МОЗ України

Національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

кафедра інфекційних хвороб

Затверджено
на методичній нараді
“____” _____________ 20 р.

Зав. кафедри проф. Л.В. Мороз

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для організації самостійної роботи студентів V курсу медичних факультетів

(за темою, що увійшла до плану аудиторної підготовки)

Тема 12.1:

ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ.

Склала: к.мед.н. Куляс С.М.

2009
 2

1. Актуальність теми.

ВІЛ-інфекція - недавно відкрита вірусна хвороба людини, що передається

переважно статевим і парентеральним шляхами й характеризується багаторічною
персистенцією збудника. Уражаючи тимусзалежну систему імунітету, викликає клінічно
виражену форму - синдром набутого імунодефіциту (СНІД, АІDS), який проявляється
лімфаденопатією, вираженою інтоксикацією організму, нашаруванням інфекційних і
онкологічних захворювань та закінчується смертю.
Навряд чи в світі знайдеться тепер патологія, що привертала б до себе стільки уваги,
як ВІЛ-інфекція та СНІД. Особливої гостроти проблемі надає не лише те, що хворіють
переважно молоді люди, які ведуть найактивніше життя — трудове, громадське, сексуальне,
але й те, що поки кожний, хто заразився на ВІЛ-інфекцію, приречений: він загине не пізніше
ніж через 10—12 років після зараження, а значна частина інфікованих — і раніше.
Дані, що періодично наводяться в офіційній статистиці про кількість виявлених
інфікованих та хворих на СНІД, являють собою лише верхівку айсберга. Зараз можна
говорити про пандемію СНІДу на земній кулі.
В деяких країнах Африки склалась катастрофічна ситуація: щороку вірус уражує
майже 2% населення. Відносно частіше, ніж в інших регіонах, інфікуються діти. У ряді
районів Кенії та Уганди частіше ВІЛ-інфікованих досягає 70%. Вже трапляються невеликі
села, жителі яких майже вимерли від СНІДу. Весь світ облетів знімок, на якому фотоапарат
зафіксував траурну процесію з декількох родичів, які приїхали в село, щоб провести на
цвинтар останнього жителя - жертву СНІДу. За тієї ж причини різко скоротилось
виробництво на деяких підприємствах. У розповсюдженні ВІЛ-інфекції в Африці
безперечно велику роль зіграли урбанізація і проституція. В деяких країнах інфікованими
виявилось до 80 % повій.
За орієнтовними оцінками ВООЗ 50 мільйонів людей у світі живуть з ВІЛ/СНІДом,
25 млн. уже померли.
Незважаючи на активну працю вчених усіх країн, поки вдалося домогтися лише того,
що застосування противірусних препаратів подовжує життя хворому на 1—2 роки, але
смерть усе ж неминуча. Марні поки й спроби створити вакцину проти ВІЛ, що пов’язано зі
швидкою мінливістю вірусу.
Лікування хворих на ВІЛ/СНІД потребує великих матеріальних витрат (лікування
одного хворого коштує державі від 5 до 20 тис. доларів США на рік), що важким тягарем
лягає на бюджет будь-якої країни.
Особливу проблему СНІД становить у наш час ще й тому, що різко збільшується
чисельність ін'єкційних наркоманів у всьому світі (йдеться навіть про епідемію наркоманії), а
наркомани — нині більш значуща, ніж гомосексуалісти, група ризику зараження ВІЛ.

2. Навчальні цілі заняття:

2.1. Студент повинен знати (α-2):

- етіологію ВІЛ-інфекції;
- епідеміологію ВІЛ-інфекції;
- патогенез ВІЛ-інфекції;
- сучасну класифікацію ВІЛ/СНІДу;
 3

- клінічні особливості кожної стадії ВІЛ-інфекції;

- алгоритм обстеження при підозрі на ВІЛ-інфекцію;
- методи специфічної діагностики, скринінгову специфічну діагностику ВІЛ-інфекції;
- основні напрями лікування ВІЛ–інфекції (антиретровірусна терапія, лікування
вторинних захворювань);
- критерії ефективності терапії за даними полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР);
- проведення диференційного діагнозу;
- складання плану лікування хворого;
- епідемічний нагляд за вогнищем ВІЛ-інфекції;
- протиепідемічні заходи при ВІЛ-інфекції;
- основні положення щодо консультування, діагностики і лікування ВІЛ-інфекції
згідно із нормативними документами МОЗ України: протоколом МОЗ від 2006 р. “Порядок
добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію”, наказом МОЗ №658 від
04.10.2006 р.;
- принципи профілактики ВІЛ-інфекції;
- оформлення медичної документації.

