Трохимець Юлія Василівна, 9301

Робочий зошит 1
Тема 2:

Варіант 3
Частина 1
1. Які показники фізичного розвитку дитини і які методики використовуються для
оцінки росту ступеню статевого розвитку дитини.
Ріст – вимірюється та оцінюється за таблицею сигнальних відхилень, або центильними
таблицями (норма/затримка або високорослість/субнанизм або субгігантизм/нанизм або
гігантизм).
Вага – вимірюється, вираховується індекс маси тіла (відношення маси тіла в кг до росту в
квадраті ІМТ = кг/м) і його показник порівнюється с центильними графіками (або таблицями
сигмальних відхилень)
Ступінь статевого розвитку – оцінюється відповідність статі дитини та ступінь розвитку
вторинних статевих ознак відповідно віку за шкалою Танера). При наявності гірсутизму у
дівчат – оцінка за шкалою Феримана – Гальвея

2. Організація роботи “школи навчання пацієнтів, хворих на цукровий діабет”.

Поняття про “моніторинг пацієнта з діабетом 1 типу”
Організація роботи "школи навчання пацієнтів, хворих на цукровий діабет" може включати в
себе різноманітні аспекти, спрямовані на покращення котролю хвороби та підвищення якості
життя пацієнтів.
1)Навчальні програми:
Основи цукрового діабету: Надання інформації про причини, симптоми та управління
цукровим діабетом.
2)Дієта та харчування: Вивчення здорових харчових звичок, контролю за вагою та впливу
харчових продуктів на рівень глюкози в крові.
3)Фізична активність: Рекомендації щодо регулярних вправ та фізичної активності для
збереження здоров'я.
4)Моніторинг та самоконтроль:
Вимірювання глюкози в крові: Навчання технік вимірювання глюкози та інтерпретація
результатів.
5)Самоконтроль лікарської терапії: Навчання правильному прийому ліків та важливості
дотримання розкладу лікування.
6)Психосоціальна підтримка:
Вивчення технік зменшення стресу та його впливу на рівень цукру в крові.Створення
можливостей для обміну досвідом та взаємної підтримки між пацієнтами.
7)Лікарі та медичні працівники надають актуальну інформацію про методи лікування та
стратегії управління цукровим діабетом.
Моніторинг пацієнтів з діабетом 1 типу включає:
- Вимірювання рівня цукру в крові: за допомогою глюкометрів.
-Подання інсуліну: зазвичай інсулін із шприців, ручок для інсуліну або інфузійних помп.
- Спостереження за симптомами: знання симптомів гіпо- та гіперглікемії: Пацієнти повинні
вміти розпізнавати та реагувати на симптоми низького та високого рівня цукру в крові.
- Регулярні медичні огляди

3. Задача
Хлопчик народився з вагою тіла 5000г, довжиною 56см, закричав відразу. Зараз хлопчику 3
місяці, знаходиться на природному вигодовуванні. Дитина не тримає голівку, не
посміхається. Мати відмічає, що випорожнення у дитини 1 раз на добу, постійна слинотеча
та «низький» тембр голосу при плачі. При огляді шкіра суха, холодна на дотик, місцями
лущиться. Наявний низький ріст волосся на голові. Широке перенісся та великий язик, рот
дитини привідкритий. Тонус мʼязів верхніх і нижніх кінцівок нормальний, наявний
«жабʼячий живіт. Пульс слабкого наповнення 110 уд.хв.
Недостатність якої ендокринної залози може запідозрити дільничий педіатр? Як
називаеться це захворювання?
1) Недостатність щитоподібної залоз
2) Вроджений гіпотиреоз

Частина 2
1.Які особливості інструментальних та лабораторних методів обстеження дитини з
підозрою на цукровий діабет?
Лабораторні методи:
- Глікемічний профіль (добовий моніторинг)
- Глікований гемоглобін (свідчить про середній рівень глюкози за 3 попередні місяці).
- Глюкозуричний профіль (добовий моніторинг).
- концентрація С-пептиду в сироватці (відповідає концентрації ендогенного інсуліну)
- Оральний глюкозотолеранс-тест (ОГТТ): тест дозволяє виявити порушення толерантності
до глюкози.
Інструментальні методи:
- Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (для оцінки стану підшлункової
залози та розвитку можливих ускладнень)
- електрокардіограма, ехо- електрокардіограма (для дослідження ускладнень з боку серцево-
судинної системи)

2. Причини та принципи надання допомоги дитині в діабетичній гіпоглікемічній комі.

