Міністерство охорони здоров’я України

Харківський національний медичний університет

Кафедра інфекційних хвороб та фтизіатрії
Факультет IV медичний

«Затверджено»
на засіданні кафедри
інфекційних хвороб
та фтизіатрії
01.09.23 р.
Протокол № 1
Завідувачка кафедри
д.мед.н., проф.
_________________
Катерина ЮРКО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти

6-го курсу медичних факультетів
з освітнього компоненту «Інфекційні хвороби»

Тема: Ведення пацієнта з діарейним синдромом

Харків - 2023 р.
Тема №1: Ведення хворого з гострим і хронічним діарейним синдромом
1. Кількість годин: аудиторних – 5,0 , СРС – 4,0.
2. Матеріальне та методичне забезпечення теми: методичні вказівки, контрольні
питання, тести, задачі, виписки із історій хвороби, таблиці, плакати та інший ілюстративний
матеріал (мультимедійні презентації, відеофільми), нормативні документи ВООЗ, МОЗ.
Тематичний пацієнт. Комп’ютерні навчальні та контролюючі програми.
3.Актуальність (обґрунтування) теми:
Кишкові інфекційні захворювання є актуальною проблемою інфекційної патології.
Епідеміологічна ситуація щодо захворюваності на ГКІ на території України залишається
несприятливою. В питанні їх вивчення особливу актуальність на сучасному етапі мають
питання своєчасної ранньої діагностики; характеру клінічного перебігу хвороби;
диференціальної діагностики; розвитку ускладнень, які призводять до небезпечних наслідків; а
також проводимої адекватної етіопатогенетичної терапії. Суттєвою особливістю кишкових
інфекцій є поліетіологічність і широкий діапазон клінічних форм — від субклінічних до
токсичних.
Відомо, що кишкові інфекції перебігають з дисбіотичними змінами мікрофлори
кишечнику різної виразності. Доведено, що використання антибіотиків значно поглиблює
дисбіози кишечнику, які супроводжують кишкові інфекції, що відіграє важливу роль у
патогенезі кишкових інфекцій, сприяє формуванню тривалого бактеріоносійства, затяжного
перебігу та хронічних форм.
Певні труднощі раціональної терапії кишкових інфекцій пов’язані по-перше з
встановленням етіологічного діагнозу в ранні строки від початку захворювання і вибором
відповідної етіотропної терапії; по-друге з широким розповсюдженням антибіотикостійких
штамів збудників і по трете з дисбіотичними змінами, які виникають до хвороби або в
результаті інфекційного процесу, в тому числі і в ході антибактеріальної терапії.
Актуальним питанням антибактеріальної терапії хворих на кишкові інфекції є постійне
зростання резистентності збудників до антибактеріальних препаратів. У зв’язку з цим
антибактеріальні засоби, які використовувалися раніше, виявляються малоефективними.
Обстежують та лікують хворих на кишкові інфекції не тільки інфекціоністи, але й
дільничні терапевти, лікарі сімейної медицини, швидкої та невідкладної допомоги,
гастроентерологи. Враховуючи широку поширеність випадків хвороби, можливість розвитку
ускладнень, необхідно вміти вчасно діагностувати, лікувати та запобігати їх прогресуванню має
кожен лікар будь-якої спеціальності.

4.Навчальні цілі(мета)заняття:
- загальна: удосконалити знання про місце гострого та хронічного діарейного синдрому в
структурі інфекційних хвороб, поширеність у різних регіонах України і світу, ознайомитися із
статистичними даними щодо захворюваності, летальності, частоти ускладнень,
бактеріоносійства на сьогоднішній день.
- конкретна:

а)студент повинен знати:

- визначення поняття ентеротоксигенна та ентероінвазивна діарея (сальмонельози,
харчові токсикоінфекції, спричинені умовно-патогенною флорою, ешеріхіози, холера,
ієрсиніози, кампілобактеріоз, шигельози);
- захворювання, які супроводжуються діарейним синдромом;
- основні причини діарейного синдрому;
- патогенез діарейного синдрому при різних кишкових захворюваннях;
- клінічну класифікацію і клінічні прояви окремих форм захворювання;
- особливості клінічного перебігу ГКІ,
- лабораторна та інструментальна діагностика ГКІ;
 - диференціальний діагноз гострих інфекційних ті неінфекційних діарей (отруєння
грибами, солями важких металів, гострі захворювання дигестивної системи,
гінекологічні та хірургічні хвороби);
- особливості диференціальної діагностики ботулізму;
- невідкладні стани при гострому діарейному синдромі в інфекційній практиці;
- принципи лікування невідкладних станів при гострому діарейному синдромі;
- тактику ведення хворих при невідкладних станах;
- принципи профілактики ГКІ;
- правила диспансеризації реконвалесцентів.

