ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
з практичного заняття для студентів
Навчальна дисципліна «Інфекційні хвороби»
Заняття № 8 «Диференційна діагностика захворювань з синдромом тривалої
гарячки.»
Курс 6
Факультет медичний
Спеціальність 7.12010001 –«лікувальна справа»
7.12010003 – «медико-профілактична справа»

Затверджено
на методичній нараді кафедри
Протокол № __ від ____________
Зав. кафедри, проф._________ Чабан Т.В.
 2

1. Темазаняття №8«Диференційна діагностика інфекційних хвороб з синдромом

тривалої гарячки» 4 години.

2. Актуальність теми:Одним з постійних симптомів синдрому загальної

інтоксикації, що властивий більшості інфекційних хвороб, є гарячка. Її
супроводжують такі загально інтоксикаційні симптоми, як головний, м’язевий біль,
слабкість, , відсутність апетиту. При виникненні цих симптомів, практичні лікарі
можуть зробити припущення про інфекційне походження захворювання. Однак,
наявність гарячки майже при всіх інфекційних хворобах зумовлює труднощі
диференційної діагностики цього синдрому, тим більше, що підвищення
температури тіла є однією із ранніх ознак, практично без інших клінічних проявів.
Поряд з тим, багато неінфекційних захворювань також супроводжуються гарячкою.
Тому розуміння проблеми своєчасної та коректної діагностики великого спектру
захворювань, що супроводжуються гарячкою, є актуальним питанням сучасної
медицини, зокрема інсектології.

3. Цілі заняття:
3.1. Загальні цілі:
- ознайомити студентів з сучасним визначенням гарячки;
- класифікацією гарячок;
- основні клінічні прояви інфекційних та не інфекційних захворювань з
синдромом тривалої гарячки
3.2. Виховні цілі:
- на матеріалі теми розвивати почуття відповідальності за своєчасність та
правильність професійних дій під час встановлення діагнозу; вміти дотримуватися
правил поведінки біля ліжка хворого, принципів лікарської деонтології;оволодіти
вмінням встановлювати психологічний контакт з хворим та його родиною.
3.3. Конкретні цілі:
- знати:
- етіологію інфекційних захворювань, що можуть спричиняти тривалу гарячку ;
чинники патогенності збудників;
 3
- епідеміологію цих захворювань;
- патогенез;
- основні типи температурних кривих
- клінічну класифікацію і клінічні прояви окремих форм захворювань;
- патогенез і клінічні прояви ускладнень;
- лабораторну діагностику інфекційних та неінфекційних захворювань,
алгоритм обстеження хворого на тривалу гарячку невідомого генезу;
- принципи лікування;

3.4. На основі теоретичних знань з теми:

- оволодіти методиками (вміти):
1. Оцінити дані основних клінічних, біохімічних, бактеріологічних,
серологічних та ін.. лабораторних тестів;
2. Провести диференційну діагностику захворювань з тривалою гарячкою;
3. Призначити лікування хворим

4. Матеріали доаудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна

інтеграція).

Дисципліна Знати Вміти

Попередні дисципліни

Мікробіологія Властивості бруцел; коків; методи Аналізувати результати

специфічної діагностики сепсису, специфічних методів
бруцельозу діагностики бруцельозу і
сепсису
Фізіологія Параметри фізіологічної норми органів і Оцінити результати
систем людини; показники лабораторного лабораторного обстеження
обстеження в нормі (загальний аналіз
крові, сечі, біохімія крові, параметри
КЛС, електроліти крові і т.д.)

Патофізіологія Механізми порушення функцій органів і Аналізувати фізіологічні

систем при патологічних станах різного зміни за результатами
походження лабораторного обстеження

Імунологія Основні поняття предмету, роль системи Оцінити результати

імунітету в інфекційному процесі; імунологічних досліджень
імуноло-гічні аспекти формування
 4
хронічного процесу

Епідеміологія Епід. процес (джерело, механізми Зібрати епідеміологічний

зараження, шляхи передачі, анамнез, провести протиепі-
характеристика сприйнятливого демічні і профілактичні
організму). Географія даної патології в заходи в осередку інфекції
Україні та світі.

