МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра зоології та МНБ

Практичне завдання № _6_

РЕФЕРАТ

За дисципліною: ОМЗ і БЖД

Тема: Невідкладні стани, спричинені порушеннями серцево-судинної

системи. Термінальні стани. Серцево-легенева реанімація

Студентки 1 курсу ПП-23

Психолого-Педагогічного Факультету

Спеціальності 053 Психологія

Малої Дар’ї

Перевірив: Квітко М.О

Кривий Ріг – 2023

 ПЛАН

1. Причини, прояви і перша допомога при втраті свідомості.

2. Невідкладна допомога при раптовій зупинці серця і дихання.

3. Особливості проведення зовнішнього масажу серця та штучної

вентиляції легень у дітей різного віку

4. Напад судом: причини, перша допомога

Причини, прояви і перша допомога при втраті свідомості.

Втрата свідомості на нетривалий період часу називається непритомністю.
Попередньо людина може відчувати, ніби задихається, не може зробити
глибокий вдих. Після втрати свідомості відчувається слабкість,
запаморочення, хиткість в рухах, знижений тиск.
Найбільш розповсюджені причини виникнення непритомності:
● Тривога, нервове напруження, переживання. Людина, перебуваючи
в стресовій ситуації, може відчути різкий занепад сил, слабкість і, як
результат, трапляється втрата свідомості.
● Духота. У погано провітрюваних приміщеннях, де високий відсоток
вуглекислого газу, люди часто можуть втрачати свідомість через
нестачу кисню в організмі.
● Спека. У літній період часу, коли температура повітря досягає
критичних показників, втрата свідомості трапляється дуже часто.
Особливо при тривалому перебуванні на ногах в переповнених
приміщеннях, транспорті, де відчувається задуха, люди, які
страждають зниженим тиском, відчувають слабкість і можуть
втрачати свідомість.
● Різкі зміни положення тіла. Людина може знепритомніти, якщо
швидко піднімається з положення лежачи.
● Больовий шок нерідко провокує втрату свідомості. Організм, в
спробах заощадити сили та пережити стресову ситуацію, сильний
біль, "відключається" за допомогою непритомності.
● Жага і голод. Ще один приклад, коли людина через низький рівень
ресурсів, нестачу їжі та води, може втратити свідомість. Після
виходу з цього стану потрібно вкрай акуратно і дозовано вводити
продукти, починаючи з малих доз.
● Різка крововтрата може стати результатом слабкості, сонливості, а
також втрати свідомості. Це відбувається через стрімку втрату
великої кількості рідини організмом, яку він не може так само
швидко заповнити.
 ● Анемія, серед основних ознак, відрізняється постійним відчуттям
слабкості та непритомністю.
● Порушення мозкового кровообігу, яке відбувається під час
мікроінсультів, може супроводжуватися втратою свідомості.
● Новоутворення (не тільки злоякісні, а також і доброякісні) в
головному мозку.
● Одним з побічних ефектів застосування ряду лікарських препаратів,
що знижують артеріальний тиск, є втрата свідомості.
● Знепритомніти людина може і при інших захворюваннях, таких як
епілепсія, гіпоглікемія (зниження рівня глюкози в крові нижче
норми).

Визначити стан, що передує втраті свідомості, можна, якщо відзначається

більшість таких симптомів:

● Нудота;
● Слабкість;
● Пришвидшене серцебиття;
● Різке зниження тиску;
● Оніміння кінцівок;
● Запаморочення;
● Шум у вухах;
● Потемніння в очах;
● Поява "зірочок" перед очима;
● Блідість шкірних покривів;
● Втрата орієнтації в просторі;
● Почуття нестачі повітря.

Що не треба робити у випадку, коли людина знепритомніла

При спробі привести у свідомість людину, яка втратила знепритомніла,
важливо знати і не допускати помилок:

● Трясти потерпілого, намагаючись таким чином привести його до

тями;
● Бити по щоках;
● Рясно поливати водою;
● Намагатися влити в рот воду або іншу рідину в період, коли людина
перебуває без свідомості.
● Ні в якому разі не намагатися привести у вертикальне положення.
● Залишати людину саму і бігти за допомогою. Важливо спостерігати
за станом потерпілого, паралельно, викликаючи швидку допомогу
телефоном.

Допущення подібних помилок може істотно погіршити стан потерпілого.

