Онлайн-курс

«Профілактика інфекцій
та інфекційний контроль»

Система епідеміологічного нагляду за

інфекційними хворобами, пов’язаними із
наданням медичної допомоги в Україні
 Що таке система епідеміологічного нагляду?

Епідеміологічний нагляд — це систематичний та безперервно діючий збір, облік,

складання та аналіз, тлумачення, поширення даних медико-санітарного призначення,
епідемічного благополуччя населення і показників середовища життєдіяльності для
оцінки і прийняття необхідних відповідних заходів в сфері громадського здоров’я.

«Порядок ведення обліку, звітності та епідеміологічного нагляду (спостереження) за

інфекційними хворобами»
затверджений наказом МОЗ України від 30 липня 2020 року № 1726
Епідеміологічний нагляд за ІПНМД – це система збору, аналізу та
інтерпретації даних щодо ІПНМД, тобто захворюваності, летальності,
колонізації та носійства тощо, а також факторів та умов, що впливають на
їх виникнення і розповсюдження.

«Порядок здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку

інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги»
затверджений наказом МОЗ України від 03 серпня 2021 року №1614.
 Епідеміологічний нагляд

Рутинний Дозорний
Рутинний епідеміологічний нагляд
— регулярний, систематичний збір визначених даних для забезпечення
потреб епідеміологічного нагляду щодо моніторингу хвороб чи подій у
сфері громадського здоров’я.

Госпітальна епідеміологія
- Абсолютні числа
- Відносні показники
- Популяційний підхід
● Найбільш репрезентативні дані
щодо спостережувальної
популяції.
● Нетипові випадки.
● Вчасне виявлення розвитку
спалахів та
● Оцінка значення факторів ризику у
виникненні захворювань.
Рутинний епідеміологічний нагляд
— регулярний, систематичний збір визначених даних для забезпечення
потреб епідеміологічного нагляду щодо моніторингу хвороб чи подій у
сфері громадського здоров’я.

Рутинний нагляд здійснюється за коротким переліком найбільш

пріоритетних захворювань.
• Відбувається постійно.

• Вимагає активного збору даних.

• Вимагає нагляду за кожним пацієнтом з популяції ризику, оскільки потребує збору даних як
про чисельник, так і про знаменник.
Рутинний епідеміологічний нагляд
- Отримання найбільш репрезентативних даних.
- Виявлення нетипових випадків.
- Виявлення спалаху.

Здійснюється за коротким переліком найбільш

пріоритетних захворювань.
Визначення випадку
— перелік критеріїв (клінічних, епідеміологічних та лабораторних), які з
метою здійснення епідеміологічного нагляду повинні бути враховані для
прийняття рішення про наявність або відсутність певної інфекційної
хвороби, події або стану у здоров’ї пацієнта.

«Критерії, за якими визначаються випадки інфекційних та

паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації»
затверджені наказом МОЗ України від 28 грудня 2015 року № 905
«Перелік інфекційних хвороб, що
підлягають реєстрації»
затверджений наказом МОЗ України від 30 липня 2020 року
№ 1726
«Перелік інфекційних хвороб, що
підлягають реєстрації»
затверджений наказом МОЗ України від 30 липня 2020 року
№ 1726

Якщо захворювання, що
підлягають обов’язковій
реєстрації, розвинулось
внаслідок надання медичної
допомоги або здійснення
догляду за пацієнтом, і
відповідає епідеміологічним
критеріям випадку ІПНМД, в
такому разі на даний випадок
має бути заповнена форма №
60 Екстрене повідомлення.
Дані бактеріологічних досліджень

Лабораторія не може Не ефективний

забезпечити
адекватне виділення епіднагляд за
збудника та ІПНМД
визначення профіля
резистентності
 Лабораторний компонент
• Наказ №1614 МОЗ Порядок проведення епідеміологічного нагляду за кором, краснухою та синдромом
вродженої краснухи:
Мікробіологічна лабораторія із можливістю визначення антимікробної
резистентності, в якій впроваджено методологію EUCAST є невід'ємною
частиною епідеміологічного нагляду за ІПНМД є
 Лабораторний компонент

Методика визначення та оцінки чутливості

мікроорганізмів до антимікробних препаратів
заснована на рекомендаціях EUCAST -
європейського комітету з визначення
чутливості до протимікробних препаратів.

наказ МОЗ України від 26 вересня 2018 року №1752 р

«Про внесення змін до додатка 4 до Методики розробки та впровадження
стандартів медичної допомоги на засадах доказової медицини»
Рутинний епіднагляд за ІПНМД
— регулярний збір визначених даних.

• Де?
• Ким?
• Які дані?
 Рутинний епіднагляд
• Які заклади повинні впровадити?
Заклади охорони здоров’я, що надають цілодобову стаціонарну медичну допомогу

• В яких відділеннях збирати дані?

У всіх відділення закладу, починаючи із відділень з високим ризиком поширення

• Хто має збирати дані?

Госпітальний епідеміолог або помічник епідеміолога

• Які дані збирати?

