Серцево-легенево реанімація - це комплекс заходів, який спрямований на відновлення

життєдіяльності організму та виведення його зі стану клінічної смерті.

СЛР проводиться в усіх випадках клінічної смерті, окрім:

 Наявність ознак біологічної смерті;
 Наявність некурабельного довготривалого виснажливого захворювання , термінальна
стадія онкологічних захворювань;
 Травми несумісні з життям (декапітація, краш-синдром грудної або черевної частини
тіла)

Клінічна смерть триває близько 3-5 хвилин від початку зупинки дихання та кровообігу.

Цей час може бути скорочений (гіпертермія, метаболічний ацидоз, тривала гіпоксія) або
подовжений (спортсмени-плавці, гіпотермія).

Ознаки клінічної смерті:

 зупинка кровообігу (відсутність пульсації на магістральних судинах: сонна або

стегнова артерії);
 зупинка дихання;
 відсутність свідомості
 розшинення зіниць та та відсутність фотореакції на світло (розширення зіниць
відбуввається через 30-60 секунд)

Біологічна смерть - це стан організму, який виник після клінічної смерті і супроводжується
незворотніми фізіологічними процесами.

Ознаки біологічної смерті:

 трупні плями;
 трупне заклякання;
 плями Лярше (висихання рогівки та її помутніння);
 ознака Білоглазова (котяче око);
 зниження температури тіла ( приблизно 1 градус за 1 годину).
 Ланцюжок виживання:

Ранній виклик на допомогу, ранній початок проведення СЛР, раннє використання

дефібрилятора та післяреанімаційну інтенсивну терапію

Дотримання ланцюжка виживання збільшує шанси на повноцінне відновлення пацієнта після

зупинки дихання та кровообігу.

СЛР проводиться за алгоритмом:

У дорослих: С-А-В
де:
1. (С — Circulation)- проведення непрямого масажу серця;
2. (A — Airway)-забезпечення прохідності дихальних шляхів;
3. (В — Breathing)-проведення штучного дихання.

У дітей: А-В-С
де:
1. (A — Airway)-забезпечення прохідності дихальних шляхів;
2. (В — Breathing)-проведення штучного дихання;
3. (С — Circulation)-проведення непрямого масажу серця.
Існують 2 протоколи проведення реанімаційних заходів:

1. Базова підтримка життя (BASIC LIFE SUPPORT)

2. Розшинена підтримка життя (ADVANCED LIFE SUPPORT)

За протоколом BLS серцево-легенева реанімація повинна проводиться будь-якою людиною

( в тому числі медичними празівниками поза виконанням своїх службових обов'язків)

Проведення СЛР в стаціонарі та лікарями ЕНМД (під час виконання своїх службових
обов'язків) виконується за алгоритмом ALS.

Послідовність дій під час надання Базової підтримки життя (BLS - протокол)

1. Переконайтесь у власній безпеці та у відсутності подальшої небезпеки.

2. Перевірте реакцію потерпілого на вербальний подразник.( голосно звернувшись до
потерпілого : «Чи ви мене чуєтете?»
3. Якщо відсутня реакція на звернення необхідно підійти до потерпілого з голови, ще раз
звернутись до потерпілого та потрясти за плечі.
4. Якщо потрепілий не реагує потрібно перевірити наявність у нього дихання: необхідно
повернути потерпілого на спину та, виконати алгоритм «чую», «бачу», «відчуваю»:

поклавши одну руку на чоло, а іншу висунути підборіддя.

«Чую»- шум дихання, «Бачу»- екскурсію грудної клітини, «Відчуваю»- потік повітря
своєю щокою. Ледь помітне дихання, а також нечасті, повільні та шумні вдихи не
вважаються нормальним диханням і є показом до проведення СЛР.
5. При підтрерженні відсутності дихання потрібно покликати на допомогу та викликати
ЕНМД (103).
6. При наявності перехожих покличте його/їх на допомогу та при наявності
автоматичного зовнішнього дефібрилятора відправте помічника за ним, а при
відсутності АЗД - виконуйте СЛР у парі.
7. Розпочніть СЛР за протоколом BLS: у дорослих необхідно почати закритий масаж
серця:
 8. Розпочніть компресії грудної клітки, (100 -120 натискань за 1 хв, глибина 5-6 см або ⅓
грудної клітки) визначивши орієнтир: попередньо поділивши грудну клітку навпіл,
після чого одну руку поставивши на нижню середину грудної клітини, а іншу поверх
неї та створивши “замок” - розпочніть компресії.
9. Розпочніть штучне дихання: рот в рот або рот в ніс, при умові відсутності
епідеміологічної небезпеки та при наявності засобів власного захисту (клапан-маски)
Зробивши 2 вдихи після 30 компресій. Дотримуватись співвідношення компресій та
вдихів 30:2. За умови відсутності засобів захисту - дихання не проводиться, в BLS
дозволяється проведення лише комперсій.
10. Як тільки буде доступний АЗД потрібно не припиняючи проведення компресій
накласти наліпки до оголеної грудної клітки постраждалого відповідно до положення,
вказаного на АЗД, після чого його увімкнути та уважно слухати голосові вказівки, не
потрібно відкладати проведення дефібриляції якщо АЗД вкаже на її необхідність.
11. Продовжувати компресії та/або дихання до приїзду ЕНМД.