Пропедевтика Методи і основні етапи клінічного Зібрати анамнез, провести

внутрішніх обстеження хворого клінічне обстеження
хвороб хворого, виявити клінічні
симптоми і синдроми.
Проаналізувати отримані
дані.

Неврологія Патогенез, клінічні ознаки полінейропатії Провести клінічне

та енцефалопатії обстеження хворого з
ураженням цент-ральної та
периферичної нервової
систем

Дерматологія Патогенез, клінічну характеристику Розрізняти особливості

висипів висипів залежно від
етіологічного чинника
Хірургія Клініко-лабораторні та інструментальні Вчасно виявити і поставити
ознаки ураження опорно-рухового діагноз гострих хірургічних
апарату, гострої невідкладної хірургічної ускладнень і надати
патології невідкладну допомогу

Клінічна Показання, фармакокінетику, Призначити лікування

фармакологія фармакодинаміку, побічні дії пеніцилінів,
цефалоспоринів, аміноглікозидів,
карбопенемів, методи патогенетичної
терапії
залежно від тяжкості
перебігу, індиві-дуальних
особливостей хворого,
вибрати оптимальний режим
харчування, дозу препарату,
виписати рецепти

Реанімація та Невідкладні стани: Вчасно діагностувати та

інтенсивна - ІТШ надати невідкладну
терапія - інфекційно-токсична допомогу при невідкладних
енцефалопатія станах:
- гостра ниркова недостатність - ІТШ
- тромб-геморагічний синдром - ГНН
- набряк легень, гостра дихальна - ГДН
недостатність - НГМ
- набряк головного мозку - ТГС

Наступні клінічні дисципліни

Сімейна Патогенез, епідеміологію, клініку,
медицина особливості клінічного перебігу, наслідки
бруцельозу, сепсису. Принципи
лікування, профілактики
Проводити диференціальну
діагностику, виявити
основні клінічні синдроми,
ускладнен-ня, аналізувати
лабораторні дані. Своєчасно
госпіталізу-вати хворого в
 5
стаціонар. Надати необхідну
медичну допомогу

Внутрішньопредметна інтеграція
Інфекційні Особливості інфекційних хвороб. Проводити диференціальну
хвороби Принципи діагностики, лікування, діагностику захворювань з
профілактики інфекційних хвороб. лихоманкою неясного
Патогенез, епідеміо-логію, клінічні генезу. Розпізнавати
особливості, лабораторну діагностику, можливі ускладнення,
можливі ускладнення бруцельо-зу, аналізувати дані
сепсису. Принципи профілактики, лабораторного обстеження.
лікування, диспансерного спостереження Складати план лікування.
Надати невідкладну
допомогу на
догоспітальномуетапі

