You are on page 1of 23

МОЗ УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет


Кафедра інфекційних хвороб

Затверджено
на методичній нараді
“____” _____________ 20 р.

Зав. кафедри, професор Мороз Л.В.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
для організації самостійної роботи стедентів V курсу медичних факультетів з
інфекційних хвороб (IX – X семестр)

Тема 7.2:
Вітряна віспа. Інфекційний мононуклеоз.

Підготувала: ас. к.мед.н. Попович О.О.

2009

1
1. Актуальність теми:
Проблема EBV- та CMV-інфекцій пов’язана, насамперед, із повсюдним їх
поширенням й високим ступенем ураження вірусами населення, особливо у країнах, що
розвиваються, де інфікованість дітей віком до 3-х років сягає 80%.
Виявлено здатність вірусів до пожитєвої персистенції, зв’язок їх з повільними
інфекціями, а також із неопластичними захворюваннями (EBV).
До того ж, як з’ясувалося останніми роками, EBV- та CMV-інфекції виступають
маркерами опортуністичних інфекцій при СНІД – відносяться до СНІД-індикаторних
інфекцій. Майже у 50% пацієнтів після трансплантації органів виявляються EBV та CMV.
Певну небезпеку може мати донорська кров, оскільки передача EBV та CMV таким
шляхом можлива. Тому і для транфузіології EBVта CMV є важливою проблемою.

2. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що


планується):
2.1. Студент повинен знати: а-2

 етіологію EBV- та CMV-інфекцій, загальну характеристику збудників;


 епідеміологію EBV- та CMV-інфекцій;
 патогенез EBV- та CMV-інфекцій;
 клінічні прояви EBV- та CMV-інфекцій за типового перебігу;
 класифікацію клінічних форм CMV-інфекції;
 класифікацію клінічних форм EBV-інфекції ;
 особливості клінічних проявів EBV- та CMV-інфекцій в залежності від форми;
 патогенез і клінічні прояви ускладнень EBV- та CMV-інфекцій;
 поняття про персистенцію EBV та CMV;
 особливості перебігу EBV-інфекції та CMV-інфекції у хворих на ВІЛ/СНІД;
 лабораторну діагностику EBV- та CMV-інфекцій;
 принципи лікування;
 принципи профілактики;
 тактику ведення хворих у разі виникнення невідкладних станів;
 прогноз EBV- та CMV-інфекцій;
 показання до госпіталізації хворих;
 правила виписки реконвалесцентів із стаціонару;
 правила диспансеризації реконвалесцентів.

2.2. Студент повинен вміти: а-3

 дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого з EBV-, CMV-інфекцією;


 зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;
 обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми EBV- та CMV-інфекцій,
обгрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар;
 провести диференціальну діагностику EBV- та CMV-інфекцій;
 на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення EBV- та
CMV-інфекцій, невідкладні стани;

2
 оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу
“EBV-, CMV-інфекція ” (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне
відділення);
 скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;
 інтерпретувати результати лабораторного обстеження;
 аналізувати результати специфічних методів діагностики в залежності від матеріалу і
терміну хвороби;
 скласти індивідуальний план лікування з урахуванням стадії хвороби, наявності
ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати
невідкладну допомогу на догоспітальному етапі у разі необхідності;
 дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, звільнити від занять з
фізичної культури та тяжкої праці в періоді реконвалесценції.

3. Міжпредметне інтегрування:
Дисципліна Знати Вміти
Попередні дисципліни
Мікробіологія Властивості EBV та CMV; Інтерпретувати результати
методи специфічної специфічних методів
діагностики. діагностики EBV- та CMV-
інфекцій.
Фізіологія Параметри фізіологічної Оцінити дані лабораторного
норми органів і систем обстеження.
людини; показники
лабораторного обстеження в
нормі (заг. ан. крові, сечі,
біохімія крові, параметри
КОС, електролітів тощо).
Патофізіологія Механізм порушення Інтерпретувати патологічні
функцій органів і систем при зміни за результатами
патологічних станах різного лабораторного обстеження при
генезу. порушеннях функції органів і
систем різного генезу.
Імунологія та Основні поняття предмету, Оцінити дані імунологічних
алергологія роль системи імунітету в досліджень.
інфекційному процесі.
Участь імунної системи у
формуванні латентних форм,
хронізації процесу та
персистенції вірусів в
організмі хворих на протязі
життя.

3
Епідеміологія Епід. процес (джерело, Зібрати епідеміологічний
механізм зараження, шляхи анамнез.
передачі) при EBV- та CMV-
інфекціях; поширеність
патології в Україні і у світі.
Неврологія Патогенез, клінічні ознаки Провести клінічне обстеження
енцефаліту, менінгіту. хворого з ураженням нервової
системи.
Дерматологія Патогенез, клінічну Розпізнати висип у хворого на
характеристику екзантем. інфекційний мононуклеоз.