б) студент повинен вміти:

- збирати скарги, анамнез захворювання та життя, епіданамнез у хворого на ГКІ;
- проводити об’єктивне обстеження хворого та встановлювати попередній діагноз,
призначати план додаткового обстеження та лікування залежно від попереднього
діагнозу;
- інтерпретувати результати додаткових лабораторних та інструментальних методів
дослідження (клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, копрограмма, коагулограма,
специфічні методи – бактеріологічний метод дослідження, серологічний метод
дослідження (РА, РНГА та ін.);
- на підставі епідеміологічних, клінічних та лабораторних особливостей проводити
диференційну діагностику між інфекційними захворюваннями, що перебігають з
діарейним синдромом та неінфекційними діареями (отруєння грибами, солями важких
металів, гострі захворювання дигестивної системи, гінекологічні та хірургічні хвороби);
- встановлювати та обґрунтовувати заключний діагноз відповідно до класифікації;
- інтерпретувати закономірності та особливості патологічного та епідеміологічного
процесу при діарейних захворюваннях;
- демонструвати навички клінічної і лабораторної діагностики діарейних захворюваннь;
- інтерпретувати результати специфічних методів обстеження при діарейних
захворюваннях;
- діагностувати гіповолемічний шок, кишкову перфорацію і кишкову кровотечу, надавати
допомогу на догоспітальному етапі;
- визначити тактику щодо профілактики діарейних захворювань;
- прогнозувати наслідки діарейних захворювань;
- проводити профілактичні заходи в осередку;
- дотримуватися правил особистої безпеки під час роботи з інфекційними пацієнтами;
- дотримуватися правил етики та деонтології під час роботи біля ліжка хворого.
в) практичні навички:
- провести клінічне (розпитування - зібрати епідеміологічний анамнез); та безпосередньо
обстеження хворого на предмет виявлення гострого та хронічного діарейного синдрому;
- скласти план обстеження хворого;
- оцінити результати специфічних методів діагностики гострого та хронічного діарейного
синдрому, зокрема: загального аналізу крові, загального аналізу сечі, копрокультури,
гемокультури, уринокультури, серологічних досліджень (РА у парних сироватках),
РНГА, РІФ, ІФА, ПЛР);
- своєчасно діагностувати невідкладні стани (ІТШ, дегідратаційний шок);
- провести диференціальний діагноз;
- сформулювати діагноз ;
- скласти план лікування захворювання;
- надати невідкладну допомогу при виникненні невідкладних станів;
- провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції.
5. Граф логічна структура теми:
Сальмонельози

Salmonella, крім збудників черевного тифу та паратифів.

Етіологія Ендотоксин, ентеротоксин (порушує синтез ЦМФ)
Стійкі в навколишньому середовищі

Епідеміологія Механізм передачі – фекально-оральний.

Шляхи передачі – харчовий, водний, контактно-побутовий.
Джерело інфекції – хвора людина, бактеріоносій, с/г худоба, птахи

Патогенз Елімінація
бактеріемія генералізація збудника носійство
проникнення

токсемія
Органна одужання
руйнування патлогія
сальмонел смерть
місцева дія
збудника і токсину
Клініка
«сальмонельоз ний
інтоксикація

трикутник»

блювання
гіпотонія
гарячка

судоми
пронос

спрага

зневоднення

Ускладнення ІТШ ДШ

Специфічна Бак посів РПГА,

діагностика біологічного РА
матеріалу

Лікування Дезі Етіо Про Сор НПЗ Регі

нток троп мив бент С драт
сіка на ання и ація
ція тера ШК
пія Т

Профілактика
Неспецифічна
 Харчові токсикоінфекції, викликані умовно-патогенною флорою

Аеробні бактерії: Proteus, E.coli; Грампозитивні коки: Staph., Str.