5. Зміст теми.
Гарячка – це терморегуляторне підвищення температури тіла, як організована
і координована захисно-пристосувальна реакція організму, яка виникає у відповідь
на вплив патогенних подразників, або, так званих, пірогенів і характеризується
підвищенням температури вище 37оС. Це організована та скоординована відповідь
організму на хворобу, тобто організм сам піднімає температуру тіла вище за норму,
що характерно для інфекційних захворювань.
Однак, підвищення температури може бути зумовлено не лише
регуляторними механізмами, а виникнути в результаті дисбалансу між
теплопродукцією та тепловіддачею, що призводить до підвищення температури тіла
всупереч намаганням організму підтримувати нормальну температуру. В зв’язку з
тим виділяють гіпертермію та перегрівання.
Гіпертермія – це не лихоманка, а дисбаланс між теплопродукцією і
тепловіддачею, це короткочасне підвищення температури тіла, яке не
супроводжується значними порушеннями зі сторони функцій організму та обміну
речовин. Перегрівання виникає внаслідок порушення терморегуляції, причиною якої
може бути надлишкове поступлення тепла ззовні (екзогенне перегрівання) або
посилена патологічна теплопродукція в самому організмі (ендогенне перегрівання).
Для інфекційних захворювань характерна лише гарячка, однак вона може
розвиватися і при неінфекційних хворобах (пухлини, гострий гемоліз, колагенози,
некроз тканин та ін.) Типовим для деяких інфекційних хвороб є перебіг без гарячки
 6
(холера, ботулізм). Все це необхідно враховувати при диференційній діагностиці.
Значення набуває не стільки сам факт наявності або відсутності гарячки, скільки її
характерні особливості (початок, висота, тип температурної кривої, терміни появи
ураження органів). Підвищення температури може бути гострим, коли хворий чітко
вказує навіть годину початку хвороби (лептоспіроз, менінгококова інфекція та ін.),
при цьому хворий нерідко відчуває озноб різної інтенсивності. Пир інших хворобах
гарячка настає поступово (черевний тиф, паратифи).
При проведенні диференційної діагностики хвороб, що перебігають з
гарячкою, їх необхідно розглядати за такими параметрами:
- Висота гарячки
- Тип температурної кривої
- Тривалість гарячки
- Тривалість періоду від початку гарячки до появи органних уражень
- Характер ураження органів
- Епідеміологічні особливості
- Вплив на гарячку етіотропних препаратів.
За типами температурної кривої розрізняють гарячку:
- Постійна
- Ремітуючи
- Переміжна
- Поворотна
- Ундулююча
- Гектична
- Неправильна
- Рецидивна
- Гостра хвилеподібна
- Інвертована
Тривалість гарячки має важливе значення. Якщо гарячка зберігається тривалий час,
залишається все менше хвороб для диференційної діагностики, які могли б
зумовлювати таке тривале підвищення температури.
При деяких гострих інфекційних хворобах гарячка триває 2-3 дні, але коли
 7
підвищена температура триває 5 днів і більше, то впевнено можна виключити такі
інфекційні хвороби, як грип, ГРВІ, шигельоз та ін.. Однак, необхідно враховувати,
що при виникненні ускладнень може суттєво подовжитись тривалість лихоманки.
Наступним важливим етапом діагностики є оцінка тривалості початкового
періоду гарячки. Тобто від початку підвищення температури тіла до виникнення
типових для даного захворювання уражень органів.
Наприклад, тривалість початкового періоду нарячки:
- 1-2 дні – при скарлатині, краснусі, менінгококовій інфекції, вітряній віспі,
бешисі;
- До 5 днів – аденовірусній інфекції, парагрипі, інфекційному мононуклеозі;
- 6-10 днів – вірусних гепатитах, висипному та черевному тифах, геморагічній
гарячці, бруцельозі, лептоспірозі;
- 11-20 днів – легіонельозі, малярії, орнітозі;
- Більше 20 днів – амебіазі, мікозах, СНІДІ, токсоплазмозі, хронічних
герметичних інфекціях.
Гарячка, хоч і розглядається переважно при інфекційних захворюваннях,
притаманна також широкому колу неінфекційних хвороб: вогнищеві запальні
процеси, системні хвороби, тощо.
Спільними ознаками гострих вогнищевих процесів із інфекційними
захворюваннями є висока гарячка, що поєднується з розвитком інтоксикації що
стає причиною направлення таких хворих в стаціонар. Наприклад при:
пієлонефриті, паранефриті, холангіті, абсцесах, колагенозах, раку шлунку,
підшлункової залози тощо.
Послідовна диференціація хвороб, що перебігають із гарячкою, за всіма
розглянутими параметрами дозволяє розділити хвороби на окремі невеликі групи,
всередині яких можна встановити нозологічну функцію, враховуючи ряд фактових
симптомів та синдромів, а також результати лабораторних та додаткових методів
обстеження.

6. Матеріали методичного забезпечення заняття.

 8
6.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань-вмінь– задачі.

1. У хворого Н., протягом 12 днів підвищення температури тіла до 38˚С, що

супроводжується пітливістю, відчуттям жару. Загальне самопочуття не страждає.
Хворий по професії зоотехнік. При огляді шкірні покриви вологі, пальпуються всі
групи лімфатичних вузлів, розміром до 5 мм. При пальпації животу відзначається
збільшення печінки і селезінки. Болючість у крижі та лівому тазостегновому
суглобі.
1.Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. План лікування.