Отоларінгологія Клінічні ознаки ураження Своєчасно поставити діагноз,


слизової оболонки призначити відповідне
ротоглотки. обстеження.
Пропедевтика Методи та основні етапи Зібрати анамнез, провести
внутрішніх хвороб клінічного обстеження клінічне обстеження хворого,
хворого. виявити патологічні симптоми і
синдроми. Аналізувати
отримані дані.
Клінічна фармакологія Фармакокінетику і Призначити лікування в
фармакодинаміку, побічні залежності від віку,
ефекти ганцикловіру, індивідуальних особливостей
фоскарнету. хворого, обрати оптимальний
режим прийому та дозу
препарату, виписати рецепти.

Наступні дисципліни
Сімейна медицина Патогенез, епідеміологію, Проводити диференціальну
динаміку клінічних проявів, діагностику хвороб різного
можливі ускладнення EBV- генезу із EBV- та CMV-
та CMV-інфекції. інфекціями. Розпізнати їх
Особливості клінічного можливі ускладнення;
перебігу, принципи інтерпретувати дані
профілактики і лікування. лабораторного обстеження.
Своєчасно госпіталізувати
хворого в інфекційний
стаціонар. Заповнити екстрене
повідомлення. Надати
невідкладну допомогу в разі
необхідності.
Внутрішньопредметна інтеграція
Інфекційні хвороби Особливості інфекційних Проводити диференціальну
хвороб. Принципи діагностику EBV- та CMV-
діагностики, лікування, інфекцій з іншими
профілактики інфекційних інфекційними хворобами.
хвороб. Патогенез, Розпізнати їх можливі
епідеміологію, динаміку ускладнення; інтерпретувати
кінічних проявів, дані лабораторного
лабораторну діагностику, обстеження. Призначити

4
можливі ускладнення EBV- лікування. Надати допомогу на
та CMV-інфекцій. догоспітальному етапі.
Особливості їх клінічного
перебігу. Принципи
профілактики і лікування.

4. Зміст теми заняття.

EBV-, CMV-інфекція. Інфекційний мононуклеоз.


EBV, CMV
Етіологія

Епідеміологія Хворий Вірусоносій


а) джерело
Проникнення вірусу

Виділення збудника

Затяжний перебіг
Лімфогенний занос

Дифузія до РЕС

Виздоровлення

Персистенція
Формування хр.
Вірусемія

Повітряно- Трансфузійний Статевий Вертикальний

Формування
в) спосіб інфікування
Алергізація
організму

носійства
імунітету
краплинний

Патогенез

А) фази

Клініка

А) за типом
Типова Атипова
В) за ступенем тяжкості
Легка Середньотяжка Тяжка
Жовтянична

Субклінічна
Ангінозна
Гарячкова

Септична
Тифоїдна

С) клінічні варіанти
перебігу

Д) Основні клінічні симптоми


Медіастинальні

Лакунарна
Фолікулярна

мононуклеари

Лімфаденопатія Ангіна Спленомегалія Картина крові


Лімфоцитоз

Моноцитоз
Катаральна

Атипові
Пахвові

Збільшення
некротична
Шийні

Виразково-

селезінки
Інші

печінки,

Е) Ускладнення Анемія
Розрив селезінки Отит Пневмонія Неврити Енцефалопатія

Міо- та перикардити Менінгоенцефаліт Печінкова недостатність


Диференційний Вірусний гепатит Дифтерія Лейкоз Ангіна Туляремія
діагноз
Висипний тиф Черевний тиф Лімфогранулематоз
Лабораторна

5
Лімфоцитоз
Лейкоцитоз

Анти- CMV IgM


Імуноглобулін проти ЦМВ Анти- EBV IgM,
діагностика

Моноцитоз

ПЛР (ДНК EBV,


Анти- CMV IgG
Анти- EBV IgG,
мононуклеари
Гематологічна Серологічна Неспецифічна Цитологічна

Слина, сеча,
Біохімічний
аналіз крові
Атипові

УЗД

ліквор
CMV)
Нестероїдні протизапальні
Імуноглобулін проти ВЕБ
Ганцикловір, фоскарнет

Глюкокортикостероїди

Жарознижуючі та ін.
Дезінтоксикація

Вітамінотерапія
Антибіотики

Десенсибілізуючі
Лікування Етіотропне (CMV) Специфічне Патогенетичне Симптоматичне

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ ІНФЕКЦІЙНОГО МОНОНУКЛЕОЗУ З ДЕЯКИМИ


ЗАХВОРЮВАННЯМИ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ УРАЖЕННЯМ РОТОГЛОТКИ
№ Ознаки Інфекційний Ангіна стрептококова Ангіна Дифтерія
п\п захворювання мононуклеоз Симановського-
Венсана

1. Початок хвороби Підгострий Гострий Гострий Гострий


2. Гарячка Висока Висока Помірна Висока, помірна
3. Тривалість 5-15 днів 5-7 днів 3-5 днів 4-10 днів
гарячки
4. Шкіра, обличчя Блідість Гіперемія Гіперемія Блідість, ціаноз
5. Гіперемія Помірна Значна Помірна Помірна
ротоглотки
6. Мигдалики Помірно Помірно Не збільшені Значно
збільшені
7. Характер нальотів Гнійний, Гнійний, Некротичний Фібринозно-
фолікулярний фолікулярний детрит плівчастий
8. Розповсюдження Можливо Немає Можливо Характерно
нальотів
9. Колір нальотів Жовтувато-білий Жовтувато-білий Брудно-сірий Брудно-сірий,
перламутровий
10. Розташування У лакунах, фолікули У лакунах, фолікули На виразковій На поверхні
нальоту поверхні мигдаликів
11. Запах з рота Немає Немає Немає Характерний
12. Біль у горлі Помірний Різкий Помірний Помірний
13. Парез м’якого Немає Немає Немає Характерний
піднебіння
14. Набряк слизових Помірний Помірний Немає Виражений
ротоглотки,
гортані

