1) Актуальність теми:

Розвиток епідеміології як науки супроводжувався збагаченням її окремими

підходами і прийомами дослідження проявів захворюваності. Поступово ці
прийоми сформувались у струмку системи методологічної основи епідеміології -
епідеміологічний метод дослідження. За аналогією з клінічною медициною, де до
призначення повноцінного лікування хворому проводять діагностику хвороби за
допомогою клінічних (фізикальних, інструментальних та лабораторних)
досліджень, під час вивчення захворюваності населення епідеміологічне
дослідження дає змогу встановити епідеміологічний діагноз і на його основі
розробити адекватний комплекс профілактичних і протиепідемічних заходів.
Подібно до клінічної діагностики епідеміологічна діагностика в методичному
аспекті складається з трьох розділів семіотики (закономірності епідемічного
процесу), діагностичної техніки (статистичний аналіз), діагностичного мислення
(обгрунтування гіпотез про причинно- наслідкові зв’язки захворюваності з
чинниками і умовами її виникнення).
Вивченням умов виникнення інфекційних хвороб і механізмів передачі їх
збудників, а також розробкою заходів щодо їх запобігання займається окрема
медична наука - епідеміологія.
Практично будь епідемічний процес включає три взаємопов'язані компоненти: 1)
джерело інфекції;
2) механізм, шляхи і фактори передавання збудника;
3) сприйнятливий організм або колектив.
Відсутність одного з компонентів перериває перебіг епідемічного процесу.
Джерела інфекції (збудника) Різні одухотворені і неживі об'єкти зовнішнього
середовища, що містять і зберігають патогенні мікроорганізми, позначають
терміном резервуари інфекції, але їх роль у захворюваності людини далеко не
однакова. Для більшості інфекцій людину основний резервуар і джерело - хвора
людина, у тому числі особи, які перебувають в інкубаційному періоді (ранні носії)
і на етапах реконвалесценції, або безсимптомні (контактні) мікробоносії.
Відповідно з джерелом інфекції виділяють такі типи інфекційних хвороб.
Антропонози. Інфекції, при яких джерелом інфекції є тільки людина, відомі як
антропонози [від грец. anthropos, людина, + nosos, хвороба].
Зоонози. Інфекції, при яких джерелами інфекції є тварини, але ними можуть
хворіти і люди, відомі як зоонози [від грец. won, тварина, + nosos, хвороба].
Зооантропонози. Інфекції, що вражають тварин і здатні передаватися людині,
відомі як зооантропонози [від грец. zoon, тварина, + anthropos, людина, + nosos,
хвороба], наприклад сибірська виразка, бруцельоз.
Сапронози. Інфекції, що розвиваються після проникнення вільноживучих бактерій
або грибів в організм людини з об'єктів довкілля та поверхні тіла (наприклад, при
попаданні в рану) відомі як сапронози [від грец. sapros, гнилий, + nosos, хвороба].
Механізми, чинники і шляхи передачі інфекції (збудника) Механізми передачі
визначають способи переміщення інфекційного агента з зараженого організму в
сприйнятливий організм. Для цього збудник повинен бути виведений з зараженого
організму, деякий час перебувати у зовнішньому середовищі і впровадитися в
сприйнятливий організм. Виділяють фекально-оральний, аерогенний
(респіраторний), кров'яної (трансмісивний) та контактний механізми передачі.
Зазначені механізми передачі характерні для переважної більшості інфекцій
людину; з позицій епідеміології шляхи їх поширення розглядаються як
горизонтальна передача збудника. Існує також група захворювань (зазвичай
вірусних), збудники яких здатні трансплацентарно переходити від матері до плоду
(вертикальна передача).
Чинники і шляхи передачі. Фактори передачі - елементи зовнішнього середовища,
що забезпечують передачу збудників інфекційних хвороб. Ними можуть бути
вода, різні харчові продукти, повітря, грунт, членистоногі переносники, побутові
предмети і т.д. Шляхи передачі визначають конкретні фактори передачі або їх
поєднання, що забезпечують перенесення інфекційного агента від хворої людини
або від носія здоровому.
Зазвичай механізми передачі інфекційного агента мають кілька шляхів.
• Фекально-оральний механізм включає аліментарний, водний або контактно-
побутовий шляхи передачі.
