1.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: інфекції з фекально-оральним

механізмом передачі можуть завдавати значних соціально-економічних
збитків, захворюваність на них залежить від якості водопостачання та
харчових продуктів, побутових умов мешкання людей, що й визначає основні
напрямки протиепідемічної роботи.
1.1 Шигельози - група інфекційних захворювань, що характеризуються
інтоксикацією і ураженням дистального відділу товстої кишки.
Етіологія. Збудники дизентерії відносяться до роду Shigella.
Розрізняють чотири групи шигел. До групи А входять: Sh. dysenteriae, що
мають 12 серотипів. До групи В - Sh. flexneri з шістьма серотипами, в останні
роки в цю групу додатково включені X-variant та Y-variant. Третя група С - Sh.
boydii, має 18 серотипів. До групи D входить Sh. sonnei, який один серотип.
Шигели володіють Про- і К-антигенами, серологічну специфічність
шигел визначає О-антиген. Шигели не вимогливі до живильних середовищ,
добре ростуть на середовищах Ендо і Плоскірєва. При руйнуванні шигел
виділяється ендотоксин, який складається з термолабільного та
термостабільного компонентів. Шигели першого серотипу групи А
продукують найсильніший екзотоксин, який володіє нейротропною дією.
Екзотоксин слабкою активності продукують шигели 3-7 серотипів групи А та
6-ий серотип групи В.
Вірулентність шигел визначається здатністю до адгезії, колонізації,
інвазії, продукції токсину. Інфікуюча доза для дорослих становить: у шигел
першого серотипу групи А - 10 м.к., групи В - 100 м.к., групи D - 107 м.к.
Найбільш стійкі в умовах зовнішнього середовища шигели групи D, вони
зберігаються, наприклад, у вершковому маслі при зберіганні в холодильнику
до 8 місяців. Шигели миттєво гинуть при кип'ятінні, в ультрафіолетових
променях протягом 10 хвилин.
Епідеміологія. Джерело інфекції - хвора людина та бактеріоносій.
Хворий на дизентерію небезпечний для оточуючих з першого дня хвороби,
коли виділення збудника у навколишнє середовище відбувається найбільш
інтенсивно (в 1 грамі фекалій може міститися понад 106 шигел). Особливо
велика епідемічна значущість хворих на дизентерію працівників харчових
підприємств, хворих на легкі та стерті форми.
Механізм передачі - фекально-оральний. Шляхи передачі: водний,
харчової, контактно-побутовий. При шигельозі групи А, тип 1, найбільше
значення має контактно-побутовий шлях, при шигельозі Флекснера та Бойда -
водний, Зонне - харчовий. Для шигельозів характерна літньо-осіння сезонність.
Імунітет типоспецифічний, нетривалий - до 1 року.
Профілактика. Профілактичні заходи спрямовані на дотримання
технологічного та гігієнічного режиму водопостачання, а також правил
приготування, зберігання та реалізації харчових продуктів. Особам, які стають
на роботу до харчових підприємств, проводиться одноразове бактеріологічне
дослідження калу. При підйомі захворюваності, пов'язаної з продукцією
даного підприємства, припиняється його експлуатація і призначається
дворазове бактеріологічне дослідження калу всіх працівників.
 Заходи в епідемічному осередку.
Заходи стосовно хворого:
1. Заповнюється екстрене повідомлення і направляється в СЕС.
2. Ізоляція хворих вдома або у стаціонарі. Обов'язкова госпіталізація
працівників харчових підприємств та осіб до них прирівняних до настання
клінічного одужання та санації. Перед випискою всім хворим проводиться
одноразове бактеріологічне дослідження калу через 2 доби після закінчення
лікування в стаціонарі або вдома. Диспансерне спостереження проводять
відносно декретованих осіб та дітей, які відвідують дитячі дошкільні установи
протягом 1 місяця з дворазовим бактеріологічним обстеженням, проведеним
наприкінці спостереження з інтервалом 1-2 дні.
