострим бронхітом, відзначається зниження температури
до 37,0 ºС. Який з перерахованих механізмів є провідним в 3 стадії
лихоманки?
A Розширення периферичних судин
B Посилення теплопродукції
C Розвиток ознобу
D Збільшення діурезу
E Збільшення частоти дихання
3.У хворого крупозної пневмонією температура тіла підвищилася до 40 ºС.

54
До якого типу можна віднести дану температуру у людини за ступенем її
підвищення?
A Високому
B субфебрильной
C помірного
D Гіперпіретичному
E-
4. Відомо, що при лихоманці підвищення температури відбувається під

впливом пірогенів. Які клітини крові продукують вторинні пірогени?
A моноцити
B плазматичні клітини
C еритроцити
D тромбоцити
E базофіли
5.У хворого чоловіка 38 років температура тіла підвищена до 39 оС. Який

різновид лейкоцитів виробляє речовину, що підвищує температуру тіла?
AМоноцити
B Еозинофіли
C Базофіли
D Нейтрофіли
E Лімфоцити
6.У хворого з пневмонією при вимірюванні температури протягом доби

показники коливалися в межах 39-40 ° С. Який вид лихоманки за ступенем
підйому температури спостерігається?
A Висока
B Гіперпіретична
C Помірна
D Субфібрильна
E Нормальна
7. В результаті тривалого перебування дитини на свіжому повітрі в дуже

теплому одязі у нього підвищилася температура тіла, розвинулася
загальна слабкість. Яка форма порушення терморегуляції спостерігається
в даному випадку?
A Екзогенна гіпертермія
B Ендогенна гіпертермія
C Лихоманка
D Тепловий шок
E Центрогенная гіпертермія
2006-2009 р.р.
55
1. У хворого протягом дня підвищення t°С тіла більше ніж на 1°С
змінюється зниженням її до нормального рівня. Який вид температурної
кривої?
A. Нетипова
B. Гектична
C. Послаблююча
D. Спотворена
E. Постійна
2.У хворого чоловіка, 38 років, температура тіла підвищена до39 0С. Який
різновид лейкоцитів, найбільш імовірно, виробляє речовину, що підвищує
температуру тіла?
А.Моноцити
В.Еозінофіли
С.Базофіли
Д.Нейтрофіли
Е.Лімфоцити
3. Деструктивні й реактивні зміни, інтоксикація, зневоднення, розвиток

шоку, порушення білкового та водно-мінерального обміну, аутоімунізація,
приєднання інфекційних ускладнень. Наведені ознаки характеризують:
A. Опікову хворобу
B. Перегрівання
C. Висотну хворобу
D. Обмороження
E. Ураження електричним струмом
4. У хворого з пневмонією при вимірюванні температури тіла протягом

доби показники коливалися в межах 39-41 °С. Такий вид підвищення
температури називається:
A. Гіперпіретична
B. Висока
C. Помірна
D. Субфебрильна
E. Нормальна
5.Хвора скаржиться на слабкість, біль у горлі, підвищення t°С тіла до

38°С. З боку мигдалин відзначається гіперемія. Яка з перерахованих
речовин являється екзогенним пірогеном, що викликала лихоманку в
хворого?
A. Ненасичені жирні кислоти
B. Насичені жирні кислоти
C. Нуклеїнові кислоти
D. Ліпополісахариди
56
E. Фосфоліпиди
6. При високій температурі зовнішнього середовища в сухому кліматі

посилюється тепловіддача шляхом:
A. -
B. Радіації
C. Випаровування
D. Конвекції
E. Проведення
7. Відомо, що при лихоманці підвищення температури відбувається під

впливом пірогенів. Які клітини крові утворюють вторинні пірогени?
A. Базофіли
B. Моноцити-макрофаги
C. Еритроцити
D. Плазматичні клітини
E. Тромбоцити
8.Під час фізичного навантаження збільшується теплоутворення за

рахунок підвищення теплопродукції, перш за все, в:
А.Печінці
В.Легенях
С.Скелетних м’язах
D.Серці
E.Головному мозку
Ситуаційні задачі
1. Після введення пірогеналу у людини спостерігається бліда, суха шкіра,

озноб, “гусяча” шкіра.
1. Якому періоду гарячки властиві такі зміни?
____________________________________________________________________
2. Як пояснити механізми перебудови терморегуляції у цій стадії.
____________________________________________________
_____________________________________________________
_____________________________________________________
3. Поняття про піротерапію:
_____________________________________________________
_____________________________________________________
2. У хворого на пневмонію спостерігається підвищення температури тіла
до 39,50С. Після проведення жарознижуючої терапії спостерігається
червона волога шкіра.
57
1.Якому періоду гарячки властиві такі зміни?
____________________________________________________________________
2.Як пояснити механізми перебудови терморегуляції у цій стадії
____________________________________________________
_____________________________________________________
3.Принципи жарознижуючої терапії:
____________________________________________________________________
_______________________________________________________________
3. Хворий С., 48 років, був госпіталізований в хірургічне відділення з

приводу планової холецистектомії. Під час проведення інгаляційного
наркозу з міорелаксантами, анестезіолог відмітив виражену тахікардію
(ЧСС - 200 уд/хв). Температура тіла - 43,10 С.
1. Яке порушення терморегуляції розвинулось у даного хворого?
____________________________________________________________________
2. Назвіть причини, механізми розвитку та наслідки.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
3.Патогенетичне лікування ____________________________________________
___________________________________________________________________
4. Хвора К., 25 років, госпіталізована в хірургічне відділення з приводу