Алгоритм дій першої допомоги при непритомності:

1. Необхідно допомогти тому, хто непритомніє, м'яко опуститися на

землю (чим раніше він виявиться в горизонтальному положенні, тим
краще, не потрібно намагатися втримати його у вертикальному положенні,
це допоможе мінімізувати ризик травми при падінні).
2. Якщо непритомність сталась в людному місці, важливо забезпечити
відкрите місце, з хорошим притоком повітря.
3. Потрібно підняти потерпілому ноги так, щоб ступні були вище
голови. Завдяки цьому, підвищується артеріальний тиск і поліпшується
відтік насиченої киснем крові в мозок.
4. Через 30 секунд потерпілий повинен прийти до тями. Після чого він
повинен полежати і глибоко подихати.
 5. Треба оцінити стан потерпілого і переконатися у відсутності травм.
6. Тільки через деякий час, повільно, зі сторонньою допомогою, він
може встати.

Якщо людині стало краще, перша допомога при непритомності закінчена,

викликати «швидку» не потрібно.

Невідкладна допомога при раптовій зупинці серця і дихання.

Згідно з Порядком надання домедичної допомоги необхідно:

1. Переконатися у відсутності небезпеки.

2. Якщо постраждалий у свідомості, з’ясувати деталі та передати
інформацію диспетчеру швидкої допомоги та почати надання
домедичної допомоги до приїзду швидкої.
3. Якщо постраждалий не реагує, треба переконатись у тому, щоб були
вільні дихальні шляхи (в разі потреби перекинути людину на спину
та оглянути, чи нічого не заважає диханню).

Якщо дихання немає, розпочати серцево-легеневу реанімацію:

1. виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не

більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину;
2. виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски,
тощо. При відсутності захисних засобів можна не виконувати
штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку.
Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд;
3. поперемінно повторювати попередні два пункти до приїзду швидкої.
Змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні
2 хвилини.
 Ознаки, які свідчать про зупинку дихання
Перша допомога при зупинці дихання важлива так само як і швидке
транспортування хворого до медичного закладу. Вона повинна бути
надана без зволікань, якщо:
● постраждалий хрипить;
● шкіра різко стає блідою аж до синюшного відтінку в районі губ і
кінчиків вух;
● немає ритмічних рухів черевних м'язів або грудної клітки,
супроводжуваних вдихом / видихом;
● відсутній рух повітря, який надходить в дихальні шляхи та виходить
з них;
● при нахилі над потерпілим відсутні звуки вдиху і видиху.

Будь-яке зволікання при таких симптомах може коштувати життя.

Якщо потерпілий знаходиться без свідомості, не реагує на ваше звернення і
протягом 10 секунд у нього не видно руху грудної клітини, які
супроводжують акт дихання, насамперед потрібно викликати швидку. Якщо
поруч ще знаходяться люди, попросіть когось це зробити в цілях економії
вашого часу, необхідного для надання долікарської допомоги. До приїзду
професійної реанімаційної бригади слід виконати наступний алгоритм дій.
● Додайте потерпілого на тверду рівну поверхню.
● Звільніть горло і верхню частину грудної клітини від одягу, а також
розстібніть ремінь.
● Очистить ротову порожнину від води, водоростей і іншого стороннього
вмісту.
● Сядьте на коліна зліва від потерпілого.
● Перевірте наявність пульсу на зап'ясті або на шийній артерії.
● Підкладіть під плечі постраждалого валик або згорток з одягу.
● Почніть робити штучне дихання, накривши рот шматком тонкої
тканини.
● Вдихайте повітря рот в рот, закривши ніс. (5 вдихів).
● Відкрийте ніс і порахуйте до п'яти (5 видихів).
Під час штучного дихання рекомендується непрямий масаж серця шляхом
синхронним вдихам натискання рукою на грудну клітку. Якщо у потерпілого
переламані ребра або хребет - краще обмежитися тільки вентиляцією легенів.
При підозрах на черепно-мозкову травму потерпілого краще не переміщати.
Надаючи першу долікарську допомогу при зупинці дихання удвох один може
робити масаж серця, натискаючи двома руками на грудну область 5 разів
поспіль, а його напарник енергійно і швидко вдихає повітря в легені
потерпілого. Всього маємо отримати 12 повторень протягом 1 хвилини.
Натискання на грудні м'язи дитині дошкільного віку здійснюється двома
пальцями, а школяреві - однією рукою. Якщо реанімація необхідна дитині, то
її виробляють, обхопивши губами органи дихання малюка.
Діяти слід до тих пір, поки потерпілий сам не почне дихати та не прийде до
тями. Надання допомоги має бути послідовним, але при цьому дуже швидким,
оскільки кожна секунда на вагу золота.
Якщо реанімаційні заходи здійснюються самостійно, то всі дії слід
здійснювати ще швидше: 12 сек. - 15 натискань на грудину, 3 секунд - 2
енергійних видиху, так щоб протягом 60 секунд було зроблено 60 натискань і
8 актів штучного дихання.