Заходи щодо контактних:
1. Медичне спостереження (опитування, огляд, контроль за характером
стулу, термометрія за місцем навчання або роботи контактних) протягом 7 діб.
2. Особам, які належать до контингенту працівників харчових
підприємств, а також прирівняних до них, дітям, які відвідують дитячі
дошкільні установи проводиться одноразове бактеріологічне дослідження калу
за місцем роботи.
Заходи стосовно обстановки:
В осередку дизентерії після госпіталізації хворого проводиться заключна
дезінфекція. Речі хворого підлягають обробці в паро-повітряній або паро-
формаліновій камері. При виявленні хворого на дизентерію в лікувально-
профілактичному закладі дезінфекція проводиться силами співробітників
даної установи: приміщення обробляється 0,5% розчином хлораміну з
експозицією 1 годину, білизна - 0,2% розчином хлораміну з експозицією 1
годину (не забруднена) і 3% - протягом 30 хвилин (забруднена), посуд - 1%
розчином хлораміну з експозицією 1 годину.
1.2 ВГА та ВГЕ - гострі вірусні інфекції, які характеризуються
інтоксикацією та ураженням печінки.
Етіологія. Збудники вірусних гепатитів А і Е - віруси, які містять РНК.
HAV відноситься до ентеровірусів, HEV схожий на кальцивіруси. Віруси стійкі
в зовнішньому середовищі: при кімнатній температурі зберігаються кілька
тижнів.
Епідеміологія. Джерело інфекції - хвора людина. Хворий небезпечний
в останні дні інкубації, особливо у переджовтяничний період, з появою
жовтяниці заразність хворого різко знижується. Найбільшу епідемічну
значимість представляють хворі з безжовтяничною формою гепатиту, на яку за
даними різних авторів приходиться від 40 до 90%, хворі зі стертими та
субклінічними формами.
Механізм передачі збудника - фекально-оральний. Шляхи передачі:
водний, харчовий та контактно-побутовий. Факторами передачі є вода, інколи
харчові продукти, які не проходять термічну обробку. ВГЕ широко поширений
в Азії, Африці та Південній Америці, особливо в країнах з жарким кліматом і
проблемами з водопостачанням.
Вірусним гепатитам властива сезонність, підвищення захворюваності
спостерігається в літньо-осінній період. Сприйнятливість до хвороби загальна.
Близько 80% хворих становлять діти. Перенесенні ВГА та ВГЕ залишають
міцний і тривалий імунітет.
Профілактика. Комплекс профілактичних заходів включає в себе
наступне: приведення джерел водопостачання та водопровідних споруд у
відповідність до санітарних норм і правил, проведення очистки та
знезараження води; очищення та знезараження стічних вод перед їх скиданням
у водойми; дотримання санітарних та протиепідемічних норм й правил при
зборі, обробці, приготуванні, транспортуванні, зберіганні та реалізації
продуктів харчування; своєчасне виявлення хворих, особливо серед
працівників харчових підприємств та установ, які обслуговують дітей;
вакцинопрофілактику ВГА проводять обов’язково у країнах з високим
показником захворюваності.
Заходи в епідемічному осередку.
Заходи стосовно хворого.
1. Інформувати про хворого до СЕС у вигляді екстреного повідомлення.
2. Госпіталізувати всіх хворих, незалежно від тяжкості перебігу хвороби.
Виписка реконвалесцентів проводиться при настанні клініко-біохімічного
одужання.
Заходи щодо контактних:
1. Спостереження протягом 35 діб з моменту госпіталізації хворого
(термометрія, опитування, визначення розмірів печінки та селезінки, огляд
шкіри і слизових оболонок, контроль кольору сечі). При наявності у
контактних диспепсичних явищ, потемніння сечі - проводиться їх лабораторне
обстеження з визначенням активності АлАТ.
2. Екстрена профілактика: дітям та вагітним, які спілкувалися з хворими,
проводиться імуноглобуліном (до 10 років - 1 мл, старше 10 років - 1,5 мл).
3. На дитячі дошкільні установи при виявленні хворого накладається
карантин терміном на 35 днів з дня ізоляції останнього хворого.
