АЛГОРИТМИ днепр практичні навички виправлені алгоритми

ОБЛАСТНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ
АЛГОРИТМИ
виконання практичних навичок
з дисципліни
МЕДСЕСТРИНСТВО У ВНУТРІШНІЙ МЕДИЦИНІ
м. Дніпропетровськ
2007
Перелік інструкцій.
1. Техніка проведення перкусії легень.

2. Техніка проведення перкусії серця.
3. Техніка проведення аускультації легень.
4. Техніка проведення аускультації серця.
5. Техніка проведення пальпації серця.
6. Техніка проведення пальпації органів черевної порожнини.
7. Техніка збирання сечі для проведення клінічного дослідження.
8. Техніка збирання сечі для проведення бактеріологічного дослідження.
9. Техніка збирання сечі для проведення аналізу за методом Нечіпоренка.
10. Техніка збирання сечі для проведення аналізу за методом Зимницького.
11. Техніка збирання сечі для проведення аналізу на діастазу.
12. Техніка проведення якісного дослідження глюкози у сечі.
13. Техніка проведення якісного дослідження глюкози у сечі за допомогою індикаторного
паперу „Глюкотест”.
14. Техніка визначення кетонових тіл у сечі.
15. Техніка проведення глюкозотолерантного тесту.
16. Техніка збору харкотиння для дослідження.
17. Техніка підготовки хворого для проведення копрологічного дослідження.
18. Техніка підготовки хворого для дослідження калу на приховану кров.
19. Техніка підготовки хворого для бактеріологічного дослідження калу.
20. Техніка проведення ЕКГ.
21. Тактика медичної сестри при проведенні ретроградної урографії.
22. Тактика медичної сестри при проведенні екскреторної урографії.
23. Тактика медичної сестри при проведенні цистоскопії.
24. Тактика медичної сестри при проведенні гастродуоденоскопії.
25. Тактика медичної сестри при проведенні холецистографії.
26. Техніка проведення плевральної пункції.
27. Техніка проведення абдомінальної пункції.
28. Техніка проведення стернальної пункції.
29. Техніка надання невідкладної допомоги при нападі БА.
30. Техніка надання невідкладної допомоги при легеневій кровотечі.
31. Техніка надання невідкладної допомоги при гіпертонічному кризі.
32. Техніка надання невідкладної допомоги при стенокардії.
33. Техніка надання невідкладної допомоги при інфаркті міокарда.
34. Техніка надання невідкладної допомоги при нападі серцевої астми та набряку легень.
35. Техніка надання невідкладної допомоги при непритомності.
36. Техніка надання невідкладної допомоги при блюванні.
37. Техніка надання невідкладної допомоги при шлунковій кровотечі.
38. Техніка надання невідкладної допомоги при печінковій кольці.
39. Техніка надання невідкладної допомоги при нирковій кольці.
40. Техніка надання невідкладної допомоги при гіперглікемічній комі.
41. Техніка надання невідкладної допомоги при гіпоглікемічній комі.
42. Участь медичної сестри у проведенні форсованого діурезу.
43. Техніка надання невідкладної допомоги при виникненні анафілактичного шоку.
УЧАСТЬ МЕДСЕСТРИ У ПРОВЕДЕННІ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ .
Інструкція № 1. Техніка проведення перкусії легень.
ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ
1. Поясніть пацієнту необхідність проведення обстеження, Свідома співпраця.
отримайте згоду на її проведення.
2. Перевірте відповідність умов для проведення обстеження ( у Забезпечення достовірності
приміщенні повинно бути тихо і тепло, руки дослідника теж результату.
мають бути теплими).
3. Вимийте та висушіть руки. Забезпечення інфекційної
4. Запропонуйте пацієнту роздягтися до пояса, його руки, зігнуті безпеки.
у ліктях, розташуйте на поясі або спереду; перкусія проводиться
у положенні стоячи, іноді – сидячи;. виключення – тяжкохворі.
5. При проведенні порівняльної перкусії спочатку порівняйте
перкуторні звуки на верхівці легень (палець-плесиметр
розташований паралельно ключиці) і у міжреберних проміжках
симетрично; проводьте перкусію зверху униз по
середньоключичним лініям до рівня ІV ребра, підпахвовим і
лопаточним лініям; при перкусії міжлопаточної ділянки палець-
плесиметр становіть вертикально, а пацієнт у цей момент
складає руки на грудях і розводить лопатки.
6. Для визначення межі верхівки легені (поля Креніга) при
проведенні топографічної перкусії палець-плесиметр становіть
паралельно ключиці і ведіть його від її середини доверху і до
шиї.
7. Для визначення нижньої межі легень палець-плесиметр,
розташований горизонтально, ведіть донизу по
парастернальним, середньоключичним, підпахвовим,
лопаточним та паравертебральним лініям. Рухомість легеневого
краю визначайте на максимальній висоті вдиху і глибині видиху.
8. При наявності будь-яких змін вислухайте ще раз всю ділянку
серця в тій же послідовності.
9. Повідомте пацієнта про закінчення обстеження, запропонуйте
йому одягтися.
10. Вимийте руки.
11. Зробіть позначку про результати проведення обстеження.
Примітка. Розташування нижньої межі легень у нормі:
- парастернальна лінія – V міжререр’я;
- середньоключична лінія – VІ ребро;
- передня пахвова лінія – VІІІ ребро;
- задня підпахвова лінія – ІХ ребро;
- лопаточна лінія – Х ребро;
- паравертебральна лінія – відросток Х грудного хребця.
Інструкція № 2. Техніка проведення перкусії серця.
приміщенні повинно бути тихо і тепло, руки дослідника теж результату.
4. Запропонуйте пацієнту роздягтися до пояса; перкусія безпеки.
проводиться у положенні стоячи, іноді – сидячи;. виключення –
тяжкохворі.
5. Для визначення правої межі відносної тупості серця
встановіть верхню межу абсолютної тупості печінки (або нижню
межу легені); у нормі вона знаходиться в VІ міжребер’ї.
6. Розташуйте палець-плесиметр вертикально по правій
середньоключичній лінії на висоті ІV міжребер’я і переміщайте
його у напрямку серця, проводячи перкусію. Змінення
перкуторного звучання від ясного легеневого до більш глухого
вказує на досягнення межі відносної тупості серця.
7. Для визначення лівої межі відносної тупості серця палець-
плесиметр встановіть вертикально по лівій передній пахвовій
лінії у V міжребер’ї і переміщайте його у напрямку серця,
проводячи перкусію; при зміні звучання визначте ліву межу
відносної тупості серця.
8. Для визначення верхньої межі відносної тупості серця палець-
плесиметр розташуйте горизонтально по лівому краю грудини на
рівні ІІ ребра і переміщуйте його донизу, проводячи перкусію.
9. Для визначення абсолютної тупості серця обстеження
проводьте із такою ж послідовністю, розташовуючи палець-
плесиметр на межі відносної тупості серця і проводячи його
досередини.
10. Повідомте пацієнта про закінчення обстеження,
запропонуйте йому одягтися.
Примітка: межі відносної тупості серця у нормі:
- права – на 1 см назовні від правого краю грудини у VІ
міжребер’;,
- ліва – на 1-2 см до середини від середньо-ключичної лінії
у V міжребер’ї і збігається з верхівним поштовхом;
- верхня – ІІІ ребро по лівому краю грудини.
Межі абсолютної тупості серця у нормі:
- права – лівий край грудини;
- ліва – на 1-2 см назовні від лівої межі відносної тупості
серця;
- верхня – IV ребро.
Інструкція № 3. Техніка проведення аускультації легень.
отримайте згоду її на проведення.
приміщенні повинно бути тихо і тепло, руки дослідника та результату.
фонендоскоп теж мають бути теплими).
3. Підготуйте все необхідне для проведення дослідження.
4. Вимийте та висушіть руки, обробіть голівку фонендоскопа Забезпечення інфекційної
спиртом. безпеки.
5. Запропонуйте пацієнту роздягтися до пояса, його руки, зігнуті Між фонендоскопом і тілом
у ліктях, розташуйте на поясі або спереду. Для кращого хворого не повинно бути
вислуховування аускультація проводиться у положенні стоячи, одежі з метою усунення
іноді – сидячи;. виключення – тяжкохворі. виникнення сторонніх шумів..
6. Утримуючи фонендоскоп першими трьома пальцями щільно
притуліть його до шкіри хворого всією поверхнею.
7. Запропонуйте хворому зробити один-два подихи; при
необхідності дихання хворого регулюється.
8. Послідовно переміщуйте фонендоскоп зверху до краю ребер
симетрично послідовно: над- і підключичні ділянки ліворуч-
праворуч, передня поверхня грудної клітки ліворуч-праворуч,
над лопатками ліворуч-праворуч, між лопаткою і хребтом
ліворуч-праворуч, нижче лопаток ліворуч-праворуч, бокові
поверхні грудної клітини ліворуч-праворуч; для кращого
вислуховування легень на бокових поверхнях грудної клітки
запропонуйте пацієнту підняти руку догори і завести долоню за
голову (порівняльна аускультація).
Примітка: основні дихальні шуми виникають в результаті:
- везикулярне дихання – шум, який виникає при коливанні
стінок альвеол у момент їх розправлення при входженні
до них повітря; нагадує подовжений звук „ф”,
вислуховується на вдиху і на початку видиху, краще
чутний у ділянці задніх нижніх та бокових поверхонь
грудної клітки;
- бронхіальне дихання – шум, який виникає при
проходженні повітря скрізь голосову щілину; нагадує
звук ”х”, вислуховується на вдиху і видиху (більш
подовжений на видиху) краще чутний спереду у ділянці
рукоятки грудини, позаду – в міжлопаточній ділянці на
рівні ІІ-ІV грудних хребців.
Інструкція № 4. Техніка проведення аускультації серця.
2. Перевірте відповідність умов для проведення обстеження ( у
приміщенні повинно бути тихо і тепло, руки дослідника та
фонендоскоп теж мають бути теплими).
3. Підготуйте все необхідне для проведення процедури.
4. Вимийте та висушіть руки, обробіть голівку фонендоскопа Забезпечення інфекційної
спиртом. безпеки.
5. Запропонуйте пацієнту роздягтися до пояса; для кращого Забезпечення достовірності
вислуховування аускультація проводиться у положенні стоячи, результату.
іноді – сидячи;. виключення – тяжкохворі.
5. Утримуйте фонендоскоп трьома пальцями і щільно притуліть
його до шкіри пацієнта всією поверхнею.
6. При аускультації серця клапани вислуховуйте послідовно,
відносно частоти пошкодження:
- мітральний клапан вислуховується у V міжребер’ї зліва на 1 см
усередину від середньоключичної лінії (верхівка серця);
- клапан аорти вислуховують у ІІ міжребер’ї справа від грудини і
у точці Боткіна – у місці прикріплення ІІІ-ІV ребер до лівого
краю грудини;
- клапан легеневого стовбура вислуховують у ІІ міжребер’ї зліва
від грудини;
- тристулковий клапан вислуховують у нижній третині грудини
біля основи мечоподібного відростка.
7. При наявності будь-яких змін вислухайте ще раз всю ділянку
серця в тій же послідовності.
10. Зробіть позначку про результати обстеження.
Примітка: аускультативні шуми (тони) – це звуки, які
виникають в результаті діяльності серця:
- І тон (систолічний) - сума звукових явищ, які виникають
під час коливання напружених м’язів шлуночків (м’язовий
компонент), напруження замкнутих створок дво- і
тристулкового клапанів (клапанний компонент),
коливання стінок аорти та легеневої артерії в
початковому періоді потрапляння до них крові із
шлуночків (судинний компонент), скорочення передсердь
(передсердний компонент);
- ІІ тон (діастолічний) – звук, який виникає при
захлопуванні клапанів аорти та легеневої артерії.
При порушенні роботи серця можуть виникати патологічні
шуми (додаткові тони, інше звучання систолічного та
діастолічного тонів)
Для точнішого аналізу аускультацію краще проводити у різних
положеннях: лежачи, стоячи, після фізичного навантаження
(якщо дозволяє стан хворого).
Інструкція № 5. Техніка проведення пальпації серця.
приміщенні повинно бути тихо і тепло, руки дослідника теж
4. Запропонуйте пацієнту роздягтися до пояса; пальпація безпеки.
проводиться у положенні стоячи, іноді – сидячи;. виключення – Забезпечення достовірності
тяжкохворі. результату.
5. Праву долоню притисніть до лівої половини грудної клітки
пацієнта на висоті ІІІ-ІV ребра між парастернальною та
передньою пахвовою лінією таким чином, щоб пальці
дослідника були направлені назовні; у жінок треба відвести
молочну залозу доверху і праворуч.
6. Визначте верхівний поштовх всією долонею.
7. Не відриваючи долоні кінцевою фалангою пальця зафіксуйте
локалізацію верхневого поштовху.
Примітка: пальпація ділянки серця надає можливість
охарактеризувати верхневий поштовх, виявити його
локалізацію, розповсюдженість, висоту та резистентність.
Для покращання визначення верхневого поштовху можна
запропонувати пацієнту нахилитись трохи уперед або
провести пальпацію на глибині видиху.
У нормі верхневий поштовх визначається у V міжребер’ї на
відстані 1-1,5 см усередину від лівої середньоключичної лінії.
Інструкція № 6. Техніка проведення пальпації органів черевної порожнини.
приміщенні повинно бути тихо і тепло, руки дослідника теж
4. Запропонуйте пацієнту роздягтися до пояса, визволити від безпеки.
одежі живіт, лягти на жорстку кушетку горилиць, витягнути Забезпечення достовірності
руки вздовж тіла. результату.
5. Сядьте з правої сторони пацієнта лицем до нього, на одному
рівні із кушеткою.
6. Проведіть поверхневу пальпацію - покладіть праву руку із
злегка зігнутими і складеними разом пальцями на живіт пацієнта
і обережно, не проникаючи углибину, прощупуйте живіт,
починаючи із лівої піхвової ділянки, поступово переміщуючи
руку по лівій стороні до лівого підребер’я, епігастральної
ділянки, правого підребер’я, по правій стороні до правої піхвової
ділянки; потім пропальпуйте середню частину живота
починаючи з епігастральної ділянки униз до лобка.
7. Після аналізу поверхневої пальпації проведіть глибоку
пальпацію (пальці дослідника мають глибоко проникати в
брюшну порожнину щоб відчути внутрішні органи) у наступній
послідовності: сигмовидна кишка, сліпа кишка, кінцева частина
підвздошної кишки, ободочна кишка, шлунок, печінка,
підшлункова залоза, селезінка, нирки.
8. При пальпації шлунку складені разом пальці покладіть на
передню череву стінку на 3-5 см нижче мечеподібного відростка
паралельно положенню великої кривини шлунку, поверхневим
рухом пальців догори у напрямку мечеподібного відростка
створіть шкіряну складка, після чого під час видиху хворого
кінчики пальців зануріть углиб і у напрямку хребта,
переміщаючись униз. Доки пальці знаходяться над шлунком,
можна відчути бурчання внаслідок руху рідини та газів у
шлунку.
9. При пальпації печінки ліву долоню розташуйте у правій
поперековій ділянці перпендикулярно відповідно хребта, пальці
правої руки, розташовані горизонтально на 2-3 см нижче краю
реберної дуги, занурюйте углибину і переміщуйте у напрямку
ребер, створюючи шкіряну складку
10. Повідомте пацієнта про закінчення обстеження,
запропонуйте йому одягтися.
12. Зробіть позначку про проведення обстеження.
Примітка: пальпація дозволяє визначити розташування органів
брюшної порожнини. Звертається увага на консистенцію,
форму, поверхню, наявність болючості при пальпації.
УЧАСТЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ПРОВЕДЕННІ ЛАБОРАТОРНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ.
Алгоритм № . Техніка збирання сечі для проведення клінічного дослідження