Якісне проведення непрямого массажу серця:

 Якомога швидше починайте(розпочніть) виконувати непрямий масаж серця.

 Виконуйте натискання у нижній половині грудини.
 Натискайте на глибину не менше 5, але не більше 6 см.
 Натискайте на грудну клітку зі швидкістю 100–120 натисків/ хв., з якомога меншою
тривалістю переривань на дихання (при умові 30:2).
 Дайте грудній клітці повністю випрямитися після кожного стиснення;
 Не спирайтеся на грудну клітку.

Алгоритми BLS 2021 року Європейської Ради Реанімаціі наведено нижче:

Розшинена підтримка життя (ADVANCED LIFE SUPPORT)

Протокол ALS включає проведення серцево-легеневої реанімації з застосуванням

медикаментів, обов'язковому забезпеченні прохідності та дихання, встановленню в/в або в/к
доступу, застосування дефібрилятора та пошуку оборотних причин зупинки серцевої
діяльності.
Шляхи введення лікарських препаратів на слр:

ВНУТРІШНЬОВЕННИЙ або ВНУТРІШНЬОКІСТКОВИЙ

Види зупинки кровообігу:

1. Асистолія
2. Безпульсова електричність активність
3. Фібриляція шлуночків
4. Шлуночкова тахікардія без пульсу

Існують лише 2 покази до проведення дефібриляції:

 Фібриляція шлуночків
 Шлуночкова тахікардія без пульсу
При наявності недефібриляційних ритмів: асистолія або безпульсова електрична активність:
розпочніть введення розчину адреналіну 0,18% - 1,0 мл (1,0 мг) кожні 3-5 хв постійно до
припинення реанімаційних дій.

При наявності дефібриляційних ритмів: фібриляція шлуночків або шлуночкова тахікардія без
пульсу необхідно провести електричний розряд за допомогою ручного дефібрилятора 150
Дж. Після 3-го неефективного розряду необхідно ввести 300 мг розчину аміодарону на 20 мл
5% розчину глюкози або лідокаїн дозування 1-1,5 мг/кг маси тіла. При діагностуванні
дефібриляційних ритмів та після 3-х неефективних дефібриляцій необхідно почати введення
розчину адреналіну 0,18% - 1,0 мл (1 мг) кожні 3-5 хв постійно до припинення реанімаційних
дій.

Оцінка серцевого ритму проводиться через кожні 2 хвилини проведення СЛР.

Після проведення електричної дефібриляції одразу розпочинаємо компресії, не перевіряючи

відновлення ритму.
Прохідність дихальних шляхів та дихання
Потрійний прийом Сафара: легко без додаткових зусиль розігнути голову потерпілого назад,
вивести нижню щелепу, відкрити ротову порожнину зробити її ревізію. При наявності
сторонніх тіл, необхідно викорисовувати відсмоктувач, для відновлення прохідності
дихальних шляхів. У випадку підозри на травму шийного відділу хребта (правило 5В: водій,
вода, висота, вибух (мінна травма), випив (травма під час ознак алкогольного сп'яніння)
потрійний прийом Сафара виконується без запрокидування голови назад.
Розпочніть вентиляцію пацієнта за допомогою лицевої маски та мішка Амбу(можливо
встановлення орофарингеального(б) чи назофарингеального(в) повітроводу для
попередження западання язика) (30 компресій та 2 вдохи)

або вдоскональте метод забезпечення прохідності дихальних шляхів за рахунок встановлення

ларингеальної маски та дихання за допомогою мішка Амбу або в стаціонарі та при
необхідних навичках, впевненості в успішності процедури проведіть швидку-послідовну
інтубацію трахеї та підтримуйте дихання за допомогою мішка Амбу

Ларингеальна маска Інтубація трахеї

За умови інтубації трахеї або встановленню ларингеальної маски можливе безперервне

проведення компресії з паралельним диханням: частота компресій 100-120 хв дихання 10 на
хвилину (1 вдох на кожну 6-ту секунду) або підключіть пацієнта до апарату ШВЛ та
встановіть ЧД - 10 хв.

При можливості під час СЛР проводиться для пацієнта інсуфляція чистого теплого
зволоженого кисню (FiO2 - 100%).
Під час СЛР не рекомендовано проводити гіпервентиляцію.
Під час СЛР рекомендовано використовувати капнографію.

