Мотиваційна сфера

особистості
Оксана Захарко,
доцент кафедри психології
та психотерапії УКУ
  від лат. movere — «рухати»
 сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що
спонукають до діяльності, задають межі і форми
діяльності і спрямовують цю діяльність на досягнення
певних цілей

Мотивація  спонукання до дії; динамічний процес який визначає

організованість, активність і стійкість людини; її здатність
задовольняти свої потреби у діяльності

Мотивація – це те, що спонукає нас до дії

 Потреби
 динамічно-активні стани особистості, що виражають її залежність від
конкретних умов існування і породжують діяльність, спрямовану на
зняття цієї залежності (нестача суб'єкта в чомусь конкретному).
 Потреба, опосередкована складним психологічним процесом мотивації,
виявляє себе психологічно у формі мотиву поведінки (рішення
задовольнити або не задовольнити зазначену потребу)
Потреба та  Мотив – це внутрішнє спонукання до діяльності, пов’язане із
мотив задоволенням певних потреб.
 Для чого я це роблю?
 Мотиви проявляються у вигляді реакції людини на фактори його
внутрішнього стану або впливу зовнішнього середовища, зовнішніх
обставин, ситуацій, умов.
 Мотивація це більш широке поняття ніж мотив
 Спрямованість

➢Це система домінуючих (провідних) мотивів.

➢Це система спунукань, що визначає вибірковість ставлень та

вектори активності особистості (ставлення до дійсності,до

Спрямованість інщих людей, до себе)

➢Провідні мотиви підпорядковують собі всі інші й характеризують

будову всієї мотиваційної сфери людини.

➢Виникнення ієрархічної структури мотивів виступає як

передумова стійкості особистості.
Спрямованість
 Спрямованість на взаємодію
коли вчинки людини визначаються потребою у спілкуванні,
прагненням підтримувати добрі стосунки з іншими.

Спрямованість на завдання (ділова спрямованість)

відображає перевагу мотивів, які породжуються діяльністю:
Спрямованість інтерес до процесу праці, безкорисливе прагнення до
опанування нових навичок та умінь.

Спрямованість на себе (особиста спрямованість)

характеризується перевагою мотивів досягнення особистого
добробуту, прагненням підтвердити особисту першість та
престиж
 Що мене
мотивує
.
вчитися?
 Яка
мотивація у
цих людей?
 ЗМ

• Винагороди
• Гроші
• Відзнаки
• Змагання
Зовнішня та • Страх помилки
• Страх покарання
внутрішня ВМ
мотивація • Автономія
• Компетентність
• Стосунки
• Інтерес
• Задоволення
• Новизна
• Смисл
  здійснення діяльності з метою отримання певної інструментальної
винагороди або результату

Зовнішня
мотивація
  «intrinsic motivation», від англ. іntrinsic – внутрішній,
притаманний, дійсний
 прагнення виконати певну діяльність заради самого
процесу діяльності, відчуття задоволення та радості
від цієї активності, а не для одержання винагороди чи
Внутрішня внаслідок зовнішніх вимог (Deci E., Ryan R.)
мотивація  це визначення підкреслює емоційний,
процесуальний компонент внутрішньої мотивації
 змістовний аспект внутрішньої мотивації виявляється
у реалізації базових психологічних потреб (Deci E.,
Ryan R.)
 процесуальний аспект
переживання задоволення та радості
2 аспекти від здійснення діяльності
внутрішньої
мотивації змістовний аспект
відчуття реалізації у діяльності
базових психологічних потреб
  1890-их рр. В. Джеймс - важливу роль у спрямуванні уваги та
діяльності відіграє інтерес
 С. Вудвортс зазначив, що, незважаючи на те, що поведінка
людини є мотивованою ззовні, лише за умови внутрішнього
потягу цей процес протікає вільно та ефективно
Історія
 У 50-і роки ХХ ст. хвиля експериментальних досліджень
поняття тварин призвела до переосмислення поведінкових теорій,
які намагалися пояснити поведінку впливом зовнішніх
підкріплень та простою схемою “стимул–реакція”
 Недостатньо наявністю фізіологічних потреб або так званих
“первинних драйвів”
  Після задоволення примітивних фізіологічних потреб,
активність тварин не завжди припиняється. Тварини
знаходять нову мотиваційну основу
 Візуальне споглядання, обмацування, повзання та
ходіння, увага та сприймання, мовлення та мислення,
дослідження нових об’єктів та простору, маніпулятивна
Історія поведінка можуть підкріплювати самі себе та є
стійкими до згасання
поняття
 Організм здатний здійснювати дослідницьку
поведінку, гру або активність, що пов’язана з
цікавістю, навіть у випадку відсутності зовнішнього
підкріплення чи винагороди та незважаючи на
необхідність подолання якихось перешкод на шляху
доможливості здійснити цю діяльність
  у дослідженнях Г. Ніссена щури перетинали наелектризовані
дроти лише заради можливості дослідити нову територію
 Мавпи Х. Харлоу – розв’язання головоломки не супроводжувалося
жодним підкріпленням біологічних потреб, проте тварини
виконували завдання тривалий час з цікавістю
 Мавпи Р. Батлера виконували завдання на розрізнення стимулів
тільки заради винагороди виглянути у вікно і подивитися, що
робиться за межами лабораторії
Дослідження  З’являються нові терміни для позначення таких мотиваційних
тварин драйвів:
“дослідницький драйв” (K. Монтгомері)
“маніпулятивний драйв” (X. Харлоу)
“драйв нудьги”(А. Маєрс та Н. Мілер)
“чутливий драйв” (В. Ісаак)
“драйв візуального дослідження” (Р. Батлер)
  для пояснення цих спонтанних видів поведінки, Р. Уайт
висунув теорію наявності потреби у компетентності, що
виявляється у здатності ефективно взаємодіяти зі
середовищем та може бути самостійним мотиваційним
чинником
 основний мотив - позитивний досвід,
Теорія та відчуттям розвитку власних здібностей
пов’язаний з