• Кров'яний (трансмісивний) механізм включає передачу збудників через укуси
переносників, парентеральний і статевий шляхи передачі.
• Аерогенний (респіраторний) механізм включає повітряно-краплинний і
повітряно-пиловий шляхи передачі збудника.
• Контактний механізм включає рановий і контактно-статевої шляхи передачі.
Специфічність шляхів передачі інфекції (збудника). Для більшості патогенних
мікроорганізмів шлях передачі від хворого особи здоровому специфічний, і
порушення епідемічного циклу може або перервати його (наприклад, попадання
шигел в дихальний тракт), або посилити тяжкість захворювання (наприклад,
попадання збудника сифілісу в кровотік через забруднену ін'єкційну голку). З
іншого боку, проникнення патогенного мікроорганізму в області, резистентні до
його інвазивним потенціям, зазвичай не викликає захворювання (наприклад,
більшість збудників респіраторних інфекцій, потрапивши в ШКТ, гине під дією
шлункового соку і травних ферментів).
ЕПІДЕМІЧНЕ ВОГНИЩЕ, ЗАХОДИ
Епідемічним вогнищем називається місце перебування вогнища інфекції з
оточуючими його територіями в тих межах, на яких він здатний в цій конкретній
ситуації при цій інфекції передати заразний початок оточуючим. Тривалість
існування вогнища залежить від тривалості контагіозного періоду вогнища
інфекції. При гострих інфекціях (грип, кір, вітряна віспа, епідемічний паротит)
вогнище існує днями, тижнями; при хронічних: туберкульозі, бактеріоносіїв
черевного тифу вогнище можна зберігати десятиліттями.
Розміри вогнища залежать від контагіозності інфекції, механізму передачі,
стабільності збудника. Наприклад, вогнище менінгококозної інфекції обмежене
межами хворого, оскільки збудники відлітають від хворого на відстань не більше
2 метрів і швидко гинуть у зовнішньому середовищі. Вогнище кору може виходити
за межі квартири у зв'язку з можливістю передачі вірусу вибухоподбно через
сходові майданчики та вентиляційні ходи.
У разі виникнення епідемічного вогнища для його ліквідації та попередження про
виникнення нових вогнищ проводиться ряд обов'язкових заходів.
1. Усіх інфекційних хворих та підозрілих на інфекційне захворювання беруть на
облік. При виявленні кожного випадку черевного тифу, дизентерії, вірусного
гепатиту, кору, менінгококозної інфекції, дифтерії та інших захворювань або
навіть при підозрі на них лікар зобов’язаний протягом доби повідомляти районну
СЕС. Там, де є телефонний зв'язок, найкраще відразу повідомляти по телефону, а
потім про кожен випадок захворювання заповнювати термінове повідомлення і
відправляти його в СЕС.
При зараженні хворих на особливо небезпечні інфекційні захворювання (чума,
холера, жовта лихоманка) та вірусні геморагічні лихоманки Ласса, Марбурга,
Ебола проводяться карантинні заходи відповідно до «Міжнародних медико-
санітарних правил».
При виявленні хворих на грип, гострими респіраторними вірусними інфекціями
лікар заповнює статистичний талон.
2. Інфекційні хворі підлягають обов'язковій ізоляції вдома або в стаціонарі на
термін, необхідний для їх санації. Обов’язковій госпіталізації підлягають хворі на
черевний тиф, паратиф, поліомієліт, дифтерію та інші захворювання. При таких
захворюваннях, як кір, вітряна віспа, грип, епідемічний паротит, дизентерія хворі
можуть лікуватися як вдома, так і в стаціонарі. Останні хворі госпіталізуються за
клінічними (важкий перебіг, наявність ускладнень, обтяжений преморбідний фон)
та епідемічними (гуртожиток, інтернат та інші) свідченнями. Стосовно хворих, які
залишаються вдома, вживаються можливі заходи ізоляції від оточення: виділення
окремої кімнати, допуск до догляду лише певної людини.
В інфекційний стаціонар хворого направляють спеціальним транспортом
дезінфекційних станцій, які після транспортування хворого піддають відповідній
дезінфекції.
3. Дільничний лікар при бесіді з інфекційним хворим, при опитуванні оточуючих
з'ясовує можливе джерело інфекції і виявляє контакт з цим хворим з метою вжиття
первинних заходів щодо припинення поширення інфекції. Детальний огляд
вогнища проводить епідеміолог.
