МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ОСТЕОХОНДРОПАТІЇ: ХВОРБА ЛЕГ-КАЛЬВЕ-ПЕРТЕСА, ОСГУД-

ШЛЯТЕРА, ШОЄРМАН-МАУ, КЕЛЕР I, II, КІНБЕКА.

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

для самостійної роботи студентів 5 курсу

навчальної дисципліни «Травматологія та ортопедія»
напряму «Медицина»
спеціальність «Лікувальна справа»
кафедра травматології та ортопедії

Автор: проф. В.П. Кваша

Затверджено на засіданні кафедри від 2015р., протокол №

Розглянуто та затверджено цикловою методичною комісією з

хірургічних дисциплін від 2015р., протокол №-
 Вступ
Одним із ефективних засобів організації самостійної роботи студентів з
тем дисципліни, які відведені на самостійне опрацювання є робота студента
над робочим зошитом. Роботу над робочим зошитом слід починати з
ознайомлення ключових питань з теми. На наступному етапі необхідно
познайомитися з переліком джерел, в яких студент може знайти відповіді на
поставлені питання. Для більш поглибленого вивчення даної проблеми
студент може звернутися на професійні сайти.
Ознайомившись з теорією, студенту необхідно оцінити ступінь
засвоєння матеріалу. У цьому зв'язку він вирішує запропоновані завдання,
тестові запитання з теми. Особливу увагу при підготовці до заняття студент
повинен звернути на необхідний мінімум тих практичних навичок, якими
йому необхідно оволодіти. У відповідних розділах підручників, посібників,
він повинен почерпнути ті відомості, які йому потрібні для оволодіння
практичними навичками.
Організація самостійної роботи засобом робочого зошита здійснюється
наступним чином: викладач представляє робочий зошит студенту або на
електронних носіях (на кафедральному сайті), або в друкованому вигляді,
далі студенти виконують завдання в позааудиторний час, згодом викладач їх
перевіряє та оцінює на початковому етапі практичного заняття.
Критерії оцінки завдань робочого зошита
Кожне завдання вимагає окремого підходу при оцінці якості його
виконання зі своїми критеріями. І тим не менш, при 5-бальній оцінці
кожного виду завдань слід дотримуватися загальнодидактичних критеріїв, а
саме:
Оцінка «5» ставиться, якщо студент:
1. Виконав роботу без помилок і недоліків.
2. Допустив не більше одного недоліку.

Оцінка «4» ставиться, якщо студент виконав роботу повністю, але

допустив в ній:
1. Не більше однієї негрубої помилки і одного недоліку.
2. Не більше двох недоліків.

Оцінка «З» ставиться, якщо студент правильно виконав не менше

половини роботи або допустив:
1. Не більше двох грубих помилок або не більше однієї грубої і однієї
негрубої помилки і одного недоліку.
2. Не більше двох-трьох негрубих помилок або однієї негрубої помилки
і трьох недоліків.
3. За відсутності помилок, але за наявності чотирьох-п'яти недоліків.

2
 Оцінка «2» ставиться, якщо студент:
1. Допустив число помилок (недоліків) перевищує норму, при якій
може бути виставлена оцінка «З».
2. Якщо правильно виконав менше половини роботи .
3. Не приступив до виконання роботи.

Тема. “Остеохондропатії: хворба Лег-Кальве-Пертеса, Осгуд-Шлятера,

Шоєрман-Мау, Келер I, II, Кінбека та ін.”

Мета (навчальні цілі):

1. Визначити медичну та соціальну актуальність даного патологічного
процесу.
2. Вивчити чинники виникнення та негативні фактори, що сприяють
розвитку даних захворювань.
3. Вивчити генезис остеохондропатій та визначити їх вплив, взаємозв’язок
на виникнення, перебіг дистрофічно-дегенеративних уражень апарату руху
та опори.
4. Опанувати клінічні прояви та дані інструментальних досліджень
остеохондропатій відповідно їх локалізації.
5. Вміти провести диференційну діагностику з супутніми захворюваннями на
різних стадіях патологічного процесу.
6. На основі вивчення патогенезу обґрунтувати завдання та принципи
лікування в залежності від стадії та локалізації патологічного процесу.
7. Визначити показання до використання консервативного та оперативного
методів лікування.
8. Розробити та обґрунтувати, в залежності від локалізації та стадії
патологічного процесу, індивідуальну програму профілактичних заходів.
9. Розробити та обґрунтувати, в залежності від локалізації та стадії
патологічного процесу, рекомендації професійної орієнтації.
10. Визначити помилки діагностики та лікування.