2.2. Студент повинен вміти (α-3):

- зібрати анамнез захворювання та епідеміологічний анамнез у хворого;

- поставити попередній діагноз “ВІЛ-інфекція”;
- провести передтестове консультування хворого;
- згідно із діючими правовими положеннями, регламентованими МОЗ (обов’язкова
згода хворого, право пацієнта відмовитись від обстеження та ін.) призначити специфічне
обстеження на ВІЛ-інфекцію за клінічними і/або епідеміологічними показаннями;
- провести післятестове консультування незалежно від результату специфічного
обстеження на ВІЛ-інфекцію;
- визначити стадію ВІЛ-інфекції/СНІДу;
- провести клініко-лабораторну діагностику ВІЛ-інфекції/СНІДу;
- обґрунтувати і оформити розгорнутий клінічний діагноз згідно з сучасною
класифікацією;
- скласти схему диференційного діагнозу на стадії первинних клінічних проявів
(гострого ретровірусного синдрому) з інфекційним мононуклеозом, кором, краснухою
грипом;
- при лабораторному підтвердженні діагнозу направити хворого у територіальний
спеціалізований центр для подальшого обстеження, нагляду і лікування;
- призначити диференційоване лікування залежно від стадії перебігу ВІЛ-інфекції,
виписати рецепти основних препаратів;
- призначити патогенетичне лікування супровідних захворювань;
- визначити правила виписки реконвалесцентів;
- провести екстрену профілактику інфікування вірусом імунодефіциту при виникненні
професійної аварії;
- визначити тактику інфекціоніста КІЗу на різних етапах спостереження.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
(міждисциплінарна інтеграція).
Дисципліна Знати
Будову і властивості ретровірусів.
Методики молекулярно-
Мікробіологія біологічної, серологічного,
вірусологічного методів
дослідження
Параметри фізіологічної норми
органів і систем людини;
Фізіологія показники лабораторного
обстеження в нормі (загальний
аналіз крові, сечі тощо)
Механізм порушення функції
Патофізіологія органів і систем при патологічних
станах різного генезу.
Епідпроцес (джерело, механізм
зараження, шляхи передачі) при
Епідеміологія
ВІЛ-інфекції, поширеність
патології в Україні і в світі
Основні поняття предмету, роль
системи імунітету в інфекційному
Імунологія процесі. Особливості
функціонування лімфоцитів у
нормі та патології
Пропедевтика
Основні етапи та методи
внутрішніх
клінічного обстеження хворого.
хвороб
Фармакокінетику і
фармакодинаміку, побічні дії
Клінічна
противірусних, протибактерійних,
фармакологія
протигрибкових,
протипаразитарних препаратів.
Первинні та вторинні висипні
Дерматологія
елементи
Соціальна Методики підвищення санітарної
4
Вміти
Застосувати та інтерпретувати
дані спцифічних методів
дослідження
Оцінити дані лабораторного
обстеження
Інтерпретувати патологічні зміни
за результатами лабораторного
обстеження при порушенні
функції органів і систем різного
генезу.
Зібрати епідеміологічний анамнез,
провести протиепідемічні та
профілактичні заходи у вогнищі
інфекції
Аналізувати нормальні та
патологічні імунограми.
Оцінити показники Т-клітинного
імунодефіцитного стану
Збирати скарги, анамнез, володіти
методами об'єктивного
обстеження хворого та
додатковими методами
дослідження. Аналізувати
отримані дані.
Призначити лікування в
залежності від віку,
індивідуальних особливостей
хворого, стадії хвороби, вибрати
оптимальний режим прийому та
дозу препарату, виписати рецепти
необхідних препаратів.
Проводити диференційний діагноз
між екзантемами при ВІЛ-інфекції
та іншими дерматозами
Здійснювати санітарно-освітню

гігієна та ООЗ культури населення
Клінічну картину онкологічної
патологію у хворих на ВІЛ-
Онкологія інфекцію. Обстеження хворих з
онкологічною патологією.
Особливості інфекційних хвороб.
Принципи діагностики, лікування,
профілактики інфекційних хвороб.
Патогенез, епідеміологію, динаміку
Інфекційеі
клінічних ознак та особливості
хвороби
перебігу, лабораторну діагностику,
можливі ускладнення ВІЛ-інфеції.
Принципи профілактики та
лікування.
5
роботу
Проводити диференційний діагноз
між персистуючою
лімфаденопатією та лейкозами.
Виявляти онкологічну патологію у
хворих на СНІД.
Проводити диференціальну
діагностику ВІЛ-інфеції з іншими
інфекційними хворобами.
Розпізнати ВІЛ-інфекцію;
інтерпретувати дані лабораторного
обстеження. При необхідності
призначити лікування. Надати
невідкладну допомогу на до
госпітальному етапі
 6

4. Структурно-логічна схема змісту теми заняття.

ВІЛ-інфекція

етіологія
ВІЛ-1 (HIV-1), ВІЛ-2 (HIV-2) РНК вмістні віруси і
належать до родини лімфотропних ретровірусів

епідеміологія Джерело інфекції – хвора на СНІД людина і ВІЛ-інфікований на

всіх стадіях хвороби і носійства. Механізми передачі: статевий,
парентеральний, вертикальний

З’єднання CD4+ та
вірусного gp 120
Проникнення й Активація
Проникнення розмноження в провірусу
вірусу Т-хелперах, відбуваєтья: ЦМВ,
патогенез моноцитах, ВЕБ, вірусом
макрофагах, к-нах простого герпесу,
Лангерганца, дією цитокінів,
тимусу, л/в, найпростіших,
селезінки та ін. грибків, через
й утворення стреси,
провірусу голодування

Гематогенна дисимінаці вірусу

ІІІ клінічна ІV
Клініка Первинні прояви ВІЛ-інфекції ІІ клінічна стадія стадія клінічна
стадія