Етіологія Спороутворючі анаероби: Cl. Perfringens
Стійкі в навколишньому середовищі, здатні накопичуватися в
продуктах харчування або утворювати токсин

Епідеміологія Шлях передачі – харчовий.

Джерело інфекції – людина, хвора на гнійно-запальні процеси
різної локалізації, носії збудників, хворі на мастит.

Патогенез Руйнуван Генералізац Органна

Проникнення

Смерть
ня ія патологія
бактерій
токсинів
бактерій
та/або

Порушення
Токсемі метаболічн Елімінац Одужанн
я их процесів ія я

Клініка
Біль в животі
Інтокикація

Блювання
Гіпотонія
Гарячка

Судоми
Пронос

Спрага
Ускладнення Колапс Зневоднення

ДШ

Специфічна Бак посів біологічного РПГА, РА з

діагностика матеріалу аутоштамом

Лікування
Дезінтоксікація

Промивання

Регідратація
Сорбенти
ШКТ

Профілактика Неспецифічна
Етіологія Shіgella
Sh.dysenterіae Sh.flexnerі Sh.boydіі Sh.sonneі

Джерело – хвора людина і бактеріоносій. Фекально-оральний механізм передачі:

Епідеміологія водний, харчовий, контактно-побутовий шляхи передачі. Висока сприйнятливість,
постінфекційний імунітет – нетривалий видо- та типоспецифічний.

Доставка токсину в Активація цАМФ Діарея

стінку товстої кишки
Часткова Всмоктування Токсикоз Гіповолемія
загибель Sh ендотоксину в кров
Патогенез
Проникнення в шлунок Сенсибілізація слизової оболонки
Накопичення товстої кишки, порушення
Проникнення Sh в токсину вегетативної іннервації
товсту кишку
Дія Sh на слизову
Колітичний синдром
оболонку товстої кишки

За тривалістю перебігу За характером перебігу За важкістю перебігу

Класифікація – гострий (до 2 міс.) – субклінічний
– затяжний (понад 2 міс.) – стертий
– хронічний ? – легкий
– середньої важкості
Колітична Гастроентероколітична – важкий
форма форма
Ентероколітична форма

синдром інтоксикаційний синдром

дистального коліту синдром гастроентериту
Клініка
переймоподібний біль, лихоманка, рясні водянисті
імперативні позиви, тенезми, головний біль випорожнення,
випорожнення з домішками блювання,
слизу та крові зневоднення
Усклад-
ІТШ Гіповолемічний шок Випадіння прямої кишки Інвагінація Кишкові кровотечі
нення

Діагностика Загально-клінічні Біохімічні Специфічні Додаткові

Загальний аналіз крові Бактеріологічний Експрес-методи Ректороманоскопія

(ШОЕ↑, лейкоцитоз) метод Серологічні (за показаннями)
Копроцитограма (слиз, методи (РА,
незмінені еритроцити, РНГА, РПГА)
лейкоцити – 30-40 в п/з) Антибактеріальні Дезінтоксикаційна
препарати терапія,
Лікування Етіотропна терапія (нітрофурани, Патогенетична ентеросорбенти,
фторхінолони) ферментні пр-ти,
Профілактика Неспецифічна пробіотики
 холера

этіологія Vibrio cholerae – грамнегативнв рухлива паличка, аероб

Антропоноз, фекально-оральний механізм передачі, водний, харчовий,

эпідеміологія
контактно-побутовий шлях передачі, можливість пандемічного
розповсюдження, імунітет нестійкий, видоспецифічеий.

ендотоксин Выработка

Накопличен.
выздо
ШКТ, адгезія на

ровле

3,5цАМФ
Проникнення в

АТ, элими-

гістотоксична гіпоксія,
Ізотоніч. дегідратація
ние

метаболічний ацидоз
патогенез

нация воз-

Гіпоксична, гемічна,
ентероцитах

екзотоксин- будителя.
холероген,
всмоктуванн

осложнения

Необратимые
Порушення

Фактор про-

нарушения

смерть
ницаемости
я

Диарея
блювання

Падіння АТ

клініка
Зниження

Олігоурія
тахіпное
тургору

Судми
шкіри

анурія

Алгід

ДШ ГНН Гостра серцево- Зупинка

ускладнення судинна серця
недостатність

бактері експрес-методи: імобілізації і Серологія:

діагностика ологічн мікро-, макроаглютинації, РА, РПГА,
ий люмінісцентно-серологічний

лікування Регідратація: первинна, Антибактеріальна

компенсаторно-корегуюча терапія

специфічна неспецифічна
профілактика
 6.Орієнтована карта роботи студента.