6
15. Збільшення Генералізована Підщелепних Підщелепних Підщелепних
лімфовузлів лімфаденопатія
16. Набряк шиї Немає Немає Немає Характерний
17. Збільшення Характерні Нема Нема Можливо
печінки та збільшення печінки
селезінки
18. Порушення Немає Можливо Немає Характерно
серцево-судинної
діяльності
19. Гемограма Помірний лейкоцитоз, Нейтрофільний Помірний Помірний
мононуклеари лейкоцитоз лейкоцитоз лейкоцитоз

5. Матеріали методичного забезпечення заняття:

5.1. Контрольні питання для індивідуального опитування: =2

1. До якої групи інфекційних хвороб за джерелом інфекції належать EBV- та CMV-


інфекції?
2. Шляхи передачі EBV та CMV.
3. Характеристика EBV та CMV.
4. Патогенез EBV-інфекції.
5. Патогенез CMV-інфекції.
6. Класифікація клінічних форм EBV-інфекції.
7. Класифікація клінічних форм CMV-інфекції.
8. Клініка EBV-інфекції в залежності від форми захворювання.
9. Основні симптоми та синдроми EBV-інфекції.
10. Клініка CMV-інфекції в залежності від клінічних форм (А, Б, В).
11. Основні ускладнення EBV-інфекції.
12. Основні ускладнення CMV-інфекції.
13. Особливості перебігу EBV- та CMV-інфекцій у хворих на ВІЛ/СНІД.
14. Диференційна діагностика з іншими інфекційними та неінфекційними
захворюваннями.
15. Гемограма в перші дні захворювання у хворих на інфекційний мононуклеоз.
16. Зміни в гемограмі на 2-му тижні захворювання у хворих на інфекційний
мононуклеоз.
17. План обстеження хворих на EBV- та CMV-інфекції.
18. Методи специфічної діагностики EBV- та CMV-інфекцій. Інтерпретація
біохімічних, серологічних та молекулярно-генетичних досліджень.
19. Основні показники імунограми І та ІІ типів у хворих на EBV- та CMV-інфекції.
20. Правила госпіталізації хворих.
21. Принципи патогенетичної терапії.
22. Схеми противірусної терапії. Основні етіотропні препарати.
23. Показання до призначення антибіотиків при інфекційному мононуклеозі.
24. Правила виписки реконвалесцентів зі стаціонару.
25. Принципи профілактики EBV- та CMV-інфекцій.

7
5.2. Тести 2-го рівня: вибрати правильні відповіді =2

ВАРІАНТ 1

7.1.73. Які вітаміни переважно використовують при тяжкiй формi iнфекцiйного


мононуклеозу?
А. Вiтамiн А
Б. Вiтамiни групи В
В. Вiтамiн Д
Г. Вiтамiн Е

7.1.74. Ускладнення, типовi для iнфекцiйного мононуклеозу:


А. Пневмонiя
Б. Ангіна, паратонзиліт, лімфаденопатія
В. Гепатит, міокардит
Г. Менінгіт, параліч черепних нервів
Д. Артрит

7.1.75. Екзантема при iнфекцiйному мононуклеозi:


А. Буває у 10% випадків
Б. Буває у 25 - 30% випадків, полiморфна, по всiй поверхнi тiла
В. Зустрiчається у 50 - 70% випадків, полiморфна, на поверхнi грудної клiтки
Г. Завжди, еритематозна

7.1.76. Iнфекцiйний мононуклеоз вiдносять до:


А. Вiрусних трансмiсивних зоонозiв
Б. Вiрусних повiтряно-крапельних антропонозiв
В. Бактерiальних алiментарних антропонозiв
Г. Бактерiальних повiтряно-крапельних антропонозiв

7.1.77. Характернi для iнфекцiйного мононуклеозу синдроми:


А. Гарячка, кашель, анорексiя
Б. Гепато- та спленомегалiя
В. Гарячка, екзантема, лімфомоноцитоз, мононуклеари
Г. Гарячка, гематурiя, бiль у попереку
Д. Гарячка, гепато- та спленомегалiя, ангiна, лiмфаденопатiя, лімфоцитоз,
мононуклеари

7.1.78. .Патологоанатомiчнi ознаки при iнфекцiйному мононуклеозi:


А. Збiльшення лiмфатичних вузлiв, печiнки i селезiнки
Б. Збiльшення матки
В. Виразковий процес в кишечнику
Г. Крововиливи у мозковий шар нирок

7.1.79. Який симптом не характерний для періоду розпалу iнфекцiйного мононуклеозу?