Специфічна ІФА, РІП, РНІФ, імуноблотинг, ПЛР

діагностика

Нуклеозидні Ненуклеозидні Інгібітори Інгібітори

Лікування інгібітори ЗТ: інгібітори ЗТ: протеаз: проникненн
азидотимідин, невірапін, ампренавір, я:
ретровір, ламівудин, делавердин ритонавір, енфувиртид
диданозин індинавір,

Профілактика неспецифічна
 7

Класифікація. В Україні для характеристики хронічної ВІЛ-інфекції

використовується клінічна класифікація стадій ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків, ВООЗ,
2006, Женева. Стадія ВІЛ-інфекції визначається згідно з критеріями оцінки відповідно до
рекомендацій ВООЗ. В клінічній практиці не рекомендовано використання терміну СНІД,
критеріям якого відповідає IV стадія ВІЛ-інфекції згідно з класифікацією ВООЗ, оскільки
термін СНІД може негативно емоційно вплинути на хворого, крім того, концепція СНІДу
як термінальної стадії імунодефіциту виявилася нечіткою в результаті успіхів АРТ.

Додаток 5 до Клінічного протоколу

Клінічна класифікація стадій ВІЛ-інфекції антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції
у дорослих та підлітків, ВООЗ, 2006 р. у дорослих та підлітків, затвердженого
наказом МОЗ України
від 04.10.2006 № 658
КЛІНІЧНА СТАДІЯ І
Безсимптомний перебіг
Персистуюча генералізована лімфаденопатія
КЛІНІЧНА СТАДІЯ ІІ
Помірна немотивована втрата ваги тіла до 10% від попередньої або розрахованої
Рецидивуючі бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів (синусит, середній отит,
тонзиліт, фарингіт)
Оперізуючий лишай
Ангулярний хейліт
Рецидивуючий афтозний стоматит
Папульозний сверблячий дерматит
Себорейний дерматит
Грибкові ураження нігтів
КЛІНІЧНА СТАДІЯ ІІІ
Важка немотивована втрата ваги (понад 10% від попередньої або розрахованої)
Немотивована хронічна діарея тривалістю понад 1 міс
Немотивована персистуюча лихоманка (інтермітуюча або постійна) тривалістю понад 1
міс
Кандидоз (молочниця) ротової порожнини
Волосиста лейкоплакія язика
Легеневий туберкульоз
Важкі бактеріальні інфекції (пневмонія, менінгіт, емпієма, гнійний міозит, артрит або
остеомієліт, бактеріємія, важкі запальні захворювання малого таза та ін.)
Гострий некортизуючий виразковий гінгівіт або некротизуючий виразковий
періодонтит
Немотивовані анемія (менше 80 г/л), нейтропенія (нижче 0,5 х 109/л) або хронічна
(тривалістю понад 1 міс.) тромбоцитопенія (до 50 х 109/л)
КЛІНІЧНА СТАДІЯ ІV
Синдром виснаження (ВІЛ-кахексія)
Пневмоцистна пневмонія
Рецидивуючі бактеріальні пневмонії
Хронічна інфекція, викликана вірусом простого герпесу (носогубної, генітальної або
аноректальної локалізації тривалістю понад 1 міс.) або вісцеральні ураження будь-якої
локалізації
 8

Кандидоз стравоходу
Позалегеневий туберкульоз
Саркома Капоші
Цитомегаловірусна інфекція (ретиніт або ураження інших органів)
Церебральний токсоплазмоз
ВІЛ енцефалопатія
Позалегеневий криптококоз (включаючи менінгіт)
Дисемінований нетуберкульозний мікобактеріоз
Прогресуюча множинна лейкоенцефалопатія (ПМЛ)
Криптоспоридіоз (з діареєю тривалістю понад 1 міс.)
Хронічний ізоспороз
Дисеміновані мікози (кокцидіомікоз, гістоплазмоз)
Рецидивуюча бактеріємія, викликана нетифоїдними сальмонелами
Лімфома (головного мозку або В-клітинна неходжкінська)
Інвазивний рак шийки матки
Вісцеральний лейшманіоз
ВІЛ-асоційована нефропатія
ВІЛ-асоційована кардіоміопатія

3.3. Рекомендована література:

Основна:
1. Андрейчин М.А. ВІЛ-інфекція (лекції). – Тернопіль, 1998. – 38 с.
2. Возианова Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни. В 3х томах. К.: Здоров’я. – Т. 2,
2001. – С. 504-530.
3. Івахів О.Л., Грицко Р.Ю., Кіселик І.О. Кабінет інфекційних захворювань: Навчальний
посібник. – Тернопіль, 2006. – С. 189-197.
4. Інфекційні хвороби: Підручник. /За ред. М.Б.Тітова. – К.: Вища шк., 1995. – 567 с.
5. Руководство по инфекционным болезням /Под. ред. Лобзина Ю.В.-Санкт-Петербург:
Фолиант, 2003.- С. 362-377.
6. Справочник по дифференциальной диагностике инфекционных болезней. /Под. ред. А.Ф.
Фролова, Б.Л. Угрюмова, Е.К. Тринус. – К.: Здоровья, 1983. – 216 с.
7. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни.– Ростов н/Д.: Феникс, 2001.-959 с.