№ Розділи Час у хвилинах

Критерії діагнозу інфекційного захворювання з
1. 15
перевіркою їх біля ліжка хворого.
Вибір найбільш інформованих тестів, лабораторних
2. та інструментальних досліджень. які підтверджують 10
діагноз.
Призначення лікування, виписування рецептів
3. 15
(знання механізму дії ліків).
4. Вибір методу фізіотерапевтичного лікування. 5
5. Визначення прогнозу та працездатності хворого. 5
6. Визначення групи інвалідності. 5
7. Профілактика захворювання. 5

7. Завдання для самостійної роботи

Перелік питань, що підлягають вивченню.
1. Сучасний рівень захворюваності кишковими інфекціями на Україні, в світі.
2. Визначення поняття ентеротоксигенні та ентероінвазивні діареї;
3. Захворювання, які супроводжуються діарейним синдромом;
4. Джерело інфекції та шляхи зараження при ГКІ.
5. Патогенез діарейного синдрому при різних захворюваннях;
6. Класифікація ГКІ.
7. Основні клінічні форми ГКІ.
8. Особливості клініки ГКІ залежно від етіології.
9. Ускладнення та наслідки ГКІ.
10. Диференціальний діагноз гострих інфекційних ті неінфекційних діарей (отруєння
грибами, солями важких металів, гострі захворювання дигестивної системи,
гінекологічні та хірургічні хвороби);
11. Особливості диференціальної діагностики ботулізму;
12. Невідкладні стани при гострому діарейному синдромі в інфекційній практиці;
13. Принципи лікування ГКІ.
14. Принципи дієтичного харчування при ГКІ.
15. Профілактика ГКІ.

7.0 Практичні навички.

- провести клінічне (розпитування - зібрати епідеміологічний анамнез); та безпосередньо
обстеження хворого на предмет виявлення гострого та хронічного діарейного синдрому;
- скласти план обстеження хворого;
- оцінити результати специфічних методів діагностики гострого та хронічного діарейного
синдрому, зокрема: загального аналізу крові, загального аналізу сечі, копрокультури,
гемокультури, уринокультури, серологічних досліджень (РА у парних сироватках),
РНГА, РІФ, ІФА, ПЛР);
- своєчасно діагностувати невідкладні стани (ІТШ, дегідратаційний шок);
- провести диференціальний діагноз;
- сформулювати діагноз ;
- скласти план лікування захворювання;
- надати невідкладну допомогу при виникненні невідкладних станів;
- провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції.
 Перелік завдань, які необхідно виконати.
ВАРІАНТ 1

1. Відділи ШКТ, які найчастіше вражаються при шигельозі

А. шлунок;
Б. 12-пала кишка;
С. тонка кишка;
Д. сліпа кишка;
Е. сигмовидна и пряма кишки.

2. Джерело інфекції при дизентерії

A. хатні птахи;
B. велика і дрібна рогата худоба;
C. людина;
D. гризуни;
E. кішки и собаки.

3. Збудник амебіазу:
A. Entamoаeba histolytica;
B. Ascaris lumbricоides;
C. Enterobios vermicularis;
D. Strongiloides stercoralis;
E. Escherichia coli.

