Professional Documents
Culture Documents
ОСКІ 2023 всі алгоритми
ОСКІ 2023 всі алгоритми
Амбулаторний прийом
Кроки виконання:
1. Привітатися з пацієнтом
2. Представитися (назвати своє ім'я)
3. Запитати ім'я пацієнта
4. З'ясувати вік пацієнта
5. Запитати "Що Вас турбує?"
6. (Перейти до виконання інших дій)
7. (Після закінчення прийому) Попрощатися з пацієнтом (Наприклад, сказати "До
побачення")
1. Першим та другим пальцями лівої (правої) руки розвести статеві губи, середній
палець «домінантної» руки розташувати на рівні задньої спайки, обережно
натиснути на неї, щоб відкрити вхід до піхви.
2. Обережно та повільно ввести середній палець, потім вказівний палець у піхву по
задній стінці до склепіння та шийки матки, четвертий та п'ятий пальці привести до
долоні, великий палець відвести доверху.
3. Визначити довжину та ширину піхви, еластичність стінок піхви, чутливість при
пальпації, наявність перетинки, новоутворень та ін.
4. Визначити довжину піхвової частини шийки матки в сантиметрах.
5. Визначити консистенцію шийки матки (щільна, м’яка), прохідність зовнішнього
вічка цервікального каналу (закритий, пропускає кінчик пальця), оцінити
болісність екскурсії шийки матки.
6. Долоню другої руки обережно покласти на живіт (над симфізом) та помірно
надавити для визначення дна тіла матки.
7. Вивести тіло матки між двома руками та визначити: положення матки відносно
шийки матки (anteflexio, retroflexio), розміри тіла матки (нормальні, зменшені,
збільшені), консистенцію тіла матки (щільно-еластична, м'яка, ущільнена),
рухомість тіла матки (відносно рухома, обмежено рухома), чутливість при
пальпації (болісна, безболісна).
8. Розмістити пальці в дні правого бокового склепіння та, використовуючи обидві
руки, пропальпувати праве вагінальне склепіння та праві додатки матки,
визначити їх розмір, рухливість та болісність.
9. Розмістити пальці в дні лівого бокового склепіння та, використовуючи обидві
руки, пропальпувати ліве вагінальне склепіння та ліві додатки матки, визначити їх
розмір, рухливість та болісність.
10. Визначити ємкість піхвових склепінь.
1. Оглянути молочні залози, оцінити їх форму, колір шкіри, соски, ділянки навколо
соска (асиметрія, втяжіння та ін.).
2. Попросити пацієнтку покласти руки за голову у положенні стоячи.
3. Провести послідовно пальпацію правої та лівої молочних залоз, використовуючи
подушечки вказівного, середнього та безіменного пальців «домінантної» руки.
Другою рукою підтримувати молочну залозу. Спочатку провести поверхневу,
потім глибоку пальпацію молочної залози.
4. При пальпації обстежити тканину молочних залоз за годинниковою стрілкою чи
по квадрантам та визначити її щільність, однорідність, чутливість, наявність/
відсутність об’ємних новоутворень.
5. При виявленні новоутворення визначити його форму, розміри, консистенцію, межі
утворення, рухомість, болісність.
6. Провести пальпацію лімфовузлів в надключичній, підключичній та пахвовій
ділянках.
7. Визначити наявність патологічних виділень з молочних залоз шляхом обережного
стискання країв ареоли між вказівним та великим пальцями, провести оцінку
виділень (немає, серозні, з домішками крові, молокоподібні, молоко та ін.).
1. Встановити діагноз.
2. Припинити дію тригера, якщо це можливо: якщо тригером виявилась інфузія
медичного препарату - необхідно терміново припинити її, прикрутивши
роликовий затискач.
3. Взяти шприц з адреналіном, зробити в/м інфузію адреналіну 1:1000 в дозі 0,3 мл в
передньо-латеральну частину стегна.
4. Обов’язково назвати час введення дози.
5. 5. Якщо у пацієнта виявляються ознаки нестабільності гемодинаміки (за оцінкою
С – кровообіг: слабкість, блідість шкіри, тахікардія, слабкий центральний/
периферичний пульс, збільшення часу капілярного наповнення – «симптом білої
плями» >3 сек, холодні на дотик кінцівки, гіпотензія), забезпечити положення
пацієнта лежачи на спині з підведеними ногами: перекласти подушку під ноги/
перевести ніжний кінець ліжка у підвищене положення.
6. Щільно надіти кисневу маску на обличчя. Всім пацієнтам з анафілаксією слід
вводити високу концентрацію кисню (100%) 6-8 літрів за хвилину.
7. Взяти 0,9% розчину натрію хлориду в м’якому флаконі і приєднати до нової
системи для інфузії. Приєднати заправлену систему до внутрішньовенного
катетера, попередньо знявши з неї голку. Доза інфузії повинна становити 20 мл/кг
болюсно(10 мл/кг в перші 5-10 хвилин). Стиснути флакон для швидкого введення.
8. Взяти шприц з ГКС (Гідрокортизон 2 мг/кг або Метилпреднізолон 1 мг/кг),
зробити в/в (або в/м) інфузію.
9. Якщо у пацієнта спостерігаються шкірні прояви анафілаксії (за оцінкою Е – інше:
висип уртикарного характеру, генералізована кропив’янка, свербіж, набряк губ,
язика), взяти шприц з Дифенгідраміном в дозі 1 мг/кг, приєднати до в/в катетеру,
ввести дозу 1 мг/кг.
10. Оголосити подальший план моніторингу стану пацієнта за алгоритмом АВСDЕ.
11. Вказати на необхідність госпіталізації пацієнта до відділення інтенсивної терапії.