(загальний аналіз).
Мета: діагностична.
Оснащення: чистий сухий скляний маркірований посуд, направлення до лабораторії.
І. Підготовчий етап.
1. Звечора попередьте хворого/пацієнта про проведення Забезпечення достовірності
дослідження, поясніть, як збирати сечу, отримайте згоду на результату
проведення процедури.
2. Вранці простежте, щоб хворий зробив туалет статевих органів.
3. Приготуйте все необхідне для проведення процедури.
ІІ. Проведення процедури.
1. Запропонуйте пацієнту першу порцію сечі виділити в унітаз, У жінок в период менструації
потім набрати середню порцію сечі у кількості 150-200 мл у при необхідності сечу
чистий скляний посуд. збирають катетером
2. Закінчити сечовиділення в унітаз.
ІІІ. Завершення процедури.
1. Випишіть направлення, прикріпіть його до посуду із сечею та
відправте до клінічної лабораторії.
2. Попередьте пацієнта про термін визначення результатів Право пацієнта на інформацію
дослідження
3. Зробіть відмітку про виконання процедури у листку
призначень.
Примітка: у нормі сеча солом’яно-жовтого кольору, прозора,
без стороннього запаху, не містить білок, цукор, ацетон, солі,
еритроцити 0 – 2 у полі зору, лейкоцити 0 -6 у полі зору.
Алгоритм№ . Техніка збирання сечі для проведення бактеріологічного
дослідження.
Мета: діагностична (визначення збудника).

Оснащення: стерильний посуд ємкістю 200 мл або стерильна суха пробірка з ватним корком,
стерильний сечовивідний катетер, стерильні та нестерильні гумові рукавички, серветки, пелюшка,
клейонка, пінцет, підкладне судно, розчин фурациліну, стерильний розчин гліцерину або вазеліну,
дезрозчин, направлення до лабораторії.
1. Звечора попередьте хворого/пацієнта про проведення дослідження, Свідома співпраця.
поясніть, як збирати сечу, отримайте згоду на проведення процедури.
2. Вранці простежте, щоб хворий зробив ретельний туалет статевих органів Забезпечення достовірності
(висушування після гігієни здійснюється за допомогою стерильних серветок). результату.
4. Одягніть гумові рукавички.
1. Зніміть із стерильної банки корок не торкаючись внутрішньої поверхні
посуду та корка.
2. Запропонуйте пацієнту на рахунок „1,2” виділити сечу в унітаз або судно,
затримати сечовипускання, підставити баночку, виділити в неї сечу у
кількості не менше 10 мл, затримати сечовипускання, завершити
сечовипускання в унітаз.
3. Закрийте корок, не торкаючись внутрішніх поверхонь посуду.
4. При використанні катетера для вилучення сечі надайте хворому положення Забезпечення достовірності
лежачи на спині, ноги зігнуті у тазобедрених та колінних суглобах, трохи результату
розведені. Підкладіть під сідниці клейонку, пелюшку, судно. Якщо процедура
проводиться у палаті відгородіть пацієнтку ширмою. Додержання етичних норм.
5. Вимийте руки, одягніть маску, гумові рукавички.
6. Здійсніть туалет зовнішніх статевих органів: візьміть пінцетом стерильний Забезпечення інфекційної безпеки.
марлевий тампон, змочіть стерильним розчином фурациліну і обробіть
навколо зовнішнього отвору сечовика тричі.
4. Зніміть рукавички, вимийте руки, одягніть стерильні рукавички, протріть їх
спиртом.
5. Введіть стерильний змащений стерильним гліцерином катетер стерильним
пінцетом у сечовивідний канал до появи сечі (див. інструкцію по проведенню
катетеризації).
6. Першу порцію сечі випустіть у підкладне судно.
7. Відкрийте пробірку, наповніть її на 2/3 середньою порцією сечі. Процедуру
треба провести швидко та акуратно, щоб пробірка залишалась відкритою
якомога менше часу і не торкалась зовнішнім отвором нестерильних
поверхонь
8. Опустіть зовнішній кінець катетера в підкладне судно, виведіть залишки
сечі. Після припинення виділення сечі з катетера злегка натисніть над лобком,
щоб видалити із сечового міхура залишки сечі, витягніть катетер серветкою
(одночасно залишками сечі промивши сечовід).
9. Попередьте хворого про закінчення процедури, поцікавтесь самопочуттям.
1. Зніміть рукавички, вимийте руки.
2. Продезінфікуйте оснащення.
3. Попередьте пацієнта про термін визначення результатів дослідження Право пацієнта на інформацію
4. Зробіть запис про виконання процедури у листку призначень.
Примітка: при використанні катетера на направленні робиться позначка. Посуд із сечею можна
зберігати в певному режимі (tº = +4ºС) не більше 24 годин.
Алгоритм№ . Техніка збирання сечі для проведення аналізу за методом
Нечипоренка.
Мета: діагностична (визначення наявності інфекційного запалення).

Оснащення: суха чиста маркірована склянка, направлення до лабораторії.
1. Звечора попередьте хворого/пацієнта про проведення Свідома співпраця.
дослідження, поясніть, як збирати сечу, отримайте згоду на Право на інформацію.
проведення процедури.
2. Вранці простежте, щоб хворий зробив ретельний туалет Забезпечення достовірності
статевих органів. результатів.
1. Запропонуйте пацієнту набрати середню порцію сечі у
кількості 50-100 мл у чистий скляний маркірований посуд.
1. Випишіть направлення, прикріпіть його до посуду із сечею та
відправте до клінічної лабораторії.
2. Попередьте пацієнта про термін визначення результатів Право на інформацію.
Примітка: проведення аналізу можливе у будь який час доби;
для аналізу достатньо 2-3 мл матеріалу. Визначають кількість
формених елементів в 1 мл осадку сечі; у здорової людини в 1 мл
осадку сечі міститься до 2000 лейкоцитів і 1000 ерітроцитів.
Алгоритм № 4. Техніка збирання сечі для проведення аналізу за методом
Зимницького.
Мета: діагностична (визначення функціональної здатності нирок).

