Алогенна трансплантація це:

a. заміна органу або тканини синтетичними матеріалами

#b. донор і реципієнт належать до одного виду
c. пересадка органу на будь-яке інше анатомічне місце
d. донор і реципієнт належать до різних видів
e. пересадки органу на його звичайне анатомічне місце

Бабуся з онукою, що обстежується з приводу гострого апендициту, прийшла до

лабораторії здати загальний аналіз крові. Лаборантка грубо заявила що: «Ви запізнилися
на 7 хвилин, чергування закінчилось, приходьте завтра». Чи правильно вчинила
лаборантка ?
#a. Черговий лікар забезпечує виконання аналізу крові і обстеження пацієнтки.
b. Пацієнтку слід направити до іншої лікарні.
c. Працівниця лабораторії права.
d. Лаборантка повинна затриматись і виконати аналіз.

Ксеногенна трансплантація це:

#a. донор і реципієнт належать до різних видів
b. пересадки органу на його звичайне анатомічне місце
c. пересадка органу на будь-яке інше анатомічне місце
d. заміна органу або тканини синтетичними матеріалами
e. донор і реципієнт належать до одного виду

Молода жінка, 20 років, знаходиться на прийомі у акушера-гінеколога з приводу

вагітності. З анамнезу встановлено, що вона перехворіла краснухою. Лікар порадив жінці
перервати вагітність, аргументуючи це тим, що у неї народиться «жахливий урод». Чи міг
лікар давати подібні рекомендації ?
a. Лікар правий, необхідно зробити аборт за медичними показаннями.
b. Вагітну треба направити на консультацію до завідувача відділенням.
#c. Лікар не міг давати подібні рекомендації.
d. Лікар повинен наполягати на збереженні вагітності, тому, що аборти є аморальними
вчинками.
Пацієнту 45 років було пересаджено донорську нирку взяту у матері. Який вид
трансплантації виконано?
#a. Алогенна трансплантація
b. Сингенна трансплантація
c. Гетеротопічна трансплантація
d. Ортотопічна трансплантація
e. Ізогенна трансплантація

У хворого через 5 годин після пересадки нирки діагностовано надгостре відторгнення

трансплантату. Чи буде ефективною в даному випадку імунодепресивна терапія?
#a. Не ефективна
b. Ефективна в комбінації з препаратами, що викликають вазоконстрикцію
c. Ефективна в комбінації з препаратами, що викликають вазодилятацію
d. Безумовно, це єдиний метод боротьби з відторгненням
e. Ефективна в комбінації з антикоагулянтами

Хвора 25 років знаходиться у відділенні гемодіалізу з приводу декомпенсованої форми

ХНН. Серед супутніх захворювань- двобічна пневмонія. Є донорська нирка, яка
гістосумісна по системах AB0 і HLA. В даному випадку чи може бути виконана хворій
термінова операція з пересадки нирки?:
a. консервативна терапія не вичерпала своїх можливостей, операція з пересадки нирки не
показана
b. показана термінова операція з пересадки нирки з подальшим лікування пневмонії
c. операція з пересадки нирки після переведення ХНН у компенсовану форму
d. операція з пересадки нирки при даній стадії не ефективна
#e. операція з пересадки нирки після лікування супутнього захворювання

Хвора 42 років скаржиться на бiль у дiлянцi серця, слабкість, брак повітря. Об’єктивно:
пульс аритмічний(113 уд/хв), схильність до гіпотензії(АТ 80/40), температура тіла
підвищенна(38.4). З анамнезу відомо, що 2 роки тому пацієнтці було проведено пересадку
серця. За нез’ясованих обставин хвора 1 місяць тому припинила прийом імуносупресантів.
Запідозрено виникнення реакції відторгнення трансплантату. Який метод буде
найінформативнішим для уточнення діагнозу?
a. коронарографія
b. ЕКГ
c. Ехокардіографія
#d. черезвенозна ендокардіальна біопсія міокарду з подальшим вивченням його
гістологічної структури.
e. доплерографія серця

Хвора 42 років, доставлена в хірургічне відділення через 6 місяців після пересадки

підшлункової залози. Скаржиться на помірний періодичний бiль у животi з iррадiацiєю в
лiву ключицю та лiву лопатку, який турбує хворого на протязі останнього місяця.
Лабораторні показники вказують на підвищення рівнів лейкоцитів в крові, підвищення
ШОЕ, панкреатична амілаза в підвищена. Магнітно-резонансна томографія та УЗД
визначають деструктивні зміни в пересадженому органі(локальні некрози тканин
трансплантату). Який вид ускладнення ймовірний у хворої?
a. Надгостра реакція відторгнення
b. Фіброзно-склеротична трансформація
c. Ендокринна недостатність
d. Хронічна реакція
#e. Гостра реакція відторгнення

Хвора 45 років знаходиться у відділенні гемодіалізу з приводу декомпенсованої форми

ХНН. Є донорська нирка, яка є гістосумісною. Проведені усі процедурні заходи. Взята
донорська нирка для пересадки. Однак, час транспортування трансплантату зайняв 9
годин. В даному випадку чи може бути виконана пересадка такої нирки реціпієнту?:
a. операція з пересадки даної донорської нирки можлива за згоди реціпієнта
b. операція з пересадки даної донорської нирки птипоказана
#c. операція з пересадки даної донорської нирки можлива
d. операція з пересадки даної донорської нирки можлива проведення перфузійних заходів
спеціальними розчинами.
e. операція з пересадки даної донорської нирки можлива за умови відсутності
некротичних змін у донорському органі за результатами екстренної біопсії

Хвора 48 років, знаходиться у відділенні реанімації 1 добу після пересадки нирки.

Скаржиться на інтенсивний бiль у лівих відділах живота з iррадiацiєю в ліве стегно.
Лабораторні показники вказують на підвищення рівнів лейкоцитів в крові, прогресуюче
підвищення рівнів креатинину та сечовини. УЗД не визначає деструктивних змін в
пересадженому органі. Який вид ускладнення ймовірний у хворої?
#a. Надгостра реакція відторгнення
b. Гостра реакція відторгнення
c. Хронічна реакція відторгнення
d. Пієлонефрит.
e. Перитоніт

Хвора 57 років, страждає на декомпенсовану форму ХНН, яка виникла піля перенесеного
гломерулонефриту. Окрім цього, паціентка страждає цукровим діабетом та його
ускладненнями: потерпає від важкої ретинопатії, яка загрожує сліпотою, полінейропатії.
Чи показана в даній ситуації пересадка нирки?
a. консервативна терапія не вичерпала своїх можливостей, операція з пересадки нирки не
показана
b. показана термінова операція з пересадки нирки з подальшим лікування діабету
c. операція з пересадки нирки після переведення ХНН у компенсовану форму
#d. трансплантація нирки не показана через наявність тяжкої супутньої патології.
e. операція з пересадки нирки після лікування супутнього захворювання

Хвора М., 22 років, лікується у клініці з приводу панариція та отримує

антибіотикотерапію, яка на третю добу ускладнилась алергічним висипанням. Під час
огляду лікар запросив колег оглянути ці, з його слів, «жахливі висипання, які псують
красу дівчини». Хвора М. заявила, що не дозволяє лікарям відділення оглядати її
колективно та звернулася зі скаргою до адміністрації на слова лікаря. Чи може лікар
висловлюватись подібним чином ?
a. Пацієнт не може коментувати висловлювання лікаря.
#b. Лікар не може висловлюватись подібним чином.
c. Дозволу пацієнтки для спільного огляду лікарями клініки не потрібно.
d. Лікар може дозволити собі подібні коментарі, адже це правда.

Хворий 25 років доставлений в хірургічне відділення з закритою травмою живота.

Скаржиться на iнтенсивний бiль у животi. Об’єктивно: відмічається напруження м’язiв
передньої черевної стiнки та рiзким боль при пальпації, симптоми подразнення очеревини
та вiльна мобiльна рiдина у вiдлогих мiсцях живота. Під час термінової операції
діагностовано повний розрив та субтотальне розчавлення підшлункової залози. В даному
випадку хворому показано:
#a. видалення явно нежиттєздатних тканин, санація черевної порожнини,
дренування сальникової сумки та парапапанкреатичної клітковини
b. дренування сальникової сумки
c. видалення підшлункової залози
d. часткова трансплантація підшлункової залози
e. дренування сальникової сумки та парапапанкреатичної клітковини
Хворий 40 років, доставлений в хірургічне відділення через 8 місяців після пересадки
нирки. Скаржиться на помірний періодичний бiль у животi з, який турбує хворого на
протязі останнього тижня. Лабораторні показники вказують на підвищення рівнів
лейкоцитів в крові, підвищення рівнів креатинину та сечовини. Магнітно-резонансна
томографія та УЗД визначають інтерстиційний фіброз в пересадженому органі. Розвиток
якого стану можна запідозрити у данного хворого?
#a. хронічне відторгнення нирки
b. гостре відторгнення нирки
c. печінкова недостатність
d. немає підстав підозрювати ускладнення
e. надгостре відторгнення нирки

Хворий 55 років. Скаржиться на постiйний ниючий бiль у верхній частині живота , а

також вiдчуття розпирання й тяжкостi в лiвому пiдребер’ї. Об'єктивнi данi: жовтушнiсть
шкiри та слизових, судиннi "зiрочки" на обличчi, шиї, грудях, "печiнковi долонi",
збiльшений у розмiрах живiт, варикозне розширення вен черевної стiнки ("голова
медузи"). За результатами лабораторноінструментального обстеження хворому
встановлено діагноз цирозу печінки. Підбрана донорська печінка, яка за необхідними
показниками є сумісною для реціпієнта. Через технічні причини час транспортування
трансплантату зайняв 15 годин. . В даному випадк,у чи може бути виконана пересадка
такої печінки реціпієнту?
a. операція з пересадки даної донорської печінки можлива за згоди реціпієнта
b. операція з пересадки даної донорської печінки можлива за умови відсутності
некротичних змін у донорському органі за результатами екстренної біопсії
c. операція з пересадки даної донорської печінки можлива проведення перфузійних
заходів спеціальними розчинами.
#d. операція з пересадки даної донорської печінки протипоказана
e. операція з пересадки даної донорської печінки можлива

Хворий С, 27 років, госпіталізований у тяжкому стані через 50 хв після проникного

поранення у серце. Незважаючи на оперативне втручання(ушивання проникної рани у
лівий шлуночок) та проведену інтенсивну терапію у пацієнта констатовано смерть мозку
при збереженій серцево - судинній діяльності. Є гістосумісний реціпієнт. Юридичних
перепон для забору донорского серця немає. Чи може бути даний пацієнт донором серця?
a. даний пацієнт може бути донором серця за відсутності некерованих порушень
серцевосудинної діяльності в подальшому післяопераційому періоді
b. даний пацієнт може бути донором серця за згоди реціпієнта
c. даний пацієнт може бути донором серця
d. даний пацієнт може бути донором серця за відсутності виражених змін за даними
ехокардіографії
#e. даний пацієнт не може бути донором серця

Хворій 50 років виконано пересадку донорської печінки на місце власної печінки. Який
вид трансплантації виконано?
#a. Ортотопічна трансплантація
b. Сингенна трансплантація
c. Гетеротопічна трансплантація
d. Ізогенна трансплантація
e. Алогенна трансплантація

Хворому 30 років киконана трансплантація нирки, яка була взята від його близнюка. Який
вид трансплантації виконано пацієнту?
a. Гетеротопічна трансплантація
#b. Ізогенна трансплантація
c. Ортотопічна трансплантація
d. Сингенна трансплантація
e. Алогенна трансплантація.

Хворому 40 років киконана трансплантація нирки у праву клубову ділянку. Який вид
трансплантації виконано пацієнту?
#a. Гетеротопічна трансплантація
b. Алогенна трансплантація
c. Сингенна трансплантація
d. Ізогенна трансплантація
e. Ортотопічна трансплантація

Хворий скаржиться на біль в епігастрії і правому підребер'ї. Хворіє на протязі тижня. На

початку захворювання біль був дуже різкий, потім інтенсивність його знизилася і
з'явилося жовтяничне забарвлення шкіри і склер. Живіт м'який, болючий в правому
підребер'ї. При УЗД виявлені камені в жовчному міхурі, стінка жовчного міхура 0,7 см,
діаметр холедоха 1,5 см, підшлункова залоза – структура неоднорідна. Білірубін – 86
мкмоль/л, прямий – 62. АСАТ – 0,7 мкмоль/(мл ч), АЛАТ – 0,5 мкмоль/(мл ч). Ваш
попередній діагноз:
#a. Гострий калькульозний холецистит, обтураційна жовтяниця
b. Вірусний гепатит, паренхіматозна жовтяниця.
c. Рак великого дуоденального сосочка, обтураційна жовтяниця
d. Гострий панкреатит, обтураційна жовтяниця.

Хвора К., 75 років поступила до лікарні з діагнозом „Жовчнокам’яна хвороба. Хронічний

холецистит. Холедохолітіаз. Механічна жовтяниця”. Хворіє 3 тижні. Яка оптимальна
хірургічна тактика?
a. Холецистектомія, холедохолітотомія, біліодігестивний анастомоз
b. Лапароскопічна холецистектомія. з послідуючою ЕПСТ
c. Холецистостомія
#d. ЕПСТ з послідуючою лапароскопічною холецистектомією.

Вкажіть оптимальний метод лікування хворих на механічну жовтяницю, зумовлену

холедохолітіазом.
a. Черезшкірна транспечінкова холангіостомія.
b. Операція накладання холєдоходуоденоанастомозу;
#c. Ендоскопічна ретроградна холангіографія з папіллосфінктеротомією.
d. Літотріпсія конкрементів ультразвуком

Вкажіть оптимальний метод лікування хворих на постнекротичну не інфіковану кісту

підшлункової залози.
a. Інтенсивна терапія з використанням препаратів, що блокують екскреторну функцію
підшлункової залози
#b. Зовнішнє дренування шляхом пункції кісти підконтролем УЗД;
c. Операція панкреатоцистоєюностомії з ізольованою по Брауну петлею тонкої кишки;
d. Операція цистогастростомії з ізольованою .петлею тонкої кишки;

Хворого часто турбують болі в правому підребер'ї. При обстеженні виявлено конкременти
жовчного міхура. Конкременти від 0,3 до 0,5 см в діаметрі. Стінка міхура 0,4 см. Визначте
тактику лікування хворого:
a. Черезшкірна пункція жовчного міхура
b. Дистанційна екстракорпоральна ультразвукова літотрипсія
c. Фармакологічна літотрипсія
#d. Лапароскопічна холецистектомія

Вкажіть оптимальний метод лікування хворих на хронічний калькульозний холецистит.

a. Елімінація конкрементів урсохолом.
b. Холецистектомія з лапаротомного доступу;
c. Літотріпсія конкрементів ультразвуком.
#d. Лапароскопічна холецистектомія.

Які заходи профілактики тромбоемболії легеневої артерії необхідно провести у хворої, 34

років, на гострий тромбоз правого здухвинного сегменту?
a. Перев'язка здухвиної вени.
#b. Постановка постійного кава-фільтра.
c. Призначення антикоагулянтів.
d. Призначення непрямих антикоагулянтів.

Хворий 62 років скаржиться на наявність жовтяниці, свербіння шкіри, світлий кал, темну
мочу. Об’єктивно: склера та шкіра жовтушні, на шкірі сліди розчухів. Пальпується
збільшений, безболісний жочний міхур. Аналіз крові: загальний білірубін 85 ммоль/л.
Який метод дослідження найдоцільніше використати для уточнення діагнозу?
a. Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини
b. Дуоденальне зондування
c. Пероральну холецистографію
#d. Ендоскопічну ретроградну холангіографію

У хворої 55 років з ішемічним інсультом в анамнезі раптово розвинулись сильні болі в

лівому плечі і передпліччі, що супроводжувались парастезіями, онімінням пальців,
слабкістю в лівій кісті. Можна припустити діагноз:
a. Патологічний перелом шийних хребців в наслідок мієломної хвороби.
#b. Тромбоемболія плечової артерії;
c. Oстеохондроз шийного відділу хребта;
d. Гострий тромбоз плечової вени;
У хворого 42 років після нервового перенавантаження з'явилося відчуття утрудненого
проходження їжі по стравоходу, відчуття здавлення за грудиною після їди, що поступово
змінилося розпираючим болем і відрижкою. Про яке захворювання можна в першу чергу
думати?
#a. Ахалазія кардії
b. Ерозивний бульбіт
c. Поліп стравоходу
d. Кардіоспазм

Хворий П., 62 р. поступив у клініку із скаргами на кашель, кровохаркання, задуху, болі в

правій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до 38,8. Рентгенологічно на
прямій рентгенограмі справа у верхній долі - затемнення 3х3 см з розпадом. Який
додатковий метод обстеження слід призначити хворому для підтвердження діагнозу?
a. Діагностична торакотомія
#b. Комп’ютерна томографія
c. Цитологічне дослідження харкотиння
d. Бронхоскопія

У хворого 25-ти років, раптово з'явились нудота, запаморочення, загальна слабкість,

блювання “кавовою гущею” та згортками крові. Об'єктивно: стан важкий, колаптоїдний
при спробі піднятись. Шкіра бліда, вкрита холодним потом. Пульс-120 уд/хв., АТ – 90/60
мм рт.ст., Нb – 60 г/л, еритроцити – 2,1х1012 /л, лейкоцити – 12,6х109/л, гематокрит –
25%. Пальпаторно живіт м'який, неболючий, аускультативно – перистальтика посилена,
перкуторно – тимпаніт. Per rectum – ампула прямої кишки заповнена каловими масами
звичайного кольору. Які діагностичні прийоми необхідно провести в першу чергу для
встановлення джерела кровотечі?
#a. Езофагофіброгастроскопія.
b. Рентгеноскопія шлунка.
c. Лапароцентез.
d. Лапароскопія.

Хвора Р, 58 років, скаржиться на періодичні ниючі болі в правому підребер'ї, гіркоту в

роті, посилення болю після прийому жирної, гострої їжи. При УЗТ: стінка жовчного
міхура потовщена, у просвіті конкременти, холедох 0,8 см. Який вид оперативного
втручання найбільш оптимальний у даному випадку?
a. Холецистектомія, холедоходуоденоанастомоз
#b. Лапароскопічна холецистектомія
c. Ендоскопічна папілосфінктеротомія, лапароскопічна холецистектомія
d. Відкрита холецистектомія

Хвора 32 років два роки тому назад перенесла холецистектомію з приводу жовчекам’яної
хвороби. В жовчевому міхурі було багато дрібних конкрементів. На протязі шести місяців
3 рази повторились приступи печінкової кольки. Два дні тому назад після приступу
появилось пожовтіння шкіри та склер. Білірубін 90 ммоль/л. Які дослідження
найефективніше допоможуть поставити діагноз?
~ Фіброгастродуоденоскопія
~ Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту
#= УЗД панкреодуоденальної зони
~ Пероральна холангіографія

У хворої віком 52 років після приступу болю у правому підребірї виникла жовтушність
шкіри і слизових оболонок. При УЗД виявлено конкременти у жовчному міхурі, холедох
поширений до 1,5 см. Вміст холедоху чітко не візуалізується. Який метод обстеження
дозволить підтвердити холедохолітіаз?
a. Комп’ютерна томографія
b. Повторне УЗД обстеження після підготовки
#c. Ендоскопічна ретроградна холангіографія
d. Фіброгастродуоденоскопія

У хворого діагностовано холангіогенний абсцес печінки діаметром 3 см. Оптимальним

методом хірургічного лікування є:
a. Лапаротомія та атипова резекція печінки з абсцесом;
#b. Дренування абсцесу за допомогою пункції під контролем ультразвукового
дослідження з подальшим відмиванням вмісту розчинами антисептиків;
c. Інтенсивна довенна антибіотикотерапія.
d. Розкриття та дренування абсцесу;

40-річний хворий поступив в приймальне відділення з симптомами шлункової кровотечі:

чорний стілець, блювота типу “кофейної гущі”, блідий, кров’яний тиск 100/60 мм рт.ст.,
пульс 120 в хв. Який найбільш інформований метод встановлення причини кровотечі?
a. Лапароскопія
b. Рентгенографія шлунку
#c. Ургентна фіброгастродуоденоскопія
d. УЗД

Хворий Т., 52 років, надійшов до клініки зі скаргами на кашель з відходженням значної

кількості слизувато-гнійного характеру, задишку при фізичному навантаженні,
підвищення температури тіла до 37,80С, загальну слабкість. Хворіє протягом декількох
років, погіршення стану на протязі останніх 5 діб. Об'єктивно: звертають на себе увагу
пальці у виді “барабанних паличок”, нігті у виді “годиннкових скелець”. При перкусії
грудної клітки в нижніх відділах праворуч – укорочений легеневий звук. Аускультативно
вислуховуються середньо-пухирчасті вологі хрипи. При бронхографії в нижній долі
правої легені визначаються множинні циліндричні розширення бронхів. Ваш діагноз?
a. Абсцес нижньої долі правої легені
b. Правобічна нижньодолева пневмонія.
c. Туберкульоз легень.
#d. Бронхоектатична хвороба в стадії загострення

Під час операції у хворої 68 років з приводу гострого деструктивного холециститу

визначена наявність гнійного холангіту. При ревізії холедоха не знайдено конкрементів та
ознак стенозу дуоденального сосочка. Виконано холецистектомію. Як необхідно
закінчити операцію?
a. Виконати холедохоеюностомію
b. Виконати трансдуоденальну холедоходуоденостомію
c. Накласти супрадуоденальний холедоходуоденоанастомоз
#d. Виконати зовнішнє дренування холедоха

Здорова 4-річна дівчинка проходить обстеження. Систолічний шум типу 2/6 чути вздовж
верхнього лівого краю грудини. S2 широко розщеплюється та не змінюється в залежності
від дихання. М'який середньо-діастолічний шум прослуховується уздовж нижнього лівого
краю грудини. Інші результати обстеження не вказують на будь-які відхилення від норми.
Який з наступних варіантів є найбільш вірогідним діагнозом?
a. Аортальний стеноз.
#b. Дефект міжпередсердної перегородки
c. Пролапс мітрального клапана
d. Стеноз легеневої артерії.

Сепсис можна діагностувати:

a. за типовою клінічною картиною;
b. за ознаками ССЗВ плюс доведена бактеріємія;
#c. підвищення оцінки за шкалою SOFA на ≥2 бали порівняно з оцінкою
стану пацієнта до виникнення інфекції;
d. за наявністю вогнища інфекції та ознак ПОН.
e. за наявністю бактеріємії;

До розвитку синдрому системної запальної відповіді можуть призвести

наступні фактори окрім:
a. розповсюджений опік;
b. гострий розповсюджений перитоніт.
#c. ураження спинного мозку;
d. масивна травма;
e. гострий панкреатит;

На другу добу після некр-секвестректоміяї з приводу тотального гострого

панкреатиту стало питання про спосіб годування хворого. Який варіант
найбільш доцільний?
a. Оральне;
b. Повне парантеральне;
c. Оральне в комбінації з парентеральним;
#d. Зондове ентеральне;
e. Повний голод.

Хворій Д., 48 років, з приводу деструктивного панкреатиту виконана секвестректомія. На

5 післяопераційний спостерігається порушення свідомості, систолічний АТ 90 мм рт.ст.,
частота дихання 28 /хв, лихоманка до 38,90С. По дренажах виділяється суміш гною з
панкреатичним детритом. Що у хворої?
a. ССЗВ оскільки наявні критерії Qsofa;
b. септичний шок оскільки наявні критерії qSOFA;
c. Гострий пієлонефрит.
d. гострий тромбоз селезінкової вени;
#e. сепсис оскільки наявні критерії qSOFA;
У хворого 33 років з тривалим виразковим анамнезом і частими загостреннями раптом
виник сильний біль в животі, переважно в епігастрії. З’явилося напруження передньої
черевної стінки. Пульс 96 уд/хв, дихання поверхневе, 27 дих/хв, лейкоцитів 12,5*109 1/л,
температіура тіла 36,90С. Що сталося з хворим?
a. Почалася шлунково-кишкова кровотеча, ССЗВ;
b. Клінічні прояви пенетрації виразки в підшлункову залозу, ССЗВ;
c. Перфорація виразки, ПОН;
#d. Перфорація виразки, ССЗВ;
e. Інфаркт міокарду на фоні виразкової хвороби.

Першим пусковим фактором ССЗВ є:

a. ІЛ-6;
#b. ФНП-α.
c. ІЛ-1;
d. ІЛ-10;
e. PGE2;

У випадку виявлення септичного шоку слід застосувати усе перелічене, крім:

a. протишокової терапії;
b. інфузійної терапії;
c. антипіретичних препаратів;
d. оперативного лікування;
#e. наркотичних анальгетиків.

Хворий М., 37 років, під час автотранспортного інциденту отримав закриту травму живота
та грудей. З приводу розриву селезінки проведена спленектомія, зашиті розриви печінки.
На другу добу у відділенні реанімації у пацієнта максимальна температура тіла 38,20С, АТ
- 90/55 мм рт.ст. без ізотропної підтримки, свідомість за шкалою Газго14 балів. Загальний
білірубін 28 мкмоль/л. По дренажах виділяється серозний вміст. Що виникло у пацієнта
після травми?
a. сепсис;
b. септичний шок;
#c. травматичний шок;
d. гострий гепатит.
e. CCЗВ;
Лікувальна тактика при сепсисі не передбачає:
a. Антибіотикотерапію, інфузійно-трансфузійну терапію та імунокорекцію;
#b. Призначення цитостатиків;
c. Респіраторну підтримку
d. Компенсація функцій органів та систем, проведення ентерального та парентерального
харчування;
e. Санацію вогнища та хірургічне лікування метастатичних вогнищ;

Чим відрізняється сепсис від септичного шоку?

a. сепсис з гіпотонією не дивлячись на адекватне заміщення об’єму одночасно з
порушенням перфузії;
b. наявність при септичному шоку 2 та більше ознак ССЗВ у відповідь на інвазію
мікроорганізмів та наявність інфекційного вогнища;
c. сепсис з артеріальною гіпотонією, що зберігається не дивлячись на адекватну інфузію,
використання інотропної та вазопресорної підтримки.
#d. необхідність введення вазопресорів для утримання САТ ≥ 65 мм рт.ст. та рівнем
лактату у сироватці > 2 ммоль/Л при адекватному об’ємі інфузії;
e. сепсис, що супроводжується гіпотонією (систолічний тиск < 90 мм рт.ст. або зниження
систолічного АТ на ≥ 40 мм рт.ст від вихідного при відсутності інших причин гіпотонії);

Хворий Б., 25 років, знаходиться у відділенні інтенсивної терапії 4 добу після

оперативного втручання з приводу перфоративної виразки 12-палої кишки, ускладненої
розлитим гнійним перитонітом. У хворого є лихоманка до 38.80С, тахіпное – частота
дихань 28 /хв, лейкоцитоз 14,3*109 1/л, пульс 96 уд/хв. Ваш діагноз?
#a. ССЗВ, викликаний розлитим гнійним перитонітом;
b. септичний шок;
c. сепсис;
d. ПОН;
e. гостра пневмонія.

У пацієнта з розкритими і дренованими множинними фурункулами спини виявлено

погіршення загального стану, млявість, сонливість, гіпотермію, лейкопеніяю. Які
обстеження слід провести для підтрведження або заперечення сепсису?
a. Виконати бактеріологічне дослідження крові;
#b. Дослідження на гемокультуру і оцінка змін стану пацієнта за SOFA;
c. Бактеріологічним дослідженням виділень з карбункула;
d. Оцінити наявність у пацієнта КГАДІ.
e. При клінічному дослідженні оцінити наявність ССЗВ;

Розвиток ССЗВ проходить наступні стадії:

a. теплі (або гіпердинамічні) та пізні (холодні або гіподинамічні) гемодинамічні зміни;
b. компенсації, субкомпенсації та декомпенсації
#c. місцева продукція цитокінів, ініціація гострофазної відповіді, незворотні зміни
гомеостазу;
d. гіперкоагуляції або тромбоутворення, коагулопатія споживання, гіпокоагуляція;
e. місцеве запалення, розповсюджене запалення, ПОН;

Синдром системної запальної відповіді це:

a. захисна реакція організму у відповідь на інфекцію.
b. неспецифічна реакція організму у відповідь на незначну травму;
c. системна реакція, що виникає у відповідь на закриту травму живота та наступну
реанімацію;
d. гормональна захисна реакція організму;
#e. неспецифічна імуноцитологічна реакція організму у відповідь на дію
ушкоджуючого фактору;

До прозапальних цитокінів не відноситься:

a. ФНП-α;
b. ІЛ-8;
c. ІЛ-6;
#d. ІЛ-4;
e. ІЛ12;

До стаціонару госпіталізовано пацієнта К., 63 років, з підозрою на сепсис. Стан хворого

важкий. Коли потрібно почати повноцінне лікування сепсису?
a. Після хірургічної санації первинного гнійного вогнища;
#b. Одразу при виявленні його ознак.
c. При підтвердженні наявності бактеріємії;
d. При зменшенні клінічних проявів ССЗВ;
e. Після всебічного обстеження хворого;

Пацієнт Г., 47 років, прооперований з приводу перфоративного апендициту, розлитого

гнійного перитоніту. Яку антибактеріальну терапію доцільно призначити у відділенні
інтенсивної терапії?
#a. Цефтріаксон з метронідазолом в/в;
b. Ампіцилін в комбінації з левофлоксацином в/в;
c. Флюконазол в комбінації з левофлоксацином.
d. Ерітроміцин і амікацин в/в;
e. Ципрофлоксацин та лінкоміцин;

У хворого 35 років впродовж тижня прогресивно погіршується загальний стан,

гіпертермія понад 38˚С, тахікардія 96 уд/хв, АТ 90/55 мм рт.ст., частота дихання 24 /хв,
лейкопенія (3,6*109 1/л), тромбоцитів 130*109 1/л, стан свідомості за шкалою Глазго 13.
Чи можна трактувати дану клінічну картину як сепсис? Як це підтвердити?
a. Можна за умови, що будуть виключені інші можливі причини;
#b. Можна, за умови, що будуть знайдені джерело інфекції або бактеріємія;
c. У пацієнта ПОН неінфекційної природи.
d. У пацієнта септичний шок;
e. Не можна, потрібно оцінити наявність ознак ССЗВ;

Яка кількість органів та систем повинна бути уражена, щоб діагностувати ПОН?
a. 5 систем.
b. три і більше;
c. 4 системи;
#d. не менше 2;
e. немає значення;

У хворої Л., 76 років, з розлитим серозно-фібринозним перитонітом, що виник в

результаті гангренозно-перфоративного холециститу, на 4 добу після операції
спостерігається олігурія (400 мл/доба), креатинін 320 мкмоль/л, свідомість 13 балів за
шкалою Глазго, АТ 90/60 мм рт.ст. Виділення по дренажах серозного характеру.
a. ССЗВ;
b. Гострий пієлонефрит з гострою нирковою недостатністю.
c. Септичний шок;
#d. Сепсис;
e. ПОН;

Шок - це синдром:
a. масивної крововтрати, що приводить до гемічной гіпоксії.
b. церебральної недостатності, що призводить до розвитку коми;
c. дихальної недостатності, яка призводить до гіпоксії;
#d. серцево-судинної недостатності, що призводить до неадекватної тканинної
перфузії;

Некроз всіх шарів шкіри характерний для опіку:

a. I ступеня;
b. II ступеня;
#c. III ступеня;
d. IV ступеня.

При опіковому шоці артеріальний тиск, як правило:

a. підвищений;
b. знижено:
#c. на вихідному рівні або підвищений;
d. не визначається.

До причин розвитку гіповолемічного шоку не відноситься:

a. дегітротація;
b. опіки.
#c. сепсис;
d. крововтрата;

Що відповідає правильному лікуванню крововтрати до 1 л?

a. обсяг інфузії 4 л і більше: еритроцити, кристалоїди, колоїди (3: 1: 1);
b. обсяг інфузії 3,5-4 л: еритроцити, кристалоїди, колоїди (1: 1: 1);
#c. обсяг інфузії 2-2,5 л: еритроцити, кристалоїди, колоїди (0: 1: 1);
Для забезпечення судинного доступу при геморагічному шоці не
використовують:
a. підключичну вену;
b. стегнову вену.
c. яремну вену;
#d. периферичну вену;

Клінічні ознаки геморагічного шоку:

a. блідість шкірних покривів, задишка, тахікардія, гіпотонія, гіповолемія;
#b. блідість шкірних покривів, задишка, тахікардія, гіпотонія, гіповолемія, зниження
діурезу.
c. ціаноз шкірних покривів, задишка, тахікардія, гіпотонія, гіповолемія;
d. блідість шкірних покривів, задишка, тахікардія, гіпотонія, гіперволемія;

Для шоку другій стадії шоковий індекс Альговера відповідає:

a. 1,5 до 2.0;
b. більше 2,0.
#c. 1,0 до 1,5;
d. 0,9 - 1,0;

Клінічні ознаки шоку:

a. гіпертензія, тахікардія, задишка;
#b. блідість шкірних покривів, задишка, тахікардія, гіпотонія, зниження діурезу.
c. відсутність свідомості, нормальний артеріальний тиск, суха шкіра;
d. гіпотонія, тахікардія, блідість шкірних покривів, задишка;

Що з перерахованого не можна віднести до респіраторної підтримки?

a. інгаляція кисню;
b. застосування дихальної трубки МД-1;
c. мембранна оксигенація;
d. ШВЛ;
#e. гіпербарична оксигенація.
Застосовуючи правило «дев'яток» опік правої нижньої і верхньої кінцівки відповідає:
a. 18%;
b. 36%;
c. 45%.
#d. 27%;

Що відповідає правильному лікуванню крововтрати до 2 л?

#a. обсяг інфузії 3,5-4 л: еритроцити, кристалоїди, колоїди (2: 1: 1);
b. обсяг інфузії 4 л і більше: еритроцити, кристалоїди, колоїди (3: 1: 1
c. обсяг інфузії 2-2,5 л: еритроцити, кристалоїди, колоїди (0: 1: 1);

До методів тимчасової зупинки зовнішньої кровотечі не відносяться:

a. максимальне згинання кінцівки;
b. пальцеве притиснення судини;
c. накладення джгута.
d. тампонада рани;
#e. прошивання судини;

Що відповідає правильному лікуванню крововтрати більше 3 л?

#a. інфузія більше 6 л: еритроцити 3 л, кристалоїди і колоїди (1: 1);
b. обсяг інфузії 3,5-4 л: еритроцити, кристалоїди, колоїди (1: 1: 1);
c. обсяг інфузії 2-2,5 л: еритроцити, кристалоїди, колоїди (0: 1: 1);

Шоковий індекс Альговера - це співвідношення:

a. пульсу до артеріального тиску систолічного;
#b. числа серцевих скорочень до артеріального тиску систолічного;
c. пульсу до артеріального тиску діастолічного.
d. числа серцевих скорочень до артеріального тиску діастолічного;

З якого етапу медичної евакуації застосовується інтубація трахеї і ШВЛ?

#a. кваліфікованої медичної допомоги
b. з передових етапів евакуації;
c. долікарської медичної допомоги;
d. першої лікарської допомоги;

Основні заходи у хворих з травмами:

a. введення серцевих глікозидів, гепарину;
#b. зупинка кровотечі, знеболювання, іммобілізація;
c. заповнення об'єму циркулюючої крові, введення адреналіну;
d. іммобілізація, знеболення.

Потерпілий без свідомості, АТ і пульс не визначаються, дихання Біота,

тони серця глухі. Який стан у постраждалого?
a. шок;
#b. агональне;
c. інше.
d. передагональне;
e. клінічна смерть;

Основний критерії правильного накладення джгута:

a. ціаноз кінцівки;
b. блідість кінцівки.
c. відсутність пульсу нижче джгута;
#d. зупинка кровотечі;

Клінічні ознаки першого ступеня травматичного шоку:

a. артеріальний тиск знижений, брадікардія, гіперрефлексія.
b. порушення свідомості, брадікардія;
#c. блідість шкірних покривів, зниження рефлексів, тахікардія;
d. артеріальний тиск підвищений або на вихідному рівні, порушення свідомості;

Хворий 56 років знаходиться у стані гострого респіраторного дистрес-синдрому. Які

необхідні умови для проведення лікування і контролю ?
a. Правило чотирьох катетерів, вводяться лікарські засоби тільки парентерально
#b. Правило трьох катетерів, вводяться лікарські засоби тільки парентерально
c. Правило трьох катетерів, вводяться лікарські засоби тільки ентерально
d. Правило двох катетерів, вводяться лікарські засоби тільки парентерально
e. Правило двох катетерів, вводяться лікарські засоби тільки інтроректально

Хворий П-ев, 76 років. Виклик бригади "швидкої допомоги" обумовлений тим, що

"хворий перестав говорити". Напередодні вранці виникла повторна блювота на тлі
помірного підвищення АТ (до 180/95 при звичному 150-160/85-90 мм рт. ст.), у зв'язку з
чим дружиною йому були дані 1 пігулка адельфана і 0,75 міліграм клофеліну). З того часу
наростала загальмованість, з'явилася сплутана мова, а пізніше хворий перестав
відповідати на питання. Лінійною бригадою, прибулою в 14 годин 5 хвилин по виклику,
що поступив в 13 годин 28 хвилин, зафіксовано АТ 160/90 мм рт. ст. Констатовані
загальмованість, односкладові неадекватні відповіді на прості питання, дизартрія,
асиметрія обличчя, лівобічний геміпарез. Протягом останніх 2-х років після перелому
шийки стегна хворий не встає з ліжка. Страждає артеріальною гіпертензією не менше 15
років. Регулярно не лікується, адельфан і клофелін приймає при підвищенні КТ. З
перенесених захворювань родичі змогли вказати тільки пневмонію. Поставлений діагноз:
"Гостре порушення мозкового кровообігу". Проведено лікування: 10 мл 2,4% розчину
еуфілліну в/в. Враховуючи знерухомленість хворого і необхідність постійного догляду
після перенесеної травми, від госпіталізації було вирішено утриматися. При прощанні
дружина хворого запитала у мед. працівників, чи продовжувати давати йому манініл,
призначений ендокринологом, який попередив, що цей препарат необхідно приймати
завжди, не припиняючи.
При ретельнішому розпитуванні з'ясовано, що хворий 8 років страждає цукровим діабетом
і в останні 2 року отримує манинил 3(!) рази на день. Після блювоти напередодні вранці
він відмовляється від їжі, але манинил продовжує отримувати. Отримавши цю
інформацію, лікар "швидкої допомоги" ввів в/в 40% розчин глюкози в кількості 40 мл, на
тлі чого зникла вся загально-мозкова і осередкова симптоматика. Хворий адекватний,
орієнтований, просить їсти. Залишений вдома.
Які типові помилки були допущені медичними працівниками ?
a. збір анамнезу був проведений недостатньо ретельно, хворий не був госпіталізований, не
було проведено спроби лікувальнодіагностичного введення концентрованого р-ну
глюкози
b. гіпоглікемія може імітувати безліч різних патологічних станів, хворий не був
госпіталізований, не було проведено спроби лікувально-діагностичного введення
концентрованого р-ну глюкози
c. гіперглікемія може імітувати безліч різних патологічних станів, збір анамнезу був
проведений ретельно, хворий нбув госпіталізований, не було проведено спроби
лікувально-діагностичного введення концентрованого р-ну глюкози
#d. гіпоглікемія може імітувати безліч різних патологічних станів, збір анамнезу був
проведений недостатньо ретельно, хворий не був госпіталізований, не було
проведено спроби лікувальнодіагностичного введення концентрованого р-ну
глюкози
e. гіпоглікемія може імітувати безліч різних патологічних станів, збір анамнезу був
проведений недостатньо ретельно, не було проведено спроби лікувально-діагностичного
введення концентрованого р-ну глюкози

Гіпоглікемічна кома діагногстується на підставі:

a. анамнестичних вказівок на застосування цукрознижувальних засобів і порушення
режиму харчування або збільшення фізичного навантаження
b. типової клінічної картини - блідості, пітливості, м'язового гіпертонусу і судом,
брадикардії
#c. ретроспективного аналізу ефективності в/в введення концентрованого розчину
глюкози
d. гострого початку
e. наявність передвісників у вигляді збудження, слабкості, відчуття тремтіння у всьому
тілі, серцебиття, гострого відчуття голоду

У хворого, який знаходиться у відділені інтенсивної терапії з діагнозом панкреонекроз на

фоні оксигенотерапії через маску різко погіршився стан. АТ-110/70, пульс 124 за хв.,
частота дихань 48 за хв., ціаноз, свідомість порушена по типу сопора. На рентгенографії
легень – інфільтрати. Яка тактика лікаря:
a. Змінити антибіотик.
b. Ввести дофамін.
#c. Інтубація трахеї, штучна вентиляція легень.
d. Викликати хірурга.
e. Збільшити об’єм інфузійної терапії.

Як окремі варіанти оглушення відповідають різним ступіням глибини коматозних станів

за шкалою Глазго-Пітсбург?
#a. всі варіанти оглушення мають чітко обкреслені кількісні межі за шкалою Глазго-
Пітсбург
b. за шкалою Глазго-Пітсбург добре розрізняються прекома і кома
c. варіанти оглушення не мають чітко певних патогенетичних і клінічних характеристик,
але можуть бути ранжирувані за шкалою Глазго-Пітсбург
d. за шкалою Глазго-Пітсбург можна розрізнити тільки сопор і кому
e. варіанти оглушення не мають чітко певних патогенетичних і клінічних характеристик і
не можуть бути ранжирувані за шкалою Глазго-Пітсбург
Хвора Е-ко, 84 років, самотня, анамнез невідомий. Бригада "швидкої допомоги" викликана
сусідами у зв'язку з тим, що протягом 2 днів хвора не встає з ліжка і не відповідає на
питання. Лінійною бригадою, прибулою в 12 годин 12 хвилин по виклику, що поступив в
11 годин 50 хвилин, зафіксовано: свідомість відсутня, на зовнішні подразники не реагує,
анізокорія, параліч погляду управо і вгору, асиметрія лиця, правостороння геміплегія,
дихання шумне, таке, що клекоче, ЧДР - 28 в 1 хв, ЧСС - 72 в 1 хв, АТ - 235/140 мм рт. ст.
Поставлений діагноз: "Гостре порушення мозкового кровообігу". Проведено лікування: 10
мл 25% р-ну магнію сульфату і 1 мл 0,01% р-ну клофеліну в/в, 10 мл 2,4% р-ну еуфіліна.
Хвору залишено у дома.
Які помилки в даному випадку були допущені наступні помилки?
#a. Введення конценторованої глюкози; Використані не всі можливі препарати для
лікування; Зниження АТ проводилося без відповідного контролю; Хвора не
госпіталізована.
b. Введення конценторованої глюкози; Використані не всі можливі препарати для
лікування; Зниження АТ проводилося без відповідного контролю.
c. Введення конценторованої глюкози; Використані не всі можливі препарати для
лікування; Зниження АТ проводилося без відповідного контролю; Хвора госпіталізована
до стаціонару.
d. Введення конценторованої глюкози; Використані не всі можливі препарати для
лікування; Хвора не госпіталізована.
e. Введення конценторованої глюкози; Зниження АТ проводилося без відповідного
контролю; Хвора не госпіталізована.

Хворий 56 років знаходиться у відділенні АРІТ у стані гострого респіраторного дистрес-

синдрому. Яким буде правильний алгоритм дій лікаря у даному разі?
a. Відновлення дихання, кровообігу боротьба з кишковою непрохідністю
b. Відновлення дихання, діурезу та перистальтики кишківника
c. Відновлення пасажу калу, кровообігу боротьба з дисбактеріозом
#d. Відновлення дихання, кровообігу, боротьба з артеріальною гіпотензією
e. Відновлення дихання, кровообігу, боротьба з артеріальною гіпертензією

Хворий М-в, 50 років. Виклик бригади "швидкої допомоги" обумовлений пекучими

болями в ділянці нижньої третини грудини і епігастрії, що турбують протягом останніх 3-
х днів. Лінійною бригадою зафіксовано: хворий підвищеного живлення, загальмований, на
питання відповідає насилу після тривалої паузи. ЧСС - 90 в 1 хв, ритм правильний, АТ -
150/100 мм рт. ст. при зазвичай нормальних цифрах. На ЕКГ: ритм синусовий,
горизонтальне положення ЕОС, помірні ознаки гіпертрофії лівого шлуночку, зміни зубця
Т у вигляді його згладженої або двуфазності в більшості відведень. Поставлений діагноз:
"ІХС: Прогресуюча стенокардія". Проведено лікування: ізокет с/л 2 дози (без ефекту), в/м
2 мл 50% р-ну анальгіну і 1 мл 1% р-ну димедролу з подальшим введенням 1 мл 2% р-ну
промедолу і 2 мл 0,25% р-ну дроперидола. Госпіталізований у відділення терапевтичної
реанімації. Під час вступу: Хворий на питання намагається відповідати (видає безсловесні
звуки), голос тихий, що спочатку було розцінене як медикаментозний сон. Проте звертала
на себе увагу різка сухість шкіри і слизових оболонок, зниження тургора шкіри і очних
яблук. Тахіпное до 24 в 1 хв, не дивлячись на недавнє введення промедолу. Слабкий запах
ацетону з рота. ЧСС 100 в 1 хв, АТ 110/80 мм рт. ст. Ознак застою по малому або
великому колі кровообігу немає. Печінка на 2 см виступає зпід ребрового краю, щільно-
еластичної консистенції. На ЕКГ: синусова тахікардія, горизонтальне положення ЕВС,
дифузні зміни міокарду гіпертрофованого лівого шлуночку.
У тих, що супроводжували хворого родичів вдалося з'ясувати, що протягом напівроку у
нього наголошувалася сильна спрага (він багато разів вставав вночі пити воду) і
підвищений апетит, не дивлячись на який він за цей час втратила близько 20 кг При
обстеженні виявлена гіперглікемія (концентрація глюкози в крові – 35 ммоль/л) і
кетонурія (ацетон 4+ в невеликій кількості сечі, отриманій по катетеру).
Проводилася інфузійна терапія, інсулінотерапія (дрібно по 10 од. під контролем глікемії),
оксигенотерапія, боротьба з набряком мозку, парентеральне живлення. Стан хворого
швидко погіршувався: протягом 30 хвилин оглушення досягло рівня коми, наростали
явища набряку мозку, на тлі чого, не дивлячись на задовільну компенсацію глікемії,
хворий помер на 5-у добу перебування в стаціонарі.
У чому полягали помилки при наданні допомоги на догоспітальному етапі в даному
випадку ?
a. Не діаностований коматозний стан; Анамнез був зібраний недостатньо ретельно;
Недостатньо ретельно було оглянуто хворого; введені препарати протипоказані при
коматозних станах.
b. Не діаностований коматозний стан; Недостатньо ретельно було оглянуто хворого; не
діагностований ексикоз на тлі гіперглікемії; введені препарати протипоказані при
коматозних станах.
c. Не діаностований коматозний стан; Анамнез був зібраний недостатньо ретельно; не
діагностований ексикоз на тлі гіперглікемії; введені препарати протипоказані при
коматозних станах.
d. Не діаностований коматозний стан; Анамнез був зібраний недостатньо ретельно;
Недостатньо ретельно було оглянуто хворого; не діагностований ексикоз на тлі
гіперглікемії.
#e. Не діаностований коматозний стан; Анамнез був зібраний недостатньо ретельно;
Недостатньо ретельно було оглянуто хворого; не діагностований ексикоз на тлі
гіперглікемії; введені препарати протипоказані при коматозних станах.

Хворий 29-и років доправлений вертольотом з геологічної експедиції на третю добу від
початку захворювання у край тяжкому стані. Він в’ялий, адинамічний, апатичний, погано
вступає в контакт, не може розповісти як почалося захворювання і його динаміку. Типове
лице Гіппократа. Температура тіла 39,20 С, пульс 132 удари за хвилину слабкого
наповнення, АТ 80/40 мм. рт. ст. Дихання поверхневе, до 36 за хвилину. Язик сухий,
обкладений коричневим нальотом. Живіт різко і дифузно здутий, при пальпації помірно
болісний у всіх ділянках. Негативний симптом Щоткіна – Блюмберга, печінкова тупість
відсутня. У черевній порожнині визначається рідина. Перистальтика кишечника не
вислуховується. Який діагноз випоставите хворому?
a. У хворого гострий живіт на фоні абдомінальної форми інфаркту міокарду по задній
стінці
b. У хворого апендикулярний інфільтрат в стадії абсцедування
c. У хворого явище кишкової непрохідності на фоні адинамії кишківника
#d. У хворого розлитий гнійний перитоніт в термінальній стадії на фоні перфораціїї
порожнистого органу.
e. У хворого серозний перитоніт на фоні панкреатиту

Під час оперативного втручання з приводу перитоніту, у хворого 56 років знайдена

перфорація пухлини нижньої 1/3 сигми. Обсяг операції?
a. Резекція сигми з накладанням первічного аностомозу.
#b. Операція Гартмана, накладання стоми.
c. Ушивання перфорації пухлини. Дренування черевної порожнини.
d. Трансверзостомія двуствільна.
e. Лівостороння геміколектомія. Цекостомія.

Хворий 56 років знаходиться у відділенні АРІТ у стані гострого респіраторного

дистрессиндрому. Як Ви будете проводити боротьбу з внутршньочерепною гіпертензією,
набряком і набуханням мозку і мозкових оболонок?
a. ШВЛ в режимі гіпервентиляції, дегідратація досягається введенням осмотичного
ноотропів, застосування глюкокортикоїдних гормонів, обмеження введення гіпотонічних
розчинів
b. ШВЛ в режимі гіповентиляції, дегідратація досягається введенням осмотичного
діуретика, застосування глюкокортикоїдних гормонів, обмеження введення гіпотонічних
розчинів
c. ШВЛ в режимі гіповентиляції, дегідратація досягається введенням осмотичного
діуретика, застосування кортикостиройдів гормонів, введення гіпотонічних розчинів
d. ШВЛ в режимі гіпервентиляції, дегідратація досягається введенням осмотичного
діуретика, застосування інсуліно подібних гормонів, обмеження введення гіпотонічних
розчинів
#e. ШВЛ в режимі гіпервентиляції, дегідратація досягається введенням осмотичного
діуретика, застосування глюкокортикоїдних гормонів, обмеження введення
гіпотонічних розчинів
Зі всіх ускладнень, що спостерігаються на догоспітальному етапі, кому найбільш
небезпечними є:
a. блювота
#b. порушення дихання
c. гіпертермія
d. порушення гемодинаміки
e. гостра затримка сечі

Кома є загрозливим для життя станом із-за:

a. відсутність реакції на зовнішні подразники;
b. все вірно.
#c. втрати здібності до саморегуляції і підтримки гомеостазу;
d. непритомності;
e. порушення життєво важливих функцій;

На третій день після операції з приводу гострого флегмонозного апендициту у хворого

відмічається здуття живота, метеоризм, двохкратна блювота, гази не відходять. Що з
хворим?
a. Апоплексія яечника
b. Гіпостатична пневмонія
c. Перфорація порожнистого органу
d. Ниркова коліка
#e. Паралітична кишкова непрохідність.

У хворого 47 років розвинулась артеріальна гіпотензія. Ваші дії. Боротьба з артеріальною

гіпотензією проводиться в три етапи:
a. в/в введення спазмолітиків, блокаторів протонної помпи, транексанової кислоти
b. в/в введення дексаметазону, сечогінних препаратів, дигоксину
c. в/в введення дексаметазону, в/в декстран 70 (поліглюкін), інсуліну або глюкагону
d. в/в введення спазмолітиків, антиагрегантів, вітаміку К
#e. в/в введення дексаметазону, в/в декстран 70 (поліглюкін), в/в допаміну або
норадреналіну
У хворого 51-и року, який зловживав алкоголем, раптово з’явився біль в надчеревній
ділянці. Біль оперізуючого характеру, який віддає у спину. Температура тіла в нормі. У
хворого багаторазова блювота, яка не приносить полегшення. При огляді: невелика
болісність в надчеревній ділянці, живіт м’який, симптомів подразнення очеревини нема.
При дослідженні сечі: діастаза 4096 од. Діагноз, тактика лікування?
a. Загострення виразкової хвороби шлунка, консервативне лікування
b. Перфорація порожнистого органу, оперативне лікування
c. Гострий апендецит, оперативне лікування
d. Гострий панкреатит, оперативне лікування
#e. Гострий панкреатит, консервативне лікування

Який етіологічний фактор викликає пряме пошкодження легенів?

a. Гіповолемічний шок.
b. Масивні трансфузії.
#c. Аспірація кислого шлункового вмісту.
d. Перитоніт.
e. Панкреонекроз.

На операції у хворого 34 р., знайдена злукова тонко – кишкова непрохідність, перитоніт.

Обсяг операції:
a. Інтубація тонкої кишки, з резекцією ділянки, защемленої кишки та анастомозом.
b. Резекція защемленої ділянки тонкої кишки анастомоз.
c. Резекція ділянки тонкої кишки в місці защемлення.
d. Розтин злук, дренування черевної порожнини.
#e. Розтин спаєк, інтубація тонкої кишки, дренування

Хворий Т., 37р., госпіталізований зі скаргами на гострий біль в епігастрії, який з’явився за
3 години, напруження м’язів в верхньому поверсі живота. Симптоми подразнення
очеревини слабкопозитивні. Методи дослідження :
a. УЗД черевної порожнини.
b. Експлоративна лапаротомія.
#c. Оглядова R - графія черевної порожнини.
d. Ендоскопічне обстеження шлунку та 12 - палої кишки.
e. Дінамічне спостереження, лапароцентез.
Який етіологічний фактор викликає непряме пошкодження легенів?
a. Токсичні інгаляції та опіки
b. Аспірація кислого шлункового вмісту.
c. Утоплення.
#d. Панкреонекроз.
e. Контузія легенів.