Обов’язкові: КАІК, КАІСВШ, ВАП, ІОХВ
+ ІПНМД, визначені госпітальним епідеміологом індивідуально

• Паперові чи електронні форми?

Паперові або електронні носії. Зберігання не менше 5 р
Збір даних

Епідеміологічний
аналіз даних

Оцінки тенденцій
поширення
ІПНМД
 Збір даних

Розробка та
Епідеміологічний
впровадження
аналіз даних
інтервенцій

Представлення Оцінки тенденцій

даних на поширення
засіданні ВІК ІПНМД
Виявлення епідеміологічних тенденцій або
спалахів
Виявлення епідеміологічних тенденцій або
спалахів
Спалах інфекційної хвороби — це випадки інфекційної хвороби, пов’язані
між собою спільним джерелом та (або) фактором передавання інфекції.

Спалах інфекційної хвороби, пов’язаної з наданням медичної допомоги

— це перевищення фонового рівня розвитку ІПНМД в закладі охорони
здоров’я, свідчить про необхідність проведення його розслідування і
ліквідації.

Фоновий рівень ІПНМД — це мінімальний рівень захворюваності на

ІПНМД, який притаманний окремому ЗОЗ, встановлюється на підставі
рутинного епідеміологічного нагляду за ІПНМД протягом не менше 12
місяців та епідеміологічного аналізу.
«Порядок розслідування та ліквідації спалаху інфекцій, що пов'язані із
наданням медичної допомоги» затверджений наказом МОЗ України від 03
серпня 2021 року №1614.
• 1.Відділ інфекційного контролю складає попередній план
розслідування спалаху та попередження його поширення.
Крок 1: Попередній план • 2.Керівник ЗОЗ затверджує План розслідування.
розслідування • 3. Відділ інфекційного контролю передає план
розслідування в ОЦКПХ.

• 1.ОЦКПХ створює протиепідемічну комісію,

Крок 2: Створення
яку очолює представник ОЦКПХ.
протиепідемічної • 2.Комісія уточнює попередній план, після чого
комісії уточнений план підписують всі члени комісії.

Крок третій: Реалізація

плану розслідування
спалаху
Додаткові дослідження:
- Позачергове бактеріологічне обстеження серед медичних
працівників залежно від етіологічного чинника.
- Позачергові бактеріологічні дослідження для оцінки
ефективності всіх етапів репроцесингу медичних виробів.
- Бактеріологічні дослідження зразків із поверхонь
навколишнього середовища та повітря.
- Внутрішньовидове типування та секвенування виділених
мікроорганізмів з визначенням сероварів, фаговарів,
антибіотикограм і профілів АМР.
Збудники ІПНДМД, виділені від Збудники ІПНДМД, виділені від
пацієнтів пацієнтів

Результати розслідування

Реалізація комплексу
протиепідемічних і
профілактичних заходів щодо
локалізації та ліквідації
спалаху ІПНМД.
Дозорний епідеміологічний нагляд
— це епідеміологічний нагляд, заснований на зборі необхідної інформації на
вибіркових «пунктах» чи «ділянках», що використовуються для раннього
виявлення випадків захворювань.

Особливості дозорного епідеміологічного нагляду за інфекційними

хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги:

• здійснюється за абсолютно всіма типами ІПНМД

• збір даних триває короткий проміжок часу
• проводиться лише у дозорних закладах охорони здоров’я
 Епіднагляд за ІПНМД
Рутинний Дозорний
Де? Всі заклади охорони здоров’я Дозорні заклади
Представник ЦКПХ +
Хто
Епідеміолог – член ВІК представник закладу +
здійснює?
команда валідації даних
Тривалість? Постійно 1 раз на 5 років
Всі дані подаються до ЦГЗ
Звітність? Не підлягає звітуванню
МОЗ України
Обов’язкові:
Цільові КАІК, КАІСВШ, ВАП, ІОХВ
Всі типи ІПНМД
патології? + визначені епідеміологом
ЗОЗ індивідуально
Епідеміологічний нагляд за ІПНМД в Україні здійснюється лише у закладах охорони здоров’я, що надають стаціонарну
цілодобову допомогу.

Система епіднагляду складається з двох частин: рутинного і дозорного.

Рутинний епіднагляд — це регулярний, систематичний збір визначених даних. Базові вимоги до закладів охорони здоров’я
для реалізації рутинного епіднагляду: наявність госпітального епідеміолога та помічника епідеміолога з розрахунку 1 на кожні
250 ліжок; наявність бактеріологічної лабораторії або договору із бактеріологічною лабораторією, в якій впроваджено
рекомендації EUCAST.

Збір та епідеміологічний аналіз даних в ході рутинного епінагляду здійснює безпосередньо лікар-епідеміолог під час візиту у
відділення. Отримані дані розглядаються на засіданнях ВІК і не підлягають звітуванню до регіональних закладів громадського
здоров’я. Випадки спалахів підлягають звітуванню та розслідуванню спільно з обласними ЦКПХ.

Дозорний епіднагляд здійснюється шляхом дослідження одномоментної розповсюдженості ІПНМД та використання

антимікробних препаратів, а також збору даних щодо впроваджених заходів з ПІІК в закладі.