гострого апендициту. Під час проведення інгаляційного наркозу з
міорелаксантами, анестезіолог відмітив виражену тахікардію (ЧСС - 200
уд/хв). Температура тіла - 43,20 С.
____________________________________________________________________
2. Назвіть відмінності даного порушення терморегуляції від інших існуючих
порушень.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
3. Патогенетичне лікування____________________________________________
_________________________________________________________________
5. Під час проведення оперативного втручання з приводу защемленої

грижі, яка проводилась під інгаляційним наркозом з міорелаксантами,
анестезіолог відмітив виражену тахікардію (ЧСС - 200 уд/хв). Температура
тіла - 43,30 С.
____________________________________________________________________
2. Назвіть причини, механізми розвитку та наслідки даного порушення
терморегуляції.
58
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
3.Патогенетичне лікування _________________________________________
_________________________________________________________________
6. У хворого на пневмонію спостерігається підвищення температури тіла
до 38,30С, озноб, блідість шкірних покривів.
____________________________________________________________________
2. Назвіть етіологічні чинники, що викликають дану реакцію (вкажіть
існуючі класифікації).
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Вкажіть види гарячки за рівнем підвищення температури.
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
4. .Принципи жарознижуючої терапії:
____________________________________________________________________
__________________________________________________________
7. У хворого на бешиху спостерігається підвищення температури тіла до
38,5-39,70С, озноб протягом тижня. Добові коливання температури в межах
1,5-20С.
1. Яка стадія гарячки у хворого?
____________________________________________________________________
2. Який тип температурної кривої спостерігається у хворого?
____________________________________________________________________
3. В чому полягає позитивне значення гарячки для організму?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
4.Принципи жарознижуючої терапії _________________________________
____________________________________________________________________
___________________________________________________________________
8. У хворої, яка повернулась на Україну після відпочинку в Тунісі,

спостерігається підвищення температури тіла до 410С. Висока температура
утримується протягом доби, а потім повертається до норми. Періоди
підвищення температури повторюються кожні 3 доби.
1. Як називається цей патологічний процес?
____________________________________________________________________
2. Дайте визначення поняття цього процесу.
59
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Яка найбільш вірогідна причина його виникнення.
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
____________________________________________________________________
5. .Принципи жарознижуючої терапії _______________________________
___________________________________________________________________
9. У хворого на поворотний тиф спостерігається чергування періодів
піррексії (підвищення температури тіла протягом 10 діб до 38,8 0С) та
періодів апіррексії (протягом 5 діб).
____________________________________________________________________
2. Охарактеризуйте порушення терморегуляції в 2 стадію гарячки.
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
10. Хворому на сифіліс призначена піротерапія. Через 1 годину після

введення пірогеналу у хворого спостерігалась „гусяча шкіра”, блідість
шкірних покривів, озноб.
1. Яка стадія гарячки спостерігається у хворого?
____________________________________________________________________
2. Охарактеризуйте порушення терморегуляції в дану стадію гарячки.
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. З якою метою хворому ввели пірогенал?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
11. Хворому з антибіотикорезистентним туберкульозом ввели пірогенал.

Через 2 години спостерігали підвищення температури тіла до 39,50С.
1. Що таке піротерапія?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2. Вкажіть позитивне та негативне значення гарячки.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
60
12. Жінка, 65 років, захворіла на грип. Температура тіла - 39,8 0С. В
анамнезі у хворої гіпертонічна хвороба.
1. Вкажіть, які зміни збоку різних органів та систем спостерігаються при
гарячці?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2. Які ускладнення можуть розвинутись у хворої?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Патогенетичні принципи жарознижуючої терапії.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
13. Жінка, 69 років, захворіла на пневмонію. Відмічається підвищення

температури тіла до 390С. В анамнезі у хворої цукровий діабет.
1. Дайте визначення поняття „гарячка”.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2. Які зміни з боку різних органів та систем спостерігаються при гарячці?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Які ускладнення можуть розвинутись у хворої?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
4.Принципи жарознижуючої терапії:________________________________
_________________________________________________________________
14. Дитина, 2 років, захворіла на гостру респіраторну вірусну інфекцію.
Дільничний педіатр відмітив, що температура тіла дорівнює 39 0С і має
тенденцію до підвищення (шкіра бліда, „гусяча шкіра”). У дитини в
анамнезі судоми на тлі високої температури.
1. Вкажіть стадію гарячки та механізми порушення теплообміну в дану
стадію гарячки.
61
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2. Які ускладнення можуть розвинутись у даної дитини?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Які принципи жарознижуючої терапії слід застосувати в даному
випадку?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
15. Після проведення профілактичного щеплення у дитини 6 місяців

температура тіла підвищилась до 38,70С. Дитина неспокійна,
відмовляється від їжі.
1. В чому полягає механізм розвитку гарячки?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2. Які особливості гарячки у дітей?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
16. Дитина, 1,5 років, перебувала в обідню пору у літній сонячний день з
непокритою головою. Ввечері дитина стала вкрай неспокійна,
спостерігалась блювота, температура тіла підвищилась до 42,50С.
1. Яке порушення теплового обміну спостерігається у дитини?
____________________________________________________________________
2. Які можливі наслідки?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Які відмінності різних видів порушень теплового обміну (гарячка,
перегрівання, гіпертермічний синдром).
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
62
17. Хлопчик, 8 років, перебував в літньому таборі на відпочинку. Після
тривалої прогулянки в спекотний день лікар зареєстрував підвищення
температури тіла до 39,50С, блювання, порушення свідомості.
1. Яке порушення теплового обміну спостерігається у дитини?
____________________________________________________________________
2. Вкажіть можливі причини та механізми даного порушення теплового
обміну.
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Розкрийте відмінності різних видів порушень теплового обміну (гарячка,
перегрівання, гіпертермічний синдром).
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
18. Хворий А. потрапив в клініку із скаргами на кашель з мокротинням,

