ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ОБСТРУКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ

ШЛЯХІВ СТОРОННІМ ТІЛОМ.

АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, НАБРЯК КВІНКЕ, КРОПИВНИЦЯ, ГОСТРІ
ТОКСИКО -АЛЕРГІЧНІ УРАЖЕННЯ ШКІРИ І СЛИЗОВИХ.
НЕВІДКЛАДНА ТЕРАПІЯ В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ.
ПЕРЕЛІК ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ТА ПРИЛАДІВ ДЛЯ НАДАННЯ
НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ.

ПІДГОТУВАЛА
ЛІКАР-ІНТЕРН
4 ПІДГРУПА
САБАДОШ ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА
 АСФІКСІЯ. ВИДИ АСФІКСІЇ
Асфіксія (задуха) – стан, що характеризується різкою недостатністю кисню і
надлишком двоокису вуглецю в крові і тканинах. Виникає асфіксія внаслідок
порушення зовнішнього дихання.

Причини почуття задухи в горлі:

•механічна перешкода доступу повітря від здавлення
дихальних шляхів ззовні;
•ріст пухлини;
•спазми м'язів гортані (ларингоспазм);
•параліч дихальної мускулатури;
•обструкція дихальних шляхів (астма, бронхіт);
•потрапляння їжі, води, блювотних мас і сторонніх тіл у
дихальні шляхи;
•отруєння чадним газом або іншими токсичними
парами;
•ураження електричним струмом.
 ВИДИ АСФІКСІЇ

1. Дислокаційна асфіксія — виникає при западанні язика у хворих з двостороннім

переломом нижньої щелепи (особливо у підборідному відділі).
2. Обтурацїйна асфіксія — розвивається внаслідок закриття верхніх дихальних
шляхів чужорідним тілом( зуби,знімні протези,шматочки твердої їжі тощо.) Д
3. Стенотична асфіксія — виникає при набряку гортані, голосових зв'язок і
тканин підзв'язкового простору, при здавленні задніх відділів гортані гематомою. А О
4. Клапанна асфіксія — розвивається при закритті входу в гортань клаптем з
розірваних м'яких тканин з задньої стінки піднебіння.
5. Аспіраційна асфіксія — спостерігається при попаданні (аспірації) в трахею і
бронхи блювотних мас, згустків крові і вмісту порожнини рота.
К С
 КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ

Характерні клінічні ознаки асфіксії:

1. гострий перебіг — синюшність носа і губ; порушення
роботи серця; задишка; тривалість 5 хв;
2. поступовий перебіг —
• 1-й етап: активізація дихального центру, ціаноз слизових
оболонок, прискорення ритму серця, зміни АТ та вдиху,
гіперактивність та порушення координації;
• 2-й етап —сповільнення серцебиття, посилення рідких
вдихів, зниження тиску крові;
• 3-етап: відсутність роботи дихального центру,
непритомність, кома, зниження артеріального тиску,
відсутність рефлексів;
• 4-й етап —агональний стан, судоми.
 ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ОБСТРУКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ
СТОРОННІМ ТІЛОМ

Кроки надання невідкладної допомоги:

• Кашель.Якщо людина може говорити і

дихати, заохочуйте її кашляти, але не
вживайте заходів щодо очищення
дихальних шляхів.
• Якщо починаються ознаки
задухи,виконуємо надання невідкладної
допомоги за принципом "п"ять і п"ять"
. 5 ударів між лопатками та 5 поштовхів з
боку живота.
• Першочергово робимо 5 ударів з боку спини
між лопатками.
• Для цього : стаємо позаду постраждалого,
одну руку ставимо на грудну клітину для
підтримки хворого, іншою згинаємо людину в
талії допереду(бажано на 90 градусів).
• Виконуємо 5 ковзаючих ударів між лопатками
долонною поверхнею(основою долоні) руки.
 ПРИЙОМ ГЕЙМЛІХА
Алгоритм виконання:
1. Станьте позаду людини. Поставте одну
ногу трохи попереду іншої для
балансу.
2. Оберніть руки навколо живота
пацієнта.
3. Стисніть один кулак і помістіть його
між пупком та мечоподібним
відростком.
4. Обхопіть кулак іншою рукою (див.
малюнок)
5. Забезпечте різкі поштовхи в напрямку
всередину і верх, потягнувши обидві
руки різко назад і вгору.
6. Швидко повторіть поштовхи 6-
10 разів, якщо необхідно.