4. Після контакту з інфекційним хворим з метою раннього виявлення первинних
симптомів захворювання проводиться медичний нагляд протягом терміну, що
дорівнює максимальному латентному періоду з моменту госпіталізації хворого.
5. У разі зараження інфекційним захворюванням, при якому перебуває хворий,
усі контакти з хворим підлягають лабораторному обстеженню на предмет
зараження.
6. У разі зараження хворих на чуму, холеру, геморагічні лихоманки Ласса,
 Марбурга, Ебола всі особи, що мають безпосередній контакт з хворим, підлягають
госпіталізації в ізолятор для спостереження.
7. Діти відвідувачів дитячих дошкільних закладів підлягають відокремленню, що
забороняє їм відвідувати заклади у встановлений інструкцією термін на кожне
інфекційне захворювання.
8. З метою локалізації та ліквідації вогнища контактуючим з хворим особам
проводиться невідкладна профілактика. Використовується бактеріофаг, антитіла,
вакцини, антибіотики та інші препарати за нозологічними підрозділами.
9. У квартирі (в інфекційному стаціонарі або вдома), де ізольований хворий,
проводиться поточна дезінфекція. У разі госпіталізації хворого в його квартирі
проводиться заключна дезінфекція. При наявності педикульозу хворі в
реанімаційному центрі стаціонару підлягають санітарній обробці (миття, обробка
волосистих частин інсектицидами, камерна обробка речей).
10. З усіма мешканцями епідемічного вогнища необхідно провести бесіди з
питань профілактики цього захворювання.
1.1. Навчальні цілі заняття:
1.2. Студент повинен знати:
1 епідеміологічні методи дослідження та його структуру
2 визначення епідеміологічної діагностики
3 характеристику кількісних і якісних проявів епідеміологічного процесу
4 критерії оцінювання епідеміологічної значущісти захворюваності
5 типи аналітичних епідеміологічних досліджень
6 аналіз захворюваності за територіями
7 аналіз захворюваності за колективами та групами населення
1.3. Студент повинен вміти:
1 проводити аналіз летальності
2 проводити аналіз смертності
3 проводити аналіз захворюваності
4 визначати епідемічні тенденції
5 оцінювати спорадичну, ендемічну захворюваність
6 оцінювати епідемічні тенденції
7 застосовувати прийоми динамічного ряду по прямій
8 застосовувати прийоми епідеміологічного аналізу
1.4. Творчій рівень:
1 розвивати творчі здібності студентів в процесі проведення епідеміологічних
досліджень, аналізу наукових джерел
2 залучати студентів до роботи у студентському науковому гуртку кафедри
3 запропонувати теми для УДРС та НДРС з найбільш актуальних питань
3. Виховні цілі:
1 розвинути деонтологічні уявлення в процесі вивчення теми
2 на матеріалі теми розвинути почуття відповідальності за своєчасність та
правильність професійних дій
4. Міжпредметне інтегрування:
Дисципліна Знати Вміти
Попередні дисципліни
Мікробіологія Методи специфічної Інтерпретувати результати
діагностики інфекційних специфічних методів
хвороб діагностики інфекційних
хвороб
Патофізіологія Механізм Інтерпретувати
порушенн патологічні зміни за
я результатами
функцій органів і систем лабораторного
при патологічних станах обстеження при
різного генезу порушеннях функції
органів і систем різного
Імунологія та алергологія Основні поняття Оцінити
генезу дані
предмету, роль системи імунологічних
імунітету в інфекційному досліджень.
процесі,
вплив на термін елімінації
збудника з організму
людини. Імунологічні
аспекти хронічного
бактерійного носійства.
Епідеміологія Епід. процес (джерело,
Зібрати епідеміологічний
механізм зараження,
анамнез, провести
шляхи передачі) при
протиепідемічні та
інфекційних хворобах
профілактичні заходи в
осередку інфекції
Дерматологія Патогенез, клінічну Розпізнати висип у хворих
характеристику екзантем на інфекційні хвороби
Пропедевтика внутрішніх Основні етапи та методи Зібратианамнез, провести
хвороб клінічного клінічне обстеження
обстеженн хворого, виявити
я патологічні симптоми і
хворого синдроми. Аналізувати
отримані дані.