підвищену температуру до 38-390С, загальну слабість, пітливість, головний
біль. Захворювання пов’язує з тим, що напередодні він декілька годин їхав
на мотоциклі і промерз. Клінічне та рентгенологічне дослідження
дозволили поставити діагноз: пневмонія.
1. Що є безпосередньою причиною хвороби?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2. Яка роль переохолодження в даному випадку?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Які зміни в загальному аналізі крові можуть мати місце у хворого?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
4. Який механізм підвищення температури?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
5.Принципи жарознижуючої терапії__________________________________
_________________________________________________________________
63
Алгоритм здачі практичної навички
„Диференціація температурних кривих”
І. Назвіть особливості температурної кривої (ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ)
64
1. Гарячка постійного (сталого) типу: різниця між ранковою і вечірньою
температурою тіла коливається в межах 0,5-1,0 ºС.
2. Гарячка послаблюючого (ремітуючого) типу: різниця між ранковою і
вечірньою температурою тіла коливається в межах 1,0-2,0 ºС, вранці
температура тіла падає нижче 38 ºС, але не знижується до нормального
рівня.
3. Гарячка переміжного (інтермітуючого) типу: спостерігається періодичне,
приблизно через рівні проміжки часу (від 1 до 3 діб) різке підвищення
температури тіла (частіше у другій половині дня, іноді вночі) на декілька
годин з наступним її зниженням до нормального рівня.
4. Гарячка виснажуюча, гектичного типу: тривала гарячка з добовими
коливаннями температури 4,0-5,0 ºС, з підвищенням температури тіла до
40,0-41,0 ºС ввечері та вночі і ранковим її падінням до субфебрильних та
нормальних величин.
5. Гарячка зворотного (інвертованого) типу: максимум температури
спостерігається вранці, увечері вона падає до нормальних або
субфебрильних величин.
6. Гарячка поворотного типу: спостерігається чергування кількаденних
гарячкових періодів з безгарячковими (періоди апірексії).
7. Гарячка хвилеподібного (ундулюючого) типу: спостерігається поступове
підвищення температури тіла протягом певного терміну з наступним її
літичним падінням та більш-менш тривалим безгарячковим періодом.
8. Гарячка нерегулярного (атипового) типу: спостерігається непевна
тривалість з неправильними та різноманітними добовими коливаннями
температури тіла у вигляді постійної, послаблюючої, переміжної,
зворотної та інших гарячок та їх поєднань.
ІІ. Назвіть тип температурної кривої українською та латинською мовами

(ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ)
1. Гарячка постійного (сталого) типу: febris continua
2. Гарячка послаблюючого (ремітуючого) типу: febris remittens
3. Гарячка переміжного (інтермітуючого) типу: febris intermittens
4. Гарячка виснажуюча, гектичного типу: febris hectica
5. Гарячка зворотного (інвертованого) типу: febris inversa
6. Гарячка поворотного типу: febris recurrens
7. Гарячка хвилеподібного (ундулюючого) типу: febris undulans
8. Гарячка нерегулярного (атипового) типу: febris irregularis, febris atipica
3. Для якого захворювання характерний даний тип температурної кривої

(ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ)
1. Гарячка постійного (сталого) типу (febris continua): крупозна пневмонія,
ревматизм.
2. Гарячка послаблюючого (ремітуючого) типу (febris remittens): гнійничкові
захворювання, вогнищева пневмонія.
65
3. Гарячка переміжного (інтермітуючого) типу (febris intermittens): малярія.
4. Гарячка виснажуюча, гектичного типу (febris hectica): сепсис, активний
туберкульоз легень з розпадом легеневої тканини.
5. Гарячка зворотного (інвертованого) типу (febris inversa): сепсис, важкі
форми туберкульозу легень.
6. Гарячка поворотного типу (febris recurrens): поворотний тиф.
7. Гарячка хвилеподібного (ундулюючого) типу (febris undulans):
лімфогранулематоз, бруцельоз.
8. Гарячка нерегулярного (атипового) типу (febris irregularis, febris atipica):
хронічний бронхіт, холецистит.
Тема: «ПАТОЛОГІЯ ТКАНИННОГО РОСТУ. ПУХЛИНИ».
Актуальність теми. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я

(ВООЗ) захворюваність і смертність від онкологічних захворювань в усьому
світі зросте в 2 рази за період з 1999 року по 2020 рік: з 10 до 20 млн. нових
випадків і з 6 до 12 млн. зареєстрованих смертей.
Враховуючи те, що в розвинутих країнах спостерігається тенденція до
сповільнення росту захворюваності й зниження смертності від злоякісних
пухлин (як за рахунок профілактики, так і за рахунок покращення ранньої
діагностики й лікування), зрозуміло, що основний приріст прийдеться на
країни, що розвиваються, до яких сьогодні можна віднести країни колишнього
СРСР. Тому лікарям слід очікувати серйозне збільшення як захворюваності,
так і смертності від онкопатології.
За даними Комітету з профілактики рака ВООЗ, 90% пухлин пов'язані з
впливом зовнішніх чинників, а 10% - залежать від генетичних факторів.
Зважаючи на сказане вище, майбутньому фахівцю надзвичайно важливо знати
етіологічні фактори та «фактори ризику» виникнення пухлин. Розуміння
механізмів канцерогенезу, метастазування, а також відмінності доброякісних
пухлин від злоякісних є необхідними для лікаря будь-якого фаху, враховуючи
те, що пухлини утворюються у людей будь-якого віку, раси, статі.
Загальна мета заняття. Вивчити причини, механізми розвитку, біологічні

особливості пухлинного росту.

