Анкілозуючий спондилоартрит

(хвороба Бехтєрєва)
Презентацію підготував студент 6 курсу,
1 медичного факультету, групи 8128
Підгорний В’ячеслав Ігорович
Викладач: Бурмак Юрій Григорович
 Анкілозуючий спондилоартрит
Хронічний, переважно прогресуючий запальний процес
невідомої етіології, що уражає головним чином
крижово-клубові суглоби, суглоби хребта, фіброзні
кільця і зв'язки хребта, що призводить до їх поступового
анкілозу
 Етіологія
• Етіологія захворювання не з'ясована.
• Є підстави вважати, що природа хвороби Бехтерєва
поліетіологічна.
• Найважливішим фактором патогенезу є сімейна
схильність, маркером якої вважається антиген
гістосумісності HLA-B27.
• Серед численних факторів одні є провідними
(хронічне запалення урогенітальних органів,
кишківника, травма кісток тазу), інші – фактори
схильності (спадковість, переохолодження,
гормональне порушення та ін.).
 Класифікація анкілозуючого
спондилоартритy
За формами:
1) Центральна (осьова) форма - ураження хребта та осьових суглобів
(плечових і кульшових) без ураження периферійних суглобів;
2) Периферійна форма залучення периферійних суглобів у поєднанні з
ураженням хребта;
3) Вісцеральна форма поєднання центральної чи периферійної форми з
ураженням внутрішніх органів (серця, аорти, нирок, очей та ін.).

За перебігом:
1) повільнопрогресивна;
2) повільнопрогресивна з періодами загострень;
3) швидкопрогресивна (за короткий час призводить до повного
анкілозу).
 За клініко-рентгенологічними стадіями:
І стадія (початкова) – помірне обмеження рухів у хребті чи в уражених
суглобах; рентгенологічні зміни можуть бути відсутніми чи визначається
нечіткість або нерівність поверхонь крижово-клубових суглобів, розширення
суглобових щілин, вогнища субхондрального остеосклерозу;
IІ стадія – помірне обмеження рухів у хребті чи в периферійних суглобах,
звуження суглобових щілин або їхнє часткове анкілозування, звуження
міжхребцевих суглобових щілин або ознаки анкілозу хребта;
III стадія (пізня) – значне
обмеження рухів у хребті чи
великих суглобах внаслідок їх
анкілозування, кістковий анкілоз
крижово-клубових суглобів,
міжхребцевих та реброво-
хребцевих суглобів із наявністю
осифікації зв'язкового апарату.
 Клінічна картина
Для хвороби Бехтєрєва характерними є:
• симптоми двобічного сакроілету (скарги на
біль запального характеру в куприку,
сідницях, по задній поверхні стегон, що
нагадують попереково-крижовий радикуліт.
Біль у попереково-куприковому відділі хребта двобічний,
постійний, посилюється у другу половину ночі, відзначається
атрофія сідничних м'язів, їх напруження);
• наявність запального характеру болю та скутості в
поперековому відділі хребта (посилення болю зранку, але
зменшення після фізичних вправ, тугорухомість у
поперековому відділі, згладженість чи повне зникнення
поперекового лордозу. Пізніше запальний процес
поширюється вгору по хребту);
• ураження грудного відділу – біль, що часто іррадіює за ходом
ребер, зменшення екскурсії грудної клітини;
• ураження шийного відділу – обмеження рухів майже до
 Локалізація ентезопатії при АС
• включає крижово-клубові суглоби, зв'язковий
апарат міжхребцевих дисків, з'єднання
рукоятки з тілом груднини, лобковий симфіз,
ділянку прикріплення зв'язок до остистих
відростків, гребені клубової кістки, вертели
стегнової кістки, наколінники, ключиці й кістки
(ахилів тендиніт або підошовний фасциїт) п'ят,
а також капсули і внутрішньокапсулярні
зв'язки великих синовіальних суглобів
 Другорядні симптоми при хворобі
Бехтерєва:
1) періодичні, односторонні болі в області крижів;
2) рецидивуючий, негнійний уретрит;
3) хронічний коліт;
4) кон'юнктивіт;
5) кіфоз у грудному відділі хребта;
6) згладженість поперекового лордоза;
7) напруга прямих м'язів спини;
8) обмеження рухів у хребті;
9) ознаки одностороннього сакроілеїту на рентгенограмі;
10) ураження аорти;
11) обтяжена спадковість (хвороба Бехтерєва у родичів).
Римські критерії:
1. Біль у крижах протягом не менше 3 міс, у спокої постійний.
2. Біль і скутість у грудній клітці.
3. Обмеження рухливості поперекового відділу хребта.
4. Обмеження екскурсії грудної клітки.
5. Ірит гострий або в анамнезі.
6. Двобічний сакроїлеїт при рентгенологічному дослідженні.
Діагноз достовірний при наявності двобічного сакроїлеїту й одного з
клінічних критеріїв або при наявності 4 з 5 критеріїв.
Нью-Йоркські критерії:
1. Обмеження рухливості поперекового відділу хребта у всіх площинах.
2. Наявність у даний час або в анамнезі болю в ділянці поперекового
відділу хребта або попереково-крижового переходу.
3.Екскурсія грудної клітки < 2,5 см на висоті IV міжребер'я.
4. Рентгенологічні дані:
а) двобічний сакроїлеїт III–IV стадії;
б) однобічний сакроїлеїт III–IV стадії або двобічний – II стадії.
Діагноз достовірний при наявності: – сакроїлеїту III–IV
стадії й одного з клінічних критеріїв; – двобічного
сакроїлеїту II стадії або однобічного сакроїлеїту III–IV стадії
з критерієм 1 або двома критеріями – 2 і 3.
• При обстеженні проводять пробу Шобера,
(+Томаєра, Отта, Зацепіна, виявляють
симптом Форестьє, Крушелевського,
Макарова)
 Лабораторні дослідження
1. Збільшення ШОЕ, лейкоцитоз, гіпохромна
анемія.
2. Підвищення вмісту серомукоїду, сіалової
кислоти, С-РБ, гаптоглобуліну, ά2 і γ-глобулінів
відповідно до ступеня активності процесу.
3. Негативна реакція на наявність ревматоїдного
фактору.
4. Виявлення НLA B27.
5. При ураженні нирок – протеїнурія, циліндрурія,
еритроцитурія, ізостенурія.
 Інструментальні методи діагностики
Застосовують рентгенологічне та радіонуклідне
дослідження, МРТ, КТ хребта та крижово-клубових з'єднань.
Вирішальне значення в діагностиці належить МРТ і
рентгенографії, за
допомогою яких
визначають ознаки
сакроілеїту, ураження
хребта, синдесмофіти,
зміни лобкового
симфізу, сідничої,
клубової і п'яткової
кісток.
 Лікування
• Принципи лікування хворих з анкілозивним
спондилоартритом: своєчасність, комплексність,
використання оптимальних доз препаратів,
тривалість, етапність, послідовність.
• Слід проводити профілактику ГРВІ, виключити
надмірне фізичне та психічне перенапруження з
метою запобігання загостренням.
• Потрібно виявляти і санувати вогнища хронічної
інфекції.
ibuprofen
naproxen
diclofenac
etoricoxib