Пацієнтам з ожирінням і жінкам на пізніх термінах вагітності, необхідно проводити

поштовхи в ділянці грудної клітки замість абдомінальних поштовхів.
 ПРИЙОМ ГЕЙМЛІХА У ДІТЕЙ ТА НЕМОВЛЯТ
• Дитина <1 року життя →Немовля слід розташувати обличчям
вниз, уздовж передпліччя, використовуючи Ваше стегно або коліно
для підтримки. Грудну клітку немовляти необхідно тримати в руці та
відкрити нижню щелепу, потягнувши за неї пальцями. Голову
немовляти необхідно спрямувати вниз нижче, ніж тулуб.Необхідно
зробити до 5 швидких, сильних похлопувань по спині між лопатками
немовляти долонею вільної руки.
• Слід перевірити рота, щоб подивитися, чи видно сторонній об'єкт;
якщо його можна легко видалити, необхідно це зробити.
• Якщо об'єкт не вийде з дихальних шляхів після 5 похлопувань по
спині, необхідно повернути немовля обличчям догори.Слід тримати
немовля обличчям вгору, вздовж передпліччя, використовуючи своє
стегно чи коліно для підтримки. Голову необхідно підтримувати
рукою, голова повинна бути нижче за тулуб.
• 2 пальця помістити на середину грудини немовляти, трохи нижче
сосків. Слід уникати розміщення в області нижніх ребер або кінчика
грудини.
• Необхідно зробити до 5 швидких натискань, стискаючи грудну
клітину приблизно на 1/3 – до ½ її глибини; зазвичай приблизно від
1,5 до 4 см для кожного натискання.
• Старша дитина → сядьте та покладіть
дитину на своїх колінах з похиленою вниз
головою. У цій позиції макс. 5 разів наносіть
удари в міжлопаткову ділянку. При відсутності
ефекту повторіть до 5 натискань на епігастрій,
як у дорослої особи. Повторюй ці прийоми
поперемінно по 5 разів до евакуації
стороннього тіла або втрати свідомості
потерпілим.
• Якщо відбулась втрата свідомості →
починайте серцево-легеневу реанімацію.
Альтернативою може бути натискання на
грудну клітку з боків, у дитини вкладеної на
ваших колінах ,як показано на малюнку.
ПРОТИПОКАЗИ ДО ВИКОНАННЯ ПРИЙОМУ ГЕЙМЛІХА
Абсолютні протипоказання
• Вік < 1 року є протипоказанням до
застосування прийому Геймліха
Відносні протипоказання
• Дітям вагою < 20 кг (45 фунтів; як
правило, < 5 років за віком) слід
проводити поштовхи лише помірної сили
та поплескування по спині.
• Пацієнтам з ожирінням і жінкам на пізніх
термінах вагітності, необхідно проводити
поштовхи в ділянці грудної клітки, а не
абдомінальні поштовхи.
 АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК

Анафілаксія — це важка, загрозлива для життя,

генералізована або системна реакція гіперчутливості (алергічна
або неалергічна).
Анафілактичний шок — це важка анафілактична реакція
(анафілаксія), що швидко розвивається та супроводжується
загрозливим для життя зниженням артеріального тиску.
 ОСНОВНІ ПРИЧИНИ АНАФІЛАКСІЇ
1) алергічні:
• a) ліки — найчастіше β-лактамні антибіотики,
міорелаксанти, цитостатики, барбітурати, опіоїди;
• б) харчові продукти — у дорослому віці найчастіше
риба, морепродукти, арахіс, цитрусові фрукти; білки
коров'ячого молока, курячих яєць та м'яса ссавців;
• в) отрути перетинчастокрилих комах
• г) парентеральне введення білків — кров,
компоненти крові та препарати крові, гормони (напр.
інсулін), ферменти (напр. стрептокіназа), сироватки
(напр. протиправцева), препарати алергенів, що
використовуються для діагностики in
vivo та імунотерапії;
• д) інгаляційні алергени — напр., шерсть коня;
• е) латекс;
2) неалергічні:
• a) безпосереднє вивільнення медіаторів з мастоцитів — опіоїд
и, міорелаксанти, колоїдні розчини (напр., декстрани, гідрокс
иетилкрохмаль, розчин альбуміну) або гіпертонічні (напр., ма
нітол);
• б) імунні комплекси -
кров, компоненти крові та препарати крові, імуноглобуліни, т
варинні сироватки та вакцини, діалізні мембрани;
• в) порушення метаболізму арахідонової кислоти — гіперчутли
вість до ацетилсаліцилової кислоти та на інших НПЗП;
• г) медіатори анафілаксії або структурно схожі речовини в їжі (
гістамін, тирамін), низька активність ферментів, що розклада
ють медіатори анафілаксії;
• д) інші невідомі механізми — рентгенконтрастні препарати, ко
нсерванти.
 ФОРМИ АНАФІЛАКСІЇ

