Трохимець Ю. В.

, 9301
Робочий зошит №9
Тема: Дирофіляріоз. Гіменоліпедоз

Завдання 1. Етіологія та епідеміологія дирофіляріозу

Аспект етіології та Відповідь
епідеміології
Збудник дирофіляріозу Нематоди з роду Dirofilaria: D.immitis, D.repens, D.tenuis,
D.striata, D.spectans

Джерело інфекції Комарі роду Aedes, Anopheles

Механізм зараження Трансмісивний

Життєвий цикл дирофілярій Складається з 5-ти личинкових стадій, як відбуваються в

організмі хребетного хазяїна, у членистоногих —
проміжних хазяїнах. Період між введенням від комара
личинок у організм хазяїна до розвитку там дорослих
особин гельмінтів займає від 6 до 7 місяців - препатентний
період. Зріли самиці в організмі хазяїна народжують тисячі
особин личинок (мікрофілярій) 1-ї стадії, які потрапляють
в організм комах під час кровосмоктання. Після цього
мікрофілярії перетворюються на личинок 3-ї генерації, які
мігрують з шлунка до грудної клітки і, врешті решт, до
слинних залоз, що дозволяє відновити передачу інфекції до
нового господаря при подальшому живленні комарів

Завдання 2. Етіологія та епідеміологія гіменоліпедозу

Аспект етіології та Відповідь
епідеміології
Збудник Карликовий ціп’як (Hymenolepis nana)
гіменоліпедозу Пацючий ціп’як (Hymenolepis diminuta)

Джерело інфекції Хвора людина або носій

 Механізм зараження Фекально-оральний

Життєвий цикл Життєвий цикл характеризується послідовним розвитком

карликового ціп’яка личинкової та дорослої стадій в організмі людини, тобто
людина для цього гельмінта є одночасно проміжним і
основним хазяїном. Дорослі особини паразитують в
тонкому кишечнику людини. З яйця в кишечнику людини
вивільняється онкосфера, яка активно проникає до
ворсинок тонкого кишечника. Через 5-7 днів з онкосфери
розвивається личинка (цистицеркоїд), яка руйнує
ворсинку, виходить у просвіт тонкої кишки,
прикріплюється до її слизової оболонки і через 14-15 днів
перетворюється у дорослого ціп'яка. Тривалість життя
статевозрілого гельмінта загалом триває близько 1-2
місяців. Однак інвазія може тривати роками за рахунок
повторних заражень і/або внутрішньокишкової автоінвазії.

Завдання 3. Фази патогенезу гіменоліпедозу

Фаза Опис
Фаза тканинна Онкосфери, цистицеркоїди руйнують ворсинки верхнього
відділу тонкої кишки, що викликає запалення, порушуються
ферментативні процеси, розвивається дисбіоз.
Фаза кишкова У кишечнику самці та самки розмножуються, а зрілі яйця
виходять з організму через кал. Цей цикл може
повторюватися, якщо джерело інфекції не було виліковано
або не були прийняті заходи профілактики.

Завдання 4. Перерахуйте основні клінічні синдроми

Дирофіляріозу: підшкірний мігруючий болючий вузол (D.repens); субфебрильна
температура, біль у грудях, кашель, задишка кровохаркання (D.immitis)
Гіменоліпедозу: нудота, блювання, погіршення апетиту, салівація, відчуття важкості в
животі та біль, нестійкі випорожнення, слабкість, головний біль, запаморочення, шкірний
свербіж, уртикарний висип, блідість шкірних покровів.

Завдання 5. Назвіть специфічні методи діагностики дирофіляріозу та гіменоліпедозу.

1. Копроовоскопічний (гіменоліпедоз)
2. Метод збагачення флотацією (Фюллеборна, Калантарян) (гіменолепідоз)
3. Рентгенографія, КТ, МРТ легень (дирофіляріоз)
4. ІФА, ПЛР (дирофіляріоз)
5. ЗАК: Еозинофілія (дирофіляріоз, помірна еозинофілія при геменолепідозі)