Причини:
- Надлишкове введення інсуліну або препаратів сульфонілсечовини.
- Недостатнє харчування: порушення режиму харчування, недостатня кількість вуглеводів у
складі їжі.
-Несвоєчасна корекція інсулінотерапії при надлишковому фізичному навантаженні, зміні
харчового режиму тощо.
Надання допомоги:
При легкому гіпоглікемічному стані (без втрати свідомості) хворому досить дати з’їсти
вуглеводної їжі – булочка, сироп, мед, цукор.
При гіпоглікемічній комі необхідно ввести (підшкірно, внутрішньом’язово,
внутрішньовенно) 1 – 2 мл глюкагону – хворий приходить до свідомості через 5 – 10 хв.,
після чого необхідно дати поїсти йому багатої на вуглеводи їжі, адреналін 0.5 – 1.0 мл 0.1%.
При глибокій втраті свідомості:
- Вводять в/в струминно 50 – 100 мл 40% глюкози. Якщо ефект відсутній введення глюкози
повторюють, а потім переходять на в/в краплинне введення 5% глюкози до повного
відновлення свідомості.
- Для ліквідації важкої гіпоглікемії призначають також гідрокортизон по 150 – 200 мг або
преднізолон 30 – 90 мг в/м або в/в, адреналін 0.5 – 1.0 мл 0.1% розчину.
- Якщо хворий залишається непритомним то йому продовжують вводити 10% розчин
глюкози в/в краплинно, глюкагон 1 – 2 мл через 2 год., гідрокортизон 75 мг або преднізолон
30 мг 4 рази за добу. Для покращання метаболізму глюкози вводять 100 мг кокарбоксилази, 5
мл 5% розчину аскорбінової кислоти. Застосовують серцеві та судинні препарати, 5 – 10 мл
25% розчину сульфату магнію (для профілактики набряку головного мозку).

3. Задача.
До ендокринолога звернулися батьки з дитиною (дівчинка 11 років), зі скаргами низький
зріст, повільні темпи росту, відсутність ознак статевого дозрівання. З анамнезу відомо, що
дитина народилася доношеною, від 1 вагітності, яка протікала з токсикозом в першому
триместрі, термінових фізіологічних пологів з вагою 3 500г, довжина тіла 50 см, оцінка за
Апгар – 7-8 б. До 6 місяців – грудне вигодовування. В психомоторному розвитку не
відставала, однак вже з другого року життя помітили, що зріст нижчий від однолітків.
Останні 2 роки – значне відставання в рості від однолітків. Зріст батьків – середній.
Обєктивно – нормостенічної атлетичної тілобудови, «бочкоподібна» грудна клітка, шия
коротка, широка, з незначно вираженими крилоподібними складками. Зріст - на 2.5
сигмальних відхилення нижчий від середньої вікової норми. Шкіра блідо-рожева, помірно
волога,множинні невуси. Слизові рожеві, вологі. ЧЧС – 76 за хв., тони звучні, ритмічні.
Зовнішні статеві органи розвинені правильно за жіночим типом. Ступінь статевого
дозрівання – 1 за Танером. Дані попереднього обстеження: «ренген –вік» - 6 років,
Соматомедин С (ІФР-1) – 98 нг/мл (вікова норма – 80-350); ТТГ – 2.5 нг/мл (норма 0.1- 4.5).
Дослідження статевого хроматину – 0 %.
Поставте попередній діагноз. Обгрунтуйте його.
Про які хромосомні порушення можна думати? Який варіант гіпогонадизму характерний для
даного захворювання?
Які додаткові лабораторні та інструментальні методи обстежеження необхідно провести,)
щоб підтвердити діагноз?
Складіть план лікування для даної дитини. Який прогноз для кінцевого росту та
репродуктивної функції для даної дитини?
Відповідь:
1) Попередній діагноз: Синдром Шерешевського-Тернера
Обгрунтування діагнозу:
- Низький зріст: Відсутність зростання належного до віку рівня та зростання нижче норми на
2,5 сигмальних відхилень.
- Відсутність статевого дозрівання: Зовнішні статеві органи розвинені за жіночим типом, але
відсутність ознак статевого дозрівання (ступінь Танера — 1).
2) Хромосомні порушення, які можна розглядати:
- Моносомія Х (45,X0): Відсутність однієї з Х-хромосом.
Варіант гіпогонадизму характерний для даного захворювання:
Низький рівень соматомедину C (ІФР-1), що свідчить про дефіцит ростового гормону, який
може бути асоційований із гіпоплазією гіпофіза.
3) Додаткові лабораторні та інструментальні методи обстеження:
- Каріотипінг: Для визначення хромосомного складу та виявлення аномалій.
УЗД нирок та серця: Для виявлення можливих аномалій в розвитку органів.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку: Для оцінки розвитку гіпофіза та
можливих аномалій у головному мозку.
4)План лікування:
- Замісний ростовий гормон (hGH) для підтримки нормального зростання.
- Гормональна терапія для статевого дозрівання.
- Моніторинг серцево-судинного статусу та нирок.
- Психосоціальна підтримка та консультування для дитини та її батьків.
Прогноз може варіювати в залежності від ступеня вираженості аномалій та наявності інших
ускладнень. Замісний ростовий гормон та гормональна терапія можуть покращити зріст та
статеве дозрівання