ВІД ТВОРЦІВ ПРОЕКТУ:

ANEST_BLOG

anest_blog
anest_blog
anest_blog
 Анафілактичний шок – це
алергічна реакція негайного
типу, що супроводжується
небезпечними для життя
клінічними проявами (різким
зниженням артеріального
тиску, порушенням діяльності
центральної і периферичної
нервової систем,
ендокринними розладами,
дихальною недостатністю,
тощо).

Анафілаксія є найбільш
небезпечною для життя
алергічною реакцією.
 Як розпізнати
анафілаксію?
1.Раптовий початок і швидке
прогресування симптомів.

2.Проблеми з дихальними
шляхами та/або диханням та/або
кровообігом зміни шкіри та/або
слизових оболонок (припливи,
кропив’янка, ангіоневротичний
набряк) – але вони можуть бути
відсутні в 20% випадків.

3.З анамнезу відомо, що пацієнт

контактував з алергеном.

4.Пацієнт має порушення

діяльності шлунково-кишкового
тракту (нудота, блювання, пронос).
Кому загрожує
анафілаксія?
До анафілаксії дуже прискіпливо
ставляться в США та Європі. В
Україні ця тема замовчується.

Щорічно в Україні помирає 30 наших

співвітчизників від АШ, але за
неофіційними данними кількість
загиблих куди більша.

Дуже сумна статистика: 87% хворих,

які страждають на алергічні
захворювання про це не знають.

Якщо у матері є алергія, то з

вірогідністю 30% її успадкує
дитиина, якщо до алергії схильні і

більш, ніж 60%.

log
мати, і батько, вірогідність сягає

_b
st
ne
Якщо Ви або Ваша
дитина мають
схильність до алергії,
в кишені завжди має
бути АДРЕНАЛІН!

log
_b
t
Це може бути аутоінжектор

s
(епіпен) або ампула з

e
шприцем.

an
Ідеальний варіант мати
браслет на руці, який би
вказував на Ваш діагноз або
дитини та інструкцію до дій.
 Яка різниця між
аутоінжектором
та адреналіном в
ампулах?
Діюча речовина одна й та сама --
адреналін. Але, у випадку з ампулою
Вам треба самостійно її відкрити,
набрати правильно вміст та
розвести на ізотонічному розчині.
Для людини, яка раніше цього не
робила, на перший погляд це може
здаватися важким.

Ціна. Аутоінжектор коштує дуже

дорого, його важко знайти в Україні.

Зручність введення.
Для людини без медичної освіти буде
легше використати епіпен, тому там є
вже певна доза і Вам не треба її
тітрувати.
Виділяють п’ять форм
анафілактичного
шоку.
Типова форма шоку
супроводжується артеріальною
гіпотензією, порушенням
свідомості, дихальною
недостатністью, судомами,
шкірними та судинними
реакціями.

Гемодинамічна форма шоку.

В клінічній картині на перший план
виступає розлад серцево-судинної
діяльності: сильний біль в області
серця, порушення серцевого ритму,
глухість тонів, слабкий пульс,
падіння артеріального тиску.
Можливі спазм (блідість шкіри) або
розширення (гіперемія, набряки)
периферичних судин.
 Асфіксична форма шоку.

Характеризується гострою
дихальною недостатністю (ГДН),
зумовленого спазмом бронхів,
набряком гортані, бронхіол або легені.

og
Для церебральної форми шоку

l
характерні порушення центральної

b
нервової системи (ЦНС): збудження,

t_
втрата свідомості, судоми, розлади

s
ритму дихання, іноді гостре набухання

e
і набряк мозку, епілептиформний

n
статус із зупинкою дихання і серця.

a
Абдомінальна форма шоку.