дослідження  Р. Уайт назвав цей феномен “мотивація діяльністю”

Р. Уайта (effectance motivation)
 головний мотив при цьому почуття ефективності, а
результат – зростання компетентності
 це було першою спробою виокремлення психологічних
потреб, фізіологічна природа яких є менш зрозумілою, і які
вимагають психологічного пояснення
  первинна мотивація людини - прагнення відчувати
себе джерелом змін у навколишньому світі, що
зміцнює почуття власної компетентності
 прагнення відчувати особистісну причинність є
Особистісна основою самоствердження

причинність  бажання контролювати події власного життя є

частиною будь-якого виду мотивації, а у випадку
Р. Де Чармс інтринсивної мотивації – провідним чинником
поведінки
 людина, якій властиве сильне почуття
самоствердження і яка відчуває свою компетентність
у взаємодії із середовищем, є активнішою.
 Зовнішні вимоги
Зовнішні вимоги до
людини знижують
почуття
самодетермінації, що
зміщує акцент Людина
причинності з Самоде
внутрішнього на терміна
зовнішній, і змушує ція
людину відчувати
себе об’єктом дій сил
середовища
почуття
почуття
нікчемності,
самостійності та
невпевненості в собі
задоволення від
та страху перед
діяльності
невизначеністю
 “Люди-джерела” (“sources”)
✓ відчуття внутрішнього локусу причинності

Р. де Чармс ✓відчуття здатності впливати на навколишнє середовище та

виділив два типи ✓прояв ініціативи
особистостей: ✓Я та моя активність - джерело навколишніх змін
“джерела”
(“sources”) і “Пішаки” (“pawns”)
“пішаки” ✓ відчуття нездатності ефективно взаємодіяти із середовищем
(“pawns”) ✓відчуття нездатності формувати своє оточення, продукувати
зміни
✓пасивність
✓Я - об’єкт дії зовнішньої сили, інших людей та зовнішніх подій.
✓переживання своєї безпорадності та безпомічності
  Розкриває соціально-психологічні чинники внутрішньої мотивації
 три базові психологічні потреби (basic psychological needs) людини
 виконуючи певну діяльність, людина постійно оцінює її параметри:
➢причини своїх дій (внутрішню чи зовнішню їхню
локалізацію)
Теорія ➢ефективність виконання діяльності
когнітивної ➢вплив цієї діяльності на підтримання значимих
оцінки Е. Дісі міжособистісних відносин.
Інтегруючи інформацію про всі параметри можна зробити висновок про
та Р. Раяна локус мотивації (внутрішня чи зовнішня):
 внутрішня мотивація - людина оцінює себе як причину своїх дій,
відчуває себе компетентною і почувається включеною в систему
значимих стосунків.
 оцінка людиною задоволення базових психологічних потреб у певній
діяльності визначає виникнення внутрішньої мотивації до цієї
діяльності
 Базові психологічні потреби

