Міністерство охорони здоров’я України

Харківський національний медичний університет

Кафедра інфекційних хвороб та фтизіатрії
Факультет IV медичний

«Затверджено»
на засіданні кафедри
інфекційних хвороб
та фтизіатрії
01.09.23 р.
Протокол № 1
Завідувачка кафедри
д.мед.н., проф.
_________________
Катерина ЮРКО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти

6-го курсу медичних факультетів
з освітнього компоненту «Інфекційні хвороби»

Тема3:Ведення пацієнта з синдромом жовтяниці.

Харків – 2023 р.
Тема №3: Ведення хворого з ураженням печінки інфекційного і неінфекційного генезу
1. Кількість годин: аудиторних - 5,0 , СРС – 4,0.
2. Матеріальне та методичне забезпечення теми: методичні вказівки, контрольні
питання, тести, задачі, виписки із історій хвороби, таблиці, плакати та інший ілюстративний
матеріал (мультимедійні презентації, відеофільми), нормативні документи ВООЗ, МОЗ.
Тематичний пацієнт. Комп’ютерні навчальні та контролюючі програми.
3.Актуальність (обґрунтування) теми:
Синдром жовтяниці є провідним у клініці багатьох інфекційних захворювань. Саме жовтяниця
є опорним симптомом таких поширених у всьому світі та в Україні захворювань як гострі
вірусні гепатити. Крім того, з жовтяницею можуть перебігати багаточисельні інфекції, а саме
лептоспіроз, інфекційний мононуклеоз, ієрсиніоз, малярія, сепсис, аденовірусна інфекція,
герпесвірусна інфекція, арбовірусні інфекції та ін., що потребує проведення ретельної
диференційної діагностики з урахуванням інших особливостей, характерних для кожного
окремого захворювання, які студент – майбутній лікар – повинен знати та вміти ці знання
застосовувати у практичній діяльності.
Слід пам’ятати, що до виникнення жовтяниці можуть призводити багато неінфекційних
факторів: до гемолітичної – ензимопатії, гемоглобінопатії, переливання несумісної крові та її
компонентів, гемолітична хвороба новонароджених, отруєння тощо; до паренхіматозної –
гепатити та цирози печінки неінфекційної етіології (медикаментозний, токсичний, алкогольний,
автоімунний), гепатози; до механічної – жовчно-кам’яна хвороба, пухлини різної локалізації та
ін. Саме тому знання клінічних та біохімічних особливостей жовтяниць різного генезу є
важливим для уточнення діагнозу та проведення внутрішньосиндромальної диференційної
діагностики.
Знання клінічних, епідеміологічних та лабораторних особливостей інфекційних хвороб,
що супроводжуються жовтяницею, дозволять лікарям проводити, так звану, ранню діагностику,
діагностику на догоспітальному етапі, яка обумовить своєчасне призначення відповідного
лікування хворому та проведення необхідних профілактичних заходів.
Лікар будь-якої спеціальності повинен знати інфекційні захворювання, що можуть
перебігати з жовтяницею, вміти їх розпізнавати, грамотно проводити диференційну
діагностику, визначати тактику щодо хворого у кожному окремому випадку, призначати
доцільне лікування, забезпечити проведення необхідних профілактичних заходів.