Додаткова:
1. ВИЧ-инфекция. Актуальные вопросы клиники, диагностики, лечения эпидемиологии и
профилактики: Руководство для врачей / Под ред. Т.В. Проценко, А.Д. Усенко, Н.П.
2. Запорожан В.М., Аряєв М.Л. ВІЛ-інфекція і СНІД.-2-ге вид., 3-55 перерб. і доп.-К.:
Здоров’я, 2004.-636 с.
3. Покровский В.И. Эпидемиология и профилактика ВИЧ-инфекции и СПИД. – М.:
Медицина, 1996. – 246 с.
4. Клінічний протокол антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків,
затвердженого наказом МОЗ України від 04.10.2006 № 658
5. Порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію (протокол) МОЗ
України 2006 р.
 9

3.4. Матеріали для самоконтролю.

3.4.1. Питання для самоконтролю:
1. етіологія ВІЛ-інфекції;
2. епідеміологія ВІЛ-інфекції;
3. патогенез ВІЛ-інфекції;
4. клінічні прояви ВІЛ-інфекції;
5. алгоритм обстеження при попередньому діагнозі ВІЛ-інфекція;
6. специфічна діагностика ВІЛ-інфекції;
7. передтестове консультування;
8. післятестове консультування;
9. тактика лікаря загальної практики при лабораторному підтвердженні діагнозу „ВІЛ-
інфекція”;
10. диференційна діагностика ВІЛ-інфекції;
11. основні принципи лікування ВІЛ-інфекції;
12. критерії ефективності терапії за даними полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР);
13. профілактика та епідеміологічний нагляд при ВІЛ-інфекції.

3.4.2. Тести для самоконтролю.

Вибрати правильні відповіді: α=2

Варіант 1

12.1.1.До якої родини вірусів відноситься збудник ВІЛ-інфекції?

А. Флавівірусів
Б. Ретровірусів
В. Пікорнавірусів
Г. Ортоміксовірусів
Д.Параміксовірусів

12.1.2.Під дією яких зовнішніх чинників ВІЛ гине впродовж 1 год.?

А. Нагрівання
Б. Ефір
В. Висушування
Г. Етиловий спирт
Д. Заморожування

12.1.3.Джерелом збудника при ВІЛ-інфекції є:

А. ВІЛ-інфікований в стадії безсимптомного носійства
Б. ВІЛ-інфікований в стадії персистуючої генералізованої лімфаденопатії
В. Хворий в ІІІ стадії ВІЛ-інфекції
Г. Хворий на СНІД в термінальній стадії
Д. Всі відповіді вірні

12.1.4.В яких біологічних рідинах ВІЛ найбільше?

 10

А. крові
Б. спермі
В. цервікальному секреті
Г. слині
Д. потових виділеннях

12.1.5. Як передається ВІЛ?

А. контактно-побутово
Б. при статевому контакті
В. парентеральним шляхом
Г. трансплацентарно
Д. під час пологів

12.1.6. Назвіть групи ризику стосовно інфікування ВІЛ:

А. гомо- та бісексуали, повії
Б. наркомани, які вводять собі наркотики внутрішньовенно
В. рецепієнти крові, її препаратів і органів
Г. хворі на венеричні хвороби та вірусні гепатити В, С, D
Д. всі вище вказані

12.1.7. Які клінічні прояви характерні для ВІЛ-інфекції?

А. мононуклеозоподібний синдром
Б. грипоподібний синдром
В. гастроінтестинальний синдром
Г. генералізована лімфаденопатія
Д. всі вищевказані

12.1.8. Які лабораторні методи застосовують для діагностики ВІЛ-інфекції?

А. методи імуноферментного аналізу
Б. імуноблотинг
В. полімеразну ланцюгову реакцію
Г. метод радіоімунопреципітації
Д. всі вищевказані

12.1.9. Які імунологічні зміни характерні для гострої стадії ВІЛ-інфекції:

А. зниження імунукорегуючого індексу
Б. наявності антитіл до ВІЛ (зрідка)
В. зниженні рівня CD4-лімфоцитів
Г. підвищення вмісту циркулюючих імунокомплексів
Д. виявлення р24 антигену ВІЛ

12.1.10. За механізмом дії на які групи підрозділяють антиретровірусні препарати?

А. нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Б. ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
В. інгібітори протеази
Г. індуктори ендогенного інтерферону
Д. всі перераховані
 11

12.1.11.Основнi субпопуляцiї Т-лiмфоцитiв:

А. кiлери (К-клiтини)
Б. кiлери
В. супресори
Г. хелпери, кiлери, супресори

12.2.12.Чи можливе внутрішньоутробне зараження ВІЛ?

А. Нi
Б. Так
В. Iнколи можливе

Варіант 2

2.2.13.Iнфекцiйнiсть ВIЛ при кiмнатнiй температурi зберiгається:

А. 1 добу
Б. 4 - 6 днiв
В. 2 - 3 тижні
Г. до 1 мiсяця

2.2.14.Джерелом ВIЛ-iнфекцiї можуть бути:

А. хворi на рiзні форми ВIЛ-iнфекцiї
Б. комахи
В. людиноподiбнi мавпи
Г. вiрусоносiї та хворi рiзними формами ВIЛ-iнфекцiї та СНIДу

2.2.15.В якiй iз бiологiчних рiдин органiзму можливо визначити ВIЛ?

