ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник навчального збору

підполковник
Володимир МИХАЙЛІЧЕНКО
__.11.2021

ПЛАН
проведення заняття з особовим складом навчального збору військової частини
за стандартами тактичної медицини
на 03.12.2021

Тема № 2. Надання домедичної допомоги в зоні тактичних умов (TFC, Tactical

Field Care)

Заняття 4. Серцево-судинні порушення. Ознаки зупинки серця. Визначення

смерті пораненого. Серцево-легенева реанімація.
Заняття 5. Надання домедичної допомоги при переломах, опіках,
проникаючому пораненні ока. Техніка іммобілізації при
переломах. Накладання шин. Застосування жорсткого щитка при
травмі ока.

Навчальні цілі:
1. Довести важливість першочергових дій при виявленні
пораненого.
2. Вдосконалення дій особового складу під час дій за алгоритмом
«TFС».
3. Виховувати в особового складу відповідальність під час поря
тунку пораненого.

Навчальні питання:
1. Серцево-судинні порушення. Ознаки зупинки серця.
2. Надання домедичної допомоги при переломах, опіках,
проникаючому пораненні ока.

Час: 100 хвилин.

Метод: розповідь, показ, тренування.

Місце: медичний пункт.

Керівництва та посібники: стандарт підготовки військовослужбовців з

тактичної медицини.

Матеріальне забезпечення: сумка санітара з укладкою для пацієнтів з

політравмою, С.А.Т. турнікет, ноші.
 ХІД ЗАНЯТТЯ
Назва
№ Час
навчальних Організаційно-методичні вказівки
з/п (хв.)
питань
І. Вступна 5 - прийняти доповідь про готовність до заняття;
частина - перевірити наявність особового складу, його готовність
до заняття, наявність матеріального забезпечення;

ІІ. Основна 90 Надання першої медичної допомоги

частина потерпілому без свідомості
Потерпілий без свідомості, ознаки життя є або
відсутні, але після травми пройшло не більше 4-7 хвилин −
приступай до проведення штучного дихання й зовнішнього
масажу серця.
Методика проведення:
Штучного дихання
Потерпілого укласти на тверду поверхню на спину.
Розстебнути все, що стягує шию, груди, живіт частини
одягу.
Поклавши одну руку під шию, другу на чоло,
закиньте голову назад. Витягнути вперед його
нижню щелепу й відкрити рот.
Очистити рот від слини, блювотних мас, знімних
зубних протезів і т.д.
Однією рукою втримують голову потерпілого в
закинутому положенні, затиснувши пальцями ніздрі,
іншою підтримують напіввідчиненим його рот.
Роблять вдих, щільно прикладають рот (через
хустку, бинт) до рота потерпілого й вдмухують повітря.
Два повільних повних вдьмухування. Перевірте пульс
на шиї.
Якщо пульс є, продовжуйте штучне дихання до
відновлення самостійного подиху. 1 видих кожні 5 секунд
(12-20 у хвилину) Якщо пульсу немає − приступають до
зовнішнього масажу серця.
Зовнішнього масажу серця
Потерпілий повинен лежати на твердій поверхні!
Натиснення роблять на область нижньої третини
грудини (на два пальці вище нижнього краю грудини)
підставою долоні, поклавши долоні рук одна на іншу.
Руки в ліктях не згинати, використати свою вагу для
натиснень, щоб грудна клітка стискувалася на 4-5 см.

Якщо надає допомогу один:

Звільніть дихальні шляхи.
Зробіть 2 вдмухування в дихальні шляхи.
Перевірте пульс на шиї.
Якщо пульс відсутній − виконайте 15 натиснень на
грудину.
Послідовність: 15 − натиснень, 2 − вдмухування.
Якщо надають допомогу двоє:
Людина, яка біля голови − звільняє дихальні
шляхи. Проводить 2 вдмухування й визначає пульс.
Якщо пульс відсутній, людина, що
розташовується біля грудної клітки, робить 5
натиснень.
Послідовність: 5 − натиснень, 1 − вдмухування.
Коли роблять вдмухування повітря в легені,
натиснень на грудину не роблять!
Для дітей 1 - 8 років при натисненні
використовується тільки підстава долоні. Глибина стисків
НЕ БІЛЬШЕ 2,5 - 3,5 см. Частота 80 - 100 стисків у
хвилину.
Для дітей менше 1 року при натисненні
використовуються тільки кінчики вказівного й середнього
пальців, на глибину не більше 1,5 - 2,5 см. Стиски
виконуються в середній частині грудини !!!
Пульс перевіряється на плечовій артерії.
Серцево-легенева реанімація .
Натиснення на грудину виконуються із частотою 60-
80 разів у хвилину, штучне дихання (вдих) способом «з
рота в рот» або «з рота в ніс (через складену вдвічі марлю).