Оборотні причини зупинки серцевої діяльності: 4 Т та 4 Г

4Г:

 Гіпоксія
 Гіповолемія
 Гіперкаліємія/гіпокаліємія/метаболічні зміни/ацидоз
 Гіпотермія/гіпертермія

4Т:

 Тension pneumothorax (напружений пневмоторакс)

 Тампонада серця
 ТЕЛА/коронарний тромбоз
 Токсини

ГІПОКСІЮ можна запідозрити у пацієнтів, які мали киснево-залежну терапію або під час
інших обставин: пожежа, перебування в підвалах, горах, тощо, тому додатково під час СЛР
проводиться інсуфляція 100% зволоженого кисню.

ГІПОВОЛЕМІЮ мають ознаки дегідратації: сухість слизових оболонок, інколи їх тріщини,

блідість (при кровотечах), западання очних яблук, знижений тургор шкіри - таким пацієнтам
проводиться інфузійна терапія збалансованими кристалоїдами. Можливе проведення
інфузійної терапії ізотонічним розчином натрію хлориду, але слід пам'ятати про розвиток
гіперхлоремічного ацидозу, що ускладнить перебіг уже наявного метаболічного ацидозу в
постреанімаційний період. Якщо гіповолемія виникла внаслідок кровотечі, то перед початком
проведення СЛР першочергово проводиться зупинка кровотечі!

ГІПОТЕРМІЯ спортерігається у потерпілих, які були знайдені у стані клінічної смерті уночі
або в холодну пору року, чи у підвалах, або у приміщеннях з низькою температурою,
утоплення, тощо. Особливість ведення даних пацієнтів під час проведення СЛР полягає у
їхньому зігріванні (термоковдри, інфузія підігрітих збалансованих кристалоїдів).

ГІПЕРКАЛІЄМІЯ Електролітні та метаболічні порушення ми можемо встановити виключно

лабораторно та відповідно провести їх корекцію, але запідозрити можемо за рахунок наявних
набряків, артеріо-венозних фістул, що вкаже нам хронічну ниркову недостатність, та на
ймовірну прачину розвитку гіперкаліємії тощо.

ТАМПОНАДУ СЕРЦЯ можна запідозрити при зовнішньому огляді: ми можемо

спостерігати порушення цілісності грудної клітки зліва, додатково спостерігається набухання
шийних вен, необхідно пам'ятати, що також тампонада серця може розвиватися у пацієнтів,
які перенесли інфаркт міокарду, ускладненням якого - сформована гостра аневризма серця,
що призвела до розриву серцевого м'яза та крововиливу у перикард, лікувальною тактикою
буде виконання пункції перикарда, транспортування пацієнта до найближчої операційної з
подальшим проведенням відкритої торакотомії та прямого масажу серця.

НАПРУЖЕНИЙ ПНЕВМОТОРАКС у пацієнтів може візуалізується зміщення

щитовидного хряща, який зміщується у «здоровий бік», а додатковими ознаками будуть:
відсутність або зменшена екскурсія грудної клітки проекції ураженої легені при забезпеченні
дихання та тиск “спротиву” під час проведення вентиляції, лікувальним заходом є пункція
плевральної порожнини у другому міжребер'ї по середньо-ключичної лінії.

ТОКСИНИ першочергово можемо помітити навколо потерпілого або у його особистих речах
порожні блістери від лікарських засобів або сліди від ін'єкцій, та наркотичні речовини
( додатково спостерігатимуться звужені зіниці при отруєнні опіоїдними речовинами ) , після
чого ми можемо запідозрити отруєння і при можливості необхідно провести антидотну
терапію: при передозуванні опіїддних анальгетиків антидот- налоксон.

ТЕЛА При огляді пацієнта або під час проведення СЛР ми помічаємо синюшність верхньої
половини тіла ( при класичному варіанті ), необхідне введення розчину гепарину 80 МО/кг
маси тіла потерпілого з подальшою, при можливості, інфузією через інфузомат розведеного
розчину гепарину 18 МО/кг/год з наступним контролем АЧТЧ. Такі пацієнти, зазвичай ,
мають ускладнений анамнез, на сьогодні такою причиною ускладнень є коронавірусна
інфекція. Тромбоз коронарних судин лікується, як і ТЕЛА. Після проведення успішної СЛР у
таких пацієнтів рекомендовано розглянути проведення тромболізису ( покази: ознаки ТЕЛА
та нестабільна гемодинаміка, візуалізація тромбу (згустку) за допомогою УЗД-дослідження ).
Алгоритм ALS:
1. В першу чергу перевіряємо власну безпеку та безпечність навколишнього середовища.
2. Оцінка наявності у потерпілого ознак клінічної смерті та відсутності протипоказів до
СЛР
3. Визначити вид зупинки кровообігу (за умови дефібриляційного ритму- провести
дефібриляцію)
4. Почати закритий масаж серця
5. Забезпечити прохідність дихальних шляхів з подальшим диханням
6. Забезпечити в/в або в/к доступ, почати введення адреналіну з інтервалом кожні 3-5
хвилин