А. Гарячка
Б. Значнi запальнi явища в ротоглотцi
В. Збiльшення печiнки i селезiнки
Г. Кон'юнктивiт

8
Д. Збiльшення лiмфатичних вузлiв

7.1.80. Основні фактори виникнення хронічних форм інфекційного мононуклеозу:


А. Тяжкий перебіг гострої форми інфекційного мононуклеозу
Б. Стан імунної системи
В. Супутні хронічні захворювання
Г. Зайва вага хворого

7.1.81. Вірус Епштейна-Барра може викликати:


А. Інфекційний мононуклеоз
Б. Гострий та хронічний гепатит
В. Ангіну, лімфаденопатію
Г. Ентероколіт
Д. Менінгіт

7.1.82. Якi з вказаних лiкарських засобiв не призначають при тяжкiй формi iнфекцiйного
мононуклеозу?
А. Дезiнтоксикацiйна терапiя
Б. Дiуретики
В. Кортикостероїднi препарати
Г. Антибiотики коротким курсом
Д. Вiтамiни групи В

7.1.83. Збудник iнфекцiйного мононуклеозу відноситься до групи:


А. Герпесвiрусів
Б. Арбовірусів
В. Коронавірусів
Г. Параміксовірусів

7.1.84. Диференційна діагностика тяжкого перебігу інфекційного мононуклеозу


проводиться з:
А. Первинними проявами ВІЛ-інфекції
Б. Сепсисом
В. Захворюваннями крові з генералізованою лімфаденопатією
Г. Лімфогранулематозом

ВАРІАНТ 2

7.2.85. Гемограма при iнфекцiйному мононуклеозi:


А. Лейкоцитоз, лiмфомоноцитоз, мононуклеари бiльше 10%, невелика анемiя,
ШЗЕ пiдвищена
Б. Помiрний лейкоцитоз, лiмфомоноцитоз, ШЗЕ пiдвищена
В. Лейкоцитоз, нейтрофiльоз, ШЗЕ пiдвищена
Г. Лейкопенiя, лiмфомоноцитоз, ШЗЕ пiдвищена

7.2.86. Менiнгiт при iнфекцiйному мононуклеозi:


А. Гнiйний
Б. Не зустрiчається
В. Серозний

9
7.2.87. Чи потрiбно призначати глюкокортикостероїди хворим з тяжким перебігом
iнфекцiйного мононуклеозу?
А. Обов'язково
Б. Інколи призначають
В. Не обов'язково
Г. Протипоказанi

7.2.88. Вiроцити (мононуклеари) при iнфекцiйному мононуклеозi - це змiненi:


А. Ретикулоендотелiальнi клiтини
Б. Лiмфоцити
В. Гiстiоцити
Г. Моноцити

7.2.89. Чи бувають ураження нервової системи у хворих на iнфекцiйний мононуклеоз?


А. Так
Б. Нi
В. Тільки в осіб літнього віку

7.2.90. В дiагностицi iнфекцiйного мононуклеозу використовують реакцiю:


А. Зв'язування комплементу
Б. Полімеразну ланцюгову реакцію
В. Імуноферментного аналізу
Г. Преципiтацiї в гелi

7.2.91. Для якого захворювання характернi: лейкоцитоз,лiмфомоноцитоз, мононуклеари


10% i бiльше?
А. Вiрусний гепатит
Б. Грип
В. Черевний тиф
Г. Iнфекцiйний мононуклеоз

7.2.92. Мiєлограма при iнфекцiйному мононуклеозi:


А. Рiдко змiнена
Б. Не змiнена
В. Змiнена незначно
Г. Змiнена при тяжких формах захворювання

7.2.93. Реакцiї Пауля-Бунеля, Гоффа-Бауера використовують для дiагностики:


А. Ентеровiрусної iнфекцiї
Б. Рикетсiозiв
В. Інфекцiйного мононуклеозу
Г. Епiдемiчного паротиту

7.2.94. Чи показанi кортикостероїди при тяжкому перебiгу мононуклеозу i в якій дозі?


А. Так, 1,5 мг/кг преднiзолону на добу в таблетках протягом 7-10 днів
Б. Так, малi дози на протязi мiсяця
В. Так, великi дози преднiзолону (10 мг/кг на добу) в таблетках протягом 2-3
тижнів
Г. Нi

10
7.2.95. Який вiрус викликає iнфекцiйний мононуклеоз?
А. Цитомегаловiрус
Б. Вiрус Герпес-Зостер
Г. Епштейна-Барра
Д. Вiрус простого герпесу

7.2.96. Тропiзм вiрусу Епштейна-Барра:


А. До лiмфо-ретикулярної тканини
Б. До нервової тканини
В. До клітин печінки
Г. До призматичного епітелію

ВАРІАНТ 3

7.3.97. Які вітаміни переважно використовують при тяжкiй формi iнфекцiйного


мононуклеозу?
А. Вiтамiн А
Б. Вiтамiни групи В
В. Вiтамiн Д
Г. Вiтамiн Е

7.3.98. Ускладнення, типовi для iнфекцiйного мононуклеозу:


А. Пневмонiя
Б. Ангіна, паратонзиліт, лімфаденопатія
В. Гепатит, міокардит
Г. Менінгіт, параліч черепних нервів
Д. Артрит

7.3.99. Екзантема при iнфекцiйному мононуклеозi:


А. Буває у 10% випадків
Б. Буває у 25 - 30% випадків, полiморфна, по всiй поверхнi тiла
В. Зустрiчається у 50 - 70% випадків, полiморфна, на поверхнi грудної клiтки
Г. Завжди, еритематозна

7.3.100. Iнфекцiйний мононуклеоз вiдносять до:


А. Вiрусних трансмiсивних зоонозiв
Б. Вiрусних повiтряно-крапельних антропонозiв
В. Бактерiальних алiментарних антропонозiв
Г. Бактерiальних повiтряно-крапельних антропонозiв

7.3.101. Характернi для iнфекцiйного мононуклеозу синдроми:


А. Гарячка, кашель, анорексiя
Б. Гепато- та спленомегалiя
В. Гарячка, екзантема, лімфомоноцитоз, мононуклеари
Г. Гарячка, гематурiя, бiль у попереку
Д. Гарячка, гепато- та спленомегалiя, ангiна, лiмфаденопатiя, лімфоцитоз,
мононуклеари

11
7.3.102. .Патологоанатомiчнi ознаки при iнфекцiйному мононуклеозi:
А. Збiльшення лiмфатичних вузлiв, печiнки i селезiнки
Б. Збiльшення матки
В. Виразковий процес в кишечнику
Г. Крововиливи у мозковий шар нирок

7.3.103. Гемограма при iнфекцiйному мононуклеозi:


А. Лейкоцитоз, лiмфомоноцитоз, мононуклеари бiльше 10%, невелика анемiя,
ШЗЕ пiдвищена
Б. Помiрний лейкоцитоз, лiмфомоноцитоз, ШЗЕ пiдвищена
В. Лейкоцитоз, нейтрофiльоз, ШЗЕ пiдвищена
Г. Лейкопенiя, лiмфомоноцитоз, ШЗЕ пiдвищена

7.3.104. Менiнгiт при iнфекцiйному мононуклеозi:


А. Гнiйний
Б. Не зустрiчається
В. Серозний

7.3.105. Чи потрiбно призначати глюкокортикостероїди хворим з тяжким перебігом


iнфекцiйного мононуклеозу?
А. Обов'язково
Б. Інколи призначають
В. Не обов'язково
Г. Протипоказанi

7.3.106. Вiроцити (мононуклеари) при iнфекцiйному мононуклеозi - це змiненi:


А. Ретикулоендотелiальнi клiтини
Б. Лiмфоцити
В. Гiстiоцити
Г. Моноцити

7.3.107. Чи бувають ураження нервової системи у хворих на iнфекцiйний мононуклеоз?


А. Так
Б. Нi
В. Тільки в осіб літнього віку

7.3.108. В дiагностицi iнфекцiйного мононуклеозу використовують реакцiю:


А. Зв'язування комплементу
Б. Полімеразну ланцюгову реакцію
В. Імуноферментного аналізу
Г. Преципiтацiї в гелi

ВАРІАНТ 4

7.4.109. Вірус Епштейна-Барр має тропність до:

12
А. Т-кілерів
Б. В-лімфоцитів
В. Макрофагів
Г. Нормальних кілерів
Д. Т-супресорів

7.4.110. Зараження EBV та CMV можливо:


А. Повітряно-краплинним шляхом
Б. Статевим шляхом
В. Парентерально
Г. При контакті з тваринами
Д. Через укус комах

7.4.111. Інкубаційний період при інфекційному мононуклеозі найчастіше триває:


А. Декілька годин
Б. 1-3 доби
В. 4-15 діб
Г. Декілька тижнів
Д. Декілька місяців

7.4.112. Метод ПЛР дозволяє виявити:


А. Атипові мононуклеари у крові
Б. Вірус у крові
В. Антитіла до антигенів вірусу у крові
Г. ДНК вірусу у крові
Д. Ядерні антигени вірусу

7.4.113. Екзантема при інфекційному мононуклеозі:


А. Розеольозна, мономорфна
Б. Везикульозна
В. Поліморфна
Г. Трапляється у більшості хворих
Д. Трапляється в 20-25% хворих

7.4.114. Назвіть характерні зміни у гемограмі при інфекційному мононуклеозі:


А. Лейкоцитоз
Б. Еозинофілія
В. Нейтрофільоз
Г. Лімфомоноцитоз
Д. Атипові мононуклеари

7.4.115. Типові прояви інфекційного мононуклеозу:


А. Біль у горлі
Б. Закладеність носу
В. Генералізована лімфаденопатія
Г. Гепатоспленомегалія
Д. Гарячка

7.4.116. При неускладненому інфекційному мононуклеозі характерними є зміни:


А. Вмісту кретинину та сечовини у крові

13
Б. У гемограмі
В. У копрограмі
Г. АлАТ, білірубіну у крові
Д. У лікворі

7.4.117. Антибактеріальні препарати при інфекційному мононуклеозі:


А. Не застосовують ніколи
Б. Призначають всім хворим
В. Призначають за показаннями
Г. Призначають ампіцилін
Д. Ампіцилін протипоказаний

7.4.118. Особливості перебігу CMV-інфекції у хворих на ВІЛ/СНІД:


А. У більшості хворих перебігає латентно
Б. Зазвичай перебігає легко
В. Частіше трапляються локалізовані форми
Г. Має тривалий, рецидивуючий, прогресуючий перебіг
Д. Виникають тяжкі, генералізовані форми

7.4.119. Сполучення симптомiв, властиве iнфекцiйному мононуклеозу:


А. Лихоманка, дiарея
Б. Тонзилiт, кон'юнктивiт
В. Тонзилiт, збiльшення задньошийних лiмфатичних вузлiв, гепатолієнальний
синдром
Г. Тонзилiт, геморагiчний дiатез

7.4.120. Лікування інфекційного мононуклеозу передбачає:


А. Обов’язкову госпіталізацію
Б. Призначення симптоматичної терапії
В. Обов’язкове призначення антибіотиків
Г. Десенсибілізуючі засоби
Д. Глюкокортикостероїди при тяжкому перебігу хвороби

ВАРІАНТ 5

7.5.121. Інфекційний мононуклеоз викликається:


А. Вірусом імунодефіциту людини
Б. Ентеровірусами
В. Герпесвірусом ІV типу (ЕВV)
Г. Герпесвірусом V типу (СMV)
Д. Герпесвірусом ІII типу (VZV)

7.5.122. Інфекційний мононуклеоз це:


А. Антропоноз
Б. Зооноз
В. Антропозооноз
Г. Сапроноз
Д. Зооантропоноз

14
7.5.123. Основним у патогенезі інфекційного мононуклеозу є:
А. Ураження нервової системи
Б. Гепатотропність вірусу
В. Ураження ендотелію судин
Г. Ураження ентероцитів
Д. Ураження лімфоїдної тканини

7.5.124. Метод імуноферментного аналізу дозволяє виявити:


А. Вірус у крові
Б. Ядерні антигени вірусу
В. Антитіла до антигенів вірусу у крові
Г. ДНК вірусу
Д. Атипові мононуклеари у крові

7.5.125. Назвіть характерні зміни у гемограмі при інфекційному мононуклеозі:


А. Атипові мононуклеари
Б. Лейкоцитоз
В. Лімфомоноцитоз
Г. Нейтропенія
Д. Нейтрофільоз

7.5.126. Для інфекційного мононуклеозу характерним є:


А. Збільшення печінки та селезінки
Б. Тонзиліт
В. Генералізована лімфаденопатія
Г. Гарячка
Д. Діарея

7.5.127. Диф. діагноз при інфекційному мононуклеозі необхідно проводити з:


А. Ангіною
Б. Дифтерією
В. Токсоплазмозом
Г. Аденовірусною інфекцією
Д. ВІЛ-інфекцією

7.5.128. Характерним ускладненням інфекційного мононуклеозу є:


А. ГНН
Б. ГВШ
В. ІТШ
Г. ННГМ
Д. Розрив селезінки

7.5.129. Атипові мононуклеари – це змінені:


А. Т-лімфоцити
Б. В-лімфоцити
В. Макрофаги
Г. Нормальні кілери
Д. Еритроцити

7.5.130. Препаратами вибору для лікування CMV-інфекції є:

15
А. Ацикловір
Б. Ганцикловір, Фоскарнет
В. Інтрон А
Г. Рибавірин
Д. Ворміл

7.5.131. Лімфома Беркітта, саркома Капоші - це варіант перебігу гострого iнфекцiйного


мононуклеозу?
А. Так
Б. Ні
В. Можливо у дітей

7.5.132. Сполучення симптомiв, властиве iнфекцiйному мононуклеозу:


А. Лихоманка, дiарея
Б. Тонзилiт, кон'юнктивiт
В. Тонзилiт, збiльшення задньошийних лiмфатичних вузлiв, гепатолієнальний
синдром
Г. Тонзилiт, геморагiчний дiатез

ВАРІАНТ 6

7.6.133. До вірусів, що містять ДНК відносяться:


А. Вірус Епштейна-Барр
Б. Цитомегаловірус
В. Герпесвірус I типу
Г. Герпесвірус II типу
Д. VZV

7.6.134. Джерелом інфекції при інфекційному мононуклеозі є:


А. Тварини
Б. Птахи
В. Хвора людина
Г. Вірусоносій
Д. Комахи

7.6.135. Інфекційний мононуклеоз частіше трапляється:


А. Серед дітей та осіб молодого віку
Б. Серед літніх осіб
В. Незалежно від пори року
Г. У теплу пору року
Д. У холодну пору року

7.6.136. Вибрати специфічні методи діагностики інфекційного мононуклеозу:


А. Біологічний метод
Б. Гемокультура
В. Бактеріологічне дослідження калу та сечі
Г. Імуноферментний аналіз
Д. Полімеразна ланцюгова реакція

16
7.6.137. Назвіть характерні зміни у гемограмі при інфекційному мононуклеозі:
А. Лейкопенія
Б. Нейтрофільоз
В. Лейкоцитоз
Г. Лімфомоноцитоз
Д. Атипові мононуклеари

