Показання до ургентної

госпіталізації
Педиатрия
Тернопольский государственный медицинский университет имени Я.
Горбачевского (ТГМУ)
11 pag.

Document shared on www.docsity.com

Downloaded by: olga_sedlyarova (sedlyarovalelya@gmail.com)
Показання до ургентної госпіталізації дітей
в амбулаторній практиці.
Невідкладна лікарська допомога дітям в п
оліклініці (судомний i гіпертермічний синд
роми, колапс, напад бронхообструкції,
ускладнення вакцинаціі i лікарської терапії
кропивниця, набряк Квінке,
анафілактичний шок; кетоацидотична

кома, гіпоглікемічна кома. )

Document shared on www.docsity.com

Downloaded by: olga_sedlyarova (sedlyarovalelya@gmail.com)
Показання до ургентної
госпіталізації дітей в
амбулаторній практиці.
 Госпіталізація (консультація)
пацієнта за екстреними
показаннями – госпіталізація (консульт
ація) пацієнта за наявності показань для
такої госпіталізації (консультації), що
здійснюється без попереднього
погодження дати і
часу госпіталізації (консультації)
незалежно від місця проживання
(перебування) пацієнта.

Document shared on www.docsity.com

Downloaded by: olga_sedlyarova (sedlyarovalelya@gmail.com)
Невідкладна лікарська допомога дітям
в поліклініці судомний синдром
 Лікування
 При гіпертермії – введення літичної суміші (дивись розділ
„гіпертермічний синдром”).
 При спазмофілії – седуксен, реланіум в дозі 0,3-0,5мг/кг або 0,1-0,15
мг/кг в/м або в/в.
 - Сібазон -0,2-0,3 мл/кг.
 - MgSO 25% - 0,2 мл/кг дітям до 1 року, потім 1 мл на рік життя, але не
більше 10 мл, в/м
 - ГОМК 100-150мг/кг , в/в повільно або крапельно на 10% р-ні глюкози.
 - 10% розчин глюконату кальцію 1,0-1,5 мл/кг 2-3 рази в/в, потім
перорально 5-10% - 1ч.л. 4 рази на добу до стабільної концентрації
кальцію в крові.
 +При невротичних або респіраторно-афективних судомах необхідно
збризкати обличчя холодною водою, дати вдихнути нашатирний спирт,
ввести седуксен.

Document shared on www.docsity.com

Downloaded by: olga_sedlyarova (sedlyarovalelya@gmail.com)
Невідкладна лікарська допомога дітям
в поліклініці гіпертермічний синдром
 На догоспітальному етапі при блідій лихоманці - ведення спазмолітиків:
платифіліну 0,2% розчину 0,1 мл дітям до року, 0,2 мл дітям до 3 років.,
но-шпи 2% розчину підшкірно 0,1 мл, парацетамолу 10-15 мг/кг в
разовій дозі через кожні 4 години внутрішньо або в свічках (ректально)
15-20 мг/кг або ібупрофен в разовій дозі 5-10 мг/кг для дітей старше 1
року або німесуліду (НАЙЗ) 1,5мг/кг 2 рази на добу.
 На госпітальному етапі при блідій лихоманці:
 Літична суміш: 2,5% розчин піпольфену по 1-2 мг/кг , 2,5% розчин
аміназину по 2-4 мг/кг, 0,25% розчин новокаїну до 12 мл. Суміш вводять
через 4 години в/м по 0,2мл суміші на 1 кг маси тіла, разова доза..
 0,25% розчин дроперідолу по 0,1-0,2 мг/кг /добу внутрішньом’язово і
внутрішньовенно кожні 4 години.
 При рожевій лихоманці на догоспітальному етапі: розкрити дитину,
обтерти її вологою, теплою тканиною (30-32º) змочену в рідині - 9%
розчин оцету наполовину з водою, обдування вентилятором, холод на
лоб, на ділянку магістральних судин (шию, підпахвинну, пахвинну
ділянки). Дати жарознижуючі. Спазмолітики не вводяться.
 +Внутрішньом’язове введення анальгіну 50% розчину в дозі 0,1 мл на
рік життя можливе при відсутності інших антипіретиків.