Алгоритм здійснення розширених реанімаційних заходів Європейської Ради Реанімації 2021

року представлено нижче:
Алгоритм ALS:
1 В першу чергу перевіряємо власну безпеку та безпечність навколишнього середовища.
2 Оцінка наявності у потерпілого ознак клінічної смерті та відсутності протипоказів до
СЛР
3 Визначити вид зупинки кровообігу (за умови дефібриляційного ритму- провести
дефібриляцію)
4 Почати закритий масаж серця
5 Забезпечити прохідність дихальних шляхів з подальшим диханням
6 Забезпечити в/в або в/к доступ, почати введення адреналіну з інтервалом кожні 3-5
хвилин
7 Пошук оботрних причин зупинки серцевої діяльності

Тривалість реанімаційних заходів - 30 хвилин.

Серцево-легенева реанімація має бути ефективною про що свідчить звуження зіниць,
наявність пульсації на магістральних судинах! Адже, першочергова мета СЛР є
попередження втрати кровопостачання та перфузії нейронів головного мозку і протидія
декортикації, аби при умові відновлення спонтанного кровообігу не спостерігати у
потерпілого соціальну смерть!

Припинення реанімаційних заходів:

Неефективність реанімаційних заходів протягом 30 хв при умові: коли не спостерігається
звуження зіниць, відсутня пульсація на магістральних судинах, не спостерігається зміна
шкірних покривів (виняток - переохолодження, в окремих випадках -ТЕЛА); без жодного
разу фіксації ознак відновлення спонтанного кровообігу ( ефективний серцевий ритм,
наявність пульсації на магістральних судинах, відновлення дихання).

Якщо ми НЕ запідозрили ОБОРОТНІ причини зупинки кровообігу, то наші зусилля під час
проведення серцево-легеневої реанімації будуть марними…
СЛР при утопленні виконується за алгоритмом АВС де стартово виконуються 5 рятівних
вдихів, а далі все так само за схемою описаною вище. Ніхто потерпілого на коліно вже не
кладе і не трусить!
СЛР у вагітних виконується за алгоритмом САВ, за схемою як у “дорослих”, але необхідно
оператору в ручному режимі відвести матку у лівий бік або змістити таз створивши нахил
близько 30 градусів, але плечі потерпілої необхідно зберігати у горизонтальному положенні,
адже компресії на боці не виконуються!

Після проведення успішних реанімаційних заходів необхідно забезпечити Постреанімаційну

підтримку життя потерпілого (POST RESUSCITATION CARE)
1. Після успішних заходів СЛР ( відновлення ознак спонтанного кровообігу )
застосовуйте алгоритм ABC:
Необхідно забезпечити прохідність дихальних шляхів (встановити орофарингеальний
повітровід або провести інтубацію трахеї (за умови практичних навиків її виконання) з
подачею 100% зволоженого кисню досягнувши цільових показників Sp02 - 94% - 98%
поступово знижуючи концентрацію кисню та вентилювати стартово ( з частотою дихання
10/хв )легені пацієнта до досягнення рСО2 - 35-45 мм.рт.ст.
2. Забезпечте надійний венозний доступ, відновіть нормоволемію, підтримуйте СистАТ >
90 mmHg та САТ > 65 mmHg (використовуйте збалансовані кристалоїди та
симпатоміметики)
3. Виконайте ЕКГ у 12 відведеннях та в необхідності проведіть лікування невідкладних
станів.
4. Виконайте рентгенографію ОГК.
5. Якщо пацієнт без свідомості виконайте КТ-ГМ та ЕЕГ, та розгляньте варіант
створення гіпотермії.
6. Проведіть корекцію метаболічних порушень.
7. Оцініть наявні порушення до та після виписки пацієнта з лікарні, при необхідності
забезпечити проходження реабілітаційних заходів.

Практичні навички:
1. Вміти діагностувати смерть мозку.
2. Вміти проводити базову та розширену серцево-легеневу реанімацію для різних
категорій потерпілих та у відповідних умовах події.
3. Вміти проводити терапію постреанімаційного періоду.
4. Вміти проводити диференційну діагностику між різними видами смерті, комами,
невідкладними станами, що загрожують життю.
5. Вміти надавати першу невідкладну допомогу при загрозливих станах для життя
потерпілого.
6. Вміти забезпечити прохідність дихальних шляхів.
Вміти застосовувати теоретичні знання на практиці