4.Навчальні цілі(мета)заняття:
- загальна: удосконалити знання про місце ураження печінки інфекційного і
неінфекційного генезу в структурі інфекційних хвороб, поширеність у різних регіонах України і
світу, ознайомитися із статистичними даними щодо захворюваності, летальності, частоти
ускладнень.
- конкретна:
а) студент повинен знати:
- визначення поняття жовтяниці;
- типи жовтяниць залежно від їх генезу, механізм виникнення;
- основні клінічні та біохімічні особливості гемолітичної, паренхіматозної та механічної
жовтяниці;
- інфекційні захворювання, що можуть супроводжуватися гемолітичною жовтяницею
(малярія, сепсис), їх епідеміологічні, клінічні та лабораторні особливості, специфічну
діагностику, тактику лікаря при їх виявленні або підозрі, ускладнення, принципи
лікування та профілактики;
- основні неінфекційні причини гемолітичної жовтяниці, диференційно-діагностичні
відмінності;
- інфекційні захворювання, що можуть супроводжуватися паренхіматозною
жовтяницею (ГВГ, лептоспіроз, інфекційний мононуклеоз, ієрсиніоз та
 псевдотуберкульоз, амебний гепатит та абсцес печінки, хронічні вірусні гепатити та
цирози печінки тощо), їх епідеміологічні, клінічні та лабораторні особливості,
специфічну діагностику, тактику лікаря при їх виявленні або підозрі, ускладнення,
принципи лікування та профілактики;
- основні неінфекційні причини паренхіматозної жовтяниці (хронічні гепатити та
цирози неінфекційного генезу), диференційно-діагностичні відмінності;
- поняття про спадкові пігментні гепатози (Жильбера, Криглера-Наджара та ін.),
механізм їх виникнення, клініко-лабораторні особливості;
- основні інфекційні (закупорка паразитами) та неінфекційні причини механічної
(подпечінкової, холестатичної, обтураційної) жовтяниці (жовчно-кам’яна хвороба,
пухлини тощо), диференційну діагностику на підставі епідеміологічних, клінічних та
лабораторних даних.

б) Студент повинен вміти:

- збирати скарги, анамнез захворювання та життя, епіданамнез у хворого з проявами
жовтяниці;
- проводити об’єктивне обстеження хворого та встановлювати попередній діагноз,
призначати план додаткового обстеження та лікування залежно від попереднього
діагнозу;
- інтерпретувати результати додаткових лабораторних та інструментальних методів
дослідження (клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, клінічний аналіз калу та
аналіз калу на стеркобілін, біохімічний аналіз крові та сечі, коагулограма, протеїнограма,
ультразвукове дослідження, специфічні методи – ІФА, ПЛР, РАЛ та ін.);
- на підставі клініко-лабораторних даних встановлювати тип жовтяниці;
- на підставі епідеміологічних, клінічних та лабораторних особливостей проводити
диференційну діагностику між інфекційними захворюваннями, що перебігають з
синдромом жовтяниці (ГВГ, лептоспіроз, тропічна малярія, інфекційний мононуклеоз,
ієрсиніози, сепсис, паразитарні та гельмінтні ураження печінки тощо) та неінфекційних
жовтяниць (холестатичні жовтяниці, надпечінкові жовтяниці, медикаментозні, токсичні
гепатити, алкогольна хвороба печінки, неалкогольний стеатогепатит);
- встановлювати та обґрунтовувати заключний діагноз відповідно до класифікації;
- інтерпретувати закономірності та особливості патологічного та епідеміологічного
процесу при гострих і хронічних вірусних гепатитах;
- демонструвати навички клінічної і лабораторної діагностики гострих і хронічних
вірусних гепатитів;
- інтерпретувати результати специфічних методів обстеження при гострих і хронічних
вірусних гепатитах;
- проводити диференціальну діагностику жовтяниць, гострих і хронічних вірусних
гепатитів, вірусних гепатитів із інфекційними та неінфекційними хворобами;
- визначати напрямки лікувальної тактики у веденні хворих на хронічні вірусні гепатити В
і С;
- діагностувати фульмінантний перебіг вірусних гепатитів, гостру печінкову
енцефалопатію, надавати допомогу на до госпітальному етапі;
- визначати тактику щодо профілактики вірусних гепатитів;
- прогнозувати наслідки вірусних гепатитів на здоров’я людини;
- проводити профілактичні заходи в осередку;
- дотримуватися правил особистої безпеки під час роботи з інфекційними пацієнтами;
- дотримуватися правил етики та деонтології під час роботи біля ліжка хворого.

