20 РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО

КРИЗОВОГО ВТРУЧАННЯ
Платформа дистанційного навчання ЦГЗ. Онлайн-
курс «Кризове консультування для осіб, які мають
залежність від психоактивних речовин»

Інтервенції з психосоціальної підтримки для осіб, які мають залежність від психоактивних речовин
1.
Визначте й оцініть можливість клієнта
отримувати допомогу з боку родини, друзів
або інших джерел (наприклад, 12-ступенева
програма або група підтримки).
Переконайтеся, що клієнт має доступ хоча
б до одного джерела підтримки: дружини
або чоловіка, представника духовенства
або спонсора з 12-ступеневої програми.
Якщо клієнт має тісні сімейні зв’язки, то
варто долучити родину до його лікування.
Криза буде впливати не лише на клієнта,
але й на членів його/її родини.
Якщо у вашій програмі не проводиться
сімейна терапія, слід зробити відповідні
направлення клієнта для отримання цієї
або іншої послуги у вашому регіоні.
2.
Оцініть наявність ризику для клієнта й
інших осіб.
У вашій програмі мають бути процедури
для дії в ситуаціях, коли клієнти
показують, що можуть наразити на ризик
власну безпеку або ж безпеку інших осіб.
Негайно зверніться до відповідних місць
надання послуг з лікування психічного
здоров’я, зокрема, лікарні, коли клієнт
виказує наміри нанесення шкоди собі або
іншим особам.
 5.
Допоможіть клієнту у визначенні чітких і
досяжних короткострокових цілей.

3.
Якщо є можливість, негайно організуйте
співбесіду з клієнтом сам на сам у Якщо можливо, залучіть інших важливих для
безпечному місці (як для клієнта, так і для клієнта осіб для надання підтримки.
консультанта).

Під час зустрічі з клієнтом слід

переконатися, що ви вдвох маєте змогу

6.
безперешкодно залишити приміщення.
Вихід не має бути заблокований столом,
стільцем або іншими будь-якими меблями
чи речами.
Приведіть до норми реакцію клієнта на
ситуацію без її мінімізації.
Дізнайтеся про почуття й емоції клієнта,
активно слухайте його та не робіть жодних
суджень.

4.
Під час безпосереднього або телефонного
спілкування потрібно допомогти клієнту

7.
Дізнайтеся, яке значення має дана ситуація для
скласти чіткий план для подолання кризи. клієнта.

План повинен охоплювати цілі із Знайдіть інформацію про особисті, культурні й

зазначенням часу або конкретних дат. соціальні фактори, які можуть впливати на
бачення ситуації клієнтом.
 10.
8.
Допоможіть клієнту визначити й відновити
ефективні стратегії розв’язання проблем і
11.
ресурси, які він/вона використовували у
минулому під час кризи.
Також ви можете допомогти клієнту у
визначенні попередніх невдалих стратегій
розв’язання проблем, зокрема, щодо
вживання психоактивних речовин, і того,
чому вони не працювали.
Слід змусити клієнта перестати почуватися
безсилим – навпаки відновити почуття
повноцінної та незалежної людини. Це
12.
можна зробити шляхом скерування клієнта
та його залучення до процесу розв’язання
проблем.
9.
Не намагайтеся розв’язувати проблеми, які
накопилися протягом усього часу.
Слід зосередитися на теперішньому часі.
Розгляньте фізичні симптоми, які супроводжують паніку.
Говоріть повільно й спокійно, попросіть клієнта дихати
повільно й глибоко для уникнення гіпервентиляції.
Захистіть самих себе, уникаючи зайвого ризику під час
взаємодії з клієнтом.
Не ставайте між схильним до самогубства клієнтом і,
наприклад, вікном або карнизом, тому що такі клієнти
можуть завдати вам шкоди, якщо вирішать учинити
якусь дію.
Покличте на допомогу, якщо маєте справу зі
збудженим або розгніваним клієнтом.
Дотримуйтеся рекомендацій і політики своєї програми.
Наприклад:
забороняється фізичне стримування клієнта, за
винятком випадків наявності спеціальної підготовки
й схвалення таких дій політикою програми;
забороняється переводити клієнта, якщо ви або
хтось інший не має на це дозволу, про що вказано у
політиці програми.

13.
Застосовуйте груповий підхід, не працюйте
самостійно.
14.
Залишайтеся спокійними, зібраними й
відповідальними.
Ви повинні бути відвертими й прямими з
клієнтом, а також не давати неправдивих
обіцянок, що все буде добре.
Дуже корисно пройти додаткове навчання зі
зменшення загострення кризової ситуації.
15.
Протистояння має бути мінімальним – не
докоряйте й не ставайте на чийсь бік.
Клієнти повинні знати, що ви дбаєте про їхнє
здоров’я.
16.
Пам’ятайте, що клієнти з РВВПР частіше вживають
алкоголь і наркотики під час кризи, що призводить до
послаблення контролю імпульсивної поведінки,
судження тощо.
Вживання алкоголю й наркотиків може посилювати
супутні психічні розлади та хвороби.
17.
Будьте готові зробити відповідні спрямування на
правозастосування, мобільні групи кризового
втручання, медичних фахівців тощо.
Якщо ви або інший фахівець прийняли рішення про
госпіталізацію, слід переконатися, що така допомога
може бути надана негайно.
18.
Якщо потрібно, розробіть план подальших дій після
подолання кризи.
Якщо ви спрямовуєте клієнта до іншої програми для
подолання кризи, то хочете, щоб після цього клієнт
повернувся до вашої програми для подальших дій, а
тому повинні домовитися з програмою, до якої
спрямували клієнта (з його згоди).
19.
Контролюйте власний рівень стресу під час
роботи з клієнтом, який переживає кризу.
Дотримуйтеся професійних меж і робіть
відповідні спрямування.
Застосовуйте стратегії самодопомоги для
підтримання свого власного здоров’я.
20.
Якщо ви почуваєтеся некомфортно з
клієнтом у процесі подолання кризи,
передайте керівництво іншим особам.
Не кожен здатен надавати послуги з
кризового втручання. Якщо ви змушуєте себе
надавати послугу й водночас почуваєтеся
некомфортно, то наслідки можуть бути
катастрофічними.