2. Хворий звернувся зі скаргами на підвищену стомлюваність,

дратівливість, періодичні радікулярні болі летючого характеру. З
анамнезу виявлено, пацієнт за фахом лікар-ветеринар, раніше працював в
господарстві, де реєструвалися випадки бруцельозу. При обстеженні
виявлено: психоемоційна лабільність, поганий сон, легені, серце, печінка
– без особливостей. Реакція Райта – негативна. ІФА IgG(+).
1.Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. План лікування.

3. У хворого 50 років, протягом 6 днів температура 38-39С. балакучий,

ейфорія, жалоби на сильний головний біль. Лице гіперемовано, одутле. Виражена
ін’єкція склер, не може висунути язик далі передніх зубів. На шкірі тулуба густий
розеольозно-петехіальний висип.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження.
3. План лікування.
 9

4.Хвора 23 років захворіла наприкінці літа, коли підвищилася температура до

37,4°С, з'явилися незначний головний біль, слабкість. Далі зазначені симптоми
наростали. На 5-й день хвороби температура - 39,2°С, відмічався запор, різке
ослаблення. До 9-го дня хвороби лікувалася амбулаторно з приводу ГРЗ. Стан
погіршувався, госпіталізована в стаціонар: температура - 40°С, бліда, різко
ослаблена. Пульс - 96 за хв., АТ - 110/70 мм рт. ст. Живіт м'який, здутий,
гепатоспленомегалія. Стул затриманий.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. План лікування.

6.2. Література
Основна література
1. Інфекційні хвороби: підручник (ВНЗ ІV р. а.) / О.А. Голубовська, М.А. Андрейчин,
А.В. Шкурба та ін.; за ред. О.А. Голубовської. — 2-е вид. – К.: ВСВ «Медицина»,
2018. – 688 с. + 12 кольор. вкл.
2. Інфекційні хвороби. Курс лекцій: навчальний посібник / Є.В. Нікітін, К.Л.
Сервецький, Т.В. Чабан [та ін.]. – Одеса: ОНМедУ, 2012. – 252 с. – (Серія «бібліотека
студента-медика»).
3. Інфекційні хвороби: підручник : у 2 т. / за ред. В.П. Малого, М.А. Андрейчина. -
Львів: «Магнолія 2006», 2018. – Е. 1. – 652 с.
4. Інфекційні хвороби: енциклопедичний довідник / за ред. Крамарьова С.О.,
Голубовської О.А. К. : ТОВ «РА-ГАРМОНІЯ», 2018. – 592 с.
5. Невідкладна інфектологія: навч. посіб. / В.М. Козько, А.В. Бондаренко, Г.О.
Соломенник та ін.; за ред. В.М. Козька. – 2-е вид., переробл. і допов. – К. : ВСВ
«Медицина», 2018. – 120 с.
6. Атлас дитячих інфекційних хвороб. Червона Книга = Red Book Atlas of Pediatric
Infectious Diseases / Керол Дж. Бейкер; переклад 3-го англ. видання. К.: ВСВ
«Медицина», 2019. – 744 с.
7. Методичні розробки для студентів (згідно теми заняття)
8. Методичні розробки для викладачів (згідно теми заняття)
9. Методичні розробки для самостійної роботи студентів
Додаткова література
1. Атлас інфекційних хвороб / М. А. Андрейчин [та ін.]; за ред. М. А. Андрейчина. - 2-
е вид., випр. і допов. - Тернопіль : Підруч. і посіб., 2017. - 287 с.
 10
2. Методи клінічного обстеження і семіотика інфекційних захворювань: навчальний
посібник (за ред. В.І. Трихліба). – К.: ФОП Чалчинська Н.В., 2017. – 612 с.
3. «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини
2018/19». Практична медицина, Краків, Польща. 2018 –1632 с.
4. Лептоспіроз: монографія / Н.А. Васильєва, М.А. Андрейчин. – Тернопіль, 2016. –
276 с.
5. Infectious diseases: Підручник для мед. ун-тів, інст., акад. Затверджено МОН і МОЗ /
Голубовська О.А., Андрейчин М.А., Шкурба А.В.; за ред. О.А. Голубовської. К.:
ВСВ «Медицина», 2018. – 664 с.
6. Harrison’s Principles of internal medicine. 19th edition /edited by Anthony S. Fauci,
Dennis L Kasper, Dan L. Longo [et all]. – New York. - 2017. – 2340 p.
7. Pediatric Infectious Diseases: textbook / S.O. Kramarov, O.B. Nadraga, L.V. Pypa et al.
— 4th edition К.: ВСВ «Медицина», 2020. – 240 с.
8. General epidemiology: study guide (IV a. l.) / N.O. Vynograd. — 3rd edition, corrected
К.: ВСВ «Медицина», 2017. – 128 с.
9. Tropical infections : manual / ed. by M.A. Andreychyn, V.D. Moskaliuk. – Lviv :
«Magnolia 2006», 2019. – 220 p.
10.Лабораторный справочник «СИНЭВО» [О.В. Небыльцова, Ж.А. Климова, Г.А.
Носенко и др.] / под ред. О.В. Небыльцовой. – К.: ООО «Доктор-Медиа», 2015. – 420
с.
11.Рекомендації міжнародних організацій

