МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
КАФЕДРА ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для самостійної роботи студентів 5 курсу

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 222 «Медицина»
228 «Педіатрія»

за темою:

«Диференційна діагностика інфекційних хвороб з синдромом екзантеми

у дітей: скарлатина (Scarlatina),
кір (Morbilli), краснуха (Rubeolla), вітряна віспа(Varicella)»

Львів – 2022
 2

Дані методичні розробки складені згідно робочої навчальної програми з дитячих

інфекційних хвороб для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі
знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина» 228 «Педіатрія»

Методичні рекомендації підготували викладачі кафедри дитячих інфекційних

хвороб ЛНМУ імені Данила Галицького: к.м.н.,доц., Дибас І. В., к.м.н.,доц.,
Покровська Т.В. – завуч кафедри, к.м.н.,доц., Литвин Г.О. – завідувач
кафедри,асист. Никипчук О.В.

Рецензент: завідувач кафедри педіатрії №2 Львівського національного

медичного університету імені Данила Галицького, д.мед.н., професор Беш Л.В

Відповідальний за випуск декан факультету №2 проф. Надрага О.Б.

Методичні рекомендації затверджені на засіданні кафедри дитячих

інфекційних хвороб ЛНМУ імені Данила Галицького № 11 від 13 травня 2022
року.

Методичні рекомендації затверджені на засіданні методичної комісії з

педіатричних дисциплін медичного факультету № 2 ЛНМУ імені Данила
Галицького № 3 від «13» червня 2022 року
 3

Тема: Диференційна діагностика екзантемних інфекційних хвороб у дітей:

скарлатина (Scarlatina), кір (Morbilli), краснуха (Rubeolla), вітряна
віспа(Varicella)

І. Актуальність теми:
В останні роки практика вказує на зростання труднощів у диференційній
діагностиці екзантемних інфекційних хвороб. Це пов’язано зі зміною їх
епідеміології та клінічних симптомів. На сучасному етапі збільшилась питома
частка легких та стертих форм хвороби, зменшилась кількість ускладнень,
типових для даної групи захворювань. У зв’язку з вакцинацією порушилось
характерне для довакцинального періоду співвідношення захворюваності на
екзантемні інфекційні хвороби. В умовах складної екологічної ситуації та
соціально-побутових проблем сьогодення почастішали токсико-алергічні
ураження шкіри. Вищесказане зумовлює ускладнення диференційної
діагностики екзантемних інфекційних хвороб.

ІІ. Навчальні цілі заняття:

На підставі скарг хворого, даних анамнезу захворювання, епіданамнезу,
об’єктивного обстеження та параклінічних тестів навчити студентів
- розпізнати типові форми інфекційних екзантемних хвороб,
- дати оцінку динаміці основних клінічних проявів та
лабораторних показників,
- віддиференціювати нозологічні форми,
- виявити ускладнення,
- надати раціональну медичну допомогу хворому в умовах
стаціонару та вдома,
- зрозуміти і вивчити правила профілактики цих хвороб.
На занятті студент повинен знати:
- етіологію екзантемних інфекційних хвороб
 4
(морфологію, антигенну структуру, класифікацію збудників, їх
патогенні, вірулентні та токсигенні властивості);
- епідеміологію екзантемних інфекційних хвороб
(джерело інфекції, механізм та шляхи зараження, сприйнятливість дітей
раннього та старшого віку, сезонність захворювання, особливості
імунітету);
- патогенез екзантемних інфекційних хвороб (вхідні ворота інфекції,
патогенез розвитку токсикозу, екзантеми,
- клінічну картину типових форм екзантемних інфекційних хвороб,
їх класифікацію, особливості у новонароджених і дітей раннього віку;
- ускладнення та їх клінічну картину ( при кору: круп, пневмонія;
параенцефаліт та інші інфекційно-алергічні ураження нервової системи;
підгострий склерозуючий паненцефаліт; “корова анергія”; при краснусі:
тератогенна дія віруса, параенцефаліт та інші інфекційно-алергічні
ураження нервової системи; при вітряній віспі: бактерійні та некротичні
ураження слизових оболонок, шкіри, підшкірної основи; лімфаденіт та
ураження нервової системи; при скарлатині: гнійно - септичні та
інфекційно - алергічні);
- методи лабораторної діагностики екзантемних інфекційних хвороб
(вірусологічний, бактеріологічний, серологічний);
- принципи лікування екзантемніх інфекційних хвороб (етіотропне,
патогенетичне, симптоматичне); медикаментозні засоби, які
використовуються з метою лікування, їх дозування для дітей, показання
для госпіталізації;
- заходи профілактики (специфічна: активна та пасивна імунізація;
неспецифічна: підвищення санітарно-гігієнічної культури населення,
протиепідемічні заходи у вогнищі: ізоляція джерела інфекції,
необхідність текучої та заключної дезінфекції, обстеження контактних);
На занятті студент повинен вміти:
- дотримуватись основних правил роботи біля ліжка хворого;
- зібрати анамнез хвороби;
 5
- оцінити епідеміологічні дані;
- оглянути хворого і розпізнати основні симптоми хвороби (ознаки
токсикозу, прояви екзантеми та енантеми, кон’юнктивіту, стан
периферичних лімфовузлів, патологічні зміни органів ротоглотки,
симптоми ураження центральної нервової системи тощо);
- відтворити отримані дані в історії хвороби і обгрунтувати
попередній діагноз;
- призначити план обстеження та оцінити результати лабораторних
досліджень;
- обгрунтувати клінічний діагноз відповідно до класифікації
хвороби;
- провести диференційну діагностику хвороби;
- призначити лікування хворому, враховуючи вік, форму і тяжкість
хвороби, її ускладнення, преморбідний фон:
а) в умовах стаціонару;
б) в домашніх умовах ;
- пояснити, як організувати протиепідемічні заходи у вогнищі
інфекції;
ІІІ. Виховна мета заняття:
Формувати у студентів правильне професійне відношення до хворих на
екзантемні інфекційні хвороби; виховувати відповідальність за хворого: під час
бесіди з хворим та його близькими від перших слів постаратись викликати
довіру, не поспішати задавати питань інтимного характеру, давати інформацію
про стан здоров’я хворого, не викликаючи стресових реакцій.
ІV. Міждисциплінарна інтеграція (Див. табл.1)