5. План та організаційна структура заняття:
5.1. Практичне заняття - 2 години (90 хвил.)
5.2. Питання, що розглядаються:
1. Методи дослідження в епідеміології - 10 хв.
2. Метод епідеміологічного обстеження та нагляду - 10 хв.
 3. Метод бактеріологічних та вірусологічних досліджень - 5 хв.
4. Імунологічні методи дослідження - 5 хв.
5. Статистичні показники - 20 хв.
6. Показники ефективності вакцинації - 5 хв.
7. Контроль і корекція рівня знань, та вмінь - 35 хв.
5.3. Методи дослідження в епідеміології:
• Метод епідеміологічного обстеження та нагляду
• Мікробіологічний, вірусологічний, паразитологічний методи
• Імунологічний метод
• Організація контрольованих дослідів
• Математичний метод
• Статистичний метод
5.4. Метод епідеміологічного обстеження та нагляду:
1 Обстеження та опитування хворого
2 Огляд вогнища та забір матеріалу для лабораторного дослідження
3 Вивчення документації
4 Оформлення результатів дослідження та складання висновку
5 Лабораторні дослідження
6 Спостереження
5.5. Методи мікробіологічних, вірусологічних та паразитологічних досліджень.
Об’єкти бактеріологічних досліджень:
1 Вода
2 Продукти харчування
3 Ентомологічні дослідження
4 Грунт
5 Предмети побуту
6 Протозоологічні дослідження
7 Повітря
5.6. Імунологічні методи дослідження:
1 Реакція аглютинації
2 Реакція преципітації
3 Реакція зв’язування комплементу
4 Реакція імунофлюоресценції
5 Реакція непрямої аглютинації
6 Реакція гальмування аглютинації
7 Реакція нейтралізації
5.7. Методи використовуються для:
1 Поточного та ретроспективного виявлення джерела інфекції
2 Передбачення розмірів інтенсивності процесу
3 Прогнозування епідемічного процесу
4 Ідентифікація збудника
5 Оцінка ефективності імунізації населення
 5.8. Статистичні показники:
1 ЗАХВОРЮВАНІСТЬ
Кількість хворих х 100 000
Середня чисельність населення
2 СМЕРТНІСТЬ
Кількість померлих х 100 000
Середня чисельність населення
3 ЛЕТАЛЬНІСТЬ
Кількість померлих від даної хвороби х 100 000
Кількість хворих даною хворобою
4 ПОКАЗНИКИ СЕЗОННОСТІ
5 ) індекс сезонності
Кількість хворих за місяць підйому
Кількість хворих за інші місяці
6 ) коефіцієнт сезонності
Відсоткове відношення кількості захворювань під час сезонного підйому, до
загальної кількості випадків даної хвороби за рік.
7 ПОКАЗНИК ВОГНИЩЕВОСТІ
Всі випадки в вогнищах даної хвороби в відсотках
Кількість вогнищ
8 ПОКАЗНИК ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ
Кількість госпіталізованих хворих х 100 в відсотках
Кількість осіб, що захворіли
9 СЕРЕДНЬОДЕННА КІЛЬКІСТЬ ХВОРИХ
Кількість хворих за рік
Кількість днів у році
Також проводять розрахунки за місяць, квартал, півріччя.
ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВАКЦИН ТА ВАКЦИНАЦІЙ
10 Імунологічна ефективність
Е= а х 100 - в х 100 А В
а - кількість щеплених в дослідній групі, що дали імунологічну реакцію в - те ж в
контрольній не щепленій групі
А - кількість щеплених вакциною
В - кількість не щеплених
11 Епідеміологічна ефективність
К=ва
К - індекс ефективності
а - захворюваність серед щеплених
в - захворюваність в контрольній групі
6. Матеріали методичного забезпечення заняття:
6.1. Матеріали контролю для підготовчого стану заняття.
1.1. Контрольні питання для індивідуального опитування:
1. Дайте визначення епідеміологічного методу дослідження й охарактеризуйте його
структуру.
2. За якими ознаками здійснюється вивчення розподілу захворюваності?
3. Дайте характеристику кількісних і якісних проявів епідемічного процесу.
4. Що таке епідеміологічна, соціальна й економічна значущість захворюваності?
