Ігри, в які грають

люди. Люди які

грають в ігри
Стешенко Катерина, КН-2
Ерік Берн
Ерік Берн —
американський психолог і психотерапефт.
Відомий як засновник популярного
нині трансакційного аналізу. Його мета — виявлення
ігор, що призводять до психозів та неврозів, а також
пошуки шляху подолання ігрових схем й
перепрограмування закладених в
дитинстві батьками сценаріїв.
Під час вивчення психоаналізу, Берн зосередив
свою увагу на «транзакціях», що лежать в основі
міжособистісних відносин. Деякі види транзакцій, які
мають у собі приховану мету, він назвав іграми.
Трансакційний
аналіз
Трансакційний аналіз являє собою психологічну
модель, що служить для опису й аналізу поведінки
людини, – як індивідуально, так і в складі груп.
Дана модель включає філософію, теорію і методи,
що дозволяють людям зрозуміти самих себе, й
особливість своєї взаємодії з оточуючими.

Наріжним каменем ТА є положення про те, що

одина і та сама людина, перебуваючи в певній
ситуації, може функціонувати, виходячи з одного з
трьох Его-станів, відмінних один від одного.
Складові трансакційного аналізу

аналіз сценарію –
аналіз трансакцій - аналіз ігор – аналіз
структурний аналіз – аналіз індивідуального
аналіз того, як люди прихованих трансакцій,
аналіз окремої життєвого сценарію,
поводять себе і що які призводять до
особистості який люди несвідомо
говорять один одному розплати
наслідують
Я-стани

Дитина містить усі спонукання,

Батько містить установки і
Дорослий - це організований, які виникають у дитини
поводження, перейняті ззовні, у
добре пристосований, природним чином, а також
першу чергу, від батьків. Вони
активний стан, що діє, вивчаючи запис ранніх дитячих
часто проявляються в
реальність, оцінюючи свої переживань, реакцій і позицій
упередженнях, критичному і
можливості і спокійно стосовно себе й
турботливому
розраховуючи; інших, проявляється як "стара"
поводженні стосовно інших.
(архаїчна) поведінка дитинства.
 Види транзакцій:

Паралельні – це
Пересічні – напрямки
трансакції, при яких стимул
стимулу і реакції
походить від однієї людини,
перетинаються, дані
безпосередньо
трансакції є основою для
доповнюється реакцією
скандалів.

Транзакції
іншого.

Приховані – трансакції
бувають, коли людина
говорить одне, але при
цьому має на увазі зовсім
Трансакція – це одиниця спілкування, яка інше.
складається зі стимулу і реакції. Наприклад,
стимул: "Привіт!", реакція: "Привіт! Як справи?"
Види
трансакцій

Приховані трансакції
 Ігри, в які грають
люди
Книгу Е. Берна "Ігри, в які грають люди" світ побачив у 1964
році. Вона є логічним продовженням книги "Трансиктивний
аналіз у психотерапії", в якій вперше було описані основи нової
психологічної теорії.
В даній книзі автор детальніше описав теорію ігор, у які люди
грають у повсякденному житті, а саме: життєві, подружні,
командні, сексуальні, гарні, ігри нижнього світу, та ті, які
виникають під час терапії.
Ідеї закладені в книзі є популярними і в наш час. Зважаючи на
зростання запитів на психотерапію за останні десятиріччя, я
вважаю що, майбутнє аналізу ігор - створення і виявлення нових
ігор.
"Грою" названий ланцюжок прихованих трансакцій, які на
перший погляд здаються правдоподібними, але насправді
маскують мотивації та закінчуються визначиним результатом.
Перша гра
Для прикладу аналізу візьмемо командні ігри. Берн описує 4 гри: "Хіба це не жахливо?",
"Дефект", "Тюхтій", "А чому б тобі не?.. - Так, але". Для більшості з них автор зазначає
тільки тезу(опис гри) та антитезу(ланцюжок дій для припинення гри або зменшення
виграшу), для деяких додатково мету, ролі, динаміку, парадигми, ходи та переваги
(виграши).

Більш детально зупинемось на "А чому б тобі не?.. - Так, але". Вона є дуже популярною в
повсякденному житті. Тільки з власного досвіду за останній місяць мною було виявлено
не менше двох спроб співрозмовників в неї зіграти. Це не дивно, тому що гра посідає
особливе місце в аналізі ігор. Це перша гра, яку виокремили із соціального контексту, що
стало першим кроком появи концепції ігор.
 "А чому б тобі не?..
- Так, але"
Ілюстрація гри:
Вайт: «Мій чоловік завжди наполягає на тому, щоб зробити ремонт
власними руками, але в нього ніколи не виходить, як треба».
Блек: «Чому б йому не піти на курси теслярства?»
Вайт: «Так, але в нього немає часу».
Блю: «Чому б тобі не купити йому хороші інструменти?»
Вайт: «Так, але він не знає, як ними користуватись».
Ред: «Чому б тоді вам не найняти тесляра?»
Вайт: «Так, але це занадто дорого».
Браун: «Так чому ж тоді не змиритися з тим, як він робить це?»
Вайт: «Так, але все, що він зробить, може впасти».
Після такої розмови зазвичай виникає пауза. Її закінчує Грін, яка може
сказати щось на кшталт: «Ох, ці чоловіки! Вони завжди намагаються
довести всім, що все вміють».

Дії "безпорадної людини" можна описати її фразою
:«Подивимось, чи ти запропонуєш мені рішення, до
якого я не зможу причепитись».
Метою гри, очевидно є самоствердження ініціатора,
відносно радників. Ззовні гра виглядає як дискусія-
конфлікт, в якій радники зазнають поразку.
Зі сторони діалог виглядає як комунікація
Дорослих:
Дорослий: «Що б ти зробив, якщо…»
Дорослий: «А чому б тобі не…»
Дорослий: «Так, але…»
Але насправді учасники бажають сказати інше
(приховані трансакції):
Батько: «Я змушу тебе бути вдячним за мою допомогу».
Дитина: «Спробуй».
Ходи: (1) Проблема— рішення. (2) Заперечення—
рішення. (3) Заперечення— збентеження.
Винагороди які отримали учасники:
Безпорадна людина - самоствердження,
уникнення здачі.
Всі-обмінялися транзакціями замість мовчання,
дали своїм Я-станам(Батька/Дитини) прийти на
зміну Дорослого.
Висновок
Трансакційний аналіз - корисна методика у
психології, що вивела психіатрію та психотерапію
на новий рівень.
Автор цієї ідеї, Ерік Берн, детально і просто
описав її у своїх книгах.
Книга "Ігри, в які грають люди" беззаперечно є
корисною не тільки для психологів. Вона
розкриває приховані мотиви, вміння
розпізнавати які точно змінить ваше ставлення
до на перший погляд буденних ситуацій, а також
навчить аналізувати поведінку людей.