V. Короткий зміст теми заняття:

(Див. рис.1)
Гострі екзантемні інфекційні хвороби - поліетіологічна група хвороб
вірусної та бактерійної природи. Найчастіше на них хворіють діти. Це
 6
зумовлено високою контагіозністю та особливостями імунітету після
перенесеної хвороби.
Джерелом інфекції є хвора на типову або атипову форму хвороби
людина. Максимальна заразність хворого припадає на останній день інкубації
та період маніфестації клінічних проявів захворювання.
ІV. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ:

Таблиця 1.
№ Дисципліна Знати Вміти
1 2 3 4
1 Анатомія анатомію лімфатичних вузлів, об’єктивно
органів ротоглотки, дихальної, обстежити ці
серцево-судинної, нервової системи.
систем, нирок; особливості у
дітей раннього віку.
2 Фізіологія фізіологію вегетативної нервової, дослідити функції
гемопоетичної, імунної систем, цих систем
особ-
ливості у дітей раннього віку
3 Гістологія процес ембріогенезу; будову
шкіри, слизових оболонок
4 Мікробіологія морфологічні, патогенні,зібрати матеріал для
антигенні властивості вірусів бактеріологічного,
кору, краснухи, вітряної віспи, β-
віру-сологічного та
гемолітичного стрептокока групи серологіч-
А; методику бактеріологічного, ного досліджень,
вірусологічного та серологічного дати оцінку
досліджень отриманих резуль
татів
5 Патологічна патоморфологічні зміни в шкірі, виявити ці зміни
анатомія слизових, лімфатичних вузлах,
органах дихальної, серцево-
судинної, нервової
систем та нирках при екзнтемних
інфекційних хворобах
6 Патологічна механізми запалення та алергії
фізіологія
7 Шкірні первинні та вторинні елементи розпізнати ці
хвороби екзантеми та енантеми елементи та дати їм
характеристику
8 Педіатрія методику об’єктивного здійснити об’єктивне
обстеження хворого об-
стеження хворого,
 7
дати
оцінку отриманих
даних
9 Отоларинголог клінічні ознаки тонзиліту виявити ознаки
ія відповідно до характеру тонзи-
запальних змін літу,
охарактеризувати їх
10 Хірургія клінічні ознаки гнійно-септичних виявити ці симптоми,
уражень шкіри, підшкірної віддиференціювати
основи, лімфатичних вузлів, гост-
симптоми гострого живота ру хірургічну
патологію від
клінічних проявів ін-
фекційних хвороб,
які характеризуються
екзан-темою
11 Педіатрія клінічні прояви виявити ураження
гломерулонефриту, інфекційно- нирок та серцево-
алергічного міокардиту судинної сис-
теми,
віддиференціювати
від токсико-
інфекційно-
го ураження нирки та
“вагусного серця”
при скарлатині

