ХРОНІЧНИЙ

P@ssw0rd1 КАШЕЛЬ

Сніцар Лілія
• Кашель — це захисний рефлекс, який очищає верхні відділи дихальних
шляхів від секрету; він викликаний стимуляцією складної
рефлекторної дуги. Різні види рецепторів чутливих нервів реагують на
хімічне або механічне подразнення шляхом активації іонних каналів.
Кашльовий центр у довгастому мозку отримує сигнали від
активованих кашльових рецепторів через аферентні волокна
блукаючого нерва і відсилає еферентні сигнали до м’язів, які
викликають посилений видих. Зусиллям волі можна пригнітити або
викликати кашель завдяки впливу вищих кортикальних центрів на
кашльовий центр.
Класифікація

• У дорослих залежно від тривалості розрізняють гострий (до 3 тижнів),

підгострий (3–8 тижнів) або хронічний (>8 тижнів). Гострий кашель
найчастіше зумовлений вірусною інфекцією верхніх дихальних шляхів,
хоча він також може бути викликаний гострою серцево-легеневою
патологією. Інша етіологія: загострення ХОЗЛ або астми, професійний
контакт з подразнюючими речовинами або дія факторів зовнішнього
середовища.
• Підгострий кашель часто має постінфекційне походження і зазвичай
минає без лікування. Він звичайно пов’язаний з астмою або
бактеріальним синуситом. Кашлюк (зумовлений Bordetella pertussis)
може викликати гострий, підгострий або хронічний кашель, цю
інфекцію слід виключити в пацієнтів із кашлем тривалістю більш як два
тижні, який супроводжується судомним шумним вдихом під час
приступу кашлю (у дітей молодшого віку), пароксизмами кашлю або
блюванням після кашлю.
• Більшість епізодів хронічного кашлю в дорослих викликані синдромом
кашлю верхніх дихальних шляхів (UACS, також відомий як синдром
крапельного стікання виділень у носоглотку), астмою, рефлюкс-
езофагітом — як моно-, так і поліетіологічно. У 18–62% пацієнтів
хронічний кашель викликаний двома або більше факторами, а в 42% —
трьома причинами.
Етіологія
хронічного
кашлю
 Діагностика
• Обстеження пацієнта з хронічним кашлем слід
розпочати зі збору анамнезу, включаючи куріння,
професійну шкідливість та вживання медикаментів.
Якщо хворий не курить і не приймає інгібітор АПФ
або якщо кашель утримується після відміни препарату,
необхідно виконати оглядову рентгенографію ОГК.
Рентгенографію не потрібно виконувати вагітним і не
обов’язково — молодим пацієнтам з синдромом кашлю
верхніх дихальних шляхів, які не курять.
• На підставі нормальних результатів оглядової
рентгенографії ОГК можна виключити бронхоектази,
персистуючу пневмонію, саркоїдоз і туберкульоз.
Найчастіша етіологія хронічного кашлю в пацієнтів,
які не курять, — синдром кашлю верхніх дихальних
шляхів, астма та рефлюкс-езофагіт. Нижче
запропоновано схему обстеження хворих із
патологічними результатами оглядової рентгенографії
ОГК.
Диференціальна діагностика хронічного кашлю
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Сніцар Лілія