Розвивається протягом Розвивається протягом Розвивається протягом

Миттєва форма

Важка форма
важкості
Форма середньої
перших хвилин після 30 хвилин та пізніше. 5-10 хвилин. Хворий
потрапляння алергену в Якщо це укус комахи, може жалітися на
організм. Частіше за реакція настане нестачу повітря,
все, таке буває при раніше, а при відчуває дискомфорт у
введенні препаратів. потраплянні алергену голові та області серця.
Реакція розвивається до ШКТ – пізніше. При тяжкій формі
блискавично і може анафілактичного шоку
призвести до смерті. невідкладна допомога в
стоматології має бути
надана якнайшвидше.
 КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ АНАФІЛАКТИЧНОГО ШОКУ
Для анафілактичного шоку характерний швидкий розвиток – симптоми
з’являються вже за кілька секунд або хвилин після контакту з алергеном.

У більшості пацієнтів захворювання починається з появою жару, почервоніння

шкіри, відчуття страху, головного болю, болю за грудиною. Потім артеріальний
тиск різко падає, а пульс стає ниткоподібним.

Можливі варіанти анафілактичного шоку з переважним ураженням:

• шкірних покровів зі шкірним свербінням, що наростає, почервонінням

шкіри, появою поширеного висипу (кропивниці) та набряку Квінке;

• нервової системи (церебральний варіант) із розвитком сильного головного

болю, появою нудоти, підвищеної шкірної чутливості, судом, втратою
свідомості;

• органів дихання (астматичний варіант) із задухою, що переважає, через

набряк слизової оболонки та спазм гладкої мускулатури верхніх дихальних
шляхів;

• серця (кардіогенний) із розвитком картини, схожої на інфаркт міокарда.

 НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ АНАФІЛАКСІЇ В
СТОМАТОЛОГІЇ
1.Негайно припинити введення\контакт з алергеном(у нашому випадку анестетик)

2.Покласти пацієнта горизонтально з припіднятими нижніми кінцівками. Якщо хворий без свідомості —
висунути нижню щелепу для попередження западання язика і асфіксії(потрійний прийом Сафара). Якщо
наявні зубні протези, їх необхідно забрати. Паралельно з цим помічник викликає швидку допомогу.

3.За можливості забезпечити внутрішньовенний доступ,але більш швидким та простим шляхом

введення адреналіну є внутрішньомязевий спосіб(у зовнішню латеральну ділянку стегна ).
 НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ АНАФІЛАКСІЇ В
СТОМАТОЛОГІЇ
Найголовнішим препаратом невідкладної допомоги при АШ є
Адреналін.
Дозування адреналіну:
1.Дорослі та діти старше 12 років - 500 мкг (0.5 мл)
2. Діти 12-6 років - 300 мкг (0.3 мл)
3. Діти від 6 міс. До 6 років - 150 мкг (0.15 мл)
4. Діти менше 6 місяців - 100 мкг (0.1 мл)
(це дозування для в\м ін"єкції)

Для в\в введення доза адреналіну : 1 мкг\кг , макс. 50 мкг!

 НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ АНАФІЛАКСІЇ В
СТОМАТОЛОГІЇ
Епіпен - це медичний пристрій для інєкції дози адреналіну
(епінефрину) за допомогою технології автоінжектора.