Надання невідкладної допомоги у випадках отримання

травм та нещасних випадків.
Переломи.Переломи це порушення цілісності кістки що
супроводжується пошкодженням тканин, мязів,
кровоносних судин, сухожиль, нервів. Переломи
виникають під впливом зовнішніх травм або хворобливою
зміною кістки.
Переломи бувають закритими – при яких цілісність
шкіряних покривів не порушена, рани не має, та відкриті –
коли перелом супроводжується пораненням м¢яких
тканин.
По ступеню пошкодження переломи бувають
повними – при яких цілісність кістки порушено повністю
та неповними – коли є тільки надлом кістки або її тріщина.
Для переломів характерні слідуючи ознаки:
- біль та болючість при торканні безпосередньо в області
перелому;
- деформація можлива бути викликана як зміщенням
відламків кістки, так і за рахунок пухлини яки
розвились в наслідок кровотечі в мязи біля місця
 перелому;
- порушення функції (відсутність руху);
- ненормальна порушність кінцівки в місцях де не має
суглобів;
- крепітація (хруст) на місці перелому, виникає за
рахунок тертя обломів кісток одна з одною.Надайте
допомогу при виявленні переломів, опіків, інших
ран та ушкоджень.
Переломи
Надання адекватної допомоги при переломах значно
покращує стан поранених і є сильним протишоковим
засобом. Див. Переломи та вивихи
!! З’ясуйте, які види шин є у вашому підрозділі та
навчіться ними вправно користуватись. Навчіться
використовувати у якості шини різні підручні матеріали.
Огляньте постраждалого на наявність переломів. Зверніть
увагу на наступне:
(1) Уламок зламаної кістки може стирчати із шкіри.
(2) Постраждалий може відчувати біль, болісну чутливість,
у нього може спостерігатися набряк та/або посиніння у
певному місці, оніміння нижче ушкодження. Місце з
болісною чутливістю або синцем, ймовірно, і є місцем
перелому.
(3) Одна рука або нога може здаватися коротшою за іншу,
або суглоб може бути вивернутим у неприродне
положення (зовні виглядатиме деформованим).
(4) Постраждалий може відчувати труднощі при спробі
поворухнути враженою кінцівкою.
(5) У постраждалого значне пошкодження руки або ноги.
(6) Постраждалий почув «клацаючий» звук під час
отримання поранення.
Накладіть шину на зламані кінцівки, використовуючи
підручні матеріали або спеціальні шини, наприклад,
універсальну складану шину (SAM splint) на плече,
передпліччя або гомілку. Для накладання шини на зламану
кінцівку можна використати два жорстких предмета
(наприклад, прямі гілки дерева, дошки або наметові
стійки). Для фіксації твердих об’єктів та збереження
нерухомості поламаної кінцівки можна використовувати
бинт або такі матеріали, як трикутні хустки та розірвану на
смужки тканину.
Накладання шини на ногу (див. малюнок 4-3)
(1) Підкладіть матеріали, якими збираєтесь фіксувати
шини до ноги (відрізки бінта, смужки матерії, трикутні
хустинки) під коліно. Потім обережно пересувайте
фіксуючі матеріали донизу та догори вздовж кінцівки,
поки вони не стануть у потрібне положення.
(2) Використовуйте не менше двох пов’язок вище та
двох пов’язок нижче місця ушкодження (вище верхнього
суглоба, між верхнім суглобом та місцем перелому, між
місцем перелому та нижнім суглобом, нижче нижнього
суглоба). При фіксації шини пов’язкою уникайте її
накладення на місце перелому, що може призвести
дододаткових ушкоджень.
(3) Розташуйте шини таким чином, щоб вони
розташовувалися з обох боків пошкодженої гомілки або
стегна. Якщо можливо, розташуйте шини таким чином,
щоб зробити суглоб вище місця перелому та суглоби
нижче місця перелому нерухомими. При переломі гомілки
шина повинна виступати вище коліна та нижче гомілки.
При переломі стегна шина повинна виступати вище стегна
і нижче гомілки (стегно, коліно та гомілка будуть
нерухомими).
!! Переконайтеся, що краї шини не тиснуть в область паху.
Такий тиск може негативно вплинути на кровообіг.
(4) Покладіть підкладку (наприклад, тканину) між шинами
та кінцівкою, на яку накладається шина. Покладіть більш
щільну підкладку в область суглобів та чутливих зон,
наприклад, пахової області.
(5) Обмотайте шини та кінцівку підкладеними під ногу
фіксуючими матеріалами (бинтом, хусткою, смужками
тканини), щоб її знерухомити в чотирьох місцях (див. п
2). Зв’яжіть кінці (хвости) кожної фіксуючої пов’язки у
нековзаючий (простий, пластовий) вузол на зовнішньому
жорсткому предметі та подалі від місця поранення.
(6) Огляньте кінцівку на предмет ознак порушеного
кровообігу. Матеріал, що фіксується повинен бути досить
туго затягнутий, щоб щільно утримувати жорсткі предмети
на місці, але недостатньо туго для перешкоджання
кровообігу. Якщо ви виявите ознаки поганого кровообігу
(наприклад, холодність, оніміння або відсутність пульсу),
ослабте фіксуючі матеріали; впевніться, що краї шин не
перешкоджають кровообігу та заново зав’яжіть косинкові
пов’язки.
!! Якщо в нозі продовжує спостерігатись поганий
кровообіг, евакуюйте пораненого за першої нагоди.
 Малюнок 4-3. Шина, яку накладено на перелом стегна.
Накладення шини на руку.
(1) Розташуйте шини таким чином, щоб вони
розташовувались з обох боків пошкодженого плеча або
передпліччя. Якщо можливо, розташуйте шини таким
чином, щоб суглоб вище місця перелому та суглоб нижче
місця перелому був нерухомим.
(2) Покладіть підкладку між рукою та шиною.
(3) Зафіксуйте шину за допомогою косинкових пов’язок,
тканини, розрізаної на смужки, або інших фіксуючих
матеріалів. Якщо можливо, накладіть дві косинкових
пов’язки вище місця перелому та дві нижче місця
перелому. Зробіть суглоб вище місця перелому та суглоб
нижче місця перелому нерухомим.
(4) Огляньте кінцівку на предмет ознак порушеного
кровообігу. Матеріал, що фіксується повинен бути досить
туго затягнутий, щоб щільно утримувати шини на місці,
але недостатньо туго щоби не перешкоджати кровообігу.
Якщо ви виявите ознаки поганого кровообігу (наприклад,
похолодіння, оніміння або відсутність пульсу), впевніться,
що краї шин не перешкоджають кровообігу (наприклад, не
тиснуть на під пахвову область) та заново зав’яжіть
косинкові пов’язки.
!! Якщо в руці продовжує спостерігатися поганий
кровообіг, евакуюйте пораненого за першої ж нагоди.