Типовий механізм інфікування – повітряно-краплинний. У зв’язку з

отриманим трансплацентарно специфічним імунітетом та особливостями
індивідуального догляду, діти перших місяців життя на ці хвороби хворіють
рідко.
Поряд з ознаками екзантеми, які при різних нозологічних формах
відрізняються за характером типових первинних елементів, їх вторинними
перетвореннями, термінами і послідовністю появи, типовою локалізацією, для
цієї групи захворювань є властивими локальні зміни в місці вхідних воріт
інфекції та симптоми первинного інфекційного токсикозу, виражені більшою
або меншою мірою.
Залежно від вираженості клінічних проявів захворювання екзантемні
інфекційні хвороби, поділяються на типові та атипові форми. У свою чергу,
типові клінічні прояви захворювання можуть набувати легких, середньотяжких
 8
і тяжких форм. Для цієї групи хвороб властивий гострий циклічний перебіг.
Від кору і краснухи передбачена та планово застосовується специфічна активна
імунізація, яка дає змогу керувати даними інфекційними хворобами,
запобігаючи епідемічним спалахам і тератогенній дії вірусу краснухи.
Комплекс лікувальних заходів при екзантемних інфекційних хворобах
передбачає інтенсивну патогенетичну детоксикаційну терапію шляхом
внутрішньовенних краплинних інфузій, ентеросорбції та великого об’єму
пиття, а також симптоматичне лікування. При скарлатині обов’язковим є
застосування антибіотиків пеніцилінового ряду, як етіотропного засобу. При
хворобах вірусної етіології етіотропне лікування застосовується тільки при
генералізованих формах.
Госпіталізації підлягають хворі на тяжкі та ускладнені форми
захворювання, а також за епідеміологічними показаннями, незалежно від
тяжкості клінічних проявів хвороби.

Алгоритми класифікацій екзантемних інфекційних хвороб:

1.Класифікація кору:
Тип форми Клінічні форми
Типова екзантемна , для якої типові періоди
клінічних проявів:
1.катаральних
2.екзантеми
3.пігментації

Атипова мітигована
рудиментарна
стерта

гіпертоксична
геморагічна
конгестивна (злоякісна)

2.Класифікація краснухи:
 9
Тип форми Клінічні форми
Природжена ембріопатії: тріада Грегга (катаракта,
глухота, вади серця), олігофренія,
мікрофтальмія, дефекти скелета,
органів травлення тощо
фетопатії: тромбоцитопенія, гепатит,
інтерстиційна пневмонія,
спленомегалія, гемолітична анемія,
менінгоенцефаліт тощо.
Набута типова екзантемна

3. Класифікація вітряної віспи:

Тип форми Клінічні форми
Типова екзантемна
Атипова рудиментарна
бульозна
геморагічна
пустульозна
гангренозна
генералізована (вісцеральна)

4. Класифікація скарлатини:
Тип форми Клінічні форми
Типова екзантемна
токсична
септична
токсико-септична
Атипова стерта
гіпертоксична
геморагічна
екстрафарингеальна

Про подібність та відмінності симптомів даної групи захворювань, на підставі

яких їх диференціюють, можна орієнтуватись за даними таблиці:
Диференційна діагностика екзантемних інфекційних хвороб:
Кір Краснуха Вітряна віспа Скарлатина
Хвороби
Симптоми
Поява висипу поетапна одномоментна періодична одномоментн
а
Фон шкіри блідий не змінений не змінений гіперемійован
ий
Елемент макуло- розеоло- везикульозний дрібненько-
 10
висипу папу- папульозний розеольозний
льозний,
тенде-нція
до злиття
Висипу катаральний короткотривал короткотривал біль горла,
передує період ий легкий ий токсикоз ток-
токсикоз, сикоз,біль
поліаденія голо-ви,
блювання
Переважна все тіло розгинальні все тіло і шия,
(улюблена) по-верхні рук воло-систа згинальні
локалізація і ніг частина поверхні рук і
висипу голови ніг, бокові
по-верхні
грудної
клітки, низ
жи-вота
Найтиповіші, плями поліаденія псевдополімо гострий
крім Філато-ва- (по-тиличні р-фізм висипу тонзи-літ
екзантеми, Копліка, лімфо-вузли) (ангіна)
симптоми поліаденія
Катаральні виражені незначні незначні відсутні
явища
Кон’юнктиві виражений, відсутній відсутній катаральний
т фолікулярни
й
Токсикоз тяжкий незначний помірний тяжкий
Пігментація типова відсутня відсутня у природніх
складках
шкіри
Лущення висівкоподіб відсутнє відсутнє пластинчасте
не
Кірочки відсутні відсутні на місці відсутні
везикул

Слід зазначити, що при атипових формах хвороби, диференційній

дігностиці сприяють дані епідемічного анамнезу та епідемічної ситуації в
регіоні. Вирішальними для діагностики можуть бути результати вірусологічних
(радіоімунний, імуноферментний та імунофлюоресцентний методи, метод
полімераної ланцюгової реакції, виділення віруса зі змиву з носа, горла), та
серологічних (РГГА, РЗК) досліджень, які базуються на визначенні титру
специфічних антитіл і здійснюються двічі в динаміці хвороби (парні
сироватки). Ці методи дослідження є доступними, проводяться за
 11
епідеміологічними показаннями, а за положенням ВООЗ, - у кожному
конкретному випадку. При скарлатині позитивний результат
бактеріологічного дослідження (виділення β-гемолітичного стрептокока зі
слизу з ротогорла) має обмежене діагностичне значення, оскільки цей мікроб
часто виділяється при інших захворюваннях, а також у здорових людей.
VІ. План та організаційна структура заняття
Організація структури заняття

Підготовчий етап – 20 % робочого часу: організація заняття, постановка

навчальної мети, контроль вихідного рівня знань.