Назвіть мазь на водорозчинній основі.

a. Агросульфан.
#b. Левомеколь;
c. Лінімент бальзамічний Вишневського;
d. Офлокаїн;

Основний метод лікування карбункула :

a. Консервативний;
#b. Оперативний;
c. Фізіотерапевтичний;
d. Антибіотикотерапія.

Укажіть на основне ускладнення рецидивуючої бешихи нижніх кінцівок :

a. Контрактура;
b. Грибковое поражение стоп.
#c. Лімфостаз;
d. Патологічний перелом;

У хворого 65 років 3 дні тому в ділянці заднього проходу появилось ущільнення, яке було
болюче та заважала акту дефекації. Згодом болі та набряк наростали та стали
нестерпними. При огляді пери анальної ділянки відмічається ущільнення розмірами 5х5
см округлої форми, що локалізувалось на ХІІ годинах ( при положенні хворого на
спині)відступаючи на 2 см від анального отвору. Ваш діагноз? Тактика лікування?
a. Гострий парапроктит. Консервативна терапія
#b. Гострий гнійний підшкірний парапроктит. Оперативне лікування
c. Бешиха перианальної ділянки. Антибіотико терапія
d. Фурункул пери анальної ділянки. Антибіотико терапія

Хворий 25 років, 5 діб тому отримав забій лівої гомілки. Тоді ж з’явилось локальне
ущільнення в середній третині гомілки. 3 дні тому у хворого піднялась температура тіла
до фібрильних значень, болі в гомілці наростали. При пальпації в ділянці гомілки різка
болючість, інфільтрат. Діагноз. Ваша тактика?
#a. Нагноєна гематома правої гомілки. Оперативне лікування
b. Фурункул правої гомілки. Оперативне лікування
c. Бешиха правої гомілки. Антибіотикотерапія.
d. Починаюча флегмона правої гомілки. Консервативна терапія

У пацієнта 36 років в ділянці с/3 правого стегна з’явилась біль та гіперемія,інфільтрація

тканин. Температура тіла підвищилась до 37,5ºС. При огляді флуктуація не визначається.
Ваша тактика? Методи лікування?
a. Гідраденіт. Оперативне лікування.
b. Фурункул правого стегна. Консервативне лікування.
c. Бешиха правого стегна. Антибіотико терапія
#d. Починаюча флегмона правого стегна. Антибіотикотерапія

При якому захворюванні шкіри уражується потова залоза ?

a. Бешиха;
b. Карбункул;
c. Фурункул;
#d. Гідраденіт.

Хвора 28 років 7 днів тому відмітила в правій пахвовій ділянці ущільнення,яке поступово
збільшувалось. Внаслідок цього на місці ущільнення згодом появилась гіперемія з
гнійним вмістом. Ваш діагноз? Тактика?
a. Мастит. Оперативне лікування
b. Карбункул. Оперативне лікування
c. Фурункул. Консервативна терапія
#d. Гідраденіт. Оперативне лікування

Хвора, годуюча мати, 30 років скаржиться на сильні болі розпираючого характеру в

області правої молочної залози на протязі останніх 2 діб.Підвищення температури тіла до
40ºС,погіршення загального стану. Об’єктивно: в ділянці верхнього зовнішнього
квадранту правої молочної залози пальпується ущільнення розмірами до 10 см в діаметрі,
посередині флуктуація. Ваш діагноз та тактика?
a. Фурункул молочної залози. Консервативна терапія
#b. Лактаційний мастит. Оперативне лікування
c. Бешиха молочної залози. Антибіотико терапія
d. Карбункул правої молочної залози. Оперативне лікування

Пацієнтка 56 років звернулась до лікаря зі скаргами на болі в правій сідничній ділянці,

підвищення температури тіла до 39ºС. Із анамнезу стало відомо, що 5 діб тому сусідка в
домашніх умовах виконала ін’єкцію гіпотензивних препаратів. Об’єктивно: в ділянці
нижнього зовнішнього квадранту правої сідниці має місце припухлість та гіперемія. При
діагностичній пункції отримано гній. Ваш діагноз та тактика?
a. Бешиха правої сідниці. Антибіотикотерапія
b. Фурункул правої сідниці. Оперативне лікування
c. Післяін’єкційний абсцес правої сідниці. Антибіотико терапія
#d. Післяін’єкційний абсцес правої сідниці. Оперативне лікування

У хворого 56 років в ділянці носо-губного трикутника має місце ущільнення з гнійним

стержнем посередині. Відмічається набряк навколишніх тканин. Стан хворого важний.
Хворий в’ялий, адинамічний.Температура тіла сягає 40ºС. Ваш діагноз?
#a. Фурункул носо-губного трикутника. Антибіотико терапія
b. Фурункул носо-губного трикутника. Місцеве застосування мазей
c. Карбункул носо-губного трикутника. Оперативне лікування
d. Фурункул носо-губного трикутника. Оперативне лікування

Яке з гнійно-некротичних захворювань шкіри характеризується ознобом и інтоксикацієй,

яка випереджає місцеві прояви?
a. Гідраденіт;
b. Флегмона.
c. Абсцес;
#d. Бешиха;

У хворого 23 роки на місці фурункула сідниці з’явились гіперемія та набряк. Болі стали
постійними носять шарпаючий характер. Стан хворого середньої важкості, температура
тіла 38ºС. На лівій сідниці, в ділянці зовнішнього нижнього квадранта пальпується
ущільнення та гіперемія до 5см в діаметрі. Посередині флуктуація. Ваш діагноз?. Тактика?
a. Карбункул сідниці. Оперативне лікування
b. Абсцес сідниці. Оперативне лікування
c. Флегмона сідниці. Оперативне лікування
#d. Абсцедуючий фурункул сідниці. Оперативне лікування

Основний принцип лікування неускладненого фурункула :

a. Оперативне;
b. Фізіотерапевтичне.
#c. Консервативне;
d. Антибіотикотерапія;

Яка група антибіотиків патогномонічна для лікування бешихи?

a. Цефалоспоріни;
b. Фторхінолони;
c. Аміноглікани.
#d. Пеніцилліни;

Який мікроорганізм є збудником бешихи?

a. Протей.
#b. Золотистий стафілокок;
c. β гемолітичний стрептокок групи А;
d. Кишкова паличка;
(согласен, фигня, но так стоит на Нейроне правильный ответ, сам в шоке)

У пацієнта 75 років появились болі та ущільнення в ділянці спини.Підвищилась

температура тіла до 39ºС. Цукровий діабет в анамнезі. При огляді – у верхній частині
спини на задній поверхні виявлено інфільтрат із численними гнійними стержнями.
Високий рівень цукру в крові, виражена інтоксикація. Ваш діагноз? Лікувальна тактика.
a. Бульозна форма бешихи. Оперативне лікування.
#b. Карбункул спини. Оперативне лікування
c. Фурункул спини. Консервативна терапія
d. Гідраденіт. Оперативне лікування

У пацієнтки 70 років З дні тому з’явилась виражена гіперемія лівої гомілки, висока
температура тіла до 40ºС. При огляді сьогодні на фоні вираженої гіперемії з’явились
міхурці, що заповнені серозною рідиною.Флуктуації немає. Ваш діагноз? Ваша тактика?
a. Флегмона лівої гомілки. Оперативне лікування
b. Фурункул гомілки. Консервативна терапія
#c. Бешиха лівої гомілки. Антибіотико терапія
d. Карбункул гомілки. Оперативне лікування.

Як називається гнійне запалення навколопрямокишкової клітковини?

a. Псоіт;
#b. Парапроктит.
c. Мастит;
d. Медиастиніт;

При якому захворюванні мають місце "язики полум’я"?

#a. Бешиха;
b. Фурункул;
c. Абсцесс.
d. Флегмона;

Яке ускладнення може виникнути при застосуванні антибіотиків?

a. Паротит.
b. Плеврит.
c. Перитоніт.
d. Пневмонія.
#e. Дисбактеріоз.

Для факторів загоєння рани первинним натягом не відносять:

a. задовільний стан реактивності організму хворого.
b. відсутність гематом та сторонніх тіл в рані;
c. відсутність в рані інфекції;
d. щільне співставлення країв рани;
#e. наявності некротичних тканин;

Скільки періодів включає фаза І (фаза запалення):

a. один;
#b. два;
c. чотири.
d. три;

При ПАБП хворому з апендицитом найбільш доцільно призначити:

a. гентаміцин;
b. ванкоміцин;
#c. цефтріаксон.
d. меронем;

Поверхнево-активні речовини – антибіотики мають протимікробний механізм:

a. Антимембранний.
b. Антиметаболічний.
#c. Мембраноатакуючий.
d. Окислювальний.
e. Деструктивний.

Критичним рівнем бактеріального обсіменіння для розвитку ранової інфекції вважається

мікробних тіл в 1 г тканини:
#a. 100
b. 107
c. 109
d. 105

Вкажіть один з компонентів загального лікування при гнійних захворюваннях:

a. Відмова від дезинтоксикационної терапії.
b. Профілактика грибкових уражень шкіри.
c. Відмова від корекції вуглеводного і водно-електролітного обміну.
d. Утримання від антибіотикотерапії.
#e. Пригнічення життєдіяльності чужорідних мікробів.

Через який час мікроби починають проявляти свою життєдіяльність у рані?

a. 3-5 г.
#b. 24 г.
c. 1-2 г.
d. 6-8 г.
e. 48 г.

Назвіть мікроорганізми, які найчастіше викликають нагноєння післяопераційних ран:

a. Пневмокок.
b. Гонокок.
c. Кишкова паличка.
d. Стрептокок.
#e. Синьогнійна паличка.

Фаза ІІІ ранового процесу — це:

a. очищення рани;
b. запалення рани;
#c. загоєння рани.
d. нанесення рани;

Вкажіть прояви негативного впливу застосуванні антибіотиків на імунну систему

організму.
a. Дисбактеріоз.
b. Брадикардія.
c. Лихоманка.
d. Ендотоксичний шок.
#e. Алергічні реакції.
Тривалість проведення антибіотикопрофілактики 48-72 год:
a. призводить до зниження частоти інфекційних ускладнень ;
b. економічно доцільна;
#c. не призводить до зниження частоти інфекційних ускладнень;
d. теоретично обґрунтована.

Який антибіотик є препаратом вибору в лікуванні псевдомембранозного коліту?

a. Пеніцилін.
b. Левофлоксацин
c. Меронем.
d. Еритроміцин.
#e. Ванкоміцин.

Який з нижче перерахованих збудників сепсису найчастіше не дає метастазування?

a. Стафілокок.
#b. Стрептокок.
c. Гонокок.
d. Пневмокок.
e. Кишкова паличка.

Вибір спектру антибіотиків, що застосовуються для проведення антибіотикопрофілактики,

повинен бути обумовленим покриттям найбільш частих збудників післяопераційних
інфекцій, в першу чергу:
a. анаеробів;
b. стрептококів;
c. синьогнійної палички.
#d. стафілококів;

Резекція шлунка з приводу пілородуоденальних стенозу відноситься до ... операцій:

a. контамінованих;
b. інфікованих.
c. «чистих»;
#d. «умовно чистих»;

Найбільш частим збудником післяопераційних ранових ускладнень є:

a. Toxocara canius.
b. Candida albicans;
c. Streptococcus pneumoniae;
#d. Staphylococcus aureus;

Метою антибіотикопрофілактики є:
a. повне знищення бактерій в області рани;
b. «стерилізація» області оперативного втручання;
c. профілактика геморагічних ускладнень.
#d. значне зменшення кількості бактерій в рані;

До антибіотиків рослинного походження відносяться:

a. Пеніцилін.
#b. Колоїдне срібло.
c. Поліміксин.
d. Меропенем.
e. Метронідазол.

Використання антибіотиків складає комплекс заходів, які відносяться до антисептики:

a. Фармакологічної.
b. Хімічної.
c. Фізичної.
d. Механічної.
#e. Біологічної.

Хворий 37 років, поступив у клініку з болями в правому поперековому відділі,

підвищенням температури, дизуричними розладами. Захворювання почалося гостро з
болю в епігастральній ділянці. При огляді симптоми подразнення очеревини не виражені.
Є болючість при пальпації трикутника Пті, позитивний симптом Пастернацького справа.
Для якої гострої хірургічної патології характерна подібна клінічна картина?
a. гострий пієлоцистит;
b. защемлена поперекова кила;
c. правобічна ниркова коліка;
#d. гострий апендицит, ретроперитонеальне розміщення;
e. гострий холецистит;

При обстеженні пацієнти з апендицитом як правило мають найбільшу чутливість в при

пальпації в наступній локалізації:
a. у точці між зовнішніми 2/3 і внутрішньою 1/3 лінії між між пупком і передньою остю
клубової кістки;
b. відразу над пупком;
#c. у точці між зовнішньою 1/3 і внутрішньою 2/3 лінії між пупком і передньою остю
клубової кістки;
d. інгвінальний регіон;
e. посередині лінії між пупком і передньою остю клубової кістки;

40-річний чоловік, що страждає на алкоголізм, госпіталізований з важким болем в

епігастрії, що поширюється на спину. Рівень амілази в сироватці крові в межах норми, але
ліпаза в сироватці підвищена. Сироватка виявляється молочною за зовнішнім виглядом.
Встановлено діагноз панкреатиту. Амілаза в сироватці нормальна, тому що :
a. у хворого є алкогольний цироз;
b. пацієнт має алкогольний гепатит;
c. діагноз панкреатиту неправильний;
d. хворий має хронічну ниркову недостатність;
#e. у пацієнта є гіперліпідемія;

Хвора 82 років, скаржиться на біль у череві, вздуття його, нудоту, блювоту. Страждає
гіпертонічною хворобою 2 ст., двічі був інфаркт міокарду. Стан важкий. Живіт вздутий,
черевна стінка слабо приймає участь в акті дихання, перитонеальні симптоми сумнівні.
При лапароскопії в черевній порожнині виявлено незначну кількість мутного випоту,
петлі тонкої кишки багрового кольору, вкриті фібрином. Сформулюйте попередній
діагноз.
a. гостра кишкова непрохідність;
#b. тромбоз мезентеріальних судин;
c. заворот кишківника;
d. перфоративна виразка;
e. неспецифічний виразковий коліт;

Хворий 45 років доставлений в хірургічне відділення з інтермітуючим болем у верхніх

відділах черевної порожнини, що не іррадіює та погіршується при прийнятті лежачого
положення та інших змінах положення тіла. Який найбільш ймовірний діагноз?
a. гострий панкреатит ;
b. печінкова коліка;
c. інфаркт міокарда;
d. гепатит;
#e. ГЕРХ;

Хвора Т., 29 років, скаржиться на постійний біль у правій здухвинній ділянці та часте
сечовипускання. Захворіла гостро, 11 годин тому. Спершу відчула важкість в
епігастральній ділянці, нудоту, позиви на блювання. Одноразово був стул. За 8 годин біль
перемістився у праву здухвинну ділянку, інтенсивність його збільшилась. Загальний стан
середньої важкості. Положення в ліжку на правому боці з підтягнутими до живота ногами.
Температура тіла – 37,3 С. АТ – 110/60 мм рт. ст. ЧСС – 88/хв. При пальпації черева -
болючість і напруження у правій здухвинній ділянці. Позитивні симптоми Ровзінга,
Раздольского, Сітковського, Щеткіна-Блюмберга. Ректально – болючість при
натискуванні на передню стінку. Найбільш імовірний попередній діагноз?
#a. гострий апендицит;
b. правобічна ниркова коліка;
c. гострий правобічний аднексит;
d. позаматкова вагітність;
e. гострий цистит;

Хворого протягом трьох годин турбує біль внизу черева із частими позивами до
сечовипускання. В правій паховій ділянці, вище пупартової зв”язки, визначається грижове
вип”ячування до 4 см в діаметрі, щільне, болюче. Біль наростає неперервно. Вип”ячування
з”явилось після підйому важкості. Обидва яєчка в мошонці. Пальпація правого яєчка
болісна. Сформулюйте попередній діагноз.
a. невправима паховокалиткова кила справа;
b. невправима пахова кила справа;
c. ковзна кила сечового міхура;
#d. защемлена пахова кила справа;
e. травматичний орхіт, паховий лімфаденіт справа;
Хвора 25 років доставлена в відділення невідкладної допомоги із болем в правому
нижньому квадранті, тошнотою та відсутністю апетиту. Стан розвинувся 24 години тому.
Який найбільш вірогідний діагноз:
a. гострий холецистит;
b. хвороба Крона;
#c. гострий апендицит;
d. правобічна ниркова коліка;
e. розрив кісти правого яєчника;

40-річний чоловік з кров'янистою діареєю протягом кількох років в анамнезі звернувся з

приводу болю у животі, блювоти та лихоманки. Під час огляду він дегідратований ,
виявляється тахікардія та гіпотензія. Живіт при пальпації чутливий, з дефансом. Яка
найбільш вірогідна причина?
a. Гостра перфорація дивертикулу;
#b. Токсичний мегаколон внаслідок виразкового коліту;
c. Заворот сигмовидної кишки;
d. Перфорація карциноми сигмовидної кишки;
e. Перфорація тонкої кишки внаслідок ентериту;

Хвора скаржиться на біль у епігастральній ділянці, в правому підребер'ї з іррадіацією в

праву лопатку, задуху, посилення болі при вдосі, була блювота. Температура тіла 37,1
град. Живіт піддутий, напружений і болісний у правому підребер'ї. При сонографії
конкрементів у жовчному міхурі нема, стінка міхура 10 мм, контур подвійний.
Гепатикохоледох 0,6 см в діаметрі, просвіт його гомогенний. Сформулюйте попередній
діагноз:
a. холедохолітіаз, холангіт;
b. гострий панкреатит;
c. гострий калькулезний холецистит;
d. нижньодольова пневмонія справа;
#e. гострий холецистит;

63-річна жінка госпіталізована до лікарні з важкими болями у животі тривалістю 3

години. При пальпації визначаються позитивні перитонеальні знаки,кров'яний тиск 90/50
мм рт. ст., пульс 110 ударів на хвилину. Яке діагностичне дослідження слід проводити?
a. контрастне дослідження шлунково-кишкового тракту з гастрографіном;
b. ангіографію бдомінальних судин;
c. КТ;
d. УЗД;
#e. оглядова рентгенографія органів черевної порожнини;

28-річний чоловік госпіталізований зі скаргами на біль у пупковій області, що

перемістився до правої клубової ямки. Що є підтверджуючою ознакою гострого
апендициту?
a. зниження болю в нижній частині живота при внутрішньому обертанні правого стегна ;
b. гіперантестезія у правому нижньому відділі живота;
#c. виникнення болю в правій частині живота при натисканні на його ліві відділи
(симптом Ровзинга);
d. зниження болю в нижній частині живота при відведенні стегна;
e. збільшення болю при піднятті яєчок;

Хвора 19 років доставлена до відділення невідкладної допомоги з болем внизу живота,

лихоманкою, частими покликами до сечопускання. Вона визнає нещодавні незахищені
статеві акти. Аналіз сечі негативний на білок чи лейкоцити. Який найбільш вірогідний
діагноз?
a. інфекція сечовидільних шляхів ;
#b. запальний процес порожнини тазу ;
c. ектопічна вагітність;
d. апендицит;
e. полікістоз яєчника;

Пацієнт 67 років звернувся за медичною допомогою через 12 годин з часу виникнення

захворювання. Страждає на гастрит, гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця.
Захворів раптово. Виник біль інтенсивного характеру в епігастральній ділянці, який через
4 години змістився і локалізувався в правій клубовій ділянці. Двічі було блювання. Стан
тяжкий. Біль в правій клубовій ділянці посилюється при пальпації де визначаються
позитивні симптоми подразнення очеревини. На оглядовій рентгенограмі живота вільного
газу під правим куполом діафрагми не виявлено. Температура тіла 37,8 оС. Лейкоцити –
11,5х10 9/л. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз?
a. гострий панкреатит;
#b. гострий апендицит;
c. гострий холецистит;
d. інфаркт міокарда;
e. перфоративна виразка;

68-річний чоловік з болями в животі , здуттям живота та блюванням. При фізикальному

обстеженні виявлені післяопераційні рубці передньої черевної стінки. На рентгенограмі
черевної порожнини кілька рівнів газу та рідини. Кількість лейкоцитів становить 12 х 10 9
/л . Який найбільш вірогідний діагноз?
a. запальне захворювання кишечника;
b. апендицит;
c. обтураційна кишкова непрохідність пухлинного генезу;
#d. злукова кишкова непрохідність;
e. грижа;

65-річний юрист переніс резекцію кишки.На 5-ту післяопераційну добу в ньго з’явилась
лихоманка, лейкоцитоз, а також наростаючий біль у животі та вздуття Підозрюється
недостатність анастомозу. Під час підготовки до КТ в назогастральному зонді з’явилась
свіжа кров і виділення по типу кавової гущі. Який метод може найбільш точно
діагностувати джерело кровотечі?
a. ангіографія;
#b. ендоскопія верхніх відділів ШКТ ;
c. КТ;
d. УЗД;
e. капсульна ендоскопія;

Юнак 18 років, потрапив до приймального відділення зі скаргами на приступ болю у

правій половині черева з ірадіацією до калитки, нудоту, блювоту, часте сечовипускання.
Захворів гостро, вперше. Пальпаторно виявляється помірне напруження м’язів у правій
половині черева. Симптом Щеткіна сумнівний. Симптом Пастернацького слабо
позитивний з правого боку. Температура 37,6 С. Кількість лейкоцитів у загальному аналізі
крові дорівнює 8х10 9/л. В аналізі сечі 7-9 малозмінених еритроцитів у полі зору. Який з
перелічених діагнозів найбільш імовірний?
a. перфоративна виразка 12-палої кишки;
b. гострий апендицит, ретроперитонеальне розміщення;
c. ілеоцекальна інвагінація, гостра кишкова непрохідність;
#d. сечокам'яна хвороба, ниркова коліка;
e. гострий холецистит;
Хворий 20 років скаржиться на сильний біль у епігастральній області, нудоту, блювоту.
Біль з'явився раптово, дві години тому. Язик вологий. Живіт помірно вздутий, при
пальпації напружений, болісний у правій половині, більше в епігастрії. Печінкова тупість
відсутня. Сформулюйте попередній діагноз.
a. гострий перфоративний холецистит;
b. гострий панкреатит;
c. гостра злукова кишкова непрохідність;
d. гострий перфоративний апендицит;
#e. перфоративна виразка 12-палої кишки;

55-річний чоловік скаржиться на біль з лівому нижньому квадранті живота що триває

протягом 2 днів і пов'язаний з закрепом. При пальпації живіт болісний в лівому нижньому
квадранті, кількість лейкоцитів становить 22 х 10*9 /л, температура тіла - 38,6 ° С. Який
найкращий діагностичний метод має бути застосований у цього пацієнта?
#a. комп'ютерна томографія (КТ) живота / тазу з пероральним та внутрішньовенним
контрастом;
b. іригоскопія;
c. колоноскопія;
d. діагностична лапароскопія;
e. рентгенограма черевної порожнини;

Хвора скаржиться на біль у епігастральній ділянці оперізуючого характеру, нудоту,

багаторазову блювоту, вздуття черева, наростаючу слабкість. Стан важкий, виражена
блідість шкірних покровів. Пульс - 100 уд/хв. АТ- 90/50 мм рт. ст. Язик сухий,
обкладений. Живіт вздутий, однак м'який при пальпації. Симптомів подразнення
очеревини нема. Лейкоцитоз 26 х 10 9/л. Діастаза сечі 256 од за Вольгемутом.
Сформулюйте діагноз.
a. пенентрація виразки 12-палої кишки і кровотеча з неї;
b. гострий апендицит;
c. гострий холецистит;
d. гострий тромбоз мезентеріальних судин;
#e. гострий панкреатит;

Вкажіть структуру головного мозку, у якому розташований блювотний центр:

a. Середній мозок
b. Кора головного мозку
c. Міст
d. Мозочок
#e. Довгастий мозок

Синдром дисфагії це:

a. Порушення процесу всмоктування рідини в шлунку
b. Заковтування повітря під час вживання їжі
#c. Порушення акту ковтання
d. Порушення акту дефекації
e. Порушення процесу всмоктування в товстій кишці

Зазначте ускладнення, яке може виникнути при хронічному закрепі:

a. Порушення водно-електролітного балансу
b. Парез товстої кишки
c. Виразковий коліт
d. Епілепсія
#e. Копростаз

Закрепом називають порушення акту дефекації зі спорожненням кишківника менше:

a. 5 разів на тиждень
b. 3 разів на місяць
#c. 3 разів на тиждень
d. 3 разів на добу
e. 5 разів на місяць

Хворий 18-ти років поступив у стаціонар зі скаргами на багаторазову блювоту протягом

доби, слабкість, сонливість, періодичні болі в животі. Встановлено діагноз синдром
циклічної блювоти. Скільки в середньому тривалість приступу блювоти у таких хворих:
a. 6-8 годин
b. 2-4 години
#c. 24-48 годин
d. 12-14 годин
e. 18-20 годин

Зазначте ускладнення, яке може виникнути при хронічній діареї:

a. Виразковий коліт
b. Серцево-судинна недостатність
#c. Порушення водно-електролітного балансу
d. Копростаз
e. Хронічний геморой

Хворий Б., 63 років, госпіталізований до відділення торакальної хірургії із скаргами на

нудоту, блювоту після прийому їжі, слабкість, втрату ваги. Після рентгенологічного
дослідження встановлено діагноз: “ахалазія стравоходу”. Що є причиною цього
захворювання:
a. Рубцевий стеноз стравоходу
b. Грижа діафрагмального отвору
c. Пухлина нижньої третини стравоходу
d. Варикозне розширення вен стравоходу
#e. Недостатність розвитку Ауербахового сплетіння

За наявності гематемезіс (блювання незміненою кров’ю), про яке захворювання слід

подумати в перше чергу:
a. Синдром Мелорі-Вейса
#b. Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу
c. Хронічний атрофічний гастрит
d. Виразкова кровотеча
e. Рубцевий стеноз пілорічного каналу

Блювання, як складний рефлекторний акт зумовлюється подразненням яких рецепторів:

a. Больових
b. Жовчного міхура
#c. Кореня язика
d. Слизової шлунка
e. Шкірних
У 60-річного чоловіка розвинулась дисфагія, яка швидко прогресує протягомі декількох
тижнів. Відмічена втрата ваги, анемія. Який найбільш ймовірний діагноз:
a. Дивертикул стравоходу
b. Стороннє тіло стравоходу
#c. Рак стравоходу
d. Ахалазія стравоходу
e. Кила стравохідного отвору діафрагми

Який основний спеціальний метод дослідження повинен бути використаний для

диференційної діагностики причин порушення акту дефекації:
a. Функціональні дослідження прямої кишки
b. Дослідження транзиту контрастної речовини по травному каналу
c. Колоноскопія
d. Проктологічний огляд
#e. Іригоскопія

Вкажіть неезофагеальну причину дисфагії:

a. Дивертикул Ценкера
b. Ахалазія стравоходу
c. Дифузний спазм стравоходу
d. ГЕРХ
#e. Перитонзилярний абсцесс

Зазначте протиблювотний препарат:

a. Дротаверин
b. Тримспа
c. Омепразол
d. Реосорбілакт
#e. Осетрон
Зазначте різницю в тактиці консервативного лікування діареї інфекційного та
неінфекційного походження:
a. Призначення сорбентів
b. Призначення інфузійних розчинів
c. Призначення протизапальних препаратів
#d. Призначення антибактеріальних препаратів
e. Призначення пробіотиків

У якому об'ємі проводяться оперативні втручання при грижах стравохідного отвору

діафрагми:
a. Езофагокардіоміотомія
#b. Крурорафія, фундоплікація, протезуючая пластика сітчастим імплантом
грижових воріт
c. Фундоплікація
d. Резекція шлунку + СПВ
e. Крурорафія

Найефективнішим методом лікування ахалазії стравоходу є:

a. Езофагокардіоміотомія без фундоплікації
b. Медикаментозна терапія
c. Кардиодилатація стравоходу
#d. Продольна позаслизова езофагокардіоміотомія з фундоплікацією
e. Введення ботулотоксину в нижній стравохідний сфінктер

Зазначте препарат для лікування діареї:

a. Атаксил
b. Тримспа
#c. Лоперамід
d. Осетрон
e. Ципрофлоксацин

У хворого 62 років три місяці тому з’явилися закріпи, що характеризувалися затримкою

стільця до 2-3 діб, здуттям живота, періодично виникнення спастичного болю,
необхідність прийняття послаблюючих засобів. Протягом наступних трьох місяців стан
хворого погіршувався: відмічена втрата ваги, наявність загальної слабкості, необхідність
для випорожнення використовувати очисні клізми, періодичні домішки малозміненої
крові і слизу у випорожненнях. На оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини
визначена виражена аероколія з «обривом» газу в проекції сигмоподібної кишки. На
іригограмі визначено «дефект наповнення» в середній третині сигмоподібної ободової
кишки. Який найімовірніший діагноз у хворого:
a. Виразковий коліт
b. Дивертикулярна хвороба товстої кишки
c. Синдром подразненої товстої кишки
#d. Рак сигмоподібної ободової кишки, хронічна субкомпенсована обтураційна
непрохідність товстої кишки
e. Хронічний субкомпенсований кологенний стаз

Найінформативнішим методом дослідження при захворюваннях стравоходу із синдромом

дисфагії:
#a. Рентгенконтрастне дослідження стравоходу
b. ФЕГДС
c. Оглядова рентгенографія ОГП
d. рН-метрія стравоходу
e. Стравохідна манометрія

Назвіть вид дисфагії, який характерний для початковіх стадій ахалазії стравоходу(I-IIcт):
a. прогресуюча
b. постійна
c. неповна
d. повна
#e. транзиторна

Хворий 45 років доставлений в хірургічне відділення з інтермітуючим болем у верхніх

відділах черевної порожнини, що не іррадіює та погіршується при лежанні та інших
змінах положення тіла. Який найбільш ймовірний діагноз?
a. Інфаркт міокарда
b. Печінкова коліка
#c. ГЕРХ
d. Гепатит
e. Гострий панкреатит

Хворий доставлений в відділення невідкладної допомоги із спазмоподібним болем у

правому верхньому квадранті та лихоманкою. Він пов’язує початок болю із споживанням
жирної їжі, але зараз біль з’являється без зв’язку з їжею. Він також відмічає озноб.
Об’єктивно: температура 38.1 С, ЧСС 110, частота дихальних рухів 15 за хвилину,
сатурація кисню 99%. При фізикальному обстеженні: перистальтичні шуми нормальні,
живіт не здутий, болісність при пальпації в правому верхньому квадранті. При пальпації
правого верхнього квадранту, під час прохання зробити глибокий вдих пацієнт гримасує.
Який найбільш вірогідний діагноз?
a. Перфоративна виразка
b. Гострий панкреатит
#c. Гострий холецистит
d. Гострий апендицит
e. Правобічна ниркова коліка

Хвора 68 років перенесла ваготомію та пілоропластику з приводу виразки ДПК. Під час
операції виявлені жовчні камені. Через 8 днів після операції у хворої розвинувся гострий
біль в черевній порожнині та болісність під час пальпації в правому верхньому квадранті.
Жовчокам’яна хвороба не є причиною цього стану. Яке з досліджень необхідно виконати?
a. Оглядова рентгенограма органів черевної порожнини в положенні стоячи
b. УЗД
#c. Холесцинтіографія (HIDA)
d. Холангіографія
e. Оглядова рентгенограма органів черевної порожнини в положенні лежачи

Все з перерахованого нижче викликає гіпотензію в пацієнтів з гострим панкреатитом,

ОКРІМ:
a. Вазодилятація
b. Кровотеча
c. Підвищена проникність судин
#d. Знижений онкотичний тиск плазми
e. Гіповолемія

Ознака затульного м’язу - це:

a. Підняття випрямленної правої ноги
b. Згинання ноги пацієнта в коліні та стегновому суглобі, та рознинання коліна
c. Пацієнт видихає, лікар ставить пальці кисті під праву реберну дугу та просить пацієнта
глибоко вдихнути
d. Посилення болю в правій нижній здухвинній ділянці при глибокому тисненні прямими
пальцями кисті в лівій здухвинній ямці та швидкому прибиранні руки
#e. Згинання ноги пацієнта в коліні та стегновому суглобі та ротація стегна назовні

Хвора 19 років доставлена до відділення невідкладної допомоги з болем внизу живота,

лихоманкою, частими покликами до сечопускання. Вона визнає нещодавні незахищені
статеві акти. Аналіз крові негативний на білок чи лейкоцити. Який найбільш вірогідний
діагноз?
a. Полікістоз яйника
#b. Запальний процес порожнини тазу
c. Ектопічна вагітність
d. Апендицит
e. Інфекція сечовидільних шляхів

Ускладненям дивертикуліту є:
#a. Утворення нориць до прилеглих органів
b. Позакишкові прояви: артрит, ірит та шкірна висипка
c. Склерозуючий холангіт
d. Карцинома товстої кишки
e. Артеріовенозна фістула кишки

Хвора 47 років доставлена до відділення невідкладної допомоги з болями в черевній

порожнині протягом останніх 4 годин, що іррадіює в спину, тошнотою та блюванням.
Вона не палить не вживає алкоголь. На КТ з контрастуванням - зріз на рівні епегастрію.
На УЗД - датчик розміщено в правому верхньому квадранті. УЗД проводилось
попереднього року з приводу дискомфорту та інтермітуючого болю. Парентеральна
регідратація та знеболення повністю купували симптоми. Яким повинен бути наступний
крок у діагностиці?
a. Літотрипсія
#b. Лапароскопічна холецистектомія
c. Перкутанна баліарна декомпресія
d. ЕРХПГ
e. Спостереження та вичікування

Які результати діагностики ви очікуєте отпримати від пацієнта з гострим апендицитом?

a. Артеріальний тиск 90/40 мм рт ст
b. Підвищений рівень бета-ХГТ в сечі
c. Температура тіла 37 С
#d. Лейкоцитоз та підвищений рівень та активність С-реактивного білку

Яке з тверджень щодо летальності гострого апендициту є вірним?

a. 80% якщо сформований абсцес
b. За відсутності перфорації, розриву - 2%
c. У загальній популяції летальність 4/10 000
#d. Якщо є перфорація, розрив - 4-5%
e. Летальність підвищилася за останні 40 років

Хвора 64 роки з захворюванням серцево-судинної системи в анаменезі доставлена до

лікарні з сильним болем в черевній порожнині. Об’єктивно - тиск 150/95 мм рт. ст., пульс
84 уд/хв. Ознаки втрати циркулюючої крові мінімальні. Яка ознака характерна для
інфаркту тонкої кишки?
a. Повітря в жовчовивідних шляхах
b. Повітря під лівим куполом діафрагми
#c. Повітря між шарами кишкової стінки (інтрамуральний газ)
d. Розтягнення петель кишки
e. Радіологічна ознака “стопки монет”

Хворий 35 років доставлений в відділення невідкладної допомоги з скаргами на болі в

правому нижньому квадранті, закрепом, блюванням, здуттям живота. З анамнезу відомо,
що 2 роки тому була виконана апендектомія лапаротомним методом. Температура тіла
37,5 ° С, і всі життєві параметри в нормі. Виявляється біль і локалізована напруженість
м’язів передньої черевної стінки у правому нижньому квадранті. Лабораторні аналізи в
нормі, за винятком підвищеного в крові рівня лейкоцитів 14х109 /л. Який вірогідний
діагноз?
#a. Гостра кишкова непрохідність
b. Дивертикуліт
c. Гострий холецистит
d. Гострий панкреатит
e. Гастроентеріт

Хворий 55 років доставлений до лікарні із болем у нижньому лівому квадранті черевної

порожнини, що триває 2 дні та закрепом. При фізикальному дослідженні – біль при
пальпації в лівому нижньому квадранті, хворий скаржиться на відчуття розпирання в цій
ділянці. Лейкоцити 22х109/л, температура 38,60 C. Який метод діагностики найбільш
інформативний для оцінки стану пацієнта?
a. Діагностична лапароскопія.
b. Іригографія.
c. Колоноскопія.
#d. КТ черевної порожнини з пероральним та внутрішньовенним контрастуванням.
e. Оглядова рентгенограма черевної порожнини.

Хворому 32 роки проводиться лапаротомія з приводу множинних ушкоджень органів,

викликаних травмою. Він був виписаний з лікарні через 2 тижні, але через 3 дні знов
поступив з приводу болю в черевній порожнині та сепсису. КТ дослідження вказує на
скупчення рідини в підпечінковому просторі. Накопичення рідини в цьому просторі прямо
відноситься до травми якого органа?
a. Правого поперекового м’яза
b. Нижній полюс правої нирки
#c. Шлунка
d. Біфуркації аорти
e. Гачкоподібного відростока підшлункової залози

Хвора 17 років доставлена в хірургічне відділення з болем у черевній порожнині, що

триває 1 день. Під час фізикального дослідження найбільш болісна пальпація в правому
нижньому квадранті, та гіпогастрії. Лейкоцити 13х109/л, температура тіла 38.5 С.
Встановлений попередній діагноз: неускладнений апендицит та запропонована
лапароскопічна апендектомія. Під час операції знайдений нормальний апендикс. Що
повинен зробити хірург, якщо під час операції виявляється незмінений апендикс?
a. Оцінити органи тазу на наявність гінекологічних патологій - тубооваріальний абсцес,
злоякісні новоутворення, ектопічна вагітність, запальні захворювання тазу
b. Оцінити термінальний відрізок здухвинної кишки та сліпу кишку
c. Виконати ревізію дивертикула Меккеля
#d. Видалити апендикс при видсутості іншої хірургічної патології
e. Оцінити ймовірність холециститу та перфорації виразки 12-палої кишки
Що з перерахованого НЕ викликає апендицит:
a. Копроліти
b. Туберкульоз
#c. Синдром подразненої кишки
d. Гельмінтоз
e. Запальні захворювання кишківника

Пацієнт доставлений до відділення невідкладної допомоги з болем, що мігрував у правий

нижній квадрант черевної порожнини, тошнотою, блюванням, болем при пальпації у
правому нижньому квадранті. Лейкоцитоз в аналізі крові. Відповідно до шкали Альварадо
- яка стратегія лікування такого пацієнта:
#a. Лапароскопія
b. Спостереження, госпіталізація
c. Фіброгастроскопія
d. Виписати
e. Нижньо-серединна лапаротомія

Хворий 78 років скаржиться на регургітацію під час їжі та порушення дихання. Який
діагностичний метод потрібен для діагностики стану пацієнта.
a. Фізикальне дослідження та клініка достатні для встановлення діагнозу
b. Манометрія
#c. Відеорентгеноскопія стравоходу з пероральним прийомом барію
d. Рентгенографія грудної порожнини
e. Ендоскопічне дослідження стравоходу

Хвора 64 роки з захворюванням серцево-судинної системи в анаменезі і епізодом тривалої

гіпотонії доставлена до лікарні з сильним болем в черевній порожнині. Ознаки втрати
циркулюючої крові мінімальні. Під час операції на відстані 2.5 м від ілеоцекального кута
виявлений сегмент гангренозно зміненої кишки. Пульсація верхньої брижової артерії та її
головних гілок є. Що могло стати причиною гагрени тонкої кишки у цієї пацієнтки?
a. Хвороба Фон-Віллебрандта
b. Ембол
#c. Неоклюзивна абдомінальна ішемічна хвороба
d. Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура
e. Артеріальний тромбоз

Хвора 25 років доставлена в відділення невідкладної допомоги із болем в правому

нижньому квадранті, тошнотою та відсутністю апетиту. Стан розвинувся 24 години тому.
Який найбільш вірогідний діагноз:
#a. Апендицит
b. Хвороба Крона
c. Запальний процес органів тазу
d. Розрив аневризми черевної аорти

В якому випадку при атрезії стравоходу обов’язкове накладання гастростоми?

a. При фістульній формі атрезії стравоходу.
b. При неспроможності швів анастомозу.
c. При значному аспіраційному синдромі.
#d. При безфістульній формі атрезії стравоходу.
e. В усіх випадках.

Варіант судинного кільця, при якому спостерігають найвищий показник летальності:

a. Аномалія плечоголовного стовбура
#b. Петля легеневої артерії
c. Правобічна дуга аорти з лівобічною артеріальною зв’язкою
d. Аберантна права підключична артерія
e. Подвійна дуга аорти

Дитина 3 років знаходилась під диспансерним наглядом у пульмонолога з приводу частих

респіраторних захворювань. При черговому обстеженні встановлено діагноз: кістозна
гіпоплазія нижньої частки лівої легені. Метод вибору лікування цієї патології:
#a. Хірургічний
b. Хірургічне лікування протипоказане
c. Диспансерне спостереження
d. Санаторно-курортне лікування
e. Консервативне лікування
Новонароджений з синдромом дихальної недостатності в тяжкому стані госпіталізований
в дитяче хірургічне відділення. При обстеженні встановлено діагноз: вроджена емфізема
верхньої частки лівої легені. Методом лікування при цій ваді розвитку є:
#a. Радикальна операція
b. Пункція плевральної порожнини
c. Консервативне лікування
d. Дренування плевральної порожнини
e. Очікувальна тактика

Патогномонічна ознака подвійної дуги аорти на боковій езофагограмі:

a. Дефект наповнення стравоходу по передній стінці з чіткими контурами, що відповідає
діаметру дуги аорти
#b. Дефект наповнення стравоходу по задній стінці з чіткими контурами, що
відповідає діаметру дуги аорти
c. Звуження стравоходу
d. Супрастеностичне розширення стравоходу
e. Шлунково-стравохідний рефлюкс

У дитини віком 3 місяці з синдромом дихальної недостатності при рентгенологічному

обстеженні виявлено підвищення прозорості лівого легеневого поля, медіастинальну
грижу зліва, затемнення в правому гемітораксі, зміщення середостіння праворуч з
перегином трахеї в зоні верхньої грудної апертури. Легенева тканина в правому
гемітораксі не визначається. Визначте ваду розвитку, яка найбільш імовірно відповідає
описаній картині.
a. Вроджена емфізема лівої легені
b. Секвестрація правої легені
#c. Аплазія правої легені
d. Аплазія лівої легені
e. Ателектаз правої легені

У дитини віком 4 роки періодично спостерігаються епізоди тяжких дихальних розладів,

перший з яких відмічений у 3-місячному віці після планової вакцинації. При
рентгенологічному обстеженні (оглядова рентгенографія ОГК,
кардіоангіопульмонографія) встановлено діагноз: аплазія правої легені. Яку лікувальну
тактику слід обрати?
#a. Хірургічну – транслокація куполу діафрагми на боці вади
b. Спостереження, профілактика респіраторних захворювань
c. Консервативне лікування респіраторних захворювань
d. Санаторно-курортне лікування
e. Хірургічну – видалення рудиментарної легені

У дитини віком 6 місяців з’явилися симптоми дихальної недостатності. При обстеженні

виявлено вроджену кісту лівої легені, що ускладнена напруженням та розташована
субплеврально в межах одного сегмента. Яка операція буде найбільш доцільною в даному
випадку?
a. Пневмонектомія
#b. Цистектомія
c. Лобектомія
d. Дренування кісти
e. Сегментарна резекція

У новонародженої дитини з синдромом дихальної недостатності діагностовано вроджену

емфізему верхньої частки лівої легені. Найчастіша локалізація вродженої емфіземи – це:
a. Верхня частка правої легені
b. Нижня частка лівої легені
c. Нижня частка правої легені
#d. Верхня частка лівої легені
e. Середня частка правої легені

У новонародженої дитини з синдромом дихальної недостатності діагностовано вроджену

емфізему верхньої частки лівої легені. Планується хірургічне втручання. Яка операція є
найбільш доцільною?
a. Верхня права лобектомія
b. Бронхоскопічна оклюзія бронха ураженої частки
#c. Резекція апікальних сегментів лівої легені
d. Верхня ліва лобектомія
e. Ліва пневмонектомія

Визначити оперативну тактику у новонародженої дитини з гострою формою хвороби

Гіршпрунга при неефективності консервативної терапії.
a. Операція Соаве
b. Ентеростома
c. Операція Дюамеля
#d. Колостома
e. Операція Свенсона

Дитина віком 2 місяці поступила до педіатричного відділення зі скаргами на блювання

створоженим молоком після кожного годування, зниження маси тіла. Стан тяжкий,
гіпотрофія другого ступеню. Живіт доступний пальпації, видно перистальтику шлунка у
вигляді «пісочного годинника». Який діагноз у даної дитини?
#a. Пілоростеноз
b. Атрезія стравоходу
c. Діафрагмальна грижа
d. Кільцеподібна підшлункова залоза
e. Заворот шлунку

На іригограмі у дитини віком 3 роки з хворобою Гіршпрунга зображено звуження в

ділянці прямої та сигмовидної кишок. Яка анатомічна форма хвороби Гіршпрунга у цього
пацієнта?
#a. Pектосигмовидна
b. Сегментарна
c. Ректальна
d. Субтотальна
e. Тотальна

Найбільш інформативним методом діагностики синдрому Ледда є:

a. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
b. Оглядова рентгенографія органів грудної клітки
c. Ультрасонографія
d. Бронхоскопія
#e. Іригографія

Найефективнішим методом лікування мембранозної атрезії 12-палої кишки є;

#a. Дуоденотомія, висічення мембрани
b. Консервативне лікування
c. Фіброгастодуоденоскопія
d. Вичікувальна тактика
e. Колостомія

Новонароджена дитина на 3 добу госпіталізована зі скаргами на часте блювання з

домішками жовчі, неспокій. При огляді: живіт роздутий в епігастральній ділянці,
асиметричний. Із прямої кишки отримано меконій сірого кольору. На оглядовій
рентгенограмі органів грудної клітки та черевної порожнини в вертикальному положенні
спостерігаються два газових міхура. Про яку патологію у дитини слід думати?
a. Паралітична непрохідність кишечника
b. Пілоростеноз
#c. Дуоденальна непрохідність
d. Пілороспазм
e. Низька кишкова непрохідність

При огляді дитини у пологовому залі встановили, що дитина вагою 2600 гр, живіт -
звичайний на всьому протязі, при зондуванні шлунку отримано 10 мл прозорого вмісту.
Меконій не відходив. Катетер, введений через анус, пройшов на 2 см. На оглядовій
рентгенограмі - пневматизація кишечнику на всьому протязі, рівні газу та рідини. З якою
вадою розвитку Ви маєте справу?
a. Атрезія 12-ти палої кишки
b. Атрезія анального отвору та прямої кишки
c. Атрезія здухвинної кишки
d. Атрезія стравоходу
#e. Атрезія прямої кишки

При огляді дитини у пологовому залі встановили, що дитина вагою 2800 гр., живіт здутий
в епігастральній ділянці, при зондуванні шлунку отримано 30 мл вмісту жовтуватого
кольору. Меконій не відходив. На оглядовій рентгенограмі - на фоні відсутності
пневматизації кишечнику знайдено два рівні газу та рідини у епігастрії. З якою вадою
розвитку Ви маєте справу?
a. Атрезія здухвинної кишки
b. Атрезія товстої кишки
c. Атрезія прямої кишки
#d. Aтрезія дванадцятипалої кишки
e. Атрезія стравоходу

У дитини віком 1,5 роки затримка відходження калу з народження, здуття живота,
гіпотрофія, задуха. На іригограмі зображено звуження в ділянці прямої кишки зі
супрастенотичним розширенням ободової кишки вище цього місця. При аноманометрії
аноректальний рефлекс від’ємний. Ваш діагноз.
a. Атрезія товстої кишки
b. Діафрагмальнагрижа
c. Колоптоз
#d. Хвороба Гіршпрунга
e. Доліхосигма

У дитини віком 2 місяці появилось блюванняствороженим молоком з 3-4 тижнів, затримка

відходження стула, олігурія, видима перистальтика шлунка. Яке додаткове обстеження
необхідне для підтвердження діагнозу “пілоростеноз”?
a. Екскреторна урографія
b. Оглядова рентгенографія
#c. Ультрасонографія
d. Термографія
e. Іригографія

У дитини з перших хвилин після народження з рота та носа рясно виділяється спінена
слина, зростає задуха, ціаноз. Живіт запавший але піддутий у епігастральнійділянці. При
зондуванні шлунку – зонд зупинився. З якою вадою розвитку Ви маєте справу?
#a. Атрезія стравоходу з норицею до дихальних шляхів
b. Атрезія товстої кишки
c. Атрезія стравоходу безнорична форма
d. Атрезія дванадцятипалої кишки
e. Атрезія тонкої кишки

У новонародженого хлопчика віком 3 доби, доношеного, з масою тіла 2950 г., з оцінкою за
шкалою Апгар 8-9 балів, вже через 2 години після народження спостерігалося збільшення
живота за рахунок здуття. Потім відмічено, що контуруються петлі кишокз видимою
перистальтикою. Меконій самостійно не відходив протягом 48 годин. Анус в природному
місці. Після клізми з трудом відійшов меконій. На іригографії пряма та сигмовидна кишки
звужені із супрастенотичним розширенням, всі відділи ободової кишки розташовані
анатомічно правильно. Ваш діагноз.
a. Незавершений поворот кишківника
#b. Хвороба Гіршпрунга
c. Атрезія анального отвору та прямої кишки
d. Кільцеподібна підшлункова залоза
e. Атрезія 12-палої кишки

У новонародженої дитини під час первинного огляду в пологовому залі відмічено, що

зонд у шлунок не проходить. При оглядовому рентген обстеженні у вертикальному
положенні з контрастним зондом відмічено, що зонд завертається у «сліпому» кінці
стравоходу, в шлунку та кишечнику газу немає. Яка причина цих симптомів?
a. Ізольована трахео-стравохідна нориця
b. Атрезія стравоходу з верхньою та нижньою трахео-стравохідною норицею
c. Атрезія стравоходу з нижньою трахео-стравохідною норицею.
d. Вроджений стеноз стравоходу
#e. Безнорицева форма атрезії стравоходу

У новонародженої дитини під час огляду зразу після народження виявлено відсутній
анальний отвір, сеча інколи відходить чиста, інколи з домішками меконію. Який вид
аноректальної вади?
a. Хвороба Гіршпрунга
#b. Атрезія заднього проходу з норицею в сечовий міхур
c. Атрезія заднього проходу з норицею в піхву
d. Атрезія заднього проходу, безнорична форма
e. Атрезія заднього проходу з норицею в сечовипускний канал

У новонародженої дитини появилась “калова” блювота, перестали відходити стул і гази.

Живіт здутий, напружені м’язи передньої черевної стінки, відсутня перистальтика
кишечника, позитивний симптом Щоткіна та відсутня “печінкова тупість” при перкусії
живота. Яке дослідження необхідно терміново провести?
a. ЕКГ
b. Загальний аналіз крові
c. УЗД черевної порожнини
d. Ректороманоскопію
#e. Оглядову рентгенографію органів грудної клітки та черевної порожнини у
вертикальному положенні

У новонародженої дитини при з діагностованою гострою формою хвороби Гіршпрунга

після сифонної клізми відмічено здутий живіт, напружені м’язи передньої черевної стінки,
відсутня перистальтика кишечника, позитивний симптом Щоткіна та відсутня “печінкова
тупість” при перкусії живота. Яка причина появи цих симптомів?
a. Пневмоторакс
b. Пневмомедіастинум
c. Сепсис
#d. Перфорація кишки
e. Печінкова кома

У новонародженої дівчинки з масою тіла 2800 г при зондуванні шлунку отримано 25,0 мл
стазу із зеленню. Меконій самостійно не відійшов. Після очисної клізми відійшли чисті
промивні води та комочки сірого кольору. Живіт збільшений в епігастральній ділянці та
запавший донизу. Через 2 години була блювота із жовчю. Живіт став запавший, при
пальпації м’який не болючий. Перистальтика кишок не вислуховується. Яке обстеження
необхідно зробити для встановлення точного діагнозу?
a. Нейросонографію
#b. Оглядовий знімок та іригографію
c. УЗД
d. Іригографію
e. Повторне зондування шлунку

У новонародженої дівчинки з массою тіла 2800 г при зондуванні шлунку отримано 25,0 мл
стазу із зеленню. Меконій самостійно не відійшов. Після очисної клізми відійшли чисті
промивні води та комочки сірогокольору. Живітзбільшений в епігастральнійділянці та
запавший донизу. Через 2 години було блювання із жовчю. Живіт став запавший, при
пальпації м’який не болючий. Перистальтика кишок не вислуховується. На оглядовій
рентгенограмі наявність двох рівнів рідини з газом над ними відповідно у шлунку і в 12-
палій кишці та відсутність пневматизації у нижніх відділах кишечника. На іригограмі –
правильно розташована ободова кишка на всьому протязі, спалась. Яка наступна тактика?
#a. Перевід у спеціалізований дитячий хірургічний заклад
b. Ультрасонографія
c. Консультація гастроентеролога
d. Динамічне спостереження
e. Консервативне лікування

Хлопчик П. у віці 2 тижні, який надійшов до стаціонару зі скаргами на блювання вмістом

зеленого кольору з домішками крові, значний неспокій, здутий живіт, відсутність
самостійної дефекації, незначні домішки крові з прямої кишки. У дитини тахікардія,
тахіпноє, акроціаноз. Живіт асиметричний, човноподібний. Виконана оглядова
рентгенограма черевної порожнини в вертикальному положенні з двома рівнями рідини у
верхніх відділах черевної порожнини. На іригографії визначено високе розташування
сліпої кишки в лівому підребер’ї. Назвіть можливий вид непрохідності?
a. Гостра форма хвороби Гіршпрунга
b. Атрезія дванадцятипалої кишки
#c. Синдром Ледда
d. Атрезія здухвинної кишки
e. Кільцеподібна підшлункова залоза

Яка тактика першого етапу хірургічного лікування при атрезії заднього проходу з
норицею в переддвірря піхви?
a. Проктопластика
#b. Накладання колостоми
c. Консервативне лікування
d. Бужування
e. Вичікувальна

Вік дитини до якого встановити діагноз міліарної атрезії:

a. До 2 тижнів життя.
b. До 6 місяців.
c. До 1 року.
d. До 1 місяця.
#e. До 2 місяців.