в) практичні навички:
- провести клінічне (розпитування - зібрати епідеміологічний анамнез); та безпосередньо
обстеження хворого на предмет виявлення ураження печінки інфекційного і
неінфекційного генезу;
- скласти план обстеження хворого;
- оцінити результати специфічних методів діагностики ураження печінки інфекційного і
неінфекційного генезу зокрема: загального аналізу крові, загального аналізу сечі,
копрокультури, гемокультури, уринокультури, серологічних досліджень (РА у парних
сироватках), РНГА, РІФ, ІФА, ПЛР);
- своєчасно діагностувати невідкладні стани (ІТШ, дегідратаційний шок);
- провести диференціальний діагноз;
- сформулювати діагноз;
- скласти план лікування захворювання;
- надати невідкладну допомогу при виникненні невідкладних станів;
- провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції.
5. Граф логічна структура теми

ВГА

РНК-вірус – відносно стійкий

етіологія

Фекально-оральний механізм, водний, харчовий

епідеміологія шлях, сприятливість – 90%, імунітет – пожиттевий,
напружений

елімінація вірусу

одужання
патогенез проникнен первинна первинна відновлення
ня та вірусемія, генераліз функцій
накопичен регіональн ація,

ускладнення
ня в ий ураження
ентероцита лімфаденіт печінки
незворотні

смерть
х
ураження

клініка

запаморочення
Болі в животі

Світлий кал

Збільшення

Збільшення
Темна сеча
жовтяниця
лихоманка

селезінки
печінки
Нежить

ускладнення панкре холецистіт Маніфестація ОПЕ

атит синдрому
Жильбера
серологія: РН,
РСК, РПГА,
діагностика ІФА ІgM

вірусологія

лікування базисна дезинток єнтеросорб десенсибіліз

терапія сикація ція уюча

лікування спазмолітики інгібітори гкс плазмафе

ускладнень протеаз рез

профілактика неспецифічна специфічна планова екстрена

 ВГЕ

РНК-вірус –не стійкий

етіологія

Фекально-оральний механізм, водний, харчовий

епідеміологія шлях, імунітет – пожиттєвий, напружений

елімінація

одужання
патогенез проникнен первинна первинна вірусу
ня та вірусемія, генераліз встановлення

ускладнення
накопичен регіональн ація, функцій
ня в ий ураження
ентероцит лімфаденіт печінки
необоротні

смерть
ах
ураження

клініка

запаморочення
Болі в животі

Світлий кал

Збільшення

Збільшення
Темна сеча
жовтяниця
лихоманка

селезінки
печінки
Нежить

ускладнення панкре холецистіт Маніфестація ОПЕ у

атит синдрому вагітних
Жильбера
серологія: РН,
РСК, РПГА,
діагностика ІФА ІgM

вірусологія

лікування базисна дезинток єнтеросорб десенсибілі

терапія сикація ція зуюча

лікування спазмолітики інгібітори гкс плазмафе

ускладнень протеаз рез

профілактика неспецифічна специфічна планова екстрена

 Гострі ВГ з парентеральним механізмом
передавання
Етіологія HBV, HCV, HDV

Епідеміологія Джерело інфекції – хворі та носії.

Шляхи зараження: парентеральний, трансфузійний, статевий,
вертикальний, трансплантаційний

Патогенез Одужан
Імунологічні
ня
реакції

Порушення функцій

Органні порушення
Імунний цитоліз
проникнення

Хроні-

печінки
антитілозалежний зація
імунний цитоліз

пряма цитопатична дія

смерть
Астеновегетатив

Диспепсичний

Гепатоліеналь-
Артралгічний

геморагійний
ний синдром

ний синдром
Клініка
Алергічний

жовтяниця
синдром

синдром

синдром

синдром
Специфічна ПЛР ІФА
діагностика

При ГПЕ
Ентеросорбенти
Дезинтоксикаці

Лікування
антигістамінні

Вітамін С

Плазмафе-
протеолізу
Інгібітори
ГКС

рез
Дієта
яяя

Профілактика Неспецифічна Вакцинація

6.Орієнтована карта роботи студента.

