Міністерство охорони здоров’я України

Харківський національний медичний університет

Кафедра інфекційних хвороб та фтизіатрії
Факультет IV медичний

«Затверджено»
на засіданні кафедри
інфекційних хвороб
та фтизіатрії
01.09.23 р.
Протокол № 1
Завідувачка кафедри
д.мед.н., проф.
_________________
Катерина ЮРКО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти

6-го курсу медичних факультетів
з освітнього компоненту «Інфекційні хвороби»

Тема 2: Ведення пацієнта з респіраторним синдромом.

Харків – 2023 р.
 Тема №2: Ведення хворого з інфекційним захворюванням з повітряно-крапельним механізмом
передавання
1. Кількість годин: аудиторних – 5,0 , СРС – 2,0.
2. Матеріальне та методичне забезпечення теми: методичні вказівки, контрольні
питання, тести, задачі, виписки із історій хвороби, таблиці, плакати та інший ілюстративний
матеріал (мультимедійні презентації, відеофільми), нормативні документи ВООЗ, МОЗ.
Тематичний пацієнт. Комп’ютерні навчальні та контролюючі програми.
3.Актуальність (обґрунтування) теми:
Респіраторний синдром – це синдром, що характеризує клінічні прояви уражень
респіраторного тракту на будь-якому його рівні, які виникають внаслідок дії вірусних,
бактеріальниx, хімічних або фізичних агентів і викликаних ними локальних або системних
запальних процесів.
Лише вірусів, збудників гострих респіраторних вірусних інфекцій, налічують більше
300. Найбільш вивченими серед них є - віруси грипу, парагрипу, респіраторно-синцитіальний
вірус, риновіруси, коронавіруси, реовіруси, аденовіруси, деякі серотипи ентеровірусів.
Захворювання верхніх дихальних шляхів є найбільш поширеними інфекційними
захворюваннями. Серед причин тимчасової втрати працездатності вони посідають перше місце
- навіть в міжепідемічний період на них хворіє шоста частина населення планети. В Україні
щорічно на ГРЗ хворіє від 10 до 14 млн осіб, що становить 25-30% усієї та близько 75-90%
інфекційної захворюваності в країні. ГРЗ, які спричинюються вірусами, називаються гострими
респіраторними вірусними захворюваннями ( далі - ГРВЗ).
Характер і вираженість ураження дихальних шляхів, залучення в запальний процес тих
чи інших його відділів залежать від особливостей патогенезу і тяжкості захворювання. Тому
вже при формулюванні попереднього діагнозу необхідно чітко визначити топографію ураження
дихальних шляхів (риніт, фарингіт, ларингіт, трахеїт, бронхіт, бронхіоліт, пневмонія, плеврит і
їхні сполучення). Такий підхід полегшує проведення диференційної діагностики, а також є
необхідним при розробці лікувальних заходів.
В практичній медицині ГРВІ займають особливе місце серед інших хвороб людини ще за
однієї причини, на них припадає 90%. Як і у відношенні інших поширених хвороб, діагноз ГРВІ
часто виставляється без достатніх на те підстав. Частота помилок при діагностиці ГРВІ складає
50%. Разом з тим, діагноз ГРВІ може мати місце лише в тому випадку, якщо при обстеженні
хворого лікар визначає ознаки враження дихальних шляхів. Проте необхідно пам’ятати, що
респіраторний синдром можуть спричинювати не лише віруси, а й бактерії, мікоплазми,
хламідії, рикетсії.
Актуальність цих інфекцій підкреслюють наступні їх особливості:
 ці збудники поширені повсюдно;
 контагіозність захворювань висока, сприйнятливість загальна, як наслідок –
масовість захворювань;
 перенесена вірусна інфекція відкриває доступ бактеріальній інфекції, звідси часті
бактеріальні ускладнення;
 перенесені вірусні захворювання сприяють формуванню хронічних процесів не
лише в дихальних шляхах, але й в інших органах і системах;
 багато респіраторних вірусів здатні персистувати в організмі, періодично
викликаючи загострення, доведено, що деякі з них можуть бути причиною розвитку повільних
інфекцій.
Знання клінічних, епідеміологічних та лабораторних особливостей інфекційних хвороб,
що перебігають з респіраторним синдромом, дозволяють лікарям проводити, так звану, ранню
діагностику, діагностику на догоспітальному етапі, яка обумовлює своєчасне призначення
відповідного лікування хворому та проведення необхідних профілактичних заходів.
 4. Навчальні цілі(мета)заняття:
- загальна: удосконалити знання про місце інфекційних захворюваннь з повітряно-
крапельним механізмом передавання в структурі інфекційних хвороб, поширеність у різних
регіонах України і світу, ознайомитися із статистичними даними щодо захворюваності,
летальності, частоти ускладнень на сьогоднішній день.
- конкретна: навчити студентів шляхом диференційної діагностики своєчасно розпізнавати
інфекційні захворювання з респіраторним синдромом.