З якими захворюваннями необхідно диференціювати вроджену кісту печінки?

a. Гепатоцелюлярна карцинома.
#b. Ехінококкова кіста печінки.
c. Гемангіома.
d. Кіста холедоха.
e. Холангіокарцінома.

З якими захворюваннями необхідно диференціювати ехінококкову кісту печінки?

a. Гепатоцелюлярна карцинома.
#b. Вроджена кіста печінки.
c. Кіста холедоха.
d. Холангіокарцінома.
e. Гемангіома.

Найбільш інформативний метод діагностики кісти холедоха:

a. Рентгенологічне з контрастуванням 12-палої кишки.
b. Пункційна біопсія печінки.
c. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини в вертикальному положенні.
#d. Комп'ютерна томографія з контрастуванням жовчовивідних шляхів.
e. Аналіз крові на печінкові тести.

Найбільш інформативний, неінвазивний метод діагностики кісти холедоха:

a. Ректороманоскопія.
#b. УЗО.
c. Контрастування 12-палої кишки.
d. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини в вертикальному положенні.
e. Пальпація передньої черевної стінки.

Найбільш частий тип кісти холедоха за класифікацією Alonso-Lej:

a. 4 тип.
b. 2 тип.
c. 5 тип.
d. 3 тип.
#e. 1 тип.

Операція, найбільш ефективна при тубулярному стенозі холедоха:

a. Холецистодуоденоанастомоз.
#b. Холедоходуоденостомія за Юрашем-Виноградовим.
c. Гепатопортоєюностомія.
d. Холецисто єюностомія.
e. Холедохо-єюноанастомоз.

Радикальна операція при біліарній атрезії:

a. Операція Гросса.
#b. Операція Касаї.
c. Операція Вінкельмана.
d. Юраша Виноградова.
e. Операція Вальдшмідта.

Радикальна операція при кісті холедоха:

a. Цистоєюностомія.
b. Цисто-дуоденостомія.
c. Холецистостомія.
d. Холедохоцистостомія.
#e. Екстірпація кісти з гепатикоєюнюстомією ,”У”- подібним між кишковим
анастомозом за Ру.

Яке захворювання супроводжується механічною жовтяницею?

a. Гемолітична хвороба новонароджених.
#b. Біліарна атрезія.
c. Гепатит В.
d. Хвороба Боткіна.
e. Неонатальний гепатит.

Яке захворювання супроводжується механічною жовтяницею?

a. Малярія.
b. Інфекційний гепатит.
c. Синдром Бадда-Хіарі.
#d. Кіста холедоха.
e. Холецистит.

Які з об’єктивних ознак дозволяє запідозрити біліарну атрезію?

a. Жовтяниця з народження, з перевагою фракції непрямого білірубіну в сироватці крові.
b. Вроджений сифіліс.
#c. Механічна жовтяниця з перших днів життя, знебарвлений стул, відсутність
жовчного міхура на УЗО.
d. Жовтяниця новонароджених.
e. Гемолітична хвороба новонароджених.

Які з об’єктивних ознак дозволяє запідозрити кісту холедоха?

Виберіть одну відповідь:
a. Паренхиматозна жовтяниця.
b. Калькульозний холецистит.
c. Механічна жовтяниця .
#d. Рецидивуюча жовтяниця, наявність “пухлини” в правому підребір’ї, болі в
животі.
e. Кіста в паренхімі печінки за даними УЗО.

Вкажіть найбільш важливі заходи передопераційної підготовки при гострому перитоніті:

#a. Перидуральна анестезія;
#b. Інфузійна корегуюча метаболічні порушення терапія;
c. Виконання очисної клізми;
#d. Катетеризація центральної вени, сечового міхура, зондування шлунка;
e. Виконання сифонної клізми;

Як ще називається місцевий відмежований перитоніт?

#a. Абсцес;
b. Гангрена;
c. Конгломерат;
d. Некроз;
e. Флегмона;

Вкажіть ознаки гострого поширеного перитоніту за даними УЗ дослідження.

Правильна відповідь: Потовщення стінки кишечника

Вкажіть найбільш типовий кінцевий наслідок патогенетичних процесів та важких

метаболічних порушень при гострому перитоніті.
a. Гіперкоагуляція та порушення трофіки тканин;
#b. Поліорганна недостатність;
c. Деструктивні запальні зміни очеревини;
d. Порушення мікроциркуляції;
e. Гострі виразки травного каналу;

Поширений гнійний перитоніт може бути наслідком усіх захворювань, окрім:

a. Хвороби Крона;
b. Перфорації дивертикула Меккеля;
#c. Стенозу великого дуоденального сосочка;
d. Ріхтерівського защемлення грижі;
e. Гострої кишкової непрохідності;

Який оперативний доступ доцільний при параапендикулярному абсцесі?

a. Волковича-Дьяконова;
b. Мак-Бурнея;
#c. Позаочеревинний за Пироговим;
d. Параректальний;
e. Серединний;

Який метод діагностики допоможе верифікувати піддіафрагмальний абсцес?

a. Термометрія;
b. Колоноскопія;
c. Селективна целіакографія;
#d. Оглядова рентгенографія;
e. Торакоскопія;

40-річний чоловік з наявністю протягом кількох років в анамнезі дивертикулярної

хвороби кишківника звернувся з приводу болю у животі, блювоти та лихоманки. Під час
огляду він дегідратований, виявляється тахікардія та гіпотензія. Живіт при пальпації
чутливий, з дефансом. Яка найбільш вірогідна причина?
#a. Гостра перфорація дивертикулу;
b. Гострий ентероколіт;
c. Заворот сигмовидної кишки ;
d. Карцинома сигмовидної кишки;
e. Токсичний мегаколон внаслідок виразкового коліту ;

У хворого, 41 рік, який протягом 15 днів хворіє на бактеріологічно підтверджений

черевний тиф, на тлі поліпшення загального стану раптово з’явилися блідість шкіри,
гострий біль у животі, зниження АТ до 85/60 мм.рт.ст., значна тахікардія. Під час
пальпації живота виявлено напруження черевної стінки. Зазначте ускладнення, що
виникло у хворого.
a. Гостра кишкова непрохідність;
#b. Перфорація порожнистого органу, перитоніт;
c. Гіповолемічний шок;
d. Заворот кишківника;
e. Інфекційно-токсичний шок;

Вкажіть, як розташовані по відношенню до очеревини: шлунок, тонка кишка, сліпа,

поперековоободова, сигмовидна кишка, червоподібний відросток.
a. Мезоперитонеально;
#b. В черевній порожнині;
#c. Інтраперитонеально;
d. Екстраперитонеально;
e. Заочеревно;

Вкажіть групи антибіотиків, які використовують при гострому перитоніті.

#a. Фторхінолони;
#b. Карбапенеми;
#c. Цефалоспоріни;
d. Аміноглікозіди;
e. Макроліди;

Вкажіть найбільш частий етіологічний фактор виникнення гострого перитоніту:

#a. Гострі хірургічні запальні захворювання органів черевної порожнини;
b. Відкрита та закрита травма живота;
c. Перфорація органів травного каналу;
d. Синдром гострої ішемії тонкої та товстої кишок;
e. Неспроможність швів стравохідно-кишкових, шлунково-кишкових та міжкишкових
анастомозів;

Як встановлюється діагноз загального перитоніту до операції?

a. Рентгенологічно;
b. Анамнестично;
c. Лабораторним визначенням ознак запальної реакції;
d. По рівню шлункової секреції;
#e. За клінічними ознаками;

При місцевому перитоніті запальний процес поширюється на анатомічні ділянки:

a. Від 2-х до 3-х;
#b. Одну;
c. Більше 6;
d. Дев’ять;
e. Від 3-х до 6;

Що таке симптом Мондора при перитоніті?

a. Наявна резистентність передньої черевної стінки;
b. Слабка резистентність передньої черевної стінки;
c. Відсутня резистентність передньої черевної стінки;
d. Сумнівна резистентність передньої черевної стінки;
#e. Напружена резистентність передньої черевної стінки;
При дифузному перитоніті запальний процес поширюється на анатомічні ділянки:
a. Одну;
b. Більше 6;
c. Дев’ять;
d. Від 3-х до 6;
#e. Від 2-х до 3-х;

Вкажіть, як розташовані по відношенню до очеревини: печінка, низхідна та нижня

горизонтальна ділянка дванадцятипалої кишки, висхідна та нисхідна ободова кишка.
Виберіть одну відповідь:
a. Заочеревинно;
b. Інтраперитонеально;
#c. В черевній порожнині;
d. Екстраперитонеально;
#e. Мезоперитонеально;

Вкажіть стадію перебігу гострого перитоніту в якій переважає синдром інтоксикації:

a. Септична;
#b. Токсична;
c. Термінальна;
d. Реактивна;
e. Токсико-септична;

Вкажіть найбільш типові первинні чинники патогенезу гострого перитоніту.

#a. Враження очеревини фізичними, хімічними та мікробним факторами;
b. Механічне пошкодження очеревини;
c. Поширення з током крові факторів перитонеальної агресії (цитокінів, фактору некрозу
пухлин, NO;
d. Порушення мікроциркуляції та перфузії тканин;
e. Активація біологічно-активних систем організму (калікреїн-кінінової, системи
коагуляції, тканевих ферментів (колагенази, еластази);
Відповідно до послідовно вказаних ланок патогенезу гострого перитоніту: дія
етіологічного фактору, контамінація мікроорганізмів, утворення та поширення факторів
перитонеальної агресії, активація біологічно-активних систем, порушення
кровопостачання та мікроциркуляції, гіпоксія, дистрофія,мікронекрози тканин внутрішніх
органів, поліорганна недостатність, вкажіть найбільш доцільні напрямки консервативної
терапії:
#a. Детоксикаційна терапія;
b. Дегідратаційна терапія;
#c. Антибактеріальна терапія;
#d. Корекція гіповолемії, водно-електролітного балансу, білкового дефіциту,системи
згортання крові;
#e. Корекція поліорганної недостатності;

Вкажіть нормальний вміст загального білірубіну в сироватці крові:

a. 15-35 мкмоль/л;
#b. 8,5-20,5 мкмоль/л;
c. 1,5-5,5 мкмоль/л;
d. 60-80 мкмоль/л;
e. 35-55 мкмоль/л;

Зміни в аналізах крові та сечі, характерні для механічної жовтяниці:

a. підвищення концентрації білірубіну плазми крові за рахунок прямої та непрямої
фракції, підвищення концентрації уробіліногену та поява прямого білірубіну в сечі;
b. підвищення концентрації білірубіну плазми крові за рахунок непрямої фракції,
підвищення концентрації уробіліногену в сечі;
c. нормальні концентрації прямого та непрямого білірубіну в крові за підвищення вмісту
уробіліногену в сечі;
d. підвищений вміст жовчних кислот і холестерину в плазмі крові за нормальних значень
рівнів прямого та непрямого білірубіну, уробіліногенурія;
#e. підвищення вмісту білірубіну плазми крові за рахунок прямої фракції, знижена
або нормальна концентрація уробіліногену в сечі, поява прямого білірубіну в сечі;

У хворої 52 років після приступу болі в правому підребер’ї виникла жовтушність шкіри та
слизових оболонок. При УЗД виявлені конкременти в жовчному міхурі, холедох
розширений до 1,5 см. Вміст холедоха чітко не візуалізується. Який метод обстеження
дозволяє підтвердити наявність холедохолітіазу?
a. КТ;
b. аналіз крові на білірубін, амінотрансферази;
#c. ЕРХПГ;
d. ЕФГДС;
e. повторне УЗД після підготовки;

Хвора 53 років, оперована з приводу хронічного калькульозного холециститу,

холедохолітіазу. Через три роки після операції, у хворої настав рецидив холедохолітіазу.
Який оптимальний вид оперативного втручання необхідно виконати хворій?
Виберіть одну відповідь:
a. Лапаратомія, холедохотомія, видалення конкрементів із холедоха;
#b. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія, папілосфінктеротомія,
літекстракція;
c. Лапараскопічне видалення конкрементів із холедоха;
d. Лапаратомія, дуоденотомію, папілосфінктеротомія;
e. Лапаратомія, дренування холедоха;

У хворого під час операції з приводу гострого калькульозного холециститу виявлено

розширення спільної жовчної протоки до 1 см, під час пальпаторної ревізії та ревізії
зондом через міхурову протоку конкрементів не виявлено. Підшлункова залоза
пальпаторно не змінена. З кукси жовчного міхура виділяється мутна жовч з пластівцями
фібрину. Зазначте метод завершення операції.
Виберіть одну відповідь:
a. холедоходуоденостомія;
b. транспапілярне дренування спільної жовчної протоки;
c. перев’язка кукси міхурової протоки без дренування спільної жовчної протоки;
#d. зовнішнє дренування спільної жовчної протоки;
e. накласти бігепатикоєюноанастомоз на виключеній за Ру петлі тонкої кишки;

Причина свербежу шкіри у хворих із тривалою жовтяницею:

a. нервово-психічне збудження при печінковій енцефалопатії;
b. накопичення в крові азотистих метаболітів;
c. подразнення нервових закінчень шкіри ГГТП;
#d. подразнення нервових закінчень шкіри жовчними кислотами;
e. подразнення нервових закінчень кристалами білірубіну, які відкладаються в шкірі;
У хворої 32 років через 6 місяців після холецистектомії поновились приступи печінкової
коліки, що супроводжувались пожовтінням шкіри. При УЗД дистальної частини холедоху
виявлений конкремент діаметром 1-2 см. Яке лікування буде оптимальним?
a. холедоходуоденоанастомоз;
b. холедохолітотомія;
c. консервативна терапія спазмолітичними та жовчогінними засобами;
#d. ендоскопічна папілосфінктеротомія з літоекстрацією;
e. літотрипсія;

У 42-річного пацієнта 3 роки відмічається біль у верхньому правому квадранті живота. 2

роки тому була виконана лапароскопічна холецистектомія з приводу симптоматичного
холелітіазу, але больовий синдром залишився. Виконана ЕГДС – без патології. УЗ та КТ
ОЧП без патології. ЕРХПГ – тиск у загальному жовчному протоку 45 см водного
стовпчику (референтне значення 10-18 см водного стовпчику). Який самий вірогідний
діагноз:
a. Myastenia gravis;
b. Рак жовчного міхура;
c. Емфізематозний холецистит;
d. Акалькульозний холецистит;
#e. Біліарна дискінезія;

Після виписки з лікарні з приводу перелому стегна 70-річна пацієнтка скаржиться на біль
у верхньому правому квадранті та лихоманку. У неї чутливий живіт у правій підреберній
ділянці. Відсутні дані за прогресуючий сепсис та порушення гемодинаміки. Лейкоцити –
24х109/л. Тим не менш при УЗД підтверджується акалькульозний холецистит. Що
необхідна включати програма лікування.
a. ургентну холецистектомію;
b. ЕРХПГ;
c. планову холецистектомію через 3 місяці;
d. лише внутрішньовенні антибіотики;
#e. черезшкірне дренування жовчного міхура;

41-річна жінка перенесла епізод неінтенсивного болю в правому верхньому квадранті

живота, пов'язаний з жовтяницею, що повністю зникла після прийому антибіотиків. При
обстеженні виявлено численні великі камені в жовчному міхурі, істинну поліцитемію,
гематокрит - 58%, кількість тромбоцитів - 1,8 млн. Яка подальша тактика лікування
пацієнтки?
a. повинна бути виконана флеботомія, а потім планова холецистектомія;
b. їй повинна бути виконана холецистектомія;
#c. вона повинна лікуватися хлорамбуцилом протягом 6 тижнів, а потім їй має бути
виконана планова холецистектомія;
d. вона повинна бути направлена до медичної клініки для подальшого лікування та
спостереження;
e. вона повинна отримувати низькомолекулярний гепарин і їй повинна бути виконана
холецистектомія в ургентному порядку;

Хвоішнім дренуванням холедоха за Піковським. Холангіографія не проводилась. Дренаж

видалений на 7 добу після операції. Три дні назад підвищилась температура тіла до 38,8,
був озноб, проливний піт. Склери іктеричні, кал – кольору білої глини. При пальпації
черева – помірна болісність у правому підребер”ї. Сформулюйте попередній діагноз.
a. Абсцес ложа жовчного міхура;
b. Стенозуючий папіліт;
c. Постхолецистектомічний синдром, стеноз холедоха;
d. Стриктура гепатікохоледоха, холангіт;
#e. Холедохолітіаз, холангіт, обтураційна жовтяниця;

62-річний пацієнт поступив зі скаргами на біль у животі та втратою маси тіла на 2,5 кг за
останній місяць. Він продовжує вживати велику кількість рому. При огляді – іктеричні
склери. Непрямий білірубін – 95,8 мкмоль/л, при загальному білірубіні – 102,6 мкмоль/л.
При ультразвуковому дослідженні виявлено 4см псевдоцисту. Яка найбільш вірогідна
причина жовтяниці у пацієнта з алкогольним панкреатитом.
#a. алкогольний гепатит;
b. інтрапечінкова циста;
c. псевдоциста підшлункової залози;
d. гемолітична анемія;
e. карцинома підшлункової залози;

43-річний чоловік з жовтяницею тривалістю 6 тижнів. При ультразвуковому дослідженні

виявлено численні маленькі камінці у жовчному міхурі та наявність каменю у загальній
жовчній протоці. Заплановано виконати передопераційну ЕРХПГ з послідуючою
лапароскопічною холецистектомією. МНО підвищено до 3.1. Що є наступним кроком у
лікуванні?
a. виявлення стеркобіліногену у калі;
#b. парентеральне введення вітаміну К для зменшення МНО;
c. виявлення збільшення уробіліногену в сечі;
d. інфузія кріопреципітату;
e. вітамін К перорально у таблетках для зменшення МНО;

Хворий 42 років, скаржиться на тягнущі болі в правому підребер’ї, жовтушність шкіри,

темну сечу, знебарвлений кал. Жовтуха зберігається протягом 2 тижнів, до цього
протягом місяця відмічав дискоморт, слабкість. Стан задовільний, шкіра жовтушна, пульс
– 82 в 1 хв. Живіт м’який, в правому підребер’ї збільшений жовчний міхур. Симптомів
подразнення очеревини немає. Визначте попередній діагноз:
a. сиворотковий гепатит;
b. ЖКХ, холедохолітіаз;
c. рак жовчного міхура;
#d. рак головки підшлункової залози;
e. гемолітична жовтяниця;

Хвора 50 років госпіталізована в хірургічний стаціонар. Встановлений діагноз «ЖКХ,

гострий холецистит». Після консервативного лікування значно зменшилась інтенсивність
болю, але з’явилась жовтяниця. Яка найбільш вірогідна причина жовтяниці у хворої?
#a. міграція конкременту з жовчного міхура в холедох;
b. доброякісна гіпербілірубінемія;
c. ехінокок печінки;
d. гострий вірусний гепатит А;
e. вірусний гепатит С;

58-річний чоловік, що протягом 30 років страждає на алкоголізм та панкреатит

госпіталізований до лікарні з підвищеним рівнем білірубіну до 500 мкмоль / л, ахолічним
стільцем і рівнем амілази 600 Од. Обструктивна жовтяниця при хронічному панкреатиті
зазвичай виникає в результаті:
#a. компресії загальної жовчної протоки, спричиненої запаленням;
b. біліарної дискінезії;
c. алкогольного гепатиту;
d. тромбозу селезінкової вени;
e. склерозуючого холангіту;
Для клініки гострого холангіту характерно:
a. Мелена;
b. Оперізуючий біль;
c. Болі в правому підребер'ї, послаблений стул;
d. Нудота, блювота;
#e. Біль, жовтяниця, озноб;

Хвора 68 років скаржиться на пожовтіння шкіри, склер, знебарвлений кал, потемнення

сечі, підвищення температури тіла до 37,4С. Жовтяниця з’явилась через день після
приступу болю в правому підребер’ї. Живіт м’який, болючий в правому підребер’ї,
печінка не збільшена. Пальпується збільшений жовчний міхур. Сформулюйте діагноз.
a. холецистолітіаз;
b. резидуальний холедохолітіаз;
#c. гострий холецистит, обтураційна жовтяниця;
d. холестатичний гепатит;
e. рак голівки підшлункової залози;

Хвора 62 років надійшла до хірургічного відділення зі скаргами на сильний біль в

епігастрії оперізуючого характеру, нудоту, блювоту. Протягом 10 років страждає ЖКХ.
Після порушення дієти з’явились вищеназвані явища. Консервативна терапія протягом
доби ефекту не дала. Була виконана лапаротомія, під час операції діагностовано гострий
набряковий панкреатит біліарного генезу. Вкажіть оптимальний об’єм операції.
a. Розтин “капсули” підшлункової залози;
#b. Холецистектомія, дренування холедоху, дренування сальникової сумки;
c. Санація та дренування жовчовивідних шляхів;
d. Резекція підшлункової залози;
e. Дренування сальникової сумки;

Зазначте, накопичення яких речовин із нижченаведених відіграє найважливішу роль у

розвитку печінкової енцефалопатії.
a. жовчних кислот;
#b. аміаку та азотистих метаболітів;
c. білірубіну та його метаболітів;
d. етанолу й одноатомних спиртів;
e. глюкози;

Найбільш достовірною методикою діагностики при наявності у хворого блювання

«кавовою гущиною», є:
a. Фіброколоноскопія
b. МСКТ органів черевної порожнини с внутрішньовенним підсиленням
#c. Фіброгастродуоденоскопія
d. Капсульна відеоендоскопія
e. Ректороманоскопія

Виконання ваготомії впливає на регуляцію шлункової секреції в:

a. В мозкову, шлункову та кишкову фази
b. Шлункову фазу
c. В кишкову
#d. Мозкову фазу
e. Мозкову та шлункову

Основне завдання противиразкової терапії (зниження шлункової кислотопродукції) на

сучасному етапі реалізується за допомогою:
a. Блокаторів Н2-гістамінових рецепторів
b. Препаратів вісмуту
#c. Блокаторів протонної помпи
d. М-холінолітиків.
e. Антацидів.

Хворому 75 років, із тривалим виразковим анамнезом (більше 20 років лікувався з

приводу виразки 12-палої кишки), з метою зниження кардіоваскулярного ризику
призначено аспірин в дозі 325 мг/добу. Після 10 днів прийому препарату, в зв’язку з
клінікою шлунково-кишкової кровотечі, хворого було госпіталізовано до хірургічного
відділення та діагностовано множинне ерозивне-виразкове ураження слизової 12-палої
кишки та антрального відділу шлунку. Як можна трактувати такий перебіг подій?
a. Пацієнт приймав препарат натще
b. Пацієнт приймав препарат разом з іншими
c. призначення препарату було не обгрунтоване
d. Було перебільшено дозу препарату
#e. Препарат було застосовано без врахування можливої ульцерогенної дії та без
профілактичного призначення ІПП

Для синдрому Меллорі-Вейса характерним є:

a. Багаторазове блювання кров’ю
b. Багаторазове блювання «кавовою гущиною» з аспірацією
c. Багаторазове блювання «кавовою гущиною» після вживання алкоголю
d. Багаторазова мелена і блювання кров’ю
#e. Багаторазове блювання шлунковим вмістом, після чого блювання малозміненою
кров’ю

Які видами ваготомії допустимо доповнювати виконану дуоденопластику з приводу

кровоточивої виразки 12-палої кишки у хворих із виразковим анамнезом?
a. Всіми видами.
b. Селективною.
#c. Селективною проксимальною ваготомією
d. Трункулярною (стовбуровою) ваготомією
e. Виконання ваготомії не допускається

Визначте обсяг необхідної інфузійної терапії хворому з шлунково-кишковою кровотечею

при таких клініко-лабораторних показниках: вага 70 кг, Нb -105 г/л, АТ- 120/70 мм рт.ст.,
пульс 90 за 1 хв., втрати свідомості не відмічає, головокружіння немає:
a. 1200 мл
b. 800 мл та гемотрансфузія
c. 400 мл
#d. інфузійна терапія не показана
e. 800 мл

Для діагностики джерела кровотечі в тонкій кишці не використовують:

a. Ангіографію верхньобрижевої артерії
b. Капсульну відеоендоскопію
c. МСКТ органів черевної порожнини с внутрішньовенним підсиленням
d. Двобалонну та однобалонну ентероскопію
#e. Ректороманоскопію

Який метод дослідження є найбільш інформативним при підозрі на шлункову-кишкову

кровотечу?
#a. Фібро(відео-)езофагогастродуоденоскопія або фібро(відео-)колоноскопія
b. МРТ
c. УЗД черевної порожнини з доплерографічним дослідженням судин
d. Відеокапсульна тотальна ендоскопія
e. МСКТ органів черевної порожнини с внутрішньовенним підсиленням

До медикаментозних препаратів, які можуть спровокувати шлунково-кишкову кровотечу,

не відносяться:
a. Парацетамол
#b. Омепразол
c. Аспірин
d. Диклофенак
e. Варфарін

Препарати якої групи і яким чином мають бути першочергово застосовані при лікуванні
гострої виразкової кровотечі?
a. Блокатори гістамінових рецепторів
b. Еритроміцин внутрішньовенно
#c. Інгібітори (блокатори) протонної помпи внутрішньовенно
d. Гемостатичні препарати
e. Аналоги соматостатину

При лаборатарному дослідженні хворого, доставленого з явищами ШКК та втратою

свідомості, виявлені нормальні показники гемоглобіну та підвищені показники
лейкоцитів. Під час перебування в приймальному відділенні та огляду в пацієнта двічі
виникала дефекація рідким чорним кишковим вмістом із домішками зміненої крові та
неприємним запахом. Яка можлива причина? Як клінічно трактувати отримані дані?
#a. Гостра шлунково-кишкова кровотеча з високим темпом.
b. Помилка при проведенні лабораторного дослідження.
c. В пацієнта домінує інфекційна патологія, ймовірно гастроентерит.
d. В пацієнта домінує неврологічна симптоматика, ймовірно ГПМК.
e. В пацієнта явища переохолодження із спазмом переферичних судин.

Хворому 35 років, із клінікою важкої шлунково-кишкової кровотечі та явищами гіпотензії

і гіповолемічного шоку лікарем швидкої допомоги призначено інфузійну терапію з
високим темпом поповненя. Під час транспортування хворому було перелито 1200 мл
фізіологічного розчину та гідроксіетілкрохмалю. Тиск було відновлено до показників
120/80 мм рт.ст. Під час вивантаження пацієнта до приймального відділення лікарні, у
хворого виникла масивна блювота малозміненою кров’ю та втрата свідомості. Чим було
викликане погіршення стану пацієнта?
Виберіть одну відповідь:
a. Розвитком серцевої недостатньості внаслідок перевантаження малого кругу кровообігу.
b. Не було проведення промивання шлунку
c. Не було призначено гемостатичні препарати
#d. Активною та масивною інфузійною терапією при ненадійній зупинці кровотечі,
що призвело до рецидиву кровотечі
e. Токсичною дією гідроксиетілкрохмалю

Хворий 25 років, скаржиться на слабкість, наявність чорного стільця, головокружіння,

одноразово була втрата свідомості. Вказані клінічні ознаки протягом 3 днів. За медичною
допомогою не звертався, оскільки біль в епігастрії, який його турбував протягом двох
тижнів, повністю пройшов три дні назад. Який ймовірний діагноз?
a. Гострий панкреатит
b. Гострий панкреатит
c. Синдром Меллорі-Вейса
d. Виразка шлунку, ускладнена кровотечею
#e. Виразка 12-палої кишки, ускладнена кровотечею

Основним етіопатогенетичним механізмом виразкування у 12-палій кишці при

хелікобактерній інфекції є:
a. Дія бактеріальних токсинів
b. Уповільнення перистальтики
c. Уреазна активність бактерії
d. Хронічне запалення слизової
#e. Стійка тривала гіперсекреция шлунку
Виділення малозміненої (алої) крові при дефекації є клінічною ознакою:
a. Тромбозу мезентеріальних судин
b. Масивної кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту
c. Пухлини прямої кишки
d. Кровотечі з дивертикулів сигмоподібної кишки
#e. Геморрою

Визначте стан гемостазу за Форрестом, якщо при ендоскопічному дослідженні у хворого

було виявлено виразку 12-палої кишки, частково прикриту згортком крові без продтікання
крові із-під згортка:
a. Стадія І В
b. Стадія ІІ А
c. Стадія ІІ С
d. Стадія ІІІ
#e. Стадія ІІ В

При наявності інформації про чорне забарвлення стільця (за даними анамнезу або при
ректальному дослідженні) яка причина є найбільш вірогідною?
a. Кровотеча з лунки видаленого зуба або з десен у ротовій порожнині.
b. Прийом активованого вугілля
c. Прийом препаратів заліза
#d. Наявність джерела кровотечі у верхньому відділку ШКТ.
e. Носова кровотеча з потраплянням крові у шлунок

Під час екстреної ФГДС у хворого 40 років із клінікою важкої шлунково-кишкової

кровотечі (АТ=80/40 мм рт.ст., Hb - 70 г/л) було виявлено виразку на задній стінці 12-
палої кишки, діаметром 2 см, частково прикриту згортком крові, активної кровотечі немає.
Яка лікувальна тактика є найбільш обгрунтованою?
a. Аргоно-плазмова коагуляція, гемотрансфузія, трансфузія нативної плазми, відновлення
ОЦК, ендоскопічний моніторинг кожні 6 годин, при виникненні рецидиву–екстренне
хірургічне лікування
#b. Екстренне оперативне втручання з метою досягення остаточної зупинки
кровотечі хірургічним способом з огляду на високий ризик рецидиву кровотечі
c. Промивання шлунку, ендоскопічне лікування, встановлення назогастрального зонду та
гемотрансфузія
d. Ендоскопічна аргоноплазмова коагуляція, гемостатична терапія, гемотрансфузія
e. Ін’єкційна терапія, високодозова терапія інгібіторами протонної помпи, ендоскопічний
моніторинг кожні 6 годин.

Визначте групу ризику РРВК (раннього рецидиву виразкової кровотечі) при обчисленій
сумі балів інтегрального прогностичного індексу – 14.
Виберіть одну відповідь:
#a. Середній
b. Над високий
c. Високий
d. Малий ризик
e. Ризик поновлення кровотечі відсутній.

Хворий доставлений у важкому стані через 1 годину після здобуття закритої травми
живота. На шкірі живота велике глибоке садно в лівому підребер’ї. Стан важкий. Блідий.
Живіт м’який. На пальпацію не реагує. АТ - 70/40 мм рт. ст., пульс -140 уд. за хв., Ер. - 2,7
Т/л. Що необхідно зробити для надання допомоги?
a. Наркотики, паранефральна блокада.
b. Рентгеноскопія органів черевної порожнини.
c. Лапароцентез, катетер, що шарить.
#d. Лапаротомія.
e. Консервативні заходи до нормалізації показників гемодинаміки.

29-річний чоловік доставлений у відділення невідкладної допомоги через 20 хвилин після

вогнепального поранення в живіт. При надходженні в свідомості, орієнтований в просторі
і часі, проте схвильований. Пульс -102 / хв, частота дихання - 20 / хв, АТ -115/70 мм рт.
ст., Зіниці однакові, реагують на світло. При огляді передньої черевної стінки знайдено
вхідний кульовий отвір у правому верхньому квадранті над пупком. У правій нижній
частині спини поруч з поперековим відділом хребта є вихідне кульове поранення.
Аускультативно в легенях без патології. Серцевий ритм в нормі. Визначається дифузна
хворобливість без дефансу по всьому животу. Розпочато внутрішньовенна інфузійна
терапія. Що з названого слід виконувати далі?
a. Діагностична лапароскопія
#b. КТ черевної порожнини
c. Діагностичний перитонеальний лаваж
d. Продовжити спостереження
e. Екстрена лапаротомія

23-річна жінка доставлена у відділення невідкладної допомоги через 20 хвилин після

зіткнення машини на великій швидкості. Була пристебнута на місці пасажира і знайдена
перекинутою через приладову панель автомобіля. Після прибуття вона виглядає млявою,
згадати те, що сталося не може. Пульс 133 / хв, частота дихання - 23 / хв, АТ - 90/60 мм рт.
Зіниці однакові, реагують на світло. На грудній клітці і черевній стінці є кілька синців. В
легенях аускультативно - везикулярне дихання. Аускультація серця - без патології. Живіт
м'який і не роздутий. Неврологічне обстеження не виявляє осередкових симптомів.
Розпочато інфузія 0,9% NaCl. Що із запропонованого є найбільш підходящим наступним
кроком в лікуванні?
a. Спостереження
#b. УЗД
c. Комп’ютерна томографія
d. Діагностичний перитонеальний лаваж
e. Діагностична лапаротомія і лікуванні його гемодинамічної нестабільності.

Що лежить в основі гемобілії?

a. Синдром Меллорі-Вейса, поєднаний з портальною гіпертензією.
#b. Кровотеча у просвіт травного каналу через жовчні шляхи.
c. Множинні ерозії шлунка і дванадцятипалої кишки.
d. Різке зменшення продукції прокоагулянтів у печінці.
e. Тромбоз воротної вени з кровотечею з варикозних вен.

Виберіть одну відповідь:

#a. Спостереження і повторний огляд
b. Внутрішньовенна пієлографія
c. Надлобкова катетеризація
d. Ретроградна цистографія
e. КТ живота і таза
(умова з оригіналу, з якого взято тест:

33-річний чоловік велосипедист доставлений у відділення невідкладної допомоги через 20

хвилин після зіткнення з припаркованим автомобілем. В результаті аварії кермо
велосипеда вдарив пацієнта в нижню частину живота. Після прибуття чоловік в
свідомості і орієнтований. Пульс 90 / хв, Частота дихання - 17 / хв, АТ - 110/70 мм рт.
Оксигенація 97%. Зіниці однакові і реагують на світло. На грудях і нижніх кінцівках
багато синців. У легких ясний легеневої звук. Серцеві тони рісмічни, без аномалій. Живіт
м'який і безболісний. Немає тазової нестабільності. Ректальне дослідження без
особливостей. Загальний аналіз крові, біохімія, електроліти, коагулограма в межах
норми. В мікроскопії сечі Сечовий щуп м'яко позитивний для крові. Мікроскопічне
дослідження сечі показує 20 еритроцитів / в поле зору. Яке наступний крок найбільш
підходящий?)

Хворий доставлений із закритою травмою живота через 2 години з моменту отримання

удару із скаргами на болі в місці удару, сухість в роті, невелику слабкість. При огляді в
епігастрії є невелика гематома. Живіт м’який, помірно хворобливий на всьому протязі. У
аналізах: діастаза сечі - 64 ЕД, Ер- 2,8 Т/л, Нв -100 г/л, Нt- 32%; ШОЕ - 9 мм в годину, в
сечі — одиничні еритроцити в полі зору. Яке ускладнення є у хворого?

#a. Внутрішньочеревна кровотеча.

b. Розрив порожнистого органу.

c. Пошкодження нирок.

d. Гематома передньої черевної стінки.

e. Пошкодження підшлункової залози.

Шоковий індекс Алговера - це співвідношення:

a. Систолічного тиску до діастолічного.

b. Діастолічного тиску до систолічного.

#c. Частоти пульса до систолічного тиску.

d. Частоти дихання до частоти пульса.

e. Частоти пульса до частоти дихання.

У хворого М., 37 р. з тупою травмою живота і внутрішньочеревною кровотечею.

Пошкоджень порожнистих органів черевної порожнини не виявлено. При подальшій
ревізії черевної порожнини встановлено пошкодження нижнього полюсу селезінки.
Зібрано до 2-х літрів крові без згустків. Як, на вашу думку, краще поповнити ОЦК?

a. Переливання кровозамінників

b. Переливанням консервованої крові.

c. Переливанням компонентів донорської крові.

#d. Реінфузія крові із черевної порожнини.

e. Переливанням препаратів крові.

25-річний чоловік отримав рану в живіт на 8 см вище пупка. Його шкіра прохолодна, він в
холодному поту. АТ 74/40 мм рт. ст., пульс -130 уд / хв. Його живіт роздутий і м'який у
всіх відділах. Що слід робити далі з пацієнтом?

a. Локальні дослідження рани

#b. Лапаротомія

c. Лапароскопія

d. КТ черевної порожнини

e. Діагностичний перитонеальний лаваж

36-річний чоловік доставлений у відділення швидкої допомоги через 40 хвилин після

отримання вогнепальної рани біля бару. При надходженні він у свідомості, орієнтований в
часі і просторі. Температура - 37,3 ° C, пульс -106 / хв, частота дихання -18 / хв, АТ 79/55
мм рт. Оксигенація крові 97%. Огляд виявив множинні садна на руках і грудній клітці.
Виявлено 1 см отвір з мінімальною зовнішньою кровотечею на правій стороні грудної
клітки на 6 см нижче його соска. Дослідження серцевої, легеневої систем без патології.
При дослідженні черевної порожнини - дифузна помірна хворобливість без захисного
напруження м'язів. Концентрація гемоглобіну 141 г / л, кількість лейкоцитів становить
8,1х109 /л, а кількість тромбоцитів становить 210000 /л. При FAST дослідженні не
виявлено вільної рідини в черевній порожнині. Фізіологічний розчин введений в два
периферичних катетера, пацієнт дихає через маску з киснем. Що стане наступним кроком
у лікуванні пацієнта?

a. Діагностична лапароскопія

b. Пункція у 2-му міжребер'ї по среднеключичной лінії.

c. Дренування плевральної порожнини справа в 5-му міжребер'ї по средній пахвинній

лінії.

d. КТ грудної клітини, живота, таза

e. Торакоскопія

#f. Діагностична лапаротомія.

37-річна жінка отримала ножеву рану, розташовану на передній пахвовій лінії, на 3 см
вище краю реберної дуги. Вона в свідомості і орієнтована. АТ -104/60 мм Hg і пульс 100
уд. / хв. Що з перерахованого є найбільш підходящим наступним кроком?

#a. Провести аускультацію легень.

b. Виконати рентгенограму грудної клітки.

c. Оглянути її живіт.

d. Провести КТ черевної порожнини і грудної клітини.

e. Провести FAST- дослідження.

Під поєднаною травмою при механічних ушкодженнях розуміють

#a. Переломи кісток кінцівок, хребта або тазу з одночасним пошкодженням

внутрішніх органів.

b. Переломи верхніх і нижніх кінцівок (наприклад, плеча і стегна, передпліччя і гомілки).

c. Пошкодження магістральних судин і нервів однієї анатомічної області.

d. Переломи стегна та гомілки з одної або з двох сторін

e. Пошкодження порожнистих і паренхіматозних органів при тупій травмі живота.

У 56-річного чоловіка колота рана в правому нижньому квадранті живота. Він скаржиться
на біль у місці рани. Його життєві ознаки нормальні, і результати дослідження живота так
само не виявили відхилень. Локальний огляд рани виявив порушення цілісності
очеревини. При діагностичному перитонеальному лаважі отримано: Ер - 7х109/л і
лейкоцитів 7,5х109 /л. Що слід робити далі?

a. Повторити загальний аналіз крові через 4 години.

#b. Виконати лапаротомію.

c. Продовжувати спостереження і консервативне лікування.

d. Виконати КТ черевної порожнини.

e. Виконати лапароскопію.

35-річний чоловік доставлений у відділення невідкладної допомоги через 30 хвилин після

зіткнення. Пацієнт по шляху на роботу втратив контроль над своєю машиною і врізався в
дерево. При надходженні пацієнт виглядає слабким і сонливим. Скаржиться на болі в
животі. Температура 37 ° C, пульс 120 / хв, частота дихання - 20 / хв, АТ - 90/60 мм рт. ст.
Погано орієнтований в часі і просторі. У легких - ясний легеневий звук. Серцеві тони без
патологічних феноменів, тахікардія. При огляді живота: кілька синців вище пупка, є
дифузна болючість. Проведено дослідження по FAST- протоколу: результати сумнівні
через сильне ожиріння. Розпочато в / в інфузія. Який наступний крок в лікуванні такого
пацієнта найбільш підходящий?

#a. Діагностичний перитонеальний лаваж (DPL)

b. Постановка назогастрального зонда

c. Діагностична лапаротомія

d. Комп’ютерна томографія черевної порожнини (CT)

e. Ангіографія та емболізація.

Який симптом найчастіше виявляється під час оглядової рентгенографії живота у хворих з
заочеревинним розривом дванадцятипалої кишки:

a. Зміщення тіні нирок.

#b. Пухирці повітря в заочеревинному просторі.

c. Зміщення повітряного міхура шлунка.

d. Чаші Клойбера.

e. Вільне повітря у черевній порожнині.

37-річна жінка доставлена у відділення невідкладної допомоги через 15 хвилин після

падіння зі сходів. При огляді у неї задишка, біль у грудях справа, в правому плечі і
правому верхньому квадранті. Анамнестично - здорова, медикаментів не приймає. Шкіра
бліда. Температура 37 ° C, пульс -115 / хв, частота дихання -20 / хв, АТ- 85/45 мм рт. При
огляді виявлено кілька синців на грудній клітці справа. При пальпації - хворобливість
грудної клітки справа і в правому верхньому квадранті живота. Перистальтика нормальна.
Серце, легені - без патології. Вени на шиї не роздуті. Що з названого є найбільш
імовірним діагнозом?

a. Перфорація тонкої кишки

b. Пневмоторакс

c. Розрив селезінки

#d. Гематома печінки

e. Дуоденальна гематома
Хвора через 1,5 години після здобуття травми, доставлена з травмою живота із скаргами
на болі в ділянці поранення. При огляді на 3 см вище пупка є рана 2,0x0,5 см з помірною
кровотечею і невеликим пасмом сальника в каналі. Живіт бере участь в акті дихання. АТ
— 130/70 мм рт.ст. Аналіз крові: Ер. - 3,9 Т/л, Нв- 110 г/л, Нt- 38%. Ваш попередній
діагноз:

a. Різана рана черевної стінки.

#b. Проникаюче поранення живота.

c. Забита рана живота.

d. Непроникаюче поранення живота.

e. Травма живота з пошкодженням порожнистого органу.

Хворий доставлений зі скаргами на біль в області рани живота. 1 годину тому отримав
поранення довгастим предметом (типу ножа), яке наніс сусід. Стан задовільний. Ходить.
Живіт бере участь в акті дихання, м’який, хворобливий в області рани. Перитонеальних
знаків немає. Зліва від пупка є рана 2x1 см з рівними краями. У рані пасмо сальника, не
кровоточить. АТ - 110/70 мм рт.ст., пульс -84 уд. у хв. Ер.-4,0 Т/л, Нв -110 г/л.Що
необхідно зробити для надання допомоги?

a. Хірургічна обробка рани.

b. Повторити аналіз червоної крові.

#c. Лапаротомія.

d. Оглядовий знімок органів живота.

e. Спостереження.

Ушкодження якого органа найчастіше спостерігається при закритій травмі живота:

a. Нирок.

b. Печінки.

#c. Селезінки.

d. Тонкої кишки.

e. Сечового міхура.
47-річний чоловік отримав рану в лівому верхньому квадранті живота. Він скаржиться на
мінімальну біль. Він у свідомості і гемодинамічно стабільний, і при дослідженні живота
будь-яких змін не виявлено. Яке з наступних тверджень вірно?

a. травма черевної порожнини вкрай малоймовірна у цього пацієнта.

b. КТ черевної порожнини допоможе виявленню пошкодження діафрагми.

c. FAST - дослідження надійно виключає травму черевної порожнини.

d. Локальні дослідження рани, яке виявить проникнення під фасцію, є абсолютним

показанням для лапаротомії.

#e. Пацієнт повинен бути госпіталізований для спостереження протягом 24 годин.

При підозрі на апоплексію яєчника найбільш інформативним методом діагностики є

a. іригоскопія
#b. пункція заднього склепіння
c. фіброколоноскопія
d. КТ.
e. УЗД.

Хвора Н., 46 років, надійшла до хірургічного відділення зі скаргами на болі

в правому підребер'ї, що віддають у праву лопатку, нудоту, блювання, підвищення
температури тіла до 37,8º С. Живіт не піддутий, при пальпації визначається ригідність,
болісність у правому підребер'ї, там же визначається щільний, болісний утвір. Позитивні
симптоми Ортнера, Мюссі-Георгієвського. В аналізі крові - лейкоцити 12,6х109/л.
Сформулюйте попередній діагноз?
#a. гострий холецистит
b. гострий панкреатит
c. гострий холангіт
d. гострий апендицит
e. загроза передчасної родової діяльності

Варикозне розширення кінцівок при вагітності виникає

a. дуже часто
b. внаслідок обмеженої рухливої активності.
c. дуже рідко.
#d. внаслідок стиснення здухвинних вен та нижньої порожнистої вени збільшеною
маткою
e. внаслідок фізичного перевантаження та збільшення ОЦК

Вагітна жінка (35 тижнів) поступила в хірургічний стаціонар з діагнозом:

гострий калькульозний холецистит. При обстеженні у пацієнтки виявлена механічна
жовтяниця, яка зумовлена холедохолітіазом. Консервативна терапія без ефекту. Яка
подальша тактика необхідна у пацієнтки.
a. виконати ЕРХПГ, провести родорозрішення шляхом кесарського розтину, після чого в
плановому порядку виконати холецистектомію
b. провести дуоденальне зондування, призначити антибіотики та засоби для розчинення
конкрементів
c. призначити антибіотики та спазмолітичні засоби, викликати на консультацію
гастроентеролога, у випадку погіршення стану - лапароскопічна холецистектомія
d. необхідно провести диференційну діагностику з вірусним гепатитом, оперативне
лікування не показане.
#e. показане оперативне втручання з приводу холедохолитіазу.Однак необхідно
оперативну тактику узгодити з акушером-гінекологом, для вирішення питання
одночасного розрішення вагітності пацієнтки шляхом кесарського розтину під час
оперативного втручання.

Апоплексію яєчника необхідно діференціювати з

a. інфарктом селезінки.
b. странгуляційною непрохідністю
c. розривом селезінки.
d. гострим панкреатитом
#e. гострим апендицитом.

Виконання апендектомії при гострому апендициті у вагітних

a. проводиться лікарем-акушером після консультації хірурга
b. проводиться лікарем-акушером
c. вимагає попереднього родорозрішення
#d. виконується при підтвердженні діагнозу
e. протипоказане

Хвора, 29 років скаржиться на постійний неінтенсивний біль в правій

здухвинній ділянці та часте сечовипускання. Захворіла гостро 11 годин тому. Спершу
відчула важкість в епігастральній ділянці, нудоту, позиви на блювання. Одноразово був
стілець. За 8 годин біль перемістився у праву здухвинну ділянку, інтенсивність його
збільшилась. Менструації регулярні. Загальний стан середньої важкості. Положення в
ліжку на правому боці з підтягнутими до живота ногами. Температура тіла – 37,3º С. АТ –
110/60 мм рт. ст. ЧСС – 88 за 1 хв. Живіт не здутий, симетричний. Права половина дещо
відстає при диханні. При пальпації живіт болючий і напружений у правій здухвинній
ділянці. Позитивні симптоми Ровзінга, Раздольського, Сітковського, Щоткіна-Блюмберга.
Ректально – болісність при натискуванні на передню стінку. При вагінальному
дослідженні - зміщення шийки матки неболюче, придатки пальпуються не чітко, праві
придатки дещо болючі. Найбільш імовірний попередній діагноз?
#a. гострий апендицит
b. гострий холецистит
c. гострий сальпінгооофорит
d. гострий аднексит
e. загроза передчасної родової діяльності

Хвора С., 32 років, госпіталізована до акушерського стаціонару з загрозою

аборту, строк вагітності – 18 тижнів При огляді виявлений геморой. Яка тактика
необхідна у даної пацієнтки?
#a. консервативна, профілактика зриву вагітності
b. тампонада
c. відтерміноване на 5-7 днів малоінвазивне хірургічне втручання
d. екстрене хірургічне лікування в умовах акушерського стаціонару
e. перевід до проктологічного центру

Мати двох дітей скаржиться на наявність м’якоеластичних вузлів по

латеральній поверхні лівої гомілки та лівого стегна, набряк наприкінці дня. Після
відпочинку вночі набряк зникає. Початок хвороби пов’язує з вагітністю та пологами.
Застосує еластичні панчохи. Який буде попередній діагноз? З чим необхідно провести
диференційну діагностику?
#a. варикозне розширення вен нижніх кінцівок, необхідно провести диференційну
діагностику з ПТФС.
b. аномальний перебіг вагітності, необхідно провести диференційну
діагностику з ПТФС.
c. гострий тромбофлебіт, необхідно провести диференційну
діагностику з ПТФС.
d. хронічна артеріальна ішемія кінцівки, виключити/підтвердити оклюзію підколінного
сегменту
e. трофічні виразки кінцівки, необхідно провести диференційну діагностику з діабетичною
макроангіопатією

Жінка госпіталізована до гінекологічного відділення зі скаргами на біль

внизу живота, підвищення температури до 39,5º С. Об'єктивно: ЧСС 108 /хв., АТ 120/80
мм рт. ст., живіт помірно піддутий, різко болісний в гіпогастральній зоні. С-м Щоткіна-
Блюмберга позитивний в гіпогастральній зоні. При бімануальному дослідженні не
вдається визначити матку та придатки через напруження передньої черевної стінки. Заднє
склепіння піхви нависає, різко болісне. Попередній діагноз?
a. гострий холецистит
b. гострий апендицит
c. гострий панкреатит
#d. пельвіоперитоніт
e. гостра кишкова непрохідність

При портальній гіпертензії вагітність

a. вимагає спостереження гастроентеролога.
b. не протипоказана.
#c. є загрозою життю матері і плода
d. потребує призначення бета-блокаторів
e. потребує призначення аналогів соматостатину
При гострому апендициті у жінок в другій половині вагітності.
#a. зона болючості зміщена вверх і латерально.
b. відсутній симптом Щоткина-Блюмберга.
c. часте сечовипускання
d. слабо виражений м’язовий захист.
e. спостерігається відходження мелени.

Хвора Н., 44 років, вагітна, 28 тижнів, звернулася із скаргами на біль в

правої клубової ділянці, нудоту, блювоту, підвищену температуру тіла до гінеколога
жіночої консультації. Який попередній діагноз? Яка подальша тактика обстеження, де
проводити обстеження?
a. гострий апендицит, необхідне оперативне родорозрішення та апендектомія
#b. гострий апендицит, для подальшого обстеження необхідно спрямувати хвору в
хірургічний стаціонар
c. екстрене хірургічне лікування в умовах акушерського стаціонару
d. кишкова коліка, необхідне спостереження в умовах акушерського стаціонару,перевід до
перинатального центру
e. гострий апендицит, перевід до хірургічного відділення та виконання лапароскопічної
апендектомії - відтерміноване на 5-7 днів малоінвазивне хірургічне втручання

Формування пупкової грижі при вагітності

#a. відбувається внаслідок підвищеня внутрішньочеревного тиску.
b. відбувається при використанні бандажа
c. при незбалансованому харчуванні
d. відбувається при невикористанні бандажа
e. не відбувається

Жінка 39 років у важкому стані. Вагітність 10 тижнів, вагітність бажана.