Основний етап – 60 % робочого часу: формування професійних навичок і

вмінь. В цей час студент під контролем викладача здійснює курацію хворих,
оволодіває навичками об’єктивного огляду хворого, інтерпретує лабораторні
дані, обґрунтовує попередній та клінічний діагнози, призначає дані обстеження
та лікування, виписує рецепти, оволодіває методикою забору матеріалу для
лабораторного дослідження.

Заключний етап - 20% робочого часу: контроль і корекція рівня

професійних вмінь і навичок, підведення підсумків, домашнє завдання
VII. Матеріали методичного забезпечення заняття.
VII.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття (питання)
Дайте визначення екзантемних інфекційних хвороб.
Які хвороби відносяться до цієї групи?
Дайте визначення:
а) кору
б) краснухи
в) вітряної віспи
г) скарлатини.
1. Який етіологічний чинник:
а) кору
б) краснухи
в) вітряної віспи,
 12
г) скарлатини?
2. Які найтиповіші морфологічні властивості етіологічних чинників:
а) кору
б) краснухи
в) вітряної віспи
г) скарлатини?
3. Хто є джерелом інфекції при:
а) кору
б) краснусі
в) вітряній віспі
г) скарлатині?
7. Який шлях передачі домінує при:
а) кору
б) краснусі
в) вітряній віспі
г) скарлатині?
8. Які вікові групи в умовах сьогодення найсприйнятливіші до:
а) кору
б) краснухи
в) вітряної віспи
г) скарлатини?
9. Хто не хворіє на:
а) кір
б) краснуху
в) вітряну віспу
г) скарлатину?
10. Чим характеризується імунітет після перенесених:
а) кору
б) краснухи
в) вітряної віспи
г) скарлатини?
 13
11. Чи існує планова специфічна профілактика:
а) кору
б) краснухи
в) вітряної віспи
г) скарлатини?
12. Чим і в якому віці здійснюється планова активна імунізація від:
а) кору
б) краснухи?
13. Чи характерна сезонність для:
а) кору
б) краснухи
в) вітряної віспи
г) скарлатини?
14. У яку пору року спостерігається пік захворюваності на:
а) кір
б) краснуху
в) вітряну віспу
г) скарлатину?
15. Чи характерні епідемії для:
а) кору
б) краснухи
в) вітряної віспи
г) скарлатини?
16. Чим зумовлюються епідемічні спалахи:
а) кору
б) краснухи
в) вітряної віспи
г) скарлатини?
17. О характеризуйте вакцині проти
а) кору
б) краснухи
 14

Тести, які рекомендуються для контролю знань на підготовчому етапі

заняття (вибрати 1 варіант правильної відповіді)

1. Діти якої вікової групи не хворіють на кір?

а) перших місяців життя, якщо хворіла мама
б) перших 3-х років життя
в) дошкільного віку
г) молодшого шкільного віку
2. Які з перелічених властивостей відповідають вакцині проти кору?
а) вбита
б) жива ослаблена
г) отримана шляхом генної інженерії
в) отримана шляхом хімічного синтезу
3. Які з перелічених властивостей відповідають вакцині проти краснухи?
а) вбита
б) жива ослаблена
г) отримана шляхом генної інженерії
в) отримана шляхом хімічного синтезу
4. Чим характеризується протитоксичний імунітет при скарлатині?
а) поліспецифічний пожиттєвий
б) поліспецифічний короткотривалий
в) моноспецифічний короткотривалий
г) моноспецифічний пожиттєвий
5. Для збудника якої з перелічених інфекційних хвороб найхарактерніша
тератогенна дія?
а) вітряної віспи
б) скарлатини
в) краснухи
г) кору
6. Який елемент екзантеми найтиповіший для кору?
 15
а) геморагія
б) везикула
в) пустула
г) папула
7. Де переважно локалізується висип при кору?
а) на згинальних поверхнях рук і ніг
б) по всьому тілу
в) на розгинальних поверхнях рук і ніг
г) у природніх шкірних складках
8. Для якої з екзантемних інфекційних хвороб є типовим
псевдополіморфізм висипу?
а) кір
б) краснуха
в) вітряна віспа
г) скарлатина
9. При якій з екзантемних інфекційних хвороб висип з’являється поетапно?
а) кір
б) краснуха
в) вітряна віспа
г) скарлатина
10. При якій з екзантемних інфекційних хвороб на місці висипу по всьому
тілу з’являється пігментація?
а) кір
б) краснуха
в) вітряна віспа
г) скарлатина
11. При якій з екзантемних інфекційних хвороб після висипу з’являється
пластинчасте лущення?
а) кір
б) краснуха
в) вітряна віспа
 16
г) скарлатина
12. Після якої з екзантемних інфекційних хвороб може розвинутись
підгострий склерозуючий паненцефаліт?
а) кір
б) краснуха
в) вітряна віспа
г) скарлатина
13. Збудник якої з екзантемних інфекційних хвороб спричинює оперізуючий
герпес?
а) кір
б) краснуха
в) вітряна віспа
г) скарлатина
14. При якій з екзантемних інфекційних хвороб патогномонічним
симптомом є плями Філатова-Копліка?
а) кір
б) краснуха
в) вітряна віспа
г) скарлатина
15. Які зміни язика характерні для скарлатини?
а) «малиновий» язик
б) «волосистий» язик
в) «лаковий» язик
г) «географічний» язик
16. При якій з екзантемних інфекційних хвороб у віддалені терміни
виникають інфекційно-алергічні ускладнення?
а) кір
б) краснуха
в) вітряна віспа
г) скарлатина
 17
Зразки задач, які рекомендуються для контролю знань на підготовчому
етапі заняття
1. Дитина віком 3 роки хворіє 5-й день. Турбує підвищена до 39-40°С
температура тіла, виснажливий, частий, глибокий, малопродуктивний кашель,
світлобоязнь, закладеність носа. Об’єктивно спостерігається одутлість обличчя,
слизова оболонка рота пухка, геморагічна енантема на м’якому піднебінні,
рештки плям Філатова-Копліка. Ваш діагноз?