а)студент повинен знати:

 визначення поняття респіраторний синдром;
 клінічні прояви залежно від локалізації патологічного процесу;
 місце інфекційних хвороб із повітряно-крапельним механізмом передавання в
структурі інфекційної патології.
 епідеміологічні, патогенетичні, клінічні та лабораторні особливості інфекційних
захворювань, що можуть супроводжуватися респіраторним синдромом, їх специфічну
діагностику, тактику лікаря при їх виявленні або підозрі, ускладнення, принципи лікування та
профілактики;
 порядок госпіталізації, обстеження та виписки хворих
 особливості ведення медичної документації
 диференційно-діагностичні відмінності респіраторного синдрому у хворих на грип,
парагрип, респіраторно-синцитіальну, аденовірусну інфекцію та при бактеріальних ураженнях;
 диференційну діагностику типових та атипових пневмоній (орнітоз, мікоплазмоз,
легіонельоз, SARS), туберкульозу легенів;
 визначення поняття, класифікацію, патогенез, клінічну і лабораторну діагностику
гострої дихальної недостатньості, принципи лікування, невідкладну допомогу на
догоспітальному етапі, в клініці інфекційних хвороб;
 визначення поняття, класифікацію, патогенез, клінічну і лабораторну діагностику
респіраторного дистрес-синдрому дорослих, принципи лікування, невідкладну допомогу на
догоспітальному етапі, в клініці інфекційних хвороб.
 Знати основні накази МОЗ України, що стосуються захворювань, які перебігають з
респіраторним синдромом.

б) студент повинен вміти:

 аналізувати епідеміологічні, патогенетичні і клінічні особливості інфекційних
хвороб із повітряно-крапельним механізмом передавання;
 демонструвати навички клінічної і лабораторної діагностики інфекційних хвороб із
повітряно-крапельним механізмом передавання та їхніх ускладнень;
 проводити диференційну діагностику найбільш поширених інфекційних хвороб із
повітряно-крапельним механізмом передавання;
 проводити розпізнавання окремих синдромів при ураженні респіраторного тракту
та проводити розмежування інфекційних та неінфекційних уражень дихальних шляхів;
 встановлювати та обґрунтовувати заключний діагноз відповідно до класифікації;
 діагностувати невідкладні стани при інфекційних хворобах дихальних шляхів;
 призначати раціональне лікування хворим на інфекційні хвороби із повітряно-
крапельним механізмом передавання на різних етапах медичної допомоги;
 визначати лікувальну тактику в разі ускладнень або невідкладних станів при
інфекційних хворобах дихальних шляхів на догоспітальному етапі;
 прогнозувати наслідки інфекційних хвороб дихальних шляхів на здоров’я людини;
 проводити профілактичні заходи в осередку;
 дотримуватися правил особистої безпеки під час роботи з інфекційними
пацієнтами;
 дотримуватися правил етики та деонтології під час роботи біля ліжка хворого.
в) практичні навички:
- провести клінічне (розпитування - зібрати епідеміологічний анамнез); та безпосередньо
обстеження хворого на предмет виявлення респіраторного синдрому;
- скласти план обстеження хворого;
- оцінити результати специфічних методів діагностики респіраторного синдрому, зокрема:
загального аналізу крові, загального аналізу сечі, бактеріологічного дослідження мокротиння,а
також копрокультури, гемокультури, уринокультури, серологічних досліджень (РА у парних
сироватках, РНГА, РІФ, ІФА, ПЛР);
- своєчасно діагностувати невідкладні стани;
- провести диференціальний діагноз;
- сформулювати діагноз ;
- скласти план лікування захворювання;
- надати невідкладну допомогу при виникненні невідкладних станів;
- провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції.
 5. Граф логічна структура теми:

ГРИП.