Виснажена. Скаржиться на часте блювання кавовою гущею та свіжою кров'ю з домішками
шматочків тканин, різку загальну слабкість, спрагу, сухість в роті, запаморочення. Після
проведеного комплексного гемостатичного лікування з повторними гемотрансфузіями
кровотеча зупинена. Стан хворої поступово покращувався. Кал став нормального кольору,
Нb з 68 г/л піднявся до 90 г/л. Рентгенологічно: в антральному відділі шлунку
чашоподібний рак діаметром 6,5 см. Яке лікування показане хворій на даний час?
a. виконати субтотальну резекцію шлунку у відстроченому періоді
b. виконати КТ, провести родорозрішення шляхом кесарського розтину, після чого в
плановому порядку виконати резекцію шлунку
c. активізувати пацієнтку, необхідно виконати КТ та призначити непрямі антикоагулянти
під контролем часу згортання.
#d. негайне передчасне переривання вагітності, комплексне хіміопроменеве та
хірургічне лікування раку шлунку
e. показано призначення ліжкового режиму, препаратів інгібіторів фібрінолізу та
блокаторів протонної помпи, при рецидиві кровотечі - ендоскопічне лігування

Вагітна жінка (28 тижнів) була доставлена в стаціонар в тяжкому стані з

діагнозом: тромбофлебіт глибокої стегнової вени, який ускладнився тромбоемболією
дрібних гілок легеневої артерії. Під час дуплексного дослідження було знайдено тромбоз
глибокої стегнової вени. Яка подальша тактика необхідна бути по відношенню до даної
пацієнтки?
a. призначити антибіотики та спазмолітичні засоби, викликати на консультацію
гастроентеролога.
b. провести профілактику трофічних виразок, призначити гепарін та кортикостороїди,
оперативне лікуванняв плановому порядку з видалення тромбу.
#c. показано призначення ліжкового режиму, препаратів низькомолекулярного
гепарину, вирішення питання щодо встановлення тимчасового кава-фільтру з метою
профілактики повторної ТЕЛА
d. активізувати пацієнтку, необхідно виконати КТ та призначити непрямі антикоагулянти
під контролем часу згортання.
e. виконати КТ, провести родорозрішення шляхом кесарського розтину, після чого в
плановому порядку виконати венектомію

Протипоказом до оперативного лікування при защемленій вентральній грижі є:

a. перенесений раніше інфаркт міокарду
b. гігантський розмір грижі
#c. протипоказів немає
d. вагітність в другої її половині.
e. флегмона грижового мішка
Хвора М., 30 років, вагітність 32 тижня, звернулася зі скаргами на набряк
лівої нижньої кінцівки, біль в неї. Після госпіталізації в стаціонар виконано дуплексне
сканування вен нижніх кінцівок, при якому було виявлено флотуючий тромб глибокої
стегнової вени. Яке ускладнення може загрожувати життю пацієнтки?
a. гострий тромбофлебіт
#b. ТЕЛА
c. інфаркт міокарду
d. трофічні виразки кінцівки
e. тромбемболія ниркової вени

Локалізація характерного болю при гострому апендициті у 3-му триместрі вагітності

a. не змінюється
b. зміщується в ділянку пупка
#c. зміщується в напрямку правого підребір'я
d. зміщується до мезогастрію
e. зміщується в ліву здухвинну ділянку

Апоплексія яєчника частіше виникає

a. в першу фазу циклу
b. при фізичному навантаженні
c. при ГРВІ
d. при зловживанні алкоголем
#e. в середині циклу або в другій його фазі.

Паціентка Л., 88 років, доставлена в клініку зі скаргами на біль в череві без чіткої
локалізації, здуття живота, виділення із прямої кишки калу вишневого кольору. Тривалий
час лікується в кардіологів з приводу миготливої аритмії, тахісистолічної форми. При
огляді у приймальному відділенні, стан хворої – важкий. Бліда, адинамічна. Пульс – до
140 уд/хв, аритмічний. АТ – 90/60 мм рт.ст. Живіт – піддутий, болісний у всіх відділах.
Гази не відходять. Ректальне дослідження – помарки рідкого калуу вишневого кольору.
Який діагноз, на Вашу думку, у хворої?
a. Рак сигмоподібної кишки із гострою механічною кишковою непрохідністю.
#b. Гострий тромбоз мезентеріальних судин.
c. Рак сліпої кишки з кровотечею.
d. Аневризма черевного відділу аорти із розшаруванням.
e. Гострий панкреатит.

Хворий К., 83 років, скаржиться на сильний біль у правій половині черева, одноразову
блювоту, виражену загальну слабкість, підвищення температури тіла до 37,50С. Хворіє
третю добу, за допомогою не звертався, приймав нестероїдні протизапальні препарати.
При огляді пацієнта: стан – важкий, шкіра та видимі слизові – бліді, акроціаноз. Пульс –
100 уд/хв, АТ – 90/60 мм рт.ст. При огляді черева – різка болісність і напруження м’язів у
правій половині, більше – в правій здухвинній області. Позитивні симптоми Ровзінга,
Раздольського, Щоткіна-Блюмберга. Ваш діагноз?
a. Гострий деструктивний панкреатит.
b. Розшарування аневризми черевного відділу аорти.
#c. Гострий деструктивний апендицит.
d. Гострий деструктивний холецистит.
e. Правобічний пієлонефрит.

У хворої С., 78 років, в анамнезі спостерігалися періодичні напади гострого болю в

правому підребер"ї з блювотою, підвищенням температури. В останній напад за
допомогою не зверталася, лікувалася самостійно. Через дві доби з'явилася жовтяниця. Які
лабораторні показники першими збільшуються при механічній жовтяниці?
a. Непряма фракція загального білірубіну.
b. Лейкоцити крові.
c. Загальний білірубін та його непряма фракція.
#d. Загальний білірубін та його пряма фракція.
e. Швидкість осідання еритроцитів.

Пацiєнт А., 76-ти рокiв, скаржиться на практично постiйне вiдчуття важкостi та

переповнення в епiгастрiї, що посилюється пiсля їжi, вiдриг з тухлим запахом, iнодi -
блювання з’їденою, 1-2 днi тому, їжею, схуднення. 12 рокiв тому у нього була вперше
виявлена виразка пiлоричного каналу. Вiдзначав перiодичний ”голодний” біль, з приводу
якого приймав омепразол. Погiршення відчув протягом 3-х мiсяцiв. Об’єктивно:
визначається ”шум плескоту” в епiгастрiї. Про яке ускладнення йдеться?
a. Функцiональний спазм воротаря
b. Малiгнiзацiя виразки шлунка
#c. Стеноз пiлоруса (воротаря)
d. Пенетрацiя виразки шлунка
e. Стороннє тiло шлунка (безоар)

У пацієнта З., 76 років, що госпіталізований в хірургічний стаціонар з приводу гострої

шлунково-кишкової кровотечі, при екстренній ФГДС виявлено виразку шлунка 3,0 см, на
малій кривині, глибиною до 1,0 см із круп- ною тромбованою судиною. Визначте, яка
ступінь гемостазу по ендоскопічній класифікації Forrest?
a. Forrest ІІІ.
b. Forrest І А.
#c. Forrest ІІ А.
d. Forrest ІІ С.
e. Forrest ІІ В.

Пацієнтка Р., 79 років, госпіталізована в стаціонар із скаргами на наявність

пухлиноподібного утворення у правій здухвинній ділянці. Хворіє близько 5-6 діб, коли
відмітила болі в череві без чіткої локалізації. Пізніше болі перемістились і локалізувались
у правій здухвинній ділянці. Приймала но-шпу, діклофенак, на фоні чого біль в череві
зменшився, нормалізувалась температура тіла, однак, відмітила появу дерев’янистої
щільності новоутворення. Який діагноз, на Вашу думку, можна запідозрити у хворої?
#a. Апендикулярний інфільтрат.
b. Апендикулярний абсцес.
c. Аневризма черевного відділу аорти.
d. Пухлина правої нирки.
e. Рак сліпої кишки.

У пацієнта С., 82 років, що має важку супутню серцево-судинну патологію,

інтраопераційно виявлено перфорацію виразки 1,0 см на передній стінці цибулини 12-
палої кишки, дифузний фібринозний перитоніт. Назвіть вид операції, який найбільш
підходить для виконання даному хворому.
a. Резекція шлунку за Більрот-І.
b. Тампонада виразки пасмом великого сальника по Полікарпову.
#c. Дуоденопластика.
d. Селективна проксимальна ваготомія та дуоденопластика із висіченням виразки.
e. Селективна ваготомія, антрумектомія за Більрот-ІІ.

Хвора Х., 78 років, доставлена в клініку зі скаргами на різке вздуття живота, блювання із
неприємним запахом, відсутність випорожнень та відходження газів. За останні 6 місяців
схудла на 10 кг, страждає закрепами, постійно користується проносними засобами.
Періодично турбує біль в лівій здухвинній ділянці. При огляді живота: останній різко
здутий, є «шум плюскоту», болісний в усіх відділах. При ректальному дослідженні –
ампула прямої кишки пуста, тонус сфінктера прямої кишки – знижений. Яке обстеження
треба провести для підтвердження діагнозу?
a. УЗД органів черевної порожнини.
b. Фіброколоноскопію.
c. МСКТ органів черевної порожнини.
#d. Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини.
e. Фіброгастодуоденоскопію.

Пацієнт А., 77 років, госпіталізований ургентно із скаргами на наявність іктеричності

склер та пожовтіння шкіри, калові випорожнення білого кольору. В анамнезі – жовчно-
кам’яна хвороба, від оперативних втручань відмовлявся. Три дні тому, на фоні прийому
жирної їжі, мав місце виражений больовий синдром у правому підребер’ї. Приймав вдома
анальгін, но-шпу, що дещо зменшило біль у животі. При огляді – шкіра та склери –
іктеричні. Пальпаторно – біль в правому підребер’ї. Симптом Ортнера позитивний, ознак
подразнення очеревини нема. Загальний білірубін – 170 мкмоль/л (прямий – 125,
непрямий – 45). Що, на Вашу думку, є причиною механічної жовтяниці?
#a. Гострий калькульозний холецистит, холедохолітіаз.
b. Цирроз печінки.
c. Гострий панкреатит
d. Стенозуючий папілліт.
e. Гострий гепатит

У пацієнта К., 81 року, підозрюють гостру обтураційну товстокишкову непрохідність.

Назвіть методику дослідження, з якої необхідно розпочати обстеження при поступленні в
хворого стаціонар для підтвердження діагнозу.
a. Фіброколоноскопію.
b. Фіброгастродуоденоскопію.
c. УЗД органів черевної порожнини.
#d. Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини.
e. Діагностичний лапароцентез.

Хворий Я., 86 років, поскаржився на підйом температури тіла до 390С, наявність

новоутворення у правій здухвинній дідянці. В анамнезі – нещодавно переніс гостре
порушення мозкового кровообігу, лікувався в неврологічному стаціонарі. Контакт різко
затруднений. Вдалось вияснити, що біль в животі турбує біля 10 днів. При огляді живота –
у правій здухвинній ділянці пальпується щільне, болісне новоутворення 8х8 см.
Виявляються перитонеальні знаки. Яке захворювання можна запідозрити у пацієнта?
a. Розшаровуюча аневризма черевного відділу аорти.
b. Защемлена правобічна пахова кила.
#c. Гострий апендицит, апендикулярний абсцес.
d. Рак сліпої кишки з розпадом.
e. Рак правої нирки.

У хворого Л., 72 років, діагностовано гострий панкреатит, що виник на фоні жовчно-

кам’яної хвороби. Діастаза сечі – 1024 од Вольгемута, лейкоцити крові – 15х109/л. Назвіть
препарати, введення яких не показано даному пацієнту.
a. Цефтріаксон 1,0 г в/в.
#b. Етамзилат 2,0 в/в.
c. Пантопразол 40 мг в/в.
d. Дексалгін 3,0 в/в.
e. Сандостатин 0,1 п/ш.

У хворого Н., 70 років, через 6 годин після защемлення пахової грижі, відбулося
самостійне її вправлення. Після 4-х годинного спостереження в стаціонарі хворий
прооперований. Виконана герніотомія, пластика пахового каналу. При цьому повноцінної
ревізії кишечника не проводилося. На наступний день у хворого розвинулася клініка
перитоніту. Яка причина перитоніту?
a. Виникла кровотеча з судин сім'яного канатика.
b. Виникла рання гостра спайкова непрохідність.
#c. Кишка, яка вправилась, була некротизована.
d. Виник тромбоз мезентеріальних судин.
e. Виник пілефлебит

Хворий О., 87 років, звернувся в стаціонар зі скаргами на наявність помірно болісного

пухлиноподібного випину у паховій ділянці справа, що виник після фізичних навантажень
4 місяці. При огляді – пухлиноподібне випин 6 на 6 см, опускається в праву калитку,
м’яке, позитивний симптом кашльового поштовху. Який діагноз, на Вашу думку, можна
запідозрити в хворого?
a. Водянка правого яєчка.
#b. Правобічна пахово-калиткова кила.
c. Правобічний паховий лімфаденіт.
d. Правобічна стегнова кила.
e. Аневризматичне розширення варикозного вузла справа.

Хворий А., 79 років, скаржиться на біль у правій паховій ділянці, який виник 6 год. тому
після кашлю, здуття черева, невідходження газів та випорожнень. Об'єктивно: живіт
здутий, болючий в усіх відділах, перистальтика не вислуховується. У правій паховій
ділянці, під зв'язкою, визначається пухлиноподібний випин, болісний, напружений, не
вправляється самостійно. Симптом кашльового поштовху негативний. Який Ваш діагноз?
a. Защемлена правобічна пахова кила.
#b. Защемлена правобічна стегнова кила.
c. Невправима правобічна стегнова кила.
d. Невправима правобічна пахова кила.
e. Гострий паховий лімфаденіт справа.

Хвору К., 75 років, після нападу жовчної коліки, протягом 2-х місяців турбує постійний
тупий біль в правому підребер’ї. При пальпації, там же, визначається щільно-еластичне
утворення, помірно-болісне. Явищ перитоніту не виявлено. Температура тіла в нормі. Яке
обстеження, в першу чергу, треба виконати хворій для уточнення діагнозу?
a. Діагностичний лапарацентез.
b. Екстрена ФГДС.
c. МСКТ органів черевної порожнини.
#d. Екстрене УЗД органів черевної порожнини.
e. Фіброколоноскопію.

Хворий Б., 81 років, госпіталізований у стаціонар із ознаками гострої шлунково-кишкової

кровотечі: була багаторазова мелена, блювання малозміненою кров’ю. В анамнезі, 10
років тому, виявляли виразку шлунка. Після консервативного лікування – ремісія.
Гемоглобін – 68 г/л, пульс – 100 уд/хв, АТ – 90/60 мм рт.ст. Визначте послідовну
лікувальну тактику по відношенню до даного хворого.
a. Екстренне оперативне втручання.
b. МСКТ органів черевної порожнини, консервативна терапія в умовах реанімаційного
відділення.
c. Консервативна терапія (включаючи гемотрансфузію), динамічне спостереження за
пацієнтом, УЗД органів черевної порожнини.
#d. Екстренна ФГДС, верифікація джерела кровотечі, ендоскопічний гемостаз,
ендоскопічний моніторинг.
e. Екстренна ФГДС, екстренне оперативне втручання.

Хворий К., 76 років, доставлений ургентно в клініку зі скаргами на раптовий сильний та

різкий біль в епігастрії, що виник після вживання гострої їжі 4 години тому. В анамнезі –
виразкова хвороба 12-палої кишки, останні декілька років – ремісія. При огляді – пацієнт
займає вимушене сидяче положення на каталці. Живіт – різко болісний у епігастрії та по
правому фланку, дошкоподібний. Печінкова тупість відсутня. З якого допоміжного методу
дослідження треба розпочати обстеження хворого для постановки діагнозу?
a. УЗД органів черевної порожнини.
b. Екстрена ФГДС.
c. МСКТ органів черевної порожнини.
#d. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини.
e. Оглядова пневмогастрографія.

Хворий Н., 80 років, госпіталізований у хірургічне відділення зі скаргами на сильний біль

в животі (переважно в правому підребер'), блювоту, підвищення температури до 380С.
При огляді - виявлені симптоми подразнення очеревини у вказаній ділянці, кількість
лейкоцитів крові – 18х109/л. Що з нижче перерахованого є показанням до негайного
оперативного втручання?
#a. Ознаки перитоніту у правій підреберній ділянці.
b. Виражений біль у правій підреберній області.
c. Високий лейкоцитоз крові
d. Блювота.
e. Гіпертермія.

У хворої Д., 78 років, що знаходиться у кардіореанімації з приводу перенесеного

нещодавно мілковогнищевого інфаркту міокарда, діагностовано защемлену стегнову килу
зліва. Яка повинна бути тактика хірурга, зважаючи на стан пацієнтки?
a. Введення спазмолітиків, спостереження за станом кили.
#b. Екстренна операція під місцевою анестезією.
c. Екстренна операція під ентотрахеальним наркозом.
d. Спроба вправлення кили в черевну порожнину.
e. Очікувальна тактика, спостереження за хворою, лікування кардіологічної патології.

У дитини, 10 років, хворої на черевний тиф, на 16-ту добу від початку захворювання
з’явився сильний біль у животі. Під час пальпації відмічається напруження м’язів
передньої черевної стінки та симптоми подразнення очеревини. Зазначте причину
погіршення стану
a. .
#b. А. Перфорація кишківника.
c. Д. Кишкова кровотеча.
d. В. Гострий апендицит.
e. Е. Крупозна пневмонія.
f. С. Перитоніт.

Визначте лікувальну тактику при ураженні шкіри сибірською виразкою:

#a. А. Антибіотики: аl ципрофлоксацин по 400 мг через 8-12 годин, а также
доксициклін по 200 мг 4 рази на добу, а потім по 100 мг 4 рази на добу.
b. Д. Фізіотерапевтичне лікування.
c. В. Іммобілізація.
d. Г. Застосувати оперативне лікування.
e. Б. Мазьові пов`язки.

Хворий С., 38 років, звернувся до хірурга зі скаргами на деформацію шиї, малоболісні

вузли округлої та неправильної форми. Шкіра над ними звичайногокольору, лихоманка до
390С. Найбільш вірогідний діагноз.
a. С. Туберкульоз шиї.
b. Е. Проявлення метастичного процесу.
c. В. Шийний лімфаденіт.
#d. А. Лімфагранульоматоз.

Жінка, 68 років, яка мешкає у сільській місцевості, захворіла гостро: підвищилася

температура до 39,0 °С, з’явився сильний головний біль, згодом сухий кашель.
Об’єктивно: на 5-й день хороби дещо збуджена, обличчя табілкові оболонки очей
гіперемовані, язик сухий , тремтить і відхиляється в бік. На шкірі грудної клітки та
кон’юнктиві – розеоло-петехіальний висип. У легенях – поодинокі сухі хрипи. Тахікардія,
артеріальна гіпотензія, збільшення печінки. Встановіть діагноз:
a. В. Висипний тиф (хвороба Брилла).
b. С. Бронхопневмонія.
c. D. Туберкульоз легень.
#d. А. Черевний тиф.
e. Е. Менінгококцемія.

У хворого 40 років, кілька болісних відокремлених інфільтратів неправильної форми з

вогнищем розм’якшення одного з них. По краях цього розм’якшення декілька вузьких
отворів, звідки виділяється гній. Края підриті. Лихоманка відчутна. Біля 14 діб, як хворий
повернувся з м. Свердловськ, (Росія) де брав участь у полюванні на вовка. Найбільш
вірогідний діагноз
#a. А. Карбункул сибірської виразки.
b. В. Туберкульоз шкіри.
c. Д. Ліпома з нагноєнням.
d. Е. Проявлення метастичного процесу.

У хворого із черевним тифом на 17-й день захворювання і 2-й день застосування

левоміцетину раптово знизилася температура тіла нижче 37 °С, з’явилася тахікардія.
Передусім потрібно подумати про те, що:
a. D. Розвинувся інфекційно-токсичний шок.
b. С. Це специфічна побічна дія левоміцетину.
c. Е. Настала антибактеріальна дія левоміцетину.
d. В. Розвинулася перфорація кишківника.
#e. А. Виникла кишкова кровотеча.

Чоловік 78 років скаржиться на здуття живота, затримку стула, виділення змішаної з

калом темної крові, втрату ваги. Періодично спостерігається затримка випорожнення і
метеоризм. Хворіє понад 7 місяців. Який найвірогідніший діагноз?
#a. A. Рак ободової кишки
b. B. Пухлина нирки;
c. C. Хвороба Крона;
d. D. Сечокам'яна хвороба
e. E. Проктосигмоїдит

Хворий В., 25 років, госпіталізований зі скаргами на переймоподібний біль у правій

половині живота , підвищення температури тіла, біль у суглобах. Хворіє протягом 4 діб.
Захворювання почалося гостро і супроводжувалося лихоманкою, явищами інтоксикації,
потім з'явився біль у животі. Об’єктивно: передня черевна стінка напружена, болюча під
час пальпації у правій здухвинній ділянці, де визначається позитивний симптом Щоткіна-
Блюмберга.Гіперемія шкіри обличчя, шиї, слизової оболонки та кон’юнктиви очей.
Встановіть діагноз:
a. Е. Гостра кишкова непрохідність.
b. D. Правобічна никрова коліка.
#c. А. Абдомінальна форма псевдотуберкульозу.
d. С. Тромбоз мезентеріальних судин.
e. В. Гострий апендицит.

У хворої 31 року, після сну, зявилися безболісні крововиливи на шкірі та слизових

оболонках і носова кровотеча, слабкість, головокружіння. У хворої вже кілька місяців
виникають дрібні, та великі крововиливи на шкірі, слизові оболонки. Найбільш вірогідний
діагноз.
a. В. Бешиха.
b. Д. Еризипелоїд.
#c. А. Хвороба Верльгофа.
d. С. Мієломна хвороба.

У хворого протягом тижня спостерігають наростання лихоманки, здуття живота, закрепи,

блідість шкіри, відносну брадикардію, дикротію пульсу. Передусім варто запідозрити:
Виберіть одну відповідь:
#a. А. Черевний тиф.
b. С. Псевдотуберкульоз.
c. В. Висипний тиф.
d. D. Генералізований ієрсиніоз.
e. Е. Бруцельоз.

Дитина 5 років захворіла гостро: підвищилась температура тіла до 39,0 °С, з’явилися
нежить, світлобоязнь. Пастозність повік. На 4-ту добу від початку захворювання з’явився
макуло-папульозний висип на шкірі обличчя, за вухами,на шиї. На наступну добу висип
поширився на тулуб. Встановіть діагноз:
Виберіть одну відповідь:
a. Е. Інфекційний мононуклеоз.
b. D. Кір.
#c. А. Псевдотуберкульоз.
d. С. Скарлатина.
e. В. Краснуха.
У хворого на черевний тиф на 3-му тижні захворювання з’явились біль у животі,
лейкоцитоз. Потрібно запідозрити розвиток:
Виберіть одну відповідь:
#a. А. Перфорації кишківника.
b. С. Інфекційно-токсичного шоку.
c. Е. Рецидиву власне черевного тифу.
d. В. Кишкової кровотечі.
e. D. Кишкової непрохідності.

Жінка 54 років у важкому стані. Виснажена. Скаржиться на блювання з домішками свіжої

крові, різку загальну слабкість, спрагу, сухість у роті, запаморочення. Має місце шкірний
геморагічний синдром. Кількість экхімозів коливається від одного до множинних.
Найбільш вірогідний діагноз:
a. Б. Туберкульоз шкіри.
b. Д. Ліпома з нагноєнням.
c. Ж. Шкірні прояви сказу.
#d. А. Прояви метастичного процесу.
e. Е. Сибірська виразка.

У хворого, 41 рік, який протягом 15 днів хворіє на бактеріологічно підтверджений

черевний тиф, на тлі поліпшення загального стану раптово з’явилися блідість шкіри,
гострий біль у животі, зниження АТ до 85/60 мм.рт.ст., значна тахікардія. Під час
пальпації живота виявлено напруження черевної стінки. Зазначте ускладнення, що
виникло у хворого:
a. D. Заворот кишківника.
b. С. Гіповолемічний шок.
#c. А. Перфорація виразки шлунка.
d. В. Перфорація тонкої кишки.
e. Е. Інфекційно-токсичний шок.

У хворої на 5-й день захворювання – температура тіла до 39,0 °С, на обличчірум’янець,

язик обкладений, тремтить під час висовування.Тахікардія, явища пневмонії ліворуч.
Живіт здутий. Пальпується м’яка, болюча селезінка. В анамнезі – висипний тиф.
Встановіть діагноз:
a. В. Лептоспіроз.
b. С. Псевдотуберкульоз.
#c. А. Хвороба Брила.
d. Е. Сепсис.

У дитини 5 років, яка відпочивала з батьками біля ставка, серед ночі виник раптово
пронос, до якого потім приєдналося блювання. Об’єктивно: виражена слабкість, адинамія,
запаморочення. Випорожнення часті, водянисті, каламутно-білуваті. Встановіть діагноз:
#a. А. Черевний тиф.
b. С. Холера.
c. D. Шигельоз.
d. В. Харчова токсикоінфекція.
e. Е. Сальмонельоз.

Серед пневмоконіозів найбільш часто туберкульоз виникає у хворих на:

Виберіть одну відповідь:
a. Д. Кровотечу з пухлини шлунка, що розпадається.
b. Б. Аскаридоз.
c. Г.Цукровий діабет
d. В. Ехінококкоз.
#e. А. Силікоз.

У хворого на 10-ту добу захворювання спостерігають постійну лихоманку, відносну

брадикардію, блідість шкіри, поодинокі розеоли на бокових поверхнях живота, його
здуття, гепатоспленомегалію. Встановіть діагноз:
a. Е. Трихінельоз.
b. В. Висипний тиф.
c. D. Буцельоз.
#d. А. Черевний тиф.
e. С. Псевдотуберкульоз.

У хворого 43 років, кілька болісних інфільтратів неправильної форми з вогнищем

розм’якшення одного з них та декількома вузькими отворами, звідки виділяється гній.
Края підриті. Лихоманка відсутня. Біля 15 діб тому хворого вкусила невідома собака.
Найбільш вірогідний діагноз:
a. Е. Прояви метастичного процесу.
b. Д. Ліпома з нагноєнням.
c. Б. Туберкульоз шкіри.
d. Ж. Карбункул сибірської виразки.
#e. А. Шкірні прояви сказу.

Назвіть симптоми, що характерні для черевного тифу.

Виберіть одну відповідь:
a. Б. Поява болю в животі.
b. Г. Симптом Коупа.
c. Д. Мелена.
#d. А. Невідповідність між пульсом і високою температурою.

Фізикальні ознаки спонтанного пневмотораксу.

#a. відсутність дихальних шумів з одного боку
b. поява підшкірної емфіземи
c. цианоз
d. сухі хрипи над ураженою легенею
e. вологі хрипи над ураженою легенею

Хворого 28 років госпіталізовано в стаціонар зі скаргами на біль у лівій половині рудної

клітки, задуху. Травму заперечує. Під час рентгенологічного обстеження виявлено
пневмоторакс зліва. До цього моменту вважав себе здоровим, служив в армії. Яка
найбільш ймовірна причина виникнення спонтанного пневмотораксу:
a. тромбоемболія легеневої артерії
#b. булльозна емфізема
c. бронхіальна астма
d. наявність злук у плевральній порожнині
e. хронічний бронхіт

Вкажіть нехарактерну ознаку напруженого пневмотораксу.

#a. девіація трахеї в бік пневмотораксу
b. відсутність дихальних рухів на боці ураження
c. розширення шийних вен
d. девіація трахеї в "здорову" сторону
e. біль у грудях

Хвору 54 років госпіталізовано в стаціонар з вираженим акроціанозом, набубнявілими

шийними венами, збільшеною печінкою, асцитом. Об'єктивно: межі серця поширені. Тони
серця не вислуховуються, верхівковий поштовх не визначається. АТ — 100/50 мм рт. ст.
На рентгенограмі органів грудної клітки виявлено тінь серця у вигляді трапеції. Яким
патологічним станом можна пояснити зазначені симптоми?
a. комбінованою вадою серця
b. гострою серцевою недостатністю
c. грижею стравохідного отвору діафрагми
d. ексудативним плевритом
#e. тамионадою серця

Основними клінічними ознаками ексудативного перикардиту є

#a. правошлуночкова недостатність
b. дихальна недостатність
c. акроціаноз
d. інтоксикація
e. лівошлуночкова недостатність

У хворого 48 років на 7-му добу після появи помірного болю в грудях, надсадного кашлю,
підвищення температури тіла до 39 °С з'явилося харкотиння з неприємним запахом. Стан
хворого залишається тяжким, за добу він виділяє понад 600 мл сіро-зеленого харкотиння,
зберігаються гектичні перепади температури тіла. На рентгенограмі — на тілі
негомогенного затемнення нижньої частки правої легені виявляється порожнина з
горизонтальним рівнем рідини. Який діагноз, на Вашу думку, найбільш вірогідний:
a. гангрена правої легені
b. нагноєна туберкульозна каверна
c. нагноєна кіста правої легені
d. гангренозний абсцес правої легені
#e. гострий абсцес правої легені
У 48-річної жінки з ІХС протягом півроку прогресуючі напади стенокардії. Після
проведеної коронарографії виявлено: стеноз >70% передньої міжшлуночкової артерії
(ПМША) на протязі 0,7 см. В інших артеріях — пристінкові атеросклеротічни зміни,
гемодинамічно незначущі. Хворій показано:
a. операція АКШ однієї артерії
b. операція АКШ 2-3 артерій
#c. балонна ділятація ПМША
d. стентування ураженої артерії
e. медикаментозна терапія

Хворого 45 років, якому тиждень тому виконано операцію на серці, турбують задуха в
спокої, біль за грудниною з іррадіацією в шию, виражена слабість, підвищення
температури тіла до 39 °С. Об'єктивно: загальний стан тяжкий, межі серця розширені на 4
см, ослаблення верхівкового поштовху. Аускультативно — шум тертя перикарда.
Сформулюйте діагноз:
a. інфаркт міокарда
b. гостра міогенна дилатація серця
c. тромбоемболія легеневої артерії
#d. гострий перикардит
e. гостра аневризма серця

Хворий П., 48 років, звернувся до чергового хірурга зі скаргами на біль у правій половині
грудної клітки, задуху, кашель, запаморочення. З анамнезу: годину тому упав з мотоцикла
та вдарився правою частиною грудної клітки об край тротуару. Об'єктивно: шкіра та
видимі слизові бліді, свідомість затьмарена, АТ — 90/60 мм рт. ст., пульс — 100 за 1 хв, у
грудній клітці справа дихання ослаблене, перкуторно — тупість у нижніх відділах. Який
патологічний процес можна запідозрити?
a. перелом ребер справа
b. правобічний піопневмоторакс
#c. правобічний гемоторакс
d. правобічний закритий пневмоторакс
e. правобічний напружений пневмоторакс

У хворої 35 років встановлено діагноз: «Мітральний стеноз, III стадія». Під час
обстеження виявлено, що рухливість стулок не страждає, кальцинозу клапана немає. Який
метод лікування буде оптимальним у цьому випадку?
a. протезування мітрального клапана
#b. комісуротомія
c. операція Бентала
d. операція Еліса
e. анулопластика

Для якого захворювання не характерна стенокардія?

Виберіть одну відповідь:
a. ІХС
b. Звуження гирла аорти
c. Недостатність клапану аорти
d. Гіпертрофічна кардіоміопатія
#e. Мітральний стеноз

Головний гемодинамічний прояв митральної недостатності

#a. регургітація
b. трикуспідальна недостатність
c. легенева гіпертензія
d. підвищення тиску в лівому передсерді
e. гіпертрофія лівих відділів серця

Яке найбільш доцільне лікування на ІІ - ІІІ стадії мітрального стенозу:

a. аорто-коронарне шунтування
b. протезування мітрального клапану
c. анулопластика
#d. мітральна комісуротомія
e. консервативна терапія

Чоловік 32 років під час фізичного навантаження зненацька відчув задуху, біль у лівій
половині грудної клітки, серцебиття. Об'єктивно: стан тяжкий, АТ — 100/70 мм рт. ст.,
пульс — 100 за Іхв, ЧД — 28 за 1 хв, ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання,
перкуторно — зліва високий тимпаніт. Причиною зазначеного стану може бути:
a. гіпотонічний криз
b. міжреберна невралгія
c. інфаркт міокарда
d. тромбоемболія легеневої артерії
#e. спонтанний пневмоторакс

У хворого 45 років з гострим абсцесом лівої легені під час кашлю раптово виник сильний
біль у грудній клітці, задуха, посилилася тахікардія. Під час рентгенологічного
обстеження зліва виявлено колабовану ліву легеню, повітря в лівій плевральній
порожнині з горизонтальним рівнем рідини. Укажіть механізм виникнення зазначеного
ускладнення:
a. перехід запалення на нутрощеву плевру
b. гостра серцево-легенева недостатність
#c. прорив гнояка в плевральну порожнину
d. ателектаз лівої легені
e. розрив були лівої легені

Яку операцію слід виконати при недостатності митрального клапана?

a. анелопластику
b. митральну комісуротомію
c. балонну дилатацію
#d. протезування клапана
e. аортокоронарне шунтування

Програма лікування поранення грудей з ушкодженням легені в хірургічному стаціонарі

включає:
#a. термінове оперативне втручання за неефективності плеврального дренажу
b. екстрена операція
c. дренування плевральної порожнини
d. консервативне лікування
e. протишокова терапія

Який з нижченаведених видів пневмотораксу особливо небезпечний для життя:

a. всі однаково небезпечні
b. відкритий
c. не може бути небезпечним для життя
d. закритий
#e. напружений

Хвора 19 років страждає на ревматизм протягом 5 років. Під час профогляду виявлено
розширення меж серця вліво, мітральну конфігурацію серця і відхилення контрастованого
стравоходу по колу великого радіуса, ослаблення І тону, систолічний шум над верхівкою,
який іррадіював у ліву аксилярну ділянку, акцент II тону над легеневою артерією. Яку
набуту ваду серця варто запідозрити:
a. стеноз гирла аорти
b. стеноз лівого передсердно-шлуночкового отвору
c. недостатність аортального клапана
d. недостатність тристулкового клапана
#e. недостатність мітрального клапана

Найдоцільніший спосіб плеврального відсмоктування при спонтанному пневмотораксі це

a. багаторазові плевральні пункції
b. активне вакуумне відсмоктування
c. активне дренуання за допомогою трьохампульної системи
#d. пасивне клапанне відсмоктування (дренування за Бюлау)
e. пасивне безклапанне відсмоктування

Найбільш характерними ознаками спонтанного пневмотораксу будуть:

a. Слабкість, біль в спині, зниження АТ.
b. Кашель, зниження АТ, набряк вен шиї.
#c. Раптовий гострий біль в грудях, задишка, поверхневе дихання, збудження,
пітливість.
d. Запаморочення, головний біль, підвищення АТ.
e. Серцебиття, задишка, запаморочення, кашель.

Назвіть характерні скарги хворого при остеохондрозі грудного відділу хребта:

#a. Гострий, стріляючий біль в грудному відділі хребта, який посилюється при рухах,
повороті тулуба.
b. Біль в поперековому відділі хребта.
c. Біль за грудиною, слабкість, серцебиття.
d. Біль в верхніх кінцівках, неможливість рухів в них.
e. Біль в грудях, кашель.

В нижній третині грудного відділу стравохід розташовується по відношенню до середньої

лінії та аорти:
a. Праворуч від аорти, ліворуч від середньої лінії.
b. Позаду аорти, праворуч від середньої лінії.
c. Праворуч від аорти, праворуч від середньої лінії.
#d. Попереду аорти, ліворуч від середньої лінії.
e. Ліворуч від аорти, ліворуч від середньої лінії.

Найбільш характерними скаргами хворого при наявності у нього грижі стравохідного

отвору діафрагми будуть:
a. Печія, постійний біль за грудиною.
b. Дисфагія, нудота, постійний біль за грудиною.
c. Біль в епігастрії після їди, нудота, поява холодного поту.
d. Біль за грудиною під час їди, періодичне блювання.
#e. Поява болю в нижній частині грудини після їди в горизонтальному положенні.

Для типової стенокардії характерні наступні ознаки:

a. Біль в груді в спокої, озноб, запаморочення.
#b. Загрудинний біль, що виникає при фізичному навантаженні і проходить в спокої.
c. Біль в спині, аритмія, сухий кашель.
d. Запаморочення, задишка, серцебиття.
e. Порушення ритму серця, почуття страху, холодний піт.

Найбільш характерними ознаками кардіогенного шоку будуть:

a. Втрата свідомості, підвищення АТ, блювота..
#b. Запаморочення, падіння діурезу, холодна шкіра, вкрита липким потом. Блідість,
мармуровий малюнок шкіри. Падіння АТ, тахікардія.
c. Серцебиття, кашель, озноб, запаморочення.
d. Задишка, запустіння вен шії, падіння АТ.
e. Підвищення АТ, висока температура тіла, біль у грудях.

Назвіть симптоми гострої дихальної недостатності:

#a. Порушення частоти, ритму і глибини дихання.
b. Кровохаркання.
c. Підвищення температури тіла, кашель.
d. Підвищення тиску та частоти пульсу, підвищення температури тіла, кашель,
кровохаркання.
e. Підвищення тиску та частоти пульсу.

З якого утворення відходить легеневий стовбур ( truncus pulmonalis ), який дає початок
легеневим артеріям?
a. З лівого шлуночка серця.
b. З правого передсердя.
c. З лівого передсердя.
d. Від дуги аорти.
#e. З правого шлуночка серця.

Хворий А., 65 років. Терміново поступив до лікарні у вкрай важкому стані. Кома, пульс
120 уд/хв, частота дихання 28, артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Обличчя багрово-
синього кольору. На рентгенограмі грудної клітини зона затемнення у нижніх відділах
легенів трикутної форми. На ЕКГ наявних ознак інфаркту міокарду не виявлено.
Неврологічного дефіциту не виявлено. Виберіть найбільш імовірний діагноз у хворого з
перерахованих:
a. Гостре порушення мозкового кровообігу.
b. Пневмоторакс.
c. Пневмонія.
d. Інфаркт міокарду.
#e. Тромбоемболія легеневої артерії.

Хворий К., 27 років. Поступив зі скаргами на різкий біль у лівій половині груді,
ускладнене дихання, серцебиття. Пульс 96 уд/хв, артеріальний тиск 110/70 мм рт ст,
частота дихання 24 за хв. Аускультативно справа дихання вислуховується над всією
легенею, зліва – різко послаблене. Ренгенологічно - колабована ліва легеня, тінь
межестіння зміщена правобіч. Виберіть найбільш вірогідний діагноз з
нижчеперерахованих?
#a. Лівобічний пневмоторакс.
b. Лівобічний плеврит.
c. Емфізема легенів.
d. Рак правої легені.
e. Правобічна пневмонія.

Скільки фізіологічних звужень має стравохід ?

a. 4.
b. 5.
#c. 3.
d. 1.
e. 2.

Назвіть пульмональні причини болю в грудній клітці?

a. Тромбоемболія легеневої артеріі.
b. Інфаркт міокарду.
c. Езофагіт.
#d. Пневмоторакс.
e. Защемлення діафрагмальної грижі.

Назвіть кардіальні причини болю у грудній порожнині:

a. Розрив аневризми грудної аорти.
b. Тромбоемболія легеневої артерії.
c. Пневмоторакс.
d. Плеврит.
#e. Інфаркт міокарду.

Одним з досліджень для установлення діагнозу діафрагмальної грижі є рентгеноскопія в

положенні Тренделенбурга. В якому положенні хворого це дослідження виконується?
a. Лежачи.
#b. Лежачі, з опущеним головним кінцем столу.
c. Лежачи, з піднятим кінцем столу.
d. Стоячи.
e. В коліно–ліктьовому положенні.

Основними ознаками гострої лівошлуночкової недостатності є:

a. Тахікардія, озноб, зниження АТ.
b. Тимчасова зупинка дихання, запаморочення, тахікардія.
c. Втрата свідомості, зниження АТ, серцебиття.
d. Блювота, озноб, зниження АТ.
#e. Нападоподібна задишка, болісна задуха, ортопное, кашель, що не приносить
полегшення.

Скільки часток має права легень?

a. 1.
#b. 3.
c. 5.
d. 4.
e. 2.

Скільки часток має ліва легеня?

a. 5.
b. 4.
c. 3.
#d. 2.
e. 1.

Основними симптомами гострої правошлуночкової недостатності є:

a. Кашель, втрата свідомості, підвищення температури тіла.
#b. Набряки він шиї та яремних він при вдиху, біль в правому підребер'ї.
c. Задишка, підвищення температури тіла, озноб.
d. Кашель, підвищення температури тіла, озноб.
e. Задишка, серцебиття, втрата свідомості.
В області шиї та на початку грудного відділу стравохід розташовується по відношенню до
середньої лінії та аорти?
a. Попереду аорти, ліворуч від середньої лінії.
b. По центру, попереду аорти.
#c. Позаду аорти, ліворуч від середньої лінії.
d. Позаду аорти, праворуч від середньої лінії.
e. Попереду аорти, праворуч від середньої лінії.

В середній частині грудного відділу стравохід розташовується по відношенню до

середньої лінії та аорти:
#a. Праворуч від аорти, праворуч від середньої лінії.
b. Попереду аорти, праворуч від середньої лінії.
c. Ліворуч від аорти, ліворуч від середньої лінії.
d. Попереду аорти, ліворуч від середньої лінії.
e. Праворуч від аорти, ліворуч від середньої лінії.

Хворий А., 42 років, переведений в клініку із терапевтичного відділення, де на протязі

двох місяців лікувався з приводу гострого абсцесу верхньої долі правої легені.
Проводилось лікування: внутрім”язеве введення антибіотиків, сульфаніламідні препарати.
Покращення незначне. Залишається кашель з виділенням гнійного харкотиння 80-100 мл
на добу з неприємними запахом, температура підвищена (37,6 град.С). Діагноз?
#a. Хронічний абсцес легені.
b. Порожниста форма раку легені.
c. Нагноєний полікістоз.
d. Гострий абсцес правої легені.
e. Туберкульозна каверна.

Причини виникнення гострого абсцесу легень:

#a. Пневмонiя.
b. Медiастинiт.
c. Пiопневмоторакс.
d. Емпiєма плеври.
e. Туберкульоз.
Вкажіть найбільш ефективний метод лікування хворих на гостру емпієму плеври:
a. внутрішньотрахеальна інсуфляція антибіотиків з протеолітичними ферментами.
b. дренування плевральної порожнини з постійною активною аспірацією.
#c. дренування плевральної порожнини по Бюлау.
d. пункція плевральної порожнини з евакуацією гною.
e. торакотомія з плевректомією.

18-річний чоловік доставлений в відділення невідкладної допомоги колотою раною в

шостому міжреберному проміжку справа від грудини. САТ 80 мм рт. Тони серця
приглушені, парадоксальний пульс. При аускультаціяї правих відділів грудної клітки
визначається приглушені дихальні шуми. Який з даних кроків має бути першочерговим?
a. встановлення центрального венозного доступу.
b. перикардіальне вікно.
#c. пункція та аспірація правої грудної клітки.
d. пункція та аспірація перикарду.
e. зняття ехокардіограми.

Рентгенологiчнi ознаки гострої емпiєми плеври:

a. Високе стояння дiафрагми.
b. Ателектаз долі легенi.
#c. Колапс легенi з горизонтальним рiвнем рiдини.
d. Наявнiсть рiвня рідини по лiнії Дамуазо.
e. Колапс легенi.
(хоча у документі, з якого цей тест взято, відмічено «наявність рівня рідини по лінії
Дамуазо»)

Аускультативна картина гострого абсцесу пiсля дренування через бронх:

a. Бронхiальне дихання.
b. Ослаблене дихання.
c. Вiдсутнiсть дихання.
#d. Амфоричне дихання.
Хворий Д., 39 років, захворів гостро після переохолодження підвищилась температура до
40 град.С, появились болі в грудній клітці справа, блювота із харкотинням з смердучим
запахом. Зловживає куривом і алкоголем. Об”єктивно: загальний стан важкий,
температура - 39 град.С, виражені ознаки гнійної інтоксикації і дихальної недостатності.
Рентгенологічно: на фоні масивного затемнення верхньої і середньої долі визначаються
порожнини різних розмірів з горизонтальним рівнем рідини. Діагноз?
a. Абсцес легені.
b. Порожниста форма рака.
#c. Гангрена легені.
d. Туберкульозні каверни.
e. Емпієма плеври.

Рідина розташована в плевральнiй порожнинi по лiнії Дамуазо при:

a. Пневмотораксi.
b. Медiастинiтi.
c. Пiопневмотораксi.
#d. Ексудативному плевритi.
e. Превмонії.

60-річна жінка доставлена у відділення невідкладної допомоги після ДТП(зіткнення

автомобіля зі стовпом). Наявні важкі болі в передній частині грудей, АТ 110/80 мм рт. На
рентгенограммі ОГП сумнівне розширене межистіння. Який наступний крок слід
прийняти у веденні даного пацієнта?
a. КТ грудної клітини.
b. перикардіоцентез.
c. встановка центрального венозного катетера.
d. трансторакальна ЕхоКГ.
#e. аортограма.

Аускультативнi данi при пiопневмотораксі:

a. Бронхiальне дихання.
b. Сухi хрипи.
#c. Вiдсутнiсть дихання.
d. Амфоричне дихання.
e. Вологi хрипи.
Чоловік 40 років після алкогольного сп'яніння протягом 4-5 годин проспав на вулиці.
Через 2 дні у нього підвищилася температура, з'явилися болі в грудній клітці. Поступове
підвищення температури до 39º С. Через 2 тижні раптово при кашлі відійшло близько 200
мл гною з неприємним запахом. Який найбільш імовірний діагноз?
a. плеврит.
b. рак легені з розвитком пневмоніту.
c. бронхоектатична хвороба.
#d. гострий абсцес легені.
e. загострення хронічного бронхіту.

При прориві абсцесу легені і при надходженні гною і повітря в плевральну порожнину
спостерігається:
a. тахікардія
b. поверхневе дихання
c. різкий біль у боці
d. сильний кашель
#e. здавлення легені і зміщення органів середостіння в здоровий бік

Ускладнення гострого абсцесу легень:

a. малiгнiзацiя.
b. медiастинiт.
c. амiлоїдоз нирок.
#d. пiопневмоторакс.
e. флегмона грудної стінки.

Найбільш інформативний метод обстеження стану бронхів?

#a. Бронхоскопія.
b. Томографія.
c. Бронхографія.
d. Спірографія.
e. Ангіопульмонографія.
38-річний чоловік доставлений у відділення невідкладної допомоги з вогнепальною раною
в лівій половині грудної клітки по прямій пахвинній лінії у сьомому міжребер'ї.
Вислуховується свистячий звук при вдиханні. Який першочерговий крок слід виконати?
a. плевральна пункція.
b. діагностична лапаротомія.
c. діагностична торакотомія.
#d. закриття отвору стерильною пов'язкою.
e. введення дренажної трубки.

Причиною спонтанного пневмотораксу є:

#a. Бульозна хвороба
b. Плевральна пункцiя
c. Закрита травма грудної клiтки
d. Вiдкрита травма грудної клiтки
e. Бронхоектатична хвороба

Найбільше часті чинники абсцесу легень – це:

a. Вірусна пневмонія.
b. Астматичний приступ.
#c. Аспіраційна пневмонія.
d. Бронхіальна аденома.
e. Інфаркт легені.

Пiопневмоторакс - це ускладнення:
#a. Гострого абсцесу легень.
b. Закритої травми грудної клiтки.
c. Ексудативного плевриту.
d. Бронхоектатичної хвороби.
e. Пневмонії.

26-річний чоловік з різаною раною у правому міжреберному просторі в

середньоключичній лінії поступає в відділення невідкладної допомоги. Під час
обстеження підшкірна емфізема правої грудної клітки, відсутні дихальні шуми, трахея
зміщена вліво та припіднята. Який найбільш вірогідний діагноз?
a. гемопневмоторакс.
b. розрив грудної стінки.
#c. напружений пневмоторакс.
d. масивний гемоторакс.
e. пневмоторакс.

Малий гемоторакс – це:

a. скупчення крові тільки в одній плевральній порожнині.
b. скупчення крові до кута лопатки.
c. скупчення крові в плевральних синусах при наявності ознак триваючої кровотечі.
#d. скупчення крові в плевральних синусах (200-500 мл).
e. скупчення крові в підшкірній клітковині і міжм'язовому просторі грудей.

У хворої 41 року на четверту добу після тупої травми грудної клітки на рентгенограмі –
негомогенне затемнення в нижньому відділі. При пункції отримана невелика кількість
світло-жовтого ексудату з кров`яними згустками. Яке лікування краще надати хворому?
a. Дренування плевральної порожнини.
b. Антибактеріальну терапію.
#c. Оперативне - декортикацію легені.
d. Щоденні пункції.
e. Розсмоктувальну терапію.

Оптимальним доступом для ушивання поранень серця є:

a. Передньобічна торакотомія зліва.
b. Стернотомія.
#c. Передньобічна торакотомія на стороні поранення.
d. Задньобічна торакотомія зліва.
e. Лівобічна торакотомія незалежно від сторони поранення.
Хворий 42 років поступив через 3 години після травми з вираженою підшкірною
емфіземою верхньої половини тулуба, задишкою, тахікардією, пульс-120 уд. в хв.
Рентгенологічно пневмотораксу не виявлено, значно розширене середостіння в
обидві сторони. Яка невідкладна допомога?
a. Пункція плевральної порожнини.
b. Дренування плевральної порожнини.
c. Торакотомія.
#d. Дренування переднього середостіння.
e. Торакоскопія.

Хвора 3 години тому одержала множинні ножові поранення грудної клітини. Шкірні
покриви звичного забарвлення. Пульс 84 удари в хвилину, задовільне наповнення і
напруга. АТ - 90/70 мм.рт.ст. Гемопневмотораксу немає. Хворій
необхідно провести:
a. Плевральну пункцію справа.
b. Лівобічну торакотомію.
c. Дренування лівої плевральної порожнини.
#d. Первинну хірургічну обробку ран грудної клітини.
e. Плевральну пункцію зліва.

Для закритої травми серця характерні:

a. Зниження артеріального тиску.
b. Болі в області серця.
#c. Всі перераховані ознаки.
d. Підвищення венозного тиску.
e. Зміни ЕКГ.

У хворого 45 років після тупої травми грудної клітки з переломом груднини виникли
слабкість, гіпотонія, ціаноз верхньої половини тулуба, надимання вен шиї. При
плевральній пункції вміст відсутній. Пульс 120 уд./ хв., ритмічний, слабкого
наповнення. Який діагноз найбільш вірогідний?
a. Згорнений гемоперикард.
b. Гострий інфаркт міокарду.
c. Струс серця.
#d. Тампонада серця.
e. Тромбоемболія легеневої артерії.

Хворий доставлений з проникаючим пораненням грудей зліва. Об'єктивно: стан середньої

тяжкості. Пульс 120 уд. в хвилину, АТ 100/60 мм рт. ст. При рентгенографії: зліва є малий
гемоторакс, межі серця розширені. Талія серця
відсутня. Необхідно вжити:
a. Аспірація вмісту з плевральної порожнини.
b. Протишокове лікування.
c. Рентгенологічний контроль через 30 хвилин.
#d. Торакотомія.
e. Торакоцентез.

В хірургічне відділення доставлений хворий, що скаржиться на різкій біль в лівій

половині грудної клітини, біль з’явився під час бійки на вулиці. При об’єктивному
дослідженні – наявність підшкірної емфіземи по боковій поверхні грудної клітини
зліва, різка болючість в ділянці 3 ребра, перкуторно-“коробочний” звук, дихальні шуми не
проводяться. Стан хворого прогресивно погіршується, зростає задишка. На основі
клінічних даних лікар може думати, що у хворого закритий перелом ребра
ускладнився:
a. Закритим пневмотораксом.
b. Відкритим пневмотораксом.
c. Гемотораксом.
#d. Клапанним (напруженим) пневмотораксом.
e. Емпіємою плеври.

При тампонаді серця спостерігаються:

a. Розширення меж серця.
b. Глухість тонів.
c. Зниження артеріального тиску.
d. Ціаноз обличчя.
#e. Все перераховане.
Абсолютним показанням для широкої торакотомії при проникаючому пораненні грудної
клітини є:
a. Гемо-пневмоторакс.
b. Гемоторакс, що згорнувся.
c. Пневмоторакс.
#d. Тривала кровотеча в плевральну порожнину.
e. Проникаюче поранення грудної клітки.

При тампонаді серця показані:

#a. Пункція перикарду.
b. Переливання крові.
c. Сечогінні засоби.
d. Антибіотики.
e. Гемостатична терапія.

Хворий С., 25 років поступив після травми грудної клітки. При клінічному та
рентгеннологічному обстеженні встановлено діагноз “напружений пневмоторакс зліва”.
Яка невідкладна допомога?
a. Оксигемотерапія.
b. Внутрішньовенні інфузії.
c. Анальгетики.
#d. Дренування плевральної порожнини.
e. Інтубація.

Через 1,5 години після удару грудної клітини доставлений хворий в стані середньої
тяжкості зі скаргами на утруднене дихання. Об'єктивно: шкірні покриви синюшного
кольору. Справа визначається перелом VI-VII ребер по середньо-
пахвовій лінії. Дихання поверхневе, 30 в хвилину. З моменту отримання травми стан
хворого прогресивно погіршується. АТ 120/70 мм рт. ст., пульс 84 уд. в хв. Розвиток
якого ускладнення може бути?
a. Внутрішній напружений пневмоторакс.
#b. Закритий пневмотораксВнутрішній напружений пневмоторакс.
c. Відкритий пневмогемоторакс.
d. Гематома в області перелому.
e. Закритий гемоторакс.
Показом для негайної торакотомiї є:
a. Задишка.
#b. Гемоперикард.
c. Пневмогемоторакс.
d. Пневмоторакс.
e. Гемомедiастинiт.

При транспортуванні хворого з пораненням лівої половини грудної клітини відзначається

зниження АТ, набухання яремних вен. Що є ефективним методом екстреної допомоги?
a. Оксигенація.
b. Штучна вентиляція легень.
c. Плевральна пункція.
d. Інтенсивна інфузійна терапія.
#e. Пункція перикарду.