Домінують симптоми «гострого

живота» – біль в епігастральній
області і по всьому животі, блювання,
позиви до дефекації, що нерідко
призводить до діагностичних
помилок.
 g
Без своєчасного і правильного

o
лікування може наступити рання

l
(протягом 5 – 30 хв) або

b
відстрочена (через 24 – 72 год)

t_
смерть внаслідок ураження

s
нирок, серця, печінки та інших

e
життєво важливих органів.

anМожливі пізні ускладнення

анафілактичного шоку, тому всі
хворі, що перенесли шок, повинні
перебувати під наглядом лікаря
протягом 12 – 15 днів.
 Перша допомога.
Головні умови –
швидкість, чіткість і
послідовність
протишокових
заходів.

log
1. Негайно припинити введення
лікарської речовини, яка

b
викликала анафілактичний

t_
шок.

es
2. Покликати на допомогу/

n
викликати швидку.

a3. Вкласти хворого так, щоб

запобігти западінню язика і
аспірації блювотних мас,
забезпечити доступ свіжого
повітря, постійно давати
зволожений кисень, якщо є така
можливість.
 4. Оглянути дихальні шляхи на
наявність обструкції, з'ясувати чи
є показання до інтубації.

Якщо риси обличчя пацієнта

змінюються на очах – показано
негайну інтубацію трахеї – через
хвилину може виявитися вже
технічно неможливо інтубувати!

5. Оцінити глибину та ритм

дихання, рівномірність дихання з
обох боків.

РаСО2 – основний критерій

адекватності вентиляції, при
необхідності проведення ШВЛ за
даними газів крові та клінічним
показанням.
6. Необхідно забезпечити венозний
доступ (необхідна постановка двох
катетерів 14-16G), а якщо немає
можливості забезпечити венозний
доступ, то можливе
внутрішньокісткове введення
інфузійних розчинів за умови
дотримання техніки даного доступу.

log
b
Обов'язковий моніторинг:

st_ • пульсоксиметрія;
• ЕКГ;

e
• Неінвазивний/інвазивний АТ;

an
7. Оцінити рівень свідомості за
шкалою коми Глазго.

8. Оглянути всі доступні ділянки тіла

пацієнта, оскільки зміни на шкірі та
слизових можуть бути неявними.
Відсутність висипань НЕ рівняється
відстуності АШ.
 Для кращого
запам'ятовування
використовуйте підхід
ABCDE:

g
Airway (дихальні шляхи),

lo
b
Breathing (дихання),

t_
Circulation (кровообіг),

es
Disability (відсутність

an свідомості),

Exposure (експозиція).
 Лабораторна
діагностика анафілаксії/
анафілактичного шоку:
Підвищення рівня триптази
сироватки (> 25 мкг/л) з великою

g
ймовірністю передбачає алергічну

o
анафілаксію. Для визначення рівня

l
триптази необхідно здійснити забір

b
крові триразово: так швидко, як це

_
можливо; через 1-2 години, через 24

st
години після початку симптомів або

e
при виписці (для визначення
фонового рівня триптази, тому що у

n
деяких людей вона початково

a
підвищена).

Нормальний рівень триптази не

виключає анафілаксії.

Зверніть увагу, що триптаза тучних

клітин підвищується посмертно та
при тяжкій астмі.
Основні помилки в
лікуванні АШ:
Батькі, не ігноруйте симптоми у дітей!
Алергічні захворювання особливо
люблять маленьких дітей. Тому Вас

g
мають насторожити не тільки висипи,

o
почервоніння чи свербіж, а й тривалий

l
кашель чи нежить у дитини.

b
t_
Антигістамінні препарати НЕ ЛІКУЮТЬ

s
алергію, а лише зменшують її

e
симптоми.

n
Будь-яке алергічне захворювання

a
вимагає комплексної та тривалої
терапії. На сьогоднішній день це
специфічна імунологічна терапія, яку
Вам призначе лікар алерголог.

Препаратом вибору є адреналін.