Студент має знати:

1. Визначення терміну «остеохондропатія».

2. Стадійність процесу.
3. Клінічні прояви в залежності від локалізації та стадії патологічного
процесу.
4. Показання та інформативність сучасних способів обстеження.
5. Диференційну діагностику.
6. Покази та об’єм консервативного методу лікування.
7. Покази та об’єм оперативного методу лікування.
8. Причинно-наслідкові зв’язки остеохондропатії та патології апарату руху та
опори.

3
9.Принципи формування профілактичних заходів.
10.Принципи формування професійної орієнтації.
профілактичних заходів.Негативну дію антибіотиків.
11.Критерії оцінки ефективності лікувальних та профілактичних заходів.

Студент має вміти:

1. Аналізувати клінічну картину остеохондропатій в залежності від
локалізації та стадії патологічного процесу.
2. Аналізувати дані результатів інструментальних способів дослідження.
3.На підставі результатів клініко-інструментального обстеження провести
диференційну діагностику.
4. Забезпечити диференційний індивідуальний підхід лікування.
5.Створити систему профілактичних заходів та визначити професійну
орієнтацію пацієнта.
6. Застосувати ортопедичні засоби зовнішньої іммобілізації.
7. Пара- та інтраартикулярними блокадами.
8. Пункцією суглобів.

Основні терміни теми.

Термін Визначення
Остеохондропатія ( від гр.- кістка, χόνδρος - хрящ, πάθος-
страждання) - асептический некроз
губчатої кістки, хронічного характеру та
супроводжується мікропереломами.
Остеохондропатії є наслідком місцевих
порушень кровопостачання, які
виникають в результаті цілої низки
факторів(вроджених та набутих).

Хвороба Лег-Кальве-Пертеса Остеохондропатія голівки стегнової

кістки

Хвороба Келер II Остеохондропатія голівок II-III плесневих

кісток

Хвороба Келер I Остеохондропатія човникоподібної кістки

стопи

4
Хвороба Кінбека Остеохондропатія напівмісяцевої кістки

кисті

Хвороба Кальве Остеохондропатія тіла хребця

Хвороба Шоєрман-Мау Остеохондропатія апофізів тіл хребців

Хвороба Осгуд-Шлатера Остеохондропатія гористості

великогомілкової кістки

Література.
1. Баталов О.А. Ранняя диагностика и выбор лечебной тактики при
болезни Пертеса / Вестник травматологи и ортопеди. 1998.- №5.- С.43-
47.
2. Гончаров Л.Д. Хвороба Лег-Кальве-Пертеса (етіологія, патогенез,
лікування): дисертація на… д-ра медичник наук / Інститут
травматології та ортопедії НАМН України.- К.2001.
3. Корнилов Н. В. Травматология и ортопедия.- Т 3// «Гиппократ», 2006.-
896 с.
4. Шевцов В.И., Макушин В.Д. Остеохондропатия тазобедренного
сустава. Руководство для врачей.- М..: Медицина, 2007.-352 с.
5. Вопросы диагностики и тактики лечения остеохондропатий головки
бедра : Пособие для врачей под редакцией В.Н.Конферович.
Екатеринбург.-1998.-216 с.
6. Свинцов А.П. Диференциальная діагностика остеохондропатий у детей
и подростков // Ортопедия, травматология и протезирование. 1980.
№5.- С.43-49.

Завдання для самостійного опрацювання теми (відповісти письмово)

Завдання 1.
Хворий К., 10 років, скаржиться на біль у лівому кульшовому суглобі
при ходьбі, швидку втомлюваність, кульгавість. Хворів на рахіт. Зі слів
5
6
 батьків малорухомість дитини має місце з 6 років, кульгавість з’явилась рік
тому.
Об’єктивно: гіпотрофія сідничних м’язів, м’язів стегна та гомілки.
Згинання та розгинання в кульшовому суглобі в межах фізіологічної норми,
визначається обмеження та болючість ротаційних рухів.
На рентгенограмі лівого кульшового суглобу визначається зменшення
щільності голівки стегнової кістки та її мозаїчна структура. Форма голівки
грибоподібна, суглобова щілина без змін.