№ Розділи Час у хвилинах

Критерії діагнозу інфекційного захворювання з
1. 15
перевіркою їх біля ліжка хворого.
Вибір найбільш інформованих тестів, лабораторних
2. та інструментальних досліджень. які підтверджують 10
діагноз.
Призначення лікування, виписування рецептів
3. 15
(знання механізму дії ліків).
4. Вибір методу фізіотерапевтичного лікування. 5
5. Визначення прогнозу та працездатності хворого. 5
6. Визначення групи інвалідності. 5
7. Профілактика захворювання. 5

7. Завдання для самостійної роботи

Перелік питань, що підлягають вивченню.
1. Визначення жовтяничного синдрому.
2. Класифікація жовтяниць за їх генезом.
3. Патогенез та клініко-лабораторні особливості гемолітичної жовтяниці.
4. Основні інфекційні захворювання, що супроводжуються виникненням гемолітичної
жовтяниці.
5. Основні неінфекційні захворювання, що супроводжуються виникненням гемолітичної
жовтяниці.
6. Патогенез та клініко-лабораторні особливості паренхіматозної жовтяниці.
7. Основні інфекційні захворювання, що супроводжуються виникненням паренхіматозної
жовтяниці.
8. Основні неінфекційні захворювання, що супроводжуються виникненням
паренхіматозної жовтяниці.
9. Патогенез та клініко-лабораторні особливості механічної жовтяниці.
10. Основні інфекційні захворювання, що супроводжуються виникненням механічної
жовтяниці.
11. Основні неінфекційні захворювання, що супроводжуються виникненням механічної
жовтяниці.
12. Рання та диференційна діагностика інфекційних хвороб, що перебігають з
жовтяницею, на підставі особливостей анамнезу, епіданамнезу, клініки, загальноклінічних
та специфічних методів дослідження: ГВГ, лептоспіроз, інфекційний мононуклеоз,
ієрсиніоз, псевдотуберкульоз, малярія, сепсис, амебний гепатит та абсцес печінки,
гельмінтози тощо. Ускладнення. Принципи лікування та профілактики.

7.0 Практичні навички

- провести клінічне (розпитування - зібрати епідеміологічний анамнез); та безпосередньо
обстеження хворого на предмет виявлення ураження печінки інфекційного і
неінфекційного генезу;
- скласти план обстеження хворого;
- оцінити результати специфічних методів діагностики ураження печінки інфекційного і
неінфекційного генезу зокрема: загального аналізу крові, загального аналізу сечі,
копрокультури, гемокультури, уринокультури, серологічних досліджень (РА у парних
сироватках), РНГА, РІФ, ІФА, ПЛР);
- своєчасно діагностувати невідкладні стани (коми, ДВЗ-синдром);
- провести диференціальний діагноз;
 - сформулювати діагноз;
- скласти план лікування захворювання;
- надати невідкладну допомогу при виникненні невідкладних станів;
- провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції.

Перелік завдань, які необхідно виконати.

ВАРІАНТ 1

1. Малярія характеризується наявністю жовтяниці:

A. Механічної
B. Гемолітичної
C. Паренхіматозної
D. Змішаної
E. Жовтяниця не характерна

2. Характерним ускладненням інфекційного мононуклеозу є:

A. ОПН
B. ГВШ
C. ІТШ
D. ННГМ
E. Розрив селезінки

3. Джерело інфекції при ВГА

A. хворий у період жовтяниці
B. хворий у преджовтяничний період
C. хворий у періоді реконвалесценції
D. гризуни
E. домашні тварини

4. Для гемолітичної жовтяниці характерним є:

A. Дуже великі цифри білірубіну у крові
B. Підвищення лужної фосфатази
C. Холурія
D. Ахолія
E. Помірне підвищення білірубіну за рахунок вільної фракції

5. Маркер гостроти процесу при ВГВ:

A. HBsAg .
B. HBеAg.
C. antiHBcIgG.
D. DNA HBV.
E. antiHBcIgM.

6.Опорним синдромом в патогенезі лептоспірозу є розвиток:

A. дистального коліту;
B. ендокардиту;
C. перитоніту;
D. ураження ендотелію судин;
E. менінгоенцефаліту.
 7. Жовтяниця при ГВГ:
A. Буває завжди
B. Може бути відсутня
C. Не буває
D. Гемолітична
E. Обтураційна

8. Механічна жовтяниця характерна для:

A. Деяких гельмінтозів
B. ГВГ
C. Лептоспірозу
D. Сепсису
E. Кишкового єрсиніозу

9. Для диференційної діагностики жовтяниць має значення:

A. Рівень білірубіну та його фракцій
B. Наявність або відсутність ахолії та холурії
C. Рівень лужної фосфатази
D. Все з наведеного
E. Нічого з наведеного