Хворий одержав проникаюче ножове поранення правої половини грудної клітини. Шкірні
покриви бліді. АТ - 90/60 мм.рт.ст., пульс - 112 ударів в хвилину, слабкого наповнення і
напруги, ритмічний. При рентгенографії грудної клітини визначається широкий рівень
рідини, що досягає нижнього кута лопатки. Лікувальна тактика
зводиться:
a. До дренування плевральної порожнини.
b. До тільки інтенсивної терапії.
#c. До негайної відеоторакоскопії справа, при тривалій кровотечі - торакотомії.
d. До плевральних лікувальних пункцій.
e. До інтенсивної терапії в поєднанні з дренуванням плевральної порожнини.

Хворий 2 години тому одержав ножове поранення лівої половини грудної клітини. Шкірні
покриви бліді. Тони серця глухі, тахікардія, АТ-70/20 мм. рт. ст. Пульс на променевих
артеріях ниткоподібний. Має місце укорочення перкуторного
звуку. Можна запропонувати наступний діагноз:
Виберіть одну відповідь:
a. Поранення крупних судин середостіння.
b. Поранення легені.
c. Плевро-пульмональний шок.
#d. Поранення серця.
e. Торако-абдомінальне поранення.

Про поранення серця свідчать:

a. Підвищення венозного тиску.
#b. Все перераховане.
c. Зовнішній вигляд хворого.
d. Різке зниження артеріального тиску, тахікардія.
e. Локалізація рани.

У хворого 38 років, в результаті нанесеного удару тупим предметом по лівій половині

грудної клітки виявлено перелом Х ребра зліва зі зміщенням відламків, пристінковий
пневмоторакс. Хворий блідий, відмічає болі в лівому підребер’ї. АТ 80/40 мм. рт. ст.
Пульс 138 за 1 хв., слабого наповнення і напруження. При УЗД обстеженні виявлено
рідину в лівій половині живота. Виявлено розрив селезінки. Яку вибрати лікувальну
тактику?
#a. Дренувати ліву плевральну порожнину і зробити лапаротомію.
b. Зробити негайно лапаротомію і спирт-новокаїнову блокаду Х ребра.
c. Зробити лівобічну торакотомію, а потім зразу же лапаротомію.
d. Провести протишокові заходи і після підвищення артеріального тиску зробити
лапаротомію.
e. Негайно виконати верхньо-серединну лапаротомію і потім дренувати ліву
плевральну порожнину.

Через 1 годину після бійки доставлений хворий з проникаючим пораненням грудної

клітини зліва. Стан середньої тяжкості. Блідий. АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 120 уд. в
хвилину. При рентгенографії: зліва малий гемоторакс, межі серця розширені. Талія серця
відсутня. Ер. 3,2 Т/л. Ваш попередній діагноз:
a. Поранення легені.
b. Геморагічний шок.
c. Гидроторакс зліва.
#d. Поранення серця.
e. Гемоторакс зліва.
Найдоцільніший спосіб плеврального дренування в разі спонтанного пневмотораксу:
#a. Пасивне клапанне відсмоктування (Бюлау).
b. Активне вакуумне відсмоктування.
c. Торакотомія, ревізія плевральної порожнини, дренування.
d. Пасивне безклапанне відсмоктування.
e. Активне вакуумне відсмоктування в п'ятому міжребер'ї по середньоключичній лінії .

Назвіть найбільш ефективний спосіб усунення болю при переломі ребер

a. Міжреберна блокада
b. Пероральний прийом знеболюючих препаратів
c. Внутрішньовенне застосування знеболюючих препаратів
d. Застосування лідокаїнового пластиру
#e. Епідуральна грудна анестезія

Зазначте вид пневмотораксу, особливо небезпечний для життя:

a. Відкритий.
#b. Напружений.
c. Усі однаково небезпечні.
d. Не може бути небезпечним для життя.
e. Закритий.

Достовірною ознакою розриву діафрагми є:

#a. Пролабування органів черевної порожнини в грудну порожнину, що виявляється
при рентгенологічному дослідженні
b. Загальний важкий стан хворого
c. Послаблення дихання на стороні травми
d. Біль в піредребер'ї
e. Біль у грудній клітці з іррадіацією в надпліччя

У хворого 27 років діагностовано травматичний перелом ребра. Через 24 години клінічно

та рентгенологічно запідозрено скупчення ексудату в плевральній порожнині, але під час
плевральної пункції ексудату не отримано. Ймовірна причина:
a. Забиття легені.
b. Немає ушкодження.
#c. Гемоторакс, що згорнувся.
d. Неправильно вибране місце пункції.
e. Пункційну голку проведено занадто глибоко.

Зазначте нехарактерну ознаку напруженого пневмотораксу:

a. Відсутність дихальних рухів на боці ураження.
b. Анурія, олігоурія.
c. Біль у грудях.
d. Розширення шийних вен.
#e. Девіація трахеї в бік пневмотораксу.

Виберіть точку дренування плевральної порожнини для усунення гематораксу

a. 2-е міжребер'я по середній ключичній лінії
b. 7-е міжребер'я по передній аксилярній лінії
#c. 6-е міжребер'я по середній пахвовій лінії.
d. 8-е міжребер'я по середній опахвовій лінії.
e. 4-е міжребер'я по середній пахвовій лінії

Який об'єм гемотораксу підлягає обов'язковій евакуації, шляхом дренування плевральної

порожнини?
a. До 100 мл
b. До 300 мл
c. До 200 мл.
d. До 50 мл
#e. Понад 300 мл

Хворого, 25 років, госпіталізовано після травми грудної клітки. Після клінічного та

рентгеннологічного обстеження встановлено діагноз: «Напружений пневмоторакс зліва».
Зазначте метод невідкладної допомоги:
a. Застосування аналгетиків.
#b. Дренування плевральної порожнини
c. Оксигенотерапія.
d. Інтубація.
e. Внутрішньовенні інфузії.

Виберіть спосіб хірургічної обробки проникної рани грудної клітини:

a. Зашивання м'язів і залишення шкіри незашитою.
#b. Зашивання усіх шарів рани.
c. Тампонада стерильною серветкою.
d. Лікування рани відкритим способом.
e. Ранній відтермінований шов рани.

З якою метою застсовується проба Ревілуа-Грегуара?

a. для діагностики присутності крові у плевральній порожнині;
b. для діагностики пневпотораксу;
#c. для диференційної діагностики згорненого та незгорненого гемотораксу;
d. для діагностики присутності повітря у плевральній порижнині;
e. для діагностики гемопневмотораксу;

Фізикальні ознаки спонтанного пневмотораксу:

a. Поява підшкірної емфіземи.
b. Сухі хрипи над ураженою легенею.
#c. Цианоз шкірних покривів.
d. Відсутність дихальних шумів з одного боку.
e. Вологі хрипи над ураженою легенею.

Найчастіша причина розвитку спонтанного пневмотораксу - це:

a. Бронхіти, бронхіальна астма.
#b. Бульозна емфізема.
c. Хронічні запальні процеси в легені.
d. Емфізема легенів.
e. Відрив плевральних листків.
Тактика хірурга в разі неінформативності рентгенологічного дослідження при травмі
грудної клітки:
#a. Виконати діагностичну плевральну пункцію.
b. Керуватися даними аускультації.
c. Виконати торакоскопію.
d. Оцінити тяжкість крововтрати за клінічними ознаками.
e. Керуватися даними перкусії.

Назвіть покази до експлоративної (пошукової) торакотомії у хворих із відносно

стабільною гемодинамікою у разі виділення крові з плеврального дренажа:
a. Віділилось одномоментно 1000 мл
b. Віділилось одномоментно 500 мл.
c. Віділилось одномоментно 300 мл.
#d. Віділилось одномоментно 1500 мл
e. Віділення більше 100 мл за годину протягом більше ніж 4 годин

У хворого, 32 роки, із закритою травмою грудної клітки з'явилася підшкірна емфізема в

ділянці яремної вирізки, яка швидко поширилася на шию, обличчя, верхню частину
тулуба. Визначіть механізм такого розвитку підшкірної емфіземи:
a. Розрив діафрагми.
b. Перелом ребер.
#c. Ушкодження дихальних шляхів з розвитком емфіземи середостіння.
d. Закритий пневмоторакс.
e. Забиття серця.

Хворий 33 роки доставлений в хірургічне відділення через годину після автомобільної

травми (удар грудною клітиною о кермо). Стан хворого важкий. Шкірні покриви і слизові
оболонки бліді, АТ - 80/40 мм рт. ст., пульс 110 уд. за хв. відмічається набухання вен шиї.
Під час ультразвукового дослідження виявлено гемоперикард. Якою має бути хірургічна
тактика?
a. Дренування плевральної порожнини у п'ятому міжребер'ї по пахвовій лінії зліва
b. Плевральна пункція у другому міжребер'ї по середньоключичній лінії зліва
#c. Торакотомія, або стернотомія
d. Пункція перикаду
e. Торакоскопія
Що означає термін "флотуючий" перелом ребер?
a. Травма грудної клітини, що поєднується з гострою дихальною недостатністю
#b. Переломи трьох та більше розташованних поруч ребер в двох або більше місцях,
що призводять до втрати їх зв'язку з реберним каркасом
c. Перелом ребра з травмою легені.
d. Важка форма пневмотораксу
e. Множинні переломи ребер

Виберіть точку дренування плевральної порожнини для усунення пневмотораксу

a. 3-е міжребер'я по середній ключичній лінії.
b. 7-е міжребер'я по передній аксилярній лінії
c. 4-е міжребер'я по середній пахвовій лінії
#d. 2-е міжребер'я по середній ключичній лінії
e. 8-е міжребер'я по задній аксилярній лінії.

Хворий П., 48 років, звернувся до чергового хірурга зі скаргами на біль у правій половині
грудної клітки, задуху, кашель, головокружіння. З анамнезу: годину тому впав з
мотоцикла й ударився правою частиною грудної клітки об край тротуару. Об'єктивно:
шкіра та видимі слизові оболонки бліді, свідомість затьмарена, АТ — 90/60 мм рт. ст.,
пульс — 100 за 1 хв, у грудній клітці праворуч дихання ослаблене, перкуторно — тупість
у нижніх відділах. Зазначте патологічний процес, який розвинувся у хворого:
a. Перелом ребер справа.
b. Правобічний піопневмоторакс.
#c. Правобічний гемоторакс.
d. Правобічний закритий пневмоторакс.
e. Правобічний напружений пневмоторакс.

Які медикаментозні засоби показані для зменшення імовірності рестенозу при

ендоваскулярному лікуванні хронічної стадії хвороби Такаясу?
#a. Антитромбоцитарна терапія
b. Вітамін К
c. Прямі антикоагулянти
d. Тромболітична терапія
e. Непрямі антикоагулянти

При поступленні хвора 27 років, скаржиться на головний біль, запаморочення, швидку

втомлюваність, погіршення пам’яті, погіршення зору. Скарги поволі наростали протягом
останніх двох років. При пальпації шиї різкий біль. Найбільш вірогідний діагноз?
a. Гостра емболія сонних артерій.
b. Хвороба Крона.
c. Облітеруючий атеросклероз сонних артерій.
#d. Хвороба Такаясу з ураженням сонних артерій.
e. Гострий тромбоз яремних вен.

Який метод є золотим стандартом для встановлення діагнозу хвороби Такаясу?

a. МРТ-ангіографія.
b. Степ-тест
c. Фонокардіографія
d. Ехокардіографія
#e. Цифрова субтракційна ангіографія

Хвора В., 31 року, поступила до стаціонару зі скаргами на мерзлякуватість кінцівок,

швидку втому, слабкість в руках. Відмічала подібні прояви протягом 6 років, погіршення
свого стану відмітила протягом останнього року. При обстеженні хвора звичайної будови
тіла, зниженого годування. Пульс 78 уд. за хв., різко ослаблений на правій руці,
ритмічний, АТ — 130/80 мм рт ст. на лівій руці, 80/60 мм рт.ст. на правій руці. За даними
цифрової субтракційної ангіографії виявлено стеноз короткого сегменту правої
підключичної артерії. Який метод лікування показаний пацієнту?
a. Операція Лінтона, Коккета
b. Емболектомія
c. Каротидно-підключичне шунтування
d. Операція Троянова-Тренделенбурга, Бебкока
#e. Перкутанна транслюмінальна ангіопластика або стентування враженого
сегменту

31-річна жінка госпіталізована до стаціонару зі скаргами на головні болі, запаморочення,

слабкість у верхніх кінцівках. При обстеженні виявлено: пульс – 68 на хвилину,
ритмічний, відсутній на правій руці. Артеріальний тиск 200/110 на лівій руці та 150/70 на
правій руці. На ангіографії виявлено стеноз правої підключичної артерії, стеноз лівої
ниркової артерії, критичний стеноз правої ниркової артерії. Визначте, яка операція
показана у даному випадку.
a. Видалення феохромоцитоми
b. Операція Лінтона, Коккета
c. Усунення коарктації аорти
#d. Стентування ниркової артерії
e. Діагностична лапароскопія

Назвіть показник активності запального процесу при артеріїті Такаясу:

#a. Немає достовірного показника
b. Ревматоїдний фактор
c. Антистрептолізин-О.
d. Швидкість осідання еритроцитів
e. С-реактивний білок

Жінка, віком 28 років, звернулась до лікарі зі скаргами на швидку втому, лихоманку,

відчуття оніміння у верхніх кінцівках, болі в суглобах верхніх кінцівок. Загальний стан
хворої відносно задовільний. Пульс - 70 за 1 хв., ритмічний, відсутній на лівій руці.
Артеріальний тиск – 120/80 мм рт. ст. на правій руці; 80/50 мм рт.ст. на лівій руці. Серцеві
тони ритмічні. Вислуховується шум над лівою підключичною артерією Який метод
дослідження дозволить підтвердити діагноз?
a. Лабораторні дослідження
b. Доплерівське ультразвукове сканування судин верхніх кінцівок
#c. Цифрова субтракційна ангіографія
d. Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини
e. Ехокардіографія

Назвіть основні види перкутанних транслюмінальних оперативних втручань, які

застосовують під час хронічної стадії хвороби Такаясу з метою реваскуляризації уражених
органів?
a. Операція Троянова-Тренделенбурга, Бебкока
b. Сафенектомiя
c. Операція Лінтона, Коккета
d. Емболектомія
#e. Балонна ангіопластика, стентування, імплантація стент-графту
Які клінічні ознаки типові для гострої фази хвороби Такаясу?
#a. Лихоманка, біль у суглобах, зниження ваги
b. Переміжна кульгавість
c. Болі та відчуття оніміння у кінцівках
d. Помірний біль в животі, закрепи
e. Немає типових клінічних ознак

Хвора 32 років звернулася до лікаря зі скаргами на оніміння та часте замерзання пальців

рук, слабкість у руках, сухість шкіри, метеоризм, важкість та тягнучі болі у животі, втрату
ваги. При обстеженні відсутній пульс на лівій руці. Швидкість осідання еритроцитів – 40.
Якому захворюванню відповідає ця клінічна картина?
#a. Хвороба Такаясу з ураженням лівої підключичної артерії та брижових артерій.
b. Синдром Рейно
c. Ішемічний коліт
d. Хвороба Крона
e. Неспецифічний виразковий коліт

72-річний пенсіонер-банкір скаржиться на переміжну кульгавість зліва під час гри в

гольф. Ангіограма показує оклюзію поверхневої стегнової артерія та відтворення
підколінної артерії нижче коліна. Що є лікуванням вибору?
a. In situ фемороплітальний шунт
b. Феморопоплітальний шунт із реверсованою великою підшкірною веною
c. Ендартеректомія з поверхневої стегнової артерії
#d. енергійна програма навантаження
e. Фемомополітеальний шунт з політетрофтор етилен (ПТФЕ) протезом

у 60-річного чоловіка з історією фібриляції передсердь виявлено, що нижня кінцівка

праворуч цианотична, холодна. Найімовірніше, емболія походить з яких відділів з
наступних?
Виберіть одну відповідь:
a. Парадоксальна емболія
b. аневризма черевної аорти
c. атеросклеротична бляшка
d. легені
#e. Серце

70-річний виконавчий директор скаржиться на переміжну кульгавість обидвох ног, що

виникає через проходження 3х кварталівю Яка шанс для нього розвитку гангрени, що
загрожує кінцівці?
Виберіть одну відповідь:
a. 20%
b. Більше 75%
c. 60%
#d. Менше 10%
e. 45%

24-річний чоловік скаржиться на прогресуючу переміжну кульгавість лівої ноги. При

обстеженні ПКА, артерія стопи, ЗВГА - пульс нормальний; але він зникає при тильному
згинанні ноги Який,швидше за все, діагноз?
a. Облітераторуючий атеросклероз
b. кістозна дегенерація ПКА
#c. Синдром захоплення ПКА
d. облітеруючий тромбоангіт
e. Емболічна оклюзія

63-річний чоловік скаржиться на болі і синюшність 4 пальця лівої ноги на протязі 2 днів.
Пульс на а. Dorsalis pedis і ЗВГА пальпується з обох сторін. Немає анамнезу захворювань
серцевої чи судинної системи. Який найбільш вірогідний діагноз?
#a. атероемболія
b. Синдром Рейно
c. атеросклероз артерій пальців
d. васкуліт вовчаку
e. серцева емболія

70-річний чоловік скаржиться на біль з правого боку, що ірадіює в пах. Він має давню
історію сильного куріння та вживання алкоголю та повідомляє про проходження каменю
нирки приблизно за 20 років до цих подій. Його анамнез хвороби також обтяжений
цукровим діабетом,
високим рівнем холестерину та ожирінням. КТ показує a 7-мм камінь правого сечоводу.
Крім того, було отримано таке зображення, Який з перерахованих нижче факторів є
найбільшим фактором ризику розвитку з додаткових знахідок цього пацієнта у
дослідженні?
a. Вік
b. Метаболічний синдром
c. Чоловічий вік
#d. Історія паління
e. історія сечокам'яної хвороби

60-річний чоловік скаржиться в в хірургічній клініці на біль і дискомфорт у лівому коліні,

що погіршуються після стояння протягом тривалого періоду часу Він також повідомляє
про оніміння і поколювання в його нозі, що відбувається протягом останніх 6 місяців
інколи. При фізікальному обстеженні у підколіній ділянці, виявлена пальпувальна
пульсуюча маса. Інструментальне дослідження проведено. Які з наведених нижче подій є
найбільш поширеним гострим ускладненням цієї проблеми пацієнта?
a. Дистальна ішемія вторинна внаслідок компартмент-синдрому
b. Розрив
#c. тромбоемболія
d. Формування гематоми
e. Формування артеріовенозної фістули

40-річний хронічний курцець звернувся із виразкою кінчика другого, третього і

четвертого пальця правої ноги. Має в анамнезі рецидивуючий мігруючий поверхневий
флебіт стопи, що виник кілька років тому. Медичний огляд виявив відсутність з обох
боків пульсу на артеріях стопи і ЗВГА. Який буде єдиний найважливіший крок у
лікуванні?
#a. Припинення куріння
b. Довгострокова антикоагулянтна терапія
c. ангіографія з наступним шунтуванням
d. Негайне оперативне втручання
e. Амутації кількох пальців

57-річний чоловік, який працює як курьер, скаржиться на болі в області гомілки при ході, і
він здатний ходити лише на 500 м потім мусить зупинитися. Він стурбований тим, що він
може втратити свою роботу. Пацієнт має діабет і приймає таблетовані гіпоглікемічні ліки,
β
блокатор тривалої дії та статин. Він курить пачку сигарет кожного дня. При огляді він має
нормальний мпульс на правій нозі. Зліва пульс не визначається. Який із перелічених
нижче є найбільш ймовірний місцем артеріальної оклюзії?
Виберіть одну відповідь:
a. Його ліва поверхнева стегнова артерія
b. Його низхідна торакальна аорта
#c. Його ліва клубова артерія
d. Його інфраренальна аорта
e. Його безіменна артерія

77-річний чоловік, скарги на болючу ділянку в паху, в анамнезі катетеризація стегнової

артерії після автомобільної катастрофи. При огляді є великий пульсуючий утвір над
загальною стегнової артерією. Шкіра над масою еритематозна. Дуплексне ультразвукове
дослідження показує зону гіпоехогенности, що оточує артерію, що містить активний
кровотік, який зв'язується з нижчележачою артерією. Які з наступних - найбільш
ймовірний діагноз?
a. гематома
b. Аневризма загальної стегнової артерії
c. гемангіома
d. черевна грижа
#e. псевдоаневрізма

57-річний чоловік з гострим початком болю у правоій нозі. Він стверджує що він був у
своєму звичайному стані доброго самопочуття до 4 годин тому, коли відчув раптове
настання болю у правій нозі. Потім відчув оніміння стопи. Огляд: неритмічне ЧСС 120
ударів / хв, АТ 130/78 мм рт. ст. і частота дихання 24 вдих / хвилину. На кардіомоніторі
нерегулярний ритм з відсутністю р-хвиль. Права нижня кінцівка є прохолодною на дотик і
має синюватість кольору нижче середини стегна. Пацієнт не відчуває пальців ніг і не
може їми ворушити. Його аортальний пульс нормальний, на стегні пульсація є, звичайна
двостороння, на підколінній та стопі- зліва- без змін, справа- відсутня.
Який із наведених нижче методів є найбільш підходящим варіантом лікування?
a. Правосторонне стегново-підколінне шунтування
b. Системна гепаринизация, ангіографія, розміщення правильної поверхневої системи
стент стегнової артерії
c. Катетер-спрямована тромболітична терапія
d. Системна гепаринізация
#e. Системна гепаринизация, емболектомія стегнової артерії
На КТ-ангіографії: три області звуження і 5 см повної оклюзії зліва загальної клубова
артерія; крім того, у нього є окклюзія 18 см частини лівої поверхнева стегнова артерія, з
контрастіванням підколінної артерії та великогомілкової артерії , що прохідні та
недоторкані. Рекомендації?
a. Шунтування з правої до лівої стегнової артерії
b. ангіопластика лівої клубової артерії та ангіопластика лівої поверхневої стегнової артерії
із стентуванням
c. Аорто-біфеморальний шунт
#d. ангіопластика клубових артерій із стентуваням зліва з наступним відкритим
стегново- підколінним шунтуванням
e. Продовження змін стилю життя та модифікація факторів ризику

25-річна жінка скаржиться на головний біль, запаморочення та біль у грудях. Вона

повідомляє, що їй колись казали, що вона має високий АТ під час попереднього фізичного
навантаження. Вона повідомляє, що її мати також мала аналогічні симптоми і померлп від
інсульту у віці 34 років. Її температура 37,2 ° С, артеріальний тиск 175/90 мм рт.ст., пульс
65 ударів / хв, і дихання 18 вдихів / хв. Обстеження серцево-судинної системи- без
особливостей. Шуми вислуховуються по обидві сторони пупка. Який із наведених нижче є
найбільш вірогідним діагнозом?
Виберіть одну відповідь:
a. хвороба сполучної тканини
b. Атеросклероз
c. Есенціальна гіпертонія
#d. Фіброваскулярна дисплазія
e. хвороби Кавасакі

Хворий 64 роки, чоловік. Працює курером. Скарги на біль у ногах при ході. Біль триває
останні 12 місяців і потрохи погіршується. В даний час відчуває має біль і важкість у обох
гомілках, що розвиваються, при ході більше одного кварталу, але симптоми завжди
зникають протягом декількох хвилин після відпочинку. Біль без навантаження відсутня. В
анамнезі- гіпертонія та дисліпідемія. Він палить приблизно 5-7 сигарет щодня. При огляді
– стопи теплі і без пошкоджень. Пульсація на стегнових артеріях у нормі з обох боків,
однак, його на підколінних та артеріях стопи відсутні з обох боків. Допплерівське
обстеження артерій нижніх кінцівок показує наявність допплерівських сигналів у обох
стопах з показниками кісточково-плечового індексу зліва 0,58, а справа - 0,56.
a. Найкраще початкове лікування: модифікація способу життя з припиненням куріння,
дозована хода та фармакологічне лікування скероване на зниження серцево-судинних
ризиків.
#b. 64-річний чоловік з двосторонньої переміжною кульгавістю. На підставі анамнезу
, дослідження пульсу, симптоми пацієнта, ймовірно, пов'язані з артеріальною
недостатність при оклюзійних ураженнях у поверхневих стегнових артеріях (ПСА).
Фактори ризику : Не модифіковані фактори ризику включають вік, стать та етнічна
приналежність Модифіковані фактори ризику включають куріння, цукровий діабет,
гіпертонію, ниркову недостатність і дисліпідемія.
c. Наступний крок: Оцінка інвалідності, консультування пацієнтів для обговорення
перебігу захворювання, варіанти лікування та ризики / переваги інвазивного втручання
d. Пріоритети по веденню пацієнта - виявлення, лікування та запобігання прогресуванню
системних проявів атеросклеротичного захворювання; поліпшити функціональний стан
пацієнта, інвазивні процедури, такі як ангіопластика / стентування і шунтування, не
показані, оскільки немає критичної ішемії.

68-річна жінка скаржиться у хірургічній клініці на значну біль у її правій нозі після
прогулянки на 200 метрів. Вона повідомляє, що біль зовсім проходить від відпочинку і
може знов виникнути при ході на ту ж відстань. Вона палить пачку цигарок в день
протягом останніх 40 років. Її інші захворювання включають цукровий діабет, ожиріння
та недавню інфекцію сечових шляхів. Її артеріальний тиск сьогодні становить 130/80 мм
рт.ст. Допплер досілдження пульсу на обох кінцівках виявило КПІ 0,6 та 0,5 на лівій і
правій кінці, відповідно. Який найкращий наступний крок в лікуванні?
a. Артеріограма правої ноги
b. Стегно-підколінне шунтування
#c. Припинення куріння та фізичне навантаження
d. Антикоагуляція з варфарином
e. Спостереження

82-річна жінка з історією тяжкої деменції і ураженням судин мозку зліва. ГПМК, правий
гемипарез. Виявлено гангрену пальця та еритему стопи та ноги. Ця жінка сильно
ослаблена її деменцією та інсультом прикута до ліжка в лікувально-профілактичному
закладі. При огляді ослаблення пульсу на стегні з обох боків, на підколінний справа і
відсутній підколінний пульс зліва, і не пальпується пульс на стопі з обох боків. Її лівий
перший і другий пальці гангренозно змінені, розлите запалення п/ш клітковини лівої
стопи і дистальної третини гомілки. ПКІ ліворуч - 0,25. Який найкращий варіант
лікування для цього пацієнта?
a. АГ для ідентифікації ураженої ділянки потім виконують відкрите шунтування, а потім
ампутації пальців і лікування антибіотиками
#b. Ампутація нижче коліна
c. Гіпербаричне лікування киснем та антибіотиками
d. АГ лівої нижньої кінцівки для виявлення ураженої ділянки і ангіопластики із
стентуванням, потім ампутація пальців та лікування антибіотиками
e. Ампутація пальців та лікування антибіотиками

У людини середнього віку має бути виконана ампутація лівої ноги через гангрену
вторинну ЗПА. Які з наступні твердження істинні після ампутації нижче коліна?
a. Поганий прогноз неминучий, якщо доплер не виявить пульс на цьому рівні.
b. Рівень трансекції на 5 см вище медіальної кісточки.
c. Велика і мала гомілкова кістки однакової довжини на цьому рівні.
d. Вона менш функціонально-ефективна, ніж ампутація на рівні коліна.
#e. Прогноз культі можна визначити по транскутанному моніторингу кисню.

56-річний чоловік має історію болю в ногах в спокої. Пацієнт також має в анамнезі важку
ІБС. Він не може пройти дві сходинкові площадки без задишки. Обстеження виявило
оклюзуюче ураження аорти та клубових артерій. Він потребує операції. Який з наступних
варіантів є прийнятний?
#a. аксілярно-біфеморальне шунтування
b. аорто-клубова ангіопластика та стентування
c. аксілярно -клубове
d. аорто-біфеморальне шунтування
e. Аорто-бііліальне шунтування

70-річний чоловік з давньою історією діабету звернувся із гангреною праворуч на другому

пальці ноги. Що вірно із тверджень щодо його діабетичної стопи?
Виберіть одну відповідь:
a. права стегнова артерія, швидше за все оклюзована або стенозована.
b. Гангрена ноги завжди вимагає термінової ампутації нижче коліна.
c. пульс на а.Dorsalis pedis та ЗВГА завжди відсутні.
#d. Трофічні виразки різко відмежовані.
e. Артеріальна реконструкція є обовязковою

Пацієнт повертається через 8 місяців з погіршенням болі в литці при мінімальному

навантаженні і трофічною виразкою на кінці лівого четвертого пальця ноги. Його ПКІ з
лівого боку становить 0,37. Яке з перелічених нижче локалізацій тепер, ймовірно, також
пов'язані з оклюзійним захворюванням?
a. Ліва глибока стегнова артерія
b. Інфра-ренальна аорта
#c. Ліва поверхнева стегнова артерія
d. Ліва внутрішня клубова артерія
e. Торакальна аорта

Хворий Н, 60 років, скаржиться на біль та оніміння в лівій нозі, що виникають при ходьбі.
Після відпочинку біль проходить. Протягом декількох років страждає імпотенцією. При
огляді виявлено атрофію м‘язів лівої ноги, нормальні рефлекси та шум над стегновою
артерією. Найімовірніше у хворого:
a. Синя флегмазія.
b. Артрит.
c. Грижа міжхребцевого диска.
d. Тромбоз глибоких вен.
#e. Синдром Леріша.

Хворий В., 61 року, поступив до стаціонару зі скаргами на постійне змерзання пальців

стоп, швидку втому та появу болю в м'язах гомілок, стегон та інколи сідниць при ходьбі
на відстань 120-150 м. Хворіє протягом 6 років, погіршення свого стану відмітив протягом
останнього року. При обстеженні хворий звичайної будови тіла, зниженого годування.
Пульс 78 уд. за хв., ритмічний, АТ — 150/80 мм рт ст. При огляді шкірні покрови нижніх
кінцівок з блідим відтінком, особливо на рівні ступнів, сухі та прохолодні на дотик,
бідним волосяним покровом на гомілках, вираженим кератозом на ступнях. Пульсація на
периферичних артеріях нижніх кінцівок послаблена. Який метод обстеження для
визначення остаточної локалізації судинного ураження показаний пацієнту?
a.Визначення гомілково-брахіального індексу
Лазерна флуометрія
#b. Артеріографія
c. Доплерографія
d. Плетизмографія

Чоловік 45 років, з надлишковою вагою, який періодично зловживає алкоголем, звернувся

зі скаргами на нестерпний біль в першому пальці правої стопи. При огляді палець
набряклий, гіперемований, здебільшого в ділянці проксимального суглобу. Різкий біль
при пальпації, чи рухах. Обидві нижні кінцівки теплі, пульсація дистальних артерій
збережена з обох боків. Що, на вашу думку, могло стати причиною больового синдрому?
a. Патологічний перелом
#b. Напад подагри
c. Діабетична ангіопатія
d. Облітеруючий атеросклероз
e. Ревматоїдний артрит

Чоловік 55 років, страждає на цукровий діабет, звернувся зі скаргами на біль в першому

пальці правої стопи. При огляді палець набряклий, гіперемований. Болючий при
пальпації. Обидві нижні кінцівки прохолодні на дотик, пульсація дистальних артерій різко
ослаблена з обох боків, пульсація стегнових та підколінних артерій збережена. Що, на
вашу думку, могло стати причиною больового синдрому?
a. Патологічний перелом
#b. Діабетична ангіопатія
c. Облітеруючий атеросклероз
d. Напад подагри
e. Ревматоїдний артрит

Хворий, 31 року, доставлений машиною швидкої допомоги. Скаржиться на біль у верхній

кінцівці, відчуття холоду в ній, зміну кольору шкіри. Захворів раптово, близько 2,5 годин
тому, коли раптово з'явився біль в ділянці лівого передпліччя, виникла блідість його
шкірних покривів. Протягом 8 років страждає ревматичною вадою серця. При огляді
шкірні покриви лівої верхньої кінцівки бліді, прохолодні на дотик, всі види чутливості
збережені. Пульсація на ліктьовій артерії відсутня, збережена на пахвовій артерії. Який
найбільш імовірний діагноз?
#a. Тромбемболія плечової артерії
b. Аневризма поверхневої артерії
c. Гострий тромбофлебіт плечової вени
d. Стеноз плечової артерії
e. Первинний гострий тромбоз кубітальної артерії

Хвора М. 27 років скаржиться на больові відчуття в обох нижніх кінцівках, що виникли

поступово, протягом кількох місяців. З’явилось загальне нездужання, порушення сну. При
огляді нижні кінцівки теплі на дотик, симетричні, болючість при пальпації м’язів стегна та
гомілок, пульсація магістральних артерій збережена. Активні та пасивні рухи в суглобах
збережені. Проведена УЗ-доплерографія не виявила порушення артеріального, чи
венозного русла. В загальному та біохімічному аналізах крові змін не виявлено. Який
ймовірний ґенез болю в кінцівках?
a. Тромбоз нижньої порожнистої вени
b. Гострий тромбоз вен обох нижніх кінцівок
#c. Фіброміалгія
d. Гострий тромбоз аорти
e. Хвороба Рейно

Хвора 27 років скаржиться на біль в ділянці правого гомілково-ступеневого суглобу зліва,

що значно підсилюється при ходьбі на невелику відстань. Хвора професійно займається
бігом. Больові відчуття посилились після бігу на довгу дистанцію. При огляді кінцівки
симетричні, теплі на дотик, при пальпації неболючі, чутливість збережена, пульсація
артерій збережена. Правий гомілково ступеневий суглоб незначно набряклий. Що,
ймовірно, стало причиною больового синдрому?
a. Гострий артеріальний тромбоз.
#b. Травматичне ушкодження суглобу.
c. Артрит.
d. Хвороба Рейно.
e. Облітеруючий атеросклероз.

Хвора 27 років скаржиться на біль та похолодання в нижніх кінцівках. Скарги з’являються

періодично, іноді, після перебування на холоді, іноді хвора пов’язує їх з емоційним
напруженням. Часто симптоми поєднуються з появою синюшності і похолодання пальців
рук. Який діагноз є найбільш ймовірним?
a. Тромбоз глибоких вен.
b. Цукровий діабет.
c. Облітеруючий атеросклероз.
#d. Хвороба Рейно.
e. Гострий артеріальний тромбоз.

Хворий 64 років, скаржиться на швидку втому при ходьбі, відчуття холоду в нижніх
кінцівках, появу болю в м’язах гомілок при ходьбі на відстань 150-200 м. Хворіє близько
12 років, в останні 3 роки відмітив погіршення. При огляді шкірні покриви нижніх
кінцівок з блідим відтінком, прохолодні на рівні стоп, має місце гіперкератоз, бідне
оволосіння на гомілках. Пульсація на підколінній, артерії та задній артерії стопи значно
послаблена. Найбільш імовірний діагноз?
a. Хвороба Рейно
b. Гострий білатеральний артеріальний тромбоз аорто-феморального сегменту
#c. Облітеруюче захворювання артерій нижніх кінцівок
d. Гострий тромбоз вен обох нижніх кінцівок
e. Тромбоз нижньої порожнистої вени
Хвора Н. 39 років, з надлишковою вагою, скаржиться на біль в лівій нижній кінцівці, який
виник раптово, розповсюджується на стегно та гомілку, ніби «прострілює» по задній
поверхні кінцівки. При огляді кінцівки симетричні, теплі на дотик, пульсація
магістральних артерій задовільна на обох кінцівках. Больові відчуття посилюються при
рухах тулубом. Вкажіть ймовірну причину больового синдрому у хворої.
a. B. Гострий тромбоз вен лівої нижньої кінцівки.
b. Травматичне ушкодження м’язів лівої нижньої кінцівки.
c. Гострий тромбоз артерій лівої нижньої кінцівки
#d. Радикулярий синдром.
e. Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок.

Венозна тромбоемболія (ВТЕ) включає:

#a. А і В
b. Артеріальний тромб
c. ГВТ
d. ТЕЛА
[Якщо що, в оригіналі це ГВТ і ТЕЛА]

Найбільш поширена набута причина тромбофілії:

a. Тромботична тромбоцитопенічна пурпура.
b. Індукована гепарином тромбоцитопенія
c. Пароксизмальна нічна гемоглобінурія
d. Істинна поліцитемія
#e. Антифосфоліпідні антитіла
f. Тромбоцитоз

Парадоксальна емболія
#a. Трапляється у пацієнтів, які страждають на легеневу гіпертонію та дефект
міжпередсердної перегородки.
b. Тромб утворюється в черевній аорті
c. Емболії, що виникають у венозній системі, мігрують по всьому тілу.
d. Тромб утворюється в висхідній аорті
Пізнім ефектом або затримка ускладнення ГВТ
a. Парадоксальна емболія
#b. Посттромбофлебітичний синдром
c. Інфаркт легені
d. Емболія мозкових судин

Патогенез тромбозу глибоких вен (ГВТ) включає в себе три фактори, відомі як тріада
Вірхова. Всі наступні чинники є частиною тріади, за винятком:
a. Гіперкоагулопатія
b. Пошкодження стінки судини
#c. Тромбоз в анамнезі
d. Венозний стаз

49-річний чоловік із цукровим діабетом 5 днів тому мав лапароскопічну колектомію. Він
зараз скаржиться на припухлість і біль у правій литці та стегні. Його життєві ознаки є
нормальними. Яка з наведених нижче тактик є наступним кроком для цього пацієнта?
#a. Дуплексне сканування вен нижніх кінцівок
b. КTA грудної клітини та КTВ тазу
c. Системна тромболітична терапія
d. Легенева ангіографія
e. Визначити рівень d-димера, легенева ангіограма, якщо значення першого є підвищеним

Найчастіше джерело парадоксальної емболії

a. Тромби із стегнової вени
b. Тромбоз тазових вен
#c. Ізольований тромбоз вен литки
d. Проксимальний ГВТ

Найбільш поширений анамнез у пацієнтів, які страждають на ГВТ

a. Стріляючий біль внизу литки.
b. Труднощі при ходьбі триваліше кількох хвилин через болі в литці
#c. Судоми в нижній частині литки протягом декількох днів, що з часом
прогресують.
d. Судоми в нижній частині литки протягом декількох днів
e. Відчуття втоми в литці

65-річна жінка госпіталізована до відділення невідкладної допомоги з розпухлою правою

литкою. Вона має рак легенів і отримує хіміотерапію. Підозрюють ГВТ, результат тесту
D-dimer високо позитивний. Попередні аналізи крові показують, що рівні D-димера цього
пацієнта завжди були вищими за норму. Який наступний крок у дослідженні цієї
пацієнтки?
a. Не проводити подальшяе обстеження
#b. Компресійна ультрасонографія
c. Венографія
d. Натрийуретичний пептидний тест на виключення серцевої недостатності, викликаної
хіміотерапією

Який із перелічених нижче варіантів є найкращою профілактикою ВТЕ для 33-річного

чоловіка після діагностичної лапаротомії, дистальної панкреатектомії, спленектомії та
пластики перфоративного отвору шлунку, від вогнепального поранення живота? У нього
було близько 3000 мл крововтрати під час операції. Після операції він був стабільним у
відділенні інтенсивної терапії з гематокритом 28%, МНВ - 1,5. В даний час він не має
ознак активної крововтрати.
a. Пневматичні компресійні пристрої
#b. НМГ
c. 5000 од. НФГ
d. Продовжувати профілактику ТГВ, поки МНВ не нормалізується
e. 5000 од. НФГ

Для диференційної діагностики стегнової кили та варикозного вузла великоїпідшкірної

вени стегна використовують:
a. маршову пробу;
b. симптом кашльового поштовху;
#c. симптом Астрова (притискання краю вузла призводить до його спорожнення);
d. аускультацію випинання.
e. пробу Троянова — Тренделенбурга;
Женщина 34 годов с жалобой на наличие выбухания сосудов на коже левой голени с
умеренным отеком стопы под вечер. Заболела 5 лет тому назад во время второго периода
беременности. В вертикальном положении тела с опорой на больную конечность под
кожей левой голени четко контуруються сосуды извитой формы, мягкие, не болезненные,
кожа над ими не изменена, при поднятой ноге – исчезают. Диагноз?
a. Слоновость
b. Послетромбофлебетичный синдром
#c. Варикозная болезнь
d. Тромбоз глубокой вены
e. Хронический тромбофлебит

Маршова проба дає змогу визначити:

a. прохідність комунікантних вен;
b. ступінь ішемії досліджуваного сегмента.
c. порушення функції остіального клапану великої підшкірної вени;
#d. прохідність глибоких вен;
e. прохідність підшкірних вен;

Мати двох дітей скаржиться на наявність вузлів м'яко-еластичної консис¬тенції по

зовнішній поверхні лівого стегна з переходом на гомілку і появу набряку на цій самій
стопі до кінця робочого дня. Після нічного відпочинку набряк зникає. Початок хвороби
пов'язує з вагітністю і пологами. Застосовує еластичні панчохи. Сформулюйте попередній
діагноз:
a. слоновість лівої ноги.
b. облітеруючий ендартеріїт лівої ноги;
c. гострий тромбофлебіт глибоких вен лівої гомілки;
#d. варикозне розширення підшкірних вен лівої гомілки;
e. гострий тромбофлебіт поверхневих вен лівої гомілки;

У больной диагностирован посттромбофлебитический синдром правой ноги, явившийся

следствием осложненных родов 3 года тому назад. Укажите наиболее информативный
метод исследования для определения лечебной тактики:
a. Трьохжгутова проба
b. Антеградна флебография
#c. Ультразвукова доплерография
d. Маршева проба.
e. Компьютерна томография.

У хворої 42 років виявлено первинне варикозне розширення правої великої підшкірної

вени з її клапанною недостатністю. Яка операція буде най раціональною в цьому вападку:
a. операція Троянова — Тренделенбурга;
b. операція Маделунга, Троянова — Тренделенбурга;
c. операція Маделунга;
d. операція Лінтона, Кокета, Нарата.
#e. операція Троянова — Тренделенбурга, Бебкока, Нарата;

У хворої 46 років з варикозною хворобою нижніх кінцівок виявлено профуз-ну кровотечу

з варикозного вузла в нижній третині гомілки в ділянці трофічної ви¬разки. Якою має
бути перша догоспітальна допомога:
#a. підняте положення кінцівки, асептична компресійна пов'язка;
b. накладення джгута дистальніше виразки, пов'язки;
c. накладення артеріального джгута проксимальніше виразки.
d. накладення джгута проксимальніше виразки, пов'язки;
e. пов'язка, пальцеве притискання варикозного вузла;

У хворої 60 років, яка страждає на варикозне розширення вен нижніх кінцівок, через добу
після незначної травми гомілки з’явився біль і її набряк, підвищилася температура тіла до
37,5 °С. По ходу великої підшкірної вени на гомілці — гіперемія шкіри та ділянка
болючого затвердіння у вигляді тяжу. Сформулюйте діагноз:
a. посттромбофлебітичний синдром;
b. гострий флебіт;
c. лімфангіїт;
d. бешихове запалення.
#e. гострий тромбофлебіт;

Хвора 47 років скаржиться на відчуття важкості, розпирання в ногах, швидку

втомлюваність під час стояння та ходьби, які зникають у положенні стоячи. Об'єктив¬но:
розширення поверхневих вен лівої гомілки та стегна з пігментацією і трофічни¬ми
розладами шкіри. З якої функціональної проби потрібно розпочати обстеження хворої:
a. триджгутової;
b. маршової.
c. Пратта-1;
#d. Троянова — Тренделенбурга;
e. Пратта-2;

Хвора Ж., 65 років, страждає протягом 25 років варикозною хворобою підшкірних вен
нижніх кінцівок. Під час клінічного дослідження, проведеного після госпіталізації,
виявлено ще трофічну виразку на правій нижній кінцівці в середній третині гомілки,
вкриту фібрином, без ознак інфікування. Який метод лікування доцільно застосовувати:
a. місцеве застосування мазі «Левомеколь»;
b. пов’язки з розчином фурациліну;
c. автодермопластику.
#d. сафенектомію;
e. еластичне бинтування;

Хвора, 35 років, страждає на післятромбофлебітичний синдром лівої нижньої кінцівки.

Має місце варикозне розширення підшкірних вен гомілки, стегна, біль та набряк лівої
нижньої кінцівки. При флебографії виявлена оклюзія стегневої вени. Ваша тактика
оперативного лікування:
a. перев’язка поверхневих вен за Шеде_кохером;
b. венектомія за Маделунгом.
c. операція Лінтона;
#d. операція Хюсні;
e. венектомія за Наратом;

Хворий 28 років скаржиться на вузлувате розширення підшкірних вен на тильному боці

правої стопи, передньовнутрішній поверхні правих гомілки та стег¬на, відчуття важкості
в правій гомілці наприкінці робочого дня, судоми литкових м'язів серед ночі. Об'єктивно:
в положенні стоячи — виражене розширення підшкір¬них вен, які спорожнюються в
положенні стоячи, а ще краще — у піднятому поло¬женні правої ноги. Який діагноз
найбільш імовірний у цьому випадку:
#a. варикозна хвороба, хронічна венозна недостатність в стадії субкомпенсації;
b. посттромбофлебітичний синдром.
c. сидром Кліппеля — Треноне;
d. гострий тромбофлебіт;
e. синдром Паркса — Вебера;
Хворий скаржиться на набряк правої стопи і гомілки. Захворювання почалося з раптового
розпираючого болю і набряку гомілки 1,5 місяця назад. Причиною звернення до лікаря
з’явилися виникнення варикозно змінених вен на гомілці і пігментація внутрішньої
поверхні гомілки. Сформулюйте попередній діагноз:
a. артеріовенозна дисплазія.
#b. посттромбофлебітичний синдром правої гомілки;
c. варикозна хвороба правої ноги;
d. ілеофеморальний флеботромбоз;
e. гострий тромбофлебіт поверхневих вен;

Хворому 60 років, скаржиться на сильні болі в правій гомілці, розпираючого характеру,

підвищення температури до 38оС. При огляді – шкіра гомілки набрякла, гіперемована, при
пальпації різко болюча в області литкових м’язів. Захворювання прогресує впродовж 5
діб. Ваш діагноз:
a. бешихове запалення правої гомілки;
b. облітеруючий атеросклероз судин правої нижньої кінцівки.
c. посттромбофлебітічеський синдром;
d. тромбофлебіт підшкірних вен правої гомілки;
#e. гострий тромбоз глибоких вен правої гомілки;

Хвору 30 років турбує сильний біль у лівій нижній кінцівці, її швидка втом¬люваність,
особливо в положенні стоячи. Близько року тому з'явилось варикозне розширення
поверхневих вен на лівій гомілці, яке незабаром стали супроводжува¬ти зазначені
симптоми. Під час обстеження виявлено недостатність клапанів пове¬рхневих і
перфорантних вен. Виберіть адекватну тактику лікування:
a. венектомія за Наратом.
b. операція за Кокетом;
c. венектомія за Бебкоком;
d. операція за Трояновим — Тренделенбургом;
#e. Всі перераховані методи;

Хвора 58 років скаржиться на біль і набряк гомілки. Об'єктивно: гомілка значно збільшена
в об'ємі, гаряча на дотик, при пальпації болюча. Який з наведених методів є найбільш
інформативним для діагностики гострого глибокого тромбозу:
a. реовазографія;
b. рентгенографія;
c. електрокардіографія;
d. клінічний аналіз крові.
#e. дуплексне ультразвукове сканування;

Хвора 57 років скаржиться на біль у правому стегні. Хворіє 3 дні без видимої причини. В
анамнезі — варикозна хвороба. Під час огляду: на обох ногах численні варикозно
розширені підшкірні вени. На правому стегні за ходом розширеної вени — ділянка
гіперемії, набряку, болючості, яка поширюється до верхньої третини стегна. Встановіть
діагноз:
a. гострий дерматит.
#b. гострий тромбофлебіт;
c. флегмона стегна;
d. бешиха стегна;
e. посттромбофлебітичний синдром;

У хворої 57 років на 6-ту добу після операції з приводу фіброміоми матки з'яви¬лися
симптоми гострого тромбофлебіту глибоких вен правої нижньої кінцівки. Які лі¬карські
засоби потрібно негайно призначити для профілактики венозної тромбоемболії:
#a. антикоагулянти;
b. антиаритміки;
c. антибіотики;
d. аналгетики.
e. вітаміни;

Хвора звернулась зі скаргами на розширення вен правої нижньої кінцівки, наявність

пігментації шкіри, набряку м'яких тканин правої гомілки. Права гомілка набрячкла, шкіра
гіперпігментована, багряно-синюшного кольору, гаряча на дотик. Оптимальна тактика:
Виберіть одну відповідь:
a. лікування у дерматолога з приводу екземи правої гомілки.
b. призначення гепаринотерапії;
#c. спрямування на консультацію до судинного хірурга;
d. туге бинтування правої нижньої кінцівки;
e. призначення венорутона;
Які патофізіологічні процеси лежать в основі тромбоутворення:
#a. в'язкий метаморфоз тромбоцитів;
b. зменшення кількості тромбоцитів;
c. підвищення осмотичного тиску;
d. зменшення кількості еритроцитів.
e. підвищення онкотичного тиску;

Хворий 58 років госпіталізовано в клініку зі скаргами на біль і припухлість, почервоніння

шкіри в середній третині правої гомілки. Хворіє протягом 3 діб. Об'єк-тивно: в с/з правої
гомілки визначається болючий інфільтрат розмірами 10х15 смбез чітких контурів, шкіра
над ним гіперемована, набряку ступні немає. Вище танижче інфільтрату — помірно
розширені вени. Сформулюйте діагноз:
a. гострий тромбоз глибоких вен гомілки;
b. абсцедуючий фурункул;
c. бешиха гомілки;
d. флегмона гомілки.
#e. гострий тромбофлебіт поверхневих вен гомілки;

Хворого 64 років госпіталізовано ургентно з різким болем у правій пахвинній ділянці та

правому стегні, затруднення під час ходьби, підвищення температури тіла до 39 °С.
Зазначений стан пов'язує з фізичним навантаженням. В анамнезі — вари¬козна хвороба
нижніх кінцівок. Пальпаторно — пухлиноподібне утворення в правій пахвинній ділянці
розмірами 2,5х2 см, щільно-еластичне, болюче під час пальпації, а також болючий тяж по
присередній поверхні правого стегна. Який діагнозів найбільш імовірний:
a. тромбоз глибоких вен кінцівки.
b. защемлена стегнова грижа;
c. гострий пахвинний лімфаденіт;
#d. гострий висхідний тромбофлебіт;
e. защемлена пахвинна грижа;

У хворої 22 років, яка отримує лікування з приводу ілеофеморального тром¬бозу, раптово

з'явилися біль у правій половині грудної клітки, кровохаркання, тахікардія, підвищилася
температура тіла. Запідозрено тромбоемболію гілок правої легеневої артерії. Який із
запропонованих методів варто застосувати для запобіган¬ня рецидиву тромбоемболічних
ускладнень:
#a. імплантація парасольчатого фільтру в нижню порожнисту вену;
b. видалення тромба зі стегнової артерії;
c. перев'язка великої підшкірної вени;
d. ведення фібринолітичних препаратів?
e. введення гепарину;

Хвору 53 років госпіталізовано в хірургічний стаціонар зі скаргами на набряк лівої

нижньої кінцівки, який виник 2 тиж тому після фізичного навантаження. Жінка 20 років
страждає на варикозне розширення вен нижніх кінцівок. Під час ог¬ляду — ліва нижня
кінцівка набрякла: стегно — +10 см, гомілка — +7 см, активні ру¬хи та чутливість
збережені. На ультразвуковому ангіоскануванні — тромбоз загаль¬ної стегнової вени з
явищами флотації. Яка лікувальна тактика найбільш доцільна:
a. планова тромбектомія;
#b. ендоваскулярна імплантація кава-фільтра;
c. консерватівне лікування;
d. екстрена тромбектомія;
e. операція Пальма.

У хворого 45 років 3 дні тому з'явився сильний біль у правому литковому м'язі, що
підсилювався піл час ходьби. Під час огляду: праві гомілка та ступня наб¬ряклі, шкіра їх
трохи бліда, поверхневі вени гомілки чітко контурують. Правий лит¬ковий м'яз болючий
у разі його стискання. Який діагноз найбільш вірогідний:
a. хвороба Бюргера;
#b. гострий тромбоз глибоких вен правої нижньої кінцівки;
c. гострий трмбофлебіт поверхневих вен правої нижньої кінцівки;
d. біла флегмазія правої нижньої кінцівки;
e. емболія задньої великогомілкової артерії?

Хвора 27 років скаржиться на розпираючий біль у правій нозі, набряк, які з'явилися після
натужування. З анамнезу — тиждень тому народила дитину. Об'єктивно: права нога
набрякла, з переходом на сідницю, ціанотична, на дотик га¬ряча, визначається болючість
стегна та гомілки. Підшкірні вени розширені. Ліва но¬га без змін. Найбільш вірогідний
діагноз:
a. тромбоз стегнової артерії;
b. флегмона правого стегна;
#c. тромбоз ілеофеморальних вен;
d. тромбоз правої загальної здухвинної артерії; ґ) гострий тромбофлебіт підшкірних вен.
Хвору 45 років госпіталізовано в судинне відділення зі скаргами на біль у пра¬вій гомілці,
підвищення температури тіла. Запідозрено тромбоз глибоких вен гоміл¬ки. Які спеціальні
методи обстеження найбільш інформативні:
#a. флебографія ;
b. проба Шейніса;
c. проба Троянова — Тренделенбурга;
d. проба Тальмана;
e. проба Геккебруха.