Спосіб застосування:
Препарат призначають в/м у передню поверхню стегна.
Препарат не вводять у сідниці. Препарат можна вводити
через одяг або підшкірно.
• Дорослі. Звичайна рекомендована доза становить
0,3 мг, вводять в/м.
• Діти. Епіпен застосовують у дітей з масою тіла >30 кг.
• Дітям з масою тіла від 15 до 30 кг застосовують
Епіпен Юніор, доза якого містить 0,15 мг адреналіну.
• Дітям з масою тіла <15 кг дозування <0,15 мг не
рекомендується застосовувати у зв’язку зі складністю
розрахунку дози.
 НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ АНАФІЛАКСІЇ В
СТОМАТОЛОГІЇ
1.Спочатку ми вводимо одну дозу адреналіну внутрішньом"язово,якщо через 5-10 хв не настає покращення ми вводимо ще одну
дозу адреналіну в\м,якщо після 2 введень не настає покращення ми вводимо адреналін в\в.
2.Довенно струменево інфузія 5 % розчину глюкози, фізіологічного розчину по 400 мл, поліглюкіну, гелофузину. У розрахунку 20
мл\кг.
3.Глюкокортикоїди - 2-га лінія у наданні невідкладної допомоги при АШ.
Преднізолон 3–5 мг/кг маси тіла пацієнта д/в чи дексаметазон 20–24 мг
Гідрокортизон :
Діти до 6 міс. - 25 мг
Діти від 6міс до 6 років - 50 мг
Діти від 6 років до 12 – 100 мг
Дорослі та діти старше 12 – 200 мг .
 НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ АНАФІЛАКСІЇ В
СТОМАТОЛОГІЇ
4. Внутрішньомязово вводимо антигістамінні препарати: 1% розчин димедролу в дозі 0,05 мл/кг (не
більше 0,5 мл дітям до 1 року і 1,0 мл – старшим року) або 2% розчин супрастину в дозі 0,1-0,15 мл/рік
життя.
Застосування піпольфену протипоказане у зв’язку з його значним гіпотензивним ефектом!
5. Після завершення першочергових заходів – забезпечити доступ до вени і ввести внутрішньовенно
струминно 0,1% розчин адреналіну в дозі 5 мкг/кг у 10,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.
Обов’язково контролювати стан пульсу, дихання і АТ!
6. Почати проведення внутрішньовенної інфузійної терапії 0,9% розчином натрію хлориду або розчином
Рінгера з розрахунку 20 мл/кг протягом 20-30 хв.
У подальшому за відсутності стабілізації показників гемодинаміки – вводити колоїдний розчин
(реополіглюкін) у дозі 20 мл/кг. Об’єм і швидкість інфузійної терапії визначаються величиною АТ, ЦВТ і
станом хворого.
 НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ АНАФІЛАКСІЇ В
СТОМАТОЛОГІЇ
• При бронхоспазмі внутрішньовенно вводиться 10,0
мл (дітям 2-8 мл) 2,4% розчин) на 0,9% розчині
хлористого натрію або дексаметазон (20-40 мг).

• Серцеві глікозиди, дихальні аналептики

(строфантин, корглікон, кордіамін) вводяї
показаннями.

• При необхідності слід звільнити дихальні шляхи від

слизу, блювотних мас та пров оксигенотерапію.

• Усі хворі з анафілактичним шоком мають бути

госпіталізовані, а невідкладна допомога має
надаватись першочергово. Транспортування хворих
проводиться після виведення із загрозливого стану
каретою швидкої допомоги або реанімаційною
бригадою, оскільки при евакуації можливе повторне
падіння артеріального тиску та розвиток колапсу.
 НАБРЯК КВІНКЕ

Набряк Квінке, або ангіоневротичний набряк — гостра

алергічна реакція організму, що характеризується масивним
набряком слизових оболонок, шкіри і підшкірної жирової
клітковини, причиною якого є реакція організму на алергени,
що мають біологічне або хімічне походження.