Особливості проведення зовнішнього масажу серця та

штучної вентиляції легень у дітей різного віку
1. Переконайтеся, що оточення є безпечним як для вас, так і для
дитини.

2. Перевірте реакцію дитини, адекватну до віку:

• легко стимулюйте її і/або запитайте вголос: «Як ти себе почуваєш?»

• ніколи не струшуйте немовля або дитину, якщо ви підозрюєте в неї

травму шийного відділу спинного мозку.

Якщо відповіді на поставлені запитання немає, потрібна стимуляція

больовим подразником (наприклад, пощипування мочки вуха, тильної
поверхні кисті тощо).

3a. Якщо дитина відповідає словами або рухами:

• залиште її у тому положенні, в якому ви її знайшли (за умови, якщо це

безпечно для неї)

• оцініть її стан і надайте допомогу в разі потреби

• регулярно перевіряйте загальний стан дитини.

3б. Якщо дитина не реагує:

• голосно кличте на допомогу — якщо є інші люди, попросіть

викликати кваліфіковану допомогу із зазначенням точного місця події,
типу інциденту, кількостію постраждалих та їх стану, а також номеру
телефону, з якого ви дзвоните
 • відновіть прохідність дихальних шляхів дитини, відхиливши голову
та припіднявши нижню щелепу наступним чином:

- спочатку залиште дитину в тому ж положенні, в якому ви її

знайшли, покладіть руку на чоло дитини і обережно відхиліть її
голову назад

- одночасно покладіть подушечку пальця (або пальців) під

підборіддя дитини та підніміть його; не тисніть на м’які тканини під
підборіддям, оскільки це може заблокувати дихальні шляхи

- якщо у вас все ще виникають труднощі з відновленням прохідності

дихальних шляхів, спробуйте метод висунення нижньої щелепи,
тобто помістіть вказівні пальці обох рук за нижньою щелепою
дитини і висуньте її вперед

- проведення обидвох вказаних способів може виявитись

простішим, якщо дитину обережно перевернути на спину.

Якщо ви підозрюєте травму в області шиї, спробуйте відновити

прохідність дихальних шляхів, використовуючи тільки метод висування
нижньої щелепи. Якщо цей спосіб виявився неефективним, додайте
незначне відхиляння голови назад, поки дихальні шляхи не стануть
прохідними. У пацієнтів із травмою в області шиї допускається невелике
відхиляння голови назад, якщо висування нижньої щелепи неефективне.

4. Утримуючи прохідність дихальних шляхів, оцініть зором, слухом і

дотиком, чи наявне правильне дихання (наблизивши своє обличчя до
обличчя дитини та спостерігаючи за її грудною кліткою):

• стежте за рухами грудної клітки

• прислухайтесь до дихальних шумів над носом і ротом дитини

• відчуйте, як повітря рухається по вашій щоці.

Дивіться, слухайте і відчувайте не більше 10 секунд, перш ніж прийняти

рішення.

5а. Якщо дитина дихає правильно:

• переведіть дитину в безпечне положення, що забезпечить прохідність
дихальних шляхів

• регулярно оцінюйте дихання.

5б. Якщо дитина не дихає або присутнє агональне (нерегулярне,
нечасте) дихання:

• обережно видаліть будь-які видимі сторонні тіла, які можуть

спричиняти непрохідність дихальних шляхів

• зробіть перші 5 рятувальних вдихів

• при виконанні рятувальних вдихів зверніть увагу на появу кашлю або

рефлексів із задньої частини горла у відповідь на ваші дії; наявність або
відсутність цього типу реакції є частиною оцінки наявності ознак
кровообігу.