Оснащення: 8 сухих чистих маркірованих слоїків, 2-3 додаткових слоїки, направлення до
лабораторії.
1. Звечора попередьте хворого про проведення дослідження, Свідома співпраця.
поясніть, як збирати сечу, отримайте згоду на проведення
процедури.
2. Приготуйте все необхідне для проведення процедури,
промаркіруйте слоїки таким чином: 6-9 годин (1 порція), 9-12
годин(2 порція), 12-15 годин(3 порція), 15-18 годин(4 порція),
18-21 година(5 порція), 21-24 години(6 порція), 24-3 години(7
порція), 3-6 годин(8 порція).
3. Попередьте хворого, щоб о 6 годині ранку він звільнив
сечовий міхур (ця порція не збирається).
1. Проконтролюйте, щоб на протязі доби, починаючи з 6 години
ранку (окрім першої сечі), у кожний трьохгодинний проміжок
без перерви на ніч хворий збирав сечу у відповідний слоїк до 6
години ранку наступної доби.
2. Якщо не вистачає об'єму одного флакона, видайте додатковий Забезпечення достовірності
із зазначенням номера порції. результату
Примітка: перед проведенням дослідження хворому необхідно
відмінити сечогінні препарати. Обстеження проводиться в
звичайному питному режимі.
В нормі денний діурез становить 2/3 або 3/4 від добового,
питома вага різних порцій сечі коливається в діапазон 1003 -
1030, коливання між порціями не менше 4-х одиниць. Добовий
діурез в нормі складає приблизно 1,5 л, що становить 70-75% від
кількості випитої пацієнтом рідини.
1. Випишіть направлення до лабораторії.
2. Вранці наступного дня всі слоїки відправте в лабораторію;
також треба відправити ті флакони, що не були заповнені.
3. Попередьте пацієнта про термін визначення результатів Забезпечення права на
дослідження інформацію.
Інструкція № 5. Техніка збирання сечі для проведення аналізу на діастазу.
Мета: діагностична (гострий панкреатит, загострення хронічного панкреатиту)..
Оснащення: чистий сухий скляний маркірований посуд, направлення до лабораторії.
1. Попередьте хворого про проведення дослідження, отримайте Свідома співпраця.
згоду на проведення процедури.
3. Приготуйте чистий посуд для збирання сечі..
1. Запропонуйте пацієнту набрати середню порцію сечі у Для достовірності результатів
кількості 50-100 мл у чистий скляний маркірований посуд. дослідження сеча повинна
2. Випишіть направлення, прикріпіть його до посуду із сечею та бути свіжовилученою (тепла).
негайно відправте до біохімічної лабораторії.
2. Попередьте пацієнта про термін визначення результатів Право пацієнта на інформацію.
Примітка: у нормі діастаза (амілаза) сечі дорівнює 16-24 ОД.
При гострому панкреатиті та загостренні хронічного
панкреатита вже через 2-4 години діастаза (амілаза)
збільшується і взагалі може досягати 1000-5000 ОД.
Інструкція № 6. Техніка проведення якісного дослідження глюкози у сечі
(метод Гайнеса)
Мета: діагностична (цукровий діабет).
Оснащення: склянка, пробірка, реактиви, гумові рукавички, маска.
1. Попередьте хворого/пацієнта про проведення дослідження, Свідома співпраця.
процедури.
2. Простежте, щоб хворий/пацієнт зробив туалет статевих
органів.
1. Надягніть гумові рукавички, маску.
2. Запропонуйте пацієнту набрати у чисту суху склянку невелику Для дослідження достатньо 5-
кількість сечі. 10 мл сечі.
3. Налийте у пробірку 3-4 мл реактива Гайнеса та додайте 8-10
крапель сечі (колір синій).
4. Суміш нагрійте та кип'ятіть 1-2 хвилини.
Примітка: якщо у сечі є глюкоза колір змінюється на
червонуватий, зеленуватий або коричневий; при відсутності
глюкози у сечі колір не змінюється.
2. Повідомте пацієнта про результати дослідження. Право пацієнта на інформацію.
Інструкція № 7. Техніка проведення якісного дослідження глюкози у сечі за
допомогою індикаторного папіру "Глюкотест"

Оснащення: склянка, пробірка, індикаторний папір, гумові рукавички, маска.
поясніть, як збирати сечу, отримайте згоду на проведення Для забезпечення достовір-
процедури. ності результатів
2. Простежте, щоб хворий/пацієнт зробив туалет статевих досліджується свіжа сеча до
органів. прийому їжі.
1. Надягніть гумові рукавички, маску. Забезпечення інфекційної
2. Запропонуйте пацієнту набрати у чисту суху склянку невелику безпеки.
кількість сечі.
3. На смужку паперу, там, де жовте забарвлення, нанесіть 2-3
краплі сечі таким чином, щоб вона (смужка) була зволожена.
4. Папір покладіть на білу пластинку та залиште на 2 хвилини
при кімнатній температурі.
5. Порівняйте забарвлення смужки з кольоровою шкалою. При
закисленні глюкози у присутності ферменту глюкозоксидази
утворюється перекис водню, який розщеплюється ферментом
пероксидазою та закисляє барвник (ортолідін, бензидин). Якщо
колір барвника змінюється із жовтого на зелений то кількість
глюкози 0,1-2%. Якщо зелений колір барвника стає інтенсивним,
то вміст глюкози більше 2%.
ІІІ. Закінчення процедури.
Примітка: індикаторний папір "Глюкотест" зберігається
щільно закритим у прохолодному місці на протязі 8 місяців з
часу виготовлення. У "Глюкотесті" 100 смужок паперу, по краю
котрих світло-жовте забарвлення (суміш ферментів та
барвника), біла пластмасова пластинка, кольорова шкала,
інструкція.
Інструкція № 8. Техніка визначення кетонових тіл у сечі.

Оснащення: склянка, експрес-тест, предметне скло, фільтрувальний папір, експрес-тест ("Реагент-
ацетон", "Кетофал"). гумові рукавички, маска.
процедури.
2. Простежте, щоб хворий/пацієнт зробив туалет статевих Забезпечення достовірності
органів. результату.
1. Надягніть гумові рукавички, маску. Забезпечення інфекційної
2. Запропонуйте пацієнту набрати у чисту суху склянку невелику безпеки.
кількість сечі.
3. На предметне скло покладіть таблетку реактиву (на
фільтрувальний папір).
4. На поверхню таблетки нанесіть 2-3 краплями сечі пацієнта на
2-3 хвилини.
5. Порівняйте забарвлення таблетки з кольоровою шкалою та
визначте рівень кетонових тіл.
Примітка: для дослідження використовується свіжа сеча.
При використанні проби Ланге до 3-5 мл свіжої сечі додається
5-10 крапель розчину нітропрусіда натрія та 0,5-1 мл
концентрованої оцтової кислоти, перемішується, потім
обережно за допомогою піпетки нашаровується 1-2 мл 25%
розчину аміака Проба буде позитивною, якщо на протязі 3
хвилин на межі між двома розчинами з'являється фіолетово-
червоне кільце.
При використанні модифікованої проби Ротері до 200 мл
розчину сульфата амонія додається 5 крапель свіжої сечі
хворого та 2 краплі розчину нітропрусіда натрія, ретельно
перемішується та обережно нашаровується на поверхню 10-12
крапель 25% розчину аміака. Проба буде позитивною, якщо на
протязі 3-5 хвилин на межі розділу з'явиться фіолетово-червоне
кільце.
Інструкція № 9. Техніка проведення глюкозотолерантного теста (ГТТ).
Мета: діагностична (з метою виявлення прихованих порушень вуглеводного обміну).

Оснащення: стерильні лоток, шприц ємністю 20 мл., голки для в/в введення, пінцет в дезрозчині,
ватні кульки, марлеві серветки, бікс зі стерильним матеріалом та інструментарієм; окуляри,
спирт 70° гумова подушечка, гумовий джгут, стерильні гумові рукавички, маска, фартух,
рушник, клейонка, штатив з пробірками, лоток для використаного матеріалу, тонометр,
фонендоскоп, аптечка "АНТИСНІД", протишоковий набір, направлення в лабораторію, ємності з
дезрозчинами.
поясніть про необхідність проведення процедури натще Забезпечення достовірності
(попередній прийом їжі рекомендують за 12 годин до результатів дослідження.
дослідження), отримайте згоду на її проведення.
2. Вимийте руки 2 рази під проточною водою з милом,
висушіть, обробіть руки спиртом.
4. Надягніть стерильні гумові рукавички, маску, окуляри, Забезпечення інфекційної
фартух. безпеки.
1. Посадіть пацієнта на стілець, заспокойте його, руку
розташуйте вільно на столі для проведення дослідження
долонею догори.
2. Проведіть венепункцію (див. інструкцію „Техніка в/в
введення ліків”)
3. Наберіть необхідну кількість в шприц (10-15 мл).
15. Попросіть хворого розтиснути кулак і зніміть джгут.
16. До місця пункції вени прикладіть стерильну ватну кульку,
змочену спиртом, швидким рухом витягніть голку на стерильну
серветку. Попросіть пацієнта зігнути руку в ліктьовому суглобі
разом з ватною кулькою на 3-5 хв. до зупинки кровотечі.
18. Не торкаючись краю пробірки, обережно витисніть кров в
пробірку. Визначте рівень глюкози в крові (І проба).
20. Дайте пацієнтові випити 75 г глюкози, розчиненої у 250-300
мл води.
21. Через годину після цукрового навантаження знов візьміть
кров із вени та виміряйте рівень глюкози (ІІ проба)
22. Через дві години після цукрового навантаження проведіть ІІІ
пробу.
23. Попередьте пацієнта про закінчення процедури, запитайте
про його самопочуття.
Примітка. Якщо у хворого є порушення всмоктування у шлунку,
треба досліджувати цукрову криву шляхом в/в введення глюкози.
У нормі цукор крові складає 5,55- 6,1 ммоль/л; через годину після
.
цукрового навантаження до 8,8 ммоль/л за методом Хагедорна-
Йєнсена.
2. Продезінфікуйте використане обладнання. Право пацієнта на інформацію.
3. Повідомте пацієнта про результати дослідження.
Інструкція № 10. Техніка збору харкотиння для клінічного дослідження.
Мета: діагностична (бронхіти, пневмонії, гнійні ураження, бронхіальна астма, туберкульоз

легень).
Оснащення: чиста або стерильна плювальниця (скляна або одноразового використання прозора
або темна ємність із широким горлом та корком), консерванти, направлення до лабораторії.
поясніть хід проведення процедури і правила збирання:
- харкотиння для дослідження краще збирати вранці;
- перед цим хворий повинен прополоскати ротову порожнину
кип'яченою водою.
3. Отримайте згоду хворого/пацієнта на проведення
2. Забезпечте хворого/пацієнта плювальницею (вона має бути
чистою і промаркірованою).
1. Проконтролюйте факт збирання харкотиння у плювальницю.
2. Збирати харкотиння.
3. Для макроскопічного дослідження збирають харкотиння за
добу, для мікроскопії досить одного спльовування.
4. Для бактеріологічного дослідження збирають харкотиння 1-2 Забезпечення достовірності
доби у стерильний посуд (метод флотації). результату.
5. При неприємному запаху до харкотиння додайте кілька
крапель скипидару.
6. Відправте плювальницю до лабораторії відповідно
направлення.
1. Повідомте пацієнта про термін визначення результатів Право пацієнта на інформацію.
Примітка. При кількаденному збиранні харкотиння його
зберігають у прохолодному місці (холодильнику) та здають
вранці з ранковою порцією. Для тривалого зберігання
харкотиння до нього додають консерванти: гліцерин, 2% розчин
борної кислоти.
При недостатній кількості харкотиння хворому кілька днів
дають відхаркувальні засоби.
Інструкція № 11. Техніка підготовки хворого для проведення копрологічного
Мета: діагностична
Оснащення: продезінфіковане судно, чистий скляний сухий маркірований посуд із широким
горлом, шпатель, гумові рукавички, маска, фартух, направлення до лабораторії.
поясніть хід проведення процедури, отримайте згоду на її
проведення.
2. Проінформуйте хворого/пацієнта про дотримання правил Забезпечення достовірності
підготовки до дослідження: результатів дослідження
- за 3-4 дні до проведення дослідження хворий переводиться на
дієту із відомим хімічним складом їжі (виключаються із раціону
харчі, які містять залізо, фарбники);
- не можна вживати препарати, які містять залізо, вісмут, барій,
танін, пілокарпін, атропін, беладону, карболен, касторову та
вазелінову олію, ректальні свічки;
- перед дослідженням протипоказане застосування грілки та інші
теплові процедури.
1. Проконтролюйте факт збирання калу у чистий
продезінфікований посуд (наприклад, судно).
2. Вимийте руки, надягніть гумові рукавички, маску, фартух. Забезпечення інфекційної
2. Зберіть чистим шпателем свіжовиділений кал із кількох різних безпеки.
місць загальною ємністю 5-10 г у чистий продезінфікований Забезпечення достовірності
лабораторний посуд та відправте до лабораторії. результатів дослідження
Примітка: тяжкохворим збирання калу поводиться у ліжку,
вони оправляються у судно; у цьому випадку медсестра повинна
слідкувати, щоб туди не потрапила сеча.
Яйця глистів досліджують тільки у свіжому (теплому) калі
одразу після випорожнення.
1. Зніміть гумові рукавички, маску, фартух, вимийте руки.
Інструкція № 12. Техніка підготовки хворого для дослідження калу на
приховану кров.
Мета: діагностична (шлункові та кишкові кровотечі).