1.Трактувати поняття пухлини.
3.Аналізувати патоморфологічні(К.Ф) особливості розладів порушень
тканинного росту.
66
1. Знати будову клітини (кафедра гістології).
2. Знати механізми поділу клітин (кафедра біології та гістології).
3. Знати принципи обміну речовин (білкового, вуглеводного, жирового)
(кафедра біохімії).
4. Мати уяву про ДНК- та РНК-вмісні віруси (кафедра мікробіології).
5. Поняття про структуру, функції і регуляцію гена (кафедра біології).
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна

знайти в наступних підручниках:
1. В.П. Пішак, Ю.І. Бажора. Медична біологія. – Вінниця: Нова книга, 2004. -
С.33-127;
2. Луцик О.Д. Гістологія людини. - Київ: Книга плюс, 2003. – С.21-72.
3. В. Ганонг. Фізіологія людини. – Львів, 2002. – С.1-44.
4. М.Р. Гжегоцький. Фізіологія людини. - Київ: Книга плюс, 2005. – С.6-50.
5. Биологическая химия. Т.Г. Березов, Б.Ф. Коровкин. М.: Медицина, 1983. –
С.268-365.
6. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 208с.
7. Мікробіологія
Дайте відповіді на наступні питання:

1. Дайте визначення поняття «пухлина».
2. Які ви знаєте канцерогенні речовини?
3. Що відноситься до фізичних канцерогенів (наведіть приклади)?
4. Що відноситься до хімічних канцерогенів (наведіть приклади)?
5. Що відноситься до біологічних канцерогенів (наведіть приклади)?
5а. Які існують ендогенні канцерогени?
6. Які ви знаєте характерні властивості пухлин (перерахуйте).
7. Назвіть стадії розвитку пухлин.
8. Що таке ліміт (бар’єр) Хейфліка?
9. Що таке імморталізація?
10. Що таке апоптоз?
11. Які ви знаєте механізми трансформації (перерахуйте)?
12. Що таке протоонкогени?
13. Що таке дедиференціація?
14. Що таке антигенне спрощення?
15. Що таке негативний ефект Пастера?
67
Еталони відповідей для перевірки первинного рівня знань.
1. Пухлина – це типовий патологічний процес, який характеризується
нерегульованим, безмежним ростом клітин і тканин, не пов’язаним із
загальною структурою та функцією ураженого органу.
2. Фізичні, хімічні, біологічні канцерогени, ендогенні
3. Фізичні канцерогени (іонізуюче, ультрафіолетове, інфрачервоне
випромінювання, механічний вплив).
4. Хімічні канцерогени:
екзогенні - органічні (поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ) - бензил, 3,4-
бензпірен, метилхолантрен), ароматичні аміни і аміди (-нафтиламін, бензидин,
диметиламіноазобензол), нітрозаміни, які утворюються в шлунку із нітритів і
амінів в присутності НСІ (діетилнітрозамін, метилнітрозосечовина,
триметилнітрозосечовина), афлотоксини з Aspergillus flavum та
стеригматоцистин з Aspergsllus nidulans, інші – уретан, CCl4, епоксиди,
пластмаси, перекиси) та неорганічні (хром, миш’як, кобальт, нікель, берилій,
свинець, кадмій);
ендогенні (фолікулостимулюючий гормон, статеві гормони,похідні
фенілаланіну, триптофану, тирозину – індол, вільні радикали та перекиси,
жовчні кислоти, холестерин, віт.В12, нікотинова кислота).
5. Біологічні канцерогени: РНК-вмісні віруси (віруси лейкозу мишей і курей,
саркоми Рауса, вірус Біттнера, тощо; у людини - виділений ретровірус з
лейкозних клітин – HTLV (Human T- Lymphoma Virus), що викликає Т-клітинну
лімфому), ДНК-вмісні віруси (папова /papova-віруси, аденовіруси, герпес-
віруси (вірус Епштейна-Барр у людини викликає лімфому Беркітта),
гепаднавірус – вірус гепатиту В спричинює рак печінки), вірус папіломи
людини (рак шийки матки).
6. Анаплазія, метаплазія, дисплазія, інвазивний ріст, метастазування.
7. Ініціація, промоція, прогресія.
8. Ліміт Хейфліка – це генетично запрограмована максимальна кількість
поділів, яку може здійснити клітина. Він різний для кожного виду клітин. У
фібробластів, наприклад, він складає 50 поділів.
9. Імморталізація – це явище, коли клітини можуть ділитися необмежено
довго, не виявляючи при цьому ознак старіння.
10. Апоптоз – це запрограмоване самознищення клітини, що
характеризується активацією нелізосомнмх ендогенних ендонуклеаз, які
розщеплюють ядерну ДНК на маленькі фрагменти.
11. Механізми трансформації - мутаційний, епігеномний.
12. Протоонкогени – це нормальні клітинні гени, що здатні при порушенні їх
структури індукувати пухинний ріст.
13. Дедиференціація або анаплазія - це набуття пухлинними клітинами
властивостей, характерних для ембріонального етапу розвитку організму.
14. Антигенне спрощення – це втрата власних антигенів (зниження
органоспецифічності, індивідуальності) та поява нових пухлинно-
ембріональних антигенів (повернення до ембріонального стану).
68
15. Негативний ефект Пастера – це розпад вуглеводів до пірувату і
перетворення його на молочну кислоту в аеробних умовах.