Adalimumab
Certolizumab pegol
Golimumab
Infliximab

secukinumab
ixekizumab
 Хірургічне лікування
• Доцільність ендопротезування кульшового
суглобу у хворих із дуже вираженим
больовим синдромом і/або значною
інвалідністю та деструкцією суглоба при РГ
дослідженні, незалежно від віку. У
дорослих хворих не рекомендують
проводити планову остеотомію хребта,
однак в особливих ситуаціях можна
розглянути доцільність такого лікування.
• Хворий З., 28 років, звернувся до терапевта зі скаргами на болі у
• поперековому та крижовому відділі хребта, обмеження рухів у
них, ранкову скутість до 3 годин. Позитивні симптоми
Кушелевського. Аналіз крові: ШЗЕ –38 мл/год, Hb – 98 г/л,
лейкоцити – 4,9 × 109, еритроцити – 3,2 ×1012. На
рентгенограмі кісток тазу – склероз крижово-клубових
з’єднань. Про який діагноз слід подумати в першу чергу:
A. Анкілозуючий спондилоартрит
B. Системний червоний вовчак
C. Остеохондроз
D. Ревматоїдний артрит
E. Подагра
Чоловіка 32-х років протягом останнього року турбують болі
в крижах та кульшових суглобах, болючість та скутість при
рухах в поперековому відділі хребта. ШЗЕ – 56 мм/год.
Рентгенологічно виявлено ознаки двобічного сакроілеїту.
Хворий є носієм антигену НLA В27. Який діагноз є найбільш
вірогідним?
A. Хвороба Рейтера
B. Коксартроз
C. Ревматоїдний артрит
D. Анкілозуючий спондилоартрит
E. Спондильоз
Хворий 27 років скаржиться на болі в спині що посилюються
вночі, болі в сідницях і стегнах, зменшення дихальної
екскурсії грудної клітини. Хворіє 5 років. Лікується у
невролога. Аналіз крові: ер. – 1012/л, Hb – 127 г/л, лейкоцити –
5,6×109 /л, ШЗЕ – 40 мм/год, С-реактивний протеїн – 40 мг/л,
МРТ тазу – двобічний сакроілеїт. Який діагноз у хворого?
A. Остеохондроз хребта
B. Реактивний артрит
C. Анкілозуючий спондиліт (хвороба Бєхтєрєва)
D. Туберкульозний спондиліт
E. Бруцельоз