Document shared on www.docsity.com

Downloaded by: olga_sedlyarova (sedlyarovalelya@gmail.com)
 Невідкладна лікарська допомога дітям
в поліклініці колапс
 Надати дитині горизонтальне положення з дещо закинутою опущеною головою.
 Забезпечити притік свіжого повітря, зняти стискаючий одяг, провести ревізію ротоглотки.
 За симпатикотонічного колапсу:
 зняти периферійний спазм внутрішньо м’язовим або в/в введенням (обережно, з контролем АТ): 2% розчину папаверину в
дозі 0,1 мл/рік життя або 0,25% розчину дроперидолу в дозі 0,05-0,1 мл/кг;
 за наявності нейротоксикозу, гострої наднирникової недостатності необхідне раннє введення глюкокортикоїдів
(внутрішньом’язово, в/в): краще гідрокортизону в дозі 4 мг/кг або преднізолону в дозі 1-2 мг/кг.
 За ваготонічного чи паралітичного колапсу:
 забезпечити венозний доступ з метою корекції об’єму циркулюючої крові реополіглюкіном, 0,9% розчином натрію хлориду або
розчином Рінгера з розрахунку 10-20 мл/кг; а за значного зниження АТ – і плазморозширювальними засобами (декстран-40,
гідроетилкрохмаль, рефортан) у дозі 10-20 мл/кг на рік життя;
 гормональні препарати в/в або внутрішньом’язово: гідрокортизон у дозі 10-20 мг/кг/добу або преднізолон у дозі
5-10 мг/кг/добу, або дексаметазон у дозі 0,3-0,6 мг/кг/добу за декілька прийомів;
 якщо зберігається артеріальна гіпотензія, то: повторно ввести в/в краплинно 0,9% розчин натрію хлориду чи розчин Рінгера в
об’ємі 10 мл/кг, реополіглюкіну в об’ємі 10 мл/кг; в/в – 1% розчин мезатону в дозі 0,1 мл/рік життя або в/в краплинно – 0,2%
розчин норадреналіну на глюкозі в дозі 0,1 мл/рік життя (50-100 мл 5% розчину). Інфузія проводиться з контролем ЧСС, АТ,
діурезу.
 За неефективності вжитих заходів – ввести в/в титровано допамін, починаючи з 3-5 мкг/кг/хв з постійним контролем ЧСС та АТ.
 Серцево-легенева, церебральна реанімація за необхідності.

Document shared on www.docsity.com

Downloaded by: olga_sedlyarova (sedlyarovalelya@gmail.com)
Невідкладна лікарська допомога дітям
в поліклініці напад бронхообструкції,

 Лікування:
 - Противірусна терапія: інтерферон, рібовірін,
гропринозин, лаферон, аміксин, афлубін, імуноглобулін.
 - Сальбутамол чи вентолін 0,1 мг/кг разова доза по 1
вдиху кожні 3 години через спейсер, 2-3 дні, далі 2 рази
на добу.
 - Еуфілін 4-7 мг/кг в/в.
 - Кортикостероїди 2 мг/кг при прийомі усередину і 5 мг/кг
при парентеральному введенні.
 - АЦЦ 100 і АЦЦ 200 2-3 рази на добу дітям до 12 років.
Дітям старше 12 років – АЦЦ 600-лонг 1 раз на день.
 - Амбоксол, лазолван в вигляді сиропу дітям до 5 років в
дозі 2,5 мг (1/2 мірної ложки) 2-3 рази дітям від 5 до15
років – 5 мг (1 мірна ложка) 3 рази на добу.
 - Корінь алтея, термопсис, корінь солодки.

Document shared on www.docsity.com

Downloaded by: olga_sedlyarova (sedlyarovalelya@gmail.com)
Невідкладна лікарська допомога дітям в поліклініці
ускладнення вакцинаціі i лікарської терапії:
кропивниця, набряк Квінке, анафілактичний шок;
кетоацидотична кома, гіпоглікемічна кома.
 Надання допомоги при набряку Квінке
1. Призупинення надходження алергену (лікарського, харчового).
2. Введення парентеральних антигістамінних лікарських засобів з
переходом на пролонговані антигістамінні препарати 2-3-го поколінь.
3. Внутрішньовенне введення ГКС: преднізолон (дорослим – 60-150 мг,
дітям – з розрахунку 1 мг на 1 кг маси тіла) або дексаметазон – 8-12 мг.
4. Симптоматичне лікування.
5. При загрозі ядухи – інтубація трахеї, штучна вентиляція легень.
Після зникнення шкірних проявів ГАКр або набряку Квінке проводять
обстеження пацієнта (з урахуванням попереднього введення
антигістамінних препаратів і ГКС) для виявлення їх причинного
фактора. При встановленні такого проводять його елімінацію, при
невиявленні продовжують гіпоалергенну дієту, максимальне обмеження
контакту з екзоалергенами і тригерними факторами, застосування
антигістамінних препаратів, лікування супутніх захворювань.