діяльності:
1.Загальна характеристика основних видів порушень тканинного росту.
2.Поняття про гіпо- та гіпербіотичні процеси: атрофію, гіпертрофію,
гіперплазію, регенерацію, метаплазію, дисплазію, неоплазію.
3.Визначення понять «пухлина» та «пухлинний процес». Сучасні погляди на
етіологію пухлин.
4.Роль іонізуючої радіації, ультрафіолетових променів та механічних факторів
у канцерогенезі.
5.Хімічні канцерогени екзо- і ендогенного походження, прямої та непрямої дії.
6.Роль вірусів у розвитку пухлин.
7.Канцерогенез: основні етапи (трансформація, промоція, прогресія), механізми
мутаційний і епігеномний.
8.Особливості фізичного, хімічного, біологічного канцерогенезу.
9.Особливості пухлинного росту: функціональні, морфологічні, біохімічні,
фізико-хімічні, антигенні.
10.Принципи класифікації пухлин. Поняття про доброякісні та злоякісні
пухлини.
11.Методи експериментального відтворення пухлин.
12.Патофізіологічні основи профілактики і лікування пухлин.
Теми рефератів:
- Вірусний онкогенез. Класифікація онкогенних вірусів, характеристика.
- Механізми природного протипухлинного захисту, імунні та неімунні
механізми резистентності.
- Механізми ракової кахексії.
- Хімічний канцерогенез. Ендо- та екзогенні канцерогени. Роль гормонів у
канцерогенезі.
- Фізичний канцерогенез. Основні закономірності бластомогенної дії
іонізуючої радіації.
Література, необхідна для вивчення теоретичних питань.

Основна:
1. Патологічна фізіологія. За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. Київ: Вища
школа, 1995. – С.26-37;
2. О.В. Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Вінниця:
Нова книга, 2007. – С.138-157;
3. Навчально-методичний посібник виданий на кафедрі на тему „Патологія
тканинного росту. Пухлини.”
69
Додаткова:
1. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Механизмы развития болезней и синдромов-. –
Санкт-Петербург: ЭЛБИ-СПб, 1999. С 243 – 348.
2. Бутейко З.А. Онкогены – регуляторы апоптоза в механизмах лимфомо- и
канцерогенеза // Эксперим. Онкология. – 1995. – Т.17, №3. – С.165-171.
3. Внутренние болезни: В 10 т. / Под ред. Е. Браунвальда и др. – М.:
Медицина, 1996. – Т.8 – Онкология и эндокринология. – 319с.
4. Кислородно-перекисный механизм канцерогенеза и модификация ДНК /
М.Б. Лю и др. // Успехи современной биологии: Научно-практический журнал,
2005. – Т.125. №2. – С.179-188.
5. Мясницева Н.В. Взаимодействие эйкозаноидов с факторами роста в
процессах пролиферации опухолевых клеток // Успехи современной биологии.
– 2005. – Т.125. - №2. – С.157-166.
6. Анализ экспрессии белков-шаперонов в опухолевых клетках человека //
С.С. Новоселков и др. // Вопросы онкологии. – СПб., 2004. – Т.50. - №2. –
С.174-178.
7. Зорин Н.А. Роль альфа-2 макроглобулина в онкологических заболеваниях //
Вопросы онкологии. – СПб., 2004. – Т.50. - №5. – С.515-519.
8. Шацева Т.А. Антиген Кі-67 в оценке опухолевой пролиферацией. Его
структура и функции // Вопросы онкологии. – СПб., 2004. – Т.50. - №2. – С.157-
164.
9. Детская онкология: Руководство для врачей. СПб.: Спецлит, 2002. – 351с.
10. Аничков Н.М. Патогенез кахексии при злокачественных опухолях // Архив
патологии. М., 2005. - №5. – С.51-56.
ТЕСТИ З ВІДКРИТОЇ БАЗИ ДАНИХ (2010р.)

1.Робітник асфальтового заводу 57-ми років скаржиться на слабкість,
кашель з виділенням мокротиння з домішкою крові, біль у грудній клітині.
Встановлено діагноз: рак легень. Назвіть перший етап канцерогенезу:
AТрансформація
B Промоція
C Активізація
D Прогресія
E Індукція
2.Жінка 56-ти років скаржиться на затвердіння в молочній залозі, яке

з’явилось місяць тому, воно швидко збільшується. Об’єктивно: утворення
пов’язане з оточуючими тканинами, горбисте, малорухоме. Назвіть
особливості, які сприяють інфільтративному росту злоякісної пухлини:
AВідсутність контактного гальмування
B Збільшене утворення кейлонів
C Посилення контактного гальмування
70
D Збільшене утворення щільних контактів
E Поява ембріональних антигенів
3. Існують два основних види пухлин по відношенню до організму:

доброякісні та злоякісні. Яка з перелічених властивостей пухлин відрізняє
злоякісні пухлини від доброякісних?
A Метастазування
B Атипізм
C Безконтрольний зростання
D Прогресуючий зростання
E рецидивування
2006-2009р.р.
1. Вкажіть, який з перерахованих нижче факторів не є канцерогенним:
A. Рентгенівське випромінювання
B. Глисти
C. Аміноазосполуки
D. Віруси
E. Ароматичні вуглеводні
2. У 1915 році японські вчені Ішикава та Ямагіва вперше викликали в