7.6.138. Назвіть головні ускладнення інфекційного мононуклеозу:


А. ІТШ
Б. Менінгоенцефаліт
В. ГВШ
Г. Розрив селезінки
Д. Синдром Гійєна-Барре

7.6.139. Для лімфаденопатії при інфекційному мононуклеозі вірно:


А. Збільшення пахвових лімфовузлів у вигляді бубону
Б. Лімфовузли різко болючі, шкіра над ними змінена
В. Лімфовузли мають тенденцію до виразкоутворення
Г. Закономірно збільшуються задньошийні лімфовузли
Д. Лімфаденопатія для інфекційного мононуклеозу не є характерною

7.6.140. Матеріалом для проведення ІФА при підозрі на інфекційний мононуклеоз є:


А. Кров
Б. Сеча
В. Випорожнення
Г. Пунктат лімфовузлів
Д. Ліквор

7.6.141. У імунокомпетентних осіб CMV-інфекція частіше перебігає:


А. Латентно
Б. Можливе виникнення сіалоаденіту, інфекційного мононуклеозу
В. Має тривалий, рецидивуючий, прогресуючий перебіг
Г. Виникають тяжкі, генералізовані форми
Д. З ускладненнями

7.6.142. Лікування інфекційного мононуклеозу передбачає:


А. Обов’язкову госпіталізацію
Б. Призначення симптоматичної терапії
В. Обов’язкове призначення антибіотиків
Г. Десенсибілізуючі засоби
Д. Глюкокортикостероїди при тяжкому перебігу хвороби

7.6.143. Клiнiчнi форми iнфекцiйного мононуклеозу:


А. Типовi, атиповi
Б. Бубонна, генералiзована
В. Шкiрна, вiсцеральна
Г. Жовтянична, безжовтянична

7.6.144. Які хвороби може спричинити вірус Епштейна-Барра?


А. Інфекційний мононуклеоз

17
Б. Лімфому Беркітта
В. Апластичну карциному носоглотки

5.3. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на


практичному занятті:

 Оволодіти методикою обстеження хворого на EBV-, CMV-інфекцію.


 Провести курацію хворого на EBV-, CMV-інфекцію.
 Провести диференціальну діагностику EBV- та CMV-інфекцій.
 Скласти план лабораторного обстеження.
 Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на EBV-, CMV-
інфекцію.
 Розпізнати можливі ускладнення EBV- та CMV-інфекцій.
 Скласти план лікування хворого на EBV-, CMV-інфекцію.
 Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.
 Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу “EBV-, CMV-
інфекція”.

5.4. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь


діагностики EBV- та CMV-інфекцій.

№ Завдання Послідовність Зауваження, попередження щодо


виконання самоконтролю

18
1. Оволодіти І. З‘ясувати скарги Відокремити скарги, що
методикою хворого характеризують синдроми:
клінічного - загальної інтоксикації;
обстеження - органних уражень.
хворого на
EBV- та CMV-
інфекції

2. Провести II. З‘ясувати анамнез: Звернути увагу на початок, тривалість


курацію 1. Анамнез хвороби захворювання, виникнення:
хворого - гарячки та інших симптомів загальної
інтоксикації (головний біль, ломота,
міалгії, артралгії, загальна слабкість);
- болю у горлі;
- порушення носового дихання;
- жовтяниці;
- висипу;
- інших симптомів.
Ефективність терапії на
догоспітальному етапі.
2. Анамнез життя Виявити перенесені хвороби.
3. Епіданамнез Виявити дані стосовно реалізації
повітряно-краплинного та статевого
шляхів зараження; звернути увагу на
контакт хворого з інфекційними
хворими, гемотрансфузії.

III. Провести Пам’ятати: наявність, вираженість,


об‘єктивне динаміка симптомів зумовлені формою
обстеження і тяжкістю перебігу хвороби, залежать
від віку хворого, супутньої патології.

1. Загальний огляд: Звернути увагу на:


- загальний стан - млявість, адинамію, загальмованість
хворого; хворого;
- одутлість обличчя;

19
- температуру тіла;

- шкіра, слизові - жовтяницю;


ротоглотки; - наявність, локалізацію, характер
висипу;
- наявність тонзиліту;
- наявність фарингіту;
- периферичні - наявність збільшених периферичних
лімфовузли. лімфовузлів різної локалізації, їх
характеристика.
2. Травна система: Звернути увагу на:
- перкусія живота; - гепатолієнальний синдром.
- пальпація живота.

3. Серцево – судинна Звернути увагу на:


система:
- пульс; - відповідає підвищенню температури
тіла;
- артеріальний тиск; - тенденція до зниження АТ;

- аускультація серця. - помірна глухість тонів серця.

4. Дихальна система: Звернути увагу на:


порушення носового дихання.

3. Призначити 1. Загальний аналіз Звернути увагу на типові зміни:


лабораторні і крові лейкоцитоз, нейтропенія,
додаткові лімфомоноцитоз, атипові
дослідження, мононуклеари.
інтерпретувати
результати
2. Загальний аналіз Можливі ознаки „токсичної нирки”,
сечі темний колір сечі, жовчні пігменти при
жовтяничній формі.