2. Яке, на Вашу думку, найдоцільніше антибактерійне лікування скарлатини?

(вибрати 3 варіанти правильної відповіді)
а) левоміцетину гемісукцинат
б) бензилпеніциліну натрієва сіль
в) гентаміцину сульфат
г) еритроміцин
д) цефотаксим
е) бензилпеніциліну новокаїнова сіль
є) тієнам
ж) ампіцилін
з) декаметоксин
и) цефазолін

3. За даними клінічних ознак та перелічених хвороб сформуйте логічно зв’язані

пари (конкретна нозологічна форма - симптом)
Симптоми: плями Філатова-Копліка, поліморфізм висипу, збільшення
потиличних лімфатичних вузлів, згущення висипу у природніх шкірних
складках;
Хвороби: кір, краснуха, вітряна віспа, скарлатина.

4. Складіть правильну послідовність перелічених заходів при скарлатині:

призначення антибіотика, ізоляція хворого, забір слизу з мигдаликів для
бактеріологічного дослідження, проведення внутрішньовенної інфузії, забір
крові для лабораторних досліджень.
 18

VІІ.2,3 Зразки задач, які рекомендуються для контролю знань на основному

та заключному етапі заняття

1. Знаком «+» відмітьте симптоми, властиві екзантемним інфекційним

хворобам..
Диференційна діагностика інфекційних хвороб, які характеризуються
екзантемою:
Хвороби Кір Краснух Вітряна Скарлатин
Симптоми а віспа а
Токсикоз
Світлобоязнь
Виражений кашель
Плями Філатова- Копліка
Енантема на м’якому піднебінні
Етапність висипу
« Підсипання» - періодичність
висипу в ділянках попердньої
локалізації
Локалізація висипу переважно на:
згинальній поверхні рук і ніг
розгинальній поверхні рук і ніг
по всьому тілі
і на волосистій частині голови
Біль в горлі
«Малиновий» язик
Висип:
макуло-папульозний
розеоло-папульозний
розеольозний
везикульозний
Пігментація
Псевдополіморфізм
Симптом Пастіа
Лущення пластинчасте
Лущення висівкоподібне

2. Задача. Дитина 3 років, нещеплена, була у контакті з хворим на кір від

першого дня захворювання. На другий день періоду висипань дітей активно
відвідав фельдшер і виявив хворого та ізолював його. Через 3 дні після цього у
контактного на фоні фебрильної темтератури тіла, при ознаках кон’юнктивіту
 19
та заложеності носа розвинувся тяжкий (ІІ ступеня) круп. У роті виявлено
плями Філатова-Копліка. Поставте попередній діагноз.

3. Задача. Під час періоду пігментації (9-й день від початку

захворювання) при кору у хворого заново підвищилась до 40°С температура
тіла. При втраті свідомості і 2-х разовій блювоті у нього розвинувся
конвульсійний статус. Поставте діагноз та перелічіть принципи лікування
хворого.

4. Задача. Опишіть протиепідемічні заходи у дитячому хірургічному

стаціонарі, де, у зв’язку з хибним діагнозом, з приводу апендициту було
прооперовано хворого на кір під час катарального періоду.

5.Задача. Дайте інтерпретацію загального аналізу крові та скажіть для

якої з екзантемних інфекційних хвороб він найтиповішим. (Хворому 8
років)
Еритроцитів – 3,8Х1012 /л, Нb –120г/л, кольоровий показник – 0,8,
Лейкоцитів - 13,6Х109 /л, еозинофілів – 2%, паличкоядерних нейтрофільних
гранулоцитів – 9%, сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів – 67%,
лімфоцитів – 17%, моноцитів – 5%, ШОЕ – 20 мм/год.

6. Задача. На 2-й день від початку хвороби хворий скаржиться на погане

самопочуття, підвищення температури тіла до 38,9°С. Хворого турбує
глибокий непродуктивний кашель. Звертає на себе увагу кон’юнктивіт,
блефароспазм, закладеність носа, одутлість обличчя. Відомо, що близько 2
тижнів тому був у контакті з хворим, в якого спостерігався висип. Поставте
попередній діагноз. Виявлення якого додаткового симптому у цьому вам
допоможе?