А. Кров
Б. Визначення ВІЛ можливо тільки в стадії СНІДу
В. Слина, сеча, випорожнення
Г. Пiт, сльозна рiдина
Д. В усiх рiдинах органiзму

2.2.16.Чи можливе внутрішньоутробне зараження ВІЛ?

А. Нi
Б. Так
В. Iнколи можливе
Д. В Ш триместрi вагiтностi, особливо при виникненнi будь-якої акушерської патологiї

2.2.17.Мiсце диференцiювання зрiлих Т-лiмфоцитiв:

А. сироватка кровi
Б. кiстковий мозок
В. лiмфатичний вузол
Г. тимус
 12

2.2.18.Основнi субпопуляцiї Т-лiмфоцитiв:

А. клiтини-кiлери (К-клiтини)
Б. кiлери
В. супресори
Г. хелпери, кiлери, супресори

2.2.19.До периферiйних органiв iмунної системи не вiдноситься:

А. селезiнка
Б. лiмфовузли
В. мигдалики
Г. груповi та солiтарнi фолiкули
Д. тимус

2.2.20.Основнi причини розвитку вторинних iмунодефiцитiв при вiрусних iнфекцiях:

А. змiни в РЕС, якi проявляються пригнiченням здатностi макрофагiв i моноцитiв до
хемотаксису, реалiзацiї регуляцiї секрецiї медiаторiв (монокiнiв)
Б. змiни в лiмфопоезi, якi призводять до модуляцiї активностi Т-х i Т-с, порушення процесiв
формування ефективних Т-лiмфоцитiв та рециркуляцiї лiмфоцитiв
В. здатнiсть вiрусiв (аденовiруси, герпес-вiруси, вiрус кору, ВГВ, ВГС) до репродукцiї в
iмунокомпетентних клiтинах-лiмфоцитах, макрофагах; особливо виражена здатнiсть
вiрусу Епштейн-Барра вражати В-лiмфоцити, а ретровiрусiв - Т-клiтини
Г. утворення iмунних комплексiв
Д. вторинний iмунодефiцит при вiрусних iнфекцiях не виникає

2.2.21.Джерело збудника при ВIЛ-iнфекцiї:

А. гризуни
Б. дикi тварини
В. домашнi тварини
Г. людина

2.2.22.Які категорії з нижче перерахованих Ви віднесете до груп ризику щодо ВІЛ-інфекції?

А. Медичнi працiвники
Б. Споживачі ін'єкційних наркотиків
В. Дiти дошкільного віку
Г. Чоловіки, що мають сексуальні стосунки з чоловіками
Д.Особи, що практикують незахищений секс та мають випадкових сексуальних партнерів

2.2.23.Чи можлива репродукцiя ВIЛ у Т-лiмфоцитах?

А. Нi
Б. Так
В. Так, в Т-хелперах

2.2.24. Збудник ВІЛ-інфекції:

А. Найпростіші
Б. Вірус
В. Рикетсії
Г. Бактерії
 13

Варіант 3

2.3.25.Чи можливе виникнення пухлинного процесу в ЦНС при ВIЛ-iнфекцiї?

А. Так, завжди
Б. Нi
В. Можливо, як наслiдок генералiзацiї саркоми Капошi
Г. Можливо, в виглядi первинної i вторинної лiмфоми головного мозку

2.3.26.Збудник ВIЛ-iнфекцiї:
А. найпростiшi
Б. вiрус
В. рикетсiї
Г. бактерiї

2.3.27.До яких вiрусiв вiдноситься збудник ВІЛ-інфекції?

А. Парамiксовiруси (вірус парагрипу)
Б. Гепаднавiруси (вірус гепатиту В)
В. Ретровiруси (вірус імунодефіциту людини)
Г. Арбовiруси (вірус кліщового енцефаліту)

2.3.28.Нуклеїнова кислота ВIЛ:

А. РНК i ДНК
Б. РНК
В. ДНК

2.3.29.Основна вiдмiнна ознака ретровiрусiв:

А. наявнiсть суперкапсиду
Б. наявнiсть зворотньої транскриптази (ревертази)
В. дiплоїдний геном
Г. наявнiсть 3-х основних i 4-х додаткових генiв

2.3.30.Чи наступає iнактивацiя ВIЛ пiд впливом розчину перекису водню?

А. Так, проте необхiдний 5% розчин та експозицiя не менше 8-10 годин
Б. Нi
В. Так, при дiї 6% розчину протягом 30 хвилин
Г. Може бути, але при умовi чистої культури ВIЛ

2.3.31.Джерело збудника при ВIЛ-iнфекцiї:

А. гризуни
Б. дикi тварини
В. домашнi тварини
Г. людина
Д. птахи

2.3.32.Механiзм передачi ВIЛ-iнфекцiї:

А. парентеральний
Б. повiтряно-крапельний
 14

В. парентеральний, статевий
Г. трансмiсивний
Д. фекально-оральний

2.3.33.Які категорії з нижче перерахованих Ви віднесете до груп ризику щодо ВІЛ-інфекції?

А. Медичнi працiвники
Б. Споживачі ін'єкційних наркотиків
В. Дiти дошкільного віку
Г. Чоловіки, що мають сексуальні стосунки з чоловіками
Д. Особи, що практикують незахищений секс та мають випадкових сексуальних партнерів

2.3.34. В якiй iз бiологiчних рiдин органiзму можливо визначити ВIЛ?