4. Збудник псевдотуберкульозу:
A. Yersinia pestis
B. Yersinia pseudotuberculosis
C. Escherichia coli
D. Campylobacter coli
E. Enterobios vermicularis

5. Ускладнення, найбільш характерне для абдомінальної форми кишкового єрсініозу

A. апендицит
B. пієлонефрит
C. менінгіт
D. міокардит
E. орхіт

6. Клінічний прояв ботулізму – гостра дихальна недостатність - її патогенетичні

проведні механізми
A. ураження ядер IХ (n.glosso-pharingeus) і Х (n.vagus) пар черепно-мозкових нервів
B. ураження лицевого нерву (n.facialis) по периферичному типу
C. ураження ядер III пари (n.oculomotorius) черепно-мозкових нервів
D. пригнічення активності мотонейронів грудного та шийного відділів спинного мозку

7. Методи лабораторної діагностики ботулізму

A. біологічна проба на мишах
B. бактеріологічне дослідження крові
C. серологічне дослідження крові
D. біопсія печінки

8. Основна причина діареї у хворих на холеру

 A. підвищення проникності судин кишечнику
B. посилена перистальтика кишечнику
C. підвищений осмотичний тиск в кишечнику (мальабсорбція)
D. порушення функціонування ферментних систем кишечнику (аденілатциклаза-
цАМФ)

9. Генералізовані форми сальмонельозів

A. гастроентеритична, колітична
B. гастроентеритична, ентероколітична
C. гастритична, гастроентероколітична
D. тифоподібна, септична

10 Для деградації 2 ступеня при холері характерна втрата рідини

A. 1-3% маси тіла
B. 4-6% маси тіла
C. 7-9% маси тіла
D. більше ніж 9% маси тіла.

ЕТАЛОНИ ВІРНИХ ВІДПОВІДЕЙ

Варіант 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 Е С А В А D А D D B

8. Ситуаційні задачі для визначення кінцевого рівня знань:

Задача №1.
До приймального відділення швидкою допомогою доставлений на другу добу хвороби
чоловiк у важкому cтанi. При оглядi температура 36,10С, риси обличчя загострені, шкiра суха,
збирається в складку, афонiя, судорожнi посіпування окремих груп м'язiв. Акроцiаноз. Тони
серця глухi, пульс - 102/хв., АТ - 50/20 мм рт. ст. Живiт м'який, втягнутий, безболicний. Анурiя.
На прийомi рiдкi випорожнення у виглядi рисового вiдвару.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.
Задача №2.
Хворому 23 pоків проведена апендектомiя, пiсля чого зберiгався: субфебрилiтет, рiдкi
випорожнення. 3 10-го дня хвороби температура 39,50С озноб, висипка, збiльшення печінки,
помiрна жовтяниця, полiартралгiї.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.
Задача №3.
Громадянин Пакистану 30 років захворiв гостро, з'явились частi водянистi випорожнення,
що нагадували рисовий вiдвар. Об'ективно: температура - 35,40С, кiнцiвки холоднi, акроціаноз,
сухість у роті, різко знижений тургор тканин.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.
Задача №4.
 Колгоспник 50 pоків, госпiталізований в першу добу захворювання у тяжкому стaнi зi
скаргами на озноб. Високу температуру тiла, сухість у pоті, багаторазове блювання, болi в
епiгастрiї, частi водянистi випорожнення з неприємним запахом, брудно-зеленого кольору,
пiнистi.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

Задача №5.
Медсестра дитячorо садка 24 p. госпiталiзована зi скаргами на рiзкi болi навколо пупка,
судоми у нижнiх кiнцiвках, багаторазове блювання з жовчю, багаторазовi рiдкi смердючi
випорожнення зеленого кольору у великiй кiлькостi. Одночасно захворiв весь персонал садка i
дiти старшої групи. 2 днi тому вci вони вживали сир зi сметаною. Загальний стан хворої
середньої важкоcтi. Температура - 38,20С. Тони серця ритмiчнi, приглушенi. ЧСС - 95/хв.АТ -
100/60 мм рт. ст. Живiт помiрно здутий, болючий. Печiнка +2 см.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

Задача №6.
У прийомний покiй iнфекцiйного вiддiлення доставлений хворий 30 pоків з дiагнозом:
гостра кишкова iнфекцiя. Захворювання виникло гостро на тлi нормальної температури, коли
з'явилися частi, рiдкi, ряснi без патологiчних домiшок випорожнення. Пронос не
супроводжувався болем у животi. Через 12 годин приєдналася повторна рясна блювота.
Швидко розвивалося зневоднення.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.
Задача №7.
Чоловiк 37 p., фермер, скаржиться на загальну слабкiсть, спастичний бiль у нижнiх
вiддiлах живота, переважно у лiвiй здухвиннiй дiлянцi, частi рiдкi випорожнення до 18 разiв на
добу з домiшками слизу та крові. Захворювання почалося гостро, 3 днi тому з ознобу, вiдчуття
жару, головного болю. Випорожнення часто мiзернi i складались з густого слизу з прожилками
кpовi, тенезми. Загальний стан середньої важкостi, температура - 37,80С. Сигмовидна кишка
спазмована i болюча.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