Набряк Квінке поділяють на дві форми захворювання — алергічну

та псевдоалергічну.
Алергічний набряк Квінке – розвивається при сильній алергії, коли подразник проникає в організм
через систему травлення, дихальну систему або шкіру.
Псевдоалергічний набряк Квінке – буває у людей із генетичним порушенням системи комплементу,
тобто групи білків, які беруть участь у формуванні імунних та алергічних реакцій. Спровокувати
його можуть хімічні або теплові подразники, а також фізичне навантаження та стрес.
 ПРИЧИНИ НАБРЯКУ КВІНКЕ

• Гостра алергічна реакція на: продукти харчування,

пилок рослин, шерсть тварин, укуси комах, пил, хімічні
речовини;

• Реакція організму на деякі медичні препарати;

• Спадковий набряк – рідкісне генетичне захворювання,

при якому алергічні реакції в організмі виникають через
нестачу особливого білку.
 СИМПТОМИ НАБРЯКУ КВІНКЕ
Симптоми цього порушення розвиваються дуже швидко (від кількох хвилин до години). Легкий набряк
протягом кількох хвилин може значно збільшитися та спровокувати ускладнення. Впізнати набряк
Квінке можна за проявами:
• швидким наростанням симптомів;
• сильним набряком обличчя, язика, горла;
• утрудненим диханням, ковтанням;
• відчуттям нестачі повітря;
• сильним сухим кашлем;
• охриплістю голосу;
• кропивницею, почуттям свербіння та печіння шкіри;
• головним болем;
• втратою свідомості.
 ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ НАБРЯКУ КВІНКЕ
1.Першочерговим етапом є усунення контакту з
алергеном — видалення жала комахи, припинення
надходження їжі,медикаментів що
спричинили реакцію організму.

При загрозі ядухи — інтубація трахеї,

2.Відкрийте вікна та розстебніть одяг, щоб
відкрити доступ до кисню.Якщо набрякають ноги –
підвести їх в положенні лежачи, якщо набряк
локалізується у верхній частині тулуба – усадити
хворого.Очистіть дихальні шляхи.
штучна вентиляція легень,конікотомія.
При наростанні ознак асфіксії: преднізолон 3–5
мг/кг маси тіла д/в чи дексаметазону 20–24 мг

Дати будь-який антигістамінний засіб, який є

3.При набряку гортані ввести адреналін 0,3-0,5 мл
0,1% внутрішньом'язово, або внутрішньовенно
(для дітей 0,01 мг/кг ваги, в середньому 0,1-0,3 мл
0,1% розчину) можна Епіпен.
(димедрол, дипразин, супрастин,зіртек, зодак,
фенистил, кларотадин).при набряку слизових оболонок
носової порожнини, закапати судинозвужувальні краплі (нафтизин,
ринонорм)
 КОНІКОТОМІЯ
Конікотомія – це маніпуляція, яка проводиться в екстрених
випадках за життєвими показаннями при обструкції дихальних
шляхів. Основна мета конікотомії – забезпечити доступ повітря в
дихальні шляхи.

Орієнтирами при конікотомії служать щитоподібний

хрящ – великий, розташований на передній поверхні
шиї, іноді його називають «кадик», і персневидний, що
лежить нижче щитовидного. Між цими хрящами є
зв’язка, розсічення якої дає найбільш короткий шлях до
просвіту трахеї. При правильному укладанні пацієнта
відстань від поверхні шкіри до трахеї стає мінімальною,
судини розташовані правіше і лівіше місця розтину
м’яких тканин.
Традиційний набір для конікотомії включає скальпель,
рукавички, пінцет, ножиці, спеціальна широка голка для
проколу зв’язки, перев’язувальний матеріал (вата, бинти,
пластир), шприц для роздування манжети, конікотомічні
трубки, розчин для знеболювання, дезінфікуючі розчини
— хлоргексидин, спирт 70% етиловий, знеболюючі, а
також інші препарати для підтримки функції серця
(кардіотонічні, судинозвужувальні, антигістамінні і т. п.)
 АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ КОНІКОТОМІЇ

Техніка виконання конікотомії включає:

• Пошук проміжку між персневидним і щитовидним хрящем за допомогою

вказівного пальця;
• Щитовидний хрящ притискається пальцями для попередження його рухів;

• В іншу руку береться скальпель, відступивши 2 см від ріжучого краю, і

робиться поперечний розріз довжиною до 2 см, за допомогою якого
розсікається шкіра і зв’язка між хрящами;
• В отриманий отвір вводиться розширювач трахеї або ранорозширювач
Труссо, а потім – трахеостомічна трубка;
• Трубка фіксується, розширювач видаляється, починається нагнітання
кисневої суміші.
 КОНІКОТОМІЯ МОЖЕ МАТИ ТАКІ УСКЛАДНЕННЯ