експерименті пухлину, змащуючи шкіру вуха кролів кам'яновугільною
смолою. Який метод експериментального відтворення пухлин був
застосований?
A. Експлантації
B. Індукції хімічним речовинами
C. Трансплантації
D. Індукції без клітинним фільтратом
E. Індукції радіоактивними ізотопами
3. Яка патологія тканьового росту гістоморфологічно характеризується

клітинним і тканьовим атипізмом?
A. Дистрофія
B. Злоякісна пухлина
C. Дегенерація
D. Доброякісна пухлина
E. Регенерація
4. Жінка, 56 років, скаржиться на затвердіння в молочній залозі, яке

з‘явилося місяць тому, воно швидко збільшується. Об’єктивно: утворення
пов’язане з оточуючими тканинами, горбисте, малорухоме. Назвіть
особливості, які сприяють інфільтративному росту злоякісної пухлини.
A. Збільшене утворення кейлонів
B. Відсутність контактного гальмування
71
C. Посилення контактного гальмування
D. Збільшене утворення щільних контактів
E. Поява ембріональних антигенів
1. Чоловік, 65 років, який палив протягом 35 років, останніх кілька місяців

відмічає зниження апетиту, схуднення, сухий кашель, задишку, зниження
працездатності. При обстеженні: анемія, лейкоцити – 10,5 х 10 9 /л,
метамієлоцити-3%, п/я-9%, с/я-61%, лімфоцити-17%, моноцити-10%, ШЗЕ
- 21 мм/год. Рентгенологічно виявлено округле затемнення в ділянці
правого бронха діаметром 2см.
1. Яка патологія у хворого?
_________________________________________________________________
2. Вкажіть можливі етіологічні фактори даної патології.

____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
3.Патофізіологічні основи профілактики і лікування
пухлин.__________________
____________________________________________________________________
2. Чоловік, 49 років, протягом 25 років перебував на диспансерному обліку

з приводу виразкової хвороби шлунка. При черговому огляді при
фіброгастроскопії виявлено пухлиноподібне утворення малої кривизни
шлунка. При цитологічному дослідженні – рак шлунка.
1. Дайте визначення поняття „пухлина”.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. В чому полягає механізм розвитку даної пухлини?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
3.Патофізіологічні основи профілактики і лікування пухлин.
____________________________________________________________________
___________________________________________________________________
3. Жінка, 53 років, на прийомі у лікаря-гінеколога скаржиться на

періодичні маткові кровотечі та загальну слабкість. Після проведення
ретельного обстеження хворої лікарем встановлено діагноз „фіброміома
матки”.
72
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Назвіть основні відмінності доброякісних пухлин від злоякісних.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
пухлин._______________
________________________________________________________________
4. Чоловік, 57 років, на прийомі у лікаря-терапевта скаржиться на

безпричинне схуднення на 15 кг за останні 8 місяців, загальну слабкість,
зниження апетиту. Після проведення ретельного обстеження хворого
лікарем встановлено діагноз „рак шлунка”.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Назвіть основні механізми ракової кахексії.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
3. Основи профілактики і лікування пухлин.
______________________________
________________________________________________________________
5. Хвора К., 46 років, звернулась в поліклініку обласного онкологічного

диспансеру з приводу пухлиноподібного утворення лівої молочної залози.
При огляді виявлена пухлина щільної консистенції, бугриста, спаяна з
оточуючими тканинами, грудний сосок втягнутий. Пахові лімфатичні
вузли збільшені. На підставі клінічного і гістологічного обстеження
встановлено діагноз: рак молочної залози. Хворій виконано оперативне
видалення залози, регіонарних лімфатичних вузлів, яєчників. Розпочата
променева терапія.
1. Чому лікар врахував, що це злоякісна пухлина, а не доброякісна?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Чому у хворої були збільшені лімфатичні вузли? Нащо їх видалили?
73
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
6. Хвора К., 50 років, прооперована з приводу раку щитоподібної залози.

Під час проведення оперативного втручання, окрім видалення
щитоподібної залози, лікарем були видалені також прилеглі лімфовузли.
1. З якою метою були видалені лімфатичні вузли?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
2. Назвіть механізми метастазування злоякісних пухлин?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
3. Назвіть можливі шляхи метастазування.
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
7. Хворий С., 67 років, прооперований з приводу раку шлунка. Під час

проведення оперативного втручання, лікарем було встановлено наявність
метастазів у реґіонарних лімфовузлах та печінці.
1. Назвіть механізми метастазування злоякісних пухлин?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
2. Назвіть можливі шляхи метастазування.
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
3. Які методи лікування можна запропонувати хворому?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
8. Хворий Щ., 52 років, поступив в хірургічне відділення для оперативного

лікування з приводу раку нижньої губи. Захворювання почалося рік тому.
З анамнезу відомо, що хворий дуже багато палить. На нижній губі
пальпується щільна пухлина з різко позначеними межами і піднятим
валиком хрящової консистенції. Шкіра над пухлиною вкрита виразками і
кіркою. Підщелепні лімфатичні вузли збільшені, рухомі, дуже щільні на
дотик, неболючі.
1. Яка можлива причина виникнення пухлини у хворого?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
2. Якому етапу патогенезу пухлинного росту відповідає клінічна
симптоматика?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
74
3. Чому у хворого збільшені регіональні лімфатичні вузли і змінена шкіра
над пухлиною?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
пухлин.__________________________________________________________
________________________________________________________________
9. Хворий Д., 36 років, робочий анілінового заводу, поступив в урологічне