Оснащення: чистий скляний сухий маркірований посуд із широким горлом, шпатель, гумові
рукавички, маска, фартух, направлення до лабораторії.
підготовки до дослідження: результатів дослідження.
- за 3 доби до проведення дослідження хворому призначається
безгемоглобінова дієта: з раціону виключається: м'ясо, риба,
печінка, ікра, гречка, яйця, зелені овочі, помідори, буряк, яблука,
гранат, препарати заліза, йоду, брому.
- протягом усього періоду підготовки хворий не повинен
чистити зуби щіткою, щоб кров з мікротравм ясен не потрапила
у кишково-шлунковий тракт; можна полоскати рот 3% розчином
соди.
- не можна вживати препарати, які містять залізо, вісмут, барій,
танін, пілокарпін, атропін, беладону, карболен, касторову та
вазелінову олію, ректальні свічки;
- перед дослідженням протипоказане застосування грілки та інші
теплові процедури.
1. Проконтролюйте факт збирання калу у чистий скляний
промаркірований посуд.
2. Зберіть чистим шпателем свіжовиділений кал із кількох різних безпеки.
місць загальною ємністю 5-10 г у посуд та відправте до
лабораторії.
Примітка: тяжкохворим збір калу поводиться у ліжку, вони
оправляються у судно; у цьому випадку медсестра повинна
Інструкція № 13. Техніка підготовки хворого для бактеріологічного
дослідження калу
Мета: діагностична
Оснащення: стерильна дротяна петля, ватний тампон, щільно намотаний на металеву петлю,
стерильна пробірка з консервантом, гумові рукавички, маска, фартух, направлення до лабораторії.
підготовки до дослідження: за 2-3 дні до проведення результатів дослідження.
дослідження заборонено вживання антибіотиків.
3. Вимийте руки, надягніть стерильні гумові рукавички, маску, Забезпечення інфекційної
1. Запропонуйте хворому/пацієнту лягти на бік, ноги зігнути у
колінних суглобах та привести до живота.
2. Лівою рукою розведіть сідниці хворого/пацієнта, правою
рукою обережно введіть у анальний отвір дротяну петлю із
ватним тампоном на глибину 8-10 см, намагаючись при цьому
зняти зі стінки кишки шматок калу.
3. Обережно вилучіть дротяну петлю із анального отвору.
4. При необхідності збирання калу можливе у продезінфікований Забезпечення достовірності
посуд (наприклад, судно) із подальшим вилученням матеріалу результатів дослідження.
для дослідження стерильною дротяною петлею із декількох
місць.
5. Не торкаючись зовнішніх стінок пробірки опустіть петлю у
маркіровану пробірку.
6. Відправте пробірку до бактеріологічної лабораторії.
Примітка. Тяжкохворим збір калу поводиться у ліжку, вони
оправляються у судно; у цьому випадку медсестра повинна
Посіви слід робити негайно після взяття проби; якщо
неможливо негайно провести посів калу пробу вміщують у
посуд, що містить стерильну консервуючу рідину.
УЧАСТЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ПРОВЕДЕННІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ.
Інструкція № 1. Техніка проведення ЕКГ.

1. Повідомте пацієнта про хід проведення дослідження, Свідома співпраця.
отримайте його згоду.
2. Запропонуйте пацієнту лягти на спину на кушетку,
розслабитись; під голову підкладіть подушку або підголівник.
3. Перевірте наявність паперу у апараті, відрегулюйте роботу Виконання правил техніки
стрічкопотяжного механізму. безпеки.
4. Тумблер та перемикачі поставте у вихідне положення.
5. Підключіть до апарата заземлення.
6. Підключіть апарат до електромережі, включіть тумблер
"Мережа" (повинна загорітися сигнальна лампочка). Перед
проведенням ЕКГ апарат повинен прогрітися на протязі 3-5
хвилин.
7. Накладіть електроди на тіло пацієнта. Електроди
накладаються на нижню третину обох передпліч та нижню
третину лівої гомілки. Вони поєднуються з апаратом
спеціальними дротами із рельєфними кільцями: червоний з
одним рельєфним кільцем від електрода на правій руці, жовтий з
двома рельєфними кільцями від електрода на лівій руці, зелений
з трьома рельєфними кільцями від електрода на лівій нозі.
8. За допомогою тумблера зробіть запис електричної активності
серця у різних відведеннях:
- І стандартне відведення записується при розташуванні
електродів на передпліччах рук.
- ІІ стандартне відведення записується при розташуванні
електродів на правій руці та лівій нозі.
- ІІІ стандартне відведення записується при розташуванні
електродів на лівій руці та лівій нозі.
- для реєстрації грудних відведень електрод становиться
послідовно в 6 позицій: 1)у правого краю грудини в IV
міжребер'ї; 2)у лівого краю грудини в IV міжребер'ї; 3)по лівій
парастернальній лінії між IV та V міжребер'ям; 4)по лівій
середньоключичній лінії у V міжребер'ї; 5)по лівій передній
пахвовій лінії у V міжребер'ї; 6)по лівій середній пахвовій лінії у
V міжребер'ї (V1-V6).
- для кращої діагностики використовуються однополюсні
посилені відведення від кінцівок: aVR – активний електрод
розташований на правій руці; aVL - активний електрод
розташований на лівій руці; aVF - активний електрод
розташований на лівій нозі.
Примітка. Зубець Р відображає період виникнення збудження у передсердях. Проміжок PQ (від

початку зубця Р до початку зубця Q; уразі відсутності зубця Q – до початку зубця R) відповідає
терміну проведення збудження від синусового вузла до міокарда шлуночків. Комплекс QRS
відображає процес розповсюдження збудження у шлуночках. Сегмент ST відповідає періоду
повного охоплення збудженням шлуночків. Зубець Т відображає процес виходу шлуночків із стану
збудження (процес реполяризації). Зубець U з'являється після зубця Т не завжди, а тільки тоді,
коли процеси реполяризації окремих ділянок шлуночків затримуються. Проміжок QT
("електрична систола серця") вимірюється від початку зубця Q до початку зубця Т.
Інструкція № 2. Тактика медичної сестри при проведенні ретроградної

урографії.
Мета: діагностична (визначення функційного стану нирок)..

Оснащення: стерильні лоток, катетер, гліцерин, пінцети, серветки, корнцанг, нестерильні та
стерильні гумові рукавички; маска, розчин фурациліну (1:5000); 70° етиловий спирт, кухоль, вода,
судно, клейонка, пелюшка.
підготовки до дослідження: результатів обстеження.
- за 2-3 дні до дослідження із дієти виключаються харчі, які
сприяють газоутворенню;
- вечеря напередодні рання і легка.
- увечорі і зранку перед дослідженням робиться очисна клізма;
- безпосередньо перед проведенням дослідження хворий
повинен помочитися.
4. Приготуйте все необхідне для проведення катетеризації
сечового міхура.
1. Вимийте руки, надягніть гумові рукавички, маску, фартух.
2. Вкладіть пацієнта/хворого на кушетку на спину, підкладіть під
сідниці клейонку, пелюшку; ноги зігніть в колінах і розведіть.
Між ногами покладіть судно.
3. Здійсніть туалет зовнішніх статевих органів: за допомогою Забезпечення інфекційної
пінцета стерильним марлевим тампоном, змоченим стерильним безпеки.
розчином фурациліну обробіть навколо зовнішнього отвору
сечовика тричі.
4. Зніміть рукавички, вимийте руки, одягніть стерильні
рукавички, протріть їх спиртом.
5. Візьміть стерильний катетер стерильним пінцетом, розведіть
статеві губи (у жінок) або визволіть крайню плоть (у чоловіків) і
введіть катетер у сечовивідний канал (див. інструкцію
„Катетеризація сечового міхура”)
6. Введіть контрастну речовину через катетер до сечового міхура
(цистографія) чи за допомогою спеціального катетера у ниркові
лоханки (пієлоуретрографія).
Примітка: рентгенологічні знімки роблять через 10-15 хвилин.
1. Зніміть гумові рукавички, маску, фартух, вимийте руки. Забезпечення інфекційної
2. Після проведення дослідження продезінфікуйте оснащення. безпеки.
Інструкція № 3. Тактика медичної сестри при проведенні екскреторної
урографії.
Мета: діагностична (визначення функційного стану нирок).
Оснащення: стерильні гумові рукавички, маска, розчин верографіна, тест-ампула, приладдя для
в/в введення препаратів (стерильні шприц, голка, джгут, гумова подушечка, етиловий спирт,
серветка), протишоковий набір.
1. Попередьте хворого про проведення дослідження, поясніть хід Свідома співпраця.
проведення процедури, отримайте згоду на її проведення.
2. Проінформуйте хворого про дотримання правил підготовки до Забезпечення достовірності
дослідження: результатів обстеження.
- за 2-3 дні до дослідження із дієти виключаються харчі, які
- вечеря напередодні рання і легка.
- увечорі і зранку перед дослідженням робиться очисна клізма;
- безпосередньо перед проведенням дослідження хворий
повинен помочитися.
3. За день до дослідження введіть 1-2 мл препарата тест-ампули
п/ш і спостерігайте за хворим на протязі доби.
Примітка: при наявності алергичних реакцій (висипання,
свербіння, підвищення температури тіла тощо) дослідження не
проводять.
1. Вимийте руки, надягніть стерильні гумові рукавички, маску.
2. Посадіть пацієнта на стілець, заспокойте його, руку
розташуйте горизонтально вільно долонею догори, підкладіть
під лікоть пацієнта тверду гумову подушечку, клейонку, на
середню третину плеча накладіть джгут, ділянку ліктьового Забезпечення інфекційної
згибу обробіть спиртом. безпеки.
3. Введіть голку у вену.
4. Зніміть джгут.
5. Введить в/в контрастну речовину (повільно).
6. Вилучіть голку із вени, до місця пункції прикладіть стерильну
ватну кульку, змочену спиртом, попросіть пацієнта зігнути руку
в ліктьовому суглобі разом з ватною кулькою на 3-5 хвилини до
зупинки кровотечі.
Примітка: рентгенологічні знімки роблять через 10-15-20-30
хвилин послідовно.
1. Зніміть гумові рукавички, маску, вимийте руки.
2. Після проведення дослідження продезінфікуйте приладдя.
Інструкція № 4. Тактика медичної сестри при проведенні цистоскопії.
Мета: діагностична (визначення функціонального стану органів сечовивідної системи).