ЗАВЖДИ. Але чомусь частина лікарів
намагається цей стан лікувати
гормонами.
 МЕДИКАМЕНТОЗНА
ТЕРАПІЯ АШ:
Доза адреналіну внутрішньом'язово:

Використовуйте 1 мг/мл [1:1000]

адреналіну.
Дорослі та діти*>12 років: 500

g
мікрограмів внутрішньом’язово

o
(0,5мл 1 мг/мл);

bl
6–12 років: 300 мікрограмів

_
внутрішньом’язово (0,3 мл);

st
6 місяців – 6 років: 150 мікрограмів

e
внутрішньом’язово (0,15 мл);

an
< 6 місяців: 100–150 мікрограмів
внутрішньом’язово (0,1–0,15 мл).

Повторіть в/м дозу адреналіну через

5 хвилин, якщо немає покращення
стану пацієнта.

Існує велика міжіндивідуальна

варіабельність реакції на адреналін з піком
поглинання, який відбувається приблизно
через 5–10 хвилин після внутрішньом’язової
ін’єкції.
Пам'ятка, як користуватись
аутоінжектором.
anest_blog

Інгаляції з адреналіном можуть бути

ефективним як допоміжний засіб
для лікування обструкції верхніх
дихальних шляхів викликаних
набряком гортані, але лише після
введення в/м (або в/в) адреналіну, а
не як альтернатива. Рекомендовані
дози — 5 мл адреналіну 1 мг/мл
(1:1000).

Аутоінжектори часто призначають

пацієнтам із ризиком анафілаксії
для раннього самостійного
введення або ін’єкції опікуном, або
членом сім’ї у разі анафілактичної
реакції.

Залежно від марки випускаються в

трьох дозах адреналіну: 150
мікрограмів (0,15 мг), 300 мікрограмів
(0,3 мг) і 500 мікрограмів (0,5 мг).

Можуть бути використані людьми без

медичної освіти.
 Дози епінефрину (адреналіну)
для в/в болюсного введення.

Необхідне розведення епінефрину

до 1:10000 (1 мл розчину
епінефрину на 9 мл фізіологічного
розчину).

Максимальна разова доза 20 мкг

(0,2 мл).

В залежності від природи

анафілаксії/анафілактичного шоку –
повтор болюсу через 1 – 2 хв.

Не рекомендується болюсне введення

епінефрину у дітей, але, якщо
потенційна користь перевищує
потенційний ризик і це є єдиним
способом лікуванням АШ,
використовуємо його.

anest_blog
 1.Інфузія епінефрину.

Після трьох болюсів, введених в/в або в/м,

рекомендується починати інфузію
епінефрину в дозі 0,1 мкг/кг/хв з
тітруванням дози (до 1 мкг/кг/хв).
Можливий розвиток резистентної до
терапії епінефрином гіпотензії на фоні
попереднього прийому В-блокаторів.

2.Інфузійна терапія.

Використовуйте кристалоїди без вмісту

глюкози, які містять натрій у певному
діапазоні 130–154 ммоль/л (наприклад,
0,9% розчин хлориду натрію) для
початкової реанімації рідини.

Об’єм інфузії (500 – 1000 мл для пацієнта з

нормотензією та 1000–2000 мл для
пацієнта з артеріальною гіпотензією); при
наявності в анамнезі серцевої
недостатності – не більше 250 мл за 5-10
хв, у дітей – 20 мл/кг.

anest_blog
 ПРЕПАРАТИ ДРУГОЇ ЛІНІЇ не
застосовуються для
невідкладного лікування
анафілактичного шоку, за
винятком бронходилятаторів за
показаннями.

anest_blog

Глюкокортикоїди.

Кортикостероїди не відносять до
препаратів першої лінії для
лікування анафілаксії, оскільки
вони не впливають на результат
гострої анафілаксії/
анафілактичного шоку, але можуть
запобігти другій фазі реакцій
через 24-72 години після
початкових симптомів, початок дії
займає кілька годин.