Електронні ресурси
1. Pigott D.C. Viral Hemorrhagic Fevers [Електронний ресурс] / D.C. Pigott. — Режим
доступу:http://emedicine.medscape.com/article/830594-overview.
2. Hantaviruses [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://virology-online.com/viruses/Hantaviruses.htm.
3. ICD-10 Version: 2010 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://apps.who.int/
classification/apps/icd/icd10onlіnе.
4. International travel and health [Електронний ресурс] / WHO, 2010. — Режим доступу:
http://www.who.int/ith/en/.
5. Rickettsial Infection http://emedicine.medscape.com/article/231374-oveiview.
6. Gompf S.G. Arenaviruses [Електронний ресурс] /S.G. Gompf, K.M. Smith, U. Choc. —
Режимдоступу: http://emedicine.medscapc. com/article/212356-overview.
7. Thyphus [Електронний ресурс] / J.F. Okulicz, M.S. Rasnake, E.A. Hansen, B.A. Cunha.
— Режим доступу: http://emedicine.medscape.com/article/231374-overiew

6.3. Орієнтуюча карта щодо вивчення студентами літератури

 11
Основні завдання Вказівки Відповіді студентів
Вивчити:
1. Клініко-патофізіологічну Основні групи жовтяниць: надпечінкова,
характеристику жовтяниць. печінкова, підпечінкова.
2. Диференційну діагностику Вірусні гепатити, лептоспіроз,
інфекційних захворювань, інфекційний мононуклеоз, ієрсиніоз,
перебіг яких супроводжується паразитарні захворювання печінки,
синдромом жовтяниці. малярія.
3. Методи лабораторної Клініко-лабораторні показники синдромів
діагностики жовтяниць. цитолізу, холестазу, мезенхімально-
запального синдрому.
4. Лікування гострої печінкової Основні види лікування, групи лікарських
енцефалопатії. препаратів.

7. Матеріали для самоконтролю щодо якості підготовки.