етіологія РНК-вмісний вірус грипу серотипів А, В, С.

Малостійкий у навколишньому середовищі,
фактори патогенності.
Джерело – хвора людина. Повітряно-краплинний
епідеміологія механізм; сприйнятливість дуже висока,
постінфекційний імунітет стійкий та типо- і
штамоспецифічний

Стимуляці Імунодепресія Судин Нейрот Стимуляці

я гум. ні ропна я
імунітету вражен дія виробленн
ня я
вірусу в клітині

санаці
інтерферо
проникнення

Руйнування

ну. я

Порушенн
патогенез
Вірусемія,
Реплікація

ускладнен
Вторинна
інфекція
оксимія

органах
клітин

яв

ня
вигляд хворого –
ломота та біль в
(головний біль в

гіперемія шкіри

тулуба, ін’єкція
надбрівних дуг,
Висока гарячка

світлобоязнь,

(явища
ділянці лоба,
Інтоксикація

судин склер
клініка
Катарадольний

ринофарингіту

зниження АТ,

обличчя та
розбитість,

Зовнішній
Підвищення і
пітливість

половини
скронь та

суглобах,
раптовий

верхньої
брадікардія
тахікардія і
Гострий

початок

та
м’язах і

синдром
трахеїту

ІТШ, Ураження ЦНС Синдром Рея, Ускладнення

ускла токсичний (арахноїдит, синдром зумовлені
д- геморагічни синдром Гієна- раптової смерті, суперінфекціє
ненн й набряк Барре, набряк гломерулонефр ю (пневмонія,
я легень мозку, ит синусити)
поліневрити)
Специфічна ІФМ-виявлення серологічні
діагностика антигенів вірусу в методи: РЗК,
мазках відбитках РГГА
сл.оболонки
носоглотки
бзисна терапія: етіотропне: інгібітори сндромальна:
лікування посиленне пиття, нейрамінідази, відповідно до
жарознижуючі, блокатори М2-каналів, розвитку
деконгестанти, людський інтерферон, синдрома.
відхаркуючі людський
антигістамінні, імуноглобулін,
полівітаміни індуктори ендогенного
інтерферону планова

специфічна
профілактик неспецифічна екстрена
 6.Орієнтована карта роботи студента.

№ Розділи Час у хвилинах

Критерії діагнозу інфекційного захворювання з
1. 15
перевіркою їх біля ліжка хворого.
Вибір найбільш інформованих тестів, лабораторних
2. та інструментальних досліджень. які підтверджують 10
діагноз.
Призначення лікування, виписування рецептів
3. 15
(знання механізму дії ліків).
4. Вибір методу фізіотерапевтичного лікування. 5
5. Визначення прогнозу та працездатності хворого. 5
6. Визначення групи інвалідності. 5
7. Профілактика захворювання. 5