10. Для механічної жовтяниці характерно:

A. Значне підвищення білірубіну за рахунок прямого
B. Значне підвищення білірубіну за рахунок непрямого
C. Значне підвищення АлАТ
D. Уробілінурія
E. Відсутність підвищення лужної фосфатази

ЕТАЛОНИ ВІРНИХ ВІДПОВІДЕЙ

Варіант 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 B E B E E D B А D А

8. Ситуаційні задачі для визначення кінцевого рівня знань:

Задача 1.
Хворий 17 років надійшов у клініку на 6-й день хвороби. Занедужав гостро з підвищення
температури тіла до 39оС, слабкості, на 2-й день хвороби знизився апетит, температура
утримувалась на протязі 4-х діб, потім знизилась до норми, на 5-й день хвороби – потемніла
сеча.
Об-но: Т- 36,8оС, шкіра та слизові оболонки субіктеричні, без висипу. Живіт при пальпації
м'який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. ЧСС - 64 уд/ хв. АТ - 110/70
мм.рт.ст.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування.

Задача 2.
Хвора О. 32 років повернулась з Афганістану на 8-му місяці вагітності. Служила там
протягом 2-х років у військовій частині. Вагітність перша, без ускладнень, до самого від’їзду
продовжувала працювати. Захворіла в дорозі: нудота, слабкість, блювання, зник апетит.
Приблизно на 7-й день хвороби з'явилась жовтяниця, у зв'язку з чим госпіталізована. При
госпіталізації стан – відносно задовільний, але через кілька днів наросли інтоксикація,
жовтяниця. Передчасно почалися пологи, у зв'язку з чим на 10 день хвороби переведена у
пологове відділення .
Під час пологів мала місце значна кровотеча. Народилась життєздатна дівчинка.
Загальний стан хворої продовжував погіршуватись: зросла загальна слабкість, майже постійна
нудота, багаторазове блювання. Після переведення в інфекційне відділення: стан важкий.
Печінковий запах з рота. Сонливість. Нечітко орієнтується в просторі, часі та місці. Печінка +1
см, .край м'який.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування.

Задача 3
Хворий 17 років надійшов у клініку на 6-й день хвороби. Занедужав гостро з підвищення
температури тіла до 39оС, слабкості, на 2-й день хвороби знизився апетит, температура
утримувалась на протязі 4-х діб, потім знизилась до норми, на 5-й день хвороби – потемніла
сеча
Об-но: Т- 36,8оС, шкіра та слизові оболонки субіктеричні, без висипу. Живіт при пальпації
м'який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. ЧСС - 64 уд/ хв. АТ - 110/70
мм.рт.ст.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування

Задача 4
Хвора 27 років, студентка, мешкає в гуртожитку. Надійшов у клініку на 5-й день
хвороби зі скаргами на пожовтіння склер та шкіри, слабкість, відсутність апетиту.
Захворювання почалося гостро з підйому температури до 38ос, катарального синдрому не було.
Ліків не приймала, в гуртожитку були випадки вірусного гепатиту А.
Об-но: Т – 36,3оС, невелика слабкість. Помірна жовтяниця шкіри та склер, висипу
немає. Живіт м'який, безболісний у всіх відділах, печінка збільшена, безболісна, селезінка
пальпується біля реберної дуги. Пульс - 64 уд/хв., АТ - 110/70 мм.рт.ст. У крові відзначається
лейкопенія, відносний лімфоцитоз, ШЗЕ – 5 мм/год.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування

Задача 5
Хворий З., 42 років, був госпіталізований в інфекційне відділення на 23-й день
хвороби із скаргами на загальну слабкість, відсутність апетиту, нудоту, періодичні позиви на
блювання.
Хвороба розпочалась поступово із загальної слабкості, нудоти, погіршення
апетиту, болей у суглобах. Через кілька днів_ позиви на блювання, особливо, під впливом
кулінарних запахів, анорексія, почуття важкості в надчеревній ділянці, на 16-й день хвороби
помітив темну сечу, в наступні дні –жовтяницю. 3 місяці назад був оперований з приводу
інвагінації товстої кишки, в післяопераційному періоді – гемотрансфузія.
Об'єктивно: стан важкий.На запитання відповідає мляво. Під час огляду -
блювання. Значна жовтяниця, розчухи на шкірі. Метеоризм. Печінка виступає з-під реберної
дуги на 4 см. Пальпується нижній полюс селезінки. Кал світлий.
1.Сформулюйте клінічний діагноз. 2.План обстеження 3.Лікування.