А. Питання для самоконтролю
- Характеристика джерел захворювання на бруцельозу
- Стадії патогенезу бруцельозу.
- Клінічна характеристика гострого бруцельозу.
- Клінічна характеристика хронічного бруцельозу.
- Клінічна характеристика резидуального бруцельозу.
- Характеристика лихоманки при бруцельозі.
- Методи діагностики бруцельозу, їх інтерпретація.
- Етіотропна терапія бруцельозу.
- Профілактика бруцельозу.
- Патофізіологічне визначення поняття «сепсис».
- Етіологічна структура сепсису.
- Шляхи передачі і вхідні ворота при сепсисі.
- Стадії патогенезу сепсису.
- Клінічна класифікація сепсису.
- Клинико-лабораторні ознаки, що характеризують поняття «сепсис».
- Ускладнення які розвиваються при сепсисі.
- План обстеження хворого на сепсис.
- Гемограма у хворого на сепсис.
- Етіотропна терапія сепсису.
- Патогенетична терапія сепсису.
-
 12
Б. Тести для самоконтролю з еталонами відповідей. – тести за програмою
“Крок-2”
В. Задачі для самоконтролю з відповідями.
2. Хвора 23 років захворіла наприкінці літа, коли підвищилася температура до
37,4°С, з'явилися незначний головний біль, слабкість. Далі зазначені симптоми
наростали. На 5-й день хвороби температура - 39,2°С, відмічався запор, різке
ослаблення. До 9-го дня хвороби лікувалася амбулаторно з приводу ГРЗ. Стан
погіршувався, госпіталізована в стаціонар: температура - 40°С, бліда, різко
ослаблена. Пульс - 96 за хв., АТ - 110/70 мм рт. ст. Живіт м'який, здутий,
гепатоспленомегалія. Стул затриманий. Про яке захворювання слід думати в першу
чергу?
А. Туберкульоз міліарний
В. Сепсис
С. Висипний тиф
+Д. Черевний тиф
Е. Ієрсиніоз

2. Хворий 32 років, поступив у клініку на 9-й день хвороби зі скаргами на озноби,

піт, головний біль, поганий апетит. Захворювання почалося гостро, озноб, висока
температура (39°С), переймоподібний біль в епігастрії, нудота, блювота 4-5 разів,
рідкий рясний стул 8-10 разів на добу. До лікаря не звертався. Об'єктивно: Т-39,5°
(протягом хвороби коливалася від субфебрильних до високих цифр, 39-40С, і
супроводжувалася ознобом та потом). Шкірні покриви бліді з жовтяничним
відтінком. Язик обкладений густим білим нальотом, сухий. Границі серця розширені
вліво на 1,5 см, тони серця глухі, Р - ритмічний задовільного наповнення, 120 ударів
за 1 хв., АТ-100/60. Дихання везикулярне. Живіт злегка здутий. Печінка збільшена
на 1,5 см, селезінка збільшена на 1,5 см. Стул рідкий без слизу і крові. Ан. крові: Нв-
150, Л-25,2х109 г/л Е-0%, П-23% С-57%, Л-15%,М-5%. ШОЕ-45 мм/г. Діагноз?
А. Грип
В. Амебіаз
+С. Сальмонельоз, септична форма
Д. Лептоспіроз
Е. Ботулізм

3. Хворий поступив до інфекційного стаціонару на 7-й день хвороби зі скаргами на

високу температуру, головний біль, біль в м'язах, особливо литкових. Шкірні
покриви і склери жовтяничні, на шкірі геморагічний висип. Сеча кров'яниста. 2
тижня тому їздив на риболовлю. Діагноз?
+А. Лептоспіроз
В. Трихінельоз
С. Бруцельоз
Д. Сальмонельоз
Е. Ієрсиніоз
 13
4. У хворого 28 років, без постійного місця проживання, госпіталізованого з
попереднім діагнозом "грип", на 5 день захворювання з'явився розеольозно-
петехіальний висип на тулубі і внутрішніх поверхнях кінцівок. Температура 41°С,
ейфорія, гіперемія обличчя, почервоніння склер, тремор язика, тахікардія,
спленомегалія; збудження. Який найбільш ймовірний діагноз ?
+А. Висипний тиф
В. Черевний тиф
С. Лептоспіроз
Д. Алкогольний делірій
Е. Кір

5. Хворий 16 років, поступив в інфекційну лікарню на 9-й день хвороби.