• Ушкодження великих судин шиї і кровотеча;

• Травма хрящів трахеї, щитовидного хряща;
• Пошкодження стінки стравоходу, щитовидної залози;
• Установка трубки в підслизовий шар трахеї або поза її просвітом;
• Запалення хрящів гортані з подальшим склерозом та звуженням трахеї;
• Зміна голосу при пошкодженні голосових зв’язок.
 КРОПИВ'ЯНКА
Кропив'янка — (лат. urticaria) — шкірне захворювання, дерматит
переважно алергійного походження, яке характеризується свербінням
та швидкою появою пласких піднесених блідо-рожевих піхурів (лат.
urtica), схожих на пухирі від жаління кропивою на різних ділянках
шкіри та рідше — на со.

Може бути самостійною (зазвичай алергійною) реакцією на якийсь

подразник, або одним з проявів якого-небудь захворювання.
Кропив'янка за тривалістю може бути:

• гостра (до 6 тижнів). Найчастіше у дітей і молодих людей;

• хронічна (протікає місяці і роки). Виявляється в більш зрілому віці.

Механізм розвитку кропив'янки та ангіоневротичного набряку

пов'язаний:

• з реакцією негайного типу (IgE - залежні), при яких відбувається

взаємодія алергенів з антитілом на мембранах тучних клітин;

• при впливі неімунних факторів відбувається підвищення

концентрації медіаторів запалення (гістаміну) за рахунок прямого
вивільнення їх із тучних клітин при вживанні ряду продуктів,
медикаментів. Крім того, до неімунних механізмів відносяться
впливи фізичних факторів, що викликають холодову, теплову,
контактну, сонячну вібраційну кропив'янку.
 ПРИЧИНИ КРОПИВ'ЯНКИ
• харчові продукти (найчастіше це морепродукти, риба, горіхи, мед, молоко, яйця,
сир, шоколад, ягоди, томати)

• ліки: пеніцилін, сульфаніламіди, протисудомні препарати, фенобарбітал, аспірин

• дерматографізм - викликається подряпинами шкіри, постійними

погладжуваннями шкіри або носінням щільного одягу, який натирає шкіру

• фізичні фактори (сонячне опромінення, тепло, холод, фізичне навантаження,

вода)

• захворювання печінки, вегатативної нервової системи, глистні інвазії у дітей,

захворювання сечостатевої системи, цукровий діабет та інші

• вірусні інфекції (частіше у діток ). Висип не пов‘язаний з алергією і може

виникнути, коли дитина захворіла або незабаром після хвороби

• психогенні фактори ( стреси, переживання )

• вагітність

• алкоголь

• шкірна алергічна реакція нерідко розвивається після укусів комах, контакту з

пилковими, побутовими, епідермальними аероалергенами

• при контакті шкіри з хімічними сполуками (побутовою хімією, косметичними

засобами)

• без явної причини - ідіопатична

 ПРОЯВИ КРОПИВЯНКИ

Основним клінічним проявом гострої кропив'янки є формування на шкірі

дрібного висипу або пухирів блідо-рожевого відтінку. Зовнішньо їх
можна порівняти з опіком, який людина отримує, доторкнувшись до
кропиви.

• Нестерпний і при цьому хворобливий свербіж шкіри.

• Пухирі великі (до декількох сантиметрів), або дрібні (2-3 мм в

діаметрі).

• Можливе підвищення температури

Особливістю перебігу кропив'янки є як швидка поява піхурів, так і

швидке їх зникнення (протягом 24 годин).

Може бути симптомом Набряку Квінке!!

 НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ ВИНИКНЕННІ КРОПИВЯНКИ

1. Призупинення надходження алергену (лікарського,

харчового).

2.Антигістамінні препарати парентерально: Антигістамінні Н1-

блокатори другого покоління, такі як лоратадин, дезлоратадин, фексофенадин,
цетиризин та левоцетиризин, краще використовувати при гострій формі.

3.Якщо є системні симптоми, особливо коли виявлений

тригер пов’язаний з анафілаксією, може бути доцільним
призначати автоін’єктори адреналіну в достатній
кількості.(Епіпен).