7. Завдання для самостійної роботи

Перелік питань, що підлягають вивченню.
1. Визначення поняття респіраторного синдрому.
2. Основні інфекційні захворювання, що супроводжуються виникненням
респіраторного синдрому.
3. Епідеміологічні, патогенетичні та клінічні особливості інфекційних хвороб
дихальних шляхів.
4. Клінічні прояви респіраторного синдрому в залежності від рівня ураження
респіраторного тракту.
5. Поняття „ГРЗ” , „ГРВІ”,„ГРВЗ”.
6. Особливості сучасного епідеміологічного та клінічного перебігу грипу.
7. Патогенез та клініко-лабораторні особливості грипу та інших ГРВЗ.
8. Особливості лабораторної діагностики грипу та інших ГРВЗ, диференціальний
діагноз, ускладнення, прогноз.
9. Сучасні методи лікування хворих на грип та інші ГРВЗ.
10. Принципи імунопрофілактики. Оцінка засобів специфічної та неспецифічної
профілактики.
11. Характеристика ураження дихального тракту при ентеровірусних захворюваннях,
дитячих вірусних інфекціях, інфекційному мононуклеозі. Рання та диференційна діагностика на
підставі особливостей анамнезу, у т.ч. епіданамнезу, клініки, загальноклінічних та специфічних
методів дослідження
12. Особливості респіраторного синдрому, що розвивається при особливо небезпечних
інфекціях
13. Класифікаційні особливості розподілу пневмоній. Диференціальна діагностика
типових та атипових пневмоній (респіраторний мікоплазмоз, орнітоз, легіонельоз, SARS). Роль
і місце збудника туберкульозу при ураженнях дихальних шляхів. Підходи до диференціальної
діагностики туберкульозу легень. Ускладнення. Принципи лікування та профілактики.
14. Особливості лікування атипових пневмоній. Медична допомога хворим на
догоспітальному етапі.
15. Невідкладні стани при респіраторних інфекціях, сучасні підходи до лікування,
особливості допомоги на до госпітальному етапі.
16. Респіраторний дистрес-синдром дорослих.
 7.0 Практичні навички.
- провести клінічне (розпитування - зібрати епідеміологічний анамнез); та безпосередньо
обстеження хворого на предмет виявлення респіраторного синдрому;
- скласти план обстеження хворого;
- оцінити результати специфічних методів діагностики респіраторного синдрому, зокрема:
загального аналізу крові, загального аналізу сечі, бактеріологічного дослідження мокротиння,а
також копрокультури, гемокультури, уринокультури, серологічних досліджень (РА у парних
сироватках, РНГА, РІФ, ІФА, ПЛР);
- своєчасно діагностувати невідкладні стани;
- провести диференціальний діагноз;
- сформулювати діагноз ;
- скласти план лікування захворювання;
- надати невідкладну допомогу при виникненні невідкладних станів;
- провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції.

Перелік завдань, які необхідно виконати.

ВАРІАНТ 1

1. Респіраторно-синцитійна інфекція найбільш часто зустрічається:

A. У дітей раннього віку
B. В осіб похилого віку
C. В осіб молодого віку
D. Вік значення не має
E. У школярів
2. Гемограма при аденовірусній інфекції:
A. Лейкоцитоз, здвиг формули вліво
B. Нормоцитоз, еозинофілія, здвиг формули вправо
C. Нормоцитоз або помірна лейкопенія, відносний лімфоцитоз
D. Лейкоцитоз, здвиг формули, здвиг формули вправо
E. Анемія, лейкопенія, відносний лімфоцитоз
3. Мінливість вірусу грипу обумовлена:
A. Зміною вірусної оболонки
B. Антиген-дрейфом і антиген-шифтом
C. Зміною М-білка
D. Вірус стабільний
E. Усе перераховане вірно
4. При тяжких формах грипу показано призначення в першу чергу:
A. «Протигрипозного гама-глобуліну» в поєднанні з противірусними препаратами
іпатогенетичною терапією
B. Антибіотиків
C. Імуномодуляторів
D. Глюкокортикостероїдів
E. Симптоматичної терапії
5. Інтоксикація при парагрипі:
A. Виражена
B. Відсутня
C. Помірна
 D. Зустрічається рідко
E. Зустрічається лише у ВІЛ-інфікованих
ЕТАЛОНИ ВІРНИХ ВІДПОВІДЕЙ
1 2 3 4 5
А С В А С

8. Ситуаційні задачі для визначення кінцевого рівня знань:

Задача № 1
Хвора П., 28 років захворіла гостро. Хвороба почалася з ознобу, болю в попереку,
м’язах, інтенсивного головного болю в лобній ділянці, очних яблуках. Температура
підвищилась до 39 0С. На другий день хвороби з’явився сухий, надсадний кашель, закладеність
носу. При огляді температура 39,2 0С, обличчя гіперемійоване, набрякле. І’єкція судин склер.
Виразна гіперемія зіву, зернистість задньої стінки глотки. В легенях везикулярне дихання. Тони
серця глухі, пульс 100 /хв.
1.Попередній діагноз.
2.План обстеження
3.Лікування.