Захворювання почалося гостро, температура 38,5°С, потім з'явився біль в горлі,
слабкість, головний біль. Об'єктивно: температура 38,3°С. Стан середньої важкості.
Легка жовтяниця шкіри і склер. Язик злегка обкладений. Зів і мигдалики
гіперемовані, у лакунах білі нальоти. Збільшено шийні, пахвові і пахові лімфовузли.
Пульс 96 за хв., тони серця ясні. Дихання везикулярне. Печінка і селезінка помірно
збільшені. Сеча темніше звичайної. Діагноз ?
А. ВГА
В. ВГВ
С. Токсичний гепатит
Д. Герпетична інфекція
+Е. Інфекційний мононуклеоз

6. Хворий Н., 28 років, поступив у клініку на дев’ятий день хвороби з жалобами на

підвищення температури до 39,0°С, головний біль, загальну слабкість, затримку
стула, порушення сну. При огляді: на шкірі живота одиничні розеоли, язик
обкладений коричнюватим нальотом, Р - 78 ударів за 1 хв., ритмічний, печінка
збільшена на 2см. Вірогідний діагноз ?
А. Малярія.
В. Сепсис.
+С. Черевний тиф.
D. Бруцельоз.
Е. Лептоспіроз.

7. Хворий К.,43 років, тваринник, поступив у лікарню із скаргами на озноб, високу

температуру, слабкість, рясний профузний піт по ночах, болісність в області
суглобів. Хворіє двадцять днів. Всі дні висока температура. При огляді виявлено
орхіт, припухлість суглобів, збільшена печінка та селезінка, іктеричністьсклер.
Попередній діагноз?
А. Ієрсиніоз.
В. Вірусний гепатит.
С. Малярія.
+D. Бруцельоз.
Е. Черевний тиф
 14
8. Моряк С., 28 років, захворів гостро. Опівдні різко підвищується температура до
39°С, супроводжується сильним ознобом, головним болем, болями в м’язах,
блювотою. Озноб змінюється жаром і, потім, рясною пітливістю, при різкому
зниженні температури. Напади повторюються через 2 дні на 3-й. В міжприступний
період почуває себе задовільно. Об’єктивно: незначне збільшення
селезінки.Встановіть попередній діагноз
А. Сепсис.
В. ВІЛ-інфекція
+С. 4-х денна малярія.
Д. Ку гарячка.
Е. Висипний тиф.

9.Хворий К. поступив у лікарню на 10-й день хвороби. Перші 5 днів відмічав біль в
вуху, субфебрильну температуру. Потім стан погіршився: температура 40 - 41С з
добовими коливаннями в 2 - 3С, з ознобами та рясною пітливістю. Об’єктивно:
блідий, легка іктеричність шкіри, гнійничковий висип на тілі, збільшені печінка та
селезінка. В крові: зниження гемоглобіну, лейкоцитоз, прискорена ШОЕ.
Попередній діагноз:
А. Черевний тиф.
В. Бруцельоз.
+С. Сепсис.
Д. Малярія.
Е. Вірусний гепати

8. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати під час

практичного (лабораторного) заняття:
1. Провести клінічне обстеження хворого по системам органів.
2. Обґрунтувати попередній діагноз.
3. Скласти план обстеження хворого.
4. Скласти план лікування хворого.
9. Інструктивні матеріали для оволодіння професійними вміннями, навичками:
Методика та етапи виконання роботи