4.Після купіювання гострих проявів, відправляємо

хворого на додаткові обстеження його алергологічного
статусу та лікування цього стану.
 ПЕРЕЛІК ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ТА ПРИЛАДІВ ДЛЯ
НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ.

У кожному стоматологічному кабінеті повинна

бути аптечка із засобами для
надання невідкладно допомоги.
ПЕРЕЛІК ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ЯКІ ПОВИННІ БУТИ В АПТЕЧЦІ
 ПЕРЕЛІК ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ЯКІ ПОВИННІ БУТИ В АПТЕЧЦІ

3. Больовий синдром (у тому числі кардіогенний)

4. Артеріальна гіпотензія
• Норадреналіну 0,2 %-й розчин - 1 мл - 3 амп.
• Нітрогліцерину 0,5 мг 1 уп. • Преднізолону 30 мг - 5 амп.
• Реополіглюкіну 250 мл 1 фл.
• Фентанілу 0,005 %-й розчин - 2 мл - 5 амп. • Гемодез - 250 мл 1 фл.
• Кордіаміну 25 %-й розчин - 2 мл - 5 амп.
• Дроперидолу 0,25 %-й розчин - 10 мл - 2 амп.
• Мезатону 1 %-й розчин - 1 мл - 3 амп.
• Промедолу 2 %-й розчин - 1 мл - 1 амп. • Допаміну 50 мг - 2 амп
• Глюкози 5 %-й розчин - 250 мл 2 фл.
• Анальгіну 50 %-й розчин - 2 мл - 5 амп.

• Новокаїну 0,5 %-й розчин - 5 мл - 4 амп.

 ПЕРЕЛІК ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ЯКІ ПОВИННІ БУТИ В АПТЕЧЦІ

5. Анафілактичний шок

Адреналіну 0,1 %-й розчин - 1 мл - 3 амп.

Мезатону 1 %-й розчин - 1 мл - 5 амп.
Преднізолону 30 мг - 4 амп.
Гідрокортизону 2 фл.
Еуфіліну 2,4 %-й розчин - 10 мл - 2 амп.
Глюкози 5 %-й розчин - 250 мл 2 фл.
Дімедролу 1 %-й розчин - 1 мл - 3 амп.
Супрастину 2,5 %-й розчин - 1 мл - 3 амп.
ПЕРЕЛІК ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ЯКІ ПОВИННІ БУТИ В АПТЕЧЦІ
7. Гострі порушення
серцевого ритму
Новокаїнаміду 10 %-й розчин - 10 мл - 2 амп.
Обзидан - 1 мл - 5 амп.
Ізоптин - 1 мл - 10 амп.
Лідокаїн - 2 мл - 10 амп.
Строфантину 0,05 %-й розчин - 1 мл - 5 амп.
Дігоксину 0,025 %-й розчин - 1 мл - 5 амп.
Корглікону 0,06 %-й розчин - 1 мл - 5 амп.
Етмозину 2,5%-й розчин - 4 мл - 10 амп.
Мезатону 1 %-й розчин - 1 мл - 3 амп.
Панангін - 5 мл - 5 амп.
Унітіолу 5 %-й розчин - 5 мл - 5 амп.
Ізупрел - 5 мг - 20 табл.
Ізупрел - 1 мл - 5 амп.
Атропіну сульфату 0,1 %-й розчин - 1 мл - 3 амп.
Вода для ін'єкцій в ампулах
 9. Інші препарати, перев'язувальний матеріал та медичні
інструменти, потрібні для надання невідкладної допомоги
Нашатирний спирт - 10 мл в 1 флаконі
Перекис водню 3 %-й 30,0
Інсулін 40 ОД у флаконі 1
Розчин йоду 5 %-й у флаконах 1
Аерозоль протиопікова у флаконах 1
Седуксен 0,5 %-й 20 мл в ампулах 2
Гемостатична губка 1 шт.
Бинти 5 м х 10 см 1 уп.
Бинти 5 м х 7 см 1 уп.
Серветки марлеві стерильні 1 уп.
Вата гігроскопічна 25
Лейкопластир бактерицидний 1
Піпетки для очей 2
Шприци одноразового користування 5
Газовідвідна трубка 1
Тонометр 1
Термометр медичний 1
Апарат дихальний ручний 1
Набір транспортувальних фіксувальних шин
Дякую за Увагу