Техніка виконання рятувальних вдихів у дитини віком >1-го року

• забезпечте відхиляння голови та підйом нижньої щелепи

• великим і вказівним пальцями руки, яка лежить на лобі, затисніть

м’які частини носа

• трохи розкрийте рот дитини, але тримайте підборіддя припіднятим

• наберіть повітря, щільно обхопіть губами рот дитини і переконайтеся,

що немає витоку повітря

• виконайте повільний видих у рот потерпілому, тривалістю приблизно

1–1,5 секунди, спостерігаючи одночасно підйом грудної клітки

• підтримуючи відхиляння голови та підйом нижньої щелепи, відсуньте

свій рот від рота потерпілого і стежте, чи грудна клітка опускалася під
час видиху

• знову наберіть повітря і повторіть описану послідовність 5 разів;

оцініть якість дихання, спостерігаючи за грудною кліткою дитини —
вона повинна підніматися і опускатися, як при нормальному диханні.

Техніка виконання рятувальних вдихів у немовлят

• переведіть голову в нейтральне положення і підніміть підборіддя

• наберіть повітря, щільно обхопіть губами рот і ніс дитини і

переконайтеся, що немає витоку повітря; якщо рот і ніс старшого
немовляти неможливо обхопити, рятувальник може спробувати
прикрити ротом або тільки рот, або ніс дитини (якщо ніс, тоді слід
затиснути рот, щоб запобігти виходу повітря назовні)
 • повільно вдувайте повітря в рот і ніс немовляти протягом 1–1,5
секунд у кількості, достатній для помітного підняття грудної клітки
(використовуючи повітря, що зачерпується до власних легень під час
нормального вдиху)

• підтримуючи відхилення голови та підйом нижньої щелепи, відсуньте

свій рот від рота потерпілого і стежте, чи опускається грудна клітка при
видиху

• знову наберіть повітря і повторіть описану послідовність 5 разів

• якщо неможливо виконати ефективне дихання, дихальні шляхи

можуть бути непрохідні:

- відкрийте дитині рот і усуньте з нього усі видимі перешкоди;

ніколи не намагайтеся видалити чужорідне тіло наосліп

- перевірте, щоб голова була правильно відхилена, підборіддя

піднято, але також щоб шия не була надмірно вигнута; якщо
відхиляння голови та підйом підборіддя не відновлюють прохідність
дихальних шляхів, спробуйте метод висунення нижньої щелепи

УВАГА! У випадку новонародженої дитини надмірно відхилена назад

голова спричинить вторинну непрохідність дихальних шляхів.

• зробіть до 5 спроб отримання ефективних вдихів; якщо й далі це не

вдається, почніть натискання на грудну клітку.

6. Оцініть систему кровообігу дитини.

Маєте не більше 10 секунд на:

• пошук ознак кровообігу; вони включають рух, кашель або нормальне

дихання (не агональне дихання, яке є рідким і нерегулярним)

• перевірку пульсу (якщо ви пройшли навчання, як це зробити), але

переконайтеся, що це не займає більше 10 секунд. У дитини віком >1
року перевіряйте пульс на сонній артерії. У немовляти перевірте пульс
на плечовій артерії на внутрішній стороні плеча. Іншими місцями для
перевірки пульсу в дітей є: стегнова артерія у немовлят та променева
артерія у дітей старшого віку.

7а. Якщо ви впевнені, що протягом 10 секунд Ви виявили наявність

ознак кровообігу:
 • продовжуйте рятувальні вдихи включно до повернення спонтанного
нормального дихання

• покладіть дитину у фіксованому бічному положенні, якщо вона все

ще без свідомості і дихає

• регулярно повторюйте оцінку загального стану дитини.

7б. Якщо немає ознак кровообігу, пульсу (пульс повільний [<60/хв з

ознаками поганої перфузії] або є сумніви щодо його наявності):

• розпочніть натискання на грудну клітку

• поєднайте рятувальні вдихи з натисканням на грудну клітку.

Техніка компресії грудної клітки

У дітей натискайте на нижню 1/3 грудини. Місце визначається так: це

ширина пальця над місцем з’єднання ребер з грудиною (вище основи
мечоподібного відростка). Натискання повинні бути достатніми, щоб
опустити грудину на глибину 5 см. Слід припинити натиск і повторювати
цю дію з частотою приблизно 100–120/хв. Після 15 натискань слід
відхилити голову, підняти нижню щелепу і зробити 2 ефективних
рятувальних вдихи. Компресія грудної клітки та рятувальні вдихи слід
продовжувати у співвідношенні 15:2 (якщо рятувальник один — може
діяти у співвідношенні 30:2, особливо, якщо важко змінювати положення
між натисканням і вентиляцією).