Задача 6
Хворий К., 60 років, 3 місяці назад був оперований з приводу аденокарциноми прямої
кишки. Стан після операції поступово поліпшився, але біля 3-х тижнів назад став помічати
підвищену стомлюваність, зростаючу загальну слабкість, погіршився апетит. Через тиждень
з”явилися нудота, біль у суглобах, тяжкість у правому підребер”ї, погіршився сон. 2 дні назад
посвітлішав кал, потемніла сеча, самопочуття погіршилось, з'явилося свербіння шкіри.
 Під час огляду – помірна жовтяниця шкіри і селер. Висипки немає. Живіт м”який.
Печінка збільшена до +3 см, край рівний, помірно щільний. Пальпується нижній полюс
селезінки. У сечі – збільшені жовчні пігменти.
1.Сформулюйте клінічний діагноз. 2.План обстеження. 3. Лікування.

Задача 7
Хвора Л., 20 років,студентка, вказати точний час захворювання не може. Приблизно за
10 днів до госпіталізації відзначила підвищення стомлюваності, загальну слабкість, погіршення
апетиту. Температуру не вимірювала. В наступні дні самопочуття погіршилося: анорексія,
нудота, прогресуюча загальна слабкість. Але до лікаря не зверталась, бо пов'язувала свій стан з
перевтомою (догляд за 3-місячною дитиною). Звернулась по допомогу після того, як помітила
темну сечу.
Під час огляду: значна загальна слабкість, запаморочення, нудота, 1-разове блювання.
Склери субіктеричні. Шкіра звичайного кольору. Печінка +1 см, пальпація ділянки правого
підребер'я помірно болюча. Селезінка не пальпується. Пульс 80 \хв. АТ 110\60 мм рт.ст.
1.Сформулюйте клінічний діагноз. 2.План обстеження 3.Лікування

Задача 8
Хвора Н., 23 роки, госпіталізована на 8-й день хвороби із скаргами на погіршення
загального самопочуття, тяжкість у животі, особливо після їжі, погіршення апетиту. Захворіла
гостро: озноб, температура 38,50, головний біль, біль при повороті очних яблук. На 3-й день
хвороби температура нормалізувалась, але самопочуття погіршилось: знизився апетит, стала
гостро відчувати кулінарні запахи, відчула відразу від табачно диму. 2 дні назад помітила темну
сечу, самопочуття значно покращилось. 3 міс. назад – видалення зубу. 7-річний син із схожими
скаргами на днях госпіталізований в дитяче інфекційне відділення. Відпочивала всією родиною
(вона, чоловік і 2 дітей 7 та 11 років) у кемпінгу в Криму 3 тижні назад.
1.Сформулюйте клінічний діагноз. 2.План обстеження. 3. Лікування.

Задача 9
Хворий В., 19 років, студент. Звернувся у студентську поліклініку на другий день після
повернення з сільгоспробіт. Останні 4 дні почуває загальну слабкість, підвищену
втомлюваність. Погіршився апетит. Періодично відмічає важкість у надчеревній ділянці
живота, нудоту.Температуру не вимірював, але на початку хвороби впродовж 1-2 днів був
невеликий озноб, який супроводжувався помірним головним болем. Повідомив, що приблизно
у ці ж дні захворіла однокурсниця, у котрої було підвищення температури до 380 протягом
кількох днів. Подальшу долю її не знає. Був донором крові 3 місяці назад.
Об'єктивно: температура 36,7о. Шкіра звичайного кольору, чиста. Печінка на 1,5 см
виступає з-під реберноі дуги, край еластичний. Селезінка не пальпується. Сеча темнувата, з
червоним відтінком.
1.Сформулюйте клінічний діагноз. 2.План обстеження. 3. Лікування.