Застосовуються гідрокортизон
200 мг або метилпреднізолон 1-
2мг/кг/добу.

Тривалість терапії - 1-2 доби.

Препарати з бронходилятуючою
дією.

Для лікування бронхоспазму,

резистентного до епінефрину,
застосовуються інгаляції
сальбутамолу (0,5 мл 0,5% розчину)
у 2.5 мл 0,9% розчину NaCl через
небулайзер протягом 15 хвилин).

Блокатори Н1-гістамінових
рецепторів.

Антигістамінні препарати
відносять до другої лінії лікування
анафілактичного шоку через їх
вплив на потенційовану
гістаміном вазодилатацію та
бронхоконстрикцію. Препаратами
вибору є – дифенгідрамін (для
внутрішньовенного введення) та
цетиризин (для перорального
введення). Можливе застосування
хлоропіраміну.

Дозування: у дорослих дифенгідрамін

призначається внутрішньовенно у
дозі 25-50 мг.
 Перехресні алергенні
властивості лікарських засобів.

При алергії Не бажано

на застосовувати
препарати: засоби:

1. Антигістамінні препарати
(піпольфен, діпразин);
2. Нейролептики (пропазин,
тизерцин, мажептил,
Аміназін неулептил, сонапакс);
3. Антиаритмічні препарати
(етмозин, етацизин);
4. Антидепресанти
(фторацизин).

1. Похідні піразолону (анальгін,

бутадіон, реопірин, бенетазон
та препарати, що їх містять:
теофедрин, пенталгін,
Ацетилсаліцилова
баралгін, максиган,
кислота спазмалгон, триган, спазган)
(аскофен, асфен,
новоцефальгін,
2. Похідні органічних кислот
цитрамон, седалгін
(ібупрофен,
та ін.)
вольтарен, напроксен,
індометацин, піроксикам,
суліндак, мефенамінова
кислота та ін.)
 Пеніцилін та його
похідні Цефалоспорини (кефзол,
(ампіцилін, клафоран, цефалексин,
метицилін, цефуроксим, цефалорідін,
оксацилін, цефтазидим та ін.).
карбеніцилін та ін.)

1.Місцеві анестетики:
Анестезин, лідокаїн, тримекаін,
дикаїн і ліки, що містять їх
(меноразин, сульфокамфокаїн);

2. Сульфаніламіди: бісептол,
уросульфан та ін.

3. Похідні сульфонілсечовини:
Новокаїн
глібенкламід (манініл, бетаназ),
гліквідо»(глюрі норм), гліпізид
(мінідіаб), гліклазид,
хлорпропамід та ін.).

4. Діуретики (дихлотіазид,
циклометіазид, фуросемід,
буфенокс, індапамід, діакарб та
ін.)

1. Ренгеноконтрастні засоби
(урографін, верографін,
кардіотраст, омніпак,
сергозин).

2. Неорганічні йодиди (іодид

Йод
калію, йодид натрію,
розчин Люголя та ін.);

3. Гормональні препарати
(тироксин, трійодтіронін,
тиреокомб).
 Профілактика:
Регулярне обстеження у спеціаліста та
виявлення потенційних алергенів з метою
подальшої ізоляції дорослої людини або
дитини від їхньої дії.

Гіпоалергенна дієта.
Збалансоване харчування, необхідно
виключати продукти, які містять
алергени.

Зміцнення імунітету: повноцінне

харчування, відпочинокі, прогулянки,
спорт – найкращі помічники у розвитку
імунної системи та профілактики
виникнення анафілактичного шоку.

У літню пору використовуйте креми для

відлякування комах, щоб не допустити
небезпечних укусів.

Дуже важливо у критичній ситуації не

втрачати контроль та не піддаватися
паніці.
Від раціональних дій залежить здоров’я
та життя.

З ЛЮБОВ'Ю ANEST_BLOG