1. Клінічні прояви хвороби Лег-Кальве-Пертеса.

Перші ознаки захворювання виражені слабо і відрізняються непостійністю. Загальний
стан дитини не страждає, температура не підвищується, в загальному аналізі крові
змін немає. З'являється кульгавість, яка швидко зникає при розвантаженні кінцівки,
але потім знову відновлюється. Помірні болі в області ураженого кульшового суглоба
нерідко віддають в колінний суглоб. Болі зазвичай виникають вдень, під час ходьби. З
часом, при детальному огляді можна виявити незначне зменшення обсягу м'яких
тканин стегна і гомілки, невелику згинальну контрактуру (неповне розгинання
суглоба) кульшового суглоба, обмеження відведення і внутрішньої ротації (повороту
всередину) стегна. При обмацуванні області кульшового суглоба відзначається легка
хворобливість. З розвантаження суглоба при постільному режимі всі ці явища
зникають. З часом, якщо не розпочато своєчасне лікування, може змінюватися
довжина кінцівки.

2. Диференційна діагностика даного захворювання та

туберкульозного кокситу.

3. Консервативне лікування на ранній стадії патологічного процесу.

Консервативне лікування – це, перш за все, розвантаження ураженої кінцівки з метою
запобігання деформації головки стегнової кістки. На ранніх стадіях захворювання у
дитини повинен бути постільний режим, потім йому дозволяють ходити на милицях
або з використанням ортеза (спеціального пристрою, який утримує ногу в
підвішеному стані). За наявності сильних болів для забезпечення нерухомості суглоба
іноді накладають гіпсову пов'язку або шину. Одночасно дитині призначаються
загальнозміцнююче лікування, вітамінотерапію, фізіотерапевтичні процедури, засоби,
що поліпшують кровообіг у суглобі. При відсутності гострих явищ проводиться
масаж і лікувальна гімнастика. Ходьба з повним навантаженням дозволяється тільки
при рентгенологічно підтвердженому відновленні структури головки стегнової кістки.

Завдання 2
Хворий 18 років, звернувся до лікаря зі скаргми на біль в правому
кульшовому суглобі, яка посилються під час фізичних навантажень, в кінці
7
 дня, кульгавість. Біль виникла рік назад та носила періодичний характер.
Об’єктивно: гіпотрофія сідничних м’язів, відносне вкорочення кінцівки,
помірне обмеження згинання та розгинання в правому кульшовому суглобі.
Визначається обмеження та болючість ротаційних рухів, які
супроводжуються «хрустом» в ділянці кульшового суглобу.
На рентгенограмі правого кульшового суглобу визначається сплощення
голівки стегнової без зміни кісткової щільності, звуження суглобової щілини.
Шийково-діафізарний кут 120 градусів.

1. Яке захворювання має місце у даного пацієнта?

Дсипластичний коксартроз.
2. Визначіть стадію патологічного процесу.
1-2 стадії.
3. Обгрунтуйте методи та об’єм лікування в залежності від стадії
розвитку патологічного процесу.
Консервативне лікування може включати фізіотерапію для зміцнення м'язів,
зменшення болю та покращення функції суглоба. Для пацієнтів з початковою стадією
рекомендовані зміна режиму навантаження, фізична терапія, медикаментозна терапія
для зменшення болю та запалення. При неефективності консервативного лікування
проводиться хірургіне.