7.Задача. Оглядаючи щоденно хворого на скарлатину, на 6-й день

захворювання лікар помітив блідість, пітливість хворого, холодні кисті,
ступні. Знизився відносно попереднього рівня артеріальний тиск. З’явилась
брадикардія. На верхівці серця у пацієнта посилився систолічний шум,
 20
поширились перкуторні межі серця Поясніть, чим зумовлена описана
динаміка захворювання. Чи потребує суттєвої корекції лікування хворий?

8.Задача. В кінці першого триместру вагітності у жінки з’явилися

незначні катаральні прояви та субфебрильна температура тіла. Вона
прийняла послідовно 2 таблетки ацетилсаліцилової кислоти і температура
тіла нормалізувалась. Але жінка зауважила рожевий висип на тілі. Це
спричинило звернення до лікаря. На момент огляду висип зник безслідно,
утримувались незначні катаральні прояви. Виявлено помірне збільшення
лімфатичних вузлів на шиї. Даних про контакт з подібним хворим нема.
Чіткі дані про перенесені екзантемні інфекційні хвороби відсутні. Про яку з
них можна думати? Чим вона небезпечна у даному випадку? Які
дослідження необхідно зробити з метою підтвердження діагнозу? Яка
тактика лікаря в разі його підтвердження?

9. Задача. Хворий 13 років поступив в інфекційну лікарню на третій день

захворювання зі скаргами на інтенсивний біль в ділянці чола і носа справа,
високу температуру тіла. При поступленні, крім ознак токсикозу, у нього
спостерігались правобічне почервоніння та набряк шкіри чола, носа,
підшкірної основи навколоорбітальної ділянки, повік та кон’юнктиви;
світлобоязнь, блефароспазм та сльозотеча. Надалі в ділянці ураження
з’явилися везикули, які перетворились у кірочки. Такі ж висипання (афти) є
і на слизових оболонках. З анамнезу життя хворого відомо, що він хворів на
кір, краснуху, вітряну віспу, скарлатину.
Про яку хворобу можна думати? Чим зумовлена обмежена локалізація
запального процесу? Чи могла в процесі виникнення захворювання мати
значення якась з перенесених раніше інфекційних хвороб? Що сприяло
розвитку теперішньої хвороби? Чи заразний хворий? На яку хворобу можна
заразитись від нього?

10. Задача. Хворий 7 років поступив в інфекційну лікарю зі скаргами на

підвищення температури тіла, біль в ділянці лівого вуха, відчуття повзання
 21
мурашок у цій ділянці, дворазову блювоту, запаморочення. Під час
об’єктивного обстеження у нього виявлено розлади рівноваги. На місці
больових відчуттів гіперемія та набряк шкіри, де надалі з’явились везикули.
Такі ж зміни виявлено у зовнішньому слуховому ході та на барабанній
перетинці. З анамнезу життя хворого відомо, що він хворів на кір, краснуху,
вітряну віспу, скарлатину.
Про яку хворбу можна думати? Чим зумовлена обмежена локалізація
запального процесу? Чи могла в процесі виникнення захворювання мати
значення якась з перенесених раніше інфекційних хвороб? Що сприяло
розвитку теперішньої хвороби? Чи заразний хворий? На яку хворобу можна
заразитись від нього?

11. Задача. На 11-й день після пологів жінка, яка годує грудьми
новонародженого, захворіла на вітряну віспу. Чи може захворіти на цю
хворобу її дитина? Якщо так, то яку форму хвороби у неї можна
передбачити? Чи можна спробувати запобігти розвитку захворювання у
дитини?

12. Задача. 5-и річну хвору на скарлатину дитину, яка відвідує дитячий
садок, ізолювали в стаціонарі. Які правила виписки її зі стаціонару, коли і
чому їй можна повернутись в дитячий садок? Які протиепідемічні заходи
проводяться в дитячому колективі, який відвідує ця дитина?

13. Задача. Дитину, в якої на фоні помірного токсикозу, кон’юнктивіту,

катаральних проявів ураження респіраторного тракту та помірного
лейкоцитозу розвинулися симптоми подразнення очеревини справа,
прооперували з приводу апендициту. Після операції у неї наросли симптоми
токсикозу, загострився кон’юнктивіт, синдром ураження респіраторного
тракту, а через 3 дні на обличчі з’явився рожевий макуло-папульозний висип.
Поставте діагноз. Чи може «напад апендициту» бути спричинений
розвитком даного захворювання? Поясніть.
 22
14. Задача. На 12 день від часу захворювання на кір, під час періоду
пігментації, у дитини підвищилась температура тіла, з’явився періоральний
ціаноз, інспіраторно-експіраторна задишка. Хворий став млявим, капризним.
У нижніх відділах легень в нього спостерігається притуплення перкуторного
звуку, тут же – ослаблене дихання. Провідні грубоміхурцеві вологі хрипи. В
результаті загального аналізу крові виявлено нейтрофільний лейкоцитоз,
зрушення формули крові вліво за рахунок паличкоядерних нейтрофільних
гранулоцитів, прискорення ШОЕ.
Про яку хворобу можна думати? Що сприяло її розвитку? Які додаткові
дослідження слід зробити з метою підтвердження діагнозу? Чи залишається
заразним на кір цей хворий?