Задача №8.
Хворий 38 p., захворiв гостро: з'явились неодноразова блювота з домiшками ї'жi, бiль в
епiгастрiї, водянистi випорожнення зеленуватого кольору, пiдвищення температури до 390С.
Об'єктивно: стан важкий. Тягнучi болi в м'язах нижнiх кiнцiвок. Виражена блiдiсть, акроцiаноз.
Пульс 120/хв. частий. АТ 80/60 мм рт. ст. Тони серця приглушені. Язик сухий, обкладений бiло-
коричневим нальотом. Живiт здутий, болючий в епiгастральнiй та iлеоцекальнiй областях. 3а 12
годин до захворювання їв холодець.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

Задача №9.
 У хворого 20 p.,що прибув з Iндії, о 5 годинi ранку почався пронос. Оправлявся кожнi 1-
1,5 години. Випорожнення ряснi, водянистi, без слизу i крові, надалi - безкаловi.Через 12 годин
- водяниста, рясна блювота. Температура не пiдвищилася, болi в животi були вiдсутнi.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

Задача №10.
Студент 22 pоки, хвopiє 3 тижнi, занедужав через мiсяць пiсля повернення з Ефiопiї:
з'явилися послаблення випорожнень, нерiзкi болi в животi.У наступному: випорожнення рясні
10 разiв за добу, у виглядi "малинового желе", приєдналися переймоподiбні болi в животi,
бiльше справа, що посилюються при дефекацiї. За час хвороби: втратив 6 кг маси тiла.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

Задача №11.
До лікарні машиною швидкої допомоги доставлений на другу добу хвороби чоловiк у
тяжкому cтанi. Випорожнення водянисті безлiч разiв, частi блювання. Об'єктивно: загальний
цiаноз, сухість слизових оболонок, зниження тургору шкiри. Температура 35,1°С, риси
обличчя загострені, афонiя, судорожнi пошарпування окремих груп м'язiв. Тони серця глухi,
Периферичний пульс не визначається. Тахiпное. АТ 60\40 мм рт ст. Судоми м'язiв.
Сечовидiлення вiдсутне 6 год. Живiт м'який, втягнутий, безболicний при пальпації. На прийомi
рiдкi випорожнення у виглядi рисового вiдвару.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

Задача №12.
Хвора 34 роки. Захворювання почалося гостро. З’явились нудота, блювота, пронос, який
швидко змінився закрепом, здуття живота, сухість у роті. Потім з’явились порушення зору:
«туман», «сітка» перед очима, двоїння предметів. Напередодні захворювання вживала в їжу
в’ялену рибу, куплену на вулиці. При огляді: стан середньотяжкий. Сухість у роті. Осиплість
голосу, утруднення глотання. Мидріаз з відсутністю реакції на світло, блефароптоз,
вертикальний ністагм. М’язова слабкість. Живіт здутий, випорожнення відсутні. Порушення
ковтання i дихання, поверхневе дихання частотою 40/хв.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.
Задача №13.
Хворий 38 років, надійшов у лікарню на 2 добу захворювання зі скаргами на
переймоподібні болі в навколопупковій ділянці, слизисто-кров’янисті випорожнення, що не
підлягали підрахунку (без кінця), несправжні поклики на низ, судоми ніг, біль голови,
запаморочення, підвищення температури тіла до 39°С. Через декілька годин – біль у животі
зліва, яка збільшувалася і була нестерпною після дефекації. Захворів разом з чотирма іншими
членами сім’ї через 2 доби після вживання молока, придбаного на ринку.
Загальний стан тяжкий. Шкіра і видимі слизові оболонки бліді. Акроцианоз. Голос
слабкий. Температура тіла 37,1˚С, АТ 80\50 мм рт ст., пульс 128 уд/мин. Тони серця ослаблені.
Язик сухий з густою білою осугою. Живіт м’який при пальпації, болючий уподовж товстої
кишки. Сигмоподібна кишка ущільнена, різко болюча, потовщена. Сліпа кишка роздута,
 гурчить. Спостерігаються клоніко-тонічні судоми ніг. Випорожнення у мізерній кількості,
слизисті з кров’ю (ректальний плювок).
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.
Задача №14.
Хворий К 38 років, мешканець Азербайджана, доставлений машиною швидкої допомоги
зі скаргами на сильну біль в ділянці правого підребер’я. З анамнезу: на протязі останніх двох
років періодично страждав діареєю, яка змінювалася періодами запору та здуття живота,
відмічав помірний розлитий біль в животі. Останні три місяці непокоїло відчуття тяжкості в
правому підребер’ї, періодично підвищувалася температура тіла, знизилася маса тіла. За
медичною допомогою не звертався.
Положення вимушене через біль, температура тіла 38,2˚С, язик сухий, живіт напружений,
різко болючий уподовж товстої кишки, позитивні симптоми подразнення очеревини, печінка
збільшена, край болючий при пальпації. Пульс – 92 уд/мин., АД 100/60 мм.рт.ст.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