Оснащення: стерильний цистоскоп, розчин перманганату калію 1:8000 або 2% розчин борної
кислоти, клейонка, 2% розчин новокаїну (вводять при підвищеній чутливості в уретру за 5-10
хвилин перед проведенням процедури), розчин антибіотика, етиловий спирт, гліцерин, стерильні
серветки, нестерильні та стерильні гумові рукавички, маска, фартух.
1. Попередьте хворого про проведення дослідження, Свідома співпраця.
психологічно підготуйте його, поясніть хід проведення
маніпуляції.
2. Отримайте згоду на проведення маніпуляції. Забезпечення достовірності
3. Проінформуйте хворого про дотримання правил проведення результатів обстеження.
маніпуляції.
4. Перед дослідженням зробіть очисну клізму.
4. Підготуйте все необхідне для проведення маніпуляції.
Примітка: маніпуляцю робить лікар, медсестра йому асистує.
2. Запропонуйте хворому лягти на крісло на спину, підкладіть безпеки.
під сідниці клейонку, пелюшку; ноги зігніть в колінах і
розведіть; між ногами покладіть судно.
3. Здійсніть туалет зовнішніх статевих органів: за допомогою
пінцета стерильним марлевим тампоном, змоченим стерильним
розчином фурациліну обробіть навколо зовнішнього отвору
сечовика тричі.
4. Зніміть рукавички, вимийте руки, одягніть стерильні
рукавички, протріть їх спиртом.
5. Перед цистоскопією для запобігання подразливої дії
дезрозчину, в якому зберігається цистоскоп, протріть його
етиловим спиртом та змастіть стерильним розчином гліцерину;
оптичну систему протріть стерильною марлевою кулькою,
змоченою етиловим спиртом.
Примітка: після проведення цистоскопії медсестра повинна
слідкувати за тим, щоб хворий знаходився у ліжку на протязі
години.
2. Після проведення дослідження продезінфікуйте приладдя.
Інструкція № 5. Тактика медичної сестри при проведенні гастродуоденоскопії.
Мета: діагностична (визначення стану слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки), лікувальна
(для введення ліків безпосередньо на уражену ділянку).
Оснащення: рушник, серветки, ліки (промедол, аторпін, дікаїн), гастроскоп, тонометр,
фонендоскоп, стерильні гумові рукавички, маска, фартух.
2. Проінформуйте хворого про дотримання правил проведення Забезпечення достовірності
маніпуляції: результатів обстеження.
- гастродуоденоскопія проводиться натще;
- вечеря напередодні легка та рання (не пізніше 18 години);
- під час проведення дослідження хворий ні в якому разі не
повинен розмовляти, ковтати слину.
3. За 15-20 хвилин до дослідження проводиться премедикація: Полегшення проведення
п/ш 1 мл 2% розчину промедолу + 0,5 мл 0,1% розчину атропіну. обстеження.
4. Безпосередньо перед проведенням дослідження виміряйте Забезпечення контролю за
артеріальний тиск та пульс хворого. станом пацієнта.
1. Вимийте руки, надягніть стерильні гумові рукавички, маску, Забезпечення інфекційної
2. Запропонуйте хворому лягти на високу кушетку на лівий бік з
витягнутою лівою ногою, права нога зігнута у колінному та
кульшовому суглобі; під голову підкладіть валик.
3. Попросіть хворого широко розкрити рота та обробіть слизову
оболонку рота та глотки 2% розчином дікаїну за допомогою
пульверизатора.
4. Станьте позаду хворого та під час введення гастроскопа
підтримуйте його голову у такому положенні, щоб глотка та
стравохід були на одній лінії; хворий глибоко дихає.
Примітка: лікар вводить гастродуоденоскоп; медсестра
допомагає лікарю, постійно слідкує за станом хворого.
5. Після закінчення маніпуляції виміряйте артеріальний тиск та
пульс хворого, порівняйте показники.
6. Попередьте хворого, що після проведення дослідження він на
протязі 2 годин не повинен пити; якщо була проведена біопсія,
то протягом доби не можна приймати гарячу їжу.
2. Після проведення дослідження продезінфікуйте приладдя: всі Забезпечення інфекційної
деталі гастродуоденоскопа промиваються теплою водою із безпеки.
використанням нейтрального або лужного мила та поролонової
губки, витираються м'яким рушником, укладаються в упаковку і
зберігаються у шафі у горизонтальному положенні, щоб не
скопичувалась рідина, не осідали солі та не псувався апарат.
Інструкція № 6. Тактика медичної сестри при проведенні холецистографії.
Мета: діагностична (визначення функційного стану жовчного міхура).
Оснащення: контрастні йодовмістні речовини – холевід (йопагност), білігност (біліграфін),
білітраст, стерильні шприц, голка, гумові рукавички, ватяні кульки, джгут, клейончата
подушечка, серветка (для в/в введення препаратів), 2 сирих яйця.
2. Проінформуйте хворого про дотримання правил проведення Забезпечення
дослідження: достовірності результатів
- на протязі двох днів напередодні хворий повинен додержуватися обстеження.
дієти - приймати легку їжу, яка не містить клітковину і речовини, які
- вечеря напередодні дослідження має бути рання і легка;
- увечорі напередодні дослідження необхідно зробити очисну клізму;
- для проведення дослідження хворий має принести 2 сирих яйця.
3. При в/в використанні контрастної речовини (білігносту)
папередодні дослідження перевірте чутливість хворого до контрастної
речовини: в/в введіть 1-2 мл 20% розчину білігноста (тест-ампула).
При появі свербіння, висипання, гіпертермії чи інших симптомів Профілактика
підвищеної чутливості до йодовмістних препаратів від введення йоду ускладнень.
треба відмовитись.
4. Приготуйте все необхідне для проведення дослідження.
1. Вимийте руки, надягніть стерильні гумові рукавички, маску. Забезпечення інфекційної
2. При відсутності ознак підвищеної чутливості повільно (на протязі безпеки.
3-5 хвилин) в/в введіть 30-40 мл 30% розчину білігноста, підігрітого
до температури тіла.
3. При використанні пероральних контрастних речовин підготовку
проводять за спеціальною схемою - протягом години (з 19 до 20
години) пацієнт випиває йодовмістні таблетовані препарати,
запиваючи їх солодким чаєм:
- при використанні білітрасту – по 1-1,5 г через кожні 20 хвилин,
всього 3-3,5 г;
- при використанні холевіду – по 1 таблетці через кожні 10 хвилин,
всього 6-8 г;
- після прийому йодовмістних препаратів хворому необхідно
рекомендувати лягти на правий бік для кращого всмоктування ліків.
4. Через 12-14 годин після прийома препарата (9-10 година ранку)
відведіть хворого до рентгенкабінета, де буде проводитись
рентгенологічне дослідження: через 10-15 хвилин після введення
контрастної речовини: робиться рентгенограма жовчних протоків
5. Після проведення першого знімка запропонуйте хворому випити
два сирих яйця.
6. Через 40-45 хвилин робиться серія знімків жовчного міхура.
1. Повідомте пацієнта про термін визначення результатів Право пацієнта на
дослідження. інформацію.
4. Зробіть відмітку про виконання процедури у листку призначень.
УЧАСТЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ПРОВЕДЕННІ ПУНКЦІЙ.
Інструкція № 1. Техніка проведення плевральної пункції (плеврозентез).
Мета: лікувальна, діагностична.

Оснащення: спирт, розчин йоду, стерильні ватні кульки, марлеві серветки, стерильні пелюшки,
клеол, липкий пластир, 0,5% розчин новокаїну, шприц, голка для в/м ін'єкцій, пункційна голку
довжиною 10 см і діаметром 1 мм, розчин гепарину (1000 ОД), стерильний та нестерильний посуд
для плевральної рідини, гумова трубка, шприц Жане або апарат Боброва, затискач,
електровідсмоктувач, стерильні гумові рукавички, 0,1% розчин атропіну сульфату.
Показання: плеврити, травматичний гемоторакс, пневмоторакс спонтанний та клапанний.
Протипоказання: підвищена кровоточивість судин.
1. Поясніть пацієнту необхідність проведення процедури, її послідовність, Свідома співпраця.
отримайте згоду на проведення.
2. Підготуйте все необхідне для проведення процедури. Підготовку рук, шкіри Забезпечення інфекційної
хворого, інструментів проводьте так, як для операції; пункція проводиться у безпеки.
перев'язочній або у маніпуляційному кабінеті.
3. Вимийте та висушіть руки.
4. Надягніть стерильні гумові рукавички.
5. За 15-20 хвилин до пункції введіть хворому п/ш 1 мл 2% розчину промедолу та Премедикація для полегшення
0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату. проведення маніпуляції.
ІІ. Виконання процедури.
1. Надайте положення хворому: сидячи верхи на стільці спиною до лікаря, дещо
нахиливши голову, руки складені на грудях. При тяжкому стані хворого можливе
проведення маніпуляції у положенні лежачи.
2. Місце пункції обробіть послідовно широко розчином йоду та спирту. .
Примітка: пункція проводиться по середній або задній пахвовій лінії у ІV-VI
міжребер'ї, по верхньому краю нижнього ребра. Місце проколу визначається за
даними рентгенографічного обстеження і перкусії, проведеної безпосередньо перед
пункцією. Маніпуляцію проводить лікар.
3. Зону проведення пункції обкладіть стерильними пелюшками.
4. Слідкуйте за ходом проведення маніпуляції лікарем з метою можливості
контролювання стану хворого:
- проведення інфільтраційної анестезії у зоні пункції 0,5% розчином новокаїну;
- введення пункційної голки, з'єднаної із шприцом з 1 мм гепарину (для запобігання
згортання плевральної рідини) у плевральну порожнину (відчуття раптового
провалювання);
- до пункційної голки приєднується гумова трубка із затискачем для запобігання
попадання повітря в плевральну порожнину;
- після зняття затискача повинна з’явитися плевральна рідина.
Примітка: за наявності великої кількості рідини в плевральній порожнині до голки
приєднується електровідсмоктувач, апарат Боброва, дво- або триампульна
система, змонтована за принципом сполучених посудин; за умови швидкого
виведення рідини можливе виникнення судинного колапсу.
5. Наберіть кілька мл плевральної рідини у шприц, а потім у стерильну пробірку
для дослідження.
6. Після евакуації плевральної рідини вилучите голку, місце проколу обробіть
розчином йоду, накладіть на місце проколу асептичну пов'язку.
7. Транспортуйте хворого до палати на каталці, забезпечте йому ліжковий режим на
протязі доби.
1. Вимийте руки, продезінфікуйте приладдя.
2. Після проведення пункції проводьте контроль параметрів спостереження за Забезпечення профілактики
хворим (АТ, ЧСС, ЧД, пульс, колір шкіри, температуру тіла, свідомість) для ускладнень.
своєчасного виявлення можливих ускладнень (судинний колапс, пневмоторакс,
інфікування плевральної порожнини, поранення легені, ушкодження сусідніх
органів – печінки, селезінки, кишок).
Інструкція № 2. Техніка проведення абдомінальної пункції.
Мета: лікувальна, діагностична.

