ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ

СТУДЕНТКА 6 КУРСУ 11 ГРУПИ МФ2
АБГАРЯН ГОАР

« Показання до
плевральноі пункції.
Показання до штучної
вентиляції легень. »

ОДЕСА 2024
ВСТУП. ПЛЕВРАЛЬНА ПУНКЦІЯ

В хірургії досить часто застосовують пункцію

плевральної порожнини (плевральну пункцію), або
плевроцентез — як з діагностичною, так і з
лікувальною метою. Метод проведення діагностичної
та лікувальної плевральної пункції однаковий, але
показання різні. Кожен лікар, навіть не хірургічної
спеціальності, повинен знати, як проводити
плевроцентез. Бо це може знадобитися в разі екстреної
медичної допомоги при пневмо-, або гідротораксом.
 ВИЗНАЧЕННЯ

Торакоцентез (син. пункція плевральної

порожнини, плевральна пункція) (з грец.THorax +
kentesis = груди + проколювання) — медична
маніпуляція, що застосовується для вилучення
рідини з діагностичною або лікувальною метою з
плевральної порожнини.
 ПОКАЗАННЯ

Показання до
ПЛЕВРАЛЬНОЇ ПУНКЦІЇ
ДІЛЯТЬ на діагностичні
та терапевтичні.
діагностичні показання
до плевроцентезу
включають :

НАЯВНІСТЬ В ПЛЕВРАЛЬНІЙ
ПОРОЖНИНІ РІДИНИ
НЕВІДОМОЇ ЕТІОЛОГІЇ.ЦЕ
МОЖЕ БУТИ ТРАНССУДАТ,
ЕКСУДАТ, ГНІЙНИЙ ВМІСТ,
КРОВ, ЛІМФА
НАЯВНІСТЬ В ПЛЕВРАЛЬНІЙ
ПОРОЖНИНІ ПОВІТРЯ
ПОКАЗАННЯ
НАЯВНІСТЬ У ПАЦІЄНТА
ТАКИХ СИМПТОМІВ, ЯК БІЛЬ
ПРИ КАШЛІ АБО ГЛИБОКОМУ
ВДИХУ, ЗАДИШКА,
АСИМЕТРІЯ ГРУДНОЇ
КЛІТИНИ У РАЗІ
ВИКЛЮЧЕННЯ ТАКИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ, ЯК СЕРЦЕВА
НЕДОСТАТНІСТЬ, ТА ЦИРОЗ
ПЕЧІНКИ.
ПОКАЗАННЯ
ТЕРАПЕВТИЧНІ ПОКАЗАННЯ :

Пневмоторакс
Гідроторакс
Пневмогідроторакс
Емпієма плеври
Хілоторакс
 Протипоказання

Як і в разі будь-якої лікувальної, або діагностичної

маніпуляції, плевроцентез має свої протипоказання.

Абсолютних протипоказань до плевральної пункції немає,

але в ряді випадків від неї слід утриматися.
 Протипоказання
для проведення плевральної пункції протипоказання
включають :

Наявність неконтрольованого, невпинного кашлю

Анатомічні особливості грудної клітини, які не
дозволяють провести плевроцентез якісно
Супутні серйозні захворювання легенів
Порушення згортання крові
Інфікування шкіри в місці маніпуляції
Незначна кількість рідини в плевральній порожнині
 ШТУЧНА ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ. ВИЗНАЧЕННЯ

ШтУчна вентилЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ (ШВЛ, механі́чна вентиля́ція) – процес,

спрямований на забезпечення природного обміну газів у легенях
(кисню — оксигенація, вуглекислого газу — вентиляція), що
здійснюється медичним працівником (або першим реагульником
чи парамедиком) для допомоги забезпечення дихання пацієнта
або замість пацієнта шляхом використання штучних методів і
певного обладнання (дихання з використанням мішка Амбу чи з
використанням апарату ШВЛ).
 Залежно від наявності самостійного дихання пацієнта
розрізняють:

1. Спонтанне дихання (самостійне дихання пацієнта, НЕ

належить до штучної вентиляції легень)
2. Допоміжне дихання (асистоване) — використовується за
наявності самостійних дихальних спроб пацієнта, проте які
не забезпечують адекватного газообміну і потребують
втручання допоміжної ШВЛ.
3. Повна ШВЛ (контрольована) — використовується у пацієнтів
не здатних забезпечувати власних дихальних спроб (клінічна
смерть, медикаментозна седація, дихальна недостатність
внаслідок ураження центральної або периферичної нервової
системи).
 Залежно від способу забезпечення
прохідності дихальних шляхів:
1. Неінвазивна (дихання через лицеву маску,
назофарингеальну чи орофарингеальну
трубку)
2. Інвазивна (ШВЛ через ендотрахеальну, або
трахеостомічну трубку).
ШТУЧНА ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ.
ПОКАЗАННЯ
Апарати для штучної вентиляції
легень (вентилятори) найчастіше
використовуються під час великих
операцій, коли необхідно
максимально розслабити м’язи
пацієнта, що призводить також до
розслаблення і дихальних м’язів і
неможливості самостійного
дихання у хворого (тобто під час
наркозу).
ШТУЧНА ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ.
ПОКАЗАННЯ
Респіраторна недостатність:

Штучна вентиляція легень є

необхідною для пацієнтів з
респіраторною недостатністю,
коли їхні легені не можуть
забезпечити достатньої
кількості кисню для організму
або вивести вуглекислий газ.
ШТУЧНА ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ.
ПОКАЗАННЯ
Травма легень:

У випадках тяжкої травми

легень, яка може призвести до
збою їхньої функції, штучна
вентиляція може забезпечити
необхідну підтримку дихання
для пацієнта.
ШТУЧНА ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ.
ПОКАЗАННЯ
Інтенсивна терапія:

Пацієнти, які перебувають на

інтенсивному догляді з причин,
що ставлять під загрозу їх
життя, можуть потребувати
штучної вентиляції для
підтримки життєво важливих
функцій дихання.
Існує дві основні методики виконання штучної
вентиляції легень:

а) рот до рота; б) рот до носа.

 Метод "рот до рота" в штучній
вентиляції легень
використовується в
основному при наданні
першої
допомоги особам зупинили
дихання
в позиції лежачи на землі. Цей
метод передбачає, що
вентиляція повітря
відбувається через вдихання в
рот потерпілого, тим самим
надаючи кисень йому через
легені.
 Метод "рот до носа"
може бути використаний
у випадках, коли
потерпілий лежить на
животі або у
неможливості доступу до
рота, наприклад, у
випадках підозри
на травму обличчя. У
цьому випадку
вентиляція проводиться
через вдихання повітря в
ніс потерпілого.
 Штучна вентиляція легень через інтубаційну
трубку проводиться у випадках важкої
респіраторної недостатності, коли пацієнт
не може дихати самостійно або його
дихальна функція суттєво ускладнена.
Основні ситуації, коли може бути необхідна
інтубація та штучна вентиляція легень,
включають:

1. Інтенсивна терапія
2. травматичні ушкодження голови, обличчя
або шиї
3. хірургічні втручання
4. отруєння, внаслідок паралізу дихальних
мʼязів
Основні випадки використання
мішка Амбу включають:

1. ПЕРША ДОПОМОГА ОСОБАМ, які

перестали дихати до прибуття
медичного персоналу.
2. транспортування критично
хворих пацієнтів під час
перевезення до лікарні.
3. під час реанімації
4. під час зневоднення
5. під час проведення процедур,
які можуть призвести до втрати
свідомості
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