Заходи стосовно обстановки.
В осередку після госпіталізації хворого проводиться заключна
дезінфекція. Речі хворого підлягають обробці в паро-формаліновій або паро-
повітряній камері. При виявленні хворого у лікувально-профілактичному
закладі дезінфекція проводиться силами співробітників даної установи: для
обробки приміщення, білизни використовується 3% розчин хлораміну з
експозицією 1 годину. Екскременти хворого засипають сухим хлорним
вапном: рідкі - з розрахунку 200 г/л з експозицією 1 годину, оформлені - 400
г/л на 2 години.
1.3. Черевний тиф - антропонозне інфекційне захворювання, що
характеризується тривалої лихоманкою, вираженою інтоксикацією і
ураженням тонкого кишечника.
Етіологія. Збудником черевного тифу є Salmonella typhi abdominalis, яка
має соматичний О- та джгутиковий Н-антигени. До складу О-антигену входить
Vi-антиген (антиген вірулентності). Відповідно до класифікації Кауфмана-
Уайта, Salmonella typhi відноситься до серологічної групі D. Популяція
Salmonella typhi abdominalis дуже гетерогенна за фаготипом. Залежно від
чутливості до бактеріофагів виділяють 92 типових фага, які позначаються
буквами латинського алфавіту: А, С, Д, Е та інші. Фаготипування
черевнотифозних бактерій має велике значення при епідеміологічному
обстеженні, тому що дозволяє встановити зв'язок між захворюваннями.
Збудник має здатність до трансформації у L-форми, що володіють здатністю
до зворотної реверсії в типову форму бактерій. Черевнотифозна паличка добре
росте на поживних середовищах, що містять жовч, стійка у зовнішньому
середовищі.
Епідеміологія. Джерелом інфекції є тільки людина: хворий або
бактеріоносій. Найбільшу небезпеку становлять хворі на 2-3 тижні хвороби,
тому що саме в цей період починається масивне виділення збудника з
випорожненнями. В епідеміологічному відношенні найбільш небезпечні
бактеріоносії та хворі з легкими формами черевного тифу. У бактеріоносіїв
виділення збудників з калом носить не постійний характер, при цьому
концентрація збудників у фекаліях може досягати значних цифр - 107-108 м.к.
в 1 г фекалій. Гостре носійство формується у 10%; хронічне - у 5%
перехворілих на черевний тиф. Черевнотифозне носійство в 4 рази частіше
виявляється у осіб, які є носіями HLA локусу А10. В даний час 80% хворих
заражаються саме від хронічних бактеріоносіїв, до того ж, 50% з них
виявляються після виникнення захворювання в їх оточенні.
Механізм передачі - фекально-оральний, реалізація його здійснюється
водним, харчовим та контактно-побутовим шляхами передачі інфекції.
Мінімальна інфікуюча доза становить 105 м.к.
Сприйнятливість до черевному тифу висока. Індекс контагіозності
становить 40%. Після перенесеного захворювання виробляється стійкий
імунітет. Однак, в 90-і роки збільшилася частота повторних захворювань, що,
можливо, пов'язано з екологією, прийомом імунодепресантів, антибіотиків, які
пригнічують імунну систему.
Профілактика. Профілактичні заходи спрямовані на: охорону водних
джерел, проведення очистки та знезараження питної води, підтримання
водопровідних споруд в належному санітарно-технічному стані; контроль за
каналізацією та за підприємствами, які займаються продуктами харчування.
Серед працівників харчових підприємств та установ, які обслуговують дітей,
важливо своєчасне виявлення бактеріоносіїв, з метою чого особам, які не
хворіли раніше черевним тифом, перед допуском до роботи проводять
одноразове бактеріологічне дослідження калу і реакцію РПГА з цистеїном, при
наявності в анамнезі черевного тифу. Додатково за допомогою
бактеріологічного метода досліджується сеча та жовч.