Задача № 2
Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на
значно виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 400С, біль у
грудній клітці при кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої проживав у великому
готелі, де працювали кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось як
нежить з дряпанням у зіві. При обстеженні - стан хворого тяжкий, шкіра бліда, акроціаноз. ЧДР
– 32/хв. Тони серця значно приглушені, пульс – 60/хв., АТ- 100/60 мм. рт. ст. Виникло
одноразове блювання та діарея 3 рази на добу. Рентгенологічно – білатеральні інфільтрати
значні фокальні та зливні тіні, залучена нижня та середня доля справа, плевральний випіт, з
часом спостерігалось прогресування легеневих інфільтратів, не дивлячись на антибактеріальну
терапію. На 10 день перебування хворого у лікарні з’явились симптоми міокардиту . При
лабораторних дослідженнях - гіпонатріємія - 100 ммоль/л, у клінічному аналізі крові
лейкоцитоз, різкий нейтрофільний зсув, ШОЄ- 50 мм/год.
1.Попередній діагноз.
2.План обстеження
3.Лікування.

Задача № 3
Хвора 32 років каретою швидкої допомоги доставлена в приймальне відділення
інфекційної лікарні. Зі слів родичів хворіє 1-шу добу, захворювання розпочалось 6 годин тому з
підвищення температури тіла до 40 С, ознобу, ломоти в тілі. Через 5 годин температура тіла
різко знизилась, наросла в’ялість, хвора постійно спить. При огляді: хвора на питання не
відповідає, періодично сопор, мармурове забарвлення шкіри, акроціаноз, АТ – 60/20 мм.рт.ст.,
пульс 110 уд./хвилину, ЧДР – 28 /хвилину.
1.Сформулюйте попередній діагноз, вкажіть невідкладний стан.
2.План обстеження.
3. Лікування.

Задача № 4
18-річний юнак після перенесеного грипу відчув поколювання в мязах гомілок.
Протягом наступних 2 діб розвинулась слабкість в розгиначах ступнів, а до кінця неділі стало
важко ходити. Протягом тижня слабкість прогресувала і виникла необхідність в штучній
вентиляції легень.
1.Попередній діагноз.
2.План обстеження
3.Лікування.
Задача №5
Хворий занедужав дуже гостро: озноб, пiдвищення температури до 40,1 С,
iнтенсивний головний бiль у лобно-скроневих областях, бiль в очних яблуках, закладенicть
носа, сухий кашель, бiль за грудиною. Через 4 години приєдналася носова кровотеча, нудота,
дворазова блювота. Об'єктивно: склерит, кон'юнктивiт, гiперемiя, набряк, точковi крововиливи
в слизову ротоглотки. Тахiкардiя. Гiпотонiя. Жорстке дихання у легенях
1.Попередній діагноз.
2.План обстеження
3.Лікування.
Задача №6
Хвора 17 p., учениця 11 класу, де були вiдмiченi випадки ГРЗ, звернулась в
полiклiнiку на 3 день хвороби зi скаргами на озноб, загальну слабкiсть, помiрний бiль у горлi,
нежить, набряк обличчя, сльозотечу.Об'ективно: незначна гiперемiя пiднебiнних дужок та
мигдаликiв на тлi помipного набряку тканин. Кон'юнктивiт. Пальпуються м'якi, неболючi
пiдщелепнi, шийнi та пiдпахвиннi лiмфатичнi вузли. Хрипи не вислуховуються.Печiнка i
селезiнка помiрно збiльшенi.
1.Попередній діагноз.
2.План обстеження
3.Лікування.