9. Література:
а) Основна:
1. Інфекційні хвороби: підручник / О.А. Голубовська, М.А. Андрейчин, А.В. Шкурба та ін.; за ред.
О.А. Голубовської. – 3-є вид. – К.: ВСВ «Медицина», 2020. – 688 с.
2. Інфекційні хвороби: підручник / В.М. Козько, Г.О. Соломенник, К.В. Юрко та ін.; за ред. В.М.
Козька. – К.: ВСВ «Медицина», 2019. – 312 с.
3. Інфекційні хвороби: підручник / О.А. Голубовська, М.А. Андрейчин, А.В. Шкурба та ін.; за ред.
О.А. Голубовської. – 4-е вид., переробл. та доповн. – К.: ВСВ «Медицина», 2022. – 464 с.
б) Допоміжна:
1. Медицина за Девідсоном: принципи і практика: посібник: пер. 23-го англ. вид.: у 3 т. Т. 2 / за ред.
Стюарта Г. Ралстона, Яна Д. Пенмана, Марка В. Дж. Стрекена, Річарда П. Гобсона; наук. ред. пер.
Катерина Юрко, Василь Москалюк, Лариса Мороз та ін. – К.: ВСВ «Медицина», 2021. – 778 с.
2. Mandell, Douglas, and Bennett’s рrinciples and рractice of іnfectious. – 9th Edition (vols 1 and 2) // John
E. Bennett, Raphael Dolin, Martin J. Blaser. – Philadelphia, PA: Elsevier, 2020. – 3839 p.
3. Невідкладна інфектологія: навч. посіб. / В.М. Козько, А.В. Бондаренко, Г.О. Соломенник та ін.; за
ред. В.М. Козька. – 2-е вид., переробл. і допов. – К.: ВСВ «Медицина», 2018. – 120 с.
4. Тропічні хвороби: навч. посіб. / В.М. Козько, Г.О. Соломенник, К.В. Юрко. – К.: ВСВ
«Медицина»; 2019. – 356 с.
5. Внутрішньолікарняні інфекції та інфекційний контроль: навч. посібник / К.В. Юрко, В.М. Козько,
Г.О. Соломенник. – Київ: ВСВ «Медицина», 2020. – 296 с.
6. Harrison’s Principles of Internal Medicine. – 19th Edition // Dan Longo, Anthony Fauci, Dennis Kasper,
Stephen Hauser. – McGraw-Hill, 2015.
7. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: в 3 т. / Ж.І. Возіанова – К.: Здоров’я, 2000. – Т. 1.
– 856 с.
8. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: в 3 т. / Ж.І. Возіанова – К.: Здоров’я, 2001. – Т. 2.
– 696 с.
9. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: в 3 т. / Ж.І. Возіанова – К.: Здоров’я, 2003. – Т. 3.
– 846 с.

Методичні вказівки складено: доц. Меркулова Н.Ф. _______________

Методичні вказівки переглянуто та затверджено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та
фтизіатрії від 01.09.2023 р. (протокол № 1)
Завідувачка кафедри, д.мед.н., проф. ______________ Катерина ЮРКО