У разі виконання компресії грудної клітки у немовлят одним

рятувальником, рекомендується масаж подушечками двох пальців,
натомість при наявності двох і більше рятувальників, слід застосовувати
прийом двох великих пальців і долонь, що охоплюють грудну клітку
немовляти. Великі пальці, спрямовані у напрямку голови немовляти, слід
розташувати паралельно у нижній 1/3 грудини. Решта пальців обох долонь
охоплюють грудну клітку, а кінчики пальців підтримують спину
немовляти. Слід натискати двома великими пальцями на нижню частину
грудини, щоб опустити грудину на глибину 4 см.

Щоб здійснювати компресію грудної клітки у дитини віком >1-го року,

слід помістити зап’ястя однієї руки в нижній 1/3 грудини (місце
визначення — як вище). Необхідно підняти пальці, щоб переконатися, що
ребра не стиснені. Слід стати вертикально над грудною кліткою
потерпілого, випрямити руки і натискати так, щоб опускати грудину на
глибину 5 см. У випадку більших дітей або рятувальників невисокого
зросту цього буде легше досягти за допомогою двох рук зі зчепленими
пальцями.

8. Продовжуйте реанімацію до моменту:

• повернення ознак життя у дитини (самостійне дихання, пульс, рух)

• прибуття кваліфікованої допомоги

• виснаження своїх сил.

Коли викликати допомогу?

Рятувальникам важливо, щоб у разі знепритомнення дитини максимально

швидко викликати допомогу.

Коли є більше одного рятувальника, один з них починає реанімацію, поки

інший телефонує за номерами 112 або 103 і надає інформацію про місце
події, кількість постраждалих, опис події (що трапилось) та свій номер
телефону.

Якщо є лише один рятувальник, він виконуватиме серцево-легеневу

реанімацію (СЛР) протягом приблизно 1 хвилини, перш ніж звернутися за
допомогою. Щоб мінімізувати тривалість переривання BLS(Basic Life
Support), можна перенести немовля або маленьку дитину до місця виклику
допомоги. Якщо наявна аспірація (поперхування), слід покликати
допомогу, як тільки кашель стане неефективним.

Єдиним винятком, коли BLS не слід проводити протягом 1 хвилини до

звернення за допомогою, є випадок, коли дитина раптово втрачає
свідомість у присутності одного рятувальника, без попередніх ознак
наростання дихальної недостатності. У цій ситуації найбільш вірогідною
причиною зупинки кровообігу (ЗК) є серцеві аритмії, і тоді дитині може
знадобитися дефібриляція. Слід негайно шукати допомогу, якщо ніхто
інший не може цього зробити.

Безпечне положення

Дитину без свідомості з прохідністю дихальних шляхів та спонтанним

диханням слід перевести в безпечне положення. Існує кілька варіантів цієї
позиції і кожен з них має своїх прихильників, але важливі правила, яких
слід дотримуватися.

• Якщо це можливо, переведіть дитину у положення, найбільш

наближене до бічного, з відкритим ротом, що уможливить евакуацію
рідкого вмісту.
 • Положення повинно бути стабільним. Таке положення немовлят,
можливо, доведеться підтримувати за допомогою невеликої подушки
або згорнутої у ролик ковдри, розміщеної за спиною.

• Уникайте стиснення грудної клітки, оскільки це може обмежити

дихання.

• Перевертати дитину з одного боку на інший слід максимально

простим і безпечним способом, враховуючи загрозу пошкодження
шийного відділу спинного мозку.

• Забезпечте можливість спостереження і легкого доступу до дихальних

шляхів.