Задача №7
До лiкарнi поступив хворий 20 p. на 2-й день хвороби зi скаргами на озноб,
пiдвищення температури до 39 С, головний бiль, переважно в дiлянцi чола i скронь, бiль в
очних яблуках, м'язах, свiтлобоязнь, розбитiсть, закладення носа, нечастий сухий кашель.
Об'єктивно: стан середньої тяжкостi. Гiперемiя обличчя, кон'юнктив. Слизова оболонка
носоглотки, м'якого та твердого пiднебiння яскраво гiперемована, набрякла. В легенях дихання
жорстке, тахiкардiя.
1.Попередній діагноз.
2.План обстеження
3.Лікування.

Задача №8
Хворий 22 p., на другий день хвороби скаржиться на високу температуру, головний
бiль у дiлянцi чола, надбрiвних дуг, при pyci очними яблуками, у м'язах i суглобах. Об'єктивно:
температура - 39 С. Обличчя гiперемоване, склери iн'єковані. Слизова оболонка м'якого
пiднебiння, задньої стiнки глотки яскраво гiперемована з точковими крововиливами.
1.Попередній діагноз.
2.План обстеження
3.Лікування.

9. Література по темі заняття:

а) Основна:
1. Інфекційні хвороби: підручник / О.А. Голубовська, М.А. Андрейчин, А.В. Шкурба та
ін.; за ред. О.А. Голубовської. – 3-є вид. – К.: ВСВ «Медицина», 2020. – 688 с.
2. Інфекційні хвороби: підручник / В.М. Козько, Г.О. Соломенник, К.В. Юрко та ін.; за
ред. В.М. Козька. – К.: ВСВ «Медицина», 2019. – 312 с.
 3. Інфекційні хвороби: підручник / О.А. Голубовська, М.А. Андрейчин, А.В. Шкурба та
ін.; за ред. О.А. Голубовської. – 4-е вид., переробл. та доповн. – К.: ВСВ «Медицина», 2022. –
464 с.
б) Допоміжна:
1. Медицина за Девідсоном: принципи і практика: посібник: пер. 23-го англ. вид.: у 3 т. Т.
2 / за ред. Стюарта Г. Ралстона, Яна Д. Пенмана, Марка В. Дж. Стрекена, Річарда П. Гобсона;
наук. ред. пер. Катерина Юрко, Василь Москалюк, Лариса Мороз та ін. – К.: ВСВ «Медицина»,
2021. – 778 с.
2. Mandell, Douglas, and Bennett’s рrinciples and рractice of іnfectious. – 9th Edition (vols 1
and 2) // John E. Bennett, Raphael Dolin, Martin J. Blaser. – Philadelphia, PA: Elsevier, 2020. – 3839
p.
3. Невідкладна інфектологія: навч. посіб. / В.М. Козько, А.В. Бондаренко, Г.О.
Соломенник та ін.; за ред. В.М. Козька. – 2-е вид., переробл. і допов. – К.: ВСВ «Медицина»,
2018. – 120 с.
4. Тропічні хвороби: навч. посіб. / В.М. Козько, Г.О. Соломенник, К.В. Юрко. – К.: ВСВ
«Медицина»; 2019. – 356 с.
5. Внутрішньолікарняні інфекції та інфекційний контроль: навч. посібник / К.В. Юрко,
В.М. Козько, Г.О. Соломенник. – Київ: ВСВ «Медицина», 2020. – 296 с.
6. Harrison’s Principles of Internal Medicine. – 19th Edition // Dan Longo, Anthony Fauci,
Dennis Kasper, Stephen Hauser. – McGraw-Hill, 2015.
7. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: в 3 т. / Ж.І. Возіанова – К.: Здоров’я,
2000. – Т. 1. – 856 с.
8. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: в 3 т. / Ж.І. Возіанова – К.: Здоров’я,
2001. – Т. 2. – 696 с.
9. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: в 3 т. / Ж.І. Возіанова – К.: Здоров’я,
2003. – Т. 3. – 846 с.

Методичні вказівки складено: доц. Меркулова Н.Ф., доц. Могиленець О. І. _____________

Методичні вказівки переглянуто та затверджено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та

фтизіатрії від 01.09.2023 р. (протокол № 1)

Завідувачка кафедри, д.мед.н., проф. _________________ Катерина ЮРКО