Завдання 3.
Хворий 25 років, госпіталізований в ортопедо-травматологічне
відділення зі скаргами на біль в правому колінному суглобі, що виникає при
ходьбі та посилюється при фізичних навантажень. Біль турбує протягом
останніх 3 років. Характерною ознакою на теперішній час є гостре посилення
болю, яке супроводжується неможливістю рухів в колінному суглобі.
Об’єктивно: гіпотрофія чотирохголового м’язу стегна, ознаки
хронічного синовіту. Пасивні та активні рухи в суглобі в межах фізіологічної
норми.
На рентгенограмі правого колінного суглобу визначається дефект
поверхні внутрішнього виростку стегнової кістки.
1. Попердній діагноз та диференційна діагностика.
Хондромаляція
2. Які додаткові обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?
МРТ
3.Клінічні ознаки синовіту колінного суглобу.
Клінічні ознаки синовіту колінного суглобу можуть включати: спільний набряк та
пульсуючий біль в колінному суглобі, обмеження рухів у суглобі, підвищена
температура та почервоніння шкіри в районі суглобу, відчуття "щільності" чи
"повноти" в колінному суглобі, відчуття скрипу або хрусту при рухах.

8
 Завдання 4.

Хворий 4 років, скаржиться на біль у в ділянці верхньої третини правої

гомілки, яка посилюється під час гри в футбол. Біль турбує протягом
останнього року.
Об’єктивно: в ділянці гористості великогомілкової кістки визначається
почервоніння, набряк та болючість при пальпації.
На рентгенограмі верхньої третини кісток гомілки визначається
фрагментація гористості великогомілкової кістки.

1. Попердній діагноз. З якими патологічними станами необхідно

проводити диференційну діагностику?
Хвороба Осгуда-Шляттера
2. Програма лікування та профілактичні заходи.
Програма лікування та профілактичні заходи можуть включати: спокій та обмеження
фізичної активності, особливо протягом періоду загострення болю, застосування
протизапальних лікарських засобів та фізіотерапії для зменшення болю та запалення,
фізична терапія для зміцнення м'язів та підтримки правильного положення колінного
суглобу, при неефективності консервативного лікування хірургічне втручання для
видалення фрагментів кістки.
3. Рекомендації з приводу перспектив професійної орієнтації такого
виду спорту, як футбол.
Рекомендації з приводу перспектив професійної орієнтації включають обмеження
навантаження на колінний суглоб та м'язи гомілки під час фізичної активності. Це
може включати зміну виду спорту на менш травматичний або збалансований за
навантаженням. Важливо також враховувати індивідуальні особливості хворого, його
стан і показники фізичної підготовки при виборі перспективної професійної
орієнтації.

Завдання 5

До лікаря звернулась мати з дитиною 6 років. Зі слів матері дитина

почала скаржитись на біль в ділянці лівої стопи і швидку втомлюваність.
Дитина народилась при нормальних пологах. Хлопчик перехворів на кір.
При огляді визначається незначна припухлість тильної поверхні лівої
стопи, переважно з медіальної сторони. Пальпаторно визначається
болючість, а при ході- збережлива кульгавість.
На рентгенограмі лівої стопи визначається сплощення човноподібної
кістки та її мозаїчна структура.

1. Яке захворювання наявне в даного хворого?

Пласкостопість
2. Яка тактика ортопеда-травматолога в лікуванні даної патології?

9
Тактика ортопеда-травматолога може включати: корекційне взуття для підтримки
арок стопи та зменшення болю, фізична терапія для зміцнення м'язів стопи та
гомілкової кістки, вправи для розтяжки м'язів, при неефективності консервативного
лікування провести хірургічне втручання.
3. Прогноз та рекомендації.
Прогноз залежить від ступеня важкості плоскостопості та вчасності лікування. В
більшості випадків з правильним лікуванням та фізичною терапією можна досягти
поліпшення симптомів та покращення функції стопи. Прогноз у дитячому віці
зазвичай кращий, оскільки організм має великий потенціал для реконструкції та
росту.
Рекомендації можуть включати: дотримання режиму навантаження та виконання
рекомендованих вправ із фізичної терапії, регулярне спостереження за станом стопи
та вчасне звернення до лікаря у випадку погіршення симптомів, підтримка активного
способу життя з обмеженням тривалого навантаження на стопу.

Завдання 6

У клініку звернулась хвора К., 22 років, зі скаргами на біль у правій

стопі, що посилюються при ходьбі.
Об’єктивно спостерігається болючість і припухлість при пальпації в
ділянці плесно-фалангових суглобів ІІ та ІІІ пальців стопи. Рухи обмежені.
При осьовому навантаженні на ІІ та ІІІ пальців визначається болючість.
На рентгенограмі стопи в 2-х проекціях визначається сплощення
головок ІІ та ІІІ метатарзальних кісток, розширення суглобової щілини.