Оснащення: троакар зі стилетом, пінцет, головчастий зонд, стерильні шприц та голку для
місцевої анестезії, стерильний скальпель, шовний матеріал, голкоутримувач, стерильні серветки,
стерильні гумові рукавички, рушники, 0,5% розчин новокаїну, спиртовий розчин йоду, стерильні
пробірки, таз для зливу асцитичної рідини, гумову трубку, липкий пластир, протишоковий набір,
апарат для вимірювання АТ.
Показання: асцит, накладання пневмоперітонеума.
Протипоказання: спайки у черевній порожнині.
1. Поясніть пацієнту необхідність проведення процедури, її послідовність, Свідома співпраця.
отримайте згоду на проведення.
2. Підготуйте все необхідне для проведення процедури. Підготовку рук, шкіри Забезпечення інфекційної
хворого, інструментів проводьте так, як для операції; пункція проводиться у безпеки.
перев'язочній або у маніпуляційному кабінеті.
3. Напередодні ввечері або зранку в день проведення пункції (за 2-3 години до Забезпечення полегшення
проведення) зробіть хворому очисну клізму; безпосередньо перед пункцією проведення маніпуляції.
проконтролюйте спорожнення сечового міхура.
5. Надягніть гумові рукавички.
1. За 15-20 хвилин до пункції введіть хворому п/ш 1 мл 2% розчину промедолу та Премедикація.
0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату;
2. Надайте хворому положення сидячи, опираючись спиною на спинку стільця; на
коліна хворому покладіть клейонку, між ногами поставте таз для асцитичної
рідини. При важкому стані хворого пункцію можна проводити у положенні лежачі
на правому боці.
3. Шкіру передньої черевної стінки обробіть розчином йоду, спирту. Забезпечення інфекційної
4. Аналізуйте хід проведення маніпуляції лікарем: безпеки.
- проведення інфільтраційної анестезії 0,5% розчином новокаїну у зоні пункції;
- проведення проколу передньої черевної стінки троакаром разом із стилетом при
невеликому зусиллі; протик робиться по середній лінії живота між пупком та
лобком або по краю лівого прямого м'яза живота; при необхідності робиться надріз
шкіри та підшкірної клітковини;
- видалення із троакару стилета;.
5. Надягніть на троакар гумову трубку, кінець трубки опустіть у таз; для
максимального вилучення рідини живіт здавлюється простирадлом. Рідину
випускайте повільно, з перервами (1 л за 5 хвилин); для цього на гумову трубку Запобігання розвитку колапсу.
періодично накладайте затискач.
6. При необхідності наберіть у стерильну пробірку кілька мл рідини для
біохімічного дослідження.
7. Після вилучення рідини удаліть троакар.
8. Місце пункції обробіть розчином йоду та накладіть асептичну пов'язку; при
необхідності накладіть шви.
9. Транспортуйте хворого до палати на каталці, забезпечте йому ліжковий режим Профілактика ускладнень.
протягом доби, на живіт покладіть міхур із льодом.
1. Вимийте руки, продезінфікуйте приладдя. Забезпечення інфекційної
2. Після проведення пункції проводьте контроль параметрів спостереження за безпеки.
хворим (АТ, ЧСС, ЧД, пульс, колір шкіри, температуру тіла, свідомість) для Профілактика ускладнень.
своєчасного виявлення можливих ускладнень (кровотеча в черевну порожнину
внаслідок ушкодження судин, ушкодження органів черевної порожнини, флегмона
стінки живота при порушенні правил асептики та антисептики, підшкірна емфізема,
виділення рідини через пункційний отвір).
Інструкція № 3. Техніка проведення стернальної пункції.
Мета: діагностична.
Оснащення: стерильна стернальна голка Касирського із муфтою та захисним щитком, хлоретил
або шприц із 0,5% розчином новокаїну, етиловий спирт, пінцет, розчин йоду, стерильний лоток,
стерильні серветки, ватні кульки, стерильні пробірки, скло для приготування мазків кісткового
мозку, стерильні гумові рукавички.
Показання: захворювання крові.
1. Поясніть пацієнту необхідність проведення процедури, її Свідома співпраця.
послідовність, отримайте згоду на проведення.
2. Підготуйте все необхідне для проведення процедури. Забезпечення інфекційної
Підготовку рук, шкіри хворого, інструментів проводьте так, як безпеки.
для операції; пункція проводиться у перев'язочній або у
маніпуляційному кабінеті.
1. Надайте хворому положення лежачи на спині.
2. Обробіть місце пункції послідовно розчином йоду та спирту.
Пункція проводиться на межі середньої і нижньої третини
грудини.
3. Проведіть анестезію хлоретилом або інфільтраційну анестезію
0,5% розчином новокаїну у місці проведення пункції.
4. Контролюйте хід проведення маніпуляції лікарем:
- після анестезії шкіри, підшкірної основи та окістниці
робиться протик м'яких тканин над грудиною на глибину 5 мм;
відповідно встановлюється захисний щиток на голці
Касирського;
- із голки Касирського вилучається мандрен;
- до голки Касирського приєднується сухий стерильний шприц
ємністю 10-20 мм, в який вилучається приблизно 0,5-1 мл
кістяного мозку;
- кістяний мозок виливається на годинне скло, за допомогою
фільтрувального паперу або легкого нахилу скла
відокремлюється кров; готуються мазки для виведення Забезпечення інфекційної
мієлограми. безпеки.
5. Місце протику обробіть розчином спирту або йоду, накладіть
асептичну пов'язку.
6. Транспортуйте хворого до палати, забезпечте йому ліжковий
режим.
1. Вимийте руки, продезінфікуйте приладдя. Забезпечення інфекційної
безпеки.
2. Після проведення пункції проводьте контроль параметрів Забезпечення профілактики
спостереження за хворим: АТ, ЧСС, пульс, колір шкіри. ускладнень.
УЧАСТЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ПРОВЕДЕННІ НЕВІДКЛАДНОЇ
ДОПОМОГИ
Інструкція № 1. Техніка надання невідкладної допомоги при нападі

бронхіальної астми.
Мета: лікувальна (надання невідкладної допомоги).
Оснащення: джгути, гірчичники, інгалятор (нембулайзер, спейсер), стерильні шприці, голки,
система для в/в крапельного введення ліків, гумові рукавички, лікарські препарати, тонометр,
фонендоскоп.
1. Негайно повідомте лікаря про погіршення стану хворого. Стан хворого потребує лікарської
2. Надайте хворому вимушеного положення: сидячи, допомоги.
спираючись зігнутими у ліктях руками на край ліжка
(стільця), злегка нахилившись уперед.
3. Забезпечте максимальний доступ свіжого повітря,
звільніть хворого від стискаючого одягу.
5. Використайте долікарняні засоби невідкладної
допомоги:
- гірчичники на бокові поверхні грудної клітки, литкові -відволікаюча терапія;
м’язи.
6. Приготуйте необхідні ліки та виконайте призначення
лікаря:
- використання кишенькового інгалятора, нембулайзера - зняття бронхоспазму;
або спейсера;
- проведення оксигенотерапії із зволоженням; - зменшення гіпоксії;
- інгаляції орціпреналіна сульфата, сальбутамола, беротека;
- ізадрин 5-10 мг (1-2 пігулки) сублінгвально;
- теофедрин або антастман всередину;
- адреналін 0,1% розчин 0,2-0,5 мл п/ш;
- ефедрин 5% розчин 1 мл п/ш або в/м;
- метацин 0,1% розчин 1 мл п/ш або в/в;
- еуфілін 2,4% розчин 5-10 мл в/в струмно;
- но-шпа 2% розчин 2 мл або галідор 2,5% розчин 1-2 мл
п/ш чи в/в струмно на фізіологічному розчині;
- димедрол 1% розчин 1 мл або супрастин 2% розчин 1 мл
в/м;
- при астматичному статусі - введення кортикостероїдних Профілактика ускладнень
препаратів: преднізолону, триамцинолону, дексаметазону;
- з метою корекції дихального та метаболічного ацидоза
вводиться натрія гідрокарбонат 3-5% розчин 50-150 мл та
ізотонічний розчин натрія хлорида або 5% розчин глюкози
300-500 имл в/в крапельно;
- у разі приєднання гострої серцевої лівошлункової
недостатності необхідне введення серцевих глікозидів
(строфантин, корглікон)
7. Під час проведення невідкладної допомоги необхідно
контролювати ЧД, колір шкіри, пульс, ЧСС, АТ.
Інструкція № 2. Техніка надання невідкладної допомоги при легеневій

кровотечі.
Мета: лікувальна (надання невідкладної допомоги).

Оснащення: джгути, тонометр, пузир з льодом, серветки, лоток, стерильні шприці, голки,
система для в/в крапельного введення ліків гумові рукавички, лікарські препарати.
2. Створіть умови суворого ліжкового режиму, допомоги.
максимального спокою, надайте хворому вимушеного
положення: напівлежачи, голова повернута набік
3. Надягніть гумові рукавички. Забезпечення інфекційної безпеки.
допомоги:
- джгути на верхні та нижні кінцівки із періодичним (кожні
1,5-2 години) їх зняттям (не передавлювати артерії);
- міхур з льодом на грудну клітку.
лікаря:
- кислота амінокапронова 5% розчин 100 мл в/в крапельно; - гемостатичну терапію проводять
- контрикал (трасилол) 10000-30000 ОД в/в крапельно; під контролем показників тромбо-
- гемофобін 10 мл в/в та 10 мл в/м; та/або еластокоагулограми;
- дицинон 12,5% розчин 1-4 мл в/в або в/м;
- фибриноген 3-4 г (0,3% розчин);
- вікасол1% розчин 1-2 мл в/м;
- кальція хлорид 10% розчин 10 мл в/в струмно;
- антигістамінні препарати (димедрол, піпольфен,
супрастин);
- еуфілін 2,4% розчин 10 мл в/в струмно або 24% розчин 1 - зниження тиску у малому колі
мл в/м; кровообігу
- пентамін 5% розчин 1-2 мл п/ш;
- папаверина гідрохлорид 2% розчин 2 мл в/в або п/ш;
- при вираженому кашлі – кодеїн.
6. Погодинно контролюйте показники АТ, ЧСС, пульсу, Показником ефективності є
колір шкіри. стабілізація АТ
Інструкція № 3. Техніка надання невідкладної допомоги при гіпертонічному
кризі.
Мета: лікувальна (зниження АТ)