1. Якщо у пацієнта SрO2 <95%, щільно надіти кисневу маску на обличчя: «100%
кисень, 6-8 літрів за хвилину».
2. Провести першу з 3 інгаляцій сальбутамолу (2 дози) за допомогою спейсера:
зніміть кришку інгалятора; добре струсіть інгалятор; вставте мундштук інгалятора
через отвір у пляшці спейсера; зніміть кисневу маску з обличчя дитини;
прикладіть маску спейсера до рота та носа пацієнта; натисніть на інгалятор (2
натискання); утримуйте спейсер перед обличчям дитини кілька секунд.
3. Знову надіти кисневу маску на обличчя пацієнта.
4. Оголосити подальший план інгаляційної терапії: 2 наступні інгаляції з інтервалом
20 хв. протягом 1 год. допомоги.
5. Після першої інгаляції потрібно оцінити негайну відповідь на Сальбутамол за
оцінкою В – дихання (перевірте всі параметри): ЧД, дихальні зусилля, втяжіння
ділянок грудної клітки, дихальні шуми (порівняльна аускультація передньої
поверхні грудної клітини), SpO2 (надіти на руку дитини пульсоксиметр).
6. Якщо негайна відповідь відсутня (у цьому випадку параметри В – дихання
залишаються незмінними), необхідно ввести Преднізолон у дозі 1 мг/кг в/в
повільно.
7. У разі покращення оцінки В –дихання після введення Преднізолону, ваше
наступне завдання завершити оцінку стану дитини за алгоритмом АВСDЕ (C – D
– E, перевірте всі параметри * Медичне втручання не потрібне, якщо всі
параметри оцінки стабільні, можете переходити до наступного кроку):
8. С - кровообіг: ЧСС, центральний пульс, периферичний пульс, капілярне
наповнення, колір і температура шкіри на дотик, артеріальний тиск.
9. D - неврологічна оцінка: шкала AVPU, наявність судом, рівень глюкози крові
(глюкометр).
10. Е – інше: температура тіла, висип на шкірі, травми, пошкодження.
1. Встановити діагноз
2. Призначити Глюкагон у дозі 1 мл в/м.
3. У разі відсутності Глюкагону, взяти флакон 10% розчину глюкози і приєднати до
системи для інфузії. Приєднати заправлену систему до внутрішньовенного
катетера, попередньо знявши з неї голку. Доза інфузії повинна становити 2 мл/кг
в/в болюсно.
4. Викликати бригаду екстреної медичної допомоги для госпіталізації дитини.
5. Оцінити стан пацієнта за системою АВСDЕ (перевірити всі параметри) до
прибуття бригади. *Медичне втручання не потрібно, якщо всі параметри оцінки
стабільні, можна переходити до наступного кроку.
6. *А – ВДШ: перевірити дихальні шляхи. Якщо в них багато слизових виділень,
видалити слиз з ВДШ за допомогою гумового аспіратора.
7. *В – дихання: ЧД, дихальні зусилля, втяжіння ділянок грудної клітки, дихальні
шуми (порівняльна аускультація передньої поверхні грудної клітини), SpO2
(надіти на руку дитини пульсоксиметр).
8. *С - кровообіг: ЧСС, центральний пульс, периферичний пульс, капілярне
наповнення, колір і температуру шкіри на дотик, артеріальний тиск.
9. *D - неврологічна оцінка: шкала AVPU, наявність судом, рівень глюкози крові
глюкометром.
10. *Е – інше: температура тіла, висип на шкірі, травми, пошкодження.
1. Якщо у дитини центральний пульс присутній, але дихальні зусилля відсутні або
недостатні, розпочніть вентиляцію за допомогою мішка Амбу та маски.
2. Переконайтесь у правильному положенні голови дитини: виконайте техніку
«нахил голови – підйом підборіддя» (цей маневр протипоказаний, якщо існує
загроза пошкодження шийного відділу хребта): покладіть руку на чоло дитини,
обережно розігніть голову назад до нейтрального положення у немовлят і позиції
«нюхання» у дітей. Зробіть підйом підборіддя, пальцями плавно піднімаючи його
вгору. Будьте обережні, щоб не тиснути на м’які тканини під нижньою щелепою.
3. Рушник або пелюшку можна використовувати як валик для плечей для немовлят і
малюків, щоб протидіяти згинанню шиї, викликаному їхньою відносно більшою
головою.
4. Накласти маску відповідного розміру (закриває перенісся, весь рот і закінчується
на підборідді) на обличчя дитини від підборіддя до перенісся. Використовуйте
техніку однієї руки – C - E Grip
5. Великий і вказівний пальці домінуючої руки у формі літери «С» щільно
притискають маску до обличчя.
6. Інші три пальці у формі «E», виводять нижню щелепу вперед і вгору до маски.
Мізинець повинен бути розташований на куті щелепи. Переконайтеся, що ваші
пальці не стискають м’які структури шиї.
7. Недомінуючою рукою обережно (протягом 1 секунди) стисніть мішок Амбу, поки
грудна клітка не підніметься.
8. Зачекайте 1 секунду, поки грудна клітка опуститься, не знімаючи маски з обличчя
дитини.
9. Виконуйте вентиляцію протягом 2 хвилин (30 вдихів за 1 хвилину). Рахуйте
вголос: «Вдих — два — три».
10. Через 2 хвилини вентиляції зніміть маску з обличчя. За жодних обставин не
тримайте маску на обличчі немовляти чи дитини, якщо ви не забезпечуєте
дихання.
11. Повторно перевірте життєво важливі функції: наявність самостійного дихання,
центрального пульса.