У хворого 53 років раптово з'явився біль у гомілкових м'язах зліва. Страждає на врождену
ваду серця. Під час огляду: температура тіла 36,6 оС, циркулярний набряк лівої гомілки,
шкіра напружена, ціанотична з розширеними підшкірними дрібними венами у вигляді
сітки. Симптом Хоманса позитивний. Встановіть найбільш віро¬гідний діагноз:
a. гостре бешихове запалення лівої гомілки;
#b. гострий тромбоз глибоких вен лівої гомілки;
c. гострий тромбофлебіт поверхневих вен лівої гомілки;
d. хвороба Бюргера;
e. гострий тромбоз лівої стегневої артерії.

Хворий А., 52 р. скаржиться на біль в нижній половині живота, попереково-крижовій

ділянці, набряк обох ніг. Об'єктівностан хворобливого тяжкий, відміча¬ється набряк
обидвох ніг, статевих органів, сідниць, попереку предньої черевної стінки до пупка. Ваш
діагноз?
a. заочеревинна лімфосаркома
#b. Гострий тромбоз нижньої порожнистої вени
c. тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок
d. розшаровуюча аневризма черевної аорти
e. Слоновість

Яке лікування показано хворому з гострим висхідним тромбофлебітом пове¬рхневих вен

стегна:
a. ліжковий режим, антикоагулянти;
b. склеротерапія вен вище місця ураження;
#c. операція Троянова — Тренделенбурга;
d. протизапальна терапія.
e. тромбектомія;

Синдром Педжета — Шретера — це

a. гострий тромбоз нижньої порожнистої вени;
b. острий ілеофеморальний венозний тромбоз.
#c. гострий тромбоз підключичної вени;
d. мігруючий тромбофлебіт вен кінцівок;
e. гострий мезентеріальний венозний тромбоз;

У хворого на гострий тромбоз глибоких вен гомілки виникла гостра зупинка серця. Що її
спричинило:
a. ендокардит мітрального клапана;
b. гіпертрофія лівого шлуночка;
c. дистрофія міокарда;
d. атеросклероз?
#e. тромбоємболія стовбура легеневої артерії;

Хвора 27 років скаржиться на розпираючий біль у правій нозі, набряк, які з'явилися після
натужування. З анамнезу — тиждень тому народила дитину. Об'єк¬тивно: права нога
набрякла, з переходом на сідницю, ціанотична, на дотик гаряча, визначається болючість
стегна та гомілки. Підшкірні вени розширені. Ліва нога без змін. Визначіть правильну
тактику дільничного лікаря:
a. негайно госпіталізувати в неврологічний стаціонар;
#b. негайно госпіталізувати в хірургічний стаціонар;
c. призначити амбулаторне лікування, за його неефективності госпіталізувати;
d. госпіталізувати у денний стаціонар поліклініки.
e. призначити амбулаторне обстеження, після чого госпіталізувати;

Хворий 35 років скаржиться на постійний біль у лівій гомілці, який посилюєть¬ся під час
ходьби, набряк гомілки, збільшення температури тіла до 38,5 °С. Хворіє 5 днів після
травми. Об'єктивно: ступня та гомілка набряклі, ціанотичні, блискучі, при паль¬пації
гарячі, болючі, позитивні симптоми Хоманса та Мозеса; пульсація артерій під коліном і на
ступні знижена. Права нога без змін. Сформулюйте попередній діагноз:
a. мігруючий тромбангіїт;
b. флегмона лівої гомілки.
c. тромбоз лівої стегнової артерії;
#d. гострий тромбоз глибоких вен гомілки;
e. гострий тромбоз ілеофеморальних вен;

Маршова проба дає змогу визначити:

a. порушення функції остіального клапану великої підшкірної вени;
#b. прохідність глибоких вен;
c. прохідність комунікантних вен;
d. ступінь ішемії досліджуваного сегмента.
e. прохідність підшкірних вен;

У хворої 30 років після перенесеного грипу стала наростати слабість, дратівливість,

пітливість. Хвора схуднула, з'явилася дрож у руках, серцебиття, витрішкуватість. При
огляді: шкіра лиця гіперемійована, волога, экзофтальм, позитивний симптом Марі, пульс -
120 уд. у 1 хв., щитовидна залоза збільшена, м'яка, безболісна. ТТГ крові - 0,2 мМЕ/л (N-
0, 4 - 4 мМЕ/л). Ваш діагноз?
a. Аутоімунний тиреоїдит. Гіпотиреоз.
b. Рак щитовидної залози
c. Ендемічний зоб
#d. Дифузний токсичний зоб. Тиреотоксикоз середньої ваги.
e. Дифузний токсичений зоб. Легкий тиреотоксикоз.

У хворої М., 26 років, оперованої з приводу дифузного токсичного зобу ІІІ ступеня,
тиротоксикоза середньої важкості на 2 добу після операції з`явилися судоми кістей, стоп
та лиця. Симптоми Хвостека, Трусо позитивні. Хвора скаржиться на болі в області серця.
На ЕКГ - подовження інтервала Q-T. Яке ускладнення виникло у хворої ?
a. Тиротоксичний криз
b. Парез гортанних нервів
c. Тиротоксична міокардіодистрофія
d. Гіперпаратироз
#e. Гіпопаратироз
У хворої М., 40 років, оперованої з приводу дифузного токсичного зобу IV ст. після
операції встановлено ураження гортанних нервів з порушенням фонації та ковтання. Які
саме заходи мають вирішальне значення у профілактиці цього ускладнення?
a. Використання загальної анестезії
#b. Субфасціальне видалення залози та малотравматична анатомічна хiрургiчна
технiка
c. Малотравматична анатомічна хiрургiчна технiка
d. Використання місцевого знеболення
e. Передопераційна підготовка

У хворої після субтотальної резекції щитовидної залози з приводу токсичного зоба ІІІ ст.,
тиротоксикоза середньої важкості різке погіршення стану, підвищення температури тіла
до 390 С, хвора збудженна, є галюцінації, АТ 120/40 мм рт. ст., ЧСС 180 за хвилину, ЧД
32 за хв, тони серця аритмічні. Яке ускладненя виникло у хворої?
#a. Тиротоксичний криз
b. Повітряна емболія
c. Злоякісна гіпертермія
d. Кровотеча
e. Гіпотироз

Хвора 28 років звернулася до ендокринолога з приводу збільшення щитовидної залози.

При ультразвуковому дослідженні виявлений гіпоехогенний вузол у правій долі. Який
метод дослідження в подальшому дозволить обрати правильну лікувальну тактику у
хворої?
a. Термографія щитовидної залози
b. Сцинтіграфія з туморотропним радіофармпрепаратом
c. Індикаційний метод
#d. Біопсія утворення з морфологічним дослідженням
e. Електронно-емісійна томографія

Хвора 30 років рік тому оперована з приводу багатовузлового зоба. Зараз скаржиться на
слабкість, сонливість, набряки біля очей. При клінічній підозрі на гіпотиреоз тестом
першого рівня є?
a. Рівень Т4
#b. Рівень ТТГ крові
c. Рівень антитиреоїдних антитіл
d. Рівень поглинання радіоактивного йоду
e. Рівень Т3

Хвора 30 років, впродовж 4 тижнів відзначає збільшення та ущільнення тканин шиї,

швидку втомлюваність. Об-но: Ps 62 уд. в хв., ритмічний, АТ-120/80мм рт. ст. Щитовидна
залоза рівномірно збільшена, з чіткими контурами, щільна, мілко бугриста, рухома, з
навколишніми тканинами не зв’язана. Температура тіла 37,2 ?С. Найбільш імовірний
діагноз:
a. Тиреоідит Ріделя
b. Серединна кіста шиї
c. Вузловий гіпертиреоїдний зоб
d. Вузловий еутиреоїдний зоб
#e. Аутоімунний тиреоідит

Хвора 40 років спостерігається в ендокринолога з приводу гиперплазії щитовидної залози

І ступеня. Відомо, що вона прибула з ендемічного району. Які рекомендації по
профілактиці розвитку зоба в даної хворої?
a. Споживання їжи, багатої тирозином
b. Уникати переохолодження
c. Регулярні огляди лікаря
d. Відмова від паління
#e. Йодтерапія в мікродозах (1-2 мкг)

Хвора 40 років, скаржиться на наявність випинання по передній поверхні шиї протягом 5

років. Об-но: Ps 72 уд. за хв., АТ -110/70мм рт. ст., в правій долі щитовидної залози
пальпується малорухомий вузол 4x2 см, ліва доля не пальпується, основний обмін +6\%.
Найбільш імовірний діагноз:
a. Серединна киста шиї
b. Вузловий гіпертиреоїдний зоб
#c. Вузловий еутиреоїдний зоб
d. Змішаний еутиреоїдний зоб
e. Тиреоідит Ріделя

Хвора А., 44 років, оперована з приводу дифузно-вузлового токсичного зобу IV ст. Через
10 годин після операції стурбована, скаржиться на задишку, тиск в області шиї, лице
синюшне, голова нахилена уперед. На передній поверхні шиї визначається щільно-
еластичне утворення, що постійно збільшується у розмірах. Вирішено, що у хворої
виникла післяопераційна кровотеча. Яка подальша тактика?
a. Призначити антибактеріальні препарати
b. Компрес на область шиї
c. Холод на область рани
d. Призначити гемостатики
#e. Видалити гематому, перев`язати кровотечливу судину

Хвора А., 44 років, оперована з приводу змішаного токсичного зобу IV ст. Через 10 годин
після операції стурбована, скаржиться на задишку, лице синюшне, голова нахилена
уперед. На передній поверхні шиї визначається щільно-еластичне утворення, що постійно
збільшується у розмірах. Яке ускладнення виникло у хворої?
a. Парез гортанних нервів
b. Гіпопаратироз
#c. Післяопераційна кровотеча
d. Підшкіряна емфізема
e. Абсцес післяопераційної рани

Хвора жінка 35 через місяць після перенесеного грипу стала жалітися на схуднення,
серцебиття, пітливість, нервозність, тремор рук, відчуття жару в тілі, появу розлитої
безболісної припухлісті в нижньому відділі шиї. Температура у хворої нормальна, апетит
добрий, шкіра волога, тепла. Хвора підвищено збудлива, як емоційно, так і рухливо.
Хворіє 4 місяці. Про яке захворювання у пацієнтки може йти мова ?
a. Гострий тиреоїдит
#b. Дифузний токсичний зоб
c. Хронічний аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хасімото)
d. Рак щитовидної залози
e. Дифузний нетоксичний зоб

Хвора жінка 60 років, яка на протязі кількох десятиріч проживала в Прикарпатті,

скаржиться на наявність на протязі біля 20 років “пухлини” на шиї, яка видніється при
огляді та зміщується при ковтанні. Ніяких неприємних відчуттів та порушень органів шиї
“пухлина” не викликає. При дослідженні хворої, в тому числі і пункційної біопсії, у неї
виявлений змішаний (дифузно-вузловий) двохсторонній зоб 3 ступеня (по прийнятій в
колишньому СРСР і нинішньому СНГ класифікації збільшення щитовидної залози) з
явищами субклінічного гіпотиреозу. Якого лікування хворий потребує ?
a. Операції видалення зоба (резекції залози)
b. Багатої на йод дієти
c. Рентгенотерапії
d. Радіойодної терапії
#e. Консервативного тиреоїдними гормонами

Хвора К., 29 років, 3 роки тому булор виставлено діагноз дифузний токсичний зоб III ст.
Отримувала консервативне лікування. Останнім часом у правій долі залози з`явився вузол,
щільний при пальпації, швидко збільшується у розмірі. Яке дослідження треба виконати,
щоб вірогідно виключити рак щитовидної залози.
a. Рентгенографію шиї
#b. Тонголкову пункційну аспіраційну біопсію
c. Ультразвукове дослідження щитовидної залози
d. Сканування щитовидної залози
e. Інтраопераційну біопсію вузла

Хвора М., 16 років, оперована 12 років тому з приводу дифузного токсичного зобу III-IV
ступеня. На цей час у хворої виник рецидив тиротоксикозу. Хворій запропоновано
оперативне втручання, але перед цим треба з`ясувати де знаходиться функціонуюча
тканина залози. Який саме метод дослідження потрібно виконати?
a. Пункційну аспіраційну біопсію
b. Ультразвукове дослідження
#c. Сканування залози
d. Рентгенологічне дослідження стравоходу
e. Рентгенологічне дослідження шиї

Хвора С., 35 років, на 2 добу після операції з приводу змішаного токсичного зобу IV
ступеня скаржиться на болі в області серця. На ЕКГ - подовження інтервала Q-T.
Симптоми Хвостека, Трусо чітко не визначені. Виставлено попередній діагноз прихованої
тетанії. Яке дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?
a. Визначити вміст тиротропного гормону
#b. Визначити вміст кальцію і фосфору у крові
c. Визначити вміст тироїдних гормонів у крові
d. Визначити вміст калію
e. Визначити вміст натрію
Хворий 49 років оперується з приводу раку щитовидної залози. При ревізії пухлини і
проведенні експрес-діагностики встановлено: ступінь поширення процесу – T3Nа M0,
морфологія - папілярна форма карциноми. Яким повинен бути обсяг радикального
оперативного втручання?
a. Субтотальна резекція залози
#b. Тіреоідектомія
c. Енуклеація пухлини
d. Резекція ураженої долі
e. Резекція ураженої долі з перешийком

Хворій 47 років. Чотири місяці назад з’явилось пухлиноподібне утворення на шиї в

ділянці правої долі щитовидної залози розмірами з вишню щільної консистенції з гладкою
поверхнею, неболюче. Вузол поступово збільшився до розмірів курячого яйця.
Охриплості, утрудненого ковтання та дихання не відмічає. Регіонарні лімфовузли не
збільшені. Хвора звернулась в обласний ендокрінологічний диспансер, де була обстежена:
термографія, УЗД, сканування, пункція вузла з цитологічним дослідженням
(фолікулярний рак), після чого була направлена в ВООД. Клінічний діагноз: рак правої
долі щитовидної залози III стадії Т3Т0М0 II клінічної групи. Визначте найбільш
ефективний метод лікування.
a. Поліхіміо-телегаматерапіята субтотальна резекція щит. зал.
b. Гемітиреоїдектомія з резекцією перешийка залози.
#c. Тиреоїдектомія з подальшою гормонотерапією.
d. Поліхіміотерапія та субтотальна резекція щитовидної залози.
e. Субтотальна резекція щитовидної залози.

Хворому М., 26 років, виставлено діагноз дифузний токсичний зоб ІІІ ступеня,
тиротоксикоз середньої важкості. Хворому запропоновано оперативне лiкування, на яке
вiн погодився. Якi заходи пiд час передоперацiйної підготовки треба застосувати для
профілактики тиротоксичного кризу у післяопераційному перiодi?
#a. Застосування антитироїдних препаратiв
b. Застосування кортикостероїдiв
c. Малотравматична хiрургiчна технiка
d. Постільний режим
e. Детоксикаційна терапія
1. Пацієнт 52 років, хворіє на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, ускладнену стенозом.
Стан хворого задовільний. Дві доби тому виникло блювання після їжі. З допомогою якого методу
дослідження можна визначити ступінь компенсації?

А. Фіброезофагогастродуоденоскопія;

B. УСГ органів черевної порожнини;

C. Рентгенологічне контрастне обстеження шлунково-кишкового тракту;

D. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини;

E. Діагностична лапароскопія.

Еталон відповіді: С.

2. Пацієнт С., 42 роки, протягом 8 років хворіє на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки.
Поступив із клінікою декомпенсованого стенозу, клонічними судомами. Що є основним
патогенетичним механізмом виникнення судом?

A. Зниження маси тіла, порушення білкового обміну;

B. Блювання, порушення кислотно-лужної рівноваги;

C. Порушення діяльності центральної нервової системи;

D. Блювання, порушення водно-електролітного балансу;

E. Зниження маси тіла, порушення водно-електролітного балансу.

Еталон відповіді: D.

3. Який з перелічених станів не відносять до передракових захворювань шлунка:

A. Хронічний метапластичний дисрегенераторний гастрит, який зумовлений Helicobacter pylori;

B. Хронічна виразка шлунка;

C. Резектований шлунок з приводу виразки;

D. Гіперпластичні поліпи шлунка;

E. В12 – дефіцитна (перніціозна) анемія.

Еталон відповіді: Е.

4. Хвора 58 років з тривалим анамнезом виразкової хвороби, скаржиться на біль в епігастрію, який
протягом останніх місяців набув постійного характеру, іррадіює в спину. Зменшився апетит. Схуд
на чотири кілограми. Про яке ускладнення можна думати?

А. Пенетрація виразки;

B. Перфорація виразки;

C. Пілородуоденальний стеноз;

D. Хронічна виразкова кровотеча;

E. Малігнізація виразки.

Еталон відповіді: А.

5. Серед препаратів для лікування виразкової хвороби шлунка, одна з груп вказана неправильно.
Виберіть її.

А. Блокатори Н2 – гістамінових рецепторів;

B. Нестероїдні протизапальні препарати;

C. Антациди;

D. Седативні засоби;

E. М-холінолітики.

Еталон відповіді: В.

ГОСТРИЙ АППЕНДИЦИТ

1. Які 3 ознаки мають найбільш важливе значення в діагностиці гострого апендициту?

-Лейкоцитоз крові та зсув лейкоцитарної формули вліво.

+ Біль при пальпації в правій здухвинній ділянці.

- Біль при тракції за шийку матки при вагінальному дослідженні.

- Симптом кашльового поштовху.

- Дефанс в правій здухвинній ділянці.

2. Визначити 4 допоміжних методи, які можна використати для підтвердження діагнозу

гострого апендициту.

- Клінічний аналіз крові.

- Лапароскопія.

- Аналіз кала на скриту кров.

- Ректальне та вагінальне дослідження.

+ Ультразвукове дослідження.

3. Які 4 ускладнення гострого апендициту можуть спостерігатись в післяопераційному періоді:

- Піддіафрагмальний, тазовий або міжкишковий абсцес.

- Розповсюджений або місцевий перитоніт.

+ Пілефлебіт.

- Абсцес кукси червоподібного відростка.

- Гострий холецистит.

4. Вкажіть 3 маніпуляції, які слід виконати перед апендектомією при гострому апендициті.

- Ввести знеболююче.

+-Промити шлунок.

- Ввести спазмолітики.

- Побрити живіт.

- Зробити клізму.

5. Які 3 цілі переслідує ректальне дослідження при гострому апендициті?

- Виключення патології і нависання товстої кишки

- Виключення патології сечового міхура.

 - Виявлення ознак „низького” розташування червоподібного відростка.

+ Виявлення симптому Грекова.

6. Вибрати три дослідження необхідні для диференційної діагностики гострого апендициту та

ниркової коліки.

- Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини.

+ УЗ-дослідження органів черевної порожнини та сечовидільної системи.

- Екскреторна урографія.

- Загальний клінічний аналіз крові та сечі.

- Хромоцистоскопія.

7. Визначити тактику хірурга під час операції з приводу гострого апендициту при відсутності
деструктивних змін в червоподібному відростку.

- Необхідно дренувати черевну порожнину.

-Необхідно провести ревізію термінального відділу здухвинної кишки.

+ Провести ревізію у жінок матки та придатків.

- Апендектомія не виконується при відсутності зовнішніх змін в червоподібному відростку.

- Виключити хворобу Крона.

8. Під час операції з приводу гострого апендициту, хірург встановив незначні зміни в
червоподібному відростку і виконав апендектомію. При подальшій ревізії виявив розрив правої
маткової труби (позаматкова вагітність), в зв'язку з чим довелось виконати видалення правої
маткової труби. Які дві тактичні помилки допустив хірург?
 - Невиправдано виконав апендектомію.

+ Перед виконанням операції апендектомії не виконав ревізію матки з придатками.

- Операцію необхідно було закінчити дренуванням черевної порожнини.

9. Через 9 діб після операції з приводу перфоративного апендициту у хворого 53 років

виявлено підйом температури тіла по вечорам, лихоманка, біль у правій половині грудної клітки.
Якими трьома ускладненнями може бути обумовлена ця клінічна картина?

-Правобічна плевропневмонія.

- Абсцес правої легені.

+ Піддіафрагмальний абсцес.

-Флегмона заочеревинного простору.

10. У хворого 20 років на 7-й день після операції апендектомії діагностовано тазовий абсцес,
який було виявлено при ректальному досліджені. Ознаки перитоніту відсутні. В чому полягає
правильна тактика?

- Активна дезінтоксикаційна та протизапальна терапія.

- Лапаротомія, ревізія черевної порожнини та дренування абсцесу.

+ Розкриття абсцесу через пряму кишку.

- Промивання прямої кишки розчином антибіотиків.

11. Які два заходи необхідні у передопераційному періоді при гострому апендициті у
вагітних?

+ Введення наркотичних засобів.

 - Очисна клізма.

- Провести пологи.

- Необхідно ввести магнезію, прогестерон, віт. Е.

12. Вкажіть три причини виникнення тазового абсцесу при гострому апендициті?

+Тазове розміщення червоподібного відростка.

- Недостатнє осушення черевної порожнини.

- Ретроцекальне розміщення червоподібного відростка.

- Поганий гемостаз під час апендектомії.

13. На операції з приводу гострого апендициту хірург виявив в черевній порожнині запальний
конгломерат, що складається з сліпої кишки , сальника і петель тонкої кишки, в якій був втягнутий
деструктивно змінений червоподібний відросток. Які можливі методи закінчення операції?

+ Виділити червоподібний відросток , і провести апендектомію, дренування черевної

порожнини.

-. Провести резекцію відділів кишківника що складають конгломерат.

- Провести відмежовуючу тампонаду черевної порожнини.

- Накласти епіцистому.

+ Виконати дренування черевної порожнини з регіонарною лапаростомою.

14. На 6-й день після апендектомії з приводу гангренозно-перфоративного апендициту у

хворого виник парез кишківника, з'явилась лихоманка, болі в правій половині живота, відмічено
збільшення печінки та жовтяниця. Яке післяопераційне ускладнення можна запідозрити?
 - Абсцес кукси червоподібного відростка.

-Гнійний перитоніт.

- Гостра печінкова недостатність.

+ Пілефлебіт.

15. Ревізію яких органів необхідно проводити під час операції при гострому катаральному
апендициті і з якою метою?

+ Термінальний відділ здухвинної кишки для виключення хвороби Крона, дивертикула

Меккеля

- У жінок –матку і придатки для виключення вторинного характеру морфологічних змін у

червоподібному відростку.

16. Яких три найбільш важких ускладнення можливі при апендектомії при апендикулярному
інфільтраті?

+ Кровотеча.

- Перфорація кишки.

- Перитоніт.

17. Симптомами гострого апендициту є:

+ Біль в правій здухвинній ділянці.

- Симптом Ситковского.

- Симптом Ровзинга.

- Симптом Волковича.
 - Симптом Кримова.

18. Симптом м’язового захисту може бути відсутнім при гострому апендициті :

- У людей похилого віку.

- У дітей.

- У вагітних.

- У алкоголіків.

- У хворих в комі.

+ У всіх перерахованих.

19. При гострому апендициті у випадку його ретроцекального розміщення можуть бути
виражені:

- Болі в попереку.

+ Симптом Пастернацького.

- Симптом Образцова.

- Лейкоцитоз зі зсувом лейкоцитарної формули вліво.

- Симптом Мерфі.

20. При гострому апендициті для хворих похилого віку характерно:

- Гіперергія.
+ Слабо виражений м’язовий захист.

- Болі мають розповсюджений характер.

- Затримка стільця.

- Часте формування апендикулярного інфільтрату.

21. При гострому апендициті у жінок в другій половині вагітності.

+ Відсутній симптом Щоткина-Блюмберга.

- Слабо виражений м’язовий захист.

- Зона болючості зміщена вверх і латерально.

- Мелена.

- Багаторазова блювота.

22. Перерахуйте ускладнення після апендектомії.

+ Перитоніт.

-Пілефлебіт.

- Остеоміеліт.

- Міжкишковий абсцес.

- Піддіафрагмальний абсцес.
 - Післяопераційний панкреатит.

23. Який найбільш інформативний метод дослідження Ви виберете для діагностики абсцесу
простору Дугласа?

- Ректороманоскопию

- Лапароскопію.

+УЗД.

- Перкусію та аускультацію живота.

- Рентгеноскопію черевної порожнини.

- Пальцьове дослідження прямої кишки.

24. Пацієнт звернувся зі скаргами на болі в правій здухвинній ділянці, які з'явились 16 годин
назад. Спочатку біль виникла в епігастрії , була одноразова блювота. Через 3-4 години
перемістилася в праву здухвинну ділянку. Хворого госпіталізовано з діагнозом гострий апендицит.
Який з симптомів гострого апендициту має місце?

- Симптом Ситковського.

- Симптом Ровзінга.

+ Симптом Волковича-Кохера.

- Симптом Бартомье-Міхельсона.

25. Пацієнтка звернулася зі скаргами на болі внизу живота, підвищення температури тіла,
нудоту. Хворіє другу добу. Об’єктивно: Стан середньої важкості. Пульс-106'уд.Живіт різко болючий
в правій здухвинній ділянці і над лобком. Позитивний симптом Щоткіна –Блюмберга, лейкоцитоз -
13,2*109 , паличкоядерні-25%, в сечі поодинокі лейкоцити, при УЗД-рідина в нижніх відділах
живота, малому тазі. Діагноз при поступленні гострий деструктивний апендицит ускладнений
перитонітом. Який оперативний доступ раціонально використати?

+ Нижньо-серединна лапаротомія
 - Косо-перемінний по Волковичу-Дяконову.

- Серединна лапаротомія.

- Вінкельмана-Шпренгеля.

26. У пацієнта 19 років 4 доби назад з'явились болі в правій половині живота, які спочатку
наростали, а до кінця 2-го дня стали поступово зменшуватись, посилюючись при різких рухах та
кашлі. Стан задовільний, пульс-84уд'. Язик вологий. В правій здухвинній ділянці відмічається
слабовиражене напруження м'язів, пальпується щільне, болюче пухлиноподібне утворення з
нерівним контуром і обмеженою рухливістю.

Який найбільш ймовірний діагноз?

-Апендикулярний абсцес.

- Пухлина сліпої кишки.

- Пілефлебіт.

+ Апендикулярний інфільтрат.

- Паранефрит

27. Апендикулярний інфільтрат це:

-Інфільтрація сліпої кишки з червоподібним відростком.

- Петлі тонкої кишки з червоподібним відростком.

+ Конгломерат злучених між собою вищеназваних органів і тканин.

 - Інфільтрат червоподібного відростка.

28. Дренування черевної порожнини виконується при:

- Флегмонозному апендициті без випоту.

+ Гангренозному апендициті з випотом

- Флегмонозному апендициті з серозним випотом

- Перфоративному апендициті.

29. Хвора скаржиться на постійний інтенсивний біль в правій здухвинній ділянці, нудоту.
Хворіє 2 доби. Об’єктивно: температура тіла 37,8, тахікардія. При пальпації живота в правій
здухвинній ділянці значна болючість та напруга м'язів, позитивні симптоми подразнення
очеревини. Лейкоцитоз-10,6*109, паличкоядерні нейтрофіли-8%, аналіз сечі - без патології. Який
найбільш ймовірний діагноз?

+ Гострий апендицит.

- Гостра кишкова непрохідність.

- Гострий панкреатит.

- Гострий холецистит.

- Перфоративна виразка шлунку.

30. Хворий доставлений до приймального покою у важкому стані зі скаргами на болі у всіх
відділах живота, сухість в роті, нудоту, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо що 3 дні
назад відчув біль в правій здухвинній ділянці, який поступово розповсюджувався по всіх відділах
живота. При огляді пульс-123уд',АТ 90/70 мм.рт.ст., живіт здутий болючий у всіх відділах.
Позитивні симптоми подразнення очеревини. Перистальтика кишечника відсутня. Який
попередній діагноз у даного хворого?

+ Гострий деструктивний апендицит, розповсюджений перитоніт.

 - Гострий деструктивний апендицит, обмежений перитоніт.

- Гострий простий апендицит, розповсюджений перитоніт.

- Гострий деструктивний апендицит, апендикулярний інфільтрат.

- Гострий деструктивний апендицит, апендикулярний абсцес.

31. Хворий скаржиться на постійні болі в нижніх відділах живота, загальну слабкість. З
анамнезу відомо 36 годин тому відчув біль в правій здухвинній ділянці, який поступово
розповсюдився в надлобкову та ліву здухвинну ділянку. Об’єктивно: живіт напружений, болючий
у нижніх відділах, де визначаються позитивні симптоми подразнення очеревини. В інших відділах
живіт м'який, безболісній. Перистальтика різко послаблена. Яке ускладнення гострого апендициту
у хворого?

+ Розповсюджений перитоніт.

- Місцевий невідмежований перитоніт.

- Місцевий відмежований перитоніт.

- Апендикулярний інфільтрат.

- Апендикулярний абсцес.

32. Пацієнт скаржиться на болі в правій здухвинній та поперековій ділянці справа, часте та
болюче сечовипускання. Хворіє протягом 12 годин, раніше подібних скарг не було. При огляді:
живіт приймає участь в акті дихання обмежено, ригідний та болючий в правій здухвинній ділянці,
симптоми подразнення очеревини негативні. Справа визначається біль при постукуванні у
поперековій ділянці. Який метод інструментальної діагностики в даному випадку найбільш
доцільно застосовувати для уточнення діагнозу?

+ Ультразвукове дослідження.

- Доплерографія.
 - ЕКГ.

- Рентген шлунку.

- Радіоізотопне сканування.

33. Хворий госпіталізований у важкому стані зі скаргами на болі у верхніх відділах живота,
виражену загальну слабкість. В анамнезі відомо, що 3 дні тому відчув біль в правій здухвинній
ділянці, який поступово розповсюджувався по всіх відділах живота. При огляді живіт здутий,
болючий у всіх відділах, симптоми подразнення очеревини позитивні. Перистальтика різко
ослаблена. Встановлено діагноз: Гострий деструктивний апендицит, розповсюджений перитоніт.
Який об’єм оперативного втручання в даному випадку?

+ Лапаротомія, апендектомія, санація , дренування черевної порожнини, назогастральна

інтубація тонкої кишки.

- Лапаротомія, цекостомія, санація , дренування черевної порожнини.

- Оперативне втручання не показане.

- Лапароскопічна апендектомія, дренування черевної порожнини.

- Апендектомія.

ГОСТРИЙ ХОЛЕЦИСТИТ ТА ЙОГО УСКЛАДНЕННЯ

1 Який симптомокомплекс характерний для гнійного холангіту ?

- Позитивний симптом Щоткіна –Блюмберга у правому підребер’ї

+ Інтермітуючий характер тахікардії, лихоманки, жовтяниця.

- Напруження черевних м'язів в епігастрії, діастазурія.

- Різка болючість в правому підребер’ї, позитивні симптоми Мюсі, Ортнера.

 2 У хворого 47 років з „гострим животом” хірург запідозрив деструктивний холецистит.
Виберіть найбільш інформативні методи дослідження, для постановки точного діагнозу.

- Оглядова Рентгенографія черевної порожнини.

- УЗД

+ Клінічний аналіз крові в динаміці.

- Лапароскопія.

3 Під час операції з приводу гострого флегмонозно-гангренозного холециститу хірург виявив,

наявність конкременту у холедоху та явищ гнійного холангіту. Які найбільш ефективні 2 види
дренажів повинні були використані для зовнішнього дренування холедоху ?

- Вишневського.

- Спасокукоцького.

- Через культю міхурового протоку по Піковському.

+ П-подібний Кера.

4 В яких двох ситуаціях при гострому холециститі хірург повинен виконати операцію
холецистотомії:

+ При дуже тяжкому стані хворого, внаслідок супутньої патології.

- При наявності розповсюдженого перитоніту та інфільтрату в гепатодуоденальній зоні.

- При тяжкому стані, обумовленому перитонітом в старечому віці хворого

5. З якими 4 захворюваннями необхідно диференціювати гострий холецистит?

 + З перфоративною виразкою шлунка та 12-палої кишки

- З гострим панкреатитом

- З правобічною плевропневмонією

- З гострим апендицитом

- З раком шлунка

6 Вкажіть 3 клінічних симптома гострого холециститу?

- Мейо- Робсона

+ Мерфі.

- Воскресенського.

- Мюсі.

- Ортнера.

7 Який з клінічних симптомокомплексів характерний для перфоративного холециститу?

- Різкий оперизуючий біль в епігастрії, колапс, позитивний симптом Мондора,

лейкоцитоз більше 20 тис., глюкозурія, гіперкальцемія.

+ Виражений біль в правій поперековій ділянці з іррадіацією у праву лопатку, дефанс черевних
м'язів , позитивний симптом Щоткина –Блюмберга у всіх відділах живота.

- Дуже різка біль в правій поперековій ділянці з іррадіацією у праву пахвинну ділянку,
гематурія.
 - Раптовий, різкий біль в епігастрії, доскоподібний живіт, відсутність печінкової тупості.

8 Які анатомічні складові трикутника Кале, який в хірургії жовчних шляхів називають „ключем
”, для операцій на жовчній системі?

+ Загальна жовчна протока.

- Міхурова протока.

- Ворітна вена.

- Міхурова артерія.

- Загальна печінкова артерія.

9 Назвіть три патологічних стани, які можуть розвинутись при закупорці міхурового протока
конкрементом:

- Жовтяниця.

+ Гострий холецистит.

- Водянка жовчного міхура.

- Гнійний холангіт.

10 Назвіть два абсолютних покази до екстреної операції при гострому холециститі.

+ Гангренозний холецистит, ускладнений перфорацією.

- Деструктивний холецистит, ускладнений розповсюдженим перитонітом.

- Флегмонозний холецистит.
 - Емпієма жовчного міхура.

11 Назвіть два можливих інтраопераційних ускладнення , які можуть бути при виконанні
операції холецитотомії „від шийки” при наявності запального інфільтрату в гепатодуоденальній
зоні:

- Поранення печінки.

- Поранення ободової кишки.

+ Поранення печінкової артерії.

- Поранення холедоху.

12 Назвіть три ускладнення, які найчастіше виникають при міграції конкременту в

термінальний відділ холедоха.

- Перитоніт.

+ Механічна жовтяниця.

- Гнійний холангіт.

- Гострий панкреатит.

13 Назвіть операцію, яку виконують по життєвим показам дуже тяжким хворим при гострому
холециститі.

+ Холецистостомія.

- Холецистектомія.

- Холедохо-дуоденоанастомоз
 14 Вкажіть ускладнення, які можливі при гострому калькульозному холециститі:

+ Холангіт.

- Холедохолітіаз.

- Рубцеві стриктури термінального відділу загальної жовчної протоки і великого дуоденального

сосочка.

- Гематомезіс.

- Мелена.

15 Найбільш інформативні два методи обстеження при гострому холециститі:

+ Комп'ютерна томографія.

- Оглядова рентгенографія.

- Ультразвукове дослідження.

- Пероральна холецистографія.

- Оглядова рентгенографія з пасажем барію.

16 Для гострого деструктивного холециститу характерно:

+ Лейкоцитоз.

- Лейкопенія.

- Еозинофілія.

- Зсув лейкоцитарної формули вліво.

 - Зсув лейкоцитарної формули вправо.

17 Симптом Мюссі-Георгієвського -- це:

- Різка болючість при постукуванні по правій реберній дузі.

+ Болючість при надавлюванні між ніжками m. Sternocleidomastoideus справа.

- Болючість при пальпації в проекції жовчного міхура.

- Болючість при натискуванні біля пупка.

18 Хворому з деструктивним холециститом, ускладненим розповсюдженим перитонітом,

показано:

- Відкладена операція.

- Ухвалення рішення про операцію залежить від віку хворого.

- Операція при відсутності ефекту від знеболюючої терапії.

- Консервативне лікування.

+ Оперативне втручання за життєвими показами.

19 До ускладнень гострого калькульозного холециститу не відноситься:

- Підпечінковий абсцес.

- Холангіт.

- Механічна жовтяниця.

+ Варикозне розширення вен стравоходу

- Перитоніт.

20 Нормальні показники білірубіну крові:

+ 8,5-20 мкмоль\л

- 25,8-32,6 мкмоль\л

- 22,5- 28,0 мкмоль\л

- 40,0-50,0 мкмоль\л

- 30,0-36.2 мкмоль\л

21 Оперативне втручання при гострому калькульозному холециститі показано:

- Всім хворим в ургентному порядку.

+ При відсутності ефекту від консервативної терапії впродовж 48-72 годин.

- При появі симптомів перитоніту.

- При підвищенні температури до 37,5

22 Морфологічні форми гострого холециститу:

+ Катаральний.

- Флегмонозний.

- Геморрагічний.

- Гангренозний.
 - Біліарний.

23 Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, правому підребер’ї з іррадіацією в

праву лопатку. Температура тіла 37,8; живіт напружений і болючий у правому підребер’ї. При
сонографії конкременти в жовчному міхурі відсутні, стінка міхура 1,5 см, контур подвійний.
Холедох-0,6 см у діаметрі, просвіт його гомогенний. Сформулюйте попередній діагноз.

+ Гострий холецистит.

- Холедохолітіаз, холангіт.

- Печінкова колька.

- Правобічна нижньодольова пневмонія.

- Хронічний холецистит.

24 Хвора 70 років скаржиться на жовтушність шкіри, склер, знебарвлений кал, потемніння

сечі, підвищення температури тіла за 37,8. Жовтяниця з'явилась через день після приступу болю в
правому підребер’ї, живіт болючий у правому підребер’ї де пальпується збільшений, болючий
жовчний міхур. Сформулюйте попередній діагноз.

- Холестатичний гепатит.

- Резидуальний холедохолітіаз.

- Рак головки підшлункової залози.

- Холецистолітіаз.

+ Гострий холецистит, обтураційна жовтяниця.

25 У хворої після прийому жирної їжі 3 доби тому з'явився сильний біль у правому підребер’ї,
який зменшився після прийому баралгіну. Температура тіла 37,7-38,0.
 Живіт м'який. У правому підребер’ї пальпується болючий інфільтрат.

Лейкоцитоз 14,5*109, паличкоядерні нейтрофіли-18%.

Про яке захворювання перш за все варто думати?

- Гострий апендицит.

- Гострий панкреатит.

- Перфоративна виразка 12палої кишки.

+ Гострий холецистит.

- Гострий пієлонефрит.

26 Вирішуючи питання про невідкладність оперативного втручання при гострому холециститі,

на яку клінічну ознаку варто орієнтуватись?

- Величину жовчного міхура.

- Вираженість больового синдрому.

- Температурну реакцію.

- Наявність позитивних симптомів Мерфі, Ортнера.

+ Наявність перитонеальних симптомів.

27 Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, в правому підребер’ї з іррадіацією в

праву лопатку. Була блювота , що не принесла полегшення. Температура тіла 37,6. Живіт помірно
надутий, напружений і болючий в епігастрії і в правому підребер’ї, де пальпується щільне болюче
утворення. Симптом Ортнера позитивний. Сформулюйте попередній діагноз.

- Перфоративна виразка шлунку.

 - Гострий апендицит.

- Гострий панкреатит.

- Гостра кишкова непрохідність.

+ Гострий холецистит.

28. У хворого 50 років, що знаходиться в стаціонарі з приводу гострого калькульозного

холециститу на 2-гу добу після початку захворювання з'явилась жовтяниця. Лабораторно:

лейкоцити-12,5*10 9ст, паличкоядерні-7%, сегментоядерні нейтрофіли 64%, загальний білірубін-
80 мкмоль/л, прямий- 68 мкмоль/л, непрямий-12 мкмоль/л, кал знебарвлений, сеча темна. АлАт,
АсАт в межах норми. Який вид жовтяниці ймовірно розвинувся у хворого?

- Гемолітична жовтяниця.

+ Механічна жовтяниця.

- Паренхіматозна жовтяниця.

- Жовтяниця обумовлена лептоспірозом.

- Токсична жовтяниця.

29. Симптоми характерні для гострого холециститу:

- Синдром Курвуаз’є

- С. Мейо-Робсона.

- С. Куплена.
- Френікус-симптом.

+ С. Мерфі.

30 Ускладнення, характерні для гострого холециститу:

- Інфаркт міокарда.

+ Перитоніт.

- Сальпінгоофорит.

-Піддіафрагмальний абсцес.

-Панкреатит.

31 Гострий холецистит , частіше виникає у віці:

- До 10 р.

- Від 11 до 20 р.

- Від 21 до 30 р.

- Від 31 до 40 р.

+ Від 41 до 70 р.

ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ

1. Вказати етіологічні фактори, що найчастіше спричиняють виникнення гострого панкреатиту.

 + Жовчно-кам'яна хвороба та непомірне вживання алкоголю.

- Інструментальні дослідження жовчних шляхів.

- Травма підшлункової залози.

- Пенетруюча виразка 12-палої кишки в підшлункову залозу. Пухлини Фатерового соска та його
стриктури.

- Атеросклероз абдомінальних судин. Портальна гіпертензія.

2. Вказати первинний (пусковий) фактор в патогенезі гострого панкреатиту.

+ Токсична дія цитокінів та оксиду азоту.

- Активація калікреїн-кінінової системи.

-Активація ферментів підшлункової залози.

- Алергічний набряк стінок судин підшлункової залози.

- Агрегація формених елементів крові.

3. До яких порушень гомеостазу призводить дія патогенетичних факторів гострого

панкреатиту?

+ Системних уражень у вигляді гіперкоагуляції, активації кінінів, ферментів, розладу

мікроциркуляції, катаболізму.

- Гіпокоагуляції.

- Гіперосмолярності плазми крові.

- Зменшення онкотичного тиску крові.

 - Метаболічного алкалозу.

4. Що є наслідком патогенетичних процесів та важких метаболічних порушень при гострому

панкреатиті?

+ Синдром поліорганної недостатності (дисфункції).

- Синдром портальної гіпертензії.

- Пневмонія.

- Перитоніт.

- Ретроперитоніт.

5. Які фактори спричиняють зростання панкреатичної токсемії?

+ Відсутність в організмі людини захистних механізмів цитокінової, ферментної, калікреїн-

кінінової, оксид азотної активації.

- Зростання лейкоцитозу та підвищення температури тіла.

- Гіперкоагуляція.

- Тахіпное.

- Метаболічний алкалоз.

6. Чим зумовлені морфологічні зміни в підшлунковій залозі та парапанкреатичній клітковині?

+ Деструкцією мембранних структур, виходом секреторного матеріалу за межі

центроацинарного протоку, передчасною активацією ферментів підшлункової залози.
- Підвищенням активності ферментів підшлункової залози.

- Виникненням ацидозу.

- Парезом кишечника.

- Гіперкоагуляцією.

7. Раннім локалізованим ускладненням панкреатиту є:

+ Гострі рідинні утворення підшлункової залози та заочеревенного простору.

- Абсцес підшлункової залози.

- Стерильний панкреонекроз.

- Інфікованний панкреонекроз.

- Кіста підшлункової залози.

8. Пізнім локалізованим ускладненням панкреатиту є:

+ Псевдокіста підшлункової залози та абсцес.

- Інфікованний панкреонекроз.

- Гостра затримка рідини в ділянці підшлункової залози.

- Внурішньочеревна кровотеча.

- Перитоніт.
9. Вказати стадії клінічного перебігу гострого панкреатиту.

+ Стадія системної відповіді на запалення та стадія гнійно-септичних ускладнень.

- Жировий, геморрагічний панкреонекроз.

- Больовий шок, динамічний ілеус, поліорганна недостатність, ускладнення.

- Стадія гострої затримки рідини, виникнення кісти, абсцесу в підшлунковій залозі.

- Набряк підшлункової залози та перитоніту.

10. Які фактори призводять до поліорганної недостатності при гострому панкреатиті?

+ Гіперкоагуляція, порушення мікроциркуляції, гіпоксія тканин, загибель тканин.

- Болі в животі, блювота.

- Парез кишечника.

- Підвищення артеріального тиску.

11. Вказати основні шляхи резорбції токсинів при гострому панкреатиті.

+ Через систему грудного лімфатичного протоку.

- Через артеріальне русло абдомінального відділу аорти.

- Через травний канал.

- Через варикозно розширені вени стравоходу.

- Через тазове венозне сплетіння.

12. Як слід трактувати відмежоване скупчення гною поблизу підшлункової залози

без вмісту некротичних мас?

 + Панкреатичний абсцес.

- Гостра затримка рідини.

- Гостра псевдокіста.

- Інфікованний панкреонекроз.

- Ретроперитоніт.

13. Як слід трактувати накопичення панкреатичного соку в ділянці підшлункової залози

оточене стінкою з грануляційної чи фіброзної тканини?

+ Гостра псевдокіста.

- Гостре накопичення рідини в підшлунковій залозі в ранню стадію гострого панкреатита.

- Панкреатичний абсцесс.

- Парапанкреатит.

- Інфікований панкреонекроз.

14. Який із зазначених синдромів спричиняє токсичне враження печінки при гострому
панкреатиті?

+ Паренхіматозна жовтяниця.

- Механічна жовтяниця.

- Гемолітична жовтяниця.
 - Виникнення асциту.

- Парез кишківника.

15. Що обумовлює ступінь важкості клінічного перебігу гострого ?

+ Вираженість системних порушень.

- Збільшення підшлункової залози.

- Вираженність деструктивних змін в підшлунковій залозі.

- Кількість випоту в черевній порожнині.

- Наявність парезу кишківника.

16. Найбільш типовими ознаками гострого панкреатита при оглядовій рентгенографії органів
грудної клітини є:

+ Наявність ателектазів в базальних відділах легень та випоту в лівому оеберно-

діафрагмальному синусі.

- Наявність пневмотораксу.

- Дислокація органів межістіння.

- Пневмосклероз.

- Емфізема легень.

17. Лікувальна тактика при гострому панкреатиті передбачає:

+ Застосування комплексної консервативної терапії.

 - Виконання невідкладних оперативних втручань.

- Лапароскопічну резекцію підшлункової залози.

- Застосування екстракорпоральних методів детоксикації.

-Застосування кріохірургічних методик.

18. Що є показами для оперативного лікування при гострому панкреатиті?

+ Інфікований панкреонекроз.

- Важкі системні порушення.

- Гостра затримка рідини в підшлунковій залозі.

- Оментобурсит.

- Парез кишечника.

19. У чому полягає мета оперативного втручання при інфікованому панкреонекрозі?

+ Видалення некротичних тканин та широкому розкритті вражених заочеревиних клітковинних

середовищ.

- Оментизація підшлункової залози.

- Абдомінізація підшлункової залози.

- Дренування черевної порожнини.

- Емболізація судин підшлункової залози.

 20. Від чого залежить спосіб завершення оперативного втручання при інфікованому
панкреонекрозі?

+ Від розповсюдження некрозу в підшлунковій залозі.

- Вираженості системних порушень функції внутрішніх органів.

- Характеру випоту в черевну порожнину.

- Рівня амілази сечі.

- Ступеню вираженості лейкоцитозу.

ПЕРФОРАТИВНА ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНА ВИРАЗКА

1.Вкажіть етіологічні фактори виникнення перфоративної виразки

+ Загострення виразки, вживання протизапальних нестероїдних препаратів, миготлива аритмія,

хроніний холецистит.

- Порушення дієти, підвищення артеріального тиску, загострення виразки

- Поглиблення дегенеративно деструктивних змін в ділянці виразки, закрепи, дуодено-

гатральний рефлюкс, хронічний панкреатит

- Поглиблення дегенеративно-деструктивних змін в ділянці виразки, загострення виразки,

вживання алкоголю, порушення дієти

2. Які виразки найчастіше ускладнюються перфорацією?

+ Великої кривини шлунка

- Малої кривини шлунка

- Передньої стінки дванадцятипалої кишки

 - Задньої стінки дванадцятипалої кишки

3.Які перфоративні виразки слід віднести до атипових ?

+ Прикрита перфоратина виразка, задньої стінки шлунка та дванадцятипалої кишки, множинні

перфоративні виразки

- Прикрита перфоратина виразка, виразка великої кривини шлунка, виразка в ділянці воротаря

- Виразка задньої стінки шлунка та дванадцятипалої кишки, множинні перфоративні виразки,

пенетрація виразки

- Виразка великої кривини шлунка, виразка в ділянці воротаря, перфорація у чепцеву сумку та
заочеревний простір

4. Типові ознаки перфоративної виразки

+ Наявна виразка передніьої черевної стінки дванадцятипалої кишки, біль у верхній половині
живота, тривалий виразковий анамнез

- Біль у верхній половині живота, виразковий анамнез, наявність виразки передньої стінки
дванадцятипалої кишки

- Напруження м’язів передньої черевної стінки, виразковий анамнез, блювання, наявність

рідини у правому та лівому фланках черевної порожнини.

- Кинжальний біль та дошкоподібне напруження м’язів передньої черевної стінки, наявний газ
у вільній черевній порожнині, виразковий анамнез

5. Ознаки прикритої перфоративної виразки

+ Наявна виразка передньої стінки дванадцятипалої кишки, інтенсивний біль у верхній

половині живота, печія, відрижка,
 - Біль, захисне напруження м’язів у правому підребір’ї, підвищення температури тіла,
лейкоцитоз, наявна визка дванадцятипалої кишки

- Наявна виразка передньої стінки дванадцятипалої кишки, біль у епігастральній ділянці,

блювання, підвищення температури тіла, лейкоцитоз

- Наявна виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки, біль у верїхій половині живота,
блювання, гіпотонія, тахікардія

6. Періоди клінічного перебігу типової перфоративної вирвзки

+ Період виходу вмісту шлунка та дванадцятипалої кишки у вільну черевну порожнину,

ексудації, перитоніту

- Больовий шок, уявне благополуччя, перитоніт

- Формування запального інфільтрату та абсцесу черевної порожнини

- Утворення оментобурситу, гострого панкреатиту, ретроперитоніту

7.Чим обумовлена клінічна картина типової перфоративної виразки?

+ Локалізацією виразки, особливостями розповсюдження вмісту шлунка та дванадцятипалої

кишки у черевній порожнині

- Розмірами виразкового інфільтрату

- Локалізацією виразки та сопутніми захворюваннями

- Наявним пілородуоденальним стенозом

8.Які методи інструментальних досліджень доцільно використати для діагностики

перфоративної виразки?

+ Оглядову рентгенографію грудної клітки та черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопію,

УЗД, лапароцентез, Рh – метрію.
 - Фіброгастродуоденоскопію, УЗД, лапароцентез, лапароскопію, гастрографію

- Фіброгастродуоденоскопію, УЗД, лапароцентез, Рh – метрію.

- Оглядову рентгенографію грудної клітки та черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопію,

УЗД, лапароцентез, лапароскопію

9. Які методи діагностики доцільно використати при відсутності газу у вільній черевній
порожнині ?

+ УЗД, лапароцентез

- Фіброгастродуоденоскопію, УЗД

- Фіброгастродуоденоскопію, провторну оглядову рентгенографію органів черевної порожнини

- УЗД, лапароскопію.

10. Вкажіть оперативні втручання при перфоративній виразці

+Зашивання перфоративної виразки, видалення перфоративної виразки

дуодено(пілоропластика), ваготомія видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика),
резекція щлунка.

- Зашивання перфоративної вирахки, ваготомія видалення перфоративної виразки

дуодено(пілоропластика), гастродуоденоанастомоз

- Зашивання перфоративної вирахки, ваготомія видалення перфоративної виразки

дуодено(пілоропластика).

- Зашивання перфоративної вирахки, ваготомія видалення перфоративної виразки

дуодено(пілоропластика), видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика)

11. Показання до зашивання перфоративної виразки

+ Відсутність виразкового інфільтрату, виразки задньої стінки дванадцятипалої кишки,

поширений перитоніт, наявний шлунковий вміст та ексудат у черевній порожнині
 - Незначний діаметр перфоративного отвору, відсутність виразкового інфільтрату, виразки
задньої стінки дванадцятипалої кишки, поширений перитоніт, важкий стан хворого

- Поширений перитоніт, важкий стан хворого, наявна виразка шлунка

- Прикрита перфорація, важкий стан хворого, відсутність виразкового інфільтрату

12.Показання до виконання ва,готомії з пілоропластикою

+ Перфорація та пілоростеноз

- Перфорація гострої виразки

- Перфорація та виразкова кровотеча

- Тривалий виразковий анамнез, наявний виразковий інфільтрат, дзеркальна локалізація

виразки задньої стінки дванадцятипалої кишки

13.Як трактувати симптом Спіжарного?

+ Високий тимпаніт в проекції печінки

- Наявна рідина у правому та лівому фланках живота

- Наявна рідина у лівому фланку живота

- Гострий „кинжальний” біль у епігастральній ділянці

14.Сиптом Орланки

+ Високий тимпаніт у проекції печінки

- Високий тимпаніт у відлогих ділянках живота

 - Глухий перкуторний звук у відлогих ділянках живота

- Біль у епігастральній ділянці

15. Симптом Делафуа

+ Високий тимпаніт у проекції печінки

- Раптовий інтенсивний біль у надчеревній ділянці

- Захисне напруження м’язів передньої черевної стінки у епігастральній ділянці

- Вимушене положення тіла хворого з зігнутими і приведеними до живота ногами

Ситуаційні задачі:

1 У хворого 24 років вперше виник інтенсивний біль у епігастральній ділянці, повторне

блювання після вживання алкоголю. Захворювання виникло за 2 години до обстеження.
Об’єктивно: Дихання прискорене до 30 за хв. Пульс 110 уд за хв. А/т 120/70 мм рт. ст. Температура
тіла 37,7 ° С. Язик вологий. Живіт не надутий, обмежено приймає участь при диханні. Визначається
захисне напруження м’язів передньої черевної стінки у власне епігастральній ділянці та правому
підребі’ї. При оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини вільний газ під правим
куполом діафрагми не визначається.