Вкажіть критерії оцінювання.
5. Вкажіть переваги й недоліки оцінювання методичних проблем на основі
офіційної статистики і вибіркових досліджень.
6. Визначення і схема статистичного епідеміологічного аналізу.
7. Аналіз захворюваності за територіями.
8. Аналіз захворюваності за колективами та групами населення.
9. Дайте визначення оперативного епідеміологічного аналізу.
10. Назвіть напрями оперативного епідеміологічного аналізу.
6.1.2 Тести 2-го рівня: обрати правильні відповіді.
Варіант № 1
1. Інтенсивними епідеміологічними показниками захворюваності є:
a) летальність;
b) смертність;
c) сезонність;
d) превалентність;
e) структура захворюваності за віком.
2. Соціальна значущість інфекційних хвороб характеризується:
a) тенденцією захворюваності;
b) показниками інвалідності;
c) тенденцією до зростання питомої ваги інфекційної патології;
d) тенденцією до збільшення витрат на профілактику та лікування патології;
e) показником неефективного використання працездатного населення.
3. Одним із критеріїв епідеміологічної значущості інфекції є:
a) захворюваність;
b) смертність;
c) інвалідність;
d) тривалість непрацездатності;
e) показник неефективного використання працездатного населення.
4. До непрямих економічних збитків від інфекційних хвороб відносять:
a) затрати на лікування захворілих;
b) виплати з тимчасової непрацездатності у зв’язку з інфекційною хворобою;
c) вартість недоотриманої суспільством продукції в результаті втрати
працездатності від інфекційної хвороби;
d) витрати на проведення протиепідемічних заходів в осередках інфекційних
хвороб;
e) виплати по інвалідності у зв’язку з інфекційною хворобою
5. Епідеміологічна діагностика - це:
 a) сукупність науково обгрунтованих рекомендацій;
b) система спостереження за епідемічним процесом;
c) розпізнавання захворюваності й епідемічного стану населення;
d) масові обстеження населення для отримання певних даних;
e) системний аналіз у теорії управління протиепідемічною системою.
6. Для річної динаміки захворюваності характерним є такий прояв:
a) циклічність;
b) багаторічна епідемічна тенденція;
c) сезонність;
d) нерегулярні коливання;
e) захворюваність, яка є нетиповою для певної місцевості.
7. Для визначення епідемічної тенденції застосовують такий прийом:
a) вирівнювання динамічного ряду по прямій;
b) когортне дослідження;
c) дослідження „випадок - контроль”;
d) визначення нормативного показника;
e) визначення коефіцієнта кореляції.
8. Під час оцінювання розподілу захворюваності вік захворілих людей належить до
такої ознаки, як:
a) видова;
b) типова;
c) індивідуальна;
d) групова;
e) та, що відображає проведення протиепідемічних заходів.
9. Під час оцінювання розподілу захворюваності густота населення в місці
проживання захворілих людей належить до такої ознаки, як:
a) видова;
b) типова;
c) індивідуальна;
d) групова;
e) та, що відображає проведення протиепідемічних заходів.
10. До інфекцій з глобальним ареалом поширення відносять:
a) кліщовий енцефаліт;
b) лептоспіроз;
c) туляремію;
d) малярію;
e) вірусний гепатит В.
11. Для багаторічної динаміки захворюваності характерним є такий
прояв:
a) сезонність;
b) цілорічна захворюваність;
c) циклічність;
d) епідемічний спалах;
e) поодинока, розрізнена захворюваність.
12. Циклічність у багаторічній динаміці - це:
a) основний напрям розвитку епідемічного процесу за ряд років;
b) закономірний підйом захворюваності в певний період року;
c) регулярні коливання захворюваності за ряд років;
d) нерегулярні коливання захворюваності за ряд років;
e) короткочасний підйом захворюваності на обмеженій території.
Варіант № 2
1. Розділами епідеміологічного методу дослідження є:
a) експериментальне дослідження;
b) оперативний епідеміологічний аналіз;
c) аналітичне дослідження;
d) прогностичне дослідження;
e) обстеження осередку інфекційного захворювання.
2. Одним із критеріїв епідеміологічної значущості інфекції є:
a) захворюваність;
b) смертність;
c) інвалідність;
d) тривалість непрацездатності;
e) показник неефективного використання працездатного населення.