відділення з скаргами на болі над лобком під час і після сечовипускання.
При цистоскопії в області правого сечоводу помітна грубоворсинчаста
папілярна пухлина. Слизова оболонка сечового міхура довкола пухлини
помірно гіперемована і набрякла. На підставі проведеного обстеження
поставлений діагноз «рак сечового міхура». Хворому призначена планова
операція.
1. Яка можлива причина виникнення пухлини?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
2. Назвіть відмінності доброякісних і злоякісних пухлин.
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
10. Хворий З., 62 років, у минулому кочегар, поступив в клініку зі

скаргами на загальну слабкість, різке схуднення, осиплість голосу,
утруднене дихання, неприємний запах з рота, сухий кашель. При
ларингоскопії в гортані виявляється горбиста укрита виразками пухлина,
що захоплює більше половини гортані. Пухлина проростає голосові зв'язки
і надгортанник. Шийні лімфатичні вузли збільшені, щільні на дотик,
неболючі. У загальному аналізі крові - виражена анемія.
1. Як пояснити зміни загального стану хворого?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
2. Як називається описаний характер росту пухлини і для яких
новоутворень він характерний?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
3. Чи характерне метастазування для таких пухлин?
____________________________________________________________________
пухлин.________________
___________________________________________________________________
11. Хворий Д., 32 років, впродовж 5 років неодноразово був оперований з

приводу рецидивуючої ліпосаркоми правого стегна. Хворий з'явився на
75
черговий огляд зі скаргами на збільшення об'єму живота. У черевній
порожнині була виявлена куляста щільна пухлина, що займає майже всю
праву половину живота і переходить за середню лінію. Пухлина визнана
неоперабельною внаслідок великих розмірів. Призначена пробна
телегаматерапія. Через два місяці після проведеного лікування пухлина
зменшилася удвічі, стала вільно рухомою. Хворий був прооперований.
1. Доброякісна або злоякісна пухлина була у хворого? Обгрунтуйте свою
відповідь.
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
2. Чим пояснюється позитивний ефект телегаматерапії?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
12. Хвора К., 46 років, звернулась в поліклініку обласного онкологічного

диспансеру з приводу пухлиноподібного утворення лівої молочної залози.
При огляді виявлена пухлина щільної консистенції, бугриста, спаяна з
оточуючими тканинами, грудний сосок втягнутий. Пахові лімфатичні
вузли збільшені. На підставі клінічного і гістологічного обстеження
встановлено діагноз: рак молочної залози. Хворій виконано оперативне
видалення залози, регіонарних лімфатичних вузлів, яєчників. Розпочата
променева терапія.
1. Чому лікар врахував, що це злоякісна пухлина, а не доброякісна?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
2. На якій підставі хворій видалені яєчники?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
3. Навіщо розпочинати променеву терапію?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Тема: АЛІМЕНТАРНЕ ГОЛОДУВАННЯ

(Для самостійної позааудиторної роботи)
Аліментарне голодування – патологічний процес, що може виникати не
тільки при дії зовнішніх факторів, а що особливо важливо знати для майбутніх
лікарів може супроводжувати багато захворювань (ротової порожнини,
стравоходу, шлунка, кишечника, печінки та ін.). Аліментарне голодування
може бути за певних умов і лікувальним фактором. Тому вивчення причин,
76
механізмів розвитку різних форм голодування, вивчення порушення обміну
речовин при цьому є важливим в системі підготовки лікаря.
Загальна мета заняття - Знати основні причини, механізми розвитку

голодування та порушення обміну речовин при цьому.

1.Трактувати поняття:голодування.
2.Розрізняти патологічні і пристосувально-компенсаторні явища в
розвитку типових патологічних процесів.
3.Аналізувати патоморфологічні(К.Ф.) особливості розладів при
голодуванні.

1. Показники обміну речовин та енергії в організмі (кафедра біохімії).
2. Значення компонентів їжі (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та ін.)
для нормальної життєдіяльності організму (кафедра біохімії).
3. Механізми нейрогуморальної регуляції обміну речовин та енергії
(кафедра фізіології).

1. Ю.І Губський. Біологічна хімія. Киів-Тернопіль, 2000р. С. 143-270
плюс", 2005р., С. 390-402.
1. Що таке основний обмін?
2. Перерахуйте зовнішні причини голодування.
3. Перерахуйте внутрішні причини голодування.
4. Класифікація голодування.
5. Які розрізняють періоди повного голодування з водою?
6. Що таке дихальний коефіцієнт? Чому він дорівнює в нормі?
7. Як змінюється ДК в І період повного голодування з водою?
8. Як змінюється ДК в ІІ період повного голодування з водою?
9. Як змінюється ДК в ІІІ період повного голодування з водою?
10. Що таке фізіологічне голодування? Наведіть приклади.
11. Яка тривалість життя повного абсолютного голодування?
12. Яка тривалість життя повного голодування з водою?
13. Що значить неповне голодування? Наведіть приклади.
14. Що означає часткове голодування? Які є види?
15. Який вид голодування лежить в розвитку патології, яка носить назву
„квашіоркор”?
77
1.Зовнішні та внутрішні причини голодування.
2.Голодування фізіологічне та патологічне, повне, неповне та якісне,
абсолютне.
3.Періоди повного голодування.
4.Наслідки голодування.
5.Патоморфологічні еквіваленти - дистрофія, гіпотрофія, кахексія.К.Ф
6.Поняття про лікувальне голодування.
Основна:
1. Патологічна фізіологія. За редакцією М.Н.Зайка, Ю. В. Биця та ін., К: " Вища
школа ", 1995р., 325-337.
2. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В."Нова
книга", 2007р., С. 162-165.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ для індивідуальної роботи студентів:

1. Аліментарна дистрофія. Характеристика. Механізми розвитку.
2. Лікувальне голодування. Обґрунтування застосування його при патологічних
процесах.
3. Квашіоркор. Причини, механізми розвитку. Характеристика. Профілактика.