З метою ранньої діагностики та своєчасної ізоляції всі хворі з
лихоманкою неясного генезу повинні бути лабораторно обстежені на тифо-
паратифозну групу. Основним методом є бактеріологічне дослідження крові -
10 мл крові засівають на 100 мл 20% жовчного бульйону або середу
Раппопорта. При обстеженні хворого на другому тижні хвороби та пізніше
посів крові роблять багаторазово. Серологічне дослідження (РНГА) має
допоміжний характер, оскільки залежить від стану імунної системи і її
відповіді на антиген, при цьому позитивні результати (наростання титру,
високий титр на 2-3 тижні та пізніше) підтверджують діагноз, негативні
результати не виключають черевний тиф.
Вакцинація проводиться тільки за епідемічними показаннями:
1) населенню, яке проживає на території, де рівень захворюваності
перевищує 25 випадків на 100 000 населення;
2) особам, які виїжджають працювати в тропічні країни Азії, Африки,
Латинської Америки;
3) членам сімей хронічних бактеріоносіїв, які знаходяться в умовах, що
сприяють зараженню.
Для імунопрофілактики черевного тифу застосовується хімічна
сорбована моновакцина або черевнотифозна вакцина, збагачена Vi- антигеном.
Профілактична ефективність вакцинації становить 67%. Заходи в епідемічному
осередку
Заходи стосовно хворого:
1. Усі хворі, незалежно від тяжкості перебігу, госпіталізуються.
Виписку з стаціонару проводять після настання клінічного одужання, але не
раніше 14-го дня після встановлення нормальної температури тіла (при
лікуванні антибіотиками - не раніше 21-го дня) і триразового негативного
бактеріологічного дослідження калу та сечі, проведеного з інтервалом в 5 діб,
та одноразового бактеріологічного дослідження жовчі. Після виписки всі
реконвалесценти підлягають диспансерному спостереженню. Тривалість та
інтенсивність лабораторного обстеження залежать від їх професії. Особи, які
працюють на харчових підприємствах, перебувають на обліку протягом всієї
трудової діяльності.
II Заходи щодо контактних:
1. Спостереження протягом 21 дня з щоденною термометрією з
моменту госпіталізації хворого.
2. З метою виявлення бактеріоносіїв роблять одноразове
бактеріологічне дослідження калу та сечі, серологічне дослідження крові
РПГА з Vi-антигеном (позитивний титр 1:40). У осіб, які страждають
захворюваннями печінки та жовчовивідних шляхів, раніше хворіли черевним
тифом, додатково проводиться бактеріологічне дослідження жовчі.
3. Відсторонюється від відвідування дитячих установ діти дошкільного
віку, працівники харчових підприємств та особи прирівняні до них, до
отримання негативного результату досліджень на носійство.
4. Проводять фагопрофілактику. Бактеріофаг призначається
перорально триразово з інтервалом 3-4 дні.
III Заходи стосовно обстановки.
В осередку черевного тифу після госпіталізації хворого проводиться
заключна дезінфекція. Речі хворого підлягають обробці в паро-повітряній або
пароформаліновій камері. При виявленні хворого на черевний тиф в
лікувально-профілактичному закладі дезінфекція проводиться силами
співробітників даної установи: приміщення обробляється 0,5% розчином
хлораміну або 0,1% розчином дезактина з експозицією 1 година, білизна - 0,2%
розчином хлораміну з експозицією година або 0,1% розчином дезактину з
експозицією 30 хвилин (не забруднене) та 3% розчином хлораміну протягом 30
хвилин або 0,2% розчином дезактина з експозицією година (забруднене), посуд
без залишків їжі - 1% розчином хлораміну з експозицією 1 годину або 0,1%
розчином дезактина протягом 30 хвилин.
2. МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомити студентів з епідеміологічними
особливостями черевного тифу та паратифів, шигельозів, вірусних гепатитів з
фекально-оральним механізмом передачі та системою протиепідемічних
заходів, які проводяться в осередках даних інфекційних хвороб.
3. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:
1. Джерела збудників черевного тифу та паратифів, шигельозів, гепатитів А та
Е.
2. Механізм та шляхи передачі, провідні фактори передачі збудників
черевного тифу та паратифів, шигельозів, гепатитів А та Е.