3. На території адміністративного району мешкає 300 тис. населення.
Протягом року в цьому районі було зареєстровано 723 випадки захворювань на
вірусний гепатит А. Всього інфекційних захворювань різної етіології було
зареєстровано 50 тис. Скільки інтенсивних показників можна розрахувати за
цими даними:
a) 6;
b) 5;
c) 4;
d) 2;
e) 1?
4. Епідеміологічна діагностика - це:
a) сукупність науково-обгрунтованих рекомендацій;
b) система спостереження за епідемічним процесом;
c) розпізнавання захворюваності й епідемічного стану населення;
d) масові обстеження населення для отримання певних даних;
e) системний аналіз у теорії управління протиепідемічною системою.
5. Для багаторічної динаміки захворюваності характерним є такий прояв:
a) сезонність;
b) цілорічна захворюваність;
c) циклічність;
d) епідемічний спалах;
e) поодинока, розрізнена захворюваність.
6. Циклічність у багаторічній динаміці - це:
a) основний напрям розвитку епідемічного процесу за ряд років;
b) закономірний підйом захворюваності в певний період року;
c) регулярні коливання захворюваності за ряд років;
d) нерегулярні коливання захворюваності за ряд років;
e) короткочасний підйом захворюваності на обмеженій території.
7. Екзотична захворюваність - це завжди:
a) спорадична захворюваність;
b) ендемічна захворюваність;
c) пандемія;
d) епідемічний спалах;
e) епідемічна захворюваність.
8. Під час оцінювання розподілу захворюваності щепленість захворілих
людей належить до такої ознаки, як:
a) видова;
b) типова;
c) індивідуальна;
d) групова;
e) та, що відображає проведення протиепідемічних заходів.
9. Під час вивчення розподілу захворюваності до індивідуальної ознаки
відносять таку:
a) стать;
b) належність до організованого колективу;
c) водопостачання;
d) антиінфекційний імунітет;
e) якість проведення протиепідемічних заходів.
10. Показник осередковості - це:
a) відношення кількості хворих до кількості осередків, в яких зареєстровані
випадки захворювань;
b) відсоток колективів певного типу, в яких зареєстровані випадки захворювань;
c) загальна кількість колективів, в яких зареєстровані випадки захворювань;
d) загальна кількість хворих в осередках певного типу;
e) відношення кількості колективів - осередків певного типу, де зареєстровані
випадки захворювань, до кількості колективів того типу, в яких випадки
захворювань не реєструвалися.
11. Епідеміологічна діагностика - це:
a) сукупність науково обгрунтованих рекомендацій;
b) система спостереження за епідемічним процесом;
c) розпізнавання захворюваності й епідемічного стану населення;
d) масові обстеження населення для отримання певних даних;
 e) системний аналіз у теорії управління протиепідемічною системою.
12. Для річної динаміки захворюваності характерним є такий прояв:
a) циклічність;
b) багаторічна епідемічна тенденція;
c) сезонність;
d) нерегулярні коливання;
e) захворюваність, яка є нетиповою для певної місцевості.
ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ:
1 варіан: 1) a,e,d; 2) в,; 3) а; 4) с; 5) с; 6) с; 7) а; 8) с; 9) d; 10) е; 11) с; 12) с
2 варіант: 1) а,сД; 2) а; 3) d; 4) с; 5) с; 6) с; 7) е; 8) с; 9) d; 10) а; 11) с; 12) с
ЗАДАЧІ.
1. В населеному пункті проживає 10 000 чоловік. За рік, що минув,
вперше виявлено 2 хворих на туберкульоз. Показник захворюваності склав:
Еталон відповіді- 20
2. В одному з районів міста у трьох вогнищах дизентерії виявлено 15
хворих. Показник вогнищевості склав:
Еталон відповіді- 5%
3. Проти дифтерії в електролізному цеху щеплені 180 чоловік, в
метизному вакцинація не проводилась. Серед щеплених захворіло 3 людини,
захворюваність в метизному цеху склала 15 чоловік.
Епідеміологічна ефективність дорівнює:
Еталон відповіді- 5
4. В місті захворіло лейшманіозом 15 чоловік. Померло від даного
захворювання 3 людини. Летальність склала:
Еталон відповіді- 20 000
5. У місті захворіло на грип 15 000 чоловік. Госпіталізовано 100
чоловік. Показник госпіталізації дорівнює:
Еталон відповіді- 0,67%
6. В Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя за останній квартал
зареестровано 10 випадків туберкульозу. Яка структура епідеміологічного методу
дослідження застосовується для оцінки данної ситуації?