3. УЗД ОЧП Гепатолієнальний синдром.

4. Біохімічні Можливе підвищення активності


дослідження цитолітичних ферментів (АЛТ, АСТ),
(печінкові проби) загального білірубіну.

5. Серологічні методи: Виявлення антитіл різних класів до


-ІФА (IgM та G), РІФ білків вірусів.

6. ПЛР Виявлення ДНК вірусів у крові,


лікворі, інших біологічних речовинах.

20
5.5. Ситуаційні задачі другого рівня засвоєння (a=2)
Задача 1

Хворий С., 18 років, звернувся у клініку на 8-й день хвороби зі скаргами на


загальну слабкість, головний біль, біль у горлі під час ковтання, підвищення температури
тіла, пітливість. Захворювання почалося з нездужання, субфебрилітету та болю у горлі.
Об’єктивно: температура тіла 37,7ºС, блідість шкіри, без висипки. Слизова ротоглотки
помірно гіперемійована. Мигдалики збільшені у розмірах, набряклі, гнійних пробок та
нальотів немає. Пальпуються підщелепні, задньошийні, передньошийні, пахвові
лімфовузли розміром 0,8 ×1 см., чутливі, рухливі. Тони серця ясні, ритмічні. Пульс – 94
уд./хв. Дихання у легенях везикулярне. Язик вологий, обкладений. Живіт м’який,
безболісний. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 1 см. Пальпується збільшена
селезінка. Фізіологічні відправлення у нормі.
1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

Ситуаційні задачі третього рівня засвоєння (a=3)

Задача 2

Хворий 20 років, потрапив до лікарні на 6-й день хвороби зі скаргами на підвищення


температури тіла до 38,0-38,5ºС, біль у горлі, закладеність носу. Захворів поступово.
Об’єктивно: стан задовільний, обличчя одутле, склери іктеричні, на шкірі рясний плямисто-
папульозний висип. Пальпуються задньошийні лімфовузли у вигляді ланцюжка, а також
підщелепні та пахвинні лімфовузли. Слизова задньої стінки глотки гіперемійована, зерниста.
Піднебінні мигдалики виходять за дужки, гіперемійовані, нальотів немає. АТ 110/60 мм.рт.ст,
пульс 90 уд./хв. Збільшені печінка і селезінка. Під час чергової пальпації селезінки у хворого
раптово з’явився різкий біль у животі, холодний липкий піт, блідість, запаморочення, знизився
АТ до 80/50 мм.рт.ст., ЧСС – 120 уд./хв., з’явилися напруження м’язів живота, позитивні
симптоми подразнення очеревини.
1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

21
Тести 3-го рівня a=3
Лікування інфекційного мононуклеозу залежно від ступеня тяжкості хвороби
Ступінь тяжкості Легкий Середньотяжкий Тяжкий

Препарат
Пеніцилін
Тетрациклін
Ампіцилін
Левоміцетин

Сульфаніламідні препарати
Нестероїдні протизапальні
Преднізолон
Імуномодулятори
Симптоматична терапія

Препарати, що застосовують для лікування CMV-інфекції


Препарати CMV-інфекція
Цефтріаксон
Стрептоміцин
Ацикловір
Ганцикловір
Фоскарнет
Специфічний імуноглобулін

Динаміка клінічних симптомів при інфекційному мононуклеозі

Дні хвороби 1-2 3-4 5-7 8-10 11-15 16-20

Симптом
Біль у горлі
Гарячка
Загальна слабкість
Пітливість

Біль у животі
(гепатолієнальний с-м)
Лімфаденопатія

22
Зміни у гемограмі

Література по темі заняття:

Основна:
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2001. – Т. 1 – С.
180-198.
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2001. – Т. 2 – С.
538-542.
Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа, 1995. – С. 290-296.
Руководство по инфекционным болезням / Под ред. Лобзина Ю.В. – Санкт-
Петербург: Фолиант, 2003. – С. 418-424, 431-436.
Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.

Допоміжна:
Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и
патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 255 с.
Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей / Под ред.
Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.
Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для
врачей. – СПб.: Фолиант, 2001. – 384 с.
Скули Р. Инфекции, вызываемые вирусом Эпштейна-Барра, включая
инфекционный мононуклеоз / Внутренние болезни. В 10 книгах. Книга 4. Пер. с англ. /
Под ред. Е. Браунвальда и др. – М., Медицина. – 1994. – С. 101-109.
Исаков В.А., Борисова В.В., Исаков Д.В. Герпес: патогенез и лабораторная
диагностика. Руководство для врачей / СПб.: Издательство «Лань», 1999. – 192 с.

6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.


Тематика УДРС та НДРС:

 Сучасні методи специфічної діагностики EBV- та CMV-інфекцій.


 Проблеми лікування хворих на EBV- та CMV-інфекції з частими рецидивами.
 EBV- та CMV-інфекції – СНІД-індікаторні захворювання.
 Імунологічні порушення у хворих на EBV- та CMV-інфекції та їх корекція.
 CMV-інфекція як складова TORCH-комплексу.

23

You might also like