1. Яке захворювання наявне в хворого?

Ревматоїдний артрит
2. Які консервативні та оперативні методи лікування даної
патології?
Консервативні методи лікування можуть включати: НПЗП, глюкокортикостероїди,
фізіотерапія, ортопедичне взуття та ортези.
Оперативні методи можуть включати: артродез або артропластику, синовектомія.
3. Перебіг і прогноз хвороби Альбан-КеллераІІ?
Прогноз хвороби Альбан-Келлер ІІ (ревматоїдний артрит) може бути різним залежно
від ступеня ураження, ефективності лікування та інших факторів. У разі вчасного та
адекватного лікування біль та запалення можуть бути контрольовані, а рухливість
стопи може бути відновлена або покращена. Прогресування захворювання може
призвести до деформацій суглобів та обмеження функції стопи. Важливо вчасно
звертатися до лікаря та дотримуватися рекомендацій щодо лікування та реабілітації
для досягнення найкращих результатів.

10
 Завдання 7

Хворий К., 25 років, слюсар, звернувся до лікаря зі скаргами на біль у

правому променево-зап’ястному суглобі. В анамнезі травми не було. Біль
турбує протягом останніх трьох років, посилюється при фізичному
навантаженні.
Об’єктивно. Спостерігається припухлість по тильній поверхні правої
кисті, болючість при пальпації. Сила м’язів передпліччя знижена.
На рентгенограмі правої кисті визначається сплощення і фрагментація
півмісяцевої кістки.

1. Діагноз та диференційний діагноз.

Остеохондрит півмісяцевої кістки правої кисті
2.Які існують методи лікування остеохондропатії?
Методи лікування остеохондропатії можуть включати: НПЗП, фізіотерапія, ін'єкції
глюкокортикостероїдів або гіалуронату в суглоб, використання ортезу або шини
3. Оперативне лікування і прогноз захворювання?
Оперативне лікування може бути показане у випадках, коли консервативні методи не
приносять полегшення або у випадках серйозного ураження кістки. Операції можуть
включати артроскопічну або відкриту резекцію або видалення ураженого фрагменту
кістки. Прогноз захворювання залежить від ступеня ураження та ефективності
лікування. У більшості випадків з правильним лікуванням можна досягти полегшення
симптомів та покращення якості життя.

Завдання № 8

Хворий К., 16 років, скаржиться на біль у хребті протягом року. Біль за

звичай з’являється в кінця дня, іноді навіть буває тяжко випрямити хребет. В
анамнезі травми не було. При огляді визначається виражений грудний кіфоз.
Біль у хребті посилюється при розгинанні і перкусії остистих відростків
середнього-грудного відділу хребта. М’язи спини не напружені.
На рентгенограмі грудного відділу хребта в бічній проекції
відзначається зменшення відстані між тілами Th5-Th6-Th7 хребців, які мають
клиноподібну форму, верхні і нижні їхні поверхні нерівні, хвилясті.
Міжхребцеві щілини розширені.

1. Провести диференціальну діагностику між

остеохондропатією хребта (хвороба Шейермана-Мау) і
туберкульозним сподилітом.
Диференціальна діагностика між остеохондропатією хребта (хвороба Шейермана-
Мау) і туберкульозним спондилітом може базуватися на таких ознаках: У
туберкульозному спондиліті може бути присутня історія контакту з інфікованими

11
особами, слабкість, втрата ваги, підвищена температура тіла, нічні поти, зміни в
аналізах крові та інші системні симптоми, які не характерні для остеохондропатії; на
рентгенограмі у туберкульозному спондиліті може бути видно руйнування хребців,
формування гранульом, абсцесів, сепсісу, яких немає у випадку остеохондропатії.
2. Який план лікування при остеохондропатії хребта?
План лікування при остеохондропатії хребта може включати: носіння ортопедичного
корсету, фізіотерапія, вживання НПЗП.
3. Середній термін лікування і прогноз захворювання?
Середній термін лікування і прогноз захворювання може варіюватися залежно від
ступеня важкості та ефективності лікування. У більшості випадків з правильним
лікуванням можна досягти полегшення симптомів та покращення якості життя
пацієнта. Прогноз в основному є благоприятним, але можуть виникнути ускладнення,
такі як розвиток деформацій хребта або хронічний біль.

