ТЕМА 4: Епіднагляд за НІЗ у сфері

громадського здоров’я

4.1 Система епіднагляду у сфері

профілактики та контролю НІЗ

слайди 1-3
Коментарі до слайду

Четверта тема цього курсу присвячена епіднагляду за неінфекційними

захворюваннями. Ми розглянемо систему епіднагляду у сфері профілактики та
контролю неінфекційних захворювань, види епіднагляду, процес та цикл
нагляду за громадським здоров'ям. І почнемо ми з системи епіднагляду. Перед
тим, як розглядати цю тему, поговоримо про те, що ж таке епіднагляд загалом
та яке його місце в громадському здоров’ї.
Давайте спершу подивимося на громадське здоров’я в більш широкому
контексті. Проблеми громадського здоров’я різноманітні. Вони можуть
включати як інфекційні захворювання, так і неінфекційні, хронічні
захворювання, надзвичайні ситуації, травми, проблеми зі здоров’ям, пов’язані з
довкіллям, а також інші загрози здоров’ю. Незалежно від природи проблеми, ми
використовуємо однаковий підхід до розв’язання проблем громадського
здоров’я, виконуючи чотири загальні кроки.
Спочатку ми запитуємо: «У чому проблема?». Визначаємо її, використовуючи
системи епіднагляду для моніторингу захворювань та факторів ризику. Після
того, як ми визначили проблему, ставимо наступне запитання: «Яка причина
проблеми?». Щоб знайти відповідь, необхідно ідентифікувати фактори ризику.
Наприклад, чи існують фактори, які можуть зробити певні групи населення
більш вразливими до захворювань, як-то: якісь забруднювачі у довкіллі або
певна поведінка, яку люди практикують? Після того, як ми визначили фактори
ризику, пов’язані з проблемою, ми запитуємо: «Яке втручання працює для
розв’язання проблеми?». Аналізуємо, що спрацювало в минулому для
вирішення цієї ж проблеми, і чи має сенс запропоноване втручання для чинної
ситуації. На останньому кроці ми запитуємо: «Як ми можемо реалізувати
втручання?». Тут варто враховувати ресурси, які ми маємо, і те, що ми знаємо
про населення або групи населення, які потребують допомоги.
Коментарі до слайду

Контроль захворювань на популяційному рівні тісно пов’язаний із

застосуванням наукових методів. Основними науками для громадського
здоров’я є епідеміологія, лабораторний контроль, інформаційні системи,
ефективність профілактики та епіднагляд. Зокрема, епідеміологія дає нам змогу
визначити, де виникають захворювання, як і чому вони поширюються серед
населення, і як їм можна запобігти. Лабораторний контроль забезпечує
підтримку системи охорони здоров’я, проводячи тести для підтвердження
діагнозу захворювання, наукові дослідження та навчання. Інформатизація
громадського здоров’я збирає, накопичує та представляє інформацію про стан
здоров’я, що дозволяє ефективно використовувати електронні дані під час
розв'язання проблем. Дослідження ефективності профілактики надають
важливу клінічну та економічну інформацію для тих, хто приймає рішення, щоб
допомогти вибрати найкращий варіант. Ці п’ять основних базисів дозволяють
допомогти у питаннях захисту та зміцнення здоров’я населення, надаючи
практикуючим фахівцям громадського здоров’я необхідні відповіді. Система
громадського здоров’я може краще реагувати на ситуацію, послуговуючись
кожною із цих наук.
Коментарі до слайду

На цьому слайді ви можете побачити визначення епіднагляду, яке дають ВООЗ

та Центри контролю та профілактики захворювань США. Якщо їх підсумувати,
то вийде, що нагляд – це систематичний постійний збір, аналіз, інтерпретація та
розповсюдження даних про стан здоров’я, необхідних для практики
громадського здоров’я. У цьому визначенні важливе кожне слово.
Основною метою епіднагляду є надання інформації, яку можна використати для
дій щодо здоров’я працівникам громадського здоров'я, уряду та громадськості
для розробки програм і політик.
Коментарі до слайду