Завдання 6. План лікування пацієнта з дирофіляріозом (вкажіть групи препаратів,

дозування):
1. Етіотропна терапія:
- Альбендазол 400 мг (1 табл.) 1р/добу 3 дні,
- Івермектин 0,2 мг\кг 7-14 днів
2. Симптоматична терапія: _
- Дифенгідраміну гідрохлорид (Димедрол): Дорослим призначають по ½–1 таблетці (25–
50 мг)– 1–3 р/добу. Для дорослих максимальна разова доза складає 2 таблетки (100 мг),
максимальна добова доза – 5 таблеток (250 мг).
Дітям 6–12 років призначають по ¼–½ таблетки (12,5–25 мг) на прийом.
- Діосмектит (протидіарейний): Для дітей: до 1 року – 1 пак./добу; від 1 до 2 років – 1
- 2 пак./добу; старше 2 років – 2 - 3 пак./добу. Дорослі: по 3 г (1 пакетик) 3 р/день,
розведених у ½ склянці води. При гострій діареї добова доза препарату на початку
лікування може бути збільшена вдвічі) – препарати вибору Смекта, Апсорбін,
Ентеросмектит

-Домперидон (протиблювотні): Дорослі: 20 мг (2 табл.) 3 – 4 р/добу до їди та перед сном.

Діти старше 12 років: по 1 або 2табл. по 10 мг 3 - 4 р/добу за 15 - 30 хв. до їжі, не більше
80 мг на добу. Діти з 3 до 12 років: по 0,25-0,5 мг/кг 3 - 4 р/добу за 15 - 30 хв. до їди.
Максимальна добова доза 2,4 мг/кг (але не більше 80 мг на добу). Немовлятам та дітям з
масою тіламенше 35 кг рекомендується суспензія. — препарати вибору Мотиліум,
Домрид, Моторикум

-Параверин(дротаверин+парацетамол) 1-2 там кожні 8 год

3. Основна терапія: хірургічна

Завдання 7. План лікування пацієнта з гіменоліпедозом (вкажіть групи препаратів,

дозування):
 1. Етіотропна терапія: празиквантел 25-40 мг/кг в 2 прийоми - 2 уикли з
інтервалом 10 днів; в міжцикловий період – декарис ; можливо застосування
альбендазолу у вікових дозах 1 кратно.
2. Симптоматична терапія:
- Дифенгідраміну гідрохлорид (Димедрол): Дорослим призначають по ½–1 таблетці
(25–50 мг)– 1–3 р/добу. Для дорослих максимальна разова доза складає 2 таблетки
(100 мг), максимальна добова доза – 5 таблеток (250 мг). Дітям 6–12 років
призначають по ¼–½ таблетки (12,5–25 мг) на прийом.
-Домперидон (протиблювотні): Дорослі: 20 мг (2 табл.) 3 – 4 р/добу до їди та перед сном.
Діти старше 12 років: по 1 або 2табл. по 10 мг 3 - 4 р/добу за 15 - 30 хв. до їжі, не більше
80 мг на добу. Діти з 3 до 12 років: по 0,25-0,5 мг/кг 3 - 4 р/добу за 15 - 30 хв. до їди.
Максимальна добова доза 2,4 мг/кг (але не більше 80 мг на добу). Немовлятам та дітям з
масою тіламенше 35 кг рекомендується суспензія. — препарати вибору Мотиліум,
Домрид, Моторикум

- Ібупрофен (НПЗП): Для дітей в сиропі: від 1 року до 3 років – по 5 мл 3 р/добу; від 4 до
6 років – по 7,5 мл 3 р/добу; від 7 до 9 років – по 10 мл 3 р/добу; від 10 до 12 років – по 15
мл 3 р/добу. – препарати вибору Нурофен, Ібуфен. Для дітей старше 12 років та дорослих
по 0,2 г 3 - 4 рази на добу – препарати вибору Нурофен, Імет, Бруфен, Ібупром

- Дифенгідраміну гідрохлорид (Димедрол): Дорослим призначають по ½–1 таблетці (25–

50 мг)– 1–3 р/добу. Для дорослих максимальна разова доза складає 2 таблетки (100 мг),
максимальна добова доза – 5 таблеток (250 мг).
Дітям 6–12 років призначають по ¼–½ таблетки (12,5–25 мг) на прийом.
- Параверин(дротаверин+парацетамол) 1-2 там кожні 8 год