• Безпечне положення, що застосовується у дорослих, також є

відповідним для дітей

Напад судом: причини, перша допомога

Мимовільне скорочення м'язів, котре відбулося без втручання
людини називається судомами. Причини через котрі в людини
з'являється спазм м'язів:
● електрична травма;
● висока температура;
● епілепсія;
● переохолодження;
● перевтома;
● вагітність;
● гіпотонія;
● атеросклероз;
● нестача вітамінів.
Найбільш частими є судоми м'язів ніг, котрий траплявся майже в кожної
людини. В такому випадку, оскільки ми перебуваємо в свідомості, то
зможемо допомогти собі самотужки. Для цього необхідно потягнути в
напрямку на себе пальці ноги, котру схопила судома та зробити
самомасаж в місці, де скоротився м'яз. Щоб спазм не повторився
(особливо часто це буває, коли людина спить), необхідно лягти та підняти
ноги, поклавши під них подушку. Часто такі судоми трапляються у воді,
тому необхідно вміти плавати на спині і так, як і вище потягнути пальці
ніг на себе, головне взяти себе в руки та не панікувати. Профілактикою
таких судом є велосипедні прогулянки, зменшення кількості солі в їжі,
тепла ванна перед сном та масаж ніг. Також судоми з'являються внаслідок
нападу епілепсії, в такому випадку людина сама собі не допоможе, так як
втрачає свідомість.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим

при судомах (епілепсії) не медичними працівниками:

● переконатися у відсутності небезпеки;

● викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
● надавати домедичну допомогу на місці випадку, крім ситуацій, коли
місце є небезпечним;
● не намагатись насильно стримувати судомні рухи постраждалого;
● вкласти постраждалого на рівну поверхню, підкласти під його
голову м’які речі з метою попередження травм голови;
● розстебнути одяг постраждалого;
● повернути постраждалого на бік для попередження потрапляння до
верхніх дихальних шляхів слини, крові тощо;
● не слід розкривати рот у постраждалого за допомогою підручних
засобів;
● не потрібно силоміць вливати рідину та будь-які ліки до рота
постраждалого під час судом;
● після припинення судом оглянути постраждалого, визначити
наявність свідомості та дихання. За відсутності дихання розпочати
серцево-легеневу реанімацію;
● забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади
екстреної (швидкої) медичної допомоги;
● при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру
екстреної медичної допомоги.

Практична частина
І. Визначити частоту пульсу та дихання
1. пульс - 85. Частота пульсу у дорослої людини коливається від 60 до
80 на 1 хвилину (у жінок дещо частіше).
2. дихання - 23. Фізіологічна частота дихання складає 16-20 на хвилину
ІІ. Провести вимірювання артеріального тиску.
123/84, де 123 - систолічний тиск , а 84 - діастолічний тиск.

систолічний тиск (верхній) – показує силу впливу на стінки артерій під час
викиду крові серцем;
діастолічний тиск (нижній) – відображає опір периферичних судин.

Артеріальний тиск вимірюється в міліметрах ртутного стовпа (мм рт. ст.).

При цьому, першим вказується значення систолічного тиску, а другим –
діастолічного.
● оптимальний тиск, при якому верхній тиск становить не більше 120
мм рт. ст., а діастолічний – менше 80 мм рт. ст.;
● нормальний артеріальний тиск – це тиск в діапазоні 120-129 мм рт.
ст. (систолічний) і 80-84 мм рт. ст. (діастолічний);
● підвищений нормальний тиск – систолічний тиск становить 130-139
мм рт. ст., а діастолічний – 85-89 мм рт. ст.

ІІІ. Продемонструвати алгоритм надання першої допомоги при втраті

свідомості

1. Перевірте безпеку:
- Переконайтеся, що немає небезпеки для вас, потерпілого та інших
оточуючих (наприклад, ризику аварії або іншої небезпеки).
- Якщо є небезпека, спробуйте виправити її до надання допомоги.
2. Викликайте медичну допомогу:
- Викличте швидку медичну допомогу або інший екстрений медичний
персонал, якщо ви цього ще не зробили.
3. Перевірте свідомість:
- Надавши безпечне місце, намагайтеся розбудити потерпілого, легенько
постукуйте йому по плечу і голосно питайте, чи він в порядку.
4. Перевірте дихання:
- Якщо потерпілий не відповідає і не дихає або дихає нормально, дайте
знати, що потрібно невідкладно реагувати.
- Якщо дихання аномальне (повільне, нерівномірне, глибоке), розпочніть
надавати штучне дихання, застосовуючи метод рятувального подиху.
5. Реанімуйте серце:
- Якщо ви не відчуваєте пульс потерпілого, або пульс дуже слабкий,
розпочніть проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР).
 - Почніть натискати на грудну клітку потерпілого, використовуючи
метод компресій грудної клітки (щонайменше 100-120 натисків на
хвилину), і чергово надавайте штучне дихання.
6. Продовжуйте надавати СЛР та штучне дихання, поки не приїде швидка
допомога або поки потерпілий не відновить свідомість або дихання.