Звідки беруть дані для досягнення таких цілей? Епіднагляд використовує дані
опитувань, реєстрів, інформаційних систем, дані моніторингу навколишнього
середовища, наукових досліджень та інші.
Коментарі до слайду

Як наведено на слайді, епіднагляд використовують для:

1. Виявлення пацієнтів та їхніх контактів для прийняття рішень щодо
лікування та втручання;
2. Виявлення епідемій, проблем зі здоров’ям, змін у поведінці;
3. Оцінювання величини та масштабів проблем зі здоров’ям;
4. Вимірювання тенденцій та характеристик захворювань;
5. Відстежування змін інфекційних агентів та агентів навколишнього
середовища;
6. Оцінювання ефективності програм та заходів контролю;
7. Побудови гіпотез та стимулювання наукових досліджень.
Коментарі до слайду

В чому ж особливості епіднагляду за неінфекційними захворюваннями?

Епіднагляд за неінфекційними захворюваннями – це постійний, систематичний
збір та аналіз даних для надання інформації про:
● тягар неінфекційних захворювань у країні;
● групи населення, які піддаються ризику;
● оцінку смертності від неінфекційних захворювань, захворюваності,
факторів ризику та детермінант;
● реакцію національних систем.
Це відстеження результатів здоров’я та тенденцій факторів ризику в часових
проміжках та надання інформації, необхідної для розробки та оцінювання
програм, надання послуг і політики.
Це невіддільний інструмент щодо запобігання та боротьби з неінфекційними
захворюваннями та визначення пріоритетів системи громадського здоров’я та
охорони здоров’я.
Коментарі до слайду

Глобальна система моніторингу для епіднагляду за неінфекційними

захворюваннями ґрунтується на трьох основних компонентах. Це моніторинг
смертності та захворюваності, моніторинг факторів ризику, та моніторинг
реагування національної системи.
До показників моніторингу смертності та захворюваності належать, наприклад,
такі показники, як: захворюваність на різні типи раку, смертність від серцево-
судинних та онкологічних захворювань, діабету або хронічного захворювання
дихальних шляхів.
До показників моніторингу факторів ризику належать показники шкідливого
вживання алкоголю, низького вживання фруктів та овочів, фізичної
неактивності, вживання солі, насичених жирів, тютюну, підвищеного рівня
глюкози в крові, кров’яного тиску та загального холестеролу, поширеність
надмірної ваги та ожиріння.
До показників моніторингу відповіді національної системи належать,
наприклад, показники скринінгу раку молочної залози, наявності життєво
важливих лікарських засобів та технологій для неінфекційних захворювань,
вакцинування від гепатиту В, доступ до паліативної допомоги, політики з
обмеження насичених жирів та усунення трансжирів.
Наразі загальна ціль у сфері неінфекційних захворювань – це зниження
передчасної смертності від НІЗ у світовому масштабі на 25% до 2025 року.
Коментарі до слайду

Класична система епіднагляду складається з шести елементів. Це постановка

цілей, визначення випадку для проведення нагляду, відбір фахівців, які будуть
забезпечувати цей нагляд, обрання інструментів для збору, аналізу і
розповсюдження даних, впровадження системи епіднагляду та оцінювання її
ефективності.
В Україні система епіднагляду за НІЗ на етапі розбудови. Статистична
інформація щодо поширеності та захворюваності відсутня з 2018 року, оскільки
Наказом МОЗ України форма звітності про число захворювань, зареєстрованих
у хворих, які проживають у районі обслуговування лікувального закладу,
скасована. Епіднагляд здійснюється переважно щодо захворювань, яким
можна запобігти щепленнями, а також щодо ВІЛ/СНІД і туберкульозу.
Коментарі до слайду

Під час визначення ефективності системи нагляду слід враховувати десять

ключових критеріїв. Ці критерії наведені на двох наступних слайдах, і з ними ви
можете ознайомитись самостійно.
Коментарі до слайду
Коментарі до слайду

У цій лекції ви дізналися про те, що таке епіднагляд, та яке його місце, роль у
системі громадського здоров’я. Ми поговорили про джерела даних та систему
епіднагляду, а також про особливості епіднагляду у сфері неінфекційних
захворювань. У наступній лекції ми розглянемо, які бувають види епіднагляду.