Етичні проблеми психологічних впливів у рекламі.

Етичні проблеми можливого маніпулювання споживачами у рекламі.

Моральній оцінці підлягає, передусім, сам факт психологічного впливу на

мільйони людей. Чи допустимо це? Деякі фахівці зрідка замислюються над цим
питанням, інші переконані в тому, що психологічні впливи у рекламі досить
прогресивні.
По суті, ні заохочення господарок до імпульсної витрати грошей, ні
експлуатація людських слабкостей, ні розбещення дітей рекламою, ні вся ця
марнотратність, яку вселяють споживачам, звичайно, не варті позитивної
моральної оцінки.

Найголовніша проблема неякісної реклами - відверта чи завуальована брехня.

Не секрет, що будь-яка реклама служить для демонстрації саме переваг
рекламованого продукту.
До речі, до проблеми відвертої брехні належить і двозначність побудови фраз.
Скільки разів Вам доводилося чути з екранів телевізорів: «Дзвоніть зараз,
кількість товарів обмежена». Це класична двозначність. Назвати відвертою
брехнею це не можна, оскільки кількість товарів може бути 1 млн шт., що
також є обмеженою кількістю. Але клієнту підсвідомо доноситься, що товару,
насправді, дуже мало.
Крім того, у цій сфері міститься ще асоціативність хибних висновків. Так, вся
реклама йогуртів спрямовано презентацію живих бактерій. Але ні йогурт, ні
кефір, ні інші молочнокислі продукти апріорі не можуть не містити жодної
бактерії. І не факт, що це вже гарантує якість.

До питань етики та моралі належить також маніпулювання інстинктами. Дуже

часто доводиться чути супровідний текст з дуже двозначним змістом, коли, не
знаючи рекламованого товару, не зрозуміло, що пропонується споживачам.
Аналогічно будується кампанія, коли споживачам подається, що частина
коштів, оплачених за купівлю товару, піде на благотворність. Сам по собі цей
факт дуже похвалений і заслуговує на заохочення. Тільки це не повинно стати
предметом спекулювання: «Ви купите у нас, і ми їм допоможемо».

Велике питання у частині етики та моральності викликає застосування

прийомів нейролінгвіністичного програмування у телевізійних роликах та
друкованих макетах. Глядач, не підкований у психології та соціоніці, навряд чи
зрозуміє, що за нього вже давно практично зробили вибір. Йому самому
залишилося виявити трохи симпатії до рекламованого бренду, і все - споживач
на гачку. Досягається це найрізноманітнішими способами, серед яких і
заголовки-якорі, які привертають увагу, і на ґрунті цікавості змушують
прочитати рекламну статтю. Це використання найбільш емоційних почуттів у
рекламі: страх, любов, неприйняття, ніжність тощо. І побудова асоціативного
низки, як у споживача, з певних якостей психіки, не залишається іншого
вибору, крім як уявити рекламований товар у потрібному замовникові ракурсі.
Соціальний вплив, вплив, обман, відверте маніпулювання людиною реклами –
це досить слизький шлях. Експлуатація наївності, явна недооцінка
раціональності людини та визначального фактора свідомості часто призводила
спочатку до дуже успішних підприємців до повного краху.Причому найчастіше
це небезпечно саме для тих, хто займається таким маніпулюванням. Цей
висновок випливає з багатьох теоретичних робіт у галузі психології
маркетингу.

Американський фахівець у сфері реклами Р. Рівз закликав рекламістів

керуватися принципом реалістичності, розуміючи під цим, що сила
психологічних впливів, сугестії немає у прямої пропорційної залежності з
ефективністю продажів. Суть його концепції полягала у пошуку
найпереконливішого для споживача аргументу, що викликає усвідомлене
бажання купити товар. Ці аргументи були тісно пов'язані з потребами людини і
орієнтовані на розуміння змісту рекламної пропозиції. Специфіка впливу в
цьому випадку полягала в тому, що в залежності від переконливості аргументів
у ті чи інші моменти часу найбільш актуальними для людини ставали найменш
важливі потреби.
Таким чином, складних проблем, з якими стикається психологія рекламної
діяльності у питаннях психологічного впливу, впливу, маніпулювання тощо,
досить багато. І тут перша проблема – проблема етики. Як з'ясовується, мало
хто може взяти на себе відповідальність визначити ступінь, форми та межі
психологічних впливів у рекламі. Тобто щодо справи відповісти на запитання:
як і чим можна чи не можна впливати на споживача. Тому в більшості випадків
посилаються на закони та судову практику.