3. Прояви епідемічного процесу черевного тифу, паратифів, шигельозів,
гепатитів А та Е в сучасних умовах.
4. Систему профілактичних та протиепідемічних заходів в осередках
черевного тифу та паратифів, шигельозів, гепатитів А та Е.
4. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ:
Організувати та здійснювати протиепідемічні заходи в осередках кишкових
інфекцій, черевного тифу, паратифів, шигельозів, гепатитів А та Е.
5. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ
РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Навчальні завдання (вказівки до завдань)
Напишіть відповіді:
1. Особливості збудників черевного тифу та паратифів А і В. Рід та вид
збудника, його антигенна структура.
2. Стійкість збудників черевного тифу та паратифів А і В у довкіллі,
чутливість до фізичних та хімічних чинників.
3. Особливості джерела збудників шигельозів:
3.1 Хворий як джерело інфекції та його епідеміологічне значення у різні
періоди клінічного перебігу хвороби.
3.2 . Носій як джерело збудника інфекції, види носійства, методи
виявлення носійства.
4. Механізм передачі збудників шигельозів:
4.1 Фактори передачі збудників.
4.2 Провідні фактори передачі збудників.
4.3 Шляхи передачі збудників.
5. Джерело, механізми та фактори передачі гепатитів А і Е:
5.1 Рівень захворюваності в сучасних умовах.
5.2 Прояви епідемічного процесу у часі, на території та серед різних
груп населення. Типи епідемій.
Розв’яжіть задачу:
1. Лікар встановив діагноз: Гепатит А дитині, яка навчається у другому
класі. Діагноз встановлено на підставі клінічних даних: жовтяниця, збільшення
печінки, потемніння сечі, та епідеміологічних - у школі протягом останнього
місяця зареєстровано три випадки гепатиту А. Батько дитини працює
вихователем школи-інтернату, мати - продавцем хлібного магазину, молодший
брат 5-ти річного віку відвідує дитячий дошкільний заклад. Які заходи
необхідно провести в осередку стосовно хворого, контактних осіб та
навколишнього середовища.
2. Хворому на шигельоз Зонне діагноз вставлений на підставі
клінічних та бактеріологічних даних: працює сантехніком, дружина -
прибиральниця у продовольчому магазині. У сім’ї є одна дитина віком 5 років,
відвідує дитячий дошкільний заклад. Які заходи необхідно провести в осередку
шигельозу стосовно хворого та осіб, які з ним спілкувалися, навколишнього
середовища.
6. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:
1. Яка термінова профілактика застосовується в осередках черевного тифу та
паратифів А і В?
2. Які лабораторні методи використовуються для встановлення діагнозу
“черевний тиф”, “паратиф А і В” в перші дні захворювання?
3. В який період хвороби хворий на гепатит А найбільш небезпечний як
джерело інфекції?
4. Який термін спостереження за реконвалесцентами гепатиту А?
5. Який відсоток перехворілих осіб можуть залишитися хронічними носіями
збудників черевного тифу
6. Який провідний фактор передачі збудників черевного тифу та паратифів А
і В, чим це зумовлено?
7. Який тип епідемій характерний для черевного тифу та паратифів?
8. Методика взяття крові на гемокультуру при черевному тифі та паратифах.
7. САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Студенти групами по 2-3 чоловіки самостійно працюють з хворими у
палаті під керівництвом викладача, уточнюють епідеміологічний анамнез
хвороби, визначають джерело інфекції, механізм її передачі. Розробляють план
протиепідемічних заходів в осередку інфекції щодо контатктних осіб та
навколишнього середовища.
8. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
1. Якими антигенами володіє збудник черевного тифу?
2. Які види хронічного бактеріоносійства сальмонел тифу ви знаєте?
3. Які групи шигел ви знаєте за міжнародною класифікацією?
4. Що використовують для термінової профілактики черевного тифу та
вірусного гепатиту А?
5. Яка хімічна інактивована вакцина застосовується для специфічної
профілактики черевного тифу? Вкажіть терміни вакцинації та ревакцинації?