15. Задача. Дитина лікувалась в стаціонарі з приводу опіку. Через

декілька днів на фоні лікування у неї значно підвищалась температура тіла,
з’явилось відчуття пекучого болю та яскрава гіпермія в в пошкоденій ділянці.
Майже водночас з цим з’явився рожевий висип по всьому тілі. Лікар зауважив,
що дрібнокрапковий висип переважно локалізується на згинальній поверхні
рук і ніг, на бокових поверхнях грудної клітки, внизу живота і на сідницях. В
паховій ділянці з боку опіку збільшені лімфатичні вузли. Зів інтактний.
Поставте діагноз.

16. Задача. Дитина, яка, у зв’язку з злоякісним гематологічним

захворюванням, отримує імуносупресивну терапію, була у контакті з хворим
на вітряну віспу. На 11 день контакту у неї гостро підвищилась температура
тіла, на тілі густо з’явились рожеві плями, які поступово перетворились у
папули, а далі у везикули. В процесі розвитку захворювання деякі везикули
злилися між собою, їх вміст набув геморагічного характеру.
Поставте діагноз. Поясніть причину розвитку такої форми захворювання?
 23

VІІ.4. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
№ Навчальні Вказівки до завдання
завдання
ВИВЧИТИ

1 Етіологію назву, морфологію, антигенну структуру, класифікацію

інфек-ційних збудників, їх патогенні, вірулентні, токсигенні та інвазивні
хвороб, які властивості
характери-
зуються
екзанте-мою

2 Епідеміологію джерело інфекції, механізм та шляхи зараження,

сприйнятливість, сезонність захворювання серед дітей
раннього і старшого віку

3 Патогенез вхідні ворота інфекції, причини і патогенез розвитку

клінічних про-явів хвороби, особливості імунітету

4 Класифікацію типові, атипові форми

хвороби

синдроми токсикозу, екзантеми, ураження кон’юнктиви,

5 Клінічні верхніх дихальних шляхів, мигдаликів; особливості у дітей
симпто-ми раннього віку, ембріо- та фетопатії
типових форм

6 Методи вірусологічний, бактеріологічний, серологічний

лабора-торної
діагности-ки

7 Диференційну заповнити таблицю диференційної діагностики

діагностику екзантемних інфекційних хвороб.

8 Лікування показання для госпіталізації, правила та засоби

етіотропної, патогенетичної детоксикаційної та
дегідратаційної, симптоматичної терапії
 24
9 Ускладнення патогенетичні механізми розвитку ускладнень, терміни їх
появи, клінічні прояви, діагностика та лікування

10 Профілактику планова специфічна профілактика, підвищення санітарно-

гігієнічної культури населення; ізоляція джерела інфекції,
заходи у вогнищі інфекції, обстеження контактних

Еталони відповідей:
Для задач, які рекомендуються для контролю знань на підготовчому етапі
заняття.

1 - а; 2 - б; 3 - б; 4 - а; 5 -в; 6 -г; 7 - б; 8 - в; 9 - а; 10 - а; 11 - г; 12 - а; 13 - в;
14 - а; 15 - а; 16 - г.

Для задач, які рекомендуються для контролю знань на підготовчому етапі

заняття

1. Кір, типова форма; період висипань( І день)

2. б) бензилпеніциліну натрієва сіль, г) еритроміцин, е) бензилпеніциліну

новокаїнова сіль

3. Плями Філатова-Копліка - кір; поліморфізм висипу - вітряна віспа;

згущення висипу у природних шкірних складках - скарлатина; збільшення
потиличних лімфатичних вузлів - краснуха.

4. Ізоляція хворого, забір слизу з мигдаликів для бактеріологічного

дослідження, забір крові для аналізів, введення антибіотика, внутрішньовенна
інфузія.

Для задач, які рекомендуються для контролю знань на основному та

заключному етапі заняття
1. Таблиця диференційної діагностики екзантемних інфекційних хвороб.
(Див.стор.24).

2. Кір, катаральний період, тяжка форма: ранній коровий круп.

3. Коровий енцефаліт. Негайна госпіталізація в реанімаційне відділення;

інтенсивна детоксикаційна, дегідратаційна, антиконвульсійна,
імуносупресивна терапія шляхом внутрішньовенної краплинної інфузії;
оксигенотерапія; застосування антигіпоксантів; корекція водно-
елетролітного балансу.
 25
4. Ізоляція хворого в окремому боксі. З’ ясувати хто не хворів на кір. До
початку 8-ї доби від моменту контакту вивести їх зі стаціонару і
спостерігати впродовж 17 днів. В разі, якщо хтось з контактних, які раніше
не хворіли на кір, залишається в стаціонарі, на хірургічне відділення накласти
карантин до 17 дня включно.

5. Помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз зі зрушенням формули крові вліво за

рахунок паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів, прискорення ШОЕ.
Найтиповіший для скарлатини.

6. Кір; плями Філатова-Копліка.

Диференційна діагностика екзантемних інфекційних хвороб:

Хвороби Кір Краснух Вітряна Скарлатин
Симптоми а віспа а
Токсикоз + + +
Світлобоязнь +
Виражений кашель +
Плями Філатова- Копліка +
Енантема на м’якому піднебінні + + +
Етапність висипу +
« Підсипання» - періодичність +
висипу в ділянках попердньої
локалізації
Локалізація висипу переважно на:
Згинальній поверхні рук і ніг +
Розгинальній поверхні рук і ніг +
по всьому тілі + +
і на волосистій частині голови +
Біль в горлі +
«Малиновий» язик +
Висип:
Макуло-папульозний +
Розеоло-папульозний +
Розеольозний +
Везикульозний +
Пігментація +
Псевдополіморфізм +
Симптом Пастіа +
Лущення пластинчасте +
Лущення висівкоподібне +
 26
7. Така динаміка захворювання є типовою для скарлатини, це «вагус-
фаза» хвороби, обумовлена підвищенням тонусу парасимпатичного відділу
вегетативної нервової системи внаслідок дії стрептококового токсину.
Корекції лікування ці зміни не потребують.

8. Можна думати про краснуху. Ця хвороба небезпечна тератогенними

властивостями її збудника і розвитком ембріопатій. З метою підтвердження
діагнозу необхідно використати сучасні методи лабораторної діагностики:
виявлення ІФА методом антитіл Iq М до віруса краснухи. В разі
підтвердження діагнозу необхідно перервати вагітність.

9. Оперізуючий герпес (очна форма) Процес розвивається в ділянці І гілки

трійчастого нерва. Так. Вітряна віспа. Внаслідок імуносупресії активувався
вірус, який залишився в нервовому ганглії після перенесеної вітряної віспи.
Хворий заразний. Від нього можна заразитись на вітряну віспу.

10. Оперізуючий герпес (сидром Ханта) Процес розвивається в ділянці

колінцевого вузла. Так. Вітряна віспа. Внаслідок імуносупресії активувався
вірус, який залишився в нервовому ганглії після перенесеної вітряної віспи.
Хворий заразний. Від нього можна заразитись на вітряну віспу.

11. Може, оскільки вона народилась від матері, яка не могла забезпечити
дитині трансплацентарно специфічного імунітету від вітряної віспи. У
новонародженого, в разі захворювання, можна передбачити розвиток тяжкої
форми вітряної віспи. Так. Шляхом введення імуноглобуліну.

12. При умові клінічного одужання та відсутності ускладнень дитину

можна виписати додому на 7-10-й день від початку хвороби. В дитячий садок
її можна допустити після 22 днів від початку хвороби при умові повного
одужання. У ці строки існує потенційна небезпека розвитку алергічних
ускладнень скарлатини (гломерулонефрит, міокардит) Обов’язковими є
загальний аналіз сечі та ЕКГ-дослідження. При виявленні будь-яких відхилень
реконвалесцентів скарлатини в дитячі заклади не допускають.
В дитячому садку для контактних дітей накладають карантин на 7 днів.
Заключна дезінфекція не проводиться. За контактними організовується
медичний нагляд. Важливо виявити стерті та атипові (наприклад, гострий
тонзиліт) форми хвороби.

13. Кір, типова форма, період висипань. Так. Це один з проявів

генералізованого ураження ретикулогістіоцитарної системи (синдром
Меєргофера) під час інкубаційного періоду кору.

14. Можна думати про пневмонію,яка розвинулась на фоні «корової

анергії». З метою підтвердження діагнозу доцільно рентгенологічно
обстежити хворого. Не залишається.

15. Скарлатина, екстрафарингеальна форма.

 27
16. Вітряна віспа, тяжка (геморагічна форма) Причиною розвитку
такої форми є імуносупресія внаслідок фонового захворювання та його терапї.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Основна література:
1. Інфекційні хвороби у дітей: підручник (ВНЗ ІV р. а.) / Л.І. Чернишова, А.П.
Волоха, А.В. Бондаренко та ін.; за ред. Л.І. Чернишової. — 2-е вид., випр. 392 с
2. Інфекційні хвороби в дітей / за ред. Крамарьова С.О., Надраги О. Б. - Київ.:
ВСВ ″Медицина″, 2010 - 392 с.
3. Наказ МОЗ України від 09.07.2004 №354 “Про затвердження Протоколів
діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей”.
4. Наказ МОЗ України від 31.08.2004 №437 “Про затвердження клінічних
Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на
шпитальному і дошпитальному етапах”.
5. Nelson textbook 19th Edition by Robert M. Kliegman, MD, Richard E. Behrman,
MD, Hal B. Jenson, MD and Bonita F. Stanton, MD. Видавництво: SAUNDERS.
2017. – 3200 р.