Оснащення: джгути, тонометр, гірчичники, лоток, гаряча вода, п’явки, стерильні шприці, голки,
гумові рукавички, лікарські препарати.
2. Створіть умови максимального фізичного та психічного допомоги.
спокою, надайте хворому вимушеного положення: лежачи,
голова трохи піднята.
4. Використайте долікарняні засоби невідкладної допомоги
(відволікаюча терапія):
- джгути на нижні кінцівки; Засоби відволікаючої терапії
- гірчичники на потилицю та литкові м'язи; застосовуються із метою
- гарячі або гірчичні ніжні ванни (до колін); розвантаження мозкового
- теплі ванни для рук; кровообігу
- кровопускання;
лікаря:
- гірудотерапія – 1-2 п’явки накладаються на соскоподібний
відросток скроневої кістки;
- 4-6 мл 0,5% розчину дибазолу в/в струмно; антигіпертензивна дія
- клофелін 10 мг під язик або1,1 мг в/м чи в/в, метилдофа,
допегіт;
- 10 мл 2,4% розчину еуфіліну в/в струмно;
- 10 мл 25% розчину сульфату магнія в/м; спазмолітична дія
- 2 мл 2% розчину папаверину гідрохлориду в/м;
- бензогексоній, пентамін; гангліоблокатори
- еналаприл, лозартан, ірбезартан; інгібітори АПФ
- седуксен 2 мл в/м; седативна дія
- 0,3-0,5 мл 2,5% розчину аміназіну в/м; нейролептичні препарати
- лазікс, маніт, сечовина, бринальдікс; сечогінна дія
- при наявності клінічних ознак набряку легень дати
зволожений спиртом кисень.
6. Безперервний (кожні 30 хвилин) контроль АТ до
нормалізації показників.
Інструкція № 4. Техніка надання невідкладної допомоги при нападі стенокардії
Мета: лікувальна.
Оснащення: джгути, тонометр, гірчичники, лоток, гаряча вода, п’явки, стерильні шприці, голки,
гумові рукавички, лікарські препарати, тонометр, фонендоскоп.
спокою, надайте хворому підвищене положення.
4. Використайте долікарняні засоби невідкладної допомоги:
- грілки до нижніх кінцівок; Відволікаюча терапія проводиться з
- гірчичник на ділянку серця; метою розвантаження малого кола
- венозні джгути на нижні кінцівки; кровообігу та зняття спазму з
- гарячі ванни для ніг та лівої руки. коронарних судин.
лікаря:
- п’явки на ділянку серця; - усунення зсідання крові;
- нітрогліцерин 1-2 таблетки (0,5-1 мг) або краплі (1-2 - відновлення коронарного
краплі 1% розчину на цукрі) під язик кожні 5-10 хвилин до кровообігу (препарат швидкої дії);
зникнення болю;
- нітрогліцерин 1 мл 1% розчину в/в на ізотонічному
розчині;
- 25-30 крапель валокордину або корвалолу всередину;
- курантил (2 мл у 20 мл ізотонічного розчину) в/в струмно - профілактика ускладнень;
повільно, папаверин (2 мл 2% розчину), димедрол (1-2 мл
1% розчину);
- за неефективності фіноптин 5-10 мг (2-4 мл) на 10-15 мл
ізотонічного розчину натрія хлорида в/в
6. За неефективності проведеної терапії через 5-10 хвилин Якщо виникли труднощі у
ймовірний інфаркт міокарда диференціації між затягнувшимся
приступом стенокардії та інфарктом
міокарда, хворого слід вести, як при
інфаркті міокарда.
7. Контроль параметрів спостереження: ЧД, АТ, частоти и
ритму серцевих скорочень, пульсу, свідомості; проведення
ЕКГ-контролю.
8. Після надання першої невідкладної допомоги негайно
транспортуйте хворого у кардіологічне реанімаційне
відділення на каталці, на ношах або за допомогою
спеціалізованої реанімаційної бригади.
Інструкція № 5. Техніка надання невідкладної допомоги при інфаркті
міокарда.
Оснащення: тонометр, фонендоскоп, джгут, клейончата подушечка, стерильні шприці, голки,
система для в/в крапельного введення ліків, стерильні ватяні кульки, гумові рукавички, лікарські
препарати, тонометр, фонендоскоп.
1. Негайно повідомте лікаря про погіршення стану хворого, Стан хворого потребує лікарської
викличте спеціалізовану бригаду невідкладної допомоги. допомоги.
2. Створіть умови максимального фізичного та психічного
спокою, надайте хворому підвищене положення.
лікаря:
- морфін 1% розчин 1 мл, омнопон 1 мл 2% розчин 1 мл, - попередження больового шоку;
промедол 2% розчин 1 мл п/ш або в/в;
- дімедрол 1-3 мл 1% розчину, супрастин 1 мл 2% розчину; - посилення дії анальгетиків;
-: аміназін 0,3-1 мл 2,5% розчину в/в струмно або в/м, - нейролептичні препарати;
дроперидол; - нейролептанальгезія;
- таламонал;
- нітрогліцерин (0,0005) язик через кожні 20-30 хвилин або - зменшення зони некроза серцевого
1 мл 1% розчину в/в на ізотонічному розчині;. м'яза;
- строфантин 0,5-1 мл 0,05% розчину в/в струмно - корекція лівошлункової
поступово на фізіологічному розчині; недостатності;
- гепарин, стрептокіназа в/в; - профілактика ускладнень;
- ацетилсаліцилова кислота 0,25 (розжувати);
- поляризуюча суміш, лідокаїн, аймалін;
- оксигенотерапія (зволоження спиртом)
5. Контроль параметрів спостереження: ЧД, АТ, частоти и
ритму серцевих скорочень, пульсу, кольору шкіри,
свідомості; проведення ЕКГ-контролю.
6. Термінове транспортування хворого в інфарктне
відділення
Інструкція № 6. Техніка надання невідкладної допомоги при серцевій астмі та
набряку легень.
Мета: лікувальна
Оснащення: джгути, тонометр, гірчичники, лоток, гаряча вода, стерильні шприці, голки, система
для в/в крапельного введення ліків, гумові рукавички, лікарські препарати.
спокою, надайте хворому підвищене положення, ноги
опущені (при відсутності ознак судинного колапсу),
забезпечте доступ свіжого повітря.
- очистіть ротову порожнину від піни та слизу;
- венозні джгути на кінцівки (при підвищеному АТ); - відволікаюча терапія з метою
- гірчичні ніжні ванни; розвантаження малого кола
- гірчичники на литкові м'язи; кровообігу та зняття спазму з
- кровопускання до 400 мл. коронарних судин;
лікаря:
- інгаляція зволоженим киснем із використанням етилового - піногасіння;
спирту;
- 10% розчину антифомсилану в/в струмно;
- 1 мл 1% розчину морфіну п/ш або в/в у 20 мл ізотонічного - зменшення збудження дихального
розчину натрія хлорида або 5% розчину глюкози; центра;
- гепарин 10 000 ОД в_в струмно;
- нітрогліцерин 0,4-0,5. мг під язик або 10 мг у 100 мл - покращання серцевого кровообігу;
ізотонічного розчину натрія хлорида в/в крапельно; - під контролем показників АТ;
- 10 мл 2,4% розчину еуфіліну в/в;
- 2 мл 2% розчину папаверина гідрохлорида;
- 4-6 мл 1% розчину дибазола;
- 10 мл 25% розчину магнія сульфата;
- 0,5-1 мл 5% розчину пентаміна;
- лазикс 40-80 мг в/в струмно;
- серцеві глікозиди: строфантин або корглікон. - після адекватного зниження АТ
6. Після закінчення продезінфікуйте використане приладдя, Після ліквідації нападу необхідне
зніміть рукавички, вимийте руки. транспортування хворого в
7. Контролюйте параметри спостереження: колір шкіри, відділення реанімації (на ношах).
АТ, частота и ритм серцевих скорочень, пульс, ЧД, діурез,
свідомість.
8. Показники параметрів спостереження фіксуйте у
відповідній медичній документації.
Інструкція № 7. Техніка надання невідкладної допомоги при непритомності.
Мета: лікувальна (відновлення мозкового кровообігу).

Оснащення: тонометр, стерильні шприці, голки, гумові рукавички, лікарські препарати.
1. Негайно повідомте лікаря про погіршення стану хворого. Стан хворого потребує професійної
допомоги.
2. Створіть умови максимального фізичного та психічного нормалізація мозкового кровообігу;
спокою, покладіть хворого із піднятими ногами, звільніть
його від тісного одягу. Якщо немає можливості покласти
хворого, то посадіть його з нахиленою головою проміж
колін.
3. Надягніть гумові рукавички. забезпечення інфекційної безпеки;
- скропити лице і груди холодною водою; рефлекторний вплив на нервову
- накласти на лоб холодний компрес або міхур з льодом; систему;
- поплескати по щоках;
- дати вдихнути пари нашатирного спирту, оцту або ефіру; активізація центру дихання;
5. Кофеїн 10% розчин 1 мл п/ш, кордіамін 2 мл п/ш, при неефективності
коразол 10% розчин 1 мл п/ш, мезатон 0,3-0,5 мл 1% немедикаментозних заходів та у разі
розчин п/ш. тривалої непритомності
6. Контролюйте ЧД, пульс, ЧСС, колір шкіри, проводьте
безперервний контроль АТ до нормалізації показників.
відповідних документах.
Інструкція № 8. Техніка надання невідкладної допомоги при блюванні.
Мета: лікувальна, діагностична

Оснащення: лоток, серветки, рушник, клейончатий фартух, ємкість для збирання блювотних мас,
переварена вода, розчин соди або марганцевокислого калію
1. Повідомте лікаря про погіршення стану хворого. Стан хворого потребує професійної
допомоги.
2. Створіть умови максимального фізичного та психічного Свідома співпраця.
спокою, посадіть хворого, прикрийте груди клейонкою, до
ніг поставте таз. При тяжкому стані хворого надайте йому Профілактика акспірації.
положення лежачи із піднятою повернутою убік та
нахиленою трохи донизу головою; під підборіддя підставте
лоток або миску, підкладіть рушник та клейонку.
Попередьте хворого про виконання процедури.
3. Надягніть гумові рукавички, фартух. Забезпечення інфекційної безпеки.
4. Підтримуйте голову хворого під час блювання. Якщо Профілактика асфіксії.
блювання виникло у непритомному стані, серветкою або
ватяним тампоном видаліть із ротової порожнини блювотні
маси, слину, слиз.
5. Після закінчення блювання допоможіть хворому Забезпечення гігієни ротової
прополоскати рот водою із содою або 2% розчином борної порожнини.
кислоти.
6. Блювотні маси негайно винесіть із палати та залишіть їх
у допоміжному приміщенні, закривши, до приходу лікаря.
7. За призначенням лікаря випишіть направлення і
відправте блювотні маси на дослідження у
загальноклінічній та бактеріологічній лабораторії.
Інструкція № 9. Техніка надання невідкладної допомоги при шлунковій
кровотечі.
Оснащення: міхур із льодом, лоток, серветки, рушник, стерильні шприці, голки, система для в/в
крапельного введення ліків, лікарські препарати, стерильні гумові рукавички, фартух, маска,
тонометр, фонендоскоп, набір для визначення групи крові..
допомоги.
2. Створіть умови максимального фізичного та психічного
спокою, надайте хворому горизонтальне положення, тулуб Профілактика аспірації кров’ю
поверніть убік ураженої легені.
3. Надягніть гумові рукавички, фартух, маску. Забезпечення інфекційної безпеки.
4. Використайте долікарняні засоби невідкладної допомоги: Прискорення припинення
- міхур з льодом на надчеревну ділянку. кровотечі;
лікаря:
- амінокапронова кислота 100 мл 5% розчину в/в - гемостатична терапія;
крапельно;
- дицинон 5 мл 12,5% розчину в/в струмно, етамзилат 2-4
мл 1,5% розчину в/в або в/м.;
- фібриноген;
- кальція хлорид 10 мл 10% розчину в/в струмно;
- поліглюкін, желатиноль, альбумін в/в крапельно; - плазмозамінники;
- еритроцитарна маса, плазма крові в/в. - при масивній крововтраті показано
проведення гемотрансфузії.
6. Погодинно контролюйте показники АТ, ЧСС, пульсу, Профілактика ускладнень.
колір шкіри, свідомість, діурез.
7. При необхідності надайте допомогу при блюванні.
8. Після зупинки кровотечі продезінфікуйте використане Забезпечення інфекційної безпеки
обладнання, заповніть відповідну документацію.
Інструкція № 10. Техніка надання невідкладної допомоги при печінковій
кольці.
Мета: лікувальна (відновлення відтоку жовчі).