Теорія базових Потреба в

Потреба у
психологічних автономії/
Потреба у
компетентності
значущих
стосунках
потреб Е. Дісі самодетермінації
(need for self-
(need for (need for
competence) relatedness)
та Р. Раяна determination)
«Я здатен «Я відчуваю
«Я сам
управляти/зміню- близкість та
вирішую/обираю
вати середовище» контакт з
що і як робити»
іншими»
  Потреба самодетермінації, яка є визначальною для
внутрішньої мотивації, відображає почуття свободи вибору,
бажання діяти у відповідності із своїми внутрішніми
цінностями та цілями.
Потреба у  Це не прагнення людини бути незалежною від інших, а
самодетермінації швидше бажання мати вибір та діяти у згоді із своїми
інтересами
 Р. деЧармс - прагненні відчувати себе джерелом змін у
навколишньому світі
 Потреба у почутті компетентності – це прагнення
ефективно взаємодіяти з середовищем
Це прагнення до набуття знань та навичок
Здійснення діяльності, яка пропонує оптимальний
Потреба у рівень складності, відповідний рівню
компетентності компетентностей людини
Задоволення цієї потреби виявляється як почуття
самоефективності – переконання у власній здатності
виконати завдання
 ✓Потреба у значущих міжособистісних стосунках – це
Потреба у прагнення встановлювати близькі та довірливі відносини з
іншими людьми піклуватися про них та відчувати турботу з
значущих їхньої сторони.
міжособистісних
стосунках ✓Вона може проявлятися як потреба в аффіліації , інтимності ,
приналежності.
  Інтринсивна мотивація є внутрішньою
властивістю організму, притаманною кожній
Вплив умов людині від народження та потенційно наявною
середовища протягом усього життя

на ВМ  Внутрішня мотивація не може виникати під дією

зовнішніх чинників, проте може стимулюватися
певними умовами середовища
 Соціально-
психологічні
чинники
внутрішньої
мотивації
 Теорія потоку
(Flow)
або
Феномен
оптимального
переживання
(Optimal М. Чіксентмихалі
experience) (M. Csikszentmihalyi)
М. Чіксентмихалі
(M.
Csikszentmihalyi)
 FLOW (англ.) – потік, течія

Повна зануреність у процес діяльності, цілковита

самовіддача та розчинення у предметі діяльності

Задоволення від процесу та радість і насолода, що

СТАН викликає захоплення діяльністю, а не певна
зовнішня мета лежить в основі такої активності
“ПОТОКУ”
(FLOW)
  Оптимально складне завдання
(відповідність завдання здібностям і вмінням людини)
 Чітке усвідомлення цілі діяльності
 Чітке усвідомлення того, наскільки вдало виконується
Характеристики завдання; зворотній зв’язок

стану «потоку»  Відчуття контролю над перебігом процесу діяльності

(основна ознака  Відчуття повної (фізичної та розумової) зануреності в

діяльність
ВМ)  Повна зосередженість уваги, думок та почуттів на справі;
абстрагування від щоденних проблем і тривог
 Втрата звичного відчуття чіткого усвідомлення себе і свого
оточення, розчинення у справі
 Зміна відчуття часу
Відповідність
рівня
завдання
знанням та
вмінням
Емоційні
стани
 Види
діяльності
  Забезпечувати успішний досвід, що сприяє появі почуття
компетентності
 Забезпечувати відповідність рівня складності виконаної
Рекомендації з справи.
підтримки  Включати людину у різні види діяльності. Тривалий час
виконуючи одну й ту ж роботу людина до неї звикає і з
внутрішньої часом базові потреби можуть перестати задовольнятися
мотивації  Залучати людей до прийняття рішень. Тут
задовольняються усі базові потреби.
(Р. С. Уэйнберг і
 Ставити перед людбми реальні цілі, співмірні з їх
Д. Гоулд) можливостями. Якщо мета реальна, людина по її
досягненню буде почувати себе компетентною. Якщо ж
занадто складна, почуття компетентності буде блоковане і
внутрішня мотивація буде знижуватися.
 Теорії мотивації

Змістовні теорії Процесуальні теорії

Потреби людей Механізми мотивації
ЩО мотивує? ЯК мотивує?
❖ Теорія ієрархії потреб
❖ Теорія очікувань В.
А. Маслоу
Врума
❖ Теорія набутих потреб
❖ Теорія справедливості
Д. Мак – Клелланда
(рівності) С. Адамса
❖ Теорія ERG К.
❖ Модель Портера –
Альдерфера
Лоулера
❖ Теорія двох факторів
❖ Теория підкріплення
Ф.Герцберга
Б. Скіннера