6. Яким напрямкам протиепідемічної роботи слід надавати перевагу в
осередку вірусного гепатиту А?
7. Які правила виписки хворого на черевний тиф та шигельоз зі стаціонару?
8. Який термін і правила диспансерного спостереження в КІЗі за
перехворілими на черевний тиф ,декретованими та недекретованими особами?
9. Які види шигел найбільш поширені в сучасних умовах?
10. Які правила диспансерного спостереження за реконвелесцентами на
вірусний гепатит А?
Тестові завдання.
1. У районі міста на мясокомбінаті виник витік забруднених стоків. Рост яких
захворювань слід очикувати?
А.* Кишкових інфекцій
В. Хвороб дихальних шляхів
С. Трансмісивних інфекцій
1. Захворювань імунної системи
2. Захворювань серцево-судинної системи
3. Хворі на черевний тиф, які отримували антибіотики, виписуються зі
стаціонару:
А. При нормалізації температури,
В. На 7 день нормальної температури,
С.* На 21 день нормальної температури,
D. На 35 день нормальної температури,
Е. все невірно.
3. Перед випискою зі стаціонару хворим на черевний тиф необхідно провести
бактеріологічне дослідження:
А. Одноразове калу і сечі
В. Дворазове калу і сечі,
С. Крові
D.* Триразово копро- і урінокультуру, одноразово жовч
Е. Реакцію Відаля
4. Хворі на черевний тиф найбільш заразні:
А. В останні дні інкубаційного періоду,
В. В перший тиждень лихоманки,
С*. На 2-3 тижні хвороби
D. Незалежно від періоду хвороби.
Е. Все вірно
5. Для діагностики бактерієносіїв черевного тифу використовують:
А. Реакція Відаля 1: 400
B. Реакція Відаля 1: 800
C. РА з О-черевнотифозним антигеном
D. РА з Н-антигеном
Е.* РПГА з Vi-антигеном.
6. Дружина працює кухарем у їдальні, чоловік захворів на черевний тиф. Чи
повинні усунути дружину від роботи?
А. Немає необхідності
B. На 7 днів
C. На 14 днів
D. На 21 день
Е.* До отримання негативних результатів на носійство.
7. До якої серогрупи відноситься збудник черевного тифу?
А. F
8. Е
С. В
D. А
Е.* Д.
8. Основним джерелом інфекції при черевному тифі є:
А.* Бактеріоносії
В. Хворі з тяжким перебігом
С. Тварини
D. Вода
Е. Мухи
9. 1.02 в першій групі дитсадка виявлений хворий на дизентерію Флекснера.
4.02 і 5.02. по одному випадку, 12.02. 3 випадки:
A. Спорадична захворюваність
B. Ендемічна захворюваність,
C. Контактно-побутовий спалах
D/Водний спалах
Е. Харчовий спалах.
10. У хворої А., 32 років, кухар, 1.02 діагностований шигельоз, легкий
перебіг. Необхідно:
А. Ізолювати на дому і призначити лікування
В*. Госпіталізувати
С. Не ізольовувати
D. Все вірно
E. Все невірно
11. В трьох групах дитсадка 8.04 виявлено 12 хворих шигельоз Бойда: в 1
групі.
4 людини, в 2-ій. 5 осіб, в 3-ій. 3 хворих:
А. Спорадична захворюваність,
B. Ендемічна захворюваність,
C. Контактно-побутовий спалах
D. Водний спалах
Е.* Харчовий спалах.
12 . При кип'ятінні вірус гепатиту А інактивується:
А. Миттєво
В.* Через 5 хвилин
C. Через 30 хвилин
D. Через 45 хвилин
E. Через 60 хвилин
13. Збудник ВГА є:
A. Флавівірус
B. Аденовірус
С.* Пікорнавірус
D. Гепадновірус
E. Герпесвірус
14. За контактними з хворим на ВГА спостерігають:
A. 7 днів
B. 14 днів
C. 21 день
D. 35 днів
*

Е. 60 днів
15. Хворий з ВГА найбільш заразний:
А.* У переджовтяничний період
B. З появою жовтяниці
C. Всі дні жовтяниці
D. В період реконвалесценції
E. В усі періоди однаково заразний.
16. При виявленні в дитячому дошкільному закладі хворого на ВГА
накладається карантин терміном:
A. Немає необхідності
B. На 7 днів
C. На 21 день,
D.* На 35 днів,
Е. На 60 днів.