Завдання №9

У клініку направлена дитина Н., 9 років, зі скаргами на біль у грудному

відділі хребта, відчуття хронічної втоми.
Зі слів батьків дитина почала скаржитись на біль рік тому, але лікування
не проводилось.
Об’єктивно. Вісь хребта правильна, припухлості і напруги м’язів немає.
Спостерігається локальна болючість в ділянці 6-го грудного хребця. Рухи в
грудному відділі хребта не порушені. Симптом осьового навантаження на
хребет негативний.
На рентгенограмі хребта в бічній проекції визначається різке сплощення
тіла 6-го грудного хребця. Передній його відділ знаходиться на рівні
переднього краю IVі V грудних хребців. Міжхребцеві диски вище і нижче
зміненого хребця помірно розширені.

1. Клінічний і рентгенологічний прояв хвороби Кальве?

Клінічні та рентгенологічні прояви хвороби Кальве (остеохондропатія в ділянці тіла
грудних хребців) включають в себе: біль у грудному відділі хребта, який може бути
посиленою або постійною; сплощення тіла хребця, що виявляється на рентгенограмі;
розширення міжхребцевих дисків вище і нижче зміненого хребця.
2. Стадії перебігу хвороби Кальве?
Стадії перебігу хвороби Кальве: початкова стадія, прогресуюча стадія, стадія ремісії.
3. Яке лікування застосовується при даній патології та її
прогноз?
Лікування хвороби Кальве може включати: носіння ортопедичного корсету, вживання
НПЗП, застосування фізіотерапевтичних процедур.
Прогноз захворювання може бути благоприятним при належному та своєчасному
лікуванні. В більшості випадків діти з хворобою Кальве відновлюються і можуть
вести активний спосіб життя. Однак у разі відсутності лікування або неправильного
12
підходу може виникнути прогресуючий стан, деформації хребта та інші ускладнення.
Завдання № 10
Дитина Б., 10 років, скаржиться на біль у правій руці, обмеження при
відведенні в плечовому суглобі
Зі слів батьків дитина почала скаржитись 6-8 місяців тому, травми руки
не було.
Об’єктивно. Контури правого плечового суглобу не змінені, виявлена
лише незначна атрофія м’язів. Активні рухи в плечовому суглобі обмежені
(відведення – до кута 70о), пасивні – у повному обсязі.
На рентгенограмі в двох проекціях визначається розширення суглобової
щілини, сплощення головки плечової кістки з ділянками ущільнення і
розрідження кісткової речовини.

1. Диференціальна діагностика між остеохондропатією головки

плечової кістки(хвороба Гасса) і остеобластокластомою.
Диференціальна діагностика між остеохондропатією головки плечової кістки
(хвороба Гасса) і остеобластокластомою може бути здійснена наступним чином:
остеохондропатія головки плечової кістки (хвороба Гасса) характеризується
специфічними змінами в головці плечової кістки, такими як сплощення, ущільнення,
розрідження кісткової речовини, ця патологія виникає у дітей та підлітків;
остеобластокластома є злоякісною новоутворенням кісткової тканини, яка може
зустрічатися у будь-якому віці, включаючи дитячий вік. Вона може виявлятися як
масивна, нерівномірна новоутворення в кістці.
2. Які розрізняють стадії розвитку остеохондропатії?
Стадії розвитку остеохондропатії головки плечової кістки (хвороба Гасса) включають:
Початкова стадія, прогресуюча стадія, стадія ремісії.
3. Який план лікування остеохондропатії голівки плечової
кістки, термін і прогноз лікування?
План лікування остеохондропатії головки плечової кістки (хвороба Гасса) може
включати: обмеження фізичних навантажень та активності, фізіотерапія та
реабілітація, використання НПЗП, у деяких випадках може бути показана хірургічна
корекція змін в головці плечової кістки.
Прогноз лікування залежить від стадії хвороби, ефективності лікування та інших
факторів. У більшості випадків, за належного лікування, можливий повний або
частковий відновлення функцій та покращення якості життя.