Еталон відповіді: дескриптивний, аналітичний, експериментальний прийоми, та
математичне дослідження.
7.В районі м. Запоріжжя зареестровано на протязі останнього місяця 3 случая
черевного тифу. При епідеміологічному дослідженні всі ці випадки не мали
загального джерела. Як оцінити данну ситуацію?
Еталон відповіді: Спорадична захворюванність.
8. В інфекційну лікарню м. Запоріжжя надійшов хворий с діагнозом малярія.
З анамнезу встановлено, що хворий прибув в місто з Уганди. Як оцінити данний
випадок?
Еталон відповіді: Екзотична захворюванність.
9. За травень місяць в м. Запоріжжя зареєстровано 6 випадків
кліщового бореліозу. В той же час за останні місяці року виявлено лише 2 випадки
хвороби Лайма. Як розрахувати індекс сезонності?
Еталон відповіді: 6/2=3
10. За рік зареєстровано в м. Запоріжжя 176 случаев менингококковой инфекции.
Яка середньоденна кількість хворих в данному випадку?
Еталон відповіді: 176 =0,48
365
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ВНЕАУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ
СТУДЕНТІВ
Учбові завдання Вказівки до завданнь
Вивчіть: Напишіть відповіді:
1. Зміст та структура епідеміологічного 1. Визначення поняття -
дослідницького прийому. "епідеміологічний метод".
2. Ціль та структура епідеміологічного
методу.
2. Описово - оціночні прийоми 1. Ціль описово - оціночних прийомів.
епідеміологічного метода.
1. Визначення поняття
"Єпідеміологічна
3. Значимість інфекційної значимість","соціальна значимість".
захворюваності: - епідеміологічна, 2. Критерії оцінки
- економічна; єпідеміологічної
- соціальна. значимості.
3. Прямі та опосередковані єкономічні
втрати.
4. Аналітичні прийоми 1. Цель аналітичних прийомів
епідеміологічного метода. єпідеміологічного метода.
2. Дослідження по типу «випадок-
контроль».
5. Експериментальні 1. ЦільКагортне
3. дослідження.
єпідеміологічних дослідницьких
епідеміологічні прийомів.
методи. 2. Варіанти
єкспериментальних
6. Методику розрахунків інтенсивних і Зробіть розрахунки:
дослідженнь.
екстенсивних показників. 1. Інтенсивного показника
захворюваності ГА на лікарському
пункті з кількістю населення 1200
чоловік, якщо
зареестровано 6 хворих ціею інфекціею;
2. Летальності і смертності від
лептоспірозу в районі з кількістю
Список літератури:
населення 140 тисяч чоловік, якщо
захворіло 9 чоловік, померло - 1.
 Базова:
1. Лекції професора Рябоконь О.В.
2. Виноград Н.О. Загальна епідеміологія: навч. посіб. / Н.О. Виноград, З.П.
Василишин, Л.П. Козак. 5-е вид., переробл. та допов.– К.: ВСВ «Медицина», 2021.
– 272 с.
3. Спеціальна епідеміологія: Навч. посіб. для мед. ун-тів, інст., акад. — 3-тє вид.,
переробл. і доповн. Рекомендовано МОН / Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак
Л.П. — К., 2021. — 336 с.

Додаткова:
1.Діагностика особливо-небезпечних інфекцій : Навчальний посібник для
студентів 5, 6 курсів І, ІІ медичних факультетів, лікарів-інтернів всіх
спеціальностей / О. В. Рябоконь, Н. С. Ушеніна, В. Г. Савельєв, О. О. Фурик -
Запоріжжя : [ЗДМУ], 2017. - 90 с.
2. Закон України № 2861-VI від 23.12.2010 «Про внесення змін до Закону України
«Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та
соціальний захист населення».
Інформаційні ресурси
Centers for Disease Control and Prevention (CDC) – Режим доступу:
http://www.cdc.gov/foodborneoutbreaks/info_healthprofessional.htm
https://www.testcentr.org.ua/uk/
https://www.phc.org.ua/