Оснащення: грілка, рушник, стерильні шприці, голки, гумові рукавички; лікарські препарати.
допомоги.
2. Створіть умови максимального фізичного та психічного Зменшення болю.
спокою, допоможіть хворому прийняти вимушене
положення: лежачи на правому боці, ноги зігнуті у колінах
та приведені до живота.
- грілку на праве підребер'я на 10-15 хвилин - за призначенням лікаря (якщо
немає ознак запалення);
лікаря:
- атропін 1 мл 0,1% розчину п/ш; - спазмолітична дія;
- платифілін 1 мл 0,2% розчину в/м або в/в;
- но-шпа 2 мл 2% розчину в/м або в/в;
- папаверин 2 мл 2% розчину в/м або в/в;
- анальгін 2 мл 50% розчину в/м або в/в; - знеболююча дія;
- баралгін в/м, в/в; - комбінована дія;
- димедрол - посилення дії основних
препаратів;
- промедол 1 мл 2% розчину п/ш; при відсутності знеболюючого
ефекту. Медсестра повинна
пам'ятати, що застосування
морфію не рекомендується, бо він
викликає спазм сфінктера
- після знеболення хворому можна дати сольові проносні жовчного міхура.
препарати
6. При відсутності ефекту необхідно госпіталізувати
хворого у хірургічне відділення.
7. Після закінчення продезінфікуйте використане приладдя, Забезпечення інфекційної безпеки
зніміть рукавички, вимийте руки.
8. У подальшому медсестра повинна наглядати за станом Профілактика рецидиву.
хворого, контролювати дієту.
Інструкція № 11. Техніка надання невідкладної допомоги при нирковій кольці.
Оснащення: грілка, рушник, стерильні шприці, голки, гумові рукавички, лікарські препарати.
допомоги.
2. Створіть умови максимального фізичного та психічного Забезпечення психологічної
спокою. допомоги.
допомоги: Відволікаюча терапія з метою
- грілка на поперекову ділянку зі сторони локалізації болю; припинення, болю, ліквідації
- сидяча ванна 37º-39ºС. обструкції;
лікаря:
- баралгін 5 мл в/м; - при введенні враховується
- но-шпа 5 мл в/м; сумісність ліків;
- платифілін 2 мл в/м;
- папаверин 2 мл в/м;
- атропін 0,1% розчин 1 мл п/ш з 1 мл 2% розчину - наркотичні анальгетики
промедолу або омнопону; призначаються при вираженому
- анальгін 50% розчин 2 мл п/ш чи в/м; больовому синдромі;
- морфін 1% розчин 1 мл в/м; Медсестра повинна пам'ятати, що
- цистенал (уролесан) до 40 крапель за раз сечогінні препарати безпосередньо
під час нападу ниркової кольки не
застосовуються!
6. При відсутності ефекту необхідно госпіталізувати
хворого у хірургічне відділення.
7. Після закінчення продезінфікуйте використане приладдя, Забезпечення інфекційної безпеки.
8. У подальшому медсестра повинна наглядати за станом Профілактика ускладнень.
хворого, контролювати діурез.
Інструкція № 12. Техніка надання невідкладної допомоги при діабетичній
(гіперглікемічній) комі.
Оснащення: стерильні шприці (у тому числі інсулінові), голки, система для в/в краплинного
введення ліків, гумові рукавички, лікарські препарати, тонометр, фонендоскоп..
допомоги.
лікаря:
- інсулін для ін'єкцій до 100 ОД; - зниження рівня глікемії.
- натрія хлорид 0,9% розчин в/в крапельно;
Примітка. Інсулінотерапію та регідратацію починають
одночасно. Інсулінотерапія проводиться у режимі малих
доз: в/в струмно 10-20 ОД простого інсуліну + в/в
краплинно ізотонічний розчин NaCl разом з інсуліном зі
швидкістю 6-10 ОД/год (0,1 ОД/год на кг маси тіла).
Потім переходять на п/ш введення інсуліну по 12 ОД через
кожні 4 години або 6 ОД через кожні 2 години. За перші 12
годин лікування загальний об’єм перелитої рідини повинен
становити не менше 3-5 л при зниженні АТ.
6. У подальшому медсестра повинна наглядати за станом Профілактика ускладнень.
хворого, контролювати АТ, рівень глікемії, глюкозурії та
водноелектролитного балансу, слідкувати за дієтою.
Примітка. Рівень глюкози у крові в нормі складає 4,4-6,6
ммоль/л (метод Хагедорна-Йєнсена).
Інструкція № 13. Техніка надання невідкладної допомоги при гіпоглікемічній
комі.
Мета: лікувальна (нормалізація глікемії).

Оснащення: стерильні шприці, голки, система для в/в краплинного введення ліків, гумові
рукавички, лікарські препарати, тонометр, фонендоскоп.
допомоги.
допомоги:
- солодке питво (чай, фруктовий сік, солодку воду), - підвищення рівня глікемії.
шматочки цукру, льодяники, цукерки, білий хліб, печиво;
- у разі знепритомлення хворого утерти в ясна, слизову
оболонку щік, під язик варення, мед.
Пам’ятайте: у разі знепритомлення не можна вливати
солодкі розчини у рот!
лікаря:
- глюкоза 40% розчин 40-80 мл (до 100) в/в струмно;
- адреналіну гідрохлорид 0,1% розчин 0,5 мл п/ш або - під контролем глікемії;
преднізолон 75-100 мг в/м;
- за відсутності ефекту протягом 5 хвилин в/в струмно ще
раз уводять 40-75 мл 40% розчину глюкози;
- якщо інфузії не мали ефекту в/в краплинно вводять 10%,
а потім 5% розчин глюкози разом з 75-100 мг
гідрокортизону
- за наявності неврологічних та офтальмологічних
симптомів набряку мозку в/в крапельно вводять 15-20%
розчин манітолу (0,5-1 г/кг), в/в стумно 60-80 мг лазиксу,
в/в через кожні 4-6 годин 50-75 мг гідрокортизону, 10 мл
25% розчину магнію сульфату, в/м 100 мг кокарбоксилази;
призначають серцево-судинні засоби.
7. У подальшому медсестра повинна контролювати стан Профілактика ускладнень.
хворого, АТ, рівень глікемії, слідкувати за дієтою.
Примітка. Рівень глюкози у плазмі крові в нормі - 4,4-6,6
ммоль/л (метод Хагедорна-Йєнсена)
Інструкція № 14. Техніка застосування форсованого діуреза
Мета: лікувальна (проведення дезінтоксикації при отруєннях).

рукавички, маска, лікарські препарати, стерильний сечовивідний катетер, тонометр, фонендоскоп.
допомоги.
лікаря:
- поліглюкін, гемодез, 5% розчин глюкози об'ємом 1-1,5 л - компенсація гіповолемії;
в/в крапельно;
- 30% розчин сечовини або 15% розчин манітолу (1- г сухої
речовини на 1 кг маси тіла хворого), лазікс 80-100 мг (8-10
мл 1% розчину) в/в струмно.
- інфузія розчину електролітів з глюкозою (4-5 г хлорида - після закінчення введення
калія, 6 г хлорида натрія, 10 г глюкози у 1 л води); діуретичних засобів;
швидкість в\в введення повинна дорівнювати об'ємній - для визначення погодинного
швидкості діурезу (800-1200 мл/год.); такий цикл треба діурезу вводять у сечовий міхур;
повторювати кожні 5 годин до повного виведення отрути із
крові.
хворого, показники АТ, ЧСС, пульсу, ЧД, діурез, рівень
електролітів у крові.
Примітка. Метод прискорює виведення токсинів із організму в 5-10 разів і містить 3 послідовних
етапи:
- водне (рідинне) навантаження;
- в/в введення діуретичних засобів (осмотичних – сечовина, манітол, або салуретиків – лазікс);
- замісна інфузія розчином електролітів.
Протипоказанням для проведення форсованого діурезу є: судинний колапс, хронічна
недостатність кровообігу ІІ-ІІІ ст., порушення функції нирок (азотемія, олігурія).
Інструкція № 15. Техніка надання невідкладної допомоги при виникненні
анафілактичного шоку.
рукавички, маска, лікарські препарати, джгут, міхур з льодом, тонометр, фонендоскоп.
1. Негайно повідомте лікаря про погіршення стану хворого. Стан хворого потребує негайної
лікарської допомоги.
3. Надягніть стерильні гумові рукавички, маску. Забезпечення інфекційної безпеки.
4. Виконайте засоби долікарняної допомоги:
- покласти хворого, повернути голову убік, притримати - профілактика ускладнень.
нижню щелепу для запобігання западання язика та асфіксії.
- вище місця введення ліків, які викликали виникнення
анафілактичного шоку, накласти джгут (якщо це можливо);
через 20 хвилин джгути послабити, потім зняти;
- на місце ін'єкії покласти міхур з льодом. - припинення всмоктування
алергену.
лікаря:
- у місце ін'єкії ввести 1 мл 0,01% розчину адреналіну,
обколоти місце ін'єкції адреналіном;
- ввести антидоти; якщо анафілактичний шок розвився від
введення пеніциліну, ввести в/в 1 млн ОД пеніцилінази у 2
мл фізіологічного розчину;
- 0,5 мл 0,01% розчину адреналіну, 2 мл кордіаміну, 2 мл
20% розчину кофеїну, 60 мг преднізолону п/ш до
підвищення показників АТ;
- 0,5-1 мл 0,05% розчину строфантину, 2 мл лазіксу, 10 мл - при утрудненні дихання та ознаках
2,4% розчину еуфіліну у 10 мл 40% розчину глюкози в/в гострої лівошлункової
струмно; недостатності;
- 1 мл 1% розчину димедролу, 1 мл 2% розчину супрастину - антигістаминні засоби;
або 1 мл 2,5% розчину піпольфену в/в струмно;
- дати зволожений кисень через носовий катетер;
- 200 мл 4% розчину гідрокарбоната натрія, поліглюкін,
гемодез в/в крапельно;
- при виникненні ознак клінічної смерті треба проводити
реанімаційні заходи: закритий масаж серця та штучну
вентиляцію легень.
хворого, свідомість, АТ, дихання, ЧСС, пульс, колір шкіри,
діурез.

АЛГОРИТМИ днепр практичні навички виправлені алгоритми

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

АЛГОРИТМИ днепр практичні навички виправлені алгоритми

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ОБЛАСТНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ

1. Техніка проведення перкусії легень.

Інструкція № 1. Техніка проведення перкусії легень.

Алгоритм № . Техніка збирання сечі для проведення клінічного дослідження

Мета: діагностична (визначення збудника).

Мета: діагностична (визначення наявності інфекційного запалення).

Мета: діагностична (визначення функціональної здатності нирок).

Мета: діагностична (цукровий діабет).

Мета: діагностична (цукровий діабет).

Мета: діагностична (з метою виявлення прихованих порушень вуглеводного обміну).

Мета: діагностична (бронхіти, пневмонії, гнійні ураження, бронхіальна астма, туберкульоз

Мета: діагностична (шлункові та кишкові кровотечі).

Інструкція № 1. Техніка проведення ЕКГ.

Примітка. Зубець Р відображає період виникнення збудження у передсердях. Проміжок PQ (від

Інструкція № 2. Тактика медичної сестри при проведенні ретроградної

Мета: діагностична (визначення функційного стану нирок)..

Мета: діагностична (визначення функціонального стану органів сечовивідної системи).

Інструкція № 1. Техніка проведення плевральної пункції (плеврозентез).

Мета: лікувальна, діагностична.

Мета: лікувальна, діагностична.

Інструкція № 1. Техніка надання невідкладної допомоги при нападі

Інструкція № 2. Техніка надання невідкладної допомоги при легеневій

Мета: лікувальна (надання невідкладної допомоги).

Мета: лікувальна (зниження АТ)

Мета: лікувальна (відновлення мозкового кровообігу).

Мета: лікувальна, діагностична

Мета: лікувальна (відновлення відтоку жовчі).

Мета: лікувальна (нормалізація глікемії).

Мета: лікувальна (проведення дезінтоксикації при отруєннях).

You might also like