№ Завдання Послідовність виконання Попередження, зауваження які

стосуються самоконтролю
1. Оволодіти I.З’ясуватискарги хворого. Виділити скарги, що характеризують
методикою синдроми:
клінічного -лихоманки, інтоксикації, органних
обстеження II.З’ясувати анамнез хвороби. уражень.
хворого з Звернути увагу на характер початку
лихоманкою захворювання; терміни,
неясного послідовність, динаміку
генезу виникнення
(бруцельоз, -лихоманки;
 15
сепсис). -пітливість;
-почуття жару;
-біль у суглобах;
-головной біль;
-наявність висипу;
-інших симптомів
2. Провести 2. Анамнез життя З'ясувати перенесені раніше
курацію захворювання
хворого 3. Епід. анамнез Виявити дані відносно реалізації
механізму передачі, звернути увагу
на перебування хворого в регіонах з
підвищеним ризиком зараження
бруцельозом, наявність хронічних
бактеріальних вогнищ
Пам’ятати: наявність, вираженість
симптомів, обумовлені терміном і
II.Провести об'єктивне обстеження тяжкістю перебігу захворювання,
залежать від віку хворого, наявністю
супутньої патології.
Звернути увагу на:
1.Зовнішній огляд: -слабкість, млявість, адинамію,
-загальний стан хворого; загальмованість хворого;
-шкіра, слизуватих оболонок, -температура тіла;
лімфатичні вузли -блідість шкіри;
-опорно-рухливого апарату -вологість шкіри;
-наявність висипів, їх локалізація,
тип;
-наявність гнійних вогнищ;
-наявність лімфаденопатії;
-наявність фіброзитів, целюлітів;
-хворобливість суглобів, їх
локалізація, об'єм функціональних
2.Дихальна система: порушень
зовнішній огляд, перкусія, Звернути увагу на:
аускультація легень -наявність ознак дихальної
недостатності, задишка, частота
дихання, блідість носогубного
трикутника, наявність ціанозу,
3.Серцево-судинна система: вкорочення перкуторного звуку,
-пульс бронхофонія, наявність хрипів при
аускультації.
Звернути увагу на:
-частоту серцевих скорочень, межі
серця, характер тонів і шумів серця,
величину кров'яного тиску;
4.Травна система: -частоту напруженості, повноту,
-осмотр язика; твердість, висоту пульсової хвилі.
-перкусія органів черевної Звернути увагу на:
порожнини; -сухість, наліт на язиці;
-пальпація животу; -гепатолієнальний синдром;
-метеорізм;
-симптоми подразнення очеревини;
5.Нервова система -симптом постукування в проекциі
нирок.
Звернути увагу на психосоматичний
 16
стан:
-збудження, агресія, апатія;
-характер сну;
-поведінкові реакції;
-зміни свідомості;
-наявність корінцевих симптомів;
-наявність менінгеального синдрому;
-ступінь порушення свідомості.
3. Призначити II.Общий аналіз крові Звернути увагу на типові зміни:
лабораторні і -лейкоцитоз, нормоцитоз,
додаткові тромбоцитопенію, прискорену РЗЕ,
обстеження, палочкоядерний зсув вліво;
інтерпретувати -характер системної запальної
результати відповіді;
2.Загальний аналіз сечі -токсико-алергічне ураження нирок;
зміни діурезу;
-наявність білку, формених
елементів крові, клітин епітелію

3.Загальний аналіз ліквора -зміни клітинного та білкового

4.УЗІ органів черевної порожни-ни складу ліквора;
5.R-графия легенів Гепатолієнальний синдром

6. ЕКГ
7.МРТ головного мозку -респираторнийдистрес-синдром
8.Гемокультура -признаки міокардиту
-признаки менінгоенцефаліту

-призначити незалежно від часу

захворювання на весь гарячковий
9.Копро-; уріно-; лікворо-культура, період не менше трьох досліджень
посів харкотиння, кісткового мозку
10.Серологічні методи: -призначається за наявності ознак
поліорганнойнедостат-ності.
-РА Райта
-РА Хеддельсона призначаються в парних сироватках
-РСК крові з інтервалом 3-4 тижні
-ІФА (IgM; IgG) -діагностичний титр 1:200;
-реакція Кумбса -діагностичний титр 1:100;

-внутрішньошкірна проба Бюрне

-облік проводиться через 24, 48

годин:
-проба позитивна, якщо набряк
більше 10 мм

10. Матеріали для самоконтролю оволодіння знаннями, вміннями, навичками,

передбаченими даною роботою.
10.1. Тести різних рівнів: тести, які входять до складу банку для ректорського
контролю – КРОК-2, (http: // testcentr.org.ua/).
11. Тема наступного заняття: Малярія.
 17
11.1. Завдання для УДРС та НДРС з теми наступного заняття (проблемна тема).

Методичну розробку склала

доцент, к.мед.н. О.В.Павленко