Задання № 11

У клініку поступила дитина Ш., 14 років, зі скаргами на шкидку

втомлюваність і біль у правому кульшовому суглобі, кульгавість.
Зі слів батьків дитина стала кульгати кілька місяців тому, раніше
13
 скаржилася на біль у нозі, однак лікування ніякого не починали. Травми
кінцівок не було. Раніше лікувалася з приводу дисплазії правого кульшового
суглобу, хлопчик знаходився до 1 року в стременах Павлика. Надалі скарг не
пред’являв , займався фізкультурою.
Об’єктивно. У момент огляду скарг не пред’являє. Біль з’являється при
різкій внутрішній і зовнішній ротації стегна, рухи помірно обмежені.
На рентгенограмі правого кульшового суглобу форма головки стегнової
кісти змінена за рахунок зниження її довжини, контури її нерівні. Кісткова
структура головки гомогенна.
1. Стадії розвитку остеохондропатії голівки стегнової кісти?
Стадії розвитку остеохондропатії голівки стегнової кістки можуть бути класифіковані
наступним чином: Початкова стадія характеризується розвитком незвичайних змін у
структурі головки стегнової кістки, таких як зниження довжини, нерівність контурів,
гомогенна кісткова структура; прогресуюча стадія: зміни в головці кістки
продовжують розвиватися, може виникнути погіршення симптомів і порушення
функцій суглобу; стадія ремісії: зменшення симптомів та регресія змін на
рентгенограмі при належному лікуванні.
2. Оперативне лікування цієї остеохондропатії?
Оперативне лікування остеохондропатії голівки стегнової кістки може бути
необхідним у випадках, коли консервативні методи не приносять покращення та стан
хворого продовжується погіршуватися. Операція може включати в себе різні методи
реконструкції головки стегнової кістки, такі як остеотомія, резекція, артропластика
тощо.
3. Прогноз лікування хвороби Легга-Кальве-Пертеса?

Прогноз лікування хвороби Легга-Кальве-Пертеса залежить від багатьох факторів,

включаючи стадію захворювання, ефективність лікування та індивідуальні
особливості пацієнта. У випадках, коли захворювання виявляється на ранній стадії і
підходяче лікування проводиться своєчасно, прогноз може бути досить
благоприятним. Однак у важких випадках, особливо при виникненні ускладнень,
прогноз може бути менш сприятливим, і може знадобитися довготривале та
інтенсивне лікування.

Задання № 12

У клініку поступив хворий Н., 25 років, зі скаргами на біль у правому

колінному суглобі, який виник спонтанно, причину вказати не може. Біль
посилюється до кінця робочого дня. Хворий працює токарем. Періодично
визначається випіт у суглобі. Лікувався самостійно.
Об’єктивно. Контури суглобу помірно згладжені. Визначається
болючість в ділянці суглобної щілини. Обсяг рухів у колінному суглобі
повний.
На рентгенограмі виявлена півмісяцева ніша по зовнішній поверхні
14
 внутрішнього виростка стегнової кісти.

1. Характер патології в даного хворого?

Півмісяцевий розсікаючий остеохондрит колінного суглобу.
2. Які існують методи лікування остеохондропатії?
Методи лікування остеохондропатії колінного суглобу можуть включати:
консервативне лікування, таке як прийом протизапальних лікарських засобів,
фізіотерапія (наприклад, ультразвук, електротерапія), фізична терапія (вправи для
зміцнення м'язів та поліпшення рухливості суглобу), фармакотерапія для зменшення
болю та запалення; хірургічне лікування може бути необхідним у випадках, коли
консервативне лікування не принесло відчутного полегшення, і включати
артроскопічну хірургію для видалення пошкодженого фрагменту півмісяця, або
реконструкцію суглобу.
3. Стадії перебігу хвороби Кеніга (розсікаючийостеохондріт)?
Стадії перебігу хвороби Кеніга (розсікаючий остеохондріт) включають: Початкова
стадія характеризується мікроскопічними ураженнями хрящової тканини, що можуть
виявлятися на рентгенограмі як півмісяцеві дефекти або ніші; прогресуюча стадія: під
час цієї стадії відбувається активний руйнування та розрушення півмісяця, що може
призвести до утворення великих дефектів та фрагментів; кінцева стадія включає в
себе дегенеративні зміни в суглобі, які можуть привести до артрозу та серйозного
обмеження функції суглобу.