Вкажіть найбільш вірогідний діагноз та методи дослідження які сприятимуть його

верифікації.

2. Хворий 22 років за 1 годину до госпіталізації вперше відчув інтенсивний біль в

епігастральній ділянці після порушення дієти - напередодні вживав алкоголь, спожив значну
кількість їжі. Об’єктивно: обличчя бліде, відмічено напруження мімічних м’язів, дихання
поверхневе, прискорене, черевна стінка напружена у всіх відділах, позитивний симптом
Спіжарного. Пульс 112 за хв. А/т 110/70 мм рт. ст.

Встановіть діагноз. Визначте лікувальну тактику.

3. Хворий 53 років протягом 14 років страждає на виразкову хворобу дванадцятипалої кикши.

Упродовж періоду захворювання неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у зв’язку з
загостренням виразки. У цього хворого раптово виник біль у епігастральній ділянці, було
одноразове блювання. Перебував у вимушеному положенні на боку з зігнутими і приведеними до
живота ногами. Згодом біль значно зменшився, стан хворого покращився. Наступного дня
звернувся до дільничого лікаря зі скаргами на помірний біль у правому підребір’ї, підвищення
температури тіла до 37,8° С. Об’єктивно: Загальний стан середнього ступеню важкості, язик дещо
сухий. Визначається помірне захисне напруження м’язів у правому підребі’ї та нечітко виражений
симптом Щоткіна-Блюмберга. Пульс 92 за хв. А/т 120/70 мм рт.ст. Лейкоцитоз 11,4•109,
паличкоядерних нейтрофілів - 14.

Визначте попередній діагноз, діагностичну програму та лікувальну тактику.

4. Хворий 34 років після зловживання алкоголем відчув інтенсивний біль у епігастральній

ділянці, було одноразове блювання. За медичною допомогою своєчасно не звернувся самостійно
приймав знеболюючі засоби, спазмолітики. Стан покращився і протязом 4-5 годин хворий почував
себе задовільно. Однак, невдовзі виник помірний нелокалікалізований біль у животі та його
здуття, повторилося блювання. А/т 100/60 мм рт.ст., пульс 110 за хв., підвищення температури тіла
до 38 ° С, лейкоцитоз 18,7•109, паличкоядерних нейтрофілів – 21. Хворий госпіталізований у
хірургічне відділення з діагнозом перфоративної виразки.

Вкажіть стадію клінічного перебігу перфоративної виразки. Визначте лікувальну тактику.

5. У хворого 48 років з наявним виразковим анамнезом протягом 16 років виник інтенсивний

біль у власне епігастральній ділянці, який ірадіював у ділянку спини. Було одноразове блювання.
Об’єктивно: стан важкий, язик сухий, помірне здуття живота у верхній його половині та незначно
виражений дефанс м’язів у епігастральній ділянці. Симптоми Спіжарного, Орланки негативні, А/т
120/70 мм рт.ст., пульс 112 за хв., температура тіла 37, 9° С, лейкоцитоз 19,2•109, паличкоядерних
нейтрофілів –17. Виникла підозра на перфоративну виразку задньої стінки дванадцятипалої
кишки.

Проведіть дифенційну діагностику? На підставі яких методів дослідження можна верифікувати

зазначений діагноз?

6. Під час оперативного втручання у хворого 46 років з підозрілою перфоративною виразкою

виявлено набряк в ділянці гепатодуоденальної зв’язки та нашарування фібрину. Випоту у черевній
порожнині немає. Жовчний міхур та підшлункова залоза не змінені. Під час госпіталізації при ФГДС
була встановлена виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки. Діаметр виразки – 1,5 см.Які дії
необхідно здійснити хірургу для встановлення діагнозу та визначення обсягу оперативного
втручання ?

7. У хворого 24 років під час оперативного втручання встановлено перфоративну виразку

передньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки. Виразковий анамнез відсутній. Під час ФГДС,
виконаної при госпіталізації, наявна виразка лише передноьї стінки дванадцятипалої кишки. Краї
виразки не потовщені, виразкового інфільтрату немає.

Який обсяг оперативного втручання доцільно виконати у цього хворого?

 8. Хворий 38 років страждає виразковою хворобою протягом 12 років. Неодноразово були
напади гострого панкреатиту. Після споживання значної кількості їжі відчув інтенсивний біль в
епігастральній ділянці, було одноразове блювання. При обстеженні визначається біль та помірно
виражене захисне напруження м’язів у епігастральній ділянці. Симптом Спіжарного негативний.
При оглядовій рентгенографії вільний газ у черевній порожнині не визначається. При ФГДС
встановлена „глибока” виразка задньої стінки пілоричного відділу шлунка. Госпіталізований в
хірургічне відділення з діагнозом гострого панкреатиту, виразкової хвороби шлунка.
Консервативна терапія гострого панкреатиту протягом 4 годин була не ефективна. Зберігався біль
в животі, виникли симптоми подразнення очеревини в переважно в правій половині живота,
температура тіла 38,1° С, лейкоцитоз 18,4•109, паличкоядерних нейтрофілів –19. Хворому
виконана лапаротомія, під час якої виявлено незначну кількість шлункового вмісту в правому
фланку живота. Шлунковий вміст потрапляє у черевну порожнину через voramen gastroepiploicum.

Яка клінічна форма пефоративної виразки у хворого? Що було основною причиною

несвоєчасно встановленого діагнозу? Яке оперативне втручання показано хворому?

9. Пацієнт 42 років госпіталізований у хірургічне відділення з діагнозом перфоративної

виразки. При ФГДС встановлено дві дзеркально розташовані виразки на передній та задній
стінках дванадцятипалої кишки. Під час оперативного втручання виявлена перфорація виразки
передньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки.

Який обсяг оперативного втручання слід виконати хворому?

10. Хвора 32 років оперована з приводу перфоративної виразки передньої стінки

дванадцятипалої кишки. Виконано операцію зашивання перфоративної виразки. На 3 добу
післяопераційного періоду виник біль у животі. По дренажах із черевної порожнини відмічено
виділення шлункового вмісту з домішком гемолізованої крові характеру „кавової гущі”. Відмічено
виділення аналогічного шлункового вмісту характеру „кавової гущі” при зондуванні шлунка.
Виникла підозра на фізичну неспроможність швів зашитої перфоративної виразки
дванадцятипалої кишки та шлункову кровотечу. У зв’язку з чим виконано невідкладну
релапаротомію. Шви зашитої перфоративної виразки спроможні. Шлунковий вміст характеру
„кавової гущі” потрапляє у вільну черевну порожнину через voramen gastroepiploicum.

Який патологічний стан є підозрілим? Які дії слід виконати для встановлення діагнозу? Який
обсяг оперативного втручання слід виконати в залежності від встановленого діагнозу?

ВИРАЗКОВА КРОВОТЕЧА.

1.Вкажіть найбільш ймовірні фактори ризику виникнення виразкової кровотечі

+ Локалізація виразки на передній стінці цибулини дванадцятипалої кишки, тривалий

виразковий анамнез, пенетрація виразки, виразка значних розмірів
 - Локалізація виразки на задній стінці цибулини дванадцятипалої кишки або малій кривині
шлунка, тривалий виразковий анамнез, пенетрація виразки, виразка значних розмірів,
генералізований атеросклероз, гіпертонічна хвороба

- Тривалий виразковий анамнез, пенетрація виразки, виразка значних розмірів,

генералізований атеросклероз, гіпертонічна хвороба, хронічний пенкреатит

- Виразка великої кривини шлунка, виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки, порушення
дієти, гіповітаміноз, хронічний гепатит.

2. Вкажіть клінічні ознаки виразкової кровотечі

+ Блювання кавовою гущею, блідість обличчя, головокружіння, тахікардія, гіпотонія, мелена

- Блідість обличчя, головокружіння, тахікардія, гіпотонія, незмінена кров у калових масах,

виразковий анамнез,блювання кавовою гущею

- Блювання кавовою гущею, блідість обличчя, головокружіння, тахікардія, гіпотонія, мелена,

виразковий анамнез, миготлива аритмія

- Блідість обличчя, головокружіння, тахікардія, гіпотонія, мелена, виразковий анамнез,

блювання кавовою гущею, здуття живота, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.

3. При ФГДС виявлена капілярна кровотеча із стінок виразки дванадцятипалої кишки

Вкажіть ступінь активності виразкової кровотечі відпоавідно до класифікації Forrest

+ Активна кровотеча

- Кровотеча, що припинилася

-Стійкий гемостаз

-Нестійкий гемостаз
 4.При ФГДС наявна незначна кровотеча з-під тромбу який знаходиться на дні виразки.

Вкажіть ступень активності виразкової кровотечі відпоавідно до класифікації Forrest

+ Нестійкий гемостаз

- Кровотеча, що припинилася

-Стійкий гемостаз

- Активна кровотеча

5. Наявна тромбована судина на дні виразки. Вкажіть ступень активності кровотечі відповідно
до класифікації Forrest

+ Активна кровотеча

- Кровотеча, що припинилася

- Стійкий гемостаз

- Нестійкий гемостаз ї

6. У хворого з виразковою кровотечою при ФГДС виявлена виразка задньої стінки

дванадцятипалої кишки дно якої вкрите фібрином. Вкажіть ступень активності кровотечі
відповідно до класифікації Forrest

+ Кровотеча, що припинилася

- Активна кровотеча

- Стійкий гемостаз
 - Нестійкий гемостаз

7. Вкажіть ступінь крововтрати при помірному порушенні загального стану хворого, тахікардії
до 110 ударів за хв., систолічному А/т 90 мм рт. ст., рівні гемоглобіну до 80 Г/л, дефіциті ОЦК до
15%.

+ Кровотеча середнього ступеня

- Кровотеча легкого ступеня

- Кровотеча важкого ступеня

8. Вкажіть методи гемостазу при виразковій кровотечі

+ Консервативне лікування, ендоскопічний гемостаз, оперативне втручання

- Консервативне лікування, ендоскопічний гемостаз, оперативне втручання, гіпербарична

оксигенація

- Консервативне лікування, ендоскопічний гемостаз, оперативне втручання, перидуральна

анестезія

- Консервативне лікування, ендоскопічний гемостаз, оперативне втручання, ендоскопічна

ультразвукова доплерографія

9.У яких випадках найбільш доцільне консервативне лікування виразкової кровотечі?

+ Похилий вік хворого, важкі супутні захворювання, капілярна кровотеча, пенетрація вираз

- Виразкові кровотечі в минулому, зупинка яких була здійснена консервативними заходами

- Похилий вік хворого, важкі супутні захворювання, вперше виявлена виразка, невеликий
діаметр виразки ки

- Постбульбарна локалізація виразки, неінтенсивна кровотеча, відсутня можливість здійснити

ендоскопічну зпинку кровотечі
 10. Вкажіть основні складові консервативної терапії при виразковій кровотечі

+ Гемостатична терапія, противиразкова терапія, ерадикаційна терапія, корекція порушень

глобулярного об’єму та поліорганної недостатності, гормонотерапія

- Гемостатична терапія, противиразкова терапія, протизапальна терапія,

ерадикаційна терапія, корекція порушень глобулярного об’єму та поліорганної недостатності,

- Гемостатична терапія, противиразкова терапія, ерадикаційна терапія, корекція порушень

глобулярного об’єму та поліорганної недостатності, фібринолітичні засоби

- Гемостатична терапія, противиразкова терапія, ерадикаційна терапія, корекція порушень

глобулярного об’єму та поліорганної недостатності, попередження синдрому
внутрішньосудинного дисемінованого згортання крові

11. Вкажіть методи ендоскопічного гемостазу

+ Діатермокоагуляція, лазерна фотокоагуляція, аргоноплазмова коагуляція, паравазальна

зупинка кровотечі, комбіновані методи зупинки кровотечі

- Діатермокоагуляція, лазерна фотокоагуляція, паравазальна зупинка кровотечі, пневмопресія

шлунка

- Діатермокоагуляція, лазерна фотокоагуляція, паравазальна зупинка кровотечі, прошивання

кровоточивої судини, застосування клейових композицій

- Діатермокоагуляція, лазерна фотокоагуляція, паравазальна зупинка кровотечі, пломбування

кровоточивої судини.

12. Показання до виконання екстренних оперативних втручань при виразковій кровотечі

+ Триваюча профузна кровотеча, неефективніть консервативної терації та ендоскопічних

методів гемостазу, крововтрата понад 10% ОЦК
 - Триваюча профузна кровотеча, неефективніть консервативної терації та ендоскопічних
методів гемостазу, рецидив кровотечі у стаціонарі, локалізація виразки в антральному відділі
шлунка

- Триваюча профузна кровотеча, неефективніть консервативної терації та ендоскопічних

методів гемостазу, рецидив кровотечі у стаціонарі г. Триваюча профузна кровотеча, неефективніть
консервативної терації та ендоскопічних методів гемостазу, крововтрата до 20% ОЦК

13. Показання до виконання термінових оперативних втручань при виразковій кровотечі

+ Підозра на малігнізацію виразки

- Неможливість компенсувати дефіцит ОЦК

- Гігантська виразка шлунка та дванадцятипалої кишки

- Високий ризик рецидиву виразкової кровотечі

14. Вкажіть найбільш доцільне оперативне втручання з приводу кровотечі з виразки шлунка

+ Гастротомія, прошивання виразки

-Стовбурова ваготомя, видалення виразки, пілоровластика

- Резекція шлунка

- Гастректомія

15. Вкажіть найбільш доцільне оперативне втручання з приводу кровотечі з виразки

дванадцятипалої кишки

+ Резекція шлунка

- Видалення виразки, пілоропластика, стовбурова ваготомія

 - Прошивання виразки

- Резекція дванадцятипалої кишки

Ситуаційні задачі:

1. Хворий 56 років, який страждає виразковою хворобою дванадцятипалої кишки протягом 18

років, та хронічним радикулітом вживав протизальні нестероїдні засоби з приводу радикуліта.
Через добу відчув загальну слабкість, головокружіння, тошноту у зв’язку з чим викликав сімейного
лікаря. Об’єктивно: Загальний стан хворого задовільний, шкірні покрови звичайного кольору, А/т
120/70 мм рт. ст. Живіт м’який, безболісний без ознак подразнення очеревини. При ректальному
дослідженні наявна мелена.

Встановіть діагноз, визначте лікувально-діагностичну тактику.

2. Хворий 64 років госпіталізований в хірургічне відділення з діагнозом виразкова хвороба

дванадцятипалої кишки ускладнена кровотечою. Стан хворого середнього ступеню важкості. А/т
110/60 мм рт.ст., пульс 100 ударів за хв. Живіт м’який безболісний, симптоми подразнення
очеревини негативні. При ФГДС встановлено виразку задньої стінки цибулини дванадцятипалої
кишки із стінок якої наявна капілярна кровотеча.

Визначте найбільш оптимальну лікувальну тактику у цього хворого.

3. У хворого 32 років госпіталізований з діагнозом виразкової кровотечі. Стан хворого важкий.

Шкірні покрови бліді. Було неодноразове блювання „кавовою гущою”. А/т 80/50 мм рт. ст., пульс
118 ударів за хвилину. Гемоглобін 80 г/л, еритроцити 2,6• 1012, гематокрит 21 од. При ФГДС
встановлено струминну кровотечу з арозованої судини на дні виразки задньої стінки
дванадцятипалої кишки.

Визначте лікувальну тактику у цього хворого.

4. Хворий 43 років госпіталізований в хірургічне відділення зі скаргами на загальну слабкість,

головокружіння, блювання „кавовою гущою”. А/т 100/60 мм рт.ст., пульс 100 ударів за хвилину.
Гемоглобін 105 г/л, еритроцити 3,2• 1012, гематокрит 29 од. При ФГДС встановлено виразку задньї
стінки дванадцятипалої кишки на дні якої наявна тромбована судина. У порожнині шлунка наявна
незначна кількість „кавової гущі” та артеріальної крові.

Визначте лікувальну тактику.

 5. В хірургічне відділення госпіталізовано хворого у якого зі скаргами на загальну слабкість,
головокружіння. Напередодні було блювання „кавовою гущою”. Загальний стан серднього
ступеню важкості. Шкірні покрови бліді, живіт при пальпації м’який, безболісний у всіх відділах.
При ректальному дослідженні виявлена мелена. А/т 110/60 мм рт.ст., пульс 90ударів за хвилину.
Гемоглобін 110 г/л, еритроцити 3,6• 1012, гематокрит 27 од. При ФГДС встановлено виразку задньї
стінки дванадцятипалої кишки дно якої покрито фібрином. У порожнині шлунка „кавової гущі” не
встановлено.

Призначте лікування цьому хворому.

6. Хворий 72 років оперований з приводу виразкової кровотечі. Супутня патологія:

атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба. Під час оперативного втручання
виявлена виразка маолої кривини шлунка, діаметр визки 2 см, краї виразки кровоточать. Гемостаз
здійснено шляхом прошивання виразки. Через 7 діб в стаціонарі виникла рецидивна кровотеча з
цієї ж виразки. Зупинка кровотечі була здійснена консервативними заходами.

Яка причина рецидиву кровотечі ? Чи достатнім був обсяг виконаного перативного

втручання ? Яке оперативне втручання слід було виконати хворому ?

7. У хворого 48 років оперованого з приводу виразкової кровотечі інтраопераційно виявлена

виразка задньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки. Джерелом кровотечі була судина на дні
цієї виразки.

Чи правильно здійснено вибір лікувальної тактики хворого ? Який обсяг оперативного

втручання слід виконати у даному випадку ?

8. Хворий 68 років госпіталізований в хірургічне відділення з діагнозом виразкової кровотечі.

Виразкою дванадцятипалої кишки страждає упродовж 28 років. Супутні захворювання:
атеросклероз, гіпертонічна хвороба. Гемостаз здійснено консервативними заходами. Хворий
переведений для подальшого лікування в гастроентерологічне відділення. Однак, на 5 добу після
госпіталізації виник рецидив виразкової кровотечі.

Яка причина виникнення рецидиву кровотечі ? Чи правильною була лікувальна тактика у

хірургічному відділенні ? Якщо неправильною, то якою вона повинна бути ?

9. Хворий 74 років госпіталізований в хірургічне відділення з діагнозом шлунково-кишкової

кровотечі. Виразковий анамнез відсутній. Супутні захворювання: ішемічна хвороба серця,
атеросклероз, ревматоїдний поліартрит. До виникнення кровотечі у зв’язку з загостренням
ревматоїдного поліартриту хворий приймав неспецифічні протизапальні препарати. А/т 120/70 мм
рт.ст., пульс 98 ударів за хв. Нв 92 г/л, еритроцити 2,9•1012.
 При ФГДС виявлена нелибока виразка передньої стінки дванадцятипалої кишки, капілярна
кровотеча зі стінок виразки.

Якою повинна бути лікувальна тактика у цього хворого ?

10. Хворий 54 років госпіталізований в хірургічне відділення зі скаргами на загальну слабкість,

головокружіння, блювання „кавовою гущею”. Шкірні покрови бліді, живіт м’який, безболісний. А/т
90/50 мм рт.ст., пульс 124 удари за хв. Нв 81 г/л, еритроцити 2,1•1012.

При ФГДС виявлена виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки з арозованою судиною на
дні та струминною кровотечою.

Визначте найбільш доцільну лікувальну тактику у цього хворого. Обгрунтуйте доцільність

вибраної Вами тактики.

ГОСТРА НЕПРОХІДНІСТЬ КИШЕЧНИКА.

1. Виберіть клінічні ознаки характерні для гострої непрохідності кишечника:

- Гіпертермія.

+ Сильні переймоподібні болі в животі.

- Мелена.

- Затримка випорожнень та газів.

2. Які два методи дослідженняе домінуючі для діагнозу гострої кишкової непрохідності?

+ Оглядова рентгеноскопія (графія) черевної порожнини.

- Езофагогастродуоденоскопія.

- Дослідження пасажу барію по кишечнику.

- Загальний аналіз крові.

3. Які три ознаки характерні для початкової стадії странгуляційної кишкової непрохідності?

- Дефанс м'язів живота.

+ Холодний піт.

- „Калове” блювання.

- Зниження артеріального тиску.

- Периймоподібні болі в животі.

4 Які три ознаки характерні для пізньої стадії странгуляційної кишкової непрохідності?

- Периймоподібні болі.

- „Шум плеску”.

- Рефлекторне блюваня.

+ „Калове” блювання.

- Олігоурія.

5 Які три ознаки характерні для високої странгуляційної кишкової непрохідності?

-. Позитивний с-м Гекова

+Багатоторазове блювання.

- С-м Щоткіна-Блюмберга.
 - Периймоподібні болі в животі.

- Здуття живота.

6 Які три ознаки характерні для низької обтураціонної кишкової непрохідності?

А. Багатоторазове блювання.

+ Різке здуття живота.

- Шок.

- Затримка випорожнень та газів.

- Позитивний симптом Грекова.

7 Вкажіть два основних патофізіологічних порушення при парлітичній кишковій

непрохідності.

- Диспротеінемія.

+ Гиповолемия.

- Болевий шок.

- Гіпохлоремія.

8. Які три симптома характерні для інвагінації?

+ Кров'янисті виділення з прямої кишки.

- Кал „овечого” типу.

 - Наявність пухлинного утворення в черевній порожнині.

- Переймоподібні болі в животі.

- Частий рідкий стул.

9 Які три фактори сприяють завороту тонкої кишки.

- Психічна травма.

+ Тяжка фізична робота.

- Зловживання алкоголем.

- Перенесені раніше запльні захворюваня черевної порожнини.

- Нерегулярне харчування з вживанням грубої їжі.

10 Назвіть 3 найбільш часті причини обтураційної кишкової непрохідності.

- Пухлини товстої кишки.

+ Копростаз.

- Злукова хвороба.

- Гельмінти.

- Жовчнокам'яна хвороба.

11 Вкажіть три лікувальних заходи, які слід розпочати в початковій стадії обтураційної
кишкової непрохідності?
 - Дренування шлунку.

+ Епідуральна анастезія.

- Використання препаратів, які підсилюють перистальтику кишечника.

- Термінова операція.

- Сифонна клізма.

12 Які три причини зневодненя при гострій кишковій непрохідності.

- Порушення функції нирок.

- Втрата всмоктувальної функції кишечника до розчинів.

- Посилення потовиділення.

- Втрата рідини при бюванні.

+ Скупчення рідини в черевній порожнині.

13 Вкажіть при яких видах гострої кишкової непрохідності найбільш швидко виникае некроз
кишки.

- При обтурації кишки пухлиною

+ При заворотах.

- При парезі кишечника.

- При вузлоотворенні.
 - При защемлені.

14 На які ознаки слід орієнтуватись у виборі лікувальної тактики при гострій кишковій
непрохідності?

- Вид гострої кишкової непрохідності.

+ Тривалість захворюваня.

- Наявність перитонеальних симптомів.

- Інтенсивність перистальтики.

- Інтенсивність болі та ії іррадіація.

15 Які види непрохідності відноситься до странгуляційної?

+ Заворот.

-Паралітична кишкова непрохідність.

- Защемлення.

- Обтураційна кишкова непрохідність.

- Вузлоутворення.

16 При яких видах гострої кишкової непрохідності найбільш швидко розвивается зневодненя
організму?

- При спастичній кишковій непрохідності.

+ При завороті кишкової непрохідності.

 - При вузлоутворенні.

- При обтурації сигмовидної кишки пухлиною.

- При защемленні тонкої кишки.

17 Вкажіть, при яких трьох видах гострої кишкової непрохідності найбільш виражене здутя
живота:

+ При паралітичній кишкової непрохідності.

- При завороті сигмовидної кишки.

- При завороті шлунку.

- При спастичній кишковій непрохідності.

- При обтурації пухлиною прямої кишки.

18 Вкажіть при яких видах кишкової непрохідності покозано консервативне лікування:

+ При паралітичній кишкової непрохідності.

- При заворотах .

- При вузлоутворенні.

19 Вкажіть 3 зміни які виникають в ранньому періоді (до 24 годин) при високій кишковій
непрохідності:

- Тенденція до ацидозу.

+ Зневодненя організму.
 - Зниження гематокриту.

- Підвищення гематокриту.

- Зміни рівня К+ в плазмі.

20 Які симптоми характерні для завороту тонкої кишки?

- Волковича-Кохера.

+Валя.

- Тевенара.

- „Шум плеску”

21 Які симптоми характерні для заворота сигмовидної кишки?

- Ортнера.

+ Кивуля.

- Мейо-Робсона.

- Шимана

22 Підчас оглядової рентгенографії органів черевної порожнини у паціента виявлені

горизонтальні рівні в кишківнику. Цей симптом зветься :

- Бартом'є-Міхельсона.

- С-м Ортнера.
 - Мейо-Робсона.

- Куплена.

+ Чаші Клойбера.

23 Показами до операції при гострій кишковій непрохідності є:

- Молодий вік хворго.

+ Явища перитоніту.

- Важкий стан хворого з явищами поліорганної недостатності.

- Явища паралітичної непрохідності.

- Відсутність ефекту від консервативного лікування.

24 Підчас оглядової рентгенографії живота при гострій кишковій непрохідності можуть бути
виявлені:

- Симптом серцевої тіні.

- Чаші Клойбера.

+ Складки Керкрінга.

- Дефект наповнення.

25 Пацієнт скаржится на різкі, переймоподібні болі у животі, часті випорожненя з домішками

крові. З анамнезу відомо що впродовж останнього тижня його турбували болі в животі, пронос
до 10-12 разів за добу. Напередодні інтенсивність болю зросла, з'явилась кров у випорожненях.
Об'ективно: пульс 110уд' , язик сухий. При огляді живота визначається видима перестальтика. При
пальпації живіт м'який. Управій здухвинній ділянці виявляється продовгувате, малорухливе,
болюче ущільненя. При аускультації перистальтика підсилена. При пальцевому досліджені прямої
кишки тонус сфінктера збережений, в ампулі м'які калові маси, на рукавичці кал з домішками
слизу та червоної крові.

Який найбільш ймовірний діагноз?

- Апендикулярний інфільтрат.

- Хвороба Крона.

+ Ілеоцекальна інвагінація.

- Неспецифічний виразковий коліт.

- Щлунково-кишкова кровотеча.

26 Пацієнт скаржиться на сильні болі у верхній половині живота, багаторазову блювоту. Хворіє
впродовж доби. Захворювання пов'язує з вживанням жирної їжі. 7міс назад переніс операцію
резекцію шлунку з приводу виразкової хвороби. Об'єктивно: пульс 120уд\хв, язик сухий. Живіт
здутий у верхніх відділах, болючий біля пупка. При аускультації перистальтика підсилена. При
оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини виявлено роздуті петлі тонкої кишки, окремі
чаші Клойбера, післястенотичне спадіння кишки (відсутність газу в товстій та тонкій кишці).

Який найбільш ймовірний діагноз?

- Гострий холецистит.

+ Гостра кишкова непрохідність.

- Гострий панкреатит.

- Перфоративна виразка.

- Пептична виразка гастро-ентероанастомозу.

27 Під час операції з приводу гострої кишкової непрохідності виявлено, що на відстані 1м від
з'вязки Трейца кишка перетягнута шнуроподібною злукою. Після роз'еднання останньої виявлена
странгуляційна борозна чорно-синюшного кольору, шириною до 5мм. Після введення в брижу
новокаіну з гепарином колір борозни не змінився. Оральні відділи кишки роздуті до 5см в
діаметрі, аборальні-не змінені. В черевній порожнині 100-150мл прозорої рідини без запаху.
Виберіть найбільш правильний об'ем операції.

- Повторне введення новокаїну та зонд в кишку.

- Резекція зміненої ділянки кишки.

+ Резекція кишки за правилом Кохера.

- Резекція кишки з виведенням стоми.

- Накладання обхідного анастомозу.

28 Паціент 31 років скаржиться на розлиті болі у животі,блювоту, затримку випорожнень і

газів. Хворіє 2 дні.12 років тому переніс операцію- апендектомію. Об'ективно: стан середньої
тяжкості, пульс 118уд\хв, АТ105/60мм рт. ст. Язик сухий,живіт рівномірно здутий, при пальпації
болючий у всіх відділах, симптоми подразнення очеревини позитивні. При оглядовій
рентгенографії органів черевної порожнини виявлено тонкокишкові чаші Клойбера. УЗ
дослідження- петлі тонкої кишки розширені до 5-6 см в діаметрі., стінка потовщена до 5мм, між
ділянами кишок рідина,антиперистальтика. Ан. крові: лейкоцити-15,8*109, сечовина-10,2ммоль/л,
креатинін -94 мкмоль/л.

Встановлен діагноз: гостра кишкова непрохідність.

Яка тактика правильна у такому випадку?

- Введення спазмолітиків, антибіотиків.

- Інфузійна терапія, стимуляція кишківника.

- Введення зонду в шлунок та сифонна кллізма.

- При неефективності консервативного лікування –операція.

+ Термінова операція після 2-3 годин підготовки до неї.

 29 Хворий скаржится на переймоподібні болі у верхній половині живота, нудоту, блювоту. Язик
сухий, пульс 107уд\хв, живіт м'який помірно болючий в епігастрії. Пальпаторно позитивний с-
мКивуля. На рентгенограмі: живота- чаші Клойбера в верхній лівій половині живота.Поставте
попередній діагноз.

+ Гостра кишкова непрохідність.

- Гострий панкреатит.

- Гострий холецистит.

- Перфоративна виразка.

30 Хворий, який 18 годин тому отримав перелом поперекового хребця при падінні з висоти,
скаржиться на нудоту, затримку газів та випорожненя, здуття живота. Об'ективно: живіт
рівномірно здутий. При пальпації резистентний у всіх відділах, безболісний. Симптоми подразненя
очеревини негативні. При перкусії тимпаніт, печінкова тупість збережена. Перистальтика не
прослуховується. УЗ дослідження- петлі тонкої кишки розширені до 4-4,5 см в діаметрі., стінка
потовщена до 4мм.

Яке ускладненя розвинулось у хворого?

- Розрив печінки.

- Розрив тонкої кишки.

+ Паралітична кишкова непрохідність.

- Гострий панкреатит.

- Розрив товстої кишки.

31 Пацієнт скаржиться на сильні болі у лівій пиловині живота, затримку газів та випорожнень.
Хворіэ 12 годин. Об'ективно: живіт асиметричний за рахунок випинання у верхній половині, при
пальпації м'який, помірно болючий у лівій половині. Перестальтика кишечника підсилена. При
спробі проведення очисної клізми вода швидко повертається у зворотному напрямку.

Який найбільш ймовірний діагноз?

+ Заворіт сигмовидної кишки.

- Злукова кишкова непрохідність.

- Пухлина прямої кишки, ускладнена кишковою непрохідністю.

- Гострий панкреатит.

- Заворіт тонкої кишки.

32 Хворого на гострий трансмуральний інфаркт міокарду турбує різкій біль у животі, затримка
газів. Об'ективно: язик сухий, живіт здутий. При пальпації помірно болючий у всіх відділах.
Симптоми подразнення очеревини негативні. Перкуторно виявляється тимпаніт, печінкова глухість
збережена. Перистальтика кишечника не прослуховуеться.

Яке ускладненя розвинулось у хворого?

- Перфорація гострої „медикаментозної” виразки.

- Гострий панкреатит.

- Механічна кишкова непрохідність

+ Паралітична кишкова непрохідність.

- Гострий холецистит.

33 Хворий скаржится на різкі болі у животі, блювоту . Об'ективно: язик сухий, живіт здутий ,
при пальпації резистентний, болючий. Перистальтика кишечника підсилена, дзвінка.
 Який комплекс обстежень слід застосувати в першу чергу?

+ Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини, біохімічний аналіз крові,

коагулограму.

- УЗД, загальні аналізи крові, сечі, коагулограму.

-Іригоскопія, загальний біохімічний аналіз крові,сечі, коагулограму.

- Колоноскопія, загальний біохімічний аналіз крові,сечі, коагулограму

- Рентгенографія шлунку, загальний біохімічний аналіз крові,сечі, коагулограму.

34. Хворий скаржиться на розлитий біль у животі,блювоту, затримку газів та випорожнень.

Хворіє 3 дні. Об'ективно: язик сухий,живіт здутий, при пальпації резистентний, болючий.
Позитивні симптоми подразнення очеревини. Перистальтика кишечника не прослуховується. При
оглядовій рентгенографії живота виявлено чаші Клойбера. Лецкоцити 15,8*109, паличкоядерні
нейтрофіли-11%,сечовина-10,5 ммоль/л. Оберіть оптимальну лікувальну тактику.

- Динамічне спостереження, вибір методу лікування за його результатами.

- Консервативне лікування.

- Операція при відсутності ефекту консервативної терапії.

+ Екстрена операція.

ГОСТРИЙ ПЕРИТОНІТ.

Вкажіть патологічні стани, які призводять до виникнення гострого перитоніту.

+ Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, перфоративні стани органів

травного каналу, гострі ішемічні стани органів черевної порожнини, травма живота,
внутрішньочеревні післяопераційні ускладнення, синдром портальної гіпертензії
 - Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, перфоративні стани порожнинних
органів травного каналу, гострі ішемічні стани органів черевної порожнини, травма живота,
внутрішньочеревні післяопераційні ускладнення, ішемічна хвороба серця

- Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, перфоративні стани порожнинних

органів травного каналу, гострі ішемічні стани органів черевної порожнини, травма живота,
внутрішньочеревні післяопераційні ускладнення, сечокам’яна хвороба

- Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, перфоративні стани органів

травного каналу, гострі ішемічні стани органів черевної порожнини, травма живота,
внутрішньочеревні післяопераційні ускладнення, цукровий діабет

2. Вкажіть ланки патогенезу гострого перитоніту

+ Дія етіологічного фактору, запалення очеревини, утворення гнійного випоту, синдром

інтоксикації, хронічний перитоніт

- Дія етіологічного фактору, запалення очеревини, утворення гнійного випоту, гіпертермія,

гіпотонія

- Дія етіологічного фактору, запалення очеревини, утворення гнійного випоту, синдром

нефраргії, гепатаргії, ентераргії

- Дія етіологічного фактору, утворення факторів ендотоксикозу, активація біологічно-активних

речовин, збільшення проникності капілярів, стаз крові, гіперкоагуляція, метаболічний ацидоз,
системні порушення, гіпоксія тканин, поліорганна недостатність

3. Вкажіть фактори ендотоксикозу при гострому перитоніті

+ Цитокіни, молекули середньої маси, оксид азоту та його похідні, перекисні окисли ліпідів

- Цитокіни, молекули середньої маси, гіпертермія, лейкоцитоз

- Цитокіни, гіпертермія, лейкоцитоз, поліорганна недостатність

- Гіпертермія, лейкоцитоз, анемія, гіпопротеїнемія

4. Вкажіть класифікацію гострого перитоніту за поширенням запального процесу в черевній

порожнині.
 + Місцевий, обмежений, необмежений

- Місцевий, поширений, тотальний

- Місцевий, обмежений, поширений

- Місцевий, загальний

5. Стадії клінічного перебігу гострого перитоніту

+ Реактивна, токсична, серцево-судинної недостатності

- Реактивна, токсична, термінальна

- Реактивна, токсична, гострої ниркової недостатності

- Реактивна, токсична, одужання

6. Вкажіть основні клінічні ознаки реактивної стадії поширеного перитоніту

+ Біль в животі, захисне напруження м’язів передньої черевної стінки, позитивний

симптом Щоткніна – Блюмберга, порушення водно-електролітного обміну

- Біль в животі, захисне напруження м’язів передньої черевної стінки, позитивний

симптом Щоткніна – Блюмберга, закреп

- Біль в животі, захисне напруження м’язів передньої черевної стінки, позитивний

симптом Щоткніна – Блюмберга, паренхіматозна жовтяниця

- Біль в животі, перважно в ділянці осередку перитоніту, захисне напруження м’язів передньої
черевної стінки, позитивний симптом Щоткніна – Блюмберга
 7. Вкажіть основні клінічні ознаки токсичної стадії поширеного перитоніту

+ Помірне здуття живота, блювання, сухість язика, підвищення температури тіла, тахікардія,
гіпертонія, анурія

- Помірний біль в животі та його здуття, блювання, сухість язика, підвищення температури тіла,
тахікардія, втрата свідомості

- Помірний біль в животі та його здуття, блювання, сухість язика, підвищення температури тіла,
тахікардія

- Помірне здуття живота, блювання, сухість язика, підвищення температури тіла, тахікардія,
гостра затримка сечі

8. Вкажіть основні клінічні ознаки термінальної стадії поширеного перитоніту

+ Здуття живота, синдром інтоксикації, синдром поліорганної недостатності

- Здуття живота, синдром інтоксикації, синдром поліорганної недостатності,

артеріальна гіпертензія, піурія

- Здуття живота, синдром інтоксикації, синдром поліорганної недостатності,

гіперглікемія, глюкозурія

- Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, асиметрія живота, синдром інтоксикації, синдром

поліорганної недостатності

9. Ознаки місцевого перитоніту

+ Біль, захисне напруження м’язів, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в

проекції осередку перитоніту, асиметрія живота

 - Біль, захисне напруження м’язів, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в

проекції осередку перитоніту

- Захисне напруження м’язів, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в

проекції осередку перитоніту, здуття живота

- Біль, захисне напруження м’язів, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в

проекції осередку перитоніту, артеріальна гіпотензія, протеїнурія

10. Вкажіть патологічні стани які найчастіше супроводжуються місцевим перитонітом

+ Гострий холецистит, прикрита перфорптивна виразка, закрита та відкрита травма

живота

- Гострий апендицит, гострий холецистит, прикрита перфорптивна виразка

- Гострий апендицит, гострий холецистит, гостра непрохідність кишечника

- Гострий панкреатит, типова перфоративна виразка, шлунково-кишкова кровотеча

11. Рентгенологічні ознаки гострого перитоніту

+ Збільшення розмірів шлунка, аероколія, доліхоколон

- Горизонтальні рівні рідини в порожнині тонкої кишки, нечіткість контурів діафрагми,

збільшення часу транзиту по товстій кишці

- Вільний газ під правим куполом діафрагми, прискорення транзиту барію сульфату по тонкій
кишці, аероколія
 - Аероентерія, горизонтальні рівні рідини в порожнині тонкої кишки, наявний вільний газ під
правим куполом діафрагми

12. Вкажіть додаткові інструментальні методи дослідження при гострому перитоніті

+ Рентгенологічні, лапароцентез, лапароскопія, віртуальна колоноскопія, біопсія

- Рентгенологічні, УЗД, лапароцентез, лапароскопія, ретроградна

холепанкреатографія

- Рентгенологічні, УЗД, лапароцентез, лапароскопія

- Рентгенологічні, УЗД, лапароцентез, лапароскопія, біопсія, ангіографія

13. Вкажіть ознаки УЗД при гострому поширеному перитоніті

+ Наявна рідина у черевній порожнині, враження печінки метастазами, збільшення діаметру

холедоха

- Наявна рідина у черевній порожнині, рідина та газ у порожнині тонкої кишки, конкременти у
порожнині жовчного міхура

- Наявна рідина у черевній порожнині, рідина та газ у порожнині тонкої кишки, набряк стінки
тонкої кишки

- Наявна рідина у черевній порожнині, рідина та газ у порожнині тонкої кишки, конкремент у
порожнині тонкої кишки

14. Основні принципи лікування гострого поширеного перитоніту

+ Екстренне оперативне втручання, антибактеріальна терапія, багатокомпонентна

багатоцільова інфузійна терапія, перидуральна анестезія

- Екстренне оперативне втручання, антибактеріальна терапія, багатокомпонентна

багатоцільова інфузійна терапія, дієтичне харчування
 - Екстренне оперативне втручання, антибактеріальна терапія, багатокомпонентна
багатоцільова інфузійна терапія, корекція вмісту цукру в крові

- Екстренне оперативне втручання, антибактеріальна терапія, багатокомпонентна

багатоцільова інфузійна терапія, пункція абсцесу

15. У чому полягає завдання оперативного втручання при гострому поширеному перитоніті ?

+ Ліквідації джерела перитоніту, санації та дренуванні черевної порожнини, інтубації

кишечника, формуванні ілеостоми.

- Ліквідації джерела перитоніту, санації та дренуванні черевної порожнини, інтубації

кишечника, катетеризації сечового міхура

- Ліквідації джерела перитоніту, санації та дренуванні черевної порожнини, інтубації

кишечника, зондуванні шлунка.

- Ліквідації джерела перитоніту, санації та дренуванні черевної порожнини, інтубації

кишечника, формуванні лапаростоми при наявних показаннях

Ситуаційні задачі:

1. Хворий віком 14 років скаржиться на біль в животі без чіткої локалізації, блювання, рідкий
стілець. Хворіє протягом 12 годин. Спочатку біль виник у епігастральній ділянці. Через 4 години
відмічено міграцію болю в праву епігастральну ділянку та поширення на всю черевну порожнину.
При огляді язик вологий, живіт не надутий, обмежено приймає участь в акті дихання. Симптоми
подразнення очеревини виражені не чітко. Температура тіла 37,6° С, Пульс 90 ударів за хв. А/т
120/70 мм рт.ст. Лейкоцитоз 12,4•109, паличкоядерних нейтрофілів - 9. При оглядовій
рентгенографії живота встановлено помірну аероентерію, вільного газу в чаревній порожнині не
встановлено.

Встановіть та обгрунтуйте попередній діагноз. Визначте подальшу лікувально-діагностичну

тактику.

2. У хворого після падіння з висоти виник помірний біль у животі, було одноразове блювання.
При огляді шкірні покрови звичайного кольору, язик вологий, живіт помірно надутий, при
пальпації визначається біль у лівій його половині, симптоми подразнення очеревини сумнівні.
Температура тіла 37,2° С, Пульс 94 ударів за хв. А/т 120/70 мм рт.ст. Лейкоцитоз 14,3•109,
паличкоядерних нейтрофілів - 11. При оглядовій рентгенографії живота встановлено помірну
аероентерію, вільного газу в чаревній порожнині не встановлено.
 Встановіть попередній діагноз. Визначте подальшу лікувально-діагностичну тактику у цього
потерпілого.

3. У хворого 57 років, який страждає цирозом печінки, внаслідок хронічної алкогольної

інтоксикації, виник помірний біль у животі. При огляді - склери та шкірні покрови помірно
жовтушні. Живіт збільшений у розмірах за рахунок асциту. Температура тіла 38,2° С, Пульс 104
удари за хв. А/т 110/60 мм рт.ст. Лейкоцитоз 17,3•109, паличкоядерних нейтрофілів - 14. При УЗД
органів черевної порожнини встановлено ознаки цирозу печінки, значну кількість рідини у вільній
черевній порожнині.

Встановіть попередній діагноз. Визначте додаткові методи дослідження для підтвердження

цього діагнозу.

4. Хворий 32 років, який страждає на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки відчув біль у
епігастральній ділянці, інтенсивність якого зменшилася через 3 години після виникнення. На 3
добу хворий почав скаржитися на біль в правому підребір’ї, нудоту, підвищення температури тіла
до 38,0° С. При пальпації у правому підребір’ї визначається позитивний симптом Щоткіна-
Блюмберга. Пульс 102 удари за хв. А/т 112/70 мм рт.ст. Лейкоцитоз 18,2•109, паличкоядерних
нейтрофілів - 16.

Встановіть попередній діагноз патологічного стану та можливі причини його виникнення.

Визначте додаткові методи дослідження для підтвердження цього діагнозу, та лікувальну тактику.

5. У хворої 68 років, яка страждає на жовчно-камяну хворобу, виник напад гострого

холециститу. Спочатку консервативна терапія із застосуванням спазмолітиків була ефективною.
Однак на 3 добу від початку захворювання знову виник біль у правому підребір’ї, підвищилася
температура тіла до 38,1° С. При пальпації у правому підребір’ї визначається інфільтрат. Пульс 98
ударів за хв. А/т 130/80 мм рт.ст. Лейкоцитоз 17,4•109, паличкоядерних нейтрофілів - 15. При УЗД
наявні конкременти в порожнині жовчного міхура, набряк його стінки з подвійним контуром.

Встановіть діагноз. Визначте лікувальну тактику.

6. Хворий 42 років оперований з приводу гострого поширеного апендикулярного перитоніту

на 4 добу від початку захворювання. Після серединної лапаротомії встановлено гангренозно-
перфоративний апендицит, тотальний фібринозно-гнійний перитоніт.

Визначте обсяг оперативного втручання та спосіб його завершення.

7. Хвора 72 років за 3 години до госпіталізації відчула нестерпний біль внизу живота.

Протягом багатьох років страждає на дивертикулярну хворобу ободової кишки. При пальпації
визначається біль в нижній половині живота, захисне напруження м’язів передньої черевної стінки
та позитивний симптом Щоткіна – Блюмберга. Температура тіла 38,1° С. Пульс 98 ударів за хв. А/т
130/80 мм рт.ст. Лейкоцитоз 18,2•109, паличкоядерних нейтрофілів - 19. При оглядовій
рентгенографії органів черевної порожнини встановлено помірну аероентерію.

Встановіть діагноз. Визначте лікувальну тактику, обсяг оперативного втручання та спосіб його
завершення.

8. У хворого 37 років через п’ять тижнів з початку нападу гострого панкреатиту виник
локальний біль у лівому підребір’ї, лихоманка, температура тіла підвищилася до 38,7° С. При
пальпації симптоми подразнення очеревини відсутні. У лівому підребір’ї визначається помірно
болючий інфільтрат. Пульс 114 ударів за хв. А/т 120/70 мм рт.ст. Лейкоцитоз 19,7•109,
паличкоядерних нейтрофілів - 21. При УЗД в ділянці хвоста підшлункової залози наявне рідинне
утворення з оточуючою його капсулою.

Встановіть діагноз та визначте лікувальну тактику у цього хворого.

9. У хворого 28 років виник частий стілець до 20 разів протягом доби з домішком крові та
слизу, підвищилася температура тіла до 38,4° С. Хворий блідий. Живіт помірно надутий, має
вигляд жаб’ячого, при пальпації болючий у всіх відділах, симптоми подразнення очеревини
виражені помірно. Пульс 112 ударів за хв. А/т 110/60 мм рт.ст. Еритроцити 2,3•1012, гемоглобін 82
г/л, лейкоцитоз 21,3•109, паличкоядерних нейтрофілів - 24. При колоноскопії у всіх відділах
товстої кишки визначаються числені псевдополіпи, ерозії та виразки. При УЗД – набряк стінки
товстої кишки, помірна кількість рідини у вільній черевній порожнині.

Встановіть діагноз осноного захворювання та його ускладнення. Визначте лікувальну тактику.

10. У хворого після виконання низької передньої резекції прямої кишки, формування
колоректального анастомозу на 5 добу післяопераційного періоду виник помірний біль внизу
живота. Живіт надутий у нижній його половині, при пальпації болючий, симптоми подразнення
очеревини виражені нечітко, по дренажам із порожнини малого тазу виділяється ексудат з
домішком вмісту товстої кишки. Температура тіла 38,2°, пульс 102 удари за хв. А/т 110/60 мм рт.ст.
Еритроцити 3,8•1012, гемоглобін 94 г/л, лейкоцитоз 17,8•109, паличкоядерних нейтрофілів - 18.

Встановіть діагноз. У чому полягатиме особливість оперативного втручання та спосіб його

завершення ?

ЗОВНІШНІ ТА ВНУТРІШНІ ГРИЖІ ЖИВОТА ТА ЇХ УСКЛАДНЕННЯ.

1 Назвати три фактори, що сприяють виникненню грижі.

-Підвищення внутрішньочеревного тиску.

+ Хронічна дихальна недостатність.

-Аденома простати

- Хронічна ішемічна хвороба серця.

- Облітеруючий ендартеріїт

2 Назвіть три складові грижі:

-Грижові ворота.

+ Грижовий мішок.

-Грижовий вміст.

3 Назвіть чотири складові грижового мішка:

- Гирло.

- Шийка.

- Тіло.

+ Дно.

4 Вкажіть обов'язкову ознаку ковзної грижі.

- Виходить в поперековій ділянці.

 - Виходить між м'язами.

+ Стінкою грижового мішка є сечовий міхур, сліпа або сигмовидна кишка.

5 Вкажіть 3 анатомічні утворення, які складають стінки пахвинного каналу.

+ Пахова зв'язка.

- Апоневроз зовнішнього косого м'язу живота.

- Поперечна фасція живота.

- Тимбернатова зв'язка.

6 У хворого 45 років в анамнезі часті защемлення, під час яких хворий відмічає позиви до
сечовипуску.. Про який вид грижі потрібно думати?

+ Ковзна грижа.

- Защемлена грижа.

- Невправима грижа.

7 У хворого 79 років діагностовано защемлена пахова грижа. Визначити хірургічну тактику.

+ Екстрена операція.

- Вправлення грижі.

- Планова операція.

8 Вкажіть правильний порядок маніпуляцій з приводу защемленої грижі:

 - Виділення грижового мішка-розсіченння защемленого кільця –розкриття грижового мішка-
визначення життєздатності защемленого органу.

+ розкриття грижового мішка біля дна—фіксація грижового вмісту-- розсічення защемленого

кільця-- визначення життєздатності защемленого органу.

- Виділення грижового мішка до шийки—його розкриття-- визначення життєздатності

защемленого органу.

9 Виберіть правильний метод лікування защемленої грижі.

- Планова операція.

+ Екстрена операція.

- Вправлення грижі.

- Локальна гіпотермія.

10 Вкажіть три ознаки вродженої косої пахової грижі.

- Відсутність больового синдрому.

- Позиви до сечовипускання.

- Схильність до защемлення.

- Швидке формування пахово-калиткової грижі.

+ Неможливість пропальпувати яєчко.

11 Виділіть 4 стінки внутрішнього отвору стегнового каналу.

+ Стегнова вена.
 - Стегнова артерія.

- Стегновий нерв.

- Пахова зв'язка.

- Півмісяцева зв'язка.

- Куперова зв'язка.

12 Під час операції з приводу защемленої грижі при розкритті його грижового вмісту не
знайдено. Стінка грижового мішка гіперемована, набрякла, в мішку близько 40 мл запального
ексудату. Назвіть вид защемлення.

+ Хибне, защемлення Брокка.

- Пристінкове защемлення.

13 Вкажіть хірургічний доступ ,що застосовуються при стегновій грижі.

+ Стегновий.

- Паховий.

14 Під час операції з приводу защемленої стегнової кили хірург розсік защемлююче кільце
латерально, внаслідок чого виникла значна кровотеча. Назвіть ушкоджену судину.

+ Стегнова вена.

- Стегнова артерія.
 15 Вкажіть механізми защемлення грижі

+ Еластичне.

- Калове.

16 Назвіть різновиди защемлення грижі.

+ Пристінкове.

- Ретроградне.

- Грижа Літре.

- Просте

- Змішане, Брокка.

17 Перерахуйте чотири стадії розвитку пахової грижі.

- Початкова.

+ Канальна.

- Калиткова.

- Пахово-калиткова.

18 Назвіть операцію яку необхідно виконати хворій з флегмоною грижового мішка при
защемленій пупковій грижі.

+ Операція Грекова
 - Операція Мейо-Сапежко

- Операція Лекслера

19 Вкажіть ознаки нежиттєздатності защемленої кишки.

+ Відсутність перистальтики.

- Відсутність пульсації судин.

- Темно-вишневий колір або чорна кишка.

- Тьмяна, десквамована серозна оболонка.

20 Під час операції з приводу защемленої грижі, у грижовому мішку 2 петлі кишківника.
Вкажіть який вид защемлення.

+ Ретроградне.

- Пристінкове.

21 Навіть 2 вида операцій при пупкових грижах.

+ Операція Мейо –Сапежко.

- Операція Лекслера.

22 Яке анатомічне утворення являється грижовим мішком при вродженій паховій грижі?

+ Необлітерований черево-паховий відросток.

23 Яке анатомічне утворення слід розтинати при защемленні стегнової грижі?

+ Лакунарну зв'язку.

- Пахову зв’язку.

24 Назвіть 3 клінічні ознаки прямої пахової грижі.

+ Кулевидна форма.

- Овальна форма.

- Не спускається в мошонку.

- Зустрічається в молодому віці.

- Двостороння локалізація (часто).

25 Вкажіть ознаки життєздатності кишки:

+ Рожевий колір, що змінюється на рожевий.

- Серозна оболонка блискуча, гладка.

- Перистальтика збережена.

- Судини пульсують.

26 Назвіть операції що виконують при грижах стравохідного отвору діафрагми.

- Мєйо.

- Рудни-Парлаву.
 + Хіатопластика.

- Гастрокардиопексия.

- Фундопликация.

- Операції відновлюючі гострий кут Гіса.

27 При видаленні нежиттєздатної частини кишки слід виконувати її резекцію.

+ На відстані від странгуляційної борозни 30-40 см в проксимальному та 15-20 в дистальному

напрямку.

- На відстані від странгуляційної борозни в проксимальному та в дистальному напрямку 10-

15см.

- Проводити перитонізацію странгуляційної борозни.

- На відстані від странгуляційної борозни 20 см в проксимальному та дистальному напрямку.

- У межах видимих здорових тканин.