ІV. Продемонструвати алгоритм надання першої допомоги при

астматичному стані та недостатності дихання

1. Зателефонуйте до медичної допомоги:

- Негайно зателефонуйте до екстреної медичної служби або іншого
медичного персоналу.
2. Допоможіть постраждалому взяти свій інгалятор:
- Зазвичай люди з астмою мають інгалятор із собою. Попросіть
постраждалого взяти його і використовувати, якщо він не може дихати
належним чином.
3. Допоможіть при використанні інгалятора:
- Допоможіть постраждалому використовувати інгалятор, якщо він не
може це зробити самостійно. Зазвичай інгалятори потребують глибокого
вдиху. Надавайте підтримку і рекомендації для правильного використання.
4. Допоможіть постраждалому знайти комфортне положення:
- Заспокойте постраждалого і дозвольте йому сидіти в зручному
положенні, підтримуючи його спину. Це може полегшити дихання.
5. Розслаблення і глибокий дихання:
- Заохочуйте постраждалого розслабитися і вдихати повільно і глибоко.
Розслаблення може полегшити подачу повітря.
6. Відстежуйте стан:
- Уважно стежте за станом постраждалого. Якщо стан погіршується або
виникають ознаки анафілактичного шоку (наприклад, набряк горла,
падіння тиску), негайно повідомте про це медичний персонал та слідуйте
їхнім інструкціям.
7. Не залишайте постраждалого самостійно:
- Постраждалий може потребувати допомоги і підтримки. Не залишайте
його без нагляду до приходу медичного персоналу.

V. Продемонструвати алгоритм надання першої допомоги при

раптовій зупинці серця і дихання.
Алгоритм надання першої допомоги у такій ситуації, який включає в себе
техніки кардіопульмональної реанімації (КПР):

1. Викликайте медичну допомогу:

- Негайно викличте швидку медичну допомогу, або попросіть когось
іншого це зробити.
2. Перевірте безпеку:
- Переконайтеся, що ви та постраждалий не знаходитеся в небезпеці.
Якщо є небезпека (наприклад, на дорозі), переведіть постраждалого в
безпечне місце, якщо це можливо.
3. Перевірте свідомість:
- Спробуйте розбудити постраждалого, трясучи його за плече і голосно
запитуючи, чи він в порядку. Якщо він не реагує, це може свідчити про
втрату свідомості.
4. Перевірте дихання:
- Покладіть вухо біля рота і носа постраждалого та слухайте, чи чути
подих. Дивіться, чи піднімається і опускається груди. Якщо немає ознак
дихання, постраждалий не дихає.
5. Почніть КПР:
- Почніть виконувати КПР. Розмістіть постраждалого на твердій
поверхні (якщо це можливо).
- Покладіть долоні ладонями одна на одну в центрі грудної клітки
посередині між сосками.
- Розпочніть натискати на грудну клітку зі швидкістю приблизно 100-120
натисків на хвилину, з дозволеним стиском на грудну клітку при кожному
натиску на 5-6 см.
6. Використовуйте штучне дихання:
- Після кожних 30 натисків на грудну клітку проведіть два повільних
видихи в уста постраждалого, утримуючи ніс постраждалого зажатим
пальцем.
- Продовжуйте виконувати КПР відповідно до рекомендацій медичних
фахівців або до приходу швидкої допомоги.
7. Продовжуйте КПР:
- Продовжуйте цикл КПР (30 натисків і 2 видихи) до приходу медичного
персоналу або до того моменту, коли постраждалий почне самостійно
дихати або приймати пульс.
8. Не припиняйте КПР:
 - Не припиняйте КПР, поки медичний персонал не візьме ситуацію під
контроль або поки постраждалий не прийме пульс та почне самостійно
дихати.

Додаткова література:
https://universum.clinic/ua/blog/nepritomnist-simptomi-prichini-persha-
dopomoga-koli-slid-viklikati-likarya-i-profilaktika/
https://medikom.ua/pervaya-pomoshch-pri-obmoroke/
https://kyivcity.gov.ua/likarni_ta_medytsyna/persha_dolikarska_dopomoha/
scho_robiti_u_vipadku_raptovo_zupinki_sertsya/
https://paramedic.ua/ua/gervaja-pomoshh-priostanovke-dyhanija
https://empendium.com/ua/chapter/B27.8.205.
https://ambulance.lviv.ua/ua/info/92
https://medikom.ua/arterialnoe-davlenie-norma-i-otkloneniya/