4. Допоміжна терапія:
- Пробіотики: Лінекс (Діти віком до 12 років: по 1–2 капсули 3 р/добу. Дорослі і діти
віком від 12 років: по 2 капсули 3 р/добу). Ентерол (Дітям до 6 років: 1 пак.1 - 2
р/день. Дорослим та дітям старшим 6 років: по 1 - 2 пак. 2 р/день). Ентерожерміна
(Дорослі – по 1 флакону 2–3 р/добу, діти – по 1 флакону 1–2 р/добу. Лактовіт
форте (Призначається дорослим та дітям 2 р/день, за 40 хвилин до їжі. Добові
дози: дітям до 2 років по 1 капсулі, відкривши капсулу та розчинивши вміст в
молоці; старше 2 років по 2 капсули; дорослим – 2, максимально 4 капсули.
- Регідратаційна терапія – Глюкоза 0.5% + NaCl 0.9%
- Ново-пасит 5 мл 3 р\добу

Тести
1. Для гіменоліпідозу неправильним є таке твердження:
А. Джерело інфекції – людина
В. Гельмінт паразитує в товстій кишці
С. Гельмінт паразитує в тонкій кишці
D. У випорожненнях виявляють яйця карликового цип’яка
Е. Характерні розлади травлення

2. До якого класу належить збудник гіменолепідозу?

А. Найпростіші
В. Круглі черви
С. Плоскі черви
D. Волосатики
Е. Акантоцефали

3. Фактор передачі гіменолепідозу?

А. Вода
В. Медичний інструментарій
С. Кров
D. Предмети побуту, продукти харчування
Е. Грунт

4. Який метод діагностики гіменолепідозу може бути використаний?

А. Методика Фюллеборна
В. Зішкріб з перианальних складок
С. Методика липкої стрічки Грехема
D. Методика Гіммельфарба
Е. Закручування по Шульману

5. Для лікування гіменолепідозу застосовують:

А. Празиквантел або альбендазол
В. Мебендазол
С. Абамектин
D. Флубендазол або мебендазол
Е. Октадепсіпептиди

6. Механізм зараження дирофіляріозом:

А. Фекально-оральний
В. Контактний
С. Трансмісивний
D. Повітряно-крапельний
Е. Вертикальний

7. Які виділяють клінічні форми дирофіляріозу?

А. Шлункова
В. Шкірна і вісцеральна
С. Респіраторна і шкірна
D. Респіраторна і вісцеральна
Е. Шлункова і легенева

8. Який метод терапії є найбільш ефективним при дирофіляріозі?

А. Хірургічний
В. Протигельмінтні препарати
С. Симптоматична терапія
D. Інтерферони
Е. Голко-аспіраціна пункція

9. Основним методом профілактики дирофіляріозу є:

 А. Дератизація
В. Вакцинація
С. Дезінсекція
D. Профілактична дегельмінтизація
Е. Миття рук

10. Личинки дирофілярій називаються:

А. Мікрофілярії
В. Плазмодії
С. Спорозоїти
D. Цисти
Е. Яйця

Задача 3
До лікаря звернулись батьки дівчинки 10 років. Яку турбує біль у зоні проекції тонкої
кишки, зниження апетиту, нудота, нестійкі випорожнення, нездужання, слабість,
підвищена стомлюваність, дратівливість, головний біль. Після огляду лікар призначив
симптоматичну терапію (дієта, рясне пиття, ентеросорбенти).
Через деякий час батьки звернулись до екстреної медичної допомоги, оскільки дівчинку
почав турбувати сильний нападоподібний біль у животі, блювання, запаморочення,
судомні напади, непритомність, погіршення памʼяті, субфебрилітет, безсоння.
Додатково при огляді виявлено висип на шкірі алергічного характеру.
В ЗАК виявлено анемію легкого ступеня, еозинофілія.
За даними УЗД ОЧП виявлено мезентеріальний лімфаденіт.

1. Поставте дитині ймовірний діагноз

Гіменоліпедоз
2. Призначте специфічні дослідження для підтвердження діагнозу.
Методи збагачення флотацією (Фюллеборна, Калантарян). У зв’язку з тим що
карликовий ціп’як виділяє яйця періодично - триразове обстеження з
інтервалом 15—20 днів.
3. Призначте лікування.
1)Етіотропна терапія
празиквантел 25-40 мг/кг в 2 прийоми - 2 цикли з інтервалом 10 днів;
в міжцикловий період – декарис
2) Димедрол - ½ табл. на прийом
3) Домрид 0,5 мг/кг 3 - 4 р/добу за 15 - 30 хв. до їжі
4) Регідратаційна терапія – Глюкоза 0.5% + NaCl 0.9%