28 Хвора 40 років скаржиться на болі та пухлиноподібне утворення у верхній третині лівого

стегна. Вказані скарги посилюються при ходьбі та фізичному навантажені і зникають в спокої.
Об’єктивно: у верхній третині лівого стегна на передньо-внутрішній поверхні пухлиноподібне
утворення 7×5см, при пальпації щільно-еластичне, в розмірах не зменшується, на болюче,
перкуторно- тупий звук.

Який ймовірний діагноз?

+ Лівобічна стегнова грижа.

- „Холодний” абсцес.

- Аневризма стегнових судин зліва.

 - Ліпома лівого стегна.

- Варикозне розширення вен лівого стегна.

29 Хвора 56 років, скаржиться на болі і наявність пухлиноподібного утворення у правій

паховій ділянці. Болі посилюються при ходьбі і фізичному навантажені. Об’єктивно: нижче правої
пупартової зв'язки пальпується пухлиноподібне утворення 6×4см, щільно-еластичне, помірно
болюче, не вправляється в черевну порожнину.

Перкуторно над ним- тупий звук, аускультативно шуми не вислуховуються.

Назвіть способи оперативного втручання, які застосовуються при даній патології.

-Сапежко,Мейо.

- Мартинова, Мак-Вея, Шоулдайса.

+ Бассіні, Руджі, Парлавеччіо, Ліхтенштейна.

- Сапежко, Спасокукоцького,Кімбаровського.

30 Хвора 44 років, скаржиться на болі і випинання в ділянці пупка. Болі посилюються при
фізичному навантажені. Випинання виникло 3 роки тому. В останні місяці хвору почали турбувати
болі при фізичному навантажені, іноді в спокої. Об’єктивно: живіт симетричний, черевна стінка в
акті дихання бере участь, рівномірно. При пальпації визначаються болі в ділянці пупка.
Аускультативно перистальтика кишечника в нормі. В ділянці пупка пухлиноподібне утворення до
3,5 см в діаметрі, кругле, м'яко-еластичне, в черевну порожнину не вправляється.

Який ймовірний діагноз?

+ Невправима пупкова грижа.

- Ендометріоз.

- Вправима пупкова грижа.

 - Омфаліт.

- Параумбілікальна ліпома.

31 Хворий скаржиться на біль, появу пухлиноподібного утворення в правій паховій ділянці,

яке при ходьбі збільшується, опускається в калитку, а в горизонтальному положенні –зникає.
Пальпаторно визначається розширення зовнішнього кільця правого пахового каналу.

Яке захворювання слід діагностувати?

- Водянка правого яєчка.

- Правобічний паховий лімфаденіт.

- Правобічна защемлена грижа.

- Правобічна стегнова грижа.

+ правобічна вправима пахово- канатикова грижа.

32 До приймального покою доставлено хворого, 54 років, який впродовж 3-х років хворіє
пахово –калитковою грижею справа. Дві години тому грижа защемилась. Підчас огляду хірургом
грижове вип'ячування вправилось.

Як лікувальну тактику повинні вибрати?

- Відпустити хворого додому з рекомендацією носити бандаж.

- Відпустити хворого додому з рекомендацією операції в плановому порядку.

- Госпіталізувати для динамічного спостереження.

+ Госпіталізувати для виконання невідкладної операції.

 33 Під час герніопластики у пацієнта 20 років, виявили яєчко у грижовому мішку.

Яка грижа у хворого?

- Набута коса пахова.

+ Вроджена коса пахова.

- Пряма пахова грижа.

- Стегнова грижа.

- Грижа затульного отвору.

ХІРУРГІЯ ШЛУНКУ, ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ, ТОНКОЇ КИШКИ, ГЕПАТОПАНКРЕАТОБІЛІАРНОЇ ЗОНИ ТА

СЕЛЕЗІНКИ.

1.Найбільш інформативними методами діагностики виразки шлунку є:

- фіброгастроскопія

- ультразвукове дослідження

+ рентгенографія шлунку

- біопсія

2.Для дослідження шлункової секреції використовують:

- внутрішньошлункову рН-метрію
+ гістаміновий тест Кея

- бензидиновий тест

- інсуліновий тест Голландера

3.Операцією вибору при виразці дванадцятипалої кишки є:

- резекція шлунку

- резекція дванадцятипалої кишки

+ селективна проксимальна ваготомія

- операція Макі-Шалімова

- селективна проксимальна ваготомія та дуоденопластика

4.При резекції шлунку за Більрот-ІІ накладають:

- гастродуоденоанастомоз

+ гастроєюноанастомоз

- гастроілеоанастомоз

5.Частіше перероджується в рак:

+ виразка шлунку

- виразка дванадцятипалої кишки

- однаково часто
6.При якому виді ваготомії зберігається інервація пілоричного відділу шлунку:

- стовбуровій

- селективній

+ селективній проксимальній

7.Ваготомія проводиться для:

- покращення кровопостачання шлунку

+ зниження кислотоутворення

- прискорення евакуації з шлунку

8.Рентгенологічні ознаки виразки шлунку:

- дефект наповнення

+ симптом “ніши”

- конвергенція складок

- шрамова деформація

9.Для хронічної виразки дванадцятипалої кишки характерно:

- постійні болі

+ нічні болі

- голодні болі
10.Соляну кислоту виробляють:

- додаткові клітини

+ парієтальні клітини

- головні клітини

11.Синдром Маллорі-Вейса – це:

- кальозна виразка з кровоточивою судиною

+ розрив слизової оболонки кардіоезофагальної зони

- дифузна кровотеча зі слизової оболонки шлунку

- ерозивний бульбіт

12.До предракових захворювань шлунку відносяться:

+ хронічний атрофічний гастрит

- стероїдна виразка шлунку

- хвороба Менетріє

- поліпи шлунку

- гострий гастрит

13.Локалізація болі при виразці тіла шлунку:

+ епігастральна область

- проаве підребір’я

- права здухвинна область

- ліва здухвинна область

14.Іррадіація болі при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки:

- поперекова область зліва

- ліве стегно

- праве стегно

+під праву лопатку

15.Особливості болі при пенетрації виразки в підшлункову залозу:

+ болі постійні, ноючі, з іррадіацією в спину

- болі різкі, з іррадіацією в пупок

- болі оперізуючого характеру

- болі, іррадіюючі в калитку

- болі, іррадіюючі в ліве стегно

16.Особливості болі при стенозі привратника або дванадцятипалої кишки:

- сильні “кинжальні” болі

+ ниючі, тупі болі

- відчуття важкості в епігастральній області

- болі переймоподібного характеру

- болі, іррадіюючі в калитку і пряму кишку

17.Особливості блювоти при стенозі привратника та дванадцятипалої кишки:

- блювота на висоті больового нападу

+ рясне блювання шлунковим вмістом з їжею, яку вживав задовго до блювання

- незначне блювання після їжі

- блювота жовчю

- калова рвота

18.Основні ознаки виразкової хвороби, ускладненої стенозом привратника:

- напруга м’язів передньої черевної сінки в епігастральній області

- вздуття живота

+ видима оком перистальтика шлунку

- “шум плеску” в шлунку при перкусії

- рвота шлунковим вмістом одразу після їжі

 19.Показання до ваготомії:

- виразка шлунку з низькою кислотністю

+ виразка дванадцятипалої кишки

- у поєднанні з економною резекцією шлунку

- у поєднанні з пилоропластикою при високій кислотності

- профузна виразкова кровотеча

20.Хворий 27 років поступив у важкому стані з нападом судом. Багато років хворіє на виразку
дванадцятипалої кишки. В останні 2 місяці майже щоденно були блювоти кислим вмістом. За цей
час схуд на 15 кг. Об’єктивно: нижня межа шлунку на 5-6см нижче пупка. Аналіз крові: загальний
білок сироватки крові – 42 г/л, гематокрит – 59%, калій сироватки крові – 2,8 ммоль/л, натрій – 124
ммоль/л, хлор – 84 ммоль/л, сечовина – 12,6 ммоль/л. Яке ускладнення виразкової хвороби
розвинулося у хворого?

- субкомпенсований стеноз

+ декомпенсований стеноз

- компенсований стеноз

- клінічна картина обумовлена іншими ускладненями виразкової хвороби

21.Хворий 30 років поступив в приймальне відділення у важкому стані з нападами судом.

Багато років страждає на виразкову хворобу. В останні 4 місяці майже щоденно були блювоти
кислим вмістом. За цей час схуд на 15,5 кг. Об’єктивно: нижня межа шлунку на 7см нижче пупка.
Аналіз крові: загальний білок сироватки крові – 41,8 г/л, гематокрит – 59%, калій сироватки крові –
2,4 ммоль/л, натрій – 122 ммоль/л, хлор – 86 ммоль/л. В яке відділення доцільно госпіталізувати
хворого?

- хірургічне відділення
 + реанімаційне відділення

- відділення гастроентерології

- неврологічне відділення

- безпосередньо в операційну

22.Хворий 40 років звернувся до лікаря зі скаргами на відчуття повноти в епігастрії, відрижку

повітрям, блювоту кислим вмістом. Вказані явища за останній місяць поступово наростають. Схуд
на 4 кг. Впродовж 6 років страждає на виразкову хворобу. Об’єктивно: живіт при пальпації м’який,
безболісний. Нижня межа шлунку знаходиться на 2-3см нижче пупка. В аналізі крові: еритроцити –
4,3х1012/л, загальний білок сироватки крові – 60 г/л, гематокрит – 50%. Для уточнення діагнозу
найбільш інформативним є:

- оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини

- ультразвукове дослідження

+ рентгеноскопія шлнку

- комп’ютерна томографія

- аналіз шлункового соку

23.Хворий 42 років поступив у хірургічне відділення зі скаргами на відчуття важкості і повноти

в епігастральній ділянці, відрижку, блювоту, загальну слабкість, схуднення за останній місяць на 3
кг. Впродовж 3 років страждає на виразкову хворобу. Об’єктивно: живіт при пальпації м’який,
безболісний. Нижня межа шлунку знаходиться на 4см нижче пупка. В аналізі крові: еритроцити –
4,2х1012/л, загальний білок сироватки крові – 60 г/л, гематокрит – 53%. Який попередній діагноз
можна поставити?

- переродження виразки в рак

- пенетруюча виразка

- кальозна виразка
 + пілородуоденальний стеноз

- поліп шлунку

24.Хворий 33 років скаржиться на відчуття важкості, повноти в епігастральній ділянці,

відрижку, блювоту, загальну слабкість, схуднення за 3 місяці на 5 кг. Останні 7 років хворів і
лікувався з приводу виразки дванадцятипалої кишки. При обстеженні встановлено, що має місце
пілородуоденальний стеноз, стадія компенсації, данних за виразку немає. Яка операція показана
даному хворому?

– резекція шлунка

– селективна проксимальна ваготомія

– гастроентероанастомоз

– пілоропластика

+ селективна проксимальна ваготомія з дренуючою операцією

25.Хворий протягом останніх 5 місяців відмічає важкість в епігастральній ділянці. Напередодні

ввечері зловживав горілкою. Ранком була блювота вчорашньою їжею. На рентгеноскопії шлунку
– барієва суміш не проходить в дванадцятипалу кишку, на протязі 10 годин. Лейкоцити крові –
6,9х109/л, цукор крові – 5,6 ммоль/л. Діастаза сечі – 16 од. Еритроцити – 4,1х1012/л, Нв – 118 г/л.
Який найбільш ймовірний діагноз?

+ рубцевий стеноз воротаря

– гостра виразка дванадцятипалої кишки

– кровотеча з виразки

– поліп шлунка
 – пухлина головки підшлункової залози

26.Хворий 30 років з тривалим анамнезом виразкової хвороби дванадцятипалої кишки

потрапив до лікарні з підозрою на загострення активності процесу та клініко-рентгенологічними
проявами компенсованого стенозу. Яка найбілш ймовірна причина стенозу?

– набряк гепатодуоденальної зв’язки

+ рубцювання виразки

– розтягнення шлунку

– наявність виразкового дефекту

– здавлювання підшлунковою залозою

27.У хворого, який страждає на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, запідозрено

стеноз виходу з шлунку. Дві доби тому з’явилося блювання після їжі. За допомогою якого методу
дослідження можна встановити ступінь компенсації стенозу?

+ рентгенологічного дослідження шлунку та дванадцятипалої кишки

– УЗД органів черевної порожнини

– іррігографії

– оглядової рентгенографії черевної порожнини

– діагностичної лапароскопії

28.Хворий 50 років страждає на виразкову хворобу шлунку протягом 10 років. Два місяці тому
болі стали постійними, іррадіюючі в поперек, інколи оперізуючого характера. При ендоскопічному
дослідженні визначається глибока ніша, розташована на задній стінці ближче до малої кривизни
антрального відділу шлунка. Яке ускладнення виразкової хвороби виникло у хворого?

– кровотеча
 – стеноз

– малігнізація

– перфорація

+ пенетрація

29.Хворий 45 років впродовж 10 років хворіє на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки,

поступив із клінікою декомпенсованого стенозу, клонічними судомами. Що є основним
патогенетичним механізмом розвитку судом?

+ блювоти, порушення водно-електролітного балансу

– блювоти, диспротеінемія

– порушення діяльності центральної нервової системи

– зниженя маси тіла, порушення білкового об’єму

– зниження маси тіла, порушення водно-електролітного балансу

30.У пацієнта похилого віку виявлено пілоростеноз виразкового генезу, виснаження, має
знижену секреторну функцію шлунка. Яку операцію найбільш доцільно провести пацієнту?

– гастроентероанастомоз

– гастростомію

– кардіопластику

– резекцію шлунку по Більрот-І

+ пілоропластику
 31.Хворий протягом 15 років страждає на виразкову хворобу шлунку. За останній час схуд.
Апетит залишається добрим. При обстеженні: в епігастрії пальпується болючий утвір. Аналізи
крові та сечі – без особливостей. При аналізі шлункового соку встановлено значне зниження
загальної кислотності. При рентгенологічному дослідженні виявлено по малій кривизні нішу
діаметром до 3 см, стінка шлунку ригідна, складки слизової оболонки набряклі. При
рентгенпальпації ця ділянка різко болюча. Який метод дослідження дозволяє уточнити діагноз?

– колоноскопія

+ фіброгастродуоденоскопія з біопсією

– УЗД

– ректороманоскопія

– іригоскопія

32.Назвіть три симптоми, характерні для виразки, що пенетрує в підшлункову залозу:

+ діастазурія

-болі в епігастральній ділянці, з іррадіацією в спину

– профузна кровотеча

– симптом Щоткіна-Блюмберга

- симптом Мейо-Робсона

33.Вкажіть 2 небезпеки пенетруючих гастродуоденальних виразок:

+ профузна кровотеча
 – малігнізація

– перфорація в черевну порожнину

- формування внутрішньоорганних нориць

– перитоніт

34.Про яке ускладнення можна думати, якщо у хворого з рентгенологічною картиною “ніши”
на задній стінці дванадцятипалої кишки з’явились оперізуючі болі та діастазурія.

Відповідь – пенетрація виразки в підшлункову залозу.

35.У хворого 56 років, недивлячись на сучасну інтенсивну терапію на протязі 3 місяців, не

зменшується в розмірах “ніша” по малій кривизні шлунку. Про яке ускладнення можна думати та
яка лікувальна тактика?

Відповідь: 1.Слід запідозрити малігнізацію виразки шлунку.

2.Хворому показано оперативне лікування.

ХВОРОБИ ОПЕРОВАНОГО ШЛУНКУ

1.Вкажіть найбільш ймовірні клінічні ознаки демпінг-синдрому:

– болі в епігастрії після їжі

– схуднення, загальна слабкість

+ слабкість, серцебиття, запаморочення через 10-15хв після вживання їжі

– блювота спожитою їжею

– пронос одразу після вживання їжі

2.Назвіть найбільш характерні ознаки синдрому привідної петлі:

– біль в правому підребер’ї

– нудота

– блювота спожитою їжею

– загальна слабкість, схуднення

+ блювота жовчю

3.Назвіть найбільш характерну ознаку гіпоглікемічного синдрому:

+ слабкість, запаморочення, серцебитя вранці на голодний шлунок

– болі в епігастрії

– головний біль

– блювота їжею та жовчю через 3-4 години після харчування

– підвищення температури тіла

4.Визначте найбільш характерну рентгенологічну ознаку синдрома привідної петлі:

+ закидання барію в привідний відділ худої кишки

– рефлюкс-езофагіт

– порушення евакуації барію з ккси шлунку

– прискорення евакуації барію з ккси шлунку

– накопичення рідини в куксі шлунку через 10-15хв.

5.Вкажіть найбільш інформативний метод дослідження при пептичній виразці анастомозу:

– рентгенологічний

+ ендоскопічний

– дослідження шлункової секреції

– дослідження гастрина крові

– рН-метрія

6.Назвіть найбільш інформативний метод дослідження при демпінг-синдромі:

– клінічний

+ рентгенолгічний

– ендоскопічний

– дослідження об’єму плазми крові

– електроенцефалографія

7.Вкажіть найбільш обгрунтований метод операції з приводу синдрому привідної петлі:

– резекція шлунка по Б-ІІ

+ редуоденізація
 – ентероентероанастомоз бік в бік по Брауну

– дуоденоєюноанастомоз

8.Назвіть класифікацію пострезекційних синдромів оперованого шлунку.

9.Назвіть класифікацію постваготомних синдромів.

10.Визначте найбільш імовірні причини розвитку пептичної виразки після резекції шлунку:

+ економна резекція

- залишений антрум на виключення

- ульцерогенна аденома

– анастомозіт

– гастрит кукси шлунку

11.Назвіть клінічно і патогенетично обумовлені операції для лікування виразкової хвороби

ДПК:

- селективна проксимальна ваготомія

- ваготомія в поєднанні з антрумектомією

+ ваготомія в поєднанні з дуоденопластикою

 – резекція шлунку по Б-І

– резекція шлунку по Б-ІІ

12.Вкажіть клінічно та патогенетично обумовлені операції при лікуванні виразки пілоричного

відділу шлунку:

– дистальна субтотальна резекція шлунку

– гастректомія

– проксимальна резекція шлунку

+ пілороантрумектомія

13.Визначте помилковість або правомірність приведених висловлювань:

А – хворому показана гастректомія при синдромі Золлінгера-Елісона

В – хворому з демпінг-синдромом середнього ступеня важкості показана реконструктивна

гастроєюнодуоденопластика, оскільки проведена консервативна терапія неефективна

[А-правомірно, В-помилково]

ЗАХВОРЮВАННЯ ПОЗАПЕЧІНКОВИХ ЖОВЧОВИВІДНИХ ПРОТОКІВ

1.У хворої 52 років після нападу болю в правому підребер’ї виникла жовтушність шкіри і
слизових оболонок. При УЗД виявлені конкременти у жовчному міхурі, холедох розширений до
1,5 см. Вміст холедоху чітко не візуалізується. Який метод обстеження дозволитьпідтвердити
холедохолітіаз?

– фіброгастродуоденоскопія

– повторне УЗД після підготовки

+ ендоскопічна ретроградна холангіографія

 – комп’ютерна томографія

– лапароскопія

2.У хворої 36 років після перенесеної лапароскопічної холецистектомії з приводу хронічного

калькульозного холециститу через 6 місяців відновилися напади печінкової коліки, які
супроводжуються жовтушністю шкірних покривів. При УЗ дослідженні виявлені конкременти
діаметром 3-4 мм у дистальній частині холедоху. Яке лікування для хворої буде оптимальним?

– консервативна терапія

– дистанційна літотрипсія

– лапаротомія, холедохолітотомія

– лапаротомія, холедоходуоденоанастомоз

+ ендоскопічна папілосфінктеротомія

3.Хвора 60 років, хворіє протягом двох тижнів, коли помітила іктеричність склер, почав
турбувати розпираючого характеру незначний біль у правому підребер’ї. Через два дні від початку
захворювання з’явився кал сірого кольору, жовтушність шкіри, яка поступово посилювалась. При
УЗД виявлені розширення внутрішньопечінкових і позапечінкових жовчних проток і головної
протоки підшлункової залози. Які два діагнози найбільш імовірні?

– холангіт

+ пухлина великого дуоденального сосочка

– холестатична форма вірусного гепатиту

– цироз печінки

- пухлина загальної печінкової протоки

 4.Хвора 68 років скаржиться на жовтушність шкіри, склер, знебарвлений кал, потемніння сечі,
підвищення температури тіла до 37,50С. Жовтяниця з’явилася через день після нападу болі у
правому підребер’ї. При обстеженні: живіт напружений і болісний у правому підребер’ї, печінка не
збільшена. Симптом Мерфі, Ортнера позитивні. Пальпується збільшений і болісний жовчний міхур.
Загальний білірубін сироватки крові – 76 ммоль/л, прямий – 60 ммоль/л. Сформулюйте
попередній діагноз.

– холестатичний гепатит

– холедохолітіаз, холангіт

– рак головки підшлункової залози

+ гострий холецистит, механічна жовтяниця

– гострий панкреатит

МЕХАНІЧНА ЖОВТЯНИЦЯ

1.Назвіть найбільш характерну ознаку жовтяниці пухлинного походження:

– пальпується пухлина

– збільшення розмірів печінки

+ симптом Курвуазьє

– шкірний зуд

– різкий біль в животі

2.Визначте найбільш характерну ознаку механічної жовтяниці при лабораторному

дослідженні:

+ високий вміст (показник) прямого білірубіну

 – різке збільшення активності АЛТ і АСТ

– зниження функціональних показників печінки

– підвищення активності лужної фосфатази

– зниження активності лужної фосфатази

3.Назвіть характерні ознаки механічної жовтяниці при інструментальному дослідженні:

+ розширення жовчних проток при рентгенконтрасному досліджені

– порушення жовчовиведення при радіогепатографії

– збіднення судинного малюнку при селективній ангіографії

– підвищення портального тиску при катетеризації пупкової вени

– наявність конкрементів в жовчному міхурі при УЗД

4.Назвіть покази до невідкладної операції при механічній жовтяниці:

– вираженість жовтяниці

– тривалість жовтяниці

– наявність холангіту

– печінково-ниркова недостатність

+ перитоніт
 5.Вкажіть найбільш часто виникаючі ускладнення після операцій з приводу тривалої
механічної жовтяниці:

– тромбемболія легеневої артерії

+ гостра печінкова недостатність

– серцево-легенева недостатність

– шлунково-кишкова кровотеча

– тромбофлебіт кінцівок

6.Визначте помилковість або правомірність приведених висловлювань:

A – вирогідність пухлинного походження механічної жовтяниці не визиває сумнівів, якщо

пальпується напружений безболісний жовчний міхур і розвиток жовтяниці не супроводжується
нападами болю

B – при обтураційному гнійному холангіті показано оперативне втручання, якщо інтенсивна

консервативна терапія на протязі трьох діб не ефективна

C – термін передопераційної підготовки хворих з механічною жовтяницею повинен бути

мінімальним, якщо є ознаки розвитку обтураційного гнійного холангіту

[A-правильно, B-неправильно, C-правильно]

7.Вкажіть три з приведених ознак, сукупність яких виключає діагноз синдрома механічної
жовтяниці:

а)високий вміст клітинних ферментів крові

б)нерозширені позапечінкові і печінкові жовчні протоки

в)відсутність больового синдрому

г)високий вміст стеркобіліну

д)збільшення розмірів селезінки

-а,в,д;

+б,в,г;

-а,б,д;

-б,г,д;

-.а,б,г

8.Які методи дифференціальної діагностики жовтяниць найбільш інформативні:

+ ретроградна ендоскопічна холангіопанкреатографія

- лапароскопія

- пункційна біопсія печінки

– селективна ангіографія

– внутрішньовенна холангіографія

9.Які лапароскопічні ознаки характерні для механічної жовтяниці:

– наявність рідини в черевній порожнині

– стеатонекрози на сальнику

+ напружений, збільшений, безболісний жовчний міхур

 – червоний колір печінки

- наявність метастазів в печінці

10.Назвіть три основних клінічних ознаки механічної жовтяниці, обумовленій

холедохолітіазом.

Відповідь: гострий початок, приступ болю до появи жовтяниці, висока температура тіла.

11.Вкажіть три основних ознаки гемолітичної жовтяниці:

+ темна сеча

– ахолічний кал

- збільшення селезінки

- анемія

– високий вміст прямого білірубіну

12.Назвіть три головних ознаки хвороби Боткіна:

+ наявність епіданамнезу

- наявність продромального періоду

- збільшення розмірів печінки

– значне збільшення розмірів селезінки

– проноси

13.Назвіть основні принципи передопераційної підготовки хворих з механічною жовтяницею:

 + коррекція системи згортання крові

- поповнення глікогенного запасу

- коррекція порушень вітамінного обміну

- коррекція електролітних порушень

– призначення великих доз жовчогінних засобів

14.Визначте основні методи оперативних втручань при механічній жовтяниці, обумовленій

холедохолітіазом:

+ холедохолітотомія, зовнішній дренаж холедоха

- холедохолітотомія з біліодигестивним анастомозом

- ендоскопічна папілотомія

– резекція холедоху та зовнішній дренаж

– резекція холедоху та внутрішній дренаж

ПОСТХОЛЕЦИСТЕКТОМІЧНИЙ СИНДРОМ

1.Вкажіть найбільш частий термін розвитку ПХЕС:

– одразу після операції

– до 1 року

+ через 1-2 роки

 – через 2-5 років

– більше 5 років

2.Визначте патофізіологічні зміни при ПХЕС:

– порушення кровопостачання печінки

– порушення інервації печінки

+ порушеня відтоку жовчі по позапечінковим жовчним протокам

- порушення моторної і секреторної функції шлунку та дванадцятипалої кишки

– порушення функції товстої кишки

3.Вкажіть нормальний діаметр холедоху:

– до 3 мм

– 3-5 мм

+ 5-7 мм

– 8-10 мм

– більше 10 мм

4.Вкажіть нормальний діаметр вустя фатерова пиптика:

– до 3 мм
 – 3-5 мм

+ 5-7 мм

– 7-10 мм

– більше 10 мм

5.Встановіть найбільш часту причину ПХЕС:

– захворювання печінки (цироз, гепатит)

– захворювання холедоху (кіста)

+ захворювання термінального відділу холедоха (стеноз)

– захворювання шлунку (гастрит, виразкова хвороба)

– захворювання дванадцятипалої кишки (дуоденіт, дивертикуліт, виразка)

6.Назвіть найбільш інформативні рентгенологічні методи дослідження ПХЕС:

– обзорна рентгенографія черевної порожнини

– холецистографія

+ внутрішньовенна холеграфія

- ЕРХПГ

– чрезшкірна чрезпечінкова холеграфія

7.При яких причинах ПХЕС показано оперативне лікування:

+ рубцова стриктура холедоху

- стеноз фатерова пиптика

– дискінезія сфінктера Одді

- хронічний панкреатит

– цирроз печінки

8.Вкажіть дві найбільш характерні ознаки при ПХЕС:

+ тупі болі в правому підребер’ї з іррадіацією в поперек

– нудота

– блювота шлунковим вмістом

- відрижка гіркотою

– висока температура тіла

9.Вкажіть найбільш розповсюджене оперативне втручання при ПХЕС:

– зовнішній дренаж холедоху

+ біліодигестивний анастомоз

– резекція шлунку по Більрот-І

– резекція шлунку по Більрот-ІІ

– дуоденоентероанастомоз
 10.Вкажіть характерні ознаки при холедохолітіазі як причини виникнення ПХЕС:

+ блювота жовчю після їжі

- болі у правому підребір’ї

- жовтяниця

– проноси

– закреп

11.Перерахуйте основні клінічні ознаки хронічного панкреатиту при ПХЕС:

– сильні болі в правому підребір’ї

+ болі в епігастрії і лівому підребір’ї

– лихоманка, проливний піт

- діарея

– висока температура тіла

12.Вкажіть найбільш інформативний метод дослідження при хронічному панкреатиті як

причини виникнення ПХЕС:

– рентгеноскопія шлунку

+ ЕРХПГ

– дуоденографія

– дослідження моторики шлунку і дванадцятипалої кишки

 – целіакографія

13.Назвіть операції, які виконуються при хронічному панкреатиті як причини розвитку ПХЕС:

– резекція шлунку по Більрот-І

– резекція шлунку по Більрот-ІІ

– дуоденоентероанастомоз

– холедоходуоденоанастомоз

+ резекція підшлункової залози

14.При яких захворюваннях холецистектомія може призвести до погіршення стану пацієнта:

– при хронічній холециститі, не обумовленому жовчокам’яною хворобою

+ при папіллостенозі

– при хронічному панкреатиті

– при гіпертонічній дискінезії позапечінкових жовчних проток

- при атонії сфінктера Одді

15.Вкажіть найбільш часту причину утворення рецидивних конкрементів холедоху:

– порушення обміну холестерину

– порушення обміну жовчних кислот

 – гелеолітична хвороба

+ порушення прохідності дистального відділу холедоха

– лігатура стінки холедоха

16.Назвіть найбільш суттєві заходи профілактики ПХЕС:

– своєчасна консервативна терапія захворювань жовчовивідних протоків

– раннє виявлення та оперативне лікування хвороб жовчовивідних протоків

– повний обсяг передопераційного обстеження хворих з хронічними захворюваннями

жовчовивідних протоків

+ обов’язкове інтраопераційне дослідження стану жовчовивідних протоків, підшлункової

залози, дванадцятипалої кишки, шлунка

– диспансерний нагляд і адекватне лікування в післяопераційному періоді

ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ

1.Назвіть найбільш часті причини хронічного панкреатиту:

– захворювання печінки

+ зловживання алкоголю

– захворювання селезінки

– хронічні захворювання кишечника

- захворювання шлунку та дванадцятипалої кишки

2.Відмітьте найбільш характерні ознаки хронічного рецидивуючого панкреатиту:

 + різкі опорізуючі болі

– позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга

– позитивний симптом Курвуазьє

- схуднення

- зниження апетиту

3.Вкажіть найбільш характерні рентгенологічні ознаки хронічного панкреатиту при

дослідженні шлунку:

+ змін з боку шлунку та дванадцятипалої кишки немає

– порушена моторно-евакуаторна функція шлунку

- розгін підкови дванадцятипалої кишки

- звуження просвіту дванадцятипалої кишки

- порушення пасажу по дванадцятипалій кишці

4.Перерахуйте найбільш характерні ознаки хронічного панкреатиту при ЕРХПГ:

– змін не виявлено

– розширення жовчних протоків

+ деформація Вірсунгова протока, симптом “озер”

- звуження Вірсунгова протока

- наявність конкрементів у Вірсунговому протоці

5.Вкажіть найбільш характерні ознаки кісти підшлункової залози:

+ асіметрія живота

– втягнутий живіт

– різка болючість в правому підребер’ї

- пальпується пухлинне утворення у верхньому поверсі черевної порожнини

– пальпується пухлинне утворення у правій здухвинній ділянці

6.Вкажіть покази до планової операції при хронічному панкреатиті:

– жовтяниця

– інфільтрат в проекції підшлункової залози

– нагноєння кісти підшлункової залози

– кровотеча з гострих виразок шлунку

+ кіста підшлункової залози

7.Назвіть ознаки кісти підшлункової залози при гастродуоденоскопії:

– гіпертрофія слизової оболонки шлунку

+ вибухання задньої стінки шлунку

 – зіяння (відкритий) воротаря

- гіперемія передньої стінки шлунку

– звуження просвіту дванадцятипалої кишки

8.Вкажіть найбільш інформативні методи дослідження при кисті підшлункової залози:

– дослідження секреції шлунку

– контрастне дослідження позапечінкових жовчних проток

– рентгенологічне дослідження шлунку

+ УЗД

- КТ

9.Визначте правомірність або помилковість приведених висловлювань:

A – якщо у хворого асцитична форма хронічного панкреатиту, то оперативне лікування не

показане

B – ЕРХПГ не обов’язково, якщо іншими методами встановлений діагноз хронічного

панкреатиту

C – при нагноєнні псевдокісти підшлункової залози показана невідкладна цистоєюностомія

[A, B,C - помилкові]

ПОРТАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

1.Основними групами портокавальних анастомозів є:

+ гастроезофагеальні

- параумбілікально-портальні

- селезінково-ниркові

– прямокишкові

– брижже-ниркові

2.Найбільш характерними ознаками позапечінкової портальної гіпертензії є:

– гепатомегалія

+ гіперспленізм

- варикозне розширення вен стравоходу

– асцит

– судинні “пауки” і “зірочки” на шкірі

3.Найбільш частими причинами позапечінкової блокади портального кровообігу є:

– цирроз печінки

– тромбоз нижньої полої вени

+ облітерація або стеноз селезінкової вени

- облітерація або стеноз воротної вени

 – тромбоз печінкових вен

4.Надпечінкова блокада портального кровообігу відмічається:

+ при циррозі Піка

– при тромбозі воротної вени

- при хворобі Кіарі

– при циррозі печінки

– при пухлинах печінки

5.При кровотечах з варикозно розширених вен стравоходу та шлунку виконуються операції:

– резекція шлунку по Гофмейстер-Фінстереру

+ операція Таннера

- гастротомія з прошиванням варикозних вен

– гастроектомія

- склерозування варикозних вен

6.Які причини, перераховані в списку “Б”, характерні для розвитку форм портальної
гіпертензії, відмічені в списку “А”?

“А” “Б”

1.Надпечінкова блокада а) цирроз печінки

2.Внутрішньопечінкова блокада б) пухлини печінки

3.Позапечінкова блокада в) цирроз Піка

г) хвороба Кіарі

д) тромбоз воротної вени

 е) стеноз селезінкової вени

ж) стеноз воротної вени

[1-в,г; 2-а,б; 3-д,е,ж]

7.Які з приведених ознак найбільш характерні для гіперспленізма?

– лейкоцитоз

– лімфопенія

+ лейкопенія

- анемія

- тромбоцитопенія

8.З метою оцінки ефективності передопераційної підготовки у хворих з внутрішньопечінковою

портальною гіпертензією необхідне дослідження в динаміці:

+ показників згортувальної системи крові

- загальний білок і його фракції

- електроліти крові

- функціональні проби печінки

- клінічні показники крові

9.До числа операцій, спрямованих на створення нових шляхів відтоку крові з портальної
системи, відносяться:

– резекція печінки
 + оментопексія

- операція Таннера

– порто-кавальні анастомози

– анастомоз з підшкірною веною стегна

10.При компенсованому циррозі печінки з варикозно розширеними венами стравоходу та

рецидивами кровотечі з них, при зниженні загального об’єму крові, що протікає через печінку,
показана:

– спленектомія

– дренування черевної порожнини

– оментопексія

+ накладання артеріовенозного анастомозу

- накладання портокавального анастомозу

11.Необхідними ланками консервативного лікуваня кровотечі з варикозно розширених вен

стравоходу є:

+ використання зонду обтуратора

– гіпотермія шлунку

– використання склерозуючих розчинів

- використання пітуітрина

- використання інгібіторів фібриноліза

12.Вкажіть три основні групи портокавальних анастомозів.

 13.Назвіть типи портальної гіпертензії.

14.Вкажіть три нозологічні форми, які є причиною надпечінкового блоку портального

кровообігу:

+ цирроз Піка серцевого походження

- хвороба Кіарі

- синдром Бадда-Кіарі

– фіброз печінки

– склерозуючий холангіт

15.Визначте нозологічні форми внутрішньопечінкового блоку портального кровообігу:

+ циррози печінки

- пухлини печінки

- фіброз печінки

– хвороба Кіарі

– синдром Бада-Кіарі

16.Перерахуйте нозологічні форми позапечінкового блоку портального кровообігу:

– гепатит

– паразитарні ураження печінки

+ флебосклероз, облітерація, тромбоз воротної вени або її гілок

 - вроджений стеноз або атрезія воротної вени, або її гілок

- стиснення воротної вени, або її гілок, рубцами, пухлинами, інфільтратами

17.Вкажіть нозологічні форми змішаного блоку портальної гіпертензії:

+ цирроз печінки в сполученні з тромбозом воротної вени (тромбоз як ускладнення циррозу

печінки)

- тромбоз воротної вени з циррозом печінки

– метастатичні пухлини печінки

– амебіаз печінки

– склерозуючий холангіт

18.Перерахуйте три операції при портальній гіпертензії, спрямовані на створення нових

шляхів відтоку крові з портальної системи:

+ оментопексія

– проксимальна резекція шлунку

– резекція печінки

- органопексія

- порто-кавальні анастомози

ХІРУРГІЧНА КОЛОПРОКТОЛОГІЯ.

ЗАХВОРЮВАННЯ М’ЯКИХ ТКАНИН ПРОМЕЖИНИ.

Найбільш інформативним методом діагностики виразкового коліту ободової кишки є:

+ фіброколоноскопія

– ультразвукове дослідження

– теплографія

- іррігографія

2. Для дослідження слизової оболонки товстої кишки використовуються:

– копрограма

+ біопсія

– ангіографія

- ректороманоскопія

3. Позакишкові прояви неспецифічного виразкового коліту можуть бути:

+ вузлова еритема

- піодермія шкіри

- хейліт

– вітіліго

4. Рентгенологічні ознаки виразкового коліту є:

– симптом Габіа
+ симптом булижної мостової

- симптом водостічної труби

- звуження товстої кишки

5. Ендоскопічні ознаки виразкового коліту є:

– ворсинчаста пухлина

+ ерозії

- виразки

- псевдополіпи

6. При порушенні кровопостачання товстої кишки можуть виникати наступні захворювання:

– виразковий коліт

+ ішемічний коліт

– хвороба Крона товстої кишки

– хвороба Гіршпрунга

7. Товста кишка повинна мати:

+ три тенії

– дивертикул Мекеля
- жирові привіски

- гаустри

8. В товстій кишці визначають наступні сфінктери:

– сфінктер Одді

– сфінктер Люткенса

+ сфінктер Вароліуса

- сфінктер Бузі

9. Вкажіть ускладнення виразкового коліту:

– целіакія

– остеохондроз шийного відділу хребта

+ токсична дилятація товстої кишки

– сакроілеіт

10. Вкажіть ускладнення хвороби Крона:

+ стенозування

– дисбактеріоз товстої кишки

– жовчокам'яна хвороба
 – цисталгія

11. Дивертикули товстої кишки можуть ускладнюватися:

– ентерокістомою

+ перфорацією

– функціональною диспепсією

– вузлоутворенням кишки

12. Клінічними ознаками виразкового коліту є:

– функціональна диспепсія

+ біль в проекції товстої кишки

- почастішання актів дефекації

- домішки слизу та крові в калі

13. Для хвороби Крона характерними патогістологічними змінами є:

+ дискретність ураження

– жовчокам’яна хвороба

– параезофагеальна грижа

- гетерогенність ураження

14. Дивертикульоз товстої кишки має клінічні прояви:

 – проноси

– гіпертермія

– гіперлейкоцитоз

+ ніяких

15. Ускладненням хвороби Крона товстої кишки є:

+ токсична дилятація

- профузна кишкова кровотеча

- перитоніт

– геморой

16. Ускладненням дивертикульозу товстої кишки є:

+ дивертикуліт (гострий та хронічний)

– непрохідність товстої кишки

- пухлина черевної порожнини

- кровотеча з товстої кишки

17. В медикаментозній терапії неускладненого виразкового коліту є:

– дуспаталін
 + салофальк

- тріхопол

- гідрокортизон

18. Хірургічним втручанням при виразковому коліті є:

+ колектомія

- колпроктектомія

- ілеостомія

– обхідний анастомоз

19. При синдромі подразненої товстої кишки використовуються наступні хірургічні втручання:

– резекція товстої кишки

– геміколектомія

– ваготомія

+ ніяких

20. Хвора 39 років поступила до проктологічного відділення зі скаргами на слабкість, сильний

біль в животі, вздуття, частий дрібний стілець з домішками слизу, гною, крові. Біль виникла
раптово, після чого стан погіршився. На протязі 10 років хворіє на виразковий коліт. Яке
ускладнення виразкового коліту виникло у хворої?

– ентеральна недостатність

+ перфорація кишки в черевну порожнину

 – токсична дилятація товстої кишки

- інфекційно-токсичний шок

21. У проктологічному відділені знаходиться хворий 49 років з діагнозом хронічне запалення

товстої кишки. Вкажіть алгоритм діагностики:

+ скарги

- анамнез хвороби

– консультація гінеколога

- інструментальне дослідження товстої кишки

22. Хвора 28 років проводилося консервативне лікування хвороби Крона товстої кишки.
Раптово стан хворої погіршився. Виникла різка слабкість, позіхання, ортостатичний колапс. При
огляді хворої шкіра бліда, волога. Що трапилося з хворою?

– анафілактичний шок

– інсульт

+ внутрішньочеревна кровотеча

– інфаркт міокарда

23. Хворий 58 років поступив в проктологічне відділення зі скаргами на слабкість, виділення

при дефекації крапель крові протягом 15 років. При обстеженні виявлено дивертикульоз товстої
кишки зліва, хронічний геморой 4 ступеня. При лабораторному обстеженні: Нв – 51 г/л,
еритроцити – 2,1*1012/л, Нt – 31%, лейкоцити – 7,0*109/л, глюкоза крові – 4,12ммоль/л. Вкажіть
причину анемії:

– дивертикульоз товстої кишки

 – токсикоз-анемічна форма раку товстої кишки

– залізодефіцитна анемія

+ хронічний геморой

24. У хворого 68 років колостома після лівобічної геміколектомії у зв’язку з перфорацією

дивертикула сигмовидної кишки. Операція була виконана 20 діб назад. Коли можна виконувати
відновне втручання?

– через 1 місяць

+ через 6 місяців

– через 1 рік

– відмовитись від втручання

25. У хворої встановлено діагноз – синдром подразненої товстої кишки. Які треба виконати
дослідження, щоб встановити цей діагноз?

– гастрофіброскопія

+ іррігографія

- фіброколоноскопія

- УЗД органів черевної порожнини

26. Хворому 38 років виконували дослідження товстої кишки – фіброколоноскопію з біопсією

слизової оболонки у зв'язку з захворюванням на неспецифічний виразковий коліт. Ввечері він
звернувся до чергового лікаря зі скаргами на біль в животі, сухість в роті, здуття, підвищення
температури тіла до 380С. Яке ускладнення розвинулося у хворого?

– загострення виразкового коліту

 – тромбоз мезентеріальних судин

+ перфорація товстої кишки

– гострий панкреатит

27. Хворій 28 років встановлено діагноз: неспецифічний виразковий коліт, тотальне ураження,
активність ІІІ ступеня, важкий перебіг. Тривалість захворювання більше 15 років. Яка подальша
лікувальна тактика?

– продовження медикаментозної терапії

– підключення гормонотерапії

– застосування імуносупресорів

+ оперативне лікування

28. Яке оперативне втручання можливо виконати при виразковому коліті, тотальному
ураженні, толерантності до медикаментозної терапії?

– ілеостомія

– асцендикостомія

+ колпроктектомія

– сигмостомія

ЗАХВОРЮВАННЯ ПРЯМОI КИШКИ.

1. Скільки згинів має пряма кишка?

 –5

+3

–1

– немає жодного

2. В якій позиції хворого проводиться пальцеве дослідження прямої кишки?

+ колінно-ліктьове

- колінно-плечове

- на спині

– стоячи

3. Огляд слизової оболонки прямої кишки здійснюється за допомогою:

– фіброгастроскопа

– лапароскопа

+ ректального дзеркала

- ректороманоскопа

4. Для чого ми виділяємо хірургічні та анатомічні відділи прямої кишки?

– різні хірургічні захворювання

 – з огляду на відмінності ембріогенезу

+ відмінність по довжині

– немає ніякого значення

5. В анальному каналі можуть бути такі захворювання:

+ геморой

– ректоцеле

- папілліт

- анальна тріщина

6. Які замикачі має пряма кишка?

+ внутрішній замикач

- зовнішній замикач

- флотуючий замикач

– замикач Паркса

7. Які ви знаєте стадії геморою?

+ І – ІІ – ІІІ - ІV

– компенсації, субкомпенсації, декомпенсації

– первинний, вторинний
 – хронічний геморой, геморой ускладнений

8. Анальна тріщина виникає по причині:

– гормональні порушення

+ дисфункція зовнішнього та внутрішнього замикачів

– закреп

– пронос

9. Клінічні прояви геморою:

– пронос

+ кровотеча

- анальний свербіж

- випадіння вузлів

10. Для анальної тріщини характерно:

– свербіж ануса

+ біль при та після дефекації

- домішки крові з калом

- закреп
11. Ректальний огляд при анальній тріщині може виявити:

– виразку слизової оболонки

+ гіпертрофований анальний сосочок

- прогалина анодерми

- анальну (бахромну) торочку

12. Випадіння прямої кишки в патогенезі має:

– закреп

– синдром опущення промежини

+ інвагінація

– недостатність анального замикача

13. Гострий парапроктит провокується наступними факторами:

+ інородне тіло прямої кишки

- інфікування крипти

– виразковий коліт

- хвороба Крона прямої кишки

14. В клініці гострого підшкірного парапроктиту наявні наступні скарги:

– блювота
+ біль

- підвищення температури тіла

– закреп

15. При огляді промежини при гострому підшкірному парапроктиті має місце:

+ почервоніння шкіри

- припухлість

– анальне нетримання (калові помарки)

– наявність рубців шкіри

16. При хронічному парапроктиті інфільтративної форми наявні наступні зміни:

– рубцева деформація шкіри

– почервоніння шкіри

+ ніяких

– нориці

17. Методи дослідження прямої кишки:

+ пальцеве

- ректороманоскопія
- аноскопія

- проктографія

- дефекографія

18.Тиск в порожнині прямої кишки:

+ 40±10 мм.вод.ст.

– 120±15 мм.вод.ст

– 60±10 мм.вод.ст.

– 300±10 мм.вод.ст.

19. Кров’янисті домішки в калі можуть бути при:

- анальній тріщині

- ворсинчатій аденомі

+ карциномі

– геморою

20.Які хронічні специфічні запалення можуть бути в прямій кишці?

– хвороба Крона

– виразковий проктіт
 + актиномікоз

- гонорейний проктит

- сифіліс

21. При геморої виконують наступні втручання:

+ кріодеструкція

- операція Лонго

- операція Мілліган-Моргана

- лігірування по Барону

– операція Рен-Делорм Біра

22. В проктологічне відділення поступив хворий 28 років зі скаргами на біль в ділянці ануса, що
посилюється під час дефекації та після неї, домішки крові в калі на протязі 15 діб. Встановіть
попередній діагноз:

– аденокарцинома

– гострий геморой

– випадіння прямої кишки

+ анальна тріщина

23. В проктологічне відділення поступив хворий 56 років з діагнозом: випадіння прямої кишки
ІІІ ступеня. Яке втручання йому доцільно запропонувати?

– екстирпацію прямої кишки

 – пластику по Парксу

– резекцію прямої кишки

+ внутрішньочеревну фіксацію прямої кишки

24. Хвора 39 років звернулася зі скаргами на закреп після операції гемороїдектомії по

Мілліган-Моргану на 25 добу. В чому полягає причина закрепу?

– проктогенний колостаз

– спазм замикача ануса

+ стриктура анального каналу

– рецидив геморою

25. Яке втручання доцільно запропонувати хворому 27 років при діагнозі: анальна тріщина?

+ спирт-новокаїнова блокада

- висічення дефекту анодерми + сфінктеротомія

– операція Мілліган-Моргана

– кріодеструкція

26. Яке втручання слід запропонувати хворій 43 років з ректоцеле ІІІ ступеня?

– операція Паркса

+ сфінктеролеваторопластика + кольпорафія
 – резекція прямої кишки

– операція по Барону

27. Хворому 47 років встановлений діагноз: хронічний пара проктит, екстрасфінктерна нориця
ІІІ ступеня складності. Яке втручання ви йому запропонуєте?

– операція Габрієля

– операція Паркса

– операція Уайтхеда

+ висічення нориці з внутрішнім отвором + сфінктеропластика по Селіванову

- операція Блінічева

28. Після гемороїдектомії по Мілліган-Моргану можуть бути наступні ускладнення:

+ кровотеча

- нориця

- стриктура

- порушення діурезу

- інконтиненція

29. З анальним свербежем хворому можна запропонувати:

– сфінктеротомію

– анопластику
+ підшкірну невротомію

– лазерне опромінення промежини

30. Геморой ІІ ступеня слід диференціювати з такими хворобами:

+ саркома Капоші

- меланома

– випадіння слизової оболонки

– гострий парапроктит

ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОМЕЖИНИ.

1. Тератоми параректальних клітковинних просторів за походженням є:

– злоякісні пухлини

+ вроджена патологія

– пост травматична патологія

– судинна пухлина

2. Вкажіть локалізацію тератом промежини:

+ ректовагінальна перетинка

- пресакральний простір

- ішиоректальний простір
- підшкірний простір

3. Клінічні прояви пре сакральної локалізації тератом:

+ зміна форми кала (стрічкоподібний)

- біль в тазу

– кров в калі

- порушення випорожнення прямої кишки

4. Які стадії проходить розвиток тератоми?

– компенсації

+ доклінічна

– субкомпенсації

- клінічних проявів

- ускладнень

5. Які ускладнення тератом?

+ запалення

- нориці

- перехід в злоякісну форму

 – флебіт вен таза

6. Епітеліальні куприкові ходи за походженням можуть бути:

– посттравматичні

+ порушення ембріогенезу

- вада розвитку

– запального генезу

7. Вмістом куприкових ходів може бути:

+ нігті

- волосся

– судинна пухлина

- фрагменти кісток

8. Які клінічні прояви епітеліальних куприкових ходів?

+ ніяких

– свербіж

– болючість

– гіпертермія
9. Які ускладнення куприкових ходів?

– кровотеча

+ запалення

– прокталгія

- кокцигодінія

10. Чи можливе консервативне лікування ускладнених куприкових ходів?

– магнітотерапія

– лазеротерапія

– УЗД

+ неможливе

11. Яке хірургічне втручання є доцільним при ускладнених куприкових ходах?

– пункція під контролем УЗД

– постановка катетера в абсцес з промиванням

+ широке розсічення

- висічення запалених тканин

12. Шпилясті кондиломи локалізуються:

- зовнішні статевих губ

+ головка статевого члена

- анодерма ануса

– слизова оболонка прямої кишки

13. Шпилясті кондиломи викликаються:

– стафілококом

– стрептококом

+ папіломатозним вірусом

– змішаною флорою

14. Профілактичні заходи щодо утворення шпилястих кондилом:

– кварцевання промежини

– санітарно-гігієнічні заходи

+ використання кондома

– підвищення імунітету

15. Які клінічні прояви шпилястих кондилом?

+ ніяких

– мокнуття
 – закреп

- косметичні недоліки

16. Яке можливе лікування шпилястих кондилом?

– антибіотикотерапія

– вижигання

+ електроексцизія

- хірургічне висічення

17. З якими захворюваннями слід диференціювати шпилясті кондиломи?

– актиномікоз

+ сифілітичні кондиломи

– туберкульоз промежини

– рак Педжета анальної локалізації

18. Які має клінічні прояви кокцигодінія?

– м’язові скорочення в тазу

+ біль в куприковій ділянці

– болючий акт дефекації

– дисларсунія
19. Які має клінічні прояви прокталгія?

+ анальна невралгія

- нічна ректалгія

– пронос

– тенезми

20. Анокуприковий больовий синдром які має клінічні прояви?

+ біль в анальному каналі

- нічна біль в прямій кишці

– м’язові скорочення в тазу

– тенезми

21. Які є види лікування анокуприкового больового синдрому?

– резекція куприка

+ сакральна пролонгована анестезія

– рентген терапія

- лікування захворювань анального каналу

 22. Діагностика анокуприкового синдрому проводиться за допомогою:

+ пальцеве дослідження анального каналу

- комп’ютерна томографія кісток тазу

- ректороманоскопія

– гістерографія

23. При рентгенографії кресця та куприка при анокуприковому больовому синдромі можна
виявити наступні зміни:

+ остеохондроз

- спондильоз

- незрощення дужок хребців

– остеоліз

24. У хворого 26 років встановлено діагноз кокцигодинія. Яке потрібно призначити лікування?

Відповідь: резекція куприка, проведення пролонгованої сакральної анестезії.

25. Хвора 31 років на протязі 10 років страждає на прокталгію. При обстеженні виявлено
наявність пухлини в ректоректальному просторі 3х3см, болюча при пальпації. Яка доцільна
тактика?

+ пункційна біопсія

- комп’ютерна томографія
 – хірургічне висічення

– динамічне спостереження

26. Хворій 27 років встановили діагноз: шпилясті кондиломи. Яке потрібне лікування?

– антибіотикотерапія

– обробка маззю „Коломак”

+ хірургічне висічення

– динамічне спостереження

27. При ускладненні епітеліальних куприкових ходів у виді гострого запалення хворому 29
років з цукровим діабетом інсулінзалежним потрібно провести:

– лікування діабету

+ широке розсічення абсцесу

- широке розсічення абсцесу + некректомія

– пункція + антибіотикотерапія

28. Хворому 68 років встановлено діагноз: тератома ішеоректальної ділянки, ускладнена

норицею на промежині. Необхідне лікування:

– промивання порожнини через катетер

+ висічення тератоми з норицею

– біопсія

– кріодеструкція
 29. При проктографії хворому 21 років встановлено ваду розвитку – подвоєння прямої кишки.
Яка лікарська тактика?

– динамічне спостереження

– склерозування дублікатури

+ хірургічне втручання

– дренування

30. Хворому 57 років при диференціальній діагностиці геморою запідозрено меланому

параанальної локалізації. Вкажіть лікарську тактику:

– динамічне спостереження

+ направлення до онколога

– хірургічне видалення

– променева терапія