А. Кров
Б. Визначення ВІЛ можливо тільки в стадії СНІДу
В. Слина, сеча, випорожнення
Г. Пiт, сльозна рiдина
Д. В усiх рiдинах органiзму

2.3.35.Чи ефективний лiзол для iнактивацiї ВIЛ?

А. Так
Б. Нi
В. Можливо, але при концентрацiї не менше, як 2%

2.3.36.Чи можлива репродукцiя ВIЛ у Т-лiмфоцитах?

А. Ні
Б. Так, в Т-хелперах

Варіант 4

12.4.37.Чи можлива репродукцiя ВIЛ у Т-супресорах?

А. Так
Б. Нi
В. Iнодi можлива
Г. Так, при умовi наявностi iнтеркурентної iнфекцiї

12.4.38.Чи вiдбувається репродукцiя ВIЛ в макрофагах?

А. Нi
Б. Так
В. Iнодi можливо
Г. Так, при умовi ураження ВIЛ незабаром пiсля перенесеної iншої iнфекцiї

12.4.39.Чи можливе пошкодження клiтин ЦНС вiрусом iмунодефiциту людини?

А. Так
Б. Нi
В. Iнодi можливо
Г. Можливо, але при умовi наявностi у даного хворого якої-небудь iз повiльних iнфекцiй
 15

12.4.40.Клiтини, якi пошкоджуються при ВІЛ-інфекції:

А. нейтрофіли
Б. Т-хелпери, В-лiмфоцити, макрофаги, нейроцити, клітини Лангерганса, клітини ендотелію
шийки матки
В. клiтини ендотелiю судин

12.4.41.В якiй iз бiологiчних рiдин органiзму ВIЛ знаходиться в найбiльшiй концентрацiї?

А. Грудне молоко
Б. Слина
В. Пiт
Г. Сперма
Д. Кров

12.4.42. Перерахуйте «малі ознаки» критеріїв Банги (згідно рекомендаціям ВООЗ)

А. тривкий кашель більше 1 місяця;
Б. генералізований сверблячий дерматит
В.герпес зостер в анамнезі
Г. ротоглотковий кандидоз
Д.хронічна діарея тривалістю понад 1 місяць
Е. хронічна персистуюча або дисемінована герпетична інфекція
Ж. генералізована лімфоаденопатія

12.4.43.Назвiть основну клiтину iмунної системи, яка вражається ВІЛ:

А. нейтрофіл
Б. еритроцит
В. Т-хелпер
Г. клiтина РЕС
Д. К-клiтина

12.4.44.Яка головна функцiя В-лiмфоцитiв?

А. Регуляцiя вироблення альфа- та гамма-iнтерферонiв
Б. Вiдповiдають за гуморальну iмунну вiдповiдь, здатнiсть диференцiюватися в
плазматичнi клiтини
В. Здатнiсть до цитотоксичної дiї
Г. Пригничення iмунної вiдповiдi

12.4.45.Призначення плазматичних клiтин:

А. фагоцитоз
Б. синтез антитiл
В. синтез альфа- та гамма-iнтерферонiв
Г. здатнiсть до цитотоксичної дiї

12.4.46.Вкажiть вiдмiннi ознаки збiльшеного лiмфовузла при ВIЛ-iнфекцiї:

А. щiльний, нерухомий
Б. м'який, еластично-м'який, рухомий, частiше неболючий, не зв'язаний з навколишнiми
тканинами, колiр шкiри над лiмфовузлами не змiнений
В. болючий при пальпації
 16

12.4.47.Назвiть ознаки лiмфаденопатiї, при наявностi яких лiкар повинен запiдозрити у

хворого ВIЛ-iнфекцiю:
А. наявнiсть збiльшених лiмфовузлiв двох i бiльше груп (не рахуючи вузлiв в паху), понад
два мiсяцi при вiдсутностi очевидних (для лiкаря) причин аденопатiї
Б. тривалiсть аденопатiї на протязi 1-2 тижнiв
В. збiльшенi лiмфовузли болючi при пальпацiї, шкiра над ними - гiперемована

12.4.48. При ВІЛ-інфеції джерелом можуть бути

А. Хворі на СНІД
Б. ВІЛ-інфіковані в усі періоди носійства

Варіант 5

12.5.49. Механізм передачі ВІЛ-інфеції:

А. фекально-оральний
Б. повітряно-крапельний
Г. парентеральний
Д. вертикальний

12.5.50.Групи підвищеного ризику зараження ВІЛ:

А. гомосексуалісти та бісексуальні чоловіки
Б. повії, особи, незалежно від статі з невпорядкованим статевим життям
В. хворі, яким часто вводять препарати крові, особливо хворі на гемофілію
Г. наркомани, які вживають наркотики парентерально
Д. діти, які народжуються від матерів-вірусоносіїв або хворих на СНІД

12.5.51.При ВІЛ-інфекції відбувається зменшення числа:

А. Т-хелперів
Б. Т-супресорів
В. Т-кіллерів
Г. К-клітин
Д. В-клітин

12.5.52.ВІЛ уражає:
А. Т-хелпери
Б. Макрофаги, нейроцити
В. клітини ендотелію судин
Г. всі клітини білої частини крові

12.5.53. Ураження ЦНС вірусом імунодефіциту людини:

А. можливе
Б. неможливе
В. буває дуже рідко при умові виникнення інфекції-мікст
Г.при інфікуванні ВІЛ зразу після перенесеної інфекції
 17

12.5.54. Які показники враховують при призначенні антиретровірусної терапії ВІЛ-

інфікованим:
А. Кількість CD4-клітин
Б. Кількість вірусних РНК в крові
В. Клінічні прояви хвороби

12.5.55.Ознаки лімфаденопатії при наявності яких лікар повинен запідозрити у хворого

ВІЛ-інфекції:
А. наявність збільшених лімфатичних вузлів двох і більше груп
Б. тривалість лімфаденопатії більше 2-х місяців
В. тривалість аденопатії 1-2 тижні
Г. відсутність явної причини аденопатії

12.5.56.Для лікуванні ВІЛ-інфеції можуть бути застосовані:

А. азидотимідин
Б. ретровір
В. делавердин
Г. ламівудин
Д. невірапін

12.5.57. Які з перерахованих біологічних секретів є факторами передачі ВІЛ-інфекції:

А. піт
Б. слина
В. грудне молоко
Г. вагінальний секрет
Д. кров

12.5.58. Клінічні ознаки, характерні для П стадії ВІЛ-інфекції (класифікація ВООЗ):

А. втрата маси тіла більше 10%
Б. втрата маси тіла менше, ніж 10%
В. поверхневі ураження шкіри та слизових оболонок грибкової, бактеріальної та вірусної
етіології
Г. рецидивуючі ураження верхніх дихальних шляхів
Д. епізод оперізувального герпесу на протязі останніх 5 років

12.5.59. Перерахуйте «малі ознаки» критеріїв Банги (згідно рекомендаціям ВООЗ)

А. тривкий кашель більше 1 місяця;
Б. генералізований сверблячий дерматит
В.герпес зостер в анамнезі
Г. ротоглотковий кандидоз
Д. хронічна діарея тривалістю понад 1 місяць
Е. хронічна персистуюча або дисемінована герпетична інфекція
Ж. генералізована лімфаденопатія

12.5.60. Перерахуйте «великі ознаки» критеріїв Банги (згідно рекомендаціям ВООЗ)

А. тривкий кашель більше 1 місяця;
Б. генералізований сверблячий дерматит
В. втрата маси тіла понад 10% вихідної
 18

Г. ротоглотковий кандидоз
Д. хронічна діарея тривалістю понад 1 місяць
Е. хронічна персистуюча або дисемінована герпетична інфекція
Ж. тривала гарячка (понад 1 місяць)

Варіант 6

12.6.61.Якi iмуноглобулiни вiдіграють основну роль в iмуннiй вiдповiдi?

А. IgG, А, М
Б. IgЕ
В. IgА

12.6.62.Якi iмуноглобулiни синтезуються першими при первиннiй антигеннiй стимуляцiї?

А. IgG
Б. IgМ
В. IgА
Г. IgE
Д. IgД

12.6.63.Якi iмуноглобулiни синтезуються першими при повторному потрапляннi антигену

до органiзму?
А. ІgА
Б. ІgМ
В. IgG
Г. IgE
Д. IgД

12.6.64.Переважне зменшення числа яких клiтин iмунної системи вiдбувається при ВIЛ-
iнфекцiї?
А. Т-хелпери
Б. Т-супресори
В. Т-кiлери
Г. К-клiтини
Д. В-клiтини

12.6.65.Які з перерахованих біологічних секретів є факторами передачі ВІЛ-інфекції:

А. піт
Б. слина
В. грудне молоко
Г. вагінальний секрет
Д. сперма

12.6.66. Клінічні ознаки, характерні для І стадії ВІЛ-інфекції (класифікація ВООЗ)

А. втрата маси тіла більше 10%
Б. втрата маси тіла менше, ніж 10%
 19

В. поверхневі ураження шкіри та слизових оболонок грибкової, бактеріальної та вірусної

етиології
Г. персистуюча генералізована лімфоаденопатія
Д. епізод оперізувального герпесу на протязі останніх 5 років

12.6.67.Збудник ВIЛ-iнфекцiї:
А. найпростiшi
Б. вiрус
В. рикетсiї
Д. бактерiї

12.6.68. Скринінгові методи діагностики ВІЛ-інфекції:

А. ІФА (імуноферментний аналіз)
Б. Полімеразна ланцюгова реакція
В. Імуноблотинг
Г. Вірусологічний

12.6.69. За механізмом дії на які групи підрозділяють антиретровірусні препарати?

А. нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Б. ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
В. інгібітори протеаз
Г.індуктори ендогенного інтерферону
Д. інгібітори злиття
Е. всі перераховані

12.6.70. Джерелом ВIЛ-iнфекцiї можуть бути:

А. хворi на рiзні форми ВIЛ-iнфекцiї
Б. комахи
В. людиноподiбнi мавпи
Г. вiрусоносiї та хворi рiзними формами ВIЛ-iнфекцiї та СНIДу

12.6.71.До СНIД-iндикаторних iнфекцiй належить:

А. аденовiрусна iнфекцiя
Б. черевний тиф
В. малярія
Г. рецидивуюча форма Herpes Zoster

12.6.72.Які клінічні прояви характерні для ВІЛ-інфекції?