Document shared on www.docsity.com

Downloaded by: olga_sedlyarova (sedlyarovalelya@gmail.com)
Кропивянка
 Алгоритм лікування гострої кропив’янки та набряку
Квінке
Голодування протягом 2-3 діб із поступовим переходом
на гіпоалергенну дієту, призначення послаблюючих
засобів (у клізмі), ентеросорбентів, парентеральне
введення антигістамінних препаратів, внутрішньовенне
крапельне введення глюкокортикостероїдів (ГКС) (1-2
мг/кг маси тіла).

 Алгоритм лікування хронічної кропив’янки

I. Антагоністи Н1-рецепторів (антигістамінні препарати 2-
го покоління).
II. Комбінація антагоніста Н2-рецепторів з антагоністом
Н1-рецепторів.
III. ГКС, титровані до найнижчої ефективної дози;
циклоспорин А.

Document shared on www.docsity.com

Downloaded by: olga_sedlyarova (sedlyarovalelya@gmail.com)
 Анафілактичний шок
 Невідкладна допомога
1. Припинити введення ліків, які викликали АШ.
2. Хворого покласти на спину, повернути голову обличчям набік, висунути нижню
щелепу, зафіксувати язик. Забезпечити доступ свіжого повітря або провести
інгаляцію 100% киснем.
3. Припинити подальше надходження алергену до організму:
а) при парентеральному введенні алергену:
• обколоти навхрест місце ін’єкції (вжалення) 0,1% розчином адреналіну в дозі 0,1
мл/рік життя у 5,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і прикласти до нього
лід;
• накласти джгут (якщо дозволяє локалізація) проксимальніше введення алергену
на 30 хв, не здавлюючи артерії;
• якщо алергічна реакція викликана введенням пеніциліну – ввести 1 млн ОД
пеніцилінази в 2,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в/м;
б) при крапельному введенні алергену до носа та очей – промити носові ходи та
кон’юнктивальний мішок проточною водою;
в) при пероральному введенні алергену – промити хворому шлунок, якщо
дозволяє стан.
4. Негайно ввести внутрішньом’язово:
а) 0,1% розчин адреналіну в дозі 0,05-0,1 мл/рік життя (не більше 1 мл) і 3%
розчин преднізолону в дозі 5 мг/кг у м’язи дна ротової порожнини;
б) антигістамінні препарати: 1% розчин димедролу в дозі 0,05 мл/кг (не більше 0,5
мл дітям до 1 року і 1,0 мл – старшим року) або 2% розчин супрастину в дозі 0,1-
0,15 мл/рік життя.

Document shared on www.docsity.com

Downloaded by: olga_sedlyarova (sedlyarovalelya@gmail.com)
 Гіпоглікемічна кома
 Невідкладна допомога при гіпоглікемії: дитині дають цукор, варення
або розчин глюкози. У важких випадках внутрішньовенно вводять 20-
30 мл 40% розчину глюкози, підшкірно - 0,1-0,5 мл 0,1% розчину
адреналіну.
 Госпіталізація показана при важкому стані дитини, що триває
несвідомому стані і у всіх сумнівних випадках.

Document shared on www.docsity.com

Downloaded by: olga_sedlyarova (sedlyarovalelya@gmail.com)
 Кетоацидотична кома
 Хворі з явищами кетоацидозу повинні негайно бути госпіталізовані до
спеціалізованих ендокринологічних або звичайних терапевтичних
відділень. Хворі у комі госпіталізуються в реанімаційні відділення. Якщо
хворий не може бути госпіталізований, первинна лікарська допомога
надається на місці. Хворому потрібно ввести внутрішньовенно крапельно
не менше 2 л фізіологічного розчину хлориду натрію за першу годину
лікування і 12 ОД простого інсуліну для ін'єкцій в/в та стільки ж підшкірно.
Надалі вводять 1 л рідини кожну годину та простий інсулін, доза якого
залежить від рівня глюкози крові. До лікування повинен негайно бути
залучений лікар-ендокринолог.

Document shared on www.docsity.com

Downloaded by: olga_sedlyarova (sedlyarovalelya@gmail.com)