Задача 10
Хвора О. 32 років повернулась з Афганістану на 8-му місяці вагітності. Служила там
протягом 2-х років у військовій частині. Вагітність перша, без ускладнень, до самого від”їзду
продовжувала працювати. Захворіла в дорозі: нудота, слабкість, блювання, зник апетит.
Прибизно на 7-й день хвороби з'явилась жовтяниця, у зв'язку з чим госпіталізована. При
госпіталізації стан – відносно задовільний, але через кілька днів наросли інтоксикація,
жовтяниця. Передчасно почалися пологи, у зв'язку з чим на 10 день хвороби переведена у
пологове відділення .
Під час пологів мала місце значна кровотеча. Народилась життєздатна дівчинка.
Загальний стан хворої продовжував погіршуватись: зросла загальна слабкість, майже постійна
нудота, багаторазове блювання. Після переведення в інфекційне відділення: стан важкий.
Печінковий запах з рота. Сонливість. Нечітко орієнтується в просторі, часі та місці. Печінка +1
см, край м'який.
1.Сформулюйте клінічний діагноз. 2.План обстеження. 3. Лікування.

10. Література по темі заняття:

а) Основна:
1. Інфекційні хвороби: підручник / О.А. Голубовська, М.А. Андрейчин, А.В. Шкурба та ін.; за
ред. О.А. Голубовської. – 3-є вид. – К.: ВСВ «Медицина», 2020. – 688 с.
2. Інфекційні хвороби: підручник / В.М. Козько, Г.О. Соломенник, К.В. Юрко та ін.; за ред.
В.М. Козька. – К.: ВСВ «Медицина», 2019. – 312 с.
3. Інфекційні хвороби: підручник / О.А. Голубовська, М.А. Андрейчин, А.В. Шкурба та ін.; за
ред. О.А. Голубовської. – 4-е вид., переробл. та доповн. – К.: ВСВ «Медицина», 2022. – 464 с.
б) Допоміжна:
1. Медицина за Девідсоном: принципи і практика: посібник: пер. 23-го англ. вид.: у 3 т. Т. 2 / за
ред. Стюарта Г. Ралстона, Яна Д. Пенмана, Марка В. Дж. Стрекена, Річарда П. Гобсона; наук.
ред. пер. Катерина Юрко, Василь Москалюк, Лариса Мороз та ін. – К.: ВСВ «Медицина», 2021.
– 778 с.
2. Mandell, Douglas, and Bennett’s рrinciples and рractice of іnfectious. – 9th Edition (vols 1 and 2) //
John E. Bennett, Raphael Dolin, Martin J. Blaser. – Philadelphia, PA: Elsevier, 2020. – 3839 p.
3. Невідкладна інфектологія: навч. посіб. / В.М. Козько, А.В. Бондаренко, Г.О. Соломенник та
ін.; за ред. В.М. Козька. – 2-е вид., переробл. і допов. – К.: ВСВ «Медицина», 2018. – 120 с.
4. Тропічні хвороби: навч. посіб. / В.М. Козько, Г.О. Соломенник, К.В. Юрко. – К.: ВСВ
«Медицина»; 2019. – 356 с.
5. Внутрішньолікарняні інфекції та інфекційний контроль: навч. посібник / К.В. Юрко,
В.М. Козько, Г.О. Соломенник. – Київ: ВСВ «Медицина», 2020. – 296 с.
6. Harrison’s Principles of Internal Medicine. – 19th Edition // Dan Longo, Anthony Fauci, Dennis
Kasper, Stephen Hauser. – McGraw-Hill, 2015.
7. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: в 3 т. / Ж.І. Возіанова – К.: Здоров’я, 2000. –
Т. 1. – 856 с.
8. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: в 3 т. / Ж.І. Возіанова – К.: Здоров’я, 2001. –
Т. 2. – 696 с.
9. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: в 3 т. / Ж.І. Возіанова – К.: Здоров’я, 2003. –
Т. 3. – 846 с.

Методичні вказівки складено: проф.. Тєрьошин В.О., доц.. Бондар О.Є. _______________

Методичні вказівки переглянуто та затверджено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та

фтизіатрії від 01.09.2023 р. (протокол № 1)

Завідувачка кафедри, д.мед.н., проф. __________________ Катерина ЮРКО