А. мононуклеозоподібний синдром
Б. грипоподібний синдром
В. гастроінтестинальний синдром
Г. генералізована лімфаденопатія
Д. всі вищевказані
 20

3.4.2. Задачі для самоконтролю.

Задача 1 α=2
Під час профогляду у донора П. 35 років, методом імуноферментного аналізу
виявлено антитіла до ВІЛ. Пацієнт одружений 15 років, дружині не зраджує. Наркотичні
речовини не вживає. Скарг не пред’являє. Самопочуття добре. Об’єктивно змін з боку
систем і органів не виявлено.
Питання:
1. Попередній діагноз.
2. Куди слід направити пацієнтп?
3. Кому потрібно рекомендувати провести аналогічні дослідження?
4. Яка тактика лікаря ?

3.5. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на

практичному занятті:
- зібрати скарги, анамнез захворювання;
- зібрати епіданамнез;
- сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз;
- провести передтестове консультування;
- провести післятестове консультування;
- складання плану обстеження хворого;
- оцінити результати лабораторних досліджень;
- провести диференційну діагностику ВІЛ-інфекції;
- призначити адекватне лікування;
- скласти план профілактичних та протиепідемічних заходів в осередку;.
- оформити термінове повідомлення

Тести III рівня: а=3

Вибрати категорії пацієнтів, яким рекомендована антиретровірусна терапія

Клінічна стадія за Рівень клітин CD4 Рекомендації щодо

класифікацією ВООЗ призначення АРТ
І < 200 мкл-1
I 200 мкл-1- 350 мкл-1
II < 200 мкл-1
П 200 мкл-1- 350 мкл-1
III < 350 мкл-1
IV Незалежно від рівня CD4

Диференційно-діагностичні критерії сальмонельозної рецидивуючої септицемії і

 21

гастроінтестстинального сальмонельоза
Сальмонельозна Гастроінтестінальний
рецидивуюча сальмонельоз
септицемія
Локалізація
Спленомегалія
Гепатомегалія
Тривала лихоманка
Антитіла до ВІЛ
Втрата маси тіла
Тривалістьсть діареї
Імунодефіцитнй стан
Приналежність до групи
ризику інфікування ВІЛ
Периферичні лімфатичні
вузли

3.6. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь

діагностики ВІЛ-інфекції
№ Завдання Послідовність Зауваження,
виконання попередження щодо
самоконтролю
1 Оволодіти методикою клінічного І. З’ясувати скарги Відокремити скарги,
обстеження хворого на ВІЛ- хворого. що характеризують
інфекцію - загальну
інтоксикацію;
- органні ураження;
- додаткові ураження.
2. Провести курацію хворого ІІ. З’ясувати анамнез: Звернути увагу на
1. анамнез початок розвитку
захворювання хвороби, тривалість і
послідовність
розвитку
2. анамнез життя симптоматики.
Вияснити перенесені
3. епіданамнез захворювання.
Виявити данні
стосовно способу
життя пацієнта,
вживання
наркотичних речовин
 22

у ін’єкційній формі,
переливання крові та
її компонентів,
трансплантації
ІІІ. Провести об’єк- органів, контакт з
тивне обстеження ВІЛ-інфікованим
хворого: тощо.
- загальний стан Звернути увагу на
хворого; інтелект, ступінь
-шкіра, слизові уважності, емоційний
оболонки; стан пацієнта.
- травна система; Зміни з боку видимих
- органи дихання; слизових оболонок,
- серцево-судинна наявність профузної
система; пітливості, наявність
- нервова система та характер висипу,
лімфаденопатію,
діарейний синдром,
катаральні явища,
гепатолієнальний
3. Призначити лабораторні і синдром,
додаткові дослідження, аускультативні зміни
інтерпретувати їх результати. в легенях,
температурні реакції
тощо.
1. Загальньноклінічні Звернути увагу на
аналізи (загальний рівень в крові СD4 –
аналіз крові, сечі) лімфоцитів,
2. Імунограма співвідношення
3. Серологічні СD4/СD8, наявність
4. Призначити терапію хворому із дослідження ІФА, анемії, лейкопенії,
ВІЛ-інфекцією. імуноблотинг) тромбооцитопенії,
4. ПЛР рівень ЦІК,
5. додаткові і виявлення антитіл до
інструментальні ВІЛ., виявлення ВІЛ
методи дослідження в РНК якісно і
залежності від кількісно методом
клінічних проявів: ПЛР.
рентгенологічні, УЗД,
КТ, бактеріологічні,
серологічні тощо

Антиретровірусна Звернути увагу на

терапія. можливість
використання різних
комбінацій
терапевтичних
 23

препаратів.

5. Матеріали позааудиторної самостійної роботи.

Тематика УДРС та НДРС:
1. Вклад світових вчених у вивчення ВІЛ-інфекції.
2. Сучасні погляди на етіологію та патогенез ВІЛ-інфекції
3. Особливості перебігу ВІЛ-інфекції у вагітних та тактика лікаря, щодо дітей
народжених від ВІЛ-інфкованих матерів.
4. Сучасні методи діагностики ВІЛ-інфекції, переваги та недоліки.
5. Проблеми етіотропного лікування ВІЛ-інфекції.
6. Перспективи відшукання специфічної профілактики ВІЛ-інфекції.