Малюнок 4-4. Підвішення руки на косинці.

Для фіксації переломів кісток верхньої кінцівки та ключиці
часто застосовують підвішення руки на косинці. У разі
підвішування пошкодженої руки на косинці в
розпрямлену косинку укладають руку, один кінець
косинки проводять між тулубом і рукою, а інший виводять
на напліччя цієї ж руки (малюнок 4-4). Обидва кінці
зав’язують (бажано розташувати вузол не на шиї), після
чого вільний кінець косинки обертають навколо ліктя і
фіксують на передній поверхні пов’язки за допомогою
шпильки.
При переломі ключиці, та кісток верхньої кінцівки можна
накладати пов’язку Дезо (мал. 4-5А) або Вельпо (мал. 4-5Б)
При цьому під пахву треба обов’язково підкласти
невеликий ватно-марлевий (або з іншої тканини) валік. Ці
пов’язки складні на перший погляд, але легко виконуються
після кількох тренувальних спроб.

Малюнок 4-5.
Пов’язка Дезо (а) та Вельпо (б)

!! Знерухомлюйте кінцівки не тільки для допомоги при

переломах, але і при інших ушкодженнях – вивихах,
розривах зв’язок, ранах після зупинення кровотечі. Це
припинить подальше ушкодження тканин, а в разі
важких травм буде одним із ефективних
протишокових заходів.
Опіки
(1) Опіки обличчя, особливо ті, які відбуваються у
закритих просторах, можуть призвести до ураження
дихальних шляхів. Ретельно перевірте стан дихальних
шляхів і насичення крові киснем у таких постраждалих і
розгляньте питання щодо якнайшвидшої евакуації для
хірургічного втручання з відновлення прохідності
дихальних шляхів при дихальній недостатності або
зниженні насичення крові киснем.
(2) Оцініть загальну площу опіків з точністю приблизно до
10%, використовуючи «Правило дев’яток» (голова це 9%
поверхні тіла, руки по 9%, передня поверхня тулуба 18 %,
задня поверхня тулуба 18 %, ноги по 18 %, проміжність
1%). Див.
(3) Накрийте область опіку сухою стерильною пов’язкою.
(4) При обширних опіках (> 20%), подумайте про укриття
потерпілого теплоізоляційною ковдрою HRS або Blizzard
 Survival Blanket з набору для запобігання гіпотермії, щоб
одночасно накрити зони опіку і запобігти гіпотермії.
(5) Розпочати інфузійну терапію якщо площа опіків більше
20% від загальної площі поверхні тіла негайно після
установки в / в або внутрішньокісткового доступу.
(6) Проведіть знеболення та дайте антибіотики.
(7) Відповідно до приписів з тактичної медицини всі
втручання при необхідності можуть бути виконані на
обпаленій поверхні ділянки шкіри, або через пошкоджену
ділянку шкіри потерпілого.

ІІІ Заключна 5 - нагадую тему заняття, учбові питання;

частина - вказую на загальні недоліки та шляхи їх усунення;
- ставлю завдання на самостійну підготовку.

Начальник медичної служби – начальник медичного пункту

капітан м/с Олександр МІЩЕНКО