Тестові запитання.
1. Мати з хлопчиком 5 років звернулась до лікаря ортопеда- травматолога зі
скаргами на втому під час ходи, різке обмеження рухів в правому кульшовому
суглобі, біль іррадіює в область колінного суглоба, кульгавість при ході,
гіпотрофія м’язів стегна.
В анамнезі травми кінцівки відсутні. На R-грамі правого кульшового суглоба
незначне розширення суглобової щілини. Проба Манту негативна. Який
попередній діагноз дитини?

А- вроджений вивих правого стегна;

Б- туберкульозне ураження правого кульшового суглоба
С- остеохондропатія голівки правої стегнової кістки
Д- пухлина Кодмана
Е- вальгусна деформація шийки правого стегна.
2. Під час диспансерного огляду школярів УІІ класу до лікаря звернувся юнак
14 років зі скаргами на біль в ділянці горбистості правої великогомілкової кістки.
Біль збільшується після фізичного навантаження, гри в футбол, під час руху.
При огляді припухлість в проекції горбистості великогомілкової кістки в
порівнянні зі здоровою. При пальпації локальна болючість. На R-грамі в боковій
проекції проксимального відділу великогомілкової кістки справа відмічається
просвітлення і фрагментація. Який попередній діагноз?
15
 А- перелом проксимального відділу великої гомілкової
кістки Б- туберкульозне враження право гомілкової кістки
С- хвороба Осгуд-Шлятера
Д- запізнення точки окостеніння горбика великої гомілкової кістки в
проксимальномувідділі
Е- остеомієліт проксимального відділу великогомілкової кістки.

3. Які з перелічених симптомів характерні для хвороби Кеніга

(розтинаючий остеохондрит)
А- біль при рухах (згинанні та розгинанні) в колінному суглобі.
Б- біль в колінному суглобі в спокої
С- «блок» в колінному суглобі
Д- на рентгенограмі в порожнині колінного суглоба наявність кістково-
хрящового фрагменту.
Е-всі перераховані сегменти

4. До лікаря ортопеда -травматолога звернулась пацієнтка 17 років зі скаргами

на біль в області переднього відділу стопи при ході, біль посилюється після
фізичного навантаження .
При огляді відмічається припухлість області ІІ та ІІІ плеснових кісток в
дистальному відділі, при пальпації локальна біль в проекції відповідних кісток. В
анамнезі - травма стопи відсутня.
На рентгенограмі в передньо-задній проекції відмічається деформація області
голівок ІІ та ІІІ плеснових кісток.
Який попередній діагноз пацієнта?
А- закритий перелом плеснових кісток в дистальному відділі стопи
Б- хвороба Келера ІІ
С- остеомієліт ІІ та ІІІ плеснових кісток
Д - подагричний артрит ІІ та ІІІ плеснових кісток стопи
Е- метатарзалія переднього відділу стопи

5. Які з перелічених клінічних симптомів найвірогідніші при діагностиці

хвороби Шейерман-Мау (остеохондропатії апофізів грудних хребців)?
А- біль після фізичного навантаження в грудному відділі хребта
Б- при огляді хребта різке збільшення кіфозу в грудному відділі

16
 С- при пальпації визначається біль в проекції остистих відростків грудного
відділу хребта.
Д- при спробі випрямити спину, біль посилюється в грудному відділі хребта.
Е- А, Б, С, Д.

6. Які додаткові методи дослідження використовуються в травматології

та ортопедії для визначення остеохондропатії?
А- рентгенологічне дослідження
Б- ультразвукове дослідження
С- ком’ютерна томографія
Д- магнітно-резонансна томографія
Е- радіо-ізотопна діагностика
Ж- реовазографія та ехоостеографія
К- денситометрія
Л- А, Б, С, Д
М- Е, Ж, К
П- всі.

17