2006-2009р.р.
1. При тривалому голодуванні зменшується рівень глюкози в крові. Який
орган найбільш чутливий до гіпоглікемії?
A. Серцевий мяз
B. Печінка
C. Нирки
D. Головний мозок
E. Скелетні мязи
1. Після хімічного опіку у хворого розвинувся стеноз стравоходу, який

утруднює прийом їжі. Наступило різке схуднення – маса тіла зменшилася
на 16%. При лабораторному дослідженні крові виявлені наступні зміни:
еритроцити-3,1´1012/л, гемоглобін-113г/л, глюкоза-4,7 ммоль/л, білок-57г/л.
1. Який вид голодування у хворого?
_________________________________________________________________
78
2. Які можливі наслідки гіпопротеінемії?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________

1. Який вид голодування у хворого?
_________________________________________________________________
2. Які причини цього виду голодування?
____________________________________________________________________
________________________________________________________________

1.Який вид голодування у хворого?
____________________________________________________________________
2.Як пояснити зниження формених елементів і гемоглобіну в крові?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________

____________________________________________________________________
2. Що таке гіпопротеїнемія?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. Чим пояснити гіпопротеїнемію у хворого?
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
____________________________________________________________________
2.Чи змінюється резистентність організму до інфекційних агентів в цих умовах?
Обґрунтуйте відповідь.
79
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
80

232803

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

232803

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Тематичний план занять:

Заняття 1 «Пошкодження клітини.».

Заняття 2 «Місцеві розлади кровообігу.»

Заняття 4 «Запалення (судинні реакції).»

Заняття 5 «Запалення (ферменти гною).»

Заняття 6 «Порушення теплового гомеостазу. Гарячка».

Заняття 7 «Патологія тканинного росту. пухлини».

Заняття 8«Аліментарне голодування.»

Загальна мета заняття. Ознайомитися з причинами виникнення

Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання - уміння.

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових

Н.Н.Зайко – Патологическая физиология 1996г. – с.138-146

Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

Загальна мета заняття. Студенти повинні знати причини виникнення

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання - уміння.

Еталони відповідей на теоретичні питання початкового рівня знань:

Тестовий контроль для перевірки первинного рівня знань:

1. Яка речовина з перерахованих викликає артеріальну гіперемію?

3. Які характерні особливості венозної гіперемії?

7. Які ймовірні наслідки венозної гіперемії?

8. Які можливі наслідки артеріальної гіперемії?

16.Вкажіть фактори, що сприяють розвитку тромбозу:

17.Яка із вказаних емболій може розвиватися при переході із зони

18.Вкажіть судини, при пошкодженні яких найбільш вірогідно виникнення

19.Яка кількість тромбоцитів в нормі у здорової людини?

20.Назвіть основні фактори тромбоутворення (Тріада Вірхова) (3):

22.Назвіть основні наслідки тромбоутворення:

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів

Література для підготовки рефератів:

Самостійна робота студентів.

Мета заняття : показати розвиток венозної і артеріальної гіперемій та ішемії у

ДОСЛІД 1. Кожна бригада студентів (2-3 чол.) наркотизує жабу, фіксує її на

ДОСЛІД 2. Знаходять місце на язиці жаби з невеликою кількістю капілярів,

ДОСЛІД 3. У знерухомленої шляхом руйнування спинного мозку жаби

Мета заняття : показати наявність емболів в кровоносному руслі тварин.

ДОСЛІД 1. Жабі голкою-зондом зруйнувати спинний мозок, вскрити грудну та

Тести з банку даних „Крок-1”

2. При змащуванні скипидаром язик у кроля червоніє, його

4. Людині в око потрапив тополиний пух, який спричинив подразнення

5. У стані переляку відзначається різке збліднення особи, тремтіння в

6. Жінка звернулася до лікаря зі скаргами на болі в ногах, які з'являються

7. У дитини внаслідок попадання гарячої води на руку виник опік.

8. Пацієнт 54 років після значного психоемоційного напруження

9. У пасажирському літаку на висоті 10000 м. сталася розгерметизація

1. Під час гри у волейбол спортсмен після стрибка приземлився на

2. Для якого розладу місцевого кровообігу є характерними блідість,

4 .Жінка звернулася до лікаря зі скаргами на біль в ногах, який

5. У хворого похилого віку перелом правої стегнової кістки. Під час

6. У хворого 40 років на ішемічну хворобу серця та захворювання судин ніг

1. Хвора скаржиться на біль у кінцівках, оніміння пальців рук, яке

2. У хворого на стеноз лівого передсердно-шлуночкового отвору під час

4. Дівчинка, 5 років, доставлена в клініку з опіком правої верхньої

5. Хворому з переломом правої плечової кістки була накладена гіпсова

6. У хворого К., 60 років, на фоні атеросклеротичного ураження судин

4.Пояснити основні принципи патогенетичного лікування

8. Група студентів 2 курсу одразу після осіннього кросу була обстежена

9. У кроля видалено шийний вузол симпатичного стовбура справа. Після

10. Хворий К., 28 років, доставлений в хірургічне відділення з приводу

12. Для виконання кесонних робіт водолаза занурили на глибину 20 м, де

14. Хворий В. знаходився в хірургічній клініці з приводу тромбофлебіту

15. Хворий Д., 50 років, доставлений в клініку зі скаргами на сильні болі за