17. Екстрена профілактика дітям молодшого віку, які контактували з хворим
на ВГА, проводиться:
A. Немає необхідності
B. Вакцинациною
С.* Імуноглобуліном
D. Інтерфероном
Е. Індукторами інтерферону
18. В епідемічному осередку шигельозу спостереження за контактними
проводиться протягом:
А. Немає необхідності
В.* 7 днів
C. 21 день
D. 35 днів
E. 45 днів
19. Найбільш стійкі до умов зовнішнього середовища:
A. Шигели серогрупи А
B. Шигели серогрупи В
C. Шигели серогрупи С
D.* Шигели серогрупи Д;
Е. Все вірно.
20. Які країни є ендемічними по вірусному гепатиті Е:
A. Африки
B. Південно-східної Азії
C. Південної Америки
D. Центральної Америки
Е.* Все вірно
Рекомендована література

Основна
1. Виноград Н.О. Загальна епідеміологія: навч. посіб. / Н.О. Виноград, З.П.
Василишин, Л.П. Козак. 5-е вид., переробл. та допов.– К.: ВСВ «Медицина»,
2021. – 272 с.
2. Імунопрофілактика інфекційних хвороб 6 навч.- метод. Посіб. / Л.І
Чернишова, Ф. І. Лапій, А.П. Волохата ін. - 3-є вид., переробл. та допов.– К.:
ВСВ «Медицина», 2019. – 320 с.
3. Імунопрофілактика інфекційних хвороб: Навч.-метод. посіб. для лікарів-
інтернів, інфекціоністів, педіатрів, студ. мед. ЗВО. — 3-тє вид., перероб. і доп.
Рекомендовано Нац. техніч. групою з імунопрофілактики при МОЗ / За ред. Л.І.
Чернишової, Ф.І. Лапія, А.П. Волохи. — К., 2022. — 336 с.
4. Клінічна лабораторна діагностика: Підручник для студ. мед. ЗВО, лікарів-
інтернів, фахівців лаборат. діагностики. — 2-ге вид., стер. Рекомендовано
вченою радою ЛНМУ ім. Данила Галицького / За ред. Л.Є. Лаповець. — К.,
2021. — 472 с.
5. Внутрішньолікарняні інфекції та інфекційний контроль: Навч. посіб. для
мед. ун-тів, інст., акад. Затверджено ХНМУ / Юрко К.В., Козько В.М.,
Соломенник Г.О. — К., 2020. — 296 с.
6. Основи імунології: функції та розлади імунної системи: пер. 6-го англ. вид.:
Посібник для cтуд. мед. ЗВО, лікарів-інтернів / Абул К. Аббас, Ендрю Г.
Ліхтман, Шив Піллай; наук. ред. Валентина Чоп’як. — К., 2020. — VIII, 328 с.
7.Спеціальна епідеміологія: Навч. посіб. для мед. ун-тів, інст., акад. — 3-тє
вид., переробл. і доповн. Рекомендовано МОН / Виноград Н.О., Василишин
З.П., Козак Л.П. — К., 2021. — 336 с.
Допоміжна
1. World Health Organization. World Health Statistics 2022. Geneva, World Health
Organization, 2012.
2. Епідеміологія / За ред. проф. І.П. Колеснікової. – Вінниця: Нова Книга, 2012.
– 576 с.

Інформаційні ресурси
Centers for Disease Control and Prevention (CDC) – Режим доступу:
http://www.cdc.gov/foodborneoutbreaks/info_healthprofessional.htm
https://www